CC BY
12
Таким чином, для зниження р1вня антропогенного навантаження, що зумовлений наявнiстю недосконалих базових технологш промисловостi, транспорту, енергетики, сшьського господарства сукупно з природомiсткiстю господарсько! дiяльностi, потрiбне поширення використання ЕЦП, на засадах програмно-цшьового пiдходу як одного з прюритетних оргашзацшно-еконо-мiчних механiзмiв державного регулювання еколопчно: пол1тики i форму-вання сталого розвитку вЫх регiонiв Украши.
Лiтература
1. Трегобчук В.М. Забезпечення еколопчно! безпеки господарсько! дiяльностi як фундаментальна основа сталого розвитку Украши// Соцiально-економiчнi дослщження в пе-рехiдний перiод. Природно-ресурсний потенщал у системi просторового розвитку: Зб. наук. праць. - Львiв: НАН Украши, 1РД. - 2004, вип. 2(Х1, VI). - С. 10-18.
2. Пахомова А., Эндерс А., Рихтер К. Экологический менеджмент. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.
3. Стадницький Ю.1., Кравщв В.С. Класифшащя шструменпв регионально! пол^и-ки// Региональна полiтика i механiзми ii реалiзацii. - К.: Наук. думка, 2003. - С. 426-434.
4. Буркинский Б.В., Степанов В.Н. Харичков С.К. Природопользование: основы экономико-экологической теории. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. - 350 с.
5. Постанова Верховно! Ради Украши "Про Рекомендацп парламентських слухань "Пщтоплення земель в Украiнi проблема та шляхи подолання"" № 609-IV вiд 6.03.2003 р.// Зб. законодавчих актiв Украши про охорону навколишнього природного середовища. - Чершвцг Зелена Буковина. - 2003, т. 9. - С. 13-16.
6. Закон УкраТни "Про державш цiльовi комплексы програми": Вiдомостi Верховно! Ради. - 2004, № 1621. № 25.
7. Хумарова Н.И. Экологические целевые программы - приоритетное направление государственного регулирования и охраны природных ресурсов// Економжа: Проблеми теори та практики: Зб. наук. праць. - В 4-х т. Том Ш. - Дншропетровськ: ДНУ, 2005, вип. 202. -С. 728-737.
УДК303.732.4; 630*9; 630*22; 630*116 В.В. Лавров1; В.Д. Солодкий2
НАПРЯМКИ ТА ЗАВДАННЯ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИП1В СТАЛОГО РОЗВИТКУ У П1ВН1ЧН1Й БУКОВИН1
Сформульовано основш перепони на шляху до мiжсекторальноi гармошзацп дш щодо запровадження принцитв сталого розвитку. Обгрунтовано рiвень та принципи шжсекторально! ствпращ. На прикладi Швшчно! Буковини показано формування програми сталого розвитку репону. Розроблено схему взаемодп суб'екпв суспiльних вщно-син при реалiзацii цiльових пiдпрограм дiй рiзного спрямування та iерархiчних рiвнiв. Визначено законодавчо-шституцшш рамки реалiзацii пропозицiй i напрямки мiжсекто-рально! гармошзацп планiв дш.
Ключов1 слова: концепцiя сталого розвитку, системний тдхщ, мiжсектораль-на ствпраця, законодавчо-iнституцiйнi рамки процесу, Пiвнiчна Буковина
V.V. Lavrov1; V.D. Solodkiy1
Directions and tasks for sustainable development principles implementation in Northern Bukovina region
The main barriers of transition to inter-sectoral harmonization of actions for sustainable development principles implementation are formulated. Level and principles of inter-sectoral cooperation are grounded. Example of sustainable development regional program,
1 Ст. наук. сшвроб., канд. бюл. наук - УкрНД1ЛГА (Senior scientific employee - URIFFM)
2 Держуправлшня екологи i природных ресурав Мшприроди Украши у Чершвецькш обласп (State Department of Ecology and Natural Resourses, Ministry of Environment Conservation of Ukraine in Chernivtsi Region)
forming in Northern Bukovina is showed. Scheme of social relations subjects' interactions for realization of deferent goal and hierarchy level subprograms is developed. Legislative-institutional frameworks for realization of proposes and directions of inter-sectoral harmonization of actions are determined.
