CC BY
20УДК 811.111 + 809.7 + 820.89
НАРАТИВНА I ХРОНОТОПНА СТРУКТУРИ Ф1Л1ПП1К У РОМАН1 ВШЬЯМА ГЕССА «THE TUNNEL»
С. О. Сушко,
старший викладач, кафедра Ыоземно'Т фтологп, П1НЗ «Краматорський економiко-гуманiтарний шститут», 84300, Паркова, 43а, Краматорськ, Украина тел. (0626) 44-26-45; e-mail: info@kegi.com.ua
Аннотация
Сушко С. А. Нарративная и хронотопная структуры филиппик в романе Вильяма Гесса «The Tunnel».
Статья ставит целью исследование повествовательной структуры и определение хронотопов в пределах отдельной филиппики романа как наиболее крупного элемента его композиции. В романе проанализировано первую и четвертую филиппики (из 12), ведущими методами исследования являются наблюдение, сравнение, индукция, аналогия, обобщение, метод анализа ключевых эпизодов, К основным результатам работы относим ретро- и интроспективный характер нарратива в рассмотренных филиппиках, его тематическую диверсификацию, универсальный психологизм (новые возможности техники «потока сознания»), уход (мнимый) автора из повествования с помощью приема «Ich-Е^дЫипд», определение отдельных хронотопов данного романа. Исследование является как необходимым, так и перспективным в плане изучения проблематики и жанровых разновидностей современного американского романа.
Ключевые слова: нарратив, хронотоп, протагонист, филиппика, рефлексия, структура, предисловие, дневник, память, амбивалентный
Summary
Sushko S. A. The Narrative and Chronotope Structure of Philippics in W. Gass's «The Tunnel».
The article focuses on the research of the narrative structure and elucidation of chronotopes within the novel's separate philippic, the latter being the largest unit of the book's composition. Out of twelve philippics, the first and the fourth ones have been analyzed. The main research methods are observation, comparison, induction, analogy, summation/generalization, the method of key episode analysis. The major results of research comprise retro- and introspective character of the narrative in the philippics treated, the narrative's thematic diversification, universal psychologism (new potential of the «stream-of-consciousness»), seeming 'escape' of the author from the narration with the «Ich-E^hlung» device, elucidating some of the novel's chronotopes. The
© С, О. Сушко, 2015
given research is believed to be topical and its continuation useful and fruitful in respect in respect of further studying the problematic issues and genre varieties of the modern American novel.
Keywords: narrative, chronotope, protagonist, philippic, reflection, structure, foreword, diary, memory, ambivalent.
Виокремлення художньоТ структури конкретного тексту е результатом цтоТ ланки аналГтичних процеав - спостереження, рекомбшацп, систематизации пошуку аналопй та вщповщностей теоретичним конструктам, формулювання припущень, умовиводiв тощо. Прикметною особливютю лГтературознавчого дослiдження е варiативнiсть виршення окресленоТ проблеми: один дослiдник буде виокремлювати у якостi першорядних т чинники тексту, якi не будуть визначальними для iншого фахiвця. Тобто, суб'ективний чинник дослiдження в лГтературознавствГ е атрибутом, який неможливо уникнути.
