CC BY
14
4. ЕКОНОМША, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ!
УДК339.13:339.166.5 Проф. В.1. Копитко, д-р екон. наук -
Днтропетровський НУ 3mi3HU4wzo транспорту M. акад. В. Лазаряна
НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ НАУКОВО-ТЕХН1ЧНО1 ПРОДУКЦ11 В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС
Розглядаються особливосп становления та формування ринку науково-техшч-но'1 продукцп в агропромисловому комплексi (АПК). Пропонуемо шляхи реалiзацii науково'1 продукцп, враховуючи специфшу аграрного сектора екоиомiки, схему пла-нування, регулювання i координацп науково-дослщних розробок, висвiтлеио специ-фiкy розвитку ринку науково-техшчно! продукцп.
Ключов1 слова: ринок науково-техшчно1 продукцп, агропромисловий комплекс, аграрний сектор, державне регулювання, ринок шновацш.
Prof. V.I. Kopytko - Dnipropetrovsk NU of railway transport named after V. Lazaryan Forming directions of scientific technical production's market in APC
In the article the peculiarities of becoming and forming of scientific technical production's market in APC are considered. The realization ways of scientific production are offered, taking into account the specific of agrarian economy sector, chart of planning, adjusting and co-ordination of research developments. The specific of development scientific technical production's market is reflected.
Keywords: scientific technical production's market, agro industrial complex, agrarian sector, state adjusting, market of innovations.
У регюнах Украши, як i у державi загалом, формуються ринки спо-живчих непродовольчих товарiв, засобiв виробництва, сировинних ресурЫв, продовольства, цшних паперiв тощо. У мiрy реашзацп регiоиальиоi аграрно! полiтики у самих товаровиробниюв регiоиy виникае потреба в науково-тех-иiчиiй продукцп. За аналопею з iишими ринками може формуватись i цей ринок. Проте проблема його формування надзвичайно складна i практично зов-сiм не розроблена. Тому розробка наукових основ i практичних рiшеиь ще1* проблеми у сучасних умовах е досить актуальною.
Дослщженню ринкових вiдиосии в АПК присвячуеться значна частина наукових статей, монографш, наукових коифереицiй i т.д., де остаииiм часом дискутують щодо iииовацiйиоi моделi розвитку ще! галyзi. Цi проблеми досль джували вiдомi yкраiиськi вчеиi В.1. Власов, П.1. Гайдуцький, В.М. Геець, Б.1. Данилишин, Т.Г. Дудар, М.Ф. Кропивко, В.В. Липчук, П.Т. Саблук, А.М. Стель-мащук, М.Д. Яикiв та ш. Проте безпосередньо проблемам формування та фун-кцiоиyваиия ринку науково-техшчно1" продукцп придiляеться недостатньо ува-ги, тому щ дослiджеиия набувають особливо1' актyальиостi.
Актуальним завданням е виршення наукових проблем розвитку АПК, щоб на ix осиовi можна було розробити стратепю розвитку аграрно1' науки, визначити иайбiльш прiоритетиi напрями дослщжень i системи ринкових ре-гyляторiв, якi зумовили б попит та забезпечили пропозищю на ринку науково-
техшчно! продукци. Науково-технiчнi досягнення реалiзуються в умовах вироб-ництва через наукову продукцш, яка виробляеться у сферi науки. Структура на-уково-техшчно! продукци досить рiзноманiтна. Це, насамперед, завершенi технологи виробництва, збер^ання та переробка сшьськогосподарсько! продукци, а також окремi заходи та рекомендаци з удосконалення оргашзацшно-економiч-них структур i рiзноманiтних технологiй у рослинництвi та твариннищш. Ни-нiшня дiяльнiсть науково-дослiдних установ набувае ринкового характеру, а ос-новш 11 результати доходять до споживачiв через ринок, який е основною формою практично! реалiзацil результата завершених науково-технiчних робiт.