Keywords: sustainable development concept, system approach, inter-sectoral cooperation, legislative-institutional frameworks of process, Northern Bukovina region.
Зпдно з принципами сталого розвитку, система управлшня природними ресурсами мае бути прозорою, забезпечувати належш умови для розроблення та реашзаци сумюних плашв дш защкавлених суб'екпв суспшьних вiдносин, передбачати мiжсекторальне паритетне узгодження управлiнських рiшень, тд-тримувати надшш зворотнi зв'язки для внесення необхщних коректив у дiï.
Стратегiï еколопчного нормування антропогенних навантажень на нав-колишне природне середовище (далi - НПС), збереження бiорiзноманiття, мiж-секторальноï спiвпрацi в цiлому передбачають застосування системного шдхо-ду, який адекватшше, нiж комплексний пiдхiд, вiддзеркалюе стан НПС, природ-них ресурсiв i створюе умови для гармонiзацiï плашв дш [4-6, 12, 15]. Одшею iз проблем на шляху налагодження спiвпрацi мiж природокористувачами е неуз-годженiсть соцiальних, економiчних та еколопчних цiнностей (мотивiв дiй) i класифiкацiйно-таксономiчних основ облiку природних ресурсiв, нормативно-цiльових засад управлiння ними. 1стотними перепонами у пошуку спiльноï ор-ганiзацiйноï бази для запровадження принцитв сталого розвитку е: складнiсть ресурсно-еколопчних проблем та забезпечення регулятивностi управлшня природними ресурсами i супутшми загрозами; суперечливiсть наявних систем кла-сифiкацiï територiальних одиниць - об'екпв вивчення, облiку природних ресур-шв i управлiння ними; вiдсутнiсть едност рiзних наукових шкш у шдходах до видiлення ключових рiвнiв в iерархiï класифiкацiйних таксонiв; вiдсутнiсть на-лежного нормативно-правового i ресурсного забезпечення дш.
На нашу думку, ландшафтний рiвень е найбiльш прийнятним для узгодження стратегш природокористування (галузевих напрямiв розвитку) та охорони НПС шляхом гармошзаци наукових парадигм природознавства, що обгрунтовують розвиток секторiв економжи, охорони довкiлля - на единш методологiчнiй базi - концепцiï сталого розвитку. Це пов'язано з тим, що у ландшафт^ як у фокусу сумщаються регiональна та типолопчна характеристики природних систем - таксошв, якi е найбiльш вивченими як об'екти природокористування рiзних секторiв економiки. Як основна таксономiчна оди-ниця географiчного середовища, ландшафт у рiвному ступенi е категорiею систематики геосистем та районування територи. Однак необхiдно вирiшити питання несумюност смислових наповнень поняття "ландшафт" у рiзних класифiкацiйних системах. Зважаючи на необхщшсть екосистемного пiдходу до реалiзацiï завдань сталого розвитку, гармонiзацiю дiяльностi секторiв еко-номiки мiж собою та з природоохоронними стратепями, доцшьно проводити на рiвнi ландшафтно1' екосистеми [2] водозбору, оскшьки водозбори мютять у собi еднiсть мозажи взаемодш пiдсистем, останнi ж е найбшьш вивченими об'ектами прикладення управлiнських ршень.
Основою для вибору найзручнiшоï класифжацп природних систем i ключових рiвнiв дiяльностi (для примирення методичних пiдходiв рiзних на-
укових шкш) повинш стати суть та масштаб ресурсно-еколопчних проблем певного адмiнiстративно-територiального таксону [8], вщповщних планiв дiй на принципах сталого розвитку. Як один Ï3 варiантiв вирiшення зазначених суперечностей у контекст завдань Карпатсько1' конвенци (Кшв, 2003) розгля-немо формування програми сталого розвитку адмшютративного регюну на прикладi Чернiвецькоï областi (Швшчна Буковина).
