CC BY
23
УДК 78(477-25)"18/19"
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.77710
досл1дження образу музичного життя киевл ДРУга ПОЛОВИНИ
Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ ст. НА СТОР1НКАХ ДРУКОВАНИХ ДЖЕРЕЛ © О. С. Муаяченко
В cmammi розкрито образ музичного життя Киева друго'1 половини Х1Х - початку ХХ ст. на стортках перюдично'1 преси, художньо'1 лтератури та опублкованих джерел особового походження: щоденниюв, спогадiв. Проаналiзовано приклади використання кожного i3 цих видiв джерел для до^дження образу музичного життя Киева. Встановлено аспекти музичного життя, ят висвтлет у цих джерелах Ключовi слова: образ, музичне життя, газети, Кшв, художня лтература, джерела особового поход-ження
The image of musical life of Kyiv in the second half of the XIX - at the beginning of the XX centuries was researched on the pages of periodicals, literature, and published sources of personal origin: diaries and memoirs. The examples of the use of each of these sources for study the image of musical life of Kyiv were analyzed. It was established the aspects of the musical life of Kyiv that represented in these sources Keywords: image; musical life; newspapers; Kyiv; literature; personal sources
1СТОРИЧН1 НАУКИ
1. Вступ
Дослвджуваний перюд друго1 половини Х1Х -початку ХХ ст. - важливий i яюсно новий перюд в iс-тори Украши. Зрушення, що вiдбулися у сустльно-полтичному та науково-техтчному життi свту, не оминули впливом i укра'1'нсью мкта, змтюючи 1'х образ та стиль життя городян. Одним i3 найяскравших прояв1в мистецького життя в Укрш'ш традицшно була музика i активне музичне життя Киева друго1 половини Х1Х - початку ХХ ст. це пвдтверджуе. Дослвдження рiзних груп друкованих джерел: докуменпв особового походження - щоденнишв i спогадiв, а також перюди-чних видань, художньо1 лгтератури дозволило скласти комплексну картину про музичне життя Киева та ося-гнути його мистецьку атмосферу.
2. Лггературний огляд
Тема дослвдження мае мiждисциплiнарний характер: знаходиться на перетит ютори, джерелознавства, урбатстики та музикознавства. Власне iсторiя укран-сько1 музики друго1 половини Х1Х ст. - початку ХХ ст. грунтовно дослвджена музикознавцями та юториками музики: ще на початку ХХ ст. було видано «1сторш украшсько1 музики» Миколи Гршченка [1]. Одтею з найповтших праць про цей час стала «Iсторiя украшсь-кш музики» в шести томах М. М. Гордiйчука, Т. П. Булат, С. Й. Грица та ш. [2]. (Другий том цього видання присвячено музичному мистецтву друго1 половини XIX ст.). Праця Тамари Булат та Тараса Фiленка допо-магае прослвдкувати особливосп мистецького середо-вища Киева [3]. Музичнiй атмосферi та музичному се-
редовищу Киева присвячене цiкаве дослвдження
0. С. Зшькевич [4]. Аматорському музикуванню присвячене дослвдження Л. В. Дорогих [5]. Особливосп вза-емодй' мкького середовища та мистецтва дослвджено
1. Г. Яковенком у працi [6]. Серед джерелознавчих дос-лвджень ми звертались до колективно'1 монографИ [7], а також - до дослвджень, що шюструють використання того чи шшого виду джерел у вивченш ютори Киева друго1 половини XIX - початку ХХ ст. Це, зокрема, пращ I. В. Крупського [8], Т. В. Антонченко [9], Р. О. Загорулька [10], Г. I. Карпенко [11].
Автор статп присвятив цш проблем1 ряд статей, яш торкалися, зокрема, таких питань як: використання газет як вторичного джерела дослвдження музичного середовища Киева шнця XIX - початку XX ст. [12-14]; використання джерел особового походження [15, 16]; використання художньо1 лггератури як юторичного джерела [17, 18].
Однак окремого узагальнюючого дослвдження, присвяченого характеристик джерел дослвдження образу музичного життя Киева друго1 половини XIX - початку XX ст., немае.
3. Мета та завдання дослвдження
Мета дослвдження - розкрити образ музичного життя Киева друго1 половини XIX - початку XX ст. на сторшках друкованих джерел.
Завдання дослвдження:
1) охарактеризувати друковаш джерела досль дження музичного життя Киева друго1 половини XIX - початку XX ст.;
2) проанал1зувати аспекти музичного життя Киева, як1 мютяться на сторшках друкованих джерел друго! половини Х1Х - початку ХХ ст.;
3) визначити характерш риси образу музичного життя мюта, як1 можна узагальнити за допомогою анал1зу друкованих джерел.
4. Ввдтвореммя друкованими джерелами образу музичного життя Киева у другш моловши Х1Х - на початку ХХ ст.
Значний масив друкованих джерел з дослвджу-вано! теми належить до преси, опубл1кованих джерел особового походження та художньо! лтератури. Ана-л1з цих вид1в джерел дозволяе визначити, яким чином музичне життя висвгтлювалося на !хтх стор1нках та як1 аспекти музичного життя киян вони мютили.
Перюдика Киева мае достатньо шформацп, пов'язано! 1з музикою. Напришнщ XIX ст. шльшсть перюдичних видань помггно зросла [7], у цей час у Киев1 видавалися й окрем1 мистецьк1 видання, серед них: «Жизнь и искусство», «Театральная газета «Киевский листок»», «Театральное обозрение» кшця Х1Х - початку ХХ ст. [12]
Щоденна лтгературна, полиична та художня газета «Жизнь и искусство», консолвдувала на сво!х сторшках шформацш про р1зномаштш поди мисте-цького життя мюта. Вона коштувала пор1вняно недорого 1 була розрахована на широке коло читач1в: як шанувальнишв мистецтва, так 1 просто охочих до новин. Адже, поруч 1з шформащею про поди мистець-кого життя Киева, у газет1 були присутш кримшальна статистика, новини науки та полтгаки або розважаль-т фейлетони.
Досить великий обсяг об'яв присвячувався анонсам концерпв та вистав. Читачам на першш сторшщ пропонувався значний асортимент вистав та концерпв, рекламувалися музичш магазини, зверталася увага на найважлив1ш1 поди мистецько-го життя [13].
Газета шформувала читач1в про заходи, яш мали вщбутися найближчим часом або у цей день (в кожному номер1 шформащя навиъ тдсумовувалася у окремш граф1 «зрелища и увеселения»). Зокрема, регулярно розм1щувалися об'яви про музичш вистави та концерти, у Мюькому театр1 (до пожеж1 у лютому 1896 р.), у зал1 Купецького з1брання, в саду Купець-кого з1брання тепло! пори року, цирку Вшьгельма Сура, у мюькому парку «Шато-де-Флер», театр1 «Со-ловцов»; у б1льш шзшх номерах додалися об'яви про театр «Бергонье», парки «Ермгтаж» та «Аркад1я» та театр-концерт «Альказар» [13].
Об'яви про Мюький театр розмщувалися на першш стор1нщ 1 видалялися серед шших обсягом. Чи-тач отримували шформацш про виставу, яка мала вь дбутися в цей день, про найближч1 постановки, умови придбання квитшв (зокрема, зазначався телефон) та час початку. Наприклад, про оперу в Мюькому театр1 сповщалося: «Сегодня, 29 декабря 1893 г., при участии артиста Императорского театра М. Е. Медведева, артистами русской оперы, представлено будет: «Евгений Онегин». Начало - в 71/2 час» [19].