Виходячи з комплексно! програми пiдтримки розвитку укра!нського села на перiод до 2015 р., зазначаеться, що аграрна наука спрямовуватиме сво! зусилля на наступне:
• наукове забезпечення реал1заци прюритетних завдань, визначених даною Програмою, з метою 1нноващйного розвитку агропромислового виробництва та сшьських територш;
• розвиток наукових основ технолопчного передбачення, прогнозування 1 мо-делювання розвитку аграрного сектора та сшьських територш;
• вщпрацювання програмно-щльового методу розвитку науки 1 реал1защя сис-теми державних замовлень на виконання науково-техшчних програм (вклю-чаючи фундаментальш 1 прикладт досл1дження) з прюритетних напрям1в розвитку агропромислового виробництва, визначених Кабшетом М1тстр1в Укра!ни, за схемою "ММстерство аграрно! полггики Укра!ни (замовник) -УААН (виконавець)";
• удосконалення системи наукового забезпечення розвитку агропромислового виробництва у регюнах, трансферу шновацш, науково-консультативно! робо-ти, розширюючи д1яльтсть центр1в наукового забезпечення агропромислового виробництва АР Крим та областей Укра!ни, на основ1 сучасно! ситуаци розвитку аграрного ринку, ресурсного забезпечення 1 глобал1заци економши;
• поглиблення 1 розширення наукових досл1джень у вищих навчальних закладах та удосконалення форм !хньо! ствпращ з науковими установами з метою розвитку аграрного сектора та подготовки фах1вщв вищо! квал1ф1каци;
• розширення м1жнародно! штеграцл в наукових досл1дженнях;
• тдвищення якост1 супроводження заход1в щодо впровадження наукових дослвджень [1].
Це пiдкрiплюеться фшансовими ресурсами (табл. 1), де видно, що уряд серйозно ставить собi за мету збшьшення вкладень в аграрний сектор.
Табл. 1. Прогноз залучення кредитiв та швестицш у стьське господарство
на 2007-2015 рр.
2006 р. факт Прогноз, млн. грн.
2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2015 р.
Залучення кредиив - усього 12700 14000 16000 18500 20000 30000
в т.ч. пшьгових 3200 8000 10000 12000 13000 17000
1з загальних обсяпв кредити:
- довготермшов1 4700 5500 7500 9000 12000 18000
- короткотермшов1 8000 8500 9500 9500 8000 12000
Залучення швестицш 4905 9800 10600 11900 13300 20000
в т.ч. шоземних 1100 2000 3000 5000 6000 8000
Наукова продукщя як товар може бути у формi проектно1 документа-ци на розробленi i придатнi до застосування технологи й окремi елементи технологш виробництва певних видiв сшьськогосподарсько1 продукцп, 11 збе-рiгання та перероблення, форми оргашзацп виробництва, створення оргашза-цiйно-правових форм господарювання, системи управлшня виробничою сферою та органiзацiйно-економiчнi системи регулювання виробництва тощо.
Форми товару набувають дослiднi зразки нових машин, знарядь, об-ладнання, окремих вузлiв, агрегатiв, робочих оргашв машин i знарядь, зразки насшня та посадкового матерiалу, нових сор^в i гiбридiв сшьськогоспо-дарських культур, багаторiчних насаджень, ягiдникiв, виноградникiв, окремi породи племiнних тварин i птищ, зразки нових видiв органiчних i мшераль-них добрив, хiмiчних засобiв захисту рослин i тварин, бюлопчних i ветери-нарних препаратiв [2, с. 425].
Науково обгрунтоваш технологи та науково-техшчна продукцiя, як об'ект виходу на ринок, повиннi мати бшьш прогресивнi технiчнi та еконо-мiчнi параметри порiвняно з попередшми науковими розробками, що забез-печуе попит на цю продукцiю та бажання якомога швидше 11 купити й осво-1ти. При цьому технологи можуть надходити на ринок на рiзних стадiях, як у завершеному виглядi, так i частково.
Як показуе практика, новi агроформування, фермерськ та селянськi господарства, переробш та агросервiснi пiдприемства сформували ринковий попит на новi види оргашчних i мiнеральних добрив, новi прийоми й засоби боротьби iз хворобами та шюдниками рослин i тварин, нове обладнання та робочi органи для машин, на базi яких конструюють оновлену технiку для сшьського господарства й переробних галузей.
Розробка нових технологш вимагае апробацп у певних природно-кль матичних умовах. Значна частина нових засобiв у галузi рослинництва поля-гае у вiдборi кращих сортiв рослин для ^е! чи шшо1 зони регiону з урахуван-ням 1х кадастрово! оцшки. Тому новi сорти рослин при формуванш ринку на-уково-техшчно1 продукцп в АПК е основним предметом кушвльпродажу. Вони повинш бути якiснiшi за наявнi. У галузi тваринництва прюритетне значення мае органiзацiя селекцшно-племшно! роботи щодо розведення пле-мшно! худоби та птицi.