Цi мiркування пiдтверджують серп рiзних тлумачень вiдомих текстiв, починаючи вiд античностi, i закiнчуючи постмодернютськими творами та новiшими жанровими утвореннями сучасноТ лiтератури. Свою еволюцiю -вщ несприйняття, негативноТ оцiнки до виваженоТ адекватноТ ¡нтерпре-тацп - мають вiдомi постмодернiстськi романи, як в англмсьш, так i аме-риканськiй лiтературах. В Тх числГ i роман В. Гесса «The Tunnel» (1995). Закладен у роман однопорядковГсть, 'одновартiснiсть' рГзно6Гчних тем -сусптьних i побутових, морально прийнятних i аморальних, високоесте-тичних i спотворених, Тх аксiологiчний ГзоморФГзм, дискурсивна неоформ-ленiсть ФГгури автора, замаскованоТ пГд наратора-протагонiста, видатний iнтелектуальний та фтолопчний вимГр дають пiдстави розглядати «Ту-нель» з полярних позицй ПолярнГсть сприйняття роману з боку читачiв i фахiвцiв безумовно свщчить про його рiзне сприйняття й розумшня, про амбiвалентнiсть - маемо визнати - авторськоТ позицп. 1нша рГч, чи ця амбiвалентнiсть е наслщком авторського задуму i плану, чи вона е не-свщомою, чи справа у надмГршй ускладненост тексту чи це данина декон-структивному модусу постмодернютського письма. При всьому цьому маемо покладатися, перш за все, на текст твору, який, також маемо визнати, дае далеко не вс ключ! до декодування твору
Таким чином, пщставами до анал^у наративно-хронотопноТ структури «Тунелю» (етапнють якого в сучаснш американсьш лГтературГ ми неодноразово акцентували в наших попередшх публкацтх про роман) е на-ступн моменти: краще, повыше з'ясування змюту оповщних фрагмент у фтттках, взятих окремо, автономно; встановлення провщних, лейтмо-тивних тем роману; визначення особливостей переходу у окремм фтттц вщ одшеТ теми до ¡ншоТ, ¡нодГ зовам не узгодженоТ з попередньою; спроба розмежування наративних голоав протагонюта й автора (одна з найбтьш пекучих дослщницьких проблем даного твору); пошук певних наративних
констант у простор! суцтьного тексту та анал1з Тх художньоТ специфики; вщстеження форм i засоб1в розбудови ключових дискурс1в роману; на-решт1, встановлення першочергового месиджу (iдейного змюту) роману, визначення його переваг та недолшв.
Перш нiж переходити до аналiзу окресленоТ проблеми, визначимося з поняттевою базою категорiй наративу i хронотопу. У наратологп наратив не ототожнюють нГ з повiствуванням, розповщдю про певну «ГсторГю» (story), н з сюжетом як послГдовнГстю подм у творГ (plot), нГ з дискурсом (discourse) як множиною мовленневих увиразнень певноТ сторони людського буття чи явища навколишнього свГту. Наратив визначають як систему засобГв та форм т е к с т у а л ь н о г о у в и р а з н е н н я розповд сюжету та дискурсу. Прозоре, неускладнене розмежування цих термов надае американсь-кий дослщник Пол Коблк
«...what is essential to the separation of all these terms is the recognition that narratives consist of a presentation of something, which is always, in fact, are - presentation. Alternatively, it might be said that story comprises "all the events that take place in a narrative "; plot comprises the "underlying causality that binds these events together and demands that some events be narrated and not others"; and narrative is "how all these events with underlying causality are narrated" - in what sequence, through which devices, and with what kind of narratorial voice (Cobley)» [3] - ...а наратив - це те, «як вс ц поди з причинно-наслiдковими зв'язками розповiдаються» - в яюй послiдов-ностi, за допомогою яких засобiв i яким наративним голосом (переклад закшчення цитати).
При всш коректностГ цього розмежування зауважимо, що не менш вживаним у фаховому дискурс е розумшня наративу як певноТ тематичноТ лшп - наратив спогадГв, психолопчний наратив, наратив безпорадностГ, ненавистГ, травми, щастя, радощГв, кохання, ревнощГв, заздри, констро-лопчний, юторюграфГчний, музичний наративи тощо. Як бачимо, цей пе-релГк вщкритий i безмежний. Виходом з цГеТ полюемп термшу може бути лише визнання двох тлумачень цього термшу як рГвноцшних та взаемодо-повнюючих. З одного боку, наратив - це свщомо розбудована система засобГв i способГв ре-презентацп оповщГ, з шшого - це вщносно само-стмний масив текстуальних фрагменлв на певну тему.