Поминим осередком музично-концертного життя була зала Купецького з1брання. Тут ввдбували-ся досить р1зш заходи: вистави, концерти, бали та гастрол1 шоземних виконавщв. Так, про концерт скрипаля у зал1 Купецького з1брання шформувало-ся: «В непродолжительном времени в зале Купеческого собрания состоится концерт Ф. Ондржичека, скрипача-солиста его величества императора австрийского» [20].
Але на цьому перелж концертних осередшв Киева зовам не заюнчуеться. На сторшках газети та-кож неодноразово розм1щувалися об'яви про заходи у примщенш Лггературно-артистичного товариства, Музичного училища, будинку Людвиковського, теат-рьконцерп «Альказар» (останш з'являються в номерах за 1899 р.) тощо.
На сторшках газети були об'яви про так! знаков! поди, оргашзоваш Литературно-артистичним то-вариством, як веч1р пам'яп Т. Г. Шевченка: «В воскресенье, 9 марта, литературно-музыкальный вечер в память Т. Г. Шевченко, при благосклонном участии артистов и любителей: г-жи Александровской, Луб-ковской, Старицкой-Черняховской, Юшкевич-Юши-ной и гг. Бритова, Кулябки, Лисенко, В. П. На-уменко, И. А. Науменко, Садовскаго, Саксаганскаго, Старицкого и хора любителей» [21].
«Жизнь и искусство» також анонсувала про проведення новор1чних свят: «В зале Городской думы в воскресенье, 26 декабря, будет устроена елка и танцевальный вечер для взрослых и детей при двух оркестрах музыки» [22].
Взимку заливалися катки, де часто лунала ор-кестрова музика. Випуск «Жизни и искусства» за 1 ачня 1897 р. рекламував: «Ледяной каток Г. К. Бе-недикс на углу Бибиковского бульвара и Степановс-кой улицы открыт ежедневно. 1 -го января при оркестре военной музыки и фейерверке» [23].
У лпнш перюд музичне життя Киева також вирувало: на сторшках газети з'являлися об'яви про вистави 1 концерти на ввдкритому повпр1 та р1знома-ттт розважальш «шоу-програми». Зокрема, найпо-мишшими центрами л1тнього музично-концер-тно го життя постають сад Купецького з1брання, парки «Шато-де-Флер», «Ермиаж» та «Аркад1я». З1 змюту об'яв стае зрозумшо, що концерти в парках Киева часто мали б1льш популярний та розважальний характер, у заголовках так 1 зазначалося «гулянье». Особливо це твердження справедливе для оголошень про парки «Аркадш» та «Ермиаж». За допомогою таких оголошень можна отримати уявлення про «модш», популярш серед публ1ки заходи. Так, слово «гулянье» вживаються постшно, а кр1м нього часто згаду-еться «дивертисмент» (останне особливо привертае увагу у випусках за 1896 р.) та «концерт-монстр». Наприклад, про парк «Ермиаж» влгтку 1896 р.: «Сегодня, 16 июня, большое праздничное гулянье. В театре концерт-монстр [...]. В заключение на вновь устроен. горе г. Дьяковым будет сожжен блистательный фейерверк и поставлена большая декоративная картина «Первое извержение горы Везувия и пожар городов Геркуланума и Помпеи»» [24].
Окремо варто звернути увагу на фейлетони, етюди та шш1 невеличш художш твори (автори в 6i-льшосп випадкiв не вказувалися): вони опосередко-вано ввдбивали реальнi поди мистецького життя Киева (пожежа в театр!, змша дирекцп) та ставлення до них мешканцiв Киева [13]. Наприклад, фейлетон, в якому одним з персонажiв стала тогочасна директор-ка парку Шато-де-Флер. Основний сюжет - фантастична подорож автора до обителi Будди Шакьямуш, де також були присутнi й iншi видатнi та легендарнi дiячi давнини. До Будди приходили рiзноманiтнi прохачi, серед яких i паш Гюманс, яка була стурбо-вана зменшенням прибутк1в в!д «Шато» та необхвдш-стю закрити театр «Варьете». Вона просила Будду: «Обрати на меня, добрый Будда, свой участливый ласковый взор! Соверши небывалое чудо и пошли нам спасительный сбор!». А попм запросила Будду на свш бенефю, але усшху так i не досягла, бо була де-лшатно випроваджена Конфущем за безтактну пове-дiнку [25].
Досить помине мiсце займали поввдомлення про музичну освiту, як1 дозволили дослщити так! ll аспекти: музичш школи, музичш училища, музичш курси, приватш уроки музики, а також - про щни на навчання, предмети викладання, викладацький склад у музичних навчальних закладах та концер-ти, як! шщшвалися музичними школами та училищами [14].
Серед об'яв про музичну освиу, найчаспше друкувалася шформащя про прийом до таких навча-льних заклад!в: Музичного училища Росшського музичного товариства та Музично-драматичного училища М. К. Лесневич-Носово!, музичних шк1л М. А. Тут-ковського та С. М. Блюменфельда, музичних курав З. I. Худяково!, музично-педагопчних курав М. В. Бор-щевсько!.
1з об'яв можна було д!знатися про щни за навчання, предмети викладання, адреси, шод! - про викладацький склад та умови вступу. Наприклад, навчання у Музичному училищ! Росшського музичного товариства коштувало в ргк: за гру на обраному ш-струменл чи сшв соло з теор!ею композицл -125 руб., по класу сшву соло професора К. Еверард! з теор!ею композицп - 150 руб. Обмежень за ознаками стаи не було, а от особи «иудейского происхождения» мали також надавати дозвш на право проживан-ня в Киев! [26].
Музичш школи та училища займали помине мюце в музично-концертному житп мюта: об'яви про !х заходи («учшвсьш вечори») друкувалися на першш сторшщ часопису на ряду з оголошеннями про виступи професшних виконавщв у найвщомших театрах та концертних залах Киева (Мюькому театр!, Купецькому з!бранш, Шато-де-Флер тощо) [14].
Читач! «Жизни и искусства» могли д!знатися i про альтернативш можливосп отримання музично! освпи, так1 як приватш уроки музики. На сторшках газети розмщувалось досить багато таких об'яв (пе-реважно, др!бним шрифтом, i часпше - в середин! часопису, а не на першш сторшщ): «Даю уроки музыки, аккомпанирую для пения и всех инструментов, играю в четыре руки. Фундуклеевская, № 21, кв. Бе-
ляевой, во дворе» [27], «Ищу уроки французского языка и уроки музыки в интеллигентном еврейском семействе, желательно видеть до 2-х часов» [28], «Институтка средних лет ищет в семье комнату за уроки фортепиано, теории музыки или французского языка. Обсерваторный переулок № 7. Кв. Василенко» [29].
Щоденна «Театральная газета «Киевский листок»», яка видавалася протягом 1907-1908 рошв 1 продавалася «во всех киосках» також мала схож блоки шформацп. Видання шформувало читач1в про основш поди театрально-концертного життя Киева. Зокрема, про репертуар, час початку вистав та мож-ливють придбати квитки до Мюького театру, театру Соловцова, театру Бергонье, театру товариства Гра-мотносп, театру Крамського, цирку, мюького парку Шато-де-Флер [12].