Багатий ресурсний потенцiал Буковинського краю, починаючи з дру-roï половини XIII ст., використовують з порушенням природоохоронних норм, що зумовило низку негативних змш у ландшафтнш структурi краю: ро-зорювання до 42 % територи, зниження ïï лiсистостi з 60 % до 32 %, пору-шення структури рослинного покриву прських ландшафтiв, збщнення бюр1з-номанiття. Наразi в регюш активiзуються екологiчнi загрози нормальнiй життед1яльност1 населення i екосистем НПС: паводки, ерозiя грунлв, бурело-ми i вггровали у деревостанах, карсти, сейсмiчнi впливи [3, 9, 13, 14]. У пере-хiдний перiод формування нових державних шституцш, сощально-економ1ч-них вщносин, розвитку ринкових умов, змшою форм власностi на землю, па-ювання земель, браку нормативно-методичноï i ресурсноï пiдтримки знизи-лась яюсть управлiння природними ресурсами, ïx збереження та вщновлення.
Для створення умов прозоро1' гармонiзацiï рiзниx ресурсних та природоохоронних стратегш у водозборах краю на стадп розробки перебувае проект регюнально1" Програми сталого розвитку "Буковина-SD". При розробщ основ збалансованого природокористування у регiонi враховано його при-родно-iсторичнi та соцiально-економiчнi особливостi i перспективи розвитку. Загальний план дiй передбачае такi завдання:
1. Забезпечити збалансований розвиток продуктивных сил регюну шляхом розвитку ринкових ввдносин з урахуванням еколопчних складових, м1жсек-торально1 гармотзацп плашв дш на басейновш основ1, досягнення штегро-ваного регулювання розвитку прських та передпрських райошв краю: по-етапна тдготовка складових тдпрограм (секторальних, 1ерарх1чно-адм1тс-тративних, суб'ектних) та узгоджене запровадження принцитв сталого при-родокористування.
2. Пвдвищити ефектившсть природокористування, екобезпеки i охорони НПС за рахунок запровадження: нових метод1в, технологш, норм ефективного i збалансованого управлшня, сучасних форм контролю, узгодження i регулювання дш, залучення iнвестицiй, меxанiзмiв стимулювання переходу до елеменив сталого розвитку.
3. Досягти узгодження класифiкацiйно-таксономiчниx основ облiку природних ресурсiв та покращання iнформацiйного забезпечення управлiння ними i супутшми екологiчними загрозами на рiвнi ландшафтно1 екосистеми [2].
4. Полшшити екобезпеку в регiонi i сумiжниx районах шляхом дотримання суб'ектами дiяльностi вимог екологiчного законодавства.
5. Вдосконалити охорону НПС шляхом запровадження еколопчних нормати-вiв регулювання антропогенних навантажень на екосистеми [5], зниження господарського впливу на розвиток еколопчних ризишв, сприяння розбудо-вi нацюнально1 екомережi [6], узгодження дiй з Румушею та Молдовою.
6. Забезпечити збалансоване використання земельних ресурсiв АПК згвдно з "Концепщею сталого розвитку агроекосистем в Украш..." [7].
7. Забезпечити збалансоване використання водних ресуршв та прогресивних методiв iнженерного i бютичного захисту вод, грунтов, берепв pi40K.
8. Створити умови для переведення лiсового господарства всiх форм власност на лiси на водозбiрно-ландшафтнi принципи екосистемного господарюван-ня, запровадження природоохоронних елементiв у системи лшогосподарсь-ких заходiв, охорони i захисту лiсiв, технологiï лiсоексплуатацiï.
9. Вдосконалити природокористування гiрськими луками у напрямках ï^ збе-реження, вiдновлення бiорiзноманiття та запобiгання розвитку ерозiï, зни-женню верхньоï межi лiсу.