Наукова дiяльнiсть у рослинництвi i тваринництвi, генетичне сортоонов-лення та виведення нових порщ тварин реалiзуються через оргашзацш селекцн у насiнництвi та племшно! справи у тваринництвi, якi повинш здшснюватись пiд безпосереднiм методичним керiвництвом вiдповiдних наукових установ.
В умовах становлення ринкових вщносин виникае необхщшсть формування вiльного ринку науково-техшчно! продукцп зi всiма його структурами i вiдповiдним господарським механiзмом, значним пiдвищенням сприйняття виробництва до науково-техшчних досягнень, стимулювання творчо! шщативи, пiдприемництва i у пiдсумку формування ринку науково-техшчно1 продукцп.
Адмшютративш принципи впровадження науки у виробництво не сприяють розвитку защкавленост суб'егав пiдприемських структур в И пос-
лугах. Пропозищя завершених (готових) наукових розробок дуже часто випе-реджуе попит на них споживачiв, що пов'язано з несприйняттям цього товару, вщсутшстю стимуляцшних заходiв та необхiдних ринкових структур. Но-вi вимоги до розвитку та функцюнування галузей регюнального АПК перед-бачають вдосконалення гнучкост виробництва iз врахуванням попиту (змши кон'юнктури ринку), вiдповiдно й адаптаци до нових умов, значного поси-лення сприйняття досягнень науково-технiчного прогресу. У цих умовах на-уковi розробки, прогресивнi технологи, передовий досвщ самих виробникiв та маркетингових посередниюв стае товаром, який може бути реалiзований за наявностi попиту, регулювати який можливо в умовах ринкових вщносин.
Ринок науково-техшчно! продукци мае свою оргашзацшну структуру i свш власний економiчний механiзм функцiонування, поеднання яких забез-печуе взаемний штерес як виробникiв, так i споживачiв науково! продукци в АПК. Основними умовами, необхщними для формування ринку науково-техшчно! продукци, е наявшсть достатньо! кiлькостi конкуруючих виробникiв ще! продукци; повна свобода дiяльностi наукових установ з максимальним врахуванням потреб виробництва, маркетингово! дiяльностi, агросервiсного обслуговування; взаемний штерес у виробника та споживача науково! продукци; оргашзащя тимчасових та основних спещальних ринкових структур ^рж, аукцюшв, виставок тощо); належний рiвень матерiально-технiчного забезпечення наукових та впроваджувальних формувань; органiзацiя реклам -но! та пропагандистсько! дiяльностi наукових досягнень та конкретно! науково! продукци; наявшсть дiевого економiчного мехашзму функцiонування ринку науково-технiчно! продукцi! (цшоутворення, оподаткування, фшансу-вання та кредитування), що сприятиме встановленню нормальних взаемовщ-носин всiх партнерiв на ринку.
Необхщно мати на увазi й те, що постшно змiнюеться структура спо-живачiв науково! продукцi!. Якщо ранiше науково-технiчна продукцiя корис-тувалась попитом здебiльшого у спецiалiстiв оргашв управлiння (обласнi, районнi ланки управлшня АПК), якi й давали рекомендаци керiвникам кол-госпiв та радгосшв, то сьогоднi продукцiя НТП мае попит безпосередньо у керiвникiв новостворених агроформувань, фермерiв, орендарiв, садово-го-родшх товариств, особистих пiдсобних господарств, а керiвники та спецiалiс-ти рiзних ланок управлiння через створенi шформацшно-консультацшш (до-радчi) служби е посередниками у впровадженш НТП. Це значною мiрою змi-нюе вимоги до якосл науково! продукцi!, яка повинна бути простою i дохiд-ливою i гарантувати отримання позитивного економiчного ефекту. Проте не-обхiдно мати на увазi так звану "промiжну" наукову продукцiю, яка не вико-ристовуеться безпосередньо у впровадженнi, але може бути необхiдна при тих чи шших впроваджувальних наукових розробках. Мова йде про серйозш фундаментальш дослщження, якi повиннi безпосередньо фшансуватись державою. Мiсцевi органи влади повинш фахово оцiнювати тi розробки, яю не-обхiдно фiнансувати сьогодш, через рiк, два, три i т. д. До бюджетних мо-жуть вiдноситись i консультацiйнi центри, служби впровадження в областях, районах, яю разом iз аналiтичними службами АПК регюну будуть працювати
на впровадження науки у виробництво. Безумовно, впровадження шновацш у виробництво вимагае врахування iнвестицiйного рейтингу регiонiв.