В газет1 «Театральная газета «Киевский листок»» друкувалися об'яви: щодо продажу музичних шструменпв, про нотш надходження до магазишв («любимые цыганские песни и вальсы. Издание Идзиковского, в Киеве») [30], щодо продажу грамо-фошв («Грамофоны: от 2 до 200 рублей. Пластинки. Депо Индржишека. Крещатик, 58») [31], а також про приватш уроки музики («Классы пения» Э. С. Седль-ницкаго, окончившего Санкт-Петербургскую консерваторию по классу Эверарди») [32].
Кр1м цього, газета «Театральная газета «Киевский листок»» у щкавш рубрищ «Мелочи» перюдич-но друкувала невеличш популярш повщомлення для меломашв про «щкавинки», пов'язаш з життям му-зиканпв, про вплив музики на оргашзм людини тощо. Наприклад, у дещо кумеднш, на наш погляд, за-м1тщ «Лысые люди и музыканты» ввдзначалося, що звучання струнних та смичкових шструменлв мае позитивний вплив на «волосяную растительность», а звучання м1дних шструменлв д1е вкрай шшдливо [31].
Мистецька газета «Театральное обозрение» виходила в Киев1 у 1912 р. чотири рази на тиждень. Газета також розмщала анонси вистав 1 концерпв та повщомлення про вщкриття нових заклад1в. Окр1м шформування про театри, збшьшилася к1льк1сть об'яв про кабаре та вар'ете: «На днях состоялось открытие новой кабарэ «Би-ба-бо». В программу входят оперетты-миниатюры, злободневные обозрения, сольные выступления и др.» [33].
На сторшках газети також розмщувалися об'яви про приватш уроки музики: «Учитель старших курсов Императорского Музыкального Училища по классу фортепиано дает уроки музыки, Малая Ва-сильковская, 12, кв. 6» [33].
Газета «Театральное обозрение» розмщувала повщомлення, як своею спрямованютю нагадують рубрику «Мелочи» 1з «Театральной газеты «Киевский листок»». Так, у повщомленш 1з неспод1ваним заголовком «Вагнер и вегетарианство» оповвдалося про те, що опери Вшьгельма Р1харда Вагнера вже давно викликали скарги «наших» оперних артиспв, а деяш оперш артисти навпъ додавали у свш контракт пункт, який зв1льняв !х ввд учасп в його операх, на-голошувалося, що ввдомий шмецький тенор 1 услав-
лений виконавець оперних партiй композитора Ген-рiх Кнотт рекомендував виконавцям музики Вагнера дотримуватися вегетарiанського режиму, що Генрiх Кнотт «винайшов новий вид консерваторп - консер-ваторш вегетарiанську» [33].
Багато цшно! шформацп для дослiдження по-всякденного життя знаходиться у джерелах особового походження: щоденниках, листуваннi, спогадах, мемуарах, значний масив яких припадае саме на Х1Х столiття [7]. Зазначеш джерела мiстять цiнний фактологiчний матерiал та дозволяють проаналiзува-ти думки та ставлення автора - представника ввдпо-ввдно! епохи, допомагають проаналiзувати тогочасну психологш, мотивацiю, стиль мислення та цiнностi, через окремi етзоди повсякденного життя, реконст-руювати атмосферу епохи загалом [16].
Для того, щоб проiлюструвати мiсце музики у повсякденному життi кшвського iнтелiгента, ми зве-рнулися до щоденник1в видатного кшвського прав-ника Олександра Федоровича Кютяшвського (18331885), який був юториком права, громадським дiя-чем, доктором кримшального права, професором ка-федри кримiнального права i судочинства Ушверси-тету Св. Володимира в Киевi [34]. Щоденники О. Ф. Кютяшвського було видано у 1994 i 1995 (перший та другий томи вiдповiдно). Перший том охоп-люе перiод iз 1874 р. до 1879 р., другий - з 1880 р. до 1885 р. Щоденники мютять чимало епiзодiв по-в'язаних iз музикою: вiдвiдини оперного театру, ви-бiр пiанiно, музичнi вечори та музика на заводi. На сторiнках щоденника можна також «зустргги» як вь домих культурних та громадських дiячiв (М. В. Лисенко, П. П. Чубинський), кшвського мiського голову (М. К. Ренненкампф) [35], так i не вщомих нам киян (актор Белявський, спiвачка Пузкова).
Одна з перших згадок у щоденнику про вщвь дини театру датуеться 13-им листопада 1876 року (мюький театр знаходився на перетинi вулиць Воло-димирсько! та Кадетсько!). О. Ф. Кютяшвський разом iз дружиною вщввдали оперу «Життя за царя» М. I. Глшки.
У своему щоденнику О. Ф. Кютяшвський сто-совно вiдвiдин ще! опери вщзначав, що спiвачка Пузкова, яка виконувала партш Ванi (прийомний син Сусанша), викликала настiльки бурхливе захоплення залу, що публ1ку довго не вдавалося заспоко!ти. На початку третього акту вигуки аж нiяк не вщухали, поки iнша частина публши не почала кричати «чиш-чиш» i «замовкниъ». О. Ф. Кютяшвський був роздра-тований такою безкультурною поведiнкою: «Ни в одной стране в мире, вероятно, нет подобного безобразия в аплодисментах и вызовах, не знают ни меры, ни приличия, мешают другим спокойно наслаждаться непрерывным пением. Видел я немцев в их театрах. Видел горячих итальянцев и нигде не встречал ничего подобного» [36]. Вигуки, на думку автора щоденника, були вщ студенпв: «Студенты дают самый сильный и самый влиятельный контингент крикунов» [36].
Щоденник мютить також згадки про кутвлю фортетано. У сiчнi 1877 р. подружжя Кiстякiвських вирiшило теж придбати фортепiано [36], про покупку
якого вони думати вже дешлька рок1в, але «только теперь удастся осуществить наше намерение, не без некоторых, однако ж, денежных затруднений» [36]. Вар-тють обраного шструменту складала 500 руб., що було порiвняно великою сумою для бюджету амЧ професора унiверситету, але вже наступного дня вь дбулося транспортування довгоочiкуваного фортетано [15].
Досить помiтне мюце в другому томi щоденника О. Ф. Кютяшвського за 1880-1885 рр. займають подiï пов'язанi з ввдзначенням Шевченкових роковин. Згаду-еться ввдзначання вечора в пам'ять Шевченка 26-го лютого 1883 р. Хазяшом вечора був Ф. Т. Панченко. З!б-ралось людей 150-200, серед присутшх був i В. Л. Симиренко з дружиною. «Вспоминали жизнь поэта, определяли его значение. Пел хор, которым управлял Лысенко. Некоторые дамы были в национальных костюмах. Язык господствовал смешанный» [36].
Варто зазначити, що спогади про Тараса Шевченка були ще досить «живими» у середовищi штель генци, осшльки деяк1 iз них були знайомi з Тарасом Шевченком особисто ще за життя поета. Але посту-пово в сввдомосп украïнцiв вiн став символом боро-тьби за Украшу, взiрцем вщданосп Батькiвщинi. Як зазначаеться у передмовi до видання «Спогади про Тараса Шевченка», М. Шигарш зазначав 1880 p., що в очах народу Шевченко став уже чимось великим, неземним, i до того, хто бачив його, розмовляв з ним, виявлялась особлива пошана [37].
Шевченшвська тематика досить яскраво про-явилася i в музичному житл, що втшилося переваж-но в таких формах як: професшна творчють компози-торiв, як1 створювали музику до творiв Тараса Шевченка; «щея Тараса Шевченка» для композиторiв як активних громадських дiячiв (для родини Лисенк1в традицiйними стали по1здки у Канiв, на могилу Кобзаря. До них часто приеднувались десятки знайо-мих - Старицьш, Косачi, учнi, хористи Миколи Вгта-лiйовича. Чернеча гора стала священним мiсцем для всiх украшщв, шанувальник1в творчостi Шевченка та украшсь^' культури [3]; органiзацiя музичних захо-дiв на шевченк1вську тематику, яка була дуже важли-вим явищем в сустльному життi Киева, залучаючи, таким чином, в музичне життя широк! верстви населения [38].
