CC BY
16ART STUDIES
МУЗИКА У ЖИТТ1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (ЗА МАТЕР1АЛАМИ УКРАШСЬКИХ МУЗЕ1В)
Кармазш А.О.
старший науковий ствробтник Музею театрального, музичного та ктомистецтва Украти, член НацюнальноЧ спглки композиторгв Украти, Кшв, Украша
MUSIC IN THE LIFE OF TARAS SHEVCHENKO (ON THE MATERIALS OF THE UKRAINIAN
MUSEUMS)
Karmazin A.
Senior Research Fellow Museum of Theater, Music and Cinema of Ukraine, Member of the National Union of Composers of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Анотащя
У статп йде мова про роль музичного мистецтва у житп Тараса Шевченка та одночасно про його лтгературну спадщину як джерело для творчосп укра!нських композиторiв. Питання розглядаються через призму музейного потенщалу Укра!ни, адже накопичеш у ньому мистецькi скарби е колосальним надбан-ням нацюнально! культури. Характерна ознака цього потенцiалу - численш точки перетину укра!нсько! музично! та музейно! шевченк1ани.
Abstract
The article dealt with the role of musical art in the life of Taras Shevchenko and at the same time about his literary heritage as a source for the creativity of Ukrainian composers. The issues are viewed through the prism of Ukraine's museum potential, because the artistic treasures accumulated in it are a tremendous asset of national culture. A characteristic feature of this potential is the numerous points of intersection of the Ukrainian musical and museum shevchenkiana.
Ключов1 слова: Т.Г. Шевченко, музичне мистецтво, композитори, музе!.
Keywords: T.G. Shevchenko, musical art, composers, museums.
Твори Шевченка мютять численш згадки бага-тьох творiв класично! музики. Не менш багатими на музичш роздуми е щоденниковi записи поета. Захо-плення митця музичним мистецтвом яскраво характеризуют його слова iз повiстi «Музикант», де вш говорить про вiолончель: «Це мое життя, мое друге я. I якби я був двiчi рабом, я б з цей шструмент продав себе втрете в рабство» [3, с. 25]. Символiчним е той факт, що щ слова промовляе у повгсп герой -музикант на iм'я Тарас.
Музе! Шевченка у мютах Ки!в, Канiв, Переяс-лав, Черкаси, його рщнш Кирилiвцi стали не просто мюцями зберiгання речей, пов'язаних з постаттю Кобзаря. Вони стали справжшми вогнищами культури, зокрема i музично!.
У березнi 1987 року у Баришiвськiй дитячiй музичнш школi, де менi довелося навчатися, був вь дкритий Музей Тараса Шевченка. Про перебування Шевченка у Баришiвцi розповiдае меморiальна табличка на музейному фасащ, про що також зазна-чено в «1стори мiст i сiл УРСР» [5, с.75].
Основою музейно! експозицп стала особиста колекщя кандидата iсторичних наук В.С.Костенка, який усе життя збирав видання «Кобзаря» та iншу шевченшвську лiтературу. Серед раритетних екс-понапв колекцi!' - прижиттевi видання творiв поета (зокрема «Кобзар» 1860 року) та одна iз чотирьох посмертних масок, виготовлених у Петербурзi скульптором П.К.Клодтом.
Згодом музей зайняв невеликий одноповерхо-вий будинок поряд iз музичною школою. Там пос-тiйно ввдбуваються рiзноманiтнi творчi заходи, у яких ще в роки навчання менi теж доводилося прий-мати участь. Це, власне, для мене виявилося першим знайомством i з творчiстю Шевченка, i з му-зейною культурою. Музика ж не полишае музею з моменту його заснування, як, зрештою, це i мае бути. Адже творча спадщина Шевченка - зокрема i презентована у музеях - е надзвичайно важливою i в дiяльностi працiвникiв музично! школи. Як наго-лошуе, наприклад, I.Дубровiна, «нацiональнi засади творчосп Т.Шевченка вважаемо невичерпним потенцiалом розвитку громадянсько! культури вчи-теля музики в контексп самоосвiти» [4, с.28].