На сьогодш за кордоном е багато свщчень того, що ефективнiсть се-реднiх та малих фiрм у сферi НДДКР часто бувае вищою, нiж великих корпо-рацiй. Характеризуючи успiх малих фiрм у галузi нововведень, багато зару-бiжних дослщниюв вiдзначають цiлу низку органiзацiйно-управлiнських пе-реваг, необхiдних як для виршення проблем управлiння науковою дiяльнiс-тю загалом, так i для шдвищення вiддачi працiвникiв, що забезпечуе швидку адаптацiю до ринкiв: через постшш контакти зi сво1'ми клiентами власники фiрм володiють iнформацiею щодо змши попиту, який може швидко змшю-ватись, i здатнi реагувати на них також швидко та ефективно; гнучюсть уп-равлiння, адже керiвник науково-iнновацiйноï фiрми постiйно може контро-лювати виробництво, швидко реагуе на необхщшсть його змiн i бере на себе дшовий ризик; пристосування внутршшх комунiкацiй у малих та середшх фiрмах, якi вiдрiзняються вщ великих фiрм.
Цiльовий орiентир песимютичного варiанта розвитку iнновацiйноï дь яльност мiстить 40 % вкладень швестицш в шновацшну сферу. У цьому прогнозному перiодi найбiльшi темпи зростання передбачаються у Карпатсь-кому, Центральному, Причорноморському та Схщному регiонах. Максималь-ний варiант передбачае зростання питомоï ваги капiтальних вкладень в шновацшну дiяльнiсть у 2010 р. - 55 %. Оптимютичний прогноз грунтуеться на припущеннi, що держава проводитиме активну шновацшну пол^ику, спря-мовану на кардинальнi змiни у внутршньогалузевш та мiжгалузевiй структу-рi виробництва [3, с. 106-107].
Таким чином, створення умов для оптимального розвитку науково-тех-шчного потенцiалу в регюнальних АПК стае одним iз найважливiших принци-пiв формування i мехашзму управлшня iнновацiйноï полiтики. Приклади створення конкурентоспроможних агропромислових шдприемств новоï формаци вже е практично у кожному регюш Украши, проте необхщно вiдзначити проект створення ряду об'еднань, якi е единим технолопчним циклом з вирощу-вання, збер^ання i перероблення картоплi, а також збуту готово!" продукци на територи Кшвсько1* та Чернiгiвськоï областей (складаеться з кiлькох досить ав-тономних частин) [4, с. 58]. Цей проект, як i rnmi, на початкових стадiях мав трудношд, зумовленi низкою чинникiв, здебiльшого суб'ективного характеру (проект не продумано до кшця, вiдсутнi технiко-економiчнi обгрунтування; не було враховано останш змiни в чинному законодавствц поспiшнiсть виконан-ня робгг зумовила порушення технологiчних вимог та ш.).
У наш час дуже серйозною теоретичною проблемою е вимiрювання шновацш, де дуже важко застосовувати кшьюст критери. Бiльш точш ре-зультати можна отримати за допомогою ощнки чинникiв, що впливають на рiвень iнновацiйностi. Водночас, у свгговш економiчнiй науцi вiдбулись змь ни у питаннi захисту та прогнозування шновацш: маемо на увазi новi науковi напрямки, такi як стохастична фшансова математика, стохастичнi моделi мш-роекономiчноï та макроекономiчноï теори, новi роздiли теорiï ризику, страхо-во1' математики, теорiï нелiнiйних часових рядiв в економетрицi, ряд напрям-
к1в прикладного, системного, ситуацшного та процесного аналшв у менеджмент та б1знеЫ, загальна ризиколопя, нов1 шформацшно-статистичш технологи в економщ1 та фшансах 1 т.д. [5, с. 202].