1ще один цшавий приклад використання джерел особового походження - щоденник та спогади визнач-ного лгтературознавця, публщиста, громадсько-поттичного дiяча, академта УАН, вiце-президента ВУАН Сергiя Ефремова. Щоденник що охоплюе 1895-1896 роки, вщповвдно, припадае на час його на-вчання в Кшвсьшй семшарп (1891-1896), а спогади охоплюють перюд !з 1876 до 1907 року i так само мютять багато цiнноï шформацп про повсякдення семша-риспв. Записи дозволяють проаналiзувати аспекти повсякдення, пов'язанi з музикою та театром, як займа-ли у житп кшвсько1 штелгенцп наприкiнцi Х1Х ст. досить помгтне мюце [16].
Сергш Ефремов неодноразово згадуе походи до театр!в: «Першими ж днями Кшв розгорнув перед мене i деяк культурш скарби великого мюта, а з них найдужче враж1ння зробив на мене театр» [39]. Зок-
рема, вщвщували семiнаристи i оперний театр: «То-варишi повели мене якось i в оперу (здаеться, «Жизнь за царя» чи «Ада» - гаразд не пам'ятаю) до старого мюького театру, що попм згорiв» [39]. Хоч спочатку Сергш Сфремов не дуже приязно ставився до оперного мистецтва, проте у записах щоденника за 1895 рш знаходимо вже зовсiм iншi оцiнки: «Сей рiк багатий для мене оперними вражшнями, зате в драш не був й разу» (запис ввд 29 сiчня 1895) [39]. Окремо варто ввдзначити ставлення до укра!нсько1 опери та украшського театру. Сергiй Сфремов, згадуе про ввд-ввдини опери «Утоплена» Миколи Лисенка: «Хоч я шчого не тямлю в музицi, вона мет так сподобалась, здалася такою чудовою, такою гарною, яко! я ще не чув нiколи» [39].
Дозвшля семiнаристiв також супроводжувалося спiвами. Наприклад, етзод вщпочинку на природi: «Молодь весело гомотла, перегукувалась з човтв, хтось затягнув «Слава нашим козаченькам», гурт щд-хопив - i далеко по водi ринула широка, як сам Дншро укра!нська шсня, за нею друга, далi «Ще не вмерла Укра!на».... З тснями пропливли човни далеченько вгору проти води i пристали до берега на луз^ вкритому копицями св1жого сша...» [39]. «Ще не вмерла Укра!-на» займала особливе мюце в свщомосп молодi. З нею пов'язаний епiзод, який стався пиля смерп царя Олек-сандра III: «.I вбгае хтось iз товаришiв i схвильовано кидае: «Чи чули - цар помер?». Хвилина мовчання. Один голос раптом заводить «Ще не вмерла», i з десяток дужих молодих голос1в пристае...» [39].
Художню лiтературу в сучасному укра!нсько-му джерелознавствi видiляють як один зi специфiч-них пiдвидiв писемних джерел: «Художня лiтература е специфiчним iсторичним джерелом, яке може вико-ристовуватися iсториками для аналiзу ввдповщно! епохи, шюстрацп певних положень, для посилення емоцiйного сприйняття юторичного матерiалу, а також у процес вивчення епохи створення самого ху-дожнього твору, вдеологи його автора, впливу на ньо-го реалш сучасного йому життя» [7].
Розглянемо кшька прикладiв художньо! лпе-ратури, де зустрiчаються «музичш етзоди» повсяк-денного життя рiзних прошаркав киян.
Одним з найпопуляршших творiв про життя кшвсько! штелтенцп е, безперечно, «Бiла гвардiя» Михаила Булгакова. У творi зустрiчаеться досить ба-гато епiзодiв, пов'язаних зi спiвами та грою на музичних шструментах. Молодший з бралв Турбiних, Hi-колка, грав на птарг «Николкина подруга, гитара, нежно и глухо: трень... Старший бросает книгу, тянется. - А ну-ка, сыграй «Съемки»... Старший начинает подпевать. Глаза мрачны, но в них зажигается огонек, в жилах - жар. Но тихонько, господа, тихонько, тихонечко. Здравствуйте, дачники, здравствуйте, дачницы...» [40].
Серед розваг помине мюце в житп родини Турбших займали вщввдини оперного театру, про що сввдчать записи на печг «Леночка, я взял билет на Аиду. Бельэтаж N 8, правая сторона». Або: «Июнь. Баркаролла» [40].
Увагу Киеву в сво!х творах присвятив також i Олександр Купрш, який мешкав у мюп у кшщ
Х1Х ст. Його тв1р так i називаеться «Кшвсьш типи». Окрем1 етзоди тут мютять i сюжети музичного життя мюта. Розглянемо твiр «Майбутня Паттi». Це юто-рiя «невизнаного генiя», дiвчини «Манечки» (як ïï на-зивають батьки), яка мае, на думку родичiв, здiбностi до музики (як з'ясовуеться шзшше, досить посереднi) [18]. З твору ми дiзнаемося, про звички домашнього музикування: «Артистическая карьера будущей Патти начинается с того, что, при наличности маленького «домашнего» сопрано и небольшого музыкального слуха, она довольно мило мурлыкает в своем кругу: «Si tu m'aimais» и «Вшт виры» [41].
Далi дiзнаемося про можливосп музично1 освiти для киянки кшця Х1Х ст.: як варiанти розгля-далися як приватнi вчителi, так i музичш школи. Спочатку батьки ввдправляють ïï на навчання до при-]жджого професора Маккаронi, але згодом вони оби-рають шший варiант: «Будущая Патти держит экзамен в музыкальное училище» [41].
Не можна оминути увагою ще один з творiв iз сери «Кшвсьш типи», оск1льки вiн мае досить промо-висту назву «Певчш» i змальовуе життя зовсiм шшо-го прошарку: хористiв церковноï капели. Не зважаю-чи на невеликий обсяг твору, тут е цiкавi аспекти по-всякденного життя. Описуються чотири типи «голо-сiв»: «дискант новачок», «дискант досввдчений», «тенор», «бас», статус та норми поведшки яких могли суттево вiдрiзнятися. Згадуеться, що «жалованья дисканты, как новички, так и опытные, обыкновенно не получают никакого, разве за исключением солистов». А в хор ïx часто змушувала йти зовам не любов до музичного мистецтва. Наприклад, про дисканта новачка: «Он только что поступил в хор, куда его отдала мать - бедная прачка или поденщица, обремененная многочисленным и прожорливым потомством» [42].
Помине мюце займае музичне життя Киева i в творах украшсь^' художньо)! лиератури.
Твори 1вана Нечуя-Левицького мiстять досить рiзноманiтнi епiзоди, пов'язанi з музикою в життi рь зних прошаршв киян та гостей мiста. Навиъ у одному з найвiдомiшиx його творiв, повiстi «Кайдашева сiм'я», е етзод, пов'язаний з Киевом та музикою [17]. Описуеться паломницька подорож селян до Киева, тд час яко1 прочани з села слухають лаврський церковний спiв, який справив на них неабияке емо-цiйне враження: «Серед церкви виходили ченщ, ставали пiвкругом i ствали страснi пiснi. Палажка й Мелашка посвiтили своï свiчки й впали навколшки. Сорок душ ченщв у чорних клобуках спiвали серед церкви таш жалiбнi пiснi, неначе хотши виплакати в пiсняx всесвпне горе» [43].