10. Забезпечити ввдновлення та пiдтримку розвитку традицшних екологiчно прийнятних промислiв мшцевого населення, вiдродження елементiв еттч-toï культури, що починають зникати.
11. Створити умови для штенсифшаци розвитку рекреацiйноï iндустрiï, м!ж-народного туризму, "зеленого" туризму.
Для актив1зацп дш з реал1зацп визначених завдань суб'ектам природокористування необхщно врахувати досвщ 1з запровадження сталого розвитку у Карпатах (TACIS, проект 'Чшщатива Карпатського еколопчного регюну", UN/ECE ICP Forests, FORZA тощо) i шдготувати пропозицп щодо:
1. Перелiку першочергових проблем, як заважають гармонiзацiï соцiальних, економiчних та екологiчних аспектiв сталого розвитку певних секторiв дь яльностi.
2. Механiзмiв узгодження регiональних програм "Управлшня паводками", "Pi-ки Буковини", "Буковина-БЮ" тощо з програмами сумiжних регютв.
3. Напрямшв забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодав-ства i запровадження еколопчних елемент!в технологiй у практику.
4. Шляхiв системного вирiшення проблеми збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття завдяки переходу природокористування на водоз-бiрно-ландшафтнi принципи i мiжсекторального узгодження дiй.
5. Формування необхвдних нормативно-правових рамок, вдосконалення ресурсного та оргатзащйного забезпечення реалiзацiï платв дiй.
6. Залучення iнвестицiй для створення сприятливих умов запровадження принцитв сталого природокористування у регiонi.
На першому еташ формування програми "Буковина-SD" вже розробле-но тематичш плани дш за ключовими, проблемними напрямками, як нале-жить узгодити м1ж кер1вними шститущями. У контекст чинних м1жнародних, нацюнальних та регюнальних стратегш розроблено окрем1 складов1 (шдпрог-рами) та пропозицп щодо ix м1жсекторально узгоджено!, нормативно!, прозо-ро! реал1заци на принципах сталого розвитку в рамках певних ландшафтних екосистем водозбор1в. На основ1 узгоджених плашв дш мають формуватися регюнальш програми сталого використання земельних, водних, люових тощо ресурЫв, а також мають визначатися обгрунтоваш обсяги ресурсно-матер1аль-них потреб та iнституцiйноï шдтримки запланованих заход1в.
Нараз1 розроблено програму заход1в щодо вдосконалення системи управлшня природними ресурсами регюну та супутшми еколопчними загроза-ми шляхом мiжсекторальноi прозороi взаемодп шституцш природокористування та охорони НПС за басейновим принципом [9]. На приклад! люового господарства сформовано пакет пропозицш щодо запровадження принцитв
сталого господарювання на водозб^рно-басейновш основа з врахуванням дь яльност сум^жних землекористувач^в. Для досягнення балансу сощальних, економ^чних та еколопчних цшей при проектуванш люогосподарських заходов в особливо захисних дшянках люового фонду, виключених 1з головного користування (200-1400 м н.р.м.), запропоновано системну гармошзащю р1з-них цшьових шдход1в до групування тишв люу (таксоном^чного [10], госпо-дарського [1, 10], функционального [16]) i ведення в них господарства з пдро-лопчними нормами люокористування [11] та нормами збереження бюлопч-ного i ландшафтного р^зномашття [4, 6], галузевими нормативами. Виявлено, що розвиток нормативно-правово1' бази (регламенту ведення господарства в особливо захисних дшянках лшв) вщстае в1д процесу роздр^бнення люового фонду (внаслщок видшення окремих категорш лшв за функцюнальним приз-наченням) [14]. Такий стан заважае вдосконаленню системи люогосподарсь-ких заходов та стримуе запровадження еколопчних принцитв у люове госпо-дарство Карпат.