Вивчення категорп хронотопу набувае нового й могутнього Гмпульсу у монографп М.М. Бахтша «Формы времени и пространства в романе». Ця праця е яскравим прикладом парадигмальноТ змши у науцГ про лГтерату-ру, елементом науковоТ революцГТ, про сутнГсть i структуру якоТ писав Кун у своТй славетнГй книзГ «Структура наукових революцм». БахтГн встановлюе дГалектичний зв'язок часопросторових координат у творГ, виокремлюе форми хронотопу вщповщно до лГтературних епох та напрямюв, окреслюе перспективи подальших дослГджень хронотопу.
При тому, що бахтшсью вектори дослщження хронотопу залишаються фундаментальними, базовими, теорт хронотопу у наш час набувае нових вимрв, розширюючи й поглиблюючи свое концептуальне поле 1 ¡нстру-ментарй Бахтшська концепцГя хронотопу зазнала за останн десятилГття ¡стотноТ еволюцГТ за рахунок об^рунтування ушверсального характеру хронотопу, який здатний вщображати й вщтворювати не лише темпоральну та спацГальну координати тексту, але й багато ¡нших вимрв - психолопч-ний, аксюлопчний, авто/фкцюнальний, конфлктолопчний.
У концентрованому виглядГ нова дослщницька парадигма хронотопу представлена у монографп Н. Копистя^нськоТ «Час i простГр у мистецтва слова» (2012). Одна з найбтьш авторитетних вчених у вивченн хронотопу, Копистянська систематизуе види i форми хронотопу у числены й розгалу-жен схеми, як дають наочне уявлення новоТ парадигмальноТ палГтри хронотопу художнього твору [ див. 7, с. 312-325].
Розглянемо систему наративв та окремГ зронототп рубГжного для сучас-ноТ американськоТ лГтератури роману Втьяма Гесса «The Tunnel» (далГ -«Тунель»). Автор розподтяе текст на дванадцять фтттк. Як вщомо, фтттка - це гшвна, викривальна промова, спрямована проти полГтич-ного противника, сусптьних вад тощо. Отже, суттевГ концепти роману -ГН1В, НЕНАВИСТЬ, ЛЮТЬ, ВОРОЖ1СТЬ - вщтворюються, частково, в ком-позицГТ роману. Ц концепти вербалГзуються у формах ¡нтелектуального, витонченого письма протагонюта / автора. Слщ вщразу ж зазначити, що при вай Тх суттевост ц концепти не можна вважати визначальними у творк
Першм фГл¡ппГцГ роману «Тунелю» письменник дае назву LIFE IN A CHAIR. И вщкривае очевидна спокута, вщчуття вини протагонюта-нарато-ра, .Втьяма ФредерГка Колера за щойно завершену працю «Guilt and Innocence in Hitler's Germany». Така критична самооцшка автора обумов-лена низкою причин - i першою з них е розгубленють, сумшв, вщчай вщ неспроможност уявити, для кого ж - таки вш щойно написав свою книгу:
And now, here, where I am writing still, still in this chair, hammering type like tacks into the page, speaking without a listening ear, whose eye do I hope to catch and charm and fill with tears and understanding, if not my own, my own ordinary unforgiving and unfeeling eye [4, с. 4].
Не менш гострим е розпач Колера-автора вщ неминучого повторення у своТй книзГ того, що вже було написано про Нмеччину ранше, але ще бтьше - вщ неможливост пояснити те, чому не може бути рацюнального пояснення (where no reason exists and no cause is adequate).
Розгубленють i розпач Колера вкуп з його родоводом та ¡сторГею публГкаци його попередньоТ книги складають змютовий план першого н а р а т и в н о г о с е г м е н т у першоТ фтттки. У хронотопному вимр
роману цей сегмент, очевидно, е елементом р е т р о с п е к т и в н о г о х р о н о т о п у (ознаки якого висвплеш у монографГТ Н. КопистянськоТ). Множина текстових увиразнень цього хронотопу складае бтьшу частину тексту твору та вагому частку художнього простору останнього.