Ще одним яскравим художшм твором для дос-лщження iсторiï' повсякденного життя киян може бути вщома п'еса Михайла Старицького «За двома зай-цями», що була переробкою написаноï ще 1875 р. комеди 1вана Нечуя-Левицького «На Кожум'яках» [44]. В творi описуеться побут киïвськиx мiщан, а ма-терiал, який тут мютиться - це переважно спiв у ви-конаннi героïв твору або згадки про катеринщика [катеринщик, катеринка - мандрiвний музикант, же-брак iз катеринкою - О. М.].
Цiкавi аспекти повсякденного життя Киева мютить TBip I. С. Нечуя-Левицького «Кшвсьш про-хачЬ». Хоча музика згадуеться в творi лише побiж-но, кiлька фрагментiв все ж заслуговують на увагу. Одна з перших згадок про музику зустрiчаеться в розповiдi про перший день жебракування паш Га-лецько!, каштансько! удови, яка прийшла в Кшв в пошуках роботи. Галецьку мiсцевi жебраки вилая-ли та прогнали з «вигвдних» мiсць для жебракування. «Стану коло слшця. Цей, може, не бачитиме мене, то й не чшлятиметься», - подумала Галецька. Але тшьки що вона примостилась, слшець почу-тив, що хтось став коло його, й одразу розплющив очг Вiн був зовам видющий i тiльки удавав з себе слiпого. То був гулящий урядовець: вш збирав тодi грошi на театр. Йому заманулось пiти в оперу й послухати якогось пршжджого артиста» [ 45]. Якщо аналогiчнi випадки мали мюце в кшвському по-всякденнi i такi «шанувальники прекрасного» були частими гостями оперного театру, можна зробити обережш висновки про контингент глядачiв опери, вiдвiдання яко! перестало бути розвагою виключно для заможних верств та штел^енцп.
Але твiр мютить i певнi данi, що описують музику в житп бшьш привiлейованих прошаркав. На-приклад, Лпостанський, досить iнтелiгентний юнак, який працюе в канцелярй' в губернському правлшш, розмiрковуючи про те, як втекти з нудних гостей, мрiе: «Побiжу просто звiдсiля в Царський сад та хоч нагуляюсь, наслухаюсь музики, надивлюсь на гарне-ньких панночок» [45].
Особливим е твiр I. С. Нечуя-Левицього «Ве-чiр на Владимирсьшй горi», який описуе враження автора ввд вечiрньоl прогулянки Володимирською пркою та захоплення чарiвними краевидами вечiр-нього Киева. Наведемо цитату: «...Але я бистро кидаю оком на супротилежну терасу за Олександавсь-ким спуском, де нiби на гальовиш пвд високою горою Царського садка розкинувся садок Купецького клубу, де бувають гулянки. Через забудування Купецького клубу менi видно, як на долош, усе жовтувате плато садка Купецького клубу» [45].
Яшсно iншi гранi музичного повсякдення роз-криваються у творi Лесi Украшки «Голоснi струни». Тут не просто показано мюце музики в повсякденно-му життi штел^ентно! молодi, а й зачшаеться став-лення до музики, переживания, як вона передае. Твiр мiстить згадки про музичне училище, де навчаеться Настя, головна герошя твору, назви популярних ш-сень та прiзвища композиторiв, а також опис аматор-ських концерпв на вечорах. «Настав вечiр, - Настя певне його не забуде школи, - при сшванш «Ich grolle nicht» пригравала не Настя, а шша дiвчина, Настя ж сидша в найдальшому кутку хати, - так вона завжди свдала скрiзь, де бувало велике зiбрання [46].
5. Результати дослвджень та 'ix обговорення
Вивчивши, проаналiзувавши та узагальнивши друкованi джерела музичного життя Киева друго! половини XIX - початку ХХ ст.: газети, документи особового походження (щоденники i спогади) та твори художньо! лператури та визначивши аспекти музичного Киева, яш були розмщеш на 1хшх сторiнках,
ми встановили характерш риси образу музичного життя мюта. Апробащя результапв дослвдження була проведена автором у статтях [12-18, 38].
6. Висновки
Узагальнимо, проанал1зоваш друковаш джерела друго1 половини XIX - початку XX ст., таш як газети «Жизнь и искусство», «Театральная газета «Киевский листок»», «Театральное обозрение», щоденники О. Ф. Кютяшвського та С. О. Ефремова, твори художньо1 лператури («Вша Гвард1я» С. М. Булгакова, «Кшвсьш типи («Будущая Патти», «Певчий») О. I. Купрша, «Кайдашева ам'я», «Кшвсьш прохачЬ» та «Веч1р на Володимирсьшй прщ» I. С. Нечуя-Левицького) мютять досить багато шформацп, пов'язано1 з музичним життям Киева. В цшому, вони дозволяють ввдтворити так1 аспекти музичного образу мюта як: вистави та концерти; музичш магазини та 1х асортимент; приватш уроки музики; ввдгуки та по-пулярш замики про поди музичного життя як мюце-вого, так i свпового значения. Кожен з вид1в друкованих джерел мае i сво1 особливостi. Так, перiодичнi видання мiстять бiльш «суху», стислу, статистичну iнформацiю, але дозволяють вiдтворити комплексну картину музичного життя, реагують на актуальш по-дй' сучасностi. Одночасно з цим, варто враховувати, що щ газети супроводжувалися цензурою та були по-внiстю росiйськомовними, iз характерним епiтетом «малороссийский» стосовно всього украшського. До-слiдженi нами джерела особового походження (щоденники i спогади) мютять схож! блоки шформацп, але одночасно з цим дозволяють подивитися на музичне життя Киева очима його мешканщв, зазирнути у внутршнш свп тогочасного телп-ентного кияни-на та мiсце музики у ньому, прослвдкувати ставления автора до тих чи шших подш. Твори художньо1 л1те-ратури також занурюють нас в атмосферу тогочасно-го Киева та несуть у со6! ввдбиток особистосп автора та його ставлення до музики.
Лiтература
1. Гршченко, М. Iсторiя украшсьюл музики [Текст] / М. Гршченко. - К., 1922. - 278 с.
2. Азарова, А. I. Ьт^я украшсьюл музики в 6 томах. Т. 2 [Текст] / А. I. Азарова, Т. П. Булат, М. М. Гор-дшчук та ш. // XIX ст. - К., 2009. - 800 с.
3. Булат, Т. Свгт Миколи Лисенка. Национальна щентичшсть, музика i полпика Украши XIX - початку XX столптя [Текст] / Т. Булат, Т. Фшенко; Нью-Йорк: Украшська Вшьна Академш Наук у США. - Кжв: Май-стерня книги. 2009. - 408 с.
4. Зинькевич, О. С. Концерт и парк на крутояре... Киев музыкальный XIX - начала XX ст. Очерки [Текст] / О. С. Зшькевич. - К.: Дух i лгтера, 2003. - 316 с.
5. Дорогих, Л. В. Аматорське мистецтво як ютори-ко-культурне явище (на матерiалах Украши д.п. XIX ст.) [Текст]: автореф. дис. ... канд. гстор. наук /Л. В. Дорогих; Кжв. держ. ун-т культури i мистецтв. - К., 1998. - 21 с.