У життя ж самого Шевченка музика у виглядi пiсенно! та народно-шструментально! традицi! увiйшла з раннього дитинства, що вщображаеться, зокрема, й у наукових розвщках спiвробiтникiв На-цiонального заповедника «Батькiвщина Тараса Шевченка». Адже тут, у Кирилiвцi, «тд цим небом i тд цими зорями вiн слухав чарiвнi укратсьш пiснi, щедрiвки i колядки, а на греблi Громадського ставу дивився на диво-красу - свято 1вана Купала» [13, с.7]. Згодом, не зважаючи на царську заборону ки-рилiвчани урочисто ввдзначили сторiччя вiд дня на-родження свого великого земляка. Тод^ 1914 року у Кирилiвцi з'явилися першi «пам'ятники» Шевче-нку на його рвднш землi - дубок у садибi його брата
Йосипа та жорновий камшь з написом на мющ ба-тьшвсько! хати [9, с. 32].
За слушним висловом П.Одарченка, укра!н-ська народна тсня супроводжувала поета все життя - ввд колиски до могили [14, с.81]. I вплив И був ви-нятковим та багатовимiрним - вiд умiння Шевченка чудово заспiвати народну пiсню, буквально чару-ючи слухачiв, до надзвичайно! пiсенностi, милозву-чностi його поетично! творчостi. Адже, за словами Максима Рильського, Шевченко належить до по-етiв, як1 сприймали свiт передуам музикально [14, с. 36].
Природно, що значнi матерiали на тему «Шевченко i музика» збер^аються у Музе! театрального, музичного та кшомистецтва Укра!ни. У шевченшв-ському залi музею думки поета щодо розвитку му-зичного мистецтва можна бачити у вигляд цитат з його щоденникових запиав. Поряд знаходяться портрети композиторiв М. Глшки та С. Гулака-Ар-темовського. Дружш стосунки з С.Гулаком-Арте-мовським поет пiдтримував з 1838 року до шнця життя, неодноразово спостер^аючи його гру на опернiй сцеш, про що е згадки у його листуванш. Музикант присвятив своему другу шсню «Стойъ явiр над водою».
Михайла Глшку - свого особистого знайомого поет називае безсмертним, а його оперу «1ван Суса-нш» генiальною. Вiдвiдуючи Качанiвський маеток Тарновських, Шевченко знав, що саме тут Глiнка працював над оперою «Руслан i Людмилам» - також одним iз найулюбленiших поетових творiв. Про пе-ребування Глiнки на Чершпвщиш Шевченко зга-дуе у повюп «Музикант». Нинi ж iмена поета й композитора поряд з шшими iменитими вщввдува-чами маетку знаходяться поряд на меморiальнiй табличщ Качанiвського музею [21, с.29].
Скульптурна композицiя увiчнила Шевченка поряд з його другом останшх рокiв життя чорнош-к1рим артистом Айрою Олдрщжем, у виконаннi якого поет слухав негритянськ1 мелодп та англш-сьш старовиннi романси. Серед видань укра!нських опер XIX столiття почесне мюце у музейнiй колек-ци займае «Катеринам» (1891) Миколи Аркаса - твiр, що започаткував украшську оперну шевченк1ану.
В МТМКУ та його фш! музеl-квартирi Вiктора Косенка постшно проводиться рiзноманiтнi заходи, пов'язанi з iменем Тараса Шевченка. В експозицп музею В.Косенка зберiгаеться твiр композитора на слова поета, адже вш також е учасником украшсь-ко! музично! шевченкiани, адже обробив для хору та фортешано вiдому народну шсню «Реве та стогне Дншр широкий».
Творчi iнтереси Т.Шевченка на музичному грунтi були, як бачимо, досить глибокими та рiзно-манiтними. До кола його особистого сшлкування входили О.Даргомижський, М. Балаырев, В.Стасов, М.Мусоргський (останнiй, добре знаючи та щ-нуючи «Кобзар», першим iз росiйських композито-рiв звернувся до творчостi поета, написавши шсш «Гопак» та «На ДшпрЬ» на тексти з шевченкiвських «Гайдамашв» у росiйському перекладi Л.Мея). А Володимир Стасов писав про великого поета в одному з лиспв: «я знав його особисто, досить багато
й у рiзний час розмовляв з ним, глибоко його пова-жав i цшив» [10, с.119].