Заходи щодо орган1зацп узгодженого процесу (другий етап д1яльностГ)
Для виконання завдань загального плану дш необхщно налагодити мехашзми гармошзаци чинних та перспективних цшьових тдпрограм р1зно-го спрямування та р^вшв реал^заци, забезпечивши при цьому поеднання вЫх форм державного i суспшьного управлшня, нагляду i контролю. Тому в рамках спшьно1" бази системного шдходу та узгодженого шституцшного супро-воду реал^заци програми "Буковина-SD" потребно провести м^жсекторальне погодження вщомчих плашв та виробити систему взаемодш на ровнях пре-вентивних, планових, екстрених та перспективних заходов.
План дш щодо оргашзацп узгодженого з вимогами законодавства та интересами природокористувач^в вщкритого процесу мае бути таким:
1. Створити прийнятт нормативно-правовi умови, органiзацiйну базу (систему координацшно-супроввдних органiв) i рамки прозорого, узгодженого ре-гiонального процесу реалiзацiï Програми "Буковина-SD".
2. Налагодити та тдтримувати належний консультативний режим з мiжнарод-
_ • »»*-»»»
ними iнституцiями, як1 супроводжують процес сталий розвиток .
3. Розробити прийнятт плани дш у напрямку узгодження з мiжнародними, державними та регюнальними програмами у ц1й сфер! д1яльност1.
4. Органiзувати належний режим доступност до iнформацiï з реалiзацiï програми "Буковина-SD" з використанням вс1х засобiв мас-медiа.
5. Для поспйного прозорого коригування сум1сного плану дш налагодити ств-працю учаснишв процесу (представник1в влади, управлiнцiв, науковщв, м1ж-народних та громадських оргашзацш, НУО, суб'ектiв бiзнесу, населения) через: крупт столи, мас-медiа, 1нтернет (дшча конференция та веб-сторiнка).
6. Оргатзувати систему заxодiв пiдвищення р1вня компетентностi спецiалiстiв (навчальнi програми та третнги, п1лотн1 проекти тощо).
7. Започаткувати мiжрегiональний форум стосовно науково-методично1, кон-салтингово1 п1дтримки сп1льного плану дш з реалiзацiï програми "Буковина-SD" (м1жв1домч1 наради стор1н з коригування управлшських рiшень).
Схема взаемодп ввдомчих пiдпрограм запровадження принципiв сталого природокористування та охорони НПС у програмi "Буковина-SD"
Гармошзащя вщомчих шдпрограм розвитку окремих сектор1в економь ки та охорони НПС повинна проводитись зпдно з засадами сталого природокористування за ландшафтно-водозб1рним принципом у рамках певних басейшв. Важливими ланками та^ системи узгодженоi сшвпращ е забезпечення прозо-рого i паритетного д1алогу м1ж сторонами суспшьних вщносин, в т.ч. i з насе-ленням регюну, а також надшного зворотного зв'язку. Останнш е необхщним для оперативного вщстеження стану об'екпв прикладання управлшських рь шень, результата конкретних заход1в та оперативного внесення необхщних ко-ректив в управлшня процесами, особливо в екстрених випадках прояву катак-л1зм1в. Вдалою е пропозищя М.А. Голубця [2] щодо структури функцш такого зв'язку у систем1 саморегульованоi геосоцюсистеми. Розвиток цих щей стосов-но узгодження секторальних управлшь природними ресурсами та супутшми загрозами на приклад1 Чернiвецькоi област показано в роботах [9, 14].
З прийняттям в Украш нацiональноï стратегii сталого розвитку дер-жави (нараз1 розглядаеться проект такого закону) буде шщдаватися розроб-лення вщповщних стратегш у вЫх сферах життя на вЫх 1ерарх1чних р1внях адмiнiстративно-територiальноï органiзацiï держави. Наявш уже програми окремих напрямюв запровадження сталого розвитку поступово будуть гармо-шзуватися у м1жв1домч1, м1жсекторальн1, регюнальш, нацюнальш. Тому завершен секторальш програми сталого природокористування мають стати гармоншними складовими певних регюнальних програм сталого розвитку, таких як програма "Буковина-SD". Узгодження цих програм може проводи-тися за схемою, показаною на рис.