6. Яковенко, И. Г. Xудожественное сознание и городская среда (в их взаимодействии и созидании) [Текст] / И. Г. Яковенко // Город и искусство: субъекты социокультурного диалога. - М.: Наука, 1996. - С. 20-25.
7. Калакура, Я. С. Ьторичне джерелознавство [Текст]: тдручник / Я. С. Калакура, I. В. Войцех1вська, Б. I. Корольов та ш. - К.: Либвдь, 2002. - 488 с.
8. Крупський, I. В. Преса як джерело дослвджень нацюнально-визвольних змагань за украшську державу (друга половина XIX - перша чверть ХХ ст.) [Текст]: авто-реф. дис. ... д-ра ют. наук / I. В. Крупський; НАН Украши, 1н-т укр. археографй та джерелознавства iM. М. С. Гру-шевського. - К., 1996. - 29 с.
9. Антонченко, Т. В. Перюдична преса Киева як джерело вивчення суспшьно-полгтично! юторй Украши (1905-1914) [Текст]: автореф. дис. ... канд. ют. наук / Т. В. Антонченко; Кшв. нац. ун-т iM. Т. Шевченка. - К., 2004. - 15 c.
10. Загорулько, Р. О. Газети Киева 1905-1914 рр. як джерело вивчення укра1нського питання [Текст]: автореф. дис. ... канд. ют. наук / Р. О. Загорулько; Ки1в. нац. ун-т iM. Т. Шевченка. - К., 2013. - 15 c.
11. Карпенко, Г. I. Укра1нська реалютична проза друго! половини XIX ст. як юторичне джерело [Текст]: автореф. дис. ... канд. ют. наук / Г. I. Карпенко; Дншропетровсь-кий нащональний ун-т. - Дншропетровськ, 2005. - 16 с.
12. Мусшченко, О. С. Газети як джерело достдження музичного життя Киева юнца XIX - початку XX ст.) [Текст] / О. С. Муаяченко // Науюж пращ юторичного факультету За-порiзького национального ужверситету. - 2016. - Вип. 46.
13. Мус1яченко, О. С. Музично-концертне життя Киева у кшщ XIX ст. на сторшках газети «Жизнь и искусство» [Текст] / О. С. Мусшченко // Гшея: науковий вю-ник. - 2016. - Т. 111, № 8.
14. Мусшченко, О. С. Вщомост1 про музичну освiту киян на сторшках газети «Жизнь и искусство» (1893-1898) як джерело дослщження музичного середовища мiста [Текст] / О. С. Мусшченко // Науково-теоретичний альманах «Гранi». - 2016. - Т. 135, Вип. 7.
15. Мусшченко, О. С. Мгсце музики у повсякденному житп кигвсько! штелггенпи друго! половини XIX - початку XX ст. (на приклада матерiалiв щоденника О. Ф. Кютяювсько-го) [Текст] / О. С. Муаяченко // Науковi записки Тернопшьсь-кого нацiонального педагогiчного утверситету iмеш Володи-мира Гнатюка. - 2015. - Вип. 2. - С. 168-171.
16. Мусшченко, О. С. Музика у повсякденному житл ки!вських семгнариспв та стршках щоденника та у спогадах Серпя Ефремова [Текст]: XXI Всеукра!нська конференцiя / О. С. Мусшченко // Модернiзацiя науково-технолопчно! полижи Украши. - 2016.
17. Мусшченко, О. С. Украшська художня лиерату-ра як джерело дослвдження мюпя музики у повсякденному жит киян друго! половини XIX - початку XX ст. [Текст] / О. С. Мусшченко // Науково-теоретичний i громадсько-полпичний альманах «Граш». - 2016. - Т. 131, Вип. 3. -С. 112-118.
18. Мусшченко, О. С. Xудожня лиература як джерело дослвдження мюпя музики у повсякденному жит киян друго! половини XIX - початку XX ст. [Текст]: мат. XII Мгжнар. наук. шт.-конф. / О. С. Муаяченко // Науковий потенщал 2016. - 2016. - № 16. - С. 56-71.
19. Жизнь и искусство [Текст]. - Киев, 1893. - № 16. - 4 с.
20. Жизнь и искусство [Текст]. - Киев, 1894. - № 45. - 4 с.
21. Жизнь и искусство [Текст]. - Киев, 1897. - № 68. - 4 с.
22. Жизнь и искусство [Текст]. - Киев, 1893. - № 14. - 4 с.
23. Жизнь и искусство [Текст]. - Киев 1897. - № 1. - 6 с.
№ 164. 24. Жизнь - 6 с. и искусство [Текст]. - Киев, 1896.
№ 195. 25. Жизнь - 4 с. и искусство [Текст]. - Киев, 1895.
№ 224. 26. Жизнь - 4 с. и искусство [Текст]. - Киев, 1895.
№ 46. - 27. Жизнь - 4 с. и искусство [Текст]. - Киев, 1894.
№ 281. 28. Жизнь - 6 с. и искусство [Текст]. - Киев, 1898.
29. Жизнь и искусство [Текст]. - Киев, 1895. -№ 239. - 4 с.
30. Киевский листок [Текст] // Театральная газета. -Киев, 1907. - № 15. - 4 с.
31. Киевский листок [Текст] // Театральная газета. -Киев, 1908. - № 35. - 14 с.
32. Киевский листок [Текст] // Театральная газета. -Киев, 1908. -№ 34. - 8 с.
33. Театральное обозрение [Текст]. - Киев, 1912. -№ 56. - 4 с.
34. Кистяковский, А. Ф. Биографический словарь профессоров и преподавателей Университета Св. Владимира (1834-1884) [Текст] / под ред. В. С. Иконникова. - Киев: Тип. Ун-та Св. Владимира, 1884. - С. 252-260.
35. Ренненкампф, Н. К. Биографический словарь профессоров и преподавателей Университета Св. Владимира (1834-1884) [Текст] / под ред. В. С. Иконникова. - Киев: Тип. Ун-та Св. Владимира, 1884. - C. 561-565.
36. Кютяивський, О. Ф. Щоденник (1874-1885). Т. 1, Т. 2 [Текст] / О. Кютяювський. - К., 1994, 1995. - 645 с., 583 с.
37. Спогади про Тараса Шевченка [Текст]. -К.: Дншро, 1982. - 547 с.
38. Муаяченко, О. С. Образ Тараса Шевченка у му-зичному середовищ! Киева друго! половини Х1Х - початку ХХ ст. [Текст]: матер. наук.-практ. конф. / О. С. Мус1ячен-ко // Кшв i кияни у сощокультурному простор! Х1Х-ХХ1 столпь: шевченкознавчий дискурс. - 2014. - С. 160-167.
39. Ефремов, С. О. Щоденник (1.01.1895-4.02.1896). Про дт минул!: спогади (1876-1907) [Текст] / С. О. Ефремов; 1н-т укр. археографп та джерелознавства !м. М. Гру-шевського НАНУ, 1н-т рукоп. НБУ !м. В. Вернадського. -К.: Темпора, 2011. - 790 с.
40. Булгаков, М. Белая гвардия. Мастер и Маргарита: Романы [Текст] / М. Булгаков. - К.: Молодь, 1989. - 672 с.