Сьогодш система науково-шновацшних процеЫв та !х впровадження у виробництво потребуе кардинального реформування в економ1чних, оргаш-зацшних та правових аспектах. Для досягнення найбшьшо! ефективност НДДКР необхщно дотримуватись жорстко! фшансово! та оргашзацшно! политики. Насамперед, треба виходити 1з сощально-економ1чного становища ре-гюну (област1), можливост приватних швестицш у науку, !х впровадження та можливостей для цього бюджету область Планування, прогнозування, ре-гулювання та входження на ринок швестицшного продукту пропонуеться за наступною схемою (рис. 1) [6, с. 312].
Рис. 1. Принципова
схема планування, регулювання i координаци НДДКРАПК
Для устшного втшення шновацшно! модел1 розвитку АПК необхщно мати ч1тку методолопчну систему, яка дасть змогу у комплекс трансформу -вати наявш науков1 досягнення в ринкове середовище. Адже вщом1 методи не дають змоги у комплекс ефективно виршувати проблему переходу аграр-но! науки на шновацшну модель розвитку. Пщгрунтям для переходу на шно-вацшну систему УААН пропонуе наступну модель дослщжень.
Таким чином, держава стимулюе шновацшний процес за рахунок фь нансування на конкурсних засадах стратепчних наукових дослщжень, кшце-вим продуктом яких мають бути шноваци. Завдання науково-дослщних уста-нов та !х координуючих об'еднань - максимально розвинути шновацшну базу науки та створити такий науково-технолопчний задш, який би дав можли-вють за рахунок реал1заци необхщно! суспшьству шновацшно! продукци та ефективного використання об'ект1в прав на не! сформувати достатш позабю-джетш фонди для штенсивного розвитку прикладно! науково! сфери.
Виробники науково-техшчно! продукци агропромислового призначен-ня можуть будувати сво! взаемовiдносини з виробничо-комерцшними структурами цiе! ж галузi через регiональнi представництва та реалiзаторiв цiе! ж продукцi!, де юнуе специфiчний маркетинг, що охоплюе вузький сегмент ринку. Проте щ регюнальш структури можуть на основi iнформацi! визнача-ти напрямки цих дослщжень, виходячи iз ситуацi!, яка склалася на ринку науково! продукци.
Одшею з найбiльш необхщних умов iснування запропонованого мехашзму е налагодження та регулювання тюних iнновацiйних та економiчних внутрiшньорегiональних, мiжрегiональних, мiжнародних зв,язкiв, оскiльки ю-нують проекти, яю не вписуються у визначення прикладно! чи "галузево!" науки. При юнуванш комплексних проблем доцшьно створювати постiйнодiючi робочi групи, в яю входили б представники вищих навчальних закладiв, на-уково-дослщних установ, виробникiв, що фiнансуються з рiзних джерел за-лежно вщ !х ролi. Вiдносини всерединi групи можуть будуватись на договiр-них засадах. Запропонований мехашзм мае бшьше переваг порiвняно з наяв-ною системою, а саме:
• пропонуе перерозпод1лити державш кошти 1 спрямувати !х на тдтримку не-комерцшних "загальних" наукових проектов, що розробляються у державних оргашзащях, що дасть значну економш кошт1в, оскшьки ниш бшьше 50 % вс1х кошт1в спрямовують на селекщю та "галузеву" науку;
• дасть змогу встановити за допомогою маркетингових досл1джень на взаемо-виг1дн1й основ1 т1сн1 зв'язки м1ж к1нцевими споживачами НДДКР та науково-досл1дними установами, що приведе до появи нових обгрунтованих, розро-бок, як1 користуються попитом;
• створення фонд1в "Аграрна наука" в областях регюну сприятиме ефективно-му вкладенню кошт1в;
• реформування наявно! системи не вимагае додаткових фшансових асигну-вань з м1сцевих бюджетов, 1 вона може бути безболшно 1нтегрована в обласн1 та регюнальш науков1 та агропромислов1 структури.