Як буде показано дал! у статп, перша фтттка е розгалуженим на велику ктькють сегментю i тем масивом тексту. Повертаючись до першо-го наративного сегменту, зазначимо, що його утворюють не лише назван! чинники, але i низка ¡нших мотивю. Так, зовшшшм, шбито, приводом для рефлексп Колера е необхщнють написати традицмну передмову до своеТ новоТ книги, рукопис якоТ лежить на письмовому стол! у кабшет Колера вдома. Але ця передмова чомусь шяк не даеться автору, i хоч вш вдае, що не розумГе, у чому тут справа, внутршшм зором вш добре бачить причину. Це незбориме бажання написати ¡сторГю власного життя, чи не бтьшу частину якого проведено Колером за письмовим столом вдома. (But each time I turned my pen to the task, it turned aside to strike me).
Кабшет Колера, його кабшетна праця е справжшм модусои його ¡сну-вання, як ф^ичного, так i ¡нтелектуального, ментального, тут створена його наукова праця (i тут пишеться, власне сам роман «Тунель»!) Це дае пщстави виокремити у творГ к а б i н е т н и й х р о н о т о п. Останшй е визначальним для першоТ фтттки. Його актуал^уе провщна ¡дея сприйняття життя, ¡сторичних i сучасних подй культурних надбань людства з позицГТ розгуб-леност й розчарованост кабшетного вченого, яким позицюнуе себе на-ратор-протагонют Втьям ФрГдрГх Колер. 1сторик, ушверситетський про-фесор втрачае вГру в свою науку i в самого себе як в ¡сторика, спроможного пояснити свп" навколо.
Другий наративний сегмент утворюе початковий (у низц наступних) сегмент спогадГв Колера про Магуса Табора, неординарного професора ¡сторГТ в одному з ушверситетю НГмеччини, де протагонГсту довелося на-вчатися у передвоеннГ роки, на початку 30-х. Табор -кумир молодост1 Колера, його духовний та ¡нтелектуальний наставник, якому Колер не зрад-жуе навГть, коли сам стае професором ¡сторГТ. Табор е своерГдним камертоном уявлень i думок Колера про ¡сторГю як наукову дисциплшу. Колер подГляе скептицизм Табора («Скаженого Мега») до ¡сторп (for Mad Meg, too, truth was the historian's gift to history).
Третм наративний фрагмент - це суто постмодернютське ноу-хау, а саме розташування тексту на сторшц! у нелшшнш, експериментальнГй формГ. У даному випадку маемо посередиш текстового фрагменту пустий квадрат, зовшшш поля якого з чотирьох боюв заповнеш текстом, що е однГею фразою. Незаповнений квадрат на паперГ - це пусте вкно, в яке, як портрет у раму, вкладаеться свп".
... except perhaps here, on this little windless page, where I'm beseeched by no one, heard by no one - unaffected, unaffecting - and can point my own direction if I any longer have one; live as though I have (and had )a life; let this vacant paper window frame a world. [4, с. 8].
Предметом четвертого наративного блоку е роздуми протагонюта про доцтьнють ведення щоденника взагалГ (Is writing to yourself a healthier insanity than talking to yourself?) та зневага до прожитого власного життя. Вш у полон мГркувань про «пустелю власного життя», самотнють, до-речнють одкровень та настанов великих майстрГв пера - Ртьке, В. Вулф, Конрада, Чехова.
I pick up my dropped life in this calamitous century's sixty-seventh year; a year windy with unreason, noisy with nonsense and meaningless milling; ... Perhaps it is only a trampled package in the street - this life I pick up - and maybe my writing is its furtive unwrapping [4, с. 9].