Програма "Буковина-SD" з часом повинна розвиватися i вдосконалю-ватися в м1ру виршення наявних завдань, появи нових проблем i знань, що зумовлюватимуть формування шших цшей. Сприятливу законодавчо-шсти-туцшну базу для реалiзацiï наших пропозицш створюють вщповщш змши у нацюнальному та галузевих законодавствах, як нараз1 узгоджуються з м1ж-народними нормами сталого розвитку, а також започатковаш в Укра1ш програми дш за р1зними напрямками цього м1жсекторального процесу.
Висновки. Зважаючи на те, що концепщя сталого розвитку базуеться на застосуванш екосистемних засад та м1жгалузевш гармонiзацiï дш, для створення сприятливих умов сталого природокористування необхщно узго-дити класиф1кац1йно-таксоном1чн1 основи вивчення та облжу природних ре-суршв, принципи управлшня ними. Ефект взаемодп м1жнародних, держав-них, вщомчих i регюнальних пщпрограм природокористування та охорони НПС у рамках регюнальних Програм сталого розвитку залежатиме вщ р1вня законодавчо-шституцшного i ресурсного забезпечення реал1зацп пропозицш.
Ус заходи щодо запровадження збалансованого природокористування необхщно виконувати системно, прозоро 1з залученням защкавлених суб'ект1в суспшьних вщносин. Для виршення суперечностей у процес змши вщносин м1ж суб'ектами природокористування, розбудови нацiональноï еко-мереж^ реалiзацiï шших сумюних проектiв, спрямованих на створення умов
належно1 шдтримки природоохоронних та 1нших ц1нних народногосподарсь-ких об'ект1в необхщно внести вщповщш корективи до нормативно-правових докуменлв.
2 О,
о в
я
се
5
fr
О Рч Я
«I
m г^
я а
и о
ks
со
л с: о
6 я
я & о е и
св
Н «
«
5
св X >Я к ес
S
*
о,
<и i=i
я р.
о а о ч
о &
Державш та спонсорсьга програми ресурсно-матер1ального забезпечення планових захсшв i превентивних дш, спрямованих на запоб1гання потенцшних загроз, а також екстрених управлшських ринень в умовах прояв1в антропогенних катастроф та стихшних явищ
Державш, регюнальш та вщомч! програми охорони
нпс
Державш, регюнальш та вщомч1 програми запровадження принцишв сталого природокористування (еколопзацп технологш, нормування антропогенних навантажень на природHi екосистеми тощо)
Програми м!жсекторальних, м!жвщомчих дш м1жнародного, м1жрегюнального та локального pißiiib на 6a3i вщповщних водозб1рних басейтв
Региональна програма сталого розвитку "Буковина-SD''
Рис. Схема взаемоди cy6'eHmie суспльних eidHocuH приpeaMi3a^i'цтьових мдпрограм запровадження принцишв сталого розвитку в рамках Програми
"Буковина-SD"
Запровадження у практику системного шдходу до узгодження сощ-альних, економ1чних та еколопчних цшей д1яльност1 сприятиме створенню умов необхщного д1евого режиму для реал1заци принцишв сталого розвитку у дослщжуваному регюш та у держав! в цшому.
Лiтература
1. Герушинський З.Ю. Люотиполопчт дослщження в Укра1нських Карпатах// Наук. вюник УкрДЛТУ: Л1авницью дослщження в Украшт - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 42-50.
2. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Льв1в: Аф1ша, 2000. - 316 с.
3. Еколопчш проблеми Буковини: Навч. пос./ За ред. В.П. Коржика. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2002. - 168 с.
4. Конвенщя про бюлопчне розма1ття: громадська об1знан1сть i участь/ Вщп. ред. Т.В. Гардашук, Товариство "Зелена Укра1на". - К.: Стилос, 1997. - 154 с.