Таким чином, регульований ринок науково-техшчно! продукци - це складний специфiчний мехашзм, який охоплюе виробниюв науково-техшчно! продукци, сшьськогосподарських товаровиробниюв, переробнi та комер-цiйнi фiрми, пiдприемства сумiжних галузей, органи державного та регь онального управлiння АПК. Цей ринок спонукае до прискореного розвитку шдприемницького бiзнесу у сферi регiональних АПК, е одним iз напрямiв шдвищення використання резервiв творчого потенцiалу науково-техшчних кадрiв, посилення гнучкостi органiзацiйних структур наукових шдроздшв вiдповiдно до потреб ринку, стимулювання комерцiалiзацi! НДДКР та ос-воення науково-технiчно! продукцi! в агропромисловому комплекЫ регiону.
Ринок науково-техшчно! продукци - це сукупшсть економiчних, фi-нансових i правових вщносин науково-дослiдних органiзацiй - створювачiв ще! продукцi! та господарських структур - споживачiв !! у процесi виробни-чо! дiяльностi. Формування i функцюнування ринку науково-технiчно! про-дукцi! здшснюеться за притаманною йому органiзацiйною структурою i спе-цифiчним економiчним мехашзмом, спрямованим на забезпечення взаемних
ÏHTepecÏB наукових оргашзацш-виробниюв ще1* продукци та товаровиробни-кiв-споживачiв. Ринок iнновацiй будуеться на основi економiчних методiв регулювання системи органiзацiйно-економiчних вiдносин виробникiв науково-технiчноï продукцiï (науково-дослiднi установи) та товаровиробниюв (агроп-ромисловi формування рiзних форм власностi i господарювання).
Лггература
1. Комплексна програма пiдтримки розвитку украшського села на перiод до 2015 р.// www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=78210079
2. Агропромисловий комплекс Украïни: стан, тенденци та перспективи розвитку: 1н-форм.-аналiт. зб./ За ред. П.Т. Саблука та ш. - К.: 1АЕ УААН. - 2002, вип. 5. - 647 с.
3. Продуктивш сили Украши: прогноз розвитку i розмщення на перiод до 2010 р.: У 2 т. - К.: РВПС Украши НАН Украши. - 2000, т. 2. - 286 с.
4. Савченко В., Московець I. 1нновацшш проекти в агропромисловому сектор^/ Еко-номка Украши. - 1999, № 5. - С. 58.
5. Копитко B.I. Вплив шновацш на вщтворення в АПК репону// Соцiально-економiчнi дослiдження в перехщний перiод: Щорiчник наук. праць: Региональна науково-технiчна поль тика та шформацшний простiр/ НАН Украши. - Львiв: 1н-т регiональних дослiджень. - 2000, вип. 17. - С. 195-202.
6. Копитко B.I. Реформування та регулювання економки регiонального агропромисло-вого комплексу. - Львiв: Львiвський ДАУ, 2005. - С. 550-554.
УДК336.2:339.7 Доц. Б.А. Картнський1, канд. екон. наук; Н.С. Залуцька -
Львiвська державна фтансова академiя
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВУ ЕКОНОМ1ЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ У ПОДАТКОВО-БЮДЖЕТН1Й СФЕР1 ЕКОНОМ1КИ
Видiленi основш суперечностi у бюджетно-податкових вiдносинах та надано пропозицп щодо ïx уникнення у контекстi реформування мiжбюджетних вщносин, адмiнiстрування мiсцевиx податкiв i зборiв iз метою активiзацiï фiнансово-економiч-ного розвитку територи.
Assoc. prof. B.A. Karpinsky; N.S. Zalutska - L 'viv state financial academy The specific of economic disagreements effect in Tax-budget sphere of economy
The main disagreements in budget-tax relations are admitted and are given the propositions of their disappearing in reforming relations' contest between budgets, administration of local taxes and duties with the aim of financially-economic development of the territory.
Постановка проблеми. Динамжа процесу становления Украши як са-мостшно1", сощально-ор1ентовано1" держави об'ективно зумовлюе необхщшсть створення д1евих бюджетно-податкових мехашзм1в, як впливатимуть на ут-ворення, ефективний розподш та перерозподш через бюджет суспшьного ба-гатства та ресурЫв, особливо фшансових. В умовах стшкого зростання дер-жавних витрат та недостатнього обсягу власних податкових та неподаткових надходжень для \х забезпечення реальною стае проблема появи та вщповщ-ного прояву суперечностей податково-бюджетних вщносин.
1 Академк Мжнародно! Кадрово! Академи (Academician of International Skilled Academy)