Наступним, п'ятим, наративним фрагментом першоТ фтттки е спо-гад-штерлюдая, спогад-штермецо про найдорожчу його серцю коханку з минулого, Лу (ЛуТзу). Цей фрагмент е показовим стосовно характерного для розбудови Гессом перебГгу думок та вщчутпв свого протагонюта. (Колер, звичайно, не alter ego письменника, але Гесс надтяе його великою гамою власних роздумГв та вщчутпв, що е цтком природним для художника: головний герой не може бути фкцюнальним утворенням, зовам чужим для автора). Отже, у фрагмент на три чверт сторшки маемо наступ-ний перебГг: крюло Колера, одне на кафедрГ i власне вдома, натяки на подробицГ стосунюв Лу i Колера, рефлексГю з приводу виразу «Все, що мен потрГбно» (All I want), принадливють тла, побачення з Лу в офГс Колера, значення слова 'chair' у французьш мовГ (flesh), мГркування стосовно очГкуваноТ винагороди за написану книгу, мюце роботи Лу, де Колер впер-ше ТТ побачив.
Тема Лу(Тзи) та Гнших (очевидно, вигаданих жГночих персонажГв) буде лей-тмотивною дал у ромаш, формуючи один з аспекта п р о в о к а т и в н о г о х р о н о т о п у. Провокативнють забезпечуе часопросторова невизна-ченють цГеТ сюжетноТ лшп, дискурсивна форма зображення останньоТ (оче-видний «плин розкутоТ свщомост»), завуальована мотивацГя рГшення Лу розГрвати стосунки з Колером та ш.
Окресливши наративно-хронотопну структуру перших п'яти оповщних фрагментв фГлГппГки, ми проаналГзували менш шж чверть ТТ обсягу. У бтьш стислому виглядГ визначимо наступнГ оповщш сегменти фГлГппГки. Колер знову повертаеться подумки до «Щоденниюв» Андре Жща, книга якого лежить й нього на столГ, але вГн ТТ не вщкривае, натомГсть пригадуе один з
ТТ фрагмента. Дал! Колер наводить поширену цитату зГ своеТ щойно напи-саноТ книги.
Протагонют «Тунелю» намагаеться зрозумГти, у чому ж криеться доко-ршна причина його гострого невдоволення власною книгою. Вш продов-жуе аналГзувати причини протилежного - вщ його власного бачення - тлу-мачення своеТ першоТ науковоТ прац про нацистську Нмеччину, так само, як не може зрозумГти, що так власно стримуе його вщ, здавалося б, легкого, формального процесу написання передмови до новоТ книги. (Yes, why hold back? The publisher is eager.) Вш весь час повертаеться у своТх спога-дах до Магуса Табора, який мав найбтьший вплив на його бачення ¡сторГТ.
Всеосяжна рефлешя Колера захоплюе у свою орбпу пам'ять минуло-го (що вш пам'ятае, а що - ш), вибГрковють пам'ятГ, нещирють шшованих виразГв (I remember protesting), мрування про психолопю Птлера, знову повернення до ступеню вщвертост Андре Жща. Наступн предмети реф-лексГТ протагонюта (але, безумовно, й автора «Тунелю» також!) - емпь ризм, класицизм, сутнють письменницькоТ професп, цитован уривки з документ та преси Другого рейху.
В окремий наративний шар, множину текстових фрагмента, оформ-люе письменник тему трагедГТ еврейства i евреТв за чаав фашистського режиму у Нмеччиш. Саме за дещо амбюалентне розкриття теми Голоко-сту зазнав, на час виходу роману з друку (1995), Втьям Гесс найгостршоТ критики. З того часу дослщниками зроблено чимало, щоб розкрити лабь ринти поетики В. Гесса та показати, що роман засуджуе жахи ДругоТ свт> воТ та Голокосту.
Художньо, стилГстично, психолопчно довершеною е у фГлГппГцГ ¡нтер-людГя спогадГв ВГльяма Колера про свое дитинство. Яскраво увиразнюеться у першм фттпщ! також фГлологГчний наратив - лГтературна ерудицГя автора, специф^а письменницького хисту, здатнГсть ототожнення зГ своТми героями, унГкальний ¡дюстиль Гесса-письменника.
З метою порГвняння з першою, розглянемо одну з наступних фтттк роману, четверту, яка мае назву TODAY I BEGAN TO DIG. if наратив утворю-ють три макротеми. Предметом першоТ е початок роботи над риттям тунелю пщ власною будвлею. Ейфорт ВГльяма ФредерГка Колера не знае меж.