41. Куприн, А. И. Будущая Патти [Електронний ресурс] / А. И. Куприн // Режим доступу: http://a-i-kuprin.ru/books/item/fD0/s00/z0000008/st004.shtml
42. Куприн, А. И. Певчий [Електронний ресурс] / А. И. Куприн // Режим доступу: http://a-i-kuprin.ru/books/ item/f00/s00/z0000008/st006.shtml
43. Нечуй-Левицький, I. Микола Джеря; Бурлачка; Кайдашева ам'я: Повит! [Текст] / I. Нечуй-Левицький. -К.: Дншро, 2001. - 428 с.
44. Панченко, В. Комедя Михаила Старицького «За двома зайцями» як нацюнальний хгг [Електронний ресурс] / В. Панченко // Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ ukrayina-incognita/golohvostiy-ide
45. Нечуй-Левицький, I. Твори у двох томах. Т. 2 [Текст]. - К., 1977. - 501 с.
46. Украшка, Л. Голосш струни [Електронний ресурс] / Л. Укра!нка // Режим доступу: http://www.l-ukrainka. name/uk/Prose/GolosniStruny.html
References
1. Hrinchenko, M. (1922). Istoriya ukrayins'koyi muzyky [History of Ukrainian music]. Kyiv, 278.
2. Azarova, A. I., Bulat, T. P., Hordiychuk, M. M. et. al. (2009). Istoriya ukrayins'koyi muzyky v 6 tomakh [History of Ukrainian music in 6 volums]. Vol. 2. XIX st. Kyiv, 800.
3. Bulat, T., Filenko, T. (2009). Svit Mykoly Lysenka. Natsional'na identychnist', muzyka i polityka Ukrayiny XIX -pochatku XX stolittya [World of Mykola Lysenko. National identity, music and politics of Ukraine in the XIX - at the beginning of the XX century]. Kyiv: Maysternya knyhy, 408.
4. Zyn'kevych, O. S. (2003). Kontsert y park na kru-toyare... Kyev muzуkal'nуy XIX - nachala XX st. Ocherky. [Concert and park on Krutoyarov... Kiev musical in the XIX - at the beginning of XX centuries. Essays]. Kyiv: Dukh i litera, 316.
5. Dorohykh, L. V. (1998). Amators'ke mystetstvo yak istoryko-kul'turne yavyshche (na materialakh Ukrayiny d.p. XIX st.) [Amateur art as a historical and cultural phenomenon (based on the materials of Ukraine of the second half of the XIX century)]. Kyiv. state. University of Culture and Arts. 21.
6. Yakovenko, Y. H. (1996). Khudozhestvennoe soz-nanye y horodskaya sreda (v ykh vzaymodeystvyy y so-zydanyy) [Art and Consciousness and the urban environment (in their interaction and creation)]. City and art: the subjects of social and cultural dialogue. Moscow: Nauka, 20-25.
7. Kalakura, Ya. S., Voytsekhivs'ka, I. V., Korol'ov, B. I. et. al. (2002). Istorychne dzhereloznavstvo [Historical source study]. Kyiv: Lybid', 488.
8. Krups'kyy, I. V. (1996). Presa yak dzherelo doslid-zhen' natsional'no-vyzvol'nykh zmahan' za ukrayins'ku derzha-vu (druha polovyna XIX - persha chvert' XX st.) [Press as a source of national liberation struggle for the Ukrainian state (second half of the XIX - the first quarter of the XX centuries)]. Kyiv, 29.
9. Antonchenko, T. V. (2004). Periodychna presa Kyyeva yak dzherelo vyvchennya suspil'no-politychnoyi istori-yi Ukrayiny (1905-1914) [Periodical Press of Kyiv as the source for the study of social and political history of Ukraine (1905-1914)]. Kyiv, 15.
10. Zahorul'ko, R. O. (2013). Hazety Kyyeva 19051914 rr. yak dzherelo vyvchennya ukrayins'koho pytannya [Ky-iv newspapers in 1905-1914 as a source of study of the Ukrainian question]. Kyiv, 15.
11. Karpenko, H. I. (2005). Ukrayins'ka realistychna proza druhoyi polovyny XIX st. yak istorychne dzherelo [Ukrainian realistic prose of the second half of the XIX century. as a historical source]. Dnepropetrovsk, 16.
12. Musiiachenko, O. S. (2016). Hazety yak dzherelo doslidzhennya muzychnoho zhyttya Kyyeva kintsya XIX -pochatku XX st. [Newspapers as a source of research Kyiv musical life of the late of the XIX - at the beginning of the XX centuries]. Scientific works the Faculty of History of Za-porizhzhya National University, 46.
13. Musiiachenko, O. S. (2016). Muzychno-kontsertne zhyttya Kyyeva u kintsi XIX st. na storinkakh hazety «Zhyzn' y yskusstvo» [Music and concert life in Kyiv at the end of the XIX century on the pages of the newspaper "Life and Art"] Gilea: Research Journal, 111 (8).
14. Musiiachenko, O. S. (2016). Vidomosti pro muzy-chnu osvitu kyyan na storinkakh hazety «Zhyzn' y yskusstvo» (1893-1898) yak dzherelo doslidzhennya muzychnoho seredo-vyshcha mista [The information about a musical education of Ky-ieviets on the pages of newspaper "Life and Art" (1893-1898) as a source of research of musical environment of the city]. Scientific theoretical almanac "Hrani", 135 (7).
15. Musiiachenko, O. S. (2015). Mistse muzyky u pov-syakdennomu zhytti kyyivs'koyi intelihentsiyi druhoyi polo-vyny XIX - pochatku XX st. (na prykladi materialiv shchoden-nyka O. F. Kistyakivs'koho) [Place of music in everyday life of Kyiv intellectuals of the second half of the XIX - at the beginning of the XX centuries. (on examples of materials of the diary of A. F. Kistiakivsky]. Naukovi zapysky of Ternopil National Pedagogical University named after Hnatyuk, 2, 168-171.
16. Musiiachenko, O. S. (2016). Muzyka u povsyakden-nomu zhytti kyyivs'kykh seminarystiv ta storinkakh shchoden-nyka ta u spohadakh Serhiya Yefremova [Music in everyday life of Kyiv seminarians and on the pages of the diary and memoirs of Sergei Yefremov]. Modernization of scientific and technological policy of Ukraine.
17. Musiiachenko, O. S. (2016). Ukrayins'ka khudo-zhnya literatura yak dzherelo doslidzhennya mistsya muzyky u
povsyakdennomu zhytti kyyan druhoyi polovyny XIX -pochatku XX st. [Ukrainian literature as a source of research of place of music in the everyday life of Kyiviets of the second half of the XIX - at the beginning of the XX centuries]. Scientific theoretical and socio-political almanac "Hrani", 131 (3), 112-118.
18. Musiiachenko, O. S. (2016). Khudozhnya literatura yak dzherelo doslidzhennya mistsya muzyky u povsyakdenno-mu zhytti kyyan druhoyi polovyny XIX - pochatku XX st. [Literature as a source of research of music in the everyday life of Kiev of the second half - early twentieth century]. Scientific potential 2016, 16, 56-71.
19. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1893). Kiev, 16, 4.
20. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1894). Kiev, 45, 4.
21. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1897). Kiev, 68, 4.
22. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1893). Kiev, 14, 4.
23. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1897). Kiev, 1, 6.
24. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1896). Kiev, 164, 6.
25. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1895). Kiev, 195, 4.
26. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1895). Kiev, 224, 4.
27. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1894). Kiev, 46, 4.
28. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1898). Kiev, 281, 6.
29. Zhuzn' i iskusstvo [Life and Art] (1895). Kiev, 239, 4.
30. «Kievskyy listok» ["Kiev sheet"] (1907). Teatral'-naya hazeta. Kiev, 15, 4.