5. Концепщя еколопчного нормування/ Укр. наук. Центр охорони вод Мшекобезпе-ки Укра1ни (наук. керiвник О.Г. Власенко), Мшекобезпеки Укра1ни (А. А. Галяпа, Т. А. Туро-ва). - К.: Наука, 1997. - 21 с.
6. Концепщя збереження бюлопчного рiзноманiття Укра1ни/ Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05. - 1997 р. - К.: Наука, 1997. - 28 с.
7. Концепщя сталого розвитку агроекосистем в Укра1ш на перюд до 2025 р./ Схвале-на постановою Президи УААН 13.03.2003 р., стльним наказом по Мiнагрополiтики Укра1ни, Мшекоресурав Укра1ни. - К.: Ли6iдь, 2003. - 30 с.
8. Лавров В.В. Системний пiдхiд як методолопчна основа для оцiнки i зменшення загроз бiорiзноманiттю (лiсовi екосистеми)// Оцiнка i напрямки зменшення загроз бiорiзнома-нiттю Украши/ О.В. Дудкш (вiдп. ред.), А.В. Сна, М.М. Корнев та iн. - К.: Хiмджест, 2003. -С. 156-272.
9. Лавров В.В., Солодкий В.Д. Приклад системного тдходу до формування програми штегрованого управлшня водозбiрними басейнами Чершвецько':' областi з використанням еколопчно':' ролi лiсiв// Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв: "С.А.М.". - 2005, вип. 108. - С. 109-118.
10. Остапенко Б.Ф. О группировке типов леса// Наук. вюник НАУ: Лiсiвництво. Ред-кол.: Д О. Мельничук (ввдп. ред.) та ш. - К.: НАУ. - 1997, вип. 39. - 2001. - С. 22-30.
11. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок и их технологий на почвозащитные свойства буковых лесов Закарпатья: Автореф. дис. ... д-ра с.-х. наук.: 06.03.03. - К.: УСХА, 1984. - 36 с.
12. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 столптя" ("AGENDA-21")/ Пер. з ан-глшсько':': ВГО "Украша. Порядок денний на ХХ1 столггтя". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
13. Солодкий В. Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
14. Солодкий В.Д., Головашкш В.А., Лавров В.В. Гармошзащя цшьових пщход1в до групування титв люу i розвиток системи господарювання у прських та передгiрських во-дозборах Швшчно':' Буковини// ЛюГвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв: "С.А.М.". - 2004, вип. 106. - С. 40-49.
15. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа: Учеб. пособие. - СПб.: Изд. дом "Бизнесс-пресса", 2000. - 326 с.
16. Ткач В.П. Заплавш люи Украши. - Харюв: Право, 1999. - 386 с.
УДК 66.3 Ведущий инженер С.Л. Брошкова - Институт проблем рынка
и экономико-экологических исследований НАН Украины
ПРИРОДНО-РЕСУРСНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ КАК ОСНОВА ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА
Головною метою дано! роботи е розгляд специфiчних особливостей та характеристик природно-ресурсного потенщалу як основи еколого-економiчного розвитку регюну.
Ключов1 слова: природно-ресурсний потенщал, еколого-економiчний розвиток регюну, система оптимального природокористування.
Leading engineer S.L. Broshkova - Institute of marketing problems and economical-ecological researches NAS of Ukraine
Natural Resourses Potential as the Basis of Ecological and Economical
Development of the Region
The main purpose of article is the examination of special features and characteristics of natural resources potential as the basis of ecological and economical development of the region.
Современные приоритеты и направления социально-экономического развития Украины предопределяют необходимость разработки и реализации концепции эколого-экономической безопасности как отдельных территорий (регионов, независимо от их специализации), так и экономики в целом. При этом следует отметить, что основными результатами реализации подобной концепции станут, прежде всего, повышение качества жизни и здоровья населения, рост уровня благосостояния, сохранение и рациональное использование невозобновимых ресурсов территорий, а также переход промышленного