Друга макротема фтттки оформлена в окремий роздт пГд назвою CULP. Це нарис про ушверситетського професора, колегу Колера. Його наративна структура заслуговуе анал^у як стосовно форм виокремлення характеризацп образу Колера, так i в площиш ствставлення з формами розбудови ¡нших характера роману.
Третю провГдну тему фтттки формуе феномен сварки, лайки, супро-тиву (quarrel), який енциклопедично увиразнюе вже не наратор, ¡дентич-ний протагонюту, а ¡нший голос - а в т о ф i к ц i о н а л ь н и й (авторський
голос, за Бахтшим).
Кожну з цих макротем розкривае розгалужена тематична сГтка, по-слщовнють елементГв у яш вщтворюе асоцГативно-хаотичний перебГг думок наратора-протагонюта та голосу, який ми називаемо автофкцюналь-ним..
Тунель: 1. ейфорГя Колера з приводу початку роботи
2. пщвальне примГщення, пошук виправдання на випадок викриття з боку дружини
3. внутршня мова: уявний дГалог з Мартою , дружиною
4. внутршня мова: зневага i сарказм Марти до ерудицГТ та дотепних софГзмГв чоловГка
5. сентенцГя Колера у формГ лГмерику
6. нападки Колера на Цицерона за його самовикривальн листи
7. знову повернення подумки до передмови до написаноТ працГ, сумнГви в ТТ чесностГ
CULP: 1. вичерпнГ знання Калпа про пГвнГчноамериканських шдшцГв
2. Калп культивуе у дГтей зацГкавленГсть етносом п.а. ГндГйцГв
3. здатнють Калпа Глюструвати навколишнГ звуки
4. прикмети, в як вГрить Калп
5. вГдхилення наратора на шшу тему - спогади про Лу, коханку
6. паралельний спогад про огидливу лайку з дружиною Мартою
7. сумшви у здатностГ розумГти юторГю як метанаратив
8. аполопя лГмерикГв
Текстовий фрагмент свари е одним з сегментГв фокалГзацГТ у ромаш. РанГше ми аналГзували його пщ кутом зору його змютово-концептуально-го складу та постгуманГстичноТ деструкцГТ. Процитуемо фрагмент зГ статтГ: «РаблезГанський за обсягом фрагмент на 34 сторшки метафорично зютав-ляе амейну лайку з безлГччю явищ, у тому числГ з вГйною: "Well, class, we were trying to make some sense of the quarrel the last time we met, you may remember, and the reason for our doing that was my belief that war works in history the way the quarrel works in a marriage or somewhat the way a feud functions in a backward society."» [3, с. 192] - Отже, шановн присутш, на минулому занятп, як ви, можливо, пам'ятаете, ми намагалися дмти сенсу стосовно того, що таке сварка, а спонукало нас до цього вияснення мое
переконання, що вмна функцюнуе в ¡сторп точшсшько, як сварка у шлюбГ, або дещо на кшталт розбрату у вГдсталому суспГльствГ. [2, 387-388]
Наратив цього фрагменту суттево моделюе (за принципом шухляди в шухлядО типову наративну органГзацГю перших двох фрагмента фГлГппГки. Схематично його можна представити наступним чином.
СВАРА (QUARREL) третя макротема
експозицгя, нень свари
множина увираз-
конфронтацт з ЛаселлГ, коле-гою-Гсториком
приводи до сГмейних сварок
лекцт про феномен свари:
сшейна свара як модель вГйни
вгдхилення вгд теми: провал-ля у низцГ переносних значень
Abyss, doom: етимолопя та семантика
вгдмгнностг свари вгд провал-
ля
ретроспективна ¡нсценгзацгя зприводу розбитого посуду
«I have attended many a quarrel, ... as a contestant in most cases...; the grocer quarrels.»
«A casus belli was little Lacelli. Lacelli. Who betrayed me by being».
«... the one with Martha which began that everlasting Sunday on the stroke of breakfast when Martha suddenly said, as she sliced the bread lengthwise along the loaf, .»