31. «Kievskyy listok» ["Kiev sheet"] (1908). Teatral'-naya hazeta. Kiev, 35, 14.
32. «Kievskyy listok» ["Kiev sheet"] (1908). Teatral'-naya hazeta. Kiev, 34, 8.
33. Teatral'noe obozrenye [Theatrical Review] (1912). Kiev, 56, 4.
34. Ikonnikov, V. S. (Ed.) (1884). Kistyakovsky, A. F. Byohrafycheskyy slovar' professorov y prepodavateley Unyver-syteta Sv. Vladymyra (1834-1884) [Kistyakovsky A. F. Biographical Dictionary of Professors and Teachers of the University of St. Vladimir (1834-1884)]. Kyiv: Tip. Un-ta Sv. Vladimira, 252-260.
35. Ikonnikov, V. S. (1884). Rennenkampf, N. K. Byohrafycheskyy slovar' professorov y prepodavateley Unyver-syteta Sv. Vladymyra (1834-1884) [Rennenkampf N. K. Biographical Dictionary of Professors and Teachers of the University of St. Vladimir (1834-1884)]. Kyiv: Tip. Un-ta Sv. Vladimira, 561-565.
36. Kistyakivs'kyy, O. F. (1994-1995). Shchodennyk (1874-1879) [The Diary (1874-1885)] Vol. 1, Vol. 2. Kyiv, 645, 583.
37. Spohady pro Tarasa Shevchenka [Memories about Taras Shevchenko] (1982). Kyiv: Dnipro, 547.
38. Musiiachenko, O. S. (2014). Obraz Tarasa Shevchenka u muzychnomu seredovyshchi Kyyeva druhoyi polovyny XIX - pochatku XXI st. [The image of Taras Shevchenko in Kyiv musical environment of the second half of the XIX - at the beginning of the XX centuries]. Kyyiv i ky-yany u sotsiokul'turnomu prostori XIX-XXI stolit': shevchen-koznavchyy dyskurs, 160-167.
39. Yefremov, S. O. (2011). Shchodennyk (1.01.18954.02.1896). Pro dni mynuli: spohady (1876-1907). [The Diary (01.01.1895-02.04.1896). On the past days: the memories (1876-1907)]. Kyiv: Tempora, 790.
40. Bulhakov, M. (1989). Belaya hvardyya. Master y Marharyta: Romany. [The White Guard. Master and Margarita: The novels]. Kiev: Molod'. 672.
41. Kuprin, A. Y. Budushchaya Patty [A future Patti]. Available at: http://a-i-kuprin.ru/books/item/f00/s00/ z0000008/ st004.shtml
42. Kuprin, A. Y. Pevchyy [A chorister]. Available at: http://a-i-kuprin.ru/books/item/fD0/s00/z0000008/st006.shtml
43. Nechuy-Levyts'kyy, I. S. (2001). Mykola Dzherya; Burlachka; Kaydasheva sim"ya: Povisti [Mykola Dzheria; Bur-lachka; Kaydasheva family: Stories]. Dnipro, 428.
44. Panchenko, V. Komediya Mykhayla Staryts'koho «Za dvoma zaytsyamy» yak natsional'nyy khit [Mykhailo Starytskyi comedy "Chasing for Two Hares" as a national
hit]. Available at: http://www.day.kiev.ua/uk/artitsle/ukrayi-na-intsognita/golohvostiy-ide
45. Nechuy-Levyts'kyy, I. S. (1977). Tvory u dvokh tomakh [Writings in two volums] Vol. 2. Kyiv, 501.
46. Ukrayinka, L. Holosni struny [Loud strings]. Available at: http://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/GolosniStruny.html
Рекомендовано до публжацп д-р icmop. наук Салата О. О.
Дата надходження рукопису 09.08.2016
Муаяченко Ольга Сергпвна, астрант, кафедра юторп Украши, Ктвський утверситет iменi Бориса Грiиченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: musolia@ukr.net
УДК: 63+5:001:930 «1920-1930» DOI: 10.15587/2313-8416.2016.78434
ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ 1НСТИТУТ1В У СТРУКТУР1 ВУАН 1920-х-1930-х рр.
© В. В. Новородовський
Аналгзуються передумови, причини, що обумовили формування мережi природничо-стьськогосподарських науково-до^дних iнститутiв у структурi ВУАН. Зважаючи на те, що основний комплекс стьськогосподарських до^джень зосереджувався при установах НКЗС УСРР, у роботi зроб-лено акцент на розв'язання окремих прикладних проблем аграрно'1 галузi установами ВУАН Ключовi слова: тститут, прикладна галузь, академiя, тстит^я, аграрна галузь, мережа, мiкробiологiя, зоологiя, вiддiл, реоргашза^я
The backgrounds and reasons that caused formation of the network of natural agricultural scientific research institutes in the structure of UAS are analyzed. Taking into account the fact that the main complex of agricultural researches was concentrated in the establishments of PCA of Ukrainian SSR, the focus in the work is done on solving separate applied problems of agricultural sector by UAS establishments
Keywords: institution, applied branch, academy, establishment, agricultural sector, network, microbiology, zoology, department, reorganization
1. Вступ
Пюля завершення громадського протистояння та остаточного встановлення радянсько1 влади в Украш у 1920-х рр. розпочинаеться вщновлення економши респубтки. Зважаючи на збитки, завданш економщ военними д!ями, бшьшовики залучають Академш наук для виршення важливих прикладних завдань, зокрема й у сшьському господарствi
Незважаючи на скрутне становище Академп, пов'язане !з нестачею матерiально-технiчного та кадрового забезпечення, вона продовжувала свою д!яль-нють зпдно !з задекларованими у статут цшями. Як i рашше, особливе значення придшялося розвитку фь зико-математичних наук, зокрема й у сегмент по-в'язаному !з альським господарством.
Лiквiдацiя у 1926 р. Сшьськогосподарського наукового комiтету Украши (СГНКУ) - едино1 нау-ково1 оргашзацп, яка займалася дослвдженнями суто у альськогосподарськш сферi, - стала одшею !з причини формування мереж1 природничо-сшьськогос-подарських шститутв у структур! ВУАН напришнщ 1920-х рр. Фактично з цього перюду щдшмаеться пи-таиия про дощльнють та необхвднють формування науково! установи, мета яко1 - координащя науково!
д!яльност у аграрнш галуз! - Всеукраïнськоï академп альськогосподарських наук.
На початку 1930-х при ВУАН розпочинаеться реоргашзащя, у результат! яко1' вщбуваеться формування низки науково-дослщних шститутв природни-чо-сшьськогосподарського спрямування при ф!зико-математичному, а згодом вже при природничо-техшчному ввддш. Утворення цих установ у зазна-ченому перюд! пояснюеться необхщнютю продовжу-вати комплексш розробки наукових проблем, по-в'язаних !з сшьським господарством.
2. Анал1з досл1джень
Проблема формування аграрно1' думки на те-ритори Украïни е одшею з актуальних серед дослвд-ник1в юторп науки i техшки. Зокрема, одним з най-бшьш авторитетних дослщнишв е В. А. Вергунов, у працях якого прослвдковуеться еволющя аграрно1' на-уково1' думки протягом вае1' украшсько1' юторп [1]. Проте найб!льшу увагу вш прид!ляе перюду 19201930-х рр., коли вщбувалося формування сшьського-сподарсько1' академ!чно1' науки. Зокрема у його працях розкриваються вде1' украшських вчених, щодо формування низки науково-дослвдних шституцш