Знав та цiнував поет i музику багатьох захщно-европейських композиторiв, зокрема В.А.Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф.Шуберта, К.Вебера, В.Беллш, Дж. Росаш, Дж. Вердi, Д.Обера, Дж. Мейербера. З ввдомих европейських виконавцiв Шевченко, ймо-вiрно, слухав гру К.Лшшського та Ф.Лiста (остан-нього вш двiчi згадуе на сторiнках повюп «Музикант»). З особливою теплотою Шевченко вщгуку-вався про мазурки Ф.Шопена: «Я никогда не наслушаюсь этих общеславянских, сердечно, глубоко унылых песен» [22, с.391].
Перебуваючи 1845 року у Переяслав^ Шевченко жив у будинку лшаря Андрiя Козачковського. Вечорами у вггальш лiкаря збиралися гостi. Вони слухали новi вiршi поета, але особливо приваблю-вали 1х народнi шсш, яш спiвав Шевченко у дуеп з господинею Марiею Степанiвною [19, с. 44 - 45]. Саме у цьому будинку в шч на 25 грудня було написано «Заповп», нинi ж у будiвлi знаходиться ввд-критий 2008 року Музей Заповпу поета (до цього тут знаходився 1сторичний музей).
«Заповп» Тараса Шевченка е одним iз поетич-них творiв, яш незмтно привертали увагу компози-торiв. Особливе мiсце у музичних штерпрета^х до «Заповiту» посiла, як вщомо, мелодiя Гордiя Гладкого, створена 1870 року. Серед композиторiв, як1 зверталися до ще! поезп - М.Вербицький, М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, О.Кошиць, П.Де-муцький, С.Людкевич, Р.Глiер, М.Веришвський, В.Барвiнський, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, В.Сильвестров. Музику на текст «Заповпу» написав та ввiв до свое! опери «Семен Котко» славетний уродженець украшсько! Донеччини Сергiй Про-коф'ев.
1.Гулеско, коментуючи звернення композито-рiв до поезп Шевченка, у книзi «Нацюнальний хо-ровий стиль» слушно ввдзначае насиченiсть li духовного змюту, рiзноманiтнiсть асоцiативних зв'яз-к1в, складшсть iсторичного та фiлософського пiдтекстiв [2, с.33]. Зупинятися докладно на музич-нiй шевченкiанi - завдання, що лежить поза цiею статтею. Однак все ж звернемося докладшше до шевченшвських творiв композитора, мистецька спадщина якого знаходиться у полi наших науко-вих iнтересiв - до музики Михайла Верик1вського.
Композитор за творами Шевченка написав двi опери - «Сотник та «»Наймичка», фантазш для солюпв, хору i фортешано «Гайдамаки», лпера-турно-музичну композицш «Кавказ» та дешлька хорiв. Одним iз його найоригiнальнiших шевчен-к1вських творiв е поема для баса в супроводi сим-фонiчного оркестру «Чернець», написана у роки ра-дянсько-шмецько! вiйни. У 1936 роцi став композитором шнофшьму за п'есою «Назар Стодоля». Також е автором хорових обробок, у тому числ й мелоди Г. Гладкого до «Заповпу».
Будучи уродженцем волинського Кременця, М.Веришвський в останнш перюд творчостi шдт-римував тiснi зв'язки з Кременецьким краезнавчим музеем. Композитор подарував музею видання де-
яких сво!х творiв, серед яких були «Вибраш ури-вки» з опери «Наймичка» 1944 року видання, на ти-тульнiй сторiнцi яких ним зроблено дарчий напис
«Мош землякам кременчанам» [7, с.1].
Рис. 1. Титульна стортка «Вибраних уривюв з опери «Наймичка» М.1. Вериювського
Фонди Кременецького краезнавчого музею зберпають як експонати, пов'язаш з творчютю М.Веришвського, так i матерiали, присвяченi пере-буванню у Кременцi Т.Шевченка восени 1846 року [8, с.2], коли за дорученням Археографiчно! комiсi! художник здшснював замальовки архiтектурних пам'яток Волиш й Подiлля. Знайомство з цими документами мало шформативно збагатити композитора, допомогти йому у пращ над шевченшвською тематикою.