«The quarrel has a structure and destiny which are quite definable .»
«The students will never understand my passionate and detailed exposition of the origins of war or my claim that they are to be found in the domestic character of quarreling, ...»
«The abyss is the nothingness you merely occupy when you are merely seen, simply sensed; ... when you become a ghost that cannot haunt a house or heart or thought».
«The abyss exists only in English. . The abyss is not geographical like Grand Canyon, ...»
«The quarrel has, first of all (and this makes it quite unlike abyss) . a bottom, a base, its secret cause and condition .»
«Well, I have broken one cutting board . and a couple of ghastly plastic bowls which were supposed to be unbreakable. ...You said you liked them when we bought them, I remember, and I remember ...»
Дана схема лише частково ¡люструе тематичну множину феномену свари i незаповнених векторю у шй значно бтьше. Але вона певною мГрою формал^уе та систематизуе калейдоскотчний перебГг наративно-зобра-жувальних фрагмент дискурсу свари у четвертм фтттц роману.
Доповнимо таблично-схематичну репрезентацт наративноТ оргашзаци четвертоТ фттшки перелком виокремлених нами рГзно-видГв текстових фрагментГв. Комбшування цих рГзновидв у межах абзацу, перюду, надфразовоТ едност забезпечуе едине художне й, пщкреслимо, п с и х о л о г i ч н е ц i л е. До Тх множини вщносимо:
1) твердження у форм! короткого речення (ex. I am enormously excited. Culp is a calamity.);
2) розгорнута аргументацт твердження;
3) асоцГативно зумовлене вщволкання на низку факпв, обставин, де-талГзованих опиав;
4) неконтрольований наратором, але помГтний навГть для нього самого перебГг його думок з одшеТ на ¡ншу тему - назвемо цей перебГг п у н к т и р н а р е ф л е к с i я. Для останньоТ характерним е повернення до теми-лейтмотиву. Для Колера такою е оформлена в романтичний флер ¡сторт його позашлюбного кохання/роману;
5) чергування реплГк персонажа в межах одного абзацу без жодних роздтових знаюв;
6) рефлексст в момент розмови, сплкування - л е к с и ч н а р е ф л е к с i я;
7) фрагменти метанаративу, або лГтературна рефлекст;
8) графина оргашзацт тексту;
9) використання лшериюв як концептуально навантаженоТ форми;
10) енциклопедично орГентований опис явища, об'екту, предмету (частково нагадуе описи та мегаперелки Ф. Рабле).
ВИСНОВКИ. Пщсумовуючи наш перший аналГз наративно-хронотоп-ноТ структури «Тунелю», сформулюемо аспекти, як ми вщносимо до результата та висновюв дослщження.
1. АналГз наративно-хронотопноТ органГзацГТ роману «Тунель» пщтвер-джуе його надскладну архГтектошку й водночас надае аргумента на пщтримку поглядГв на нього як на видатний, етапний твГр сучасноТ амери-канськоТ лГтератури. «Тунель» синтезуе велику гаму лГтературних техшк, чим позицюнуе себе переважно як постмодернютський твГр, але при цьо-му роман актуалГзуе та демонструе також ¡ншГ, ¡ндивщуально-новаторсью форми наративу, перш за все, фтолопчну спрямованють тексту.
2. Складна, нелшшна, пульсуюча, ¡нновацшна структура першоТ фтттки роману е вщбиттям свщомост та психолопчного стану протагон-¡ста твору, дуал^му його ставлення до сусптьного та власного життя. З одного боку, Втьям ФрГдрГх Колер вкрай розчарований, збентежений своТм
¡нтелектуальним добутком, першою та другою книгою про нацистську НГмеччину, з ¡ншого - вш прикладае зусиль, щоб показати вади та недо-мовки своТх книг, робить спроби, щоб розкрити л ¡стотнГ лакуни, як так турбують його у цих працях.