Надзвичайно щкаш матерiали на тему «Шевченко i музичне мистецтво» зiбранi в укра!нських музеях, присвячених творчосп композиторiв. Це, зок-рема, Городищенський музей на батькiвщинi С. Гу-лака-Артемовського, адже, за деякими даними, поет i композитор неодноразово зус^чалися у Городищах [15, с. 362]. В експозицп Кам'янського музею О.Пушшна та П.Чайковського мютяться мате-рiали, що ввдображають значний творчий штерес великого композитора до постап Шевченка - ре-продукщя його портрета, видання «Кобзаря», фотокопи творiв Чайковського на слова поета, написа-них у Бра!ловi - дуету «На городi коло броду» та романсу «Вечiр» («Садок вишневий коло хати») [6, с.39].
Своервдний перетин Шевченка та музично! ку-льтури пов'язаний з мiстечком Лебедин на Сум-щинi. Ведомо, що поет при!хав до Лебедина 6 чер-вня 1859 року та зупинився у будинку братiв Максима та Олек^ Залеських [18, с.2], малював ескiзи
та картини, написав вiрш «Ой, на горi ромен цвiте» [1, с.99]. А через 34 роки, влггку 1893 у Лебедиш жив Сергiй Рахманшов, який дещо згодом - восени того ж року написав сво! романси на слова Шевче-нка у росшському перекладi Олек^ Плещеева -«Дума», «Полюбила я на печаль свою». Можна з пе-внiстю стверджувати, що саме згадки про перебу-вання Шевченка у мiстечку, як1 стали вiдомi композитору, сприяли появi цих музичних творiв [17, с. 162]. Ниш ж у лебединському краезнавчому музе! зберiгаються цiкавi матерiали, присвяченi як поету, так i композитору.
Отже, шевченкiвська тема, у тому чи^ !! му-зичний аспект були та залишаються постшною актуальною темою для багатьох музе!в Укра!ни, - i в плаш поповнення музейних колекцiй новими екс-понатами, i в проведенш рiзноманiтних творчих за-ходiв, присвячених постап поета. Музейний потен-щал Укра!ни е значним джерелом шформаци та емоцiйного натхнення для композиторiв, якi нинi продовжують творчу шевченшану. Можу твердити це й за власним творчим досвщом, адже подорож1 шевченк1вськими мiсцями Черкащини, перебу-вання у Каневi, Кирилiвцi, Моринцях, Качашвщ, Кременцi, ввдввдання музе!в поета у Киев^ Переяс-лавi дуже допомогли менi у роботi над романсом «Сто!ть у селi Суботовi» та статтями на iсторичну тематику.
Рис. 2. Антон Кармазш у Л1тературно-мемор1альному будинку-музеИ Тараса Шевченка в Киевi
Список лггератури
1. Баранкин В.А. В путешествие по Сумщине. Путеводитель / В.А. Баранкин [Сост. Г.Т. Петров ].
- Харьков, Прапор, 1978. - 160 с.
2. Гулеско I.I. Нацюнальний хоровий стиль (на матерiалi Укра!ни та Росп): навч. поабник /1.1. Гулеско - 2-ге вед. переробл. i доп. -Харшв, видавни-цтво ХДАК, 2011. - 90 с.
3. Гусак В.А. Роль музики у житп та творчосп Т. Шевченка / В.А. Гусак // Творча спадщина Тараса Шевченка як чинник нацюнально-патрютич-ного виховання майбутшх учителiв мистецьких ди-сциплiн: матерiали Всеукрашсько! науково-практи-чно! конференцй' (м. Умань, 28 березня 2014 р.) -Умань: ФОП Жовтий О.О., 2014. - С. 22 -27.
4. Дубровша 1.В. Спадщина Т. Шевченка як джерело розвитку громадянсько! культури вчителя музики в контексл самоосвiти / 1.В. Дубровiна // Творча спадщина Тараса Шевченка як чинник наць онально-патрютичного виховання майбутнiх учи-телiв мистецьких дисциплiн: матерiали Всеукрашсько! науково-практично! конференцй'. -Умань: ФОП Жовтий О.О., 2014. -С. 28 - 32.
5. Iсторiя мют i сiл Укра1нсько1 РСР. Ки!вська область / укл. Ф.М. Рудич (голова ред. колегп) та iн.
- К.: Гол. ред. УРЕ АНУ УРСР, 1971. - 775 с.
6. Каменский литературно-мемориальный музей А.С. Пушкина и П.И. Чайковского. Путеводитель. Коллектив авторов. Днепропетровск, Про-мшь, 1987.
7. Кармазш А. О. Музе!, присвячеш спадщиш М. Веришвського - провiднi осередки вивчення творчостi композитора /А.О. Кармазш - The scientific heritage,V.12 (12). P.1. - Budapest, Hungary, 2017. - С. 4 - 6.
8. Кременецький краезнавчий музей / за ред. Г. Бкалець. -Кременець, 2005. - 5 с.
9. Лiхцов М.С. Шевченшвсьш мюця Черка-щини / М.С. Лiхцов. - Днiпропетровськ, Промiнь: 1967. - 40 с.
10. Марахов Г.1. Т.Г. Шевченко в колi сучасни-шв/ Г.1. Марахов.- Ки!в: видавництво художньо! ль тератури Дшпро, 1976.
11. Методичнi рекомендацп «Шевченко i му-зика» (До 175^ччя з дня народження). Кiровоград, 1988. (На допомогу вчителю лiтератури старших
клаав середньо! школи та професшно-техшчних училищ).- 20 с.
12. Музей театрального, музичного та кшоми-стецтва Украши URL: http://www.tmf-mu-seum.kiev.ua.
13. Нацюнальний заповедник «Батьшвщина Тараса Шевченка». - Шевченкове: ФОП Вовчок О.Ю, 2011. - 10 с.
14. Одарченко П. Тарас Шевченко i украшська лiтература: зб. ст. /П. Одарченко, за ред. О. Зшке-вич. - Кшв, Смолоскип, 1994. - 424 с.
15. Природа Черкащини: стан, проблеми раць онального природокористування та охорони в кон-текстi виживання / П.1. Мороз, В.Л. Лукянець, 1.С. Косенко, О.К. Мороз ; за редакщею акад. Мороз П.1. -Микола!в : АТ «С1МАО», Одеса :ОКФА, 1996. -400 с.
16. Сжорський М.1. На землi Переяславськiй / М.1. Сiкорський, Д.Т. Швидкий. - Кшв :«Наукова думкам», 1971. -208 с.
17. Сумщина в долях трьох генiiв / В.А. Макарова, Л.А. Макарова, В.А. Шейко Лггературно-ху-дожне видання. - Кшв: ВД «Фолпрант», 2014. - 200 с.
18. Тарас Шевченко на Сумщиш. З фондових зiбрань Сумського краезнавчого музею / за ред. В.С. Терентьев. - Суми, редакцшно-видавничий вщдш облуправлшня по пресi, 1993. - 10 с.
19. Ференцева Ю.В. Переяслав-Хмельницький : пупвник / Ю.В. Ференцева. - Кшв, Балтгя Друк, 2004. - 72 с.
20. Фшпович Т.1. Шевченшвський нацюналь-ний заповедник / Т.1, Фiлiпович. - Кашв: ПП Вовчок О.Ю., 1998. - 10 с.
21. Шевченко Б.В. Качашвка, душi спочинок : фотоальбом / Б.В. Шевченко, за ред. Г. Петренка. -Кшв: «Гнозю», 2011. - 120 с.
22. Шевченшвський словник: у 2-х томах. Т. 2. Мол. -Я. / ведп. ред. £. П. Кирилюк. Кшв: 1нститут лггератури iм. Т.Г. Шевченка АН УРСР, Головна редакщя УРЕ, 1977. - 408 с.
23. Шевченко О. Лiтературно-меморiальний будинок-музей Тараса Шевченка в Киевi / О. Шевченко. - Кшв, Дизайн-центр «Експрес», 2003. - 24 с.