3. НелУйну структуру окремоТ фГлГппГки «Тунелю» обумовлюе й фор-муе розгалужена низка субетзодв, наративно-зображувальних фраг-ментГв, якГ групуються навколо певного предмету рефлексп, ¡нтроспекцп протагонГста твору: шойно написана книга, передмова до неТ, доцГльнГсть щоденниюв як «регГстраторГв» людського життя, недостовГрнють ¡сторич-ного дискурсу, ненадГйнГсть та вибфковють людськоТ пам'ятГ, феномени свари, фанатизму та велика ктькють феномешв i ситуацГй життя, суспГль-ного й приватного.
4. Домшантою наративноТ структури окремоТ фГлГппГки, i роману в цто-му, е зовн неконтрольований, зовнГ хаотичний перебГг думок протагош-ста-наратора вщ однГеТ теми до ¡ншоТ, але вщразу ж цю хаотичнГсть запе-речуе розгорнутий дискурс на обрану тему. Вбачаемо у такш дГалектицГ наративу роману синкретизм провГдних наративних голоав роману, протагонГста й автора. Цей синкретизм е безумовним досягненням, але вод-ночас i його проблемним аспектом. Проблему утворюе складнють розме-жування авторського голосу й голосу наратора.
5. Малодослщженою проблемою (судячи з нашого оглялу наявноТ фа-ховоТ лГтератури) залишаеться хронотопна оргашзацт «Тунелю». 1Т подаль-ший аналГз дозволить краще зрозумГти художнГй простГр роману та структуру образу (анти)героя. Нами окреслено таю важливГ, сутнюш хронотопи твору як кабшетний, ретроспективний, провокативний.
6. Розпочате дослщження наративно-хронотопноТ оргашзацп роману В. Гесса «The Tunnel» мае, на наш погляд, методолопчш та дослщницью перспективи. До перших ми вщносимо прюритетну опору на текст худож-нього твору, а наукова, фахова лГтература про твГр, що аналГзуеться, може бути опорою лише другого плану, а не навпаки. Така перспектива, звичай-но, за умови володшня ¡снуючим критичним дискурсом у певному дослщ-ницькому сегмент, забезпечуе переконливГсть, самостГйнГсть i певну новизну дослщження.
Продовження вщкритого нами дослщження «Тунелю» В. Гесса мае наступш напрямки i вектори. Це, перш за все, аналГз наративу як оповщ-ноТ лiн¡Т i як текстуальних форм увиразнення окремих об'ектв художнього зображення у наступних десяти фтттках роману, з залученням ¡нстру-ментарГю наратологГ| у бГльшому обсязк По-друге, це пошук типологГТ наративних форм i увиразнень у ромаш в цГлому, аналГз Тх адекватностГ й ефективностГ. По-трете, це вивчення роману пщ кутом зору його хронотоп-ноТ структури, особливо з урахуванням нових досягнень хронотопноТ теорГТ художнього тексту. По-четверте, це можливе продовження дослщження
наративв i хронототв в шших творах письменника з подальшим ix по-рiвнянням. Нарештi, це вивчення д и с к у р с у д i а л о г i ч н о с т i, який виразно прослщковуеться у «Тунел» через призму його наративiв i хроно-топiв.
Список використаних джерел
1. Копистянська Н.Х. Час i простер у мистеф^ слова: монографiя. Львiв: ПА1С, 2012. 344 с.
2. Сушко С. Диxотомiя «Гуманiзм - постгуманiзм: чи юнуе вона у су-часнш англомовнiй лiтературi?» // Сучаснi лiтературознавчi студи. Постгу-манiзм та вiртуальнiсть: лiтературнi вимГри. 36Грник наукових прац. Гол. ред. Н.О. Висоцька - К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. С. 378-394.
3. Cobley P. Narratology. Second edition [Electronic Resource] // 2005. Mode of access: URL: http://davidlavery.net/Courses/Narratology/JHGTC/ Narratology.pdf (дата обращения 3.04.2016).
4. Gass W.H. The Tunnel: Dalkey Archive Press. Second printing, 2007. 652 p.
