CC BY
610. Пирназаров А. Пути повышения эффективности самостоятельной работы учащихся по математике в начальных классах. - Душанбе: «Маориф ва фарханг (Образование и культура)», 2009. - 120 с. (на таджикском языке).
11. Рабунский Е.С. Теория и практика реализации индивидуального подхода к школьникам в обучении: Дисс. ...д-ра пед.наук.: 13.00.01. - М, 1989. -464 с.
12. Смирнова И.М. Научно методические основы преподавания геометрии в условиях профильной дифференциации обучения. Автореф. дис... д-ра пед. наук. - М., 1995, -38с.
13. Тимощук М.Е. О дифференцированной помощи учащимся при решении задач // Математика в школе/ 1993, № 12, -С.12-13.
14. Унт И.Э. Индивидуализация и дифференциация обучения. -М.: Педагогика, 1990.-192с.
15. Утеева, Р.А. Теоретические основы организации учебной деятельности учащихся при дифференцированном обучении математике в средней школе: автореф. дисс. ... д-ра пед. наук: 13.00.02. -М., 1998. - 37с.
16. Хан Инки. Методика осуществления поиска решения геометрических задач в условиях дифференцированного изучения математики в
школах Южной Кореи. 13.00.02. Дисс.....канд. пед.
наук. Москва, 1998. -195 с.
17. Хасанов Р. и другие. Дифференцированное обучение: проблема и решение //газета "Маърифат", 2003 год 15 ноябрь.
18. Шаджалилов А. Дифференцированный подход к учащимся 1 класса в процессе обучения
(на материале уроков узб.языка и арифметики) 13.00.01. Автореф.канд.пед.наук. Т. 1969, ТГПИ, 24с.
19. Шарипов Дж. Пути повышения эффективности самостоятельной работы учащихся при изучении курса геометрии 6-8 классов средней школы. Дисс..к.п.н. - Душанбе, 1980.
20. Шахмаев Н.М. Дифференциация обучения в средней общеобразовательной школе// Дидактика средней школы // Под ред. М.Н. Скаткина. -М.:Просвещение, 1982.-с.269-296.
21. Bloom B.S. Taxonomy of Educational Objectives. // The Classification of Educational goals. Handbook I: Cognitive Domain. N.Y., 1967.
22. Dottrens, L'enseignement individualisée, Paris, 1936. - 88 р. Einheitlichkeit und Differienzirung im Bildungwesen // Ein internationaler Vergleich von einem Autorenkollektiv unter Leitung von W. Kienitz, Berlin, 1971/ Morawietz, Unterrichtsdifferienzirung. Ziele. Formen. Beispiele und Forschungsergebnisse, Weinheim und Basel, 1980.
23. Fischer M. Die innere Differenzierung des Unterrichts in der Volksshule, Weinham u. Basel, 1972. -10 Auflage. - S.11-26.
24. Gronlund N. E. Individualizing Classroom Instructions, N. Y. - 1974, p. 1-2.
25. Thomas G.J. Crescimbeni J., Guiding the Gifted Child, N.Y., 1966/ Thomas R.M., Thomas S.M.,
Individual Differences in Classroom, N.Y., 1965. - 186 p.
26. Tomlinson C. How to Differentiate Instruction in Mixed-ability Classrooms / Carol A. Tomlinson. -Pearson, 2004. - 117 p.
МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНА ЩДГОТОВКА КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТГО У ПЕДАГОГ1ЧНИХ
УНИВЕРСИТЕТАХ УКРАШИ
Калюжна О.М.
астрант Швденноукра'тського нацюнального педагогiчного yHieepcumemy iMeHi К.Д. Ушинського
Украта, м. Одеса
MUSIC-THEORETICAL TRAINING OF CHINESE STUDENTS AT PEDAGOGICAL UNIVERSITIES
OF UKRAINE
Kaliuzhna О.
Post-graduate student South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky (Odessa, Ukraine)
Анотацш
У стат висвплюються проблеми, пов'язат з музично-теоретичною освгтою китайських студентв - май-бутшх учителш музики, виргшенню яких придшяеться суттева увага в процеа !х щдготовки до фахово! дяльно-сп в педагопчних утверситетах Укра!ни. Надано методичт рекомендаци щодо змсту й методики занять з му-зично-теоретичних дисциплш - сольфеджо i гармони.
Abstract
The article highlights the problems associated with the music-theoretical education of Chinese students - future music teachers, the solution of which is given significant attention in the process of their preparation for professional activity in pedagogical universities of Ukraine. Methodical recommendations on the content and methods of classes in music-theoretical disciplines - solfeggio and harmony are given.
Ключов1 слова: майбутнш учитель музичного мистецтва, китайсью студента, музично-теоретична освгта
Keywords: future music teacher, Chinese students, music-theoretical education.
Одною з новггшх тенденцш в сучаснш украшсь-юй освгтянськш полiтицi останшх десятирiч е причет-н1сть до свггобо! тенденцii - iнтернацiоналiзацii освiти. Акцент на академiчну iнтернацiоналiзацiю стае одним iз рушiйних чинник1в реформи вищо1 освДти в УкрашД та в свДтовому просторi.
Питання удосконалення освиянськох системи в контекстД И штернацюналДзацп дослДджуеться вД-тчизняними та зарубiжними науковцями (Т. Андру-щенко, Ф. Альтбах, У. Брандебург, Б. Вульфсон, В. ЗДнченко, С. Курбатов, П. Скотт та Дн.).
£вропейський досвдд переконуе, що процес Дн-тернацюналДзацп в кожнш крш'ш набувае своерДд-носп. В контекстi украшсько1 дiйсностi штернацю-налiзацiя вищо1 освiти вiдiграе роль чинника Днтен-сифДкаци педагопчно1 науки й практики, фактору, який сприяе посиленню И конкурентоспроможностi у свДтовому освiтньому просторi.
Особливостi стратеги штернацюналДзаци ви-що! музично1 освiти в Укрш'ш диктуються завдан-нями штеграцп у загальносвiтовi процеси та набу-вають своерiдностi з оглядом на нацюнальний склад iноземних абiтурiентiв, значну к1льк1сть яких складають студенти з КНР.
Защкавлешсть останнiх у отриманнД музично1 освiти в Укрш'ш пояснюеться визнанням И здобут-кдв свДтовою спiльнотою, а також тим, що в Кита1 iснуе велика потреба у вчителях музики, як1 мали б на-лежну щдготовку. Актуальшсть цього питання загост-рилась у зв'язку з тим, що сучасна державна культурна полiтика будуеться на визнант необхвдносп збере-ження i щдтримки стародавнiх мистецьких традицш китайського народу iз прилученням до свггових куль-турних процесiв, здобуткiв рiзних епох, нацiональних стилiв, художнiх напрямшв.
У галузi музично1 освiти щ тенденци проявля-ються в посилент уваги до заохочення дiтей та юнац-тва до занять музикою. Достатньо сказати, що нав-чання музики - гри на рiзноманiтних шструментах, занять хоровим i сольним сшвом додають абiтурiентам балдв для вступу у вищi навчальт заклади.
Натомiсть в пракгицi Дснують i значнi труднощД, зумовленi тим, що, по-перше, в кигайськiй освггаш си-сгемi вiдсутнi державнi музичт школи. Отже, дiти, як1 бажають отримати музичну освiту, навчаються в при-ватних школах, в яких увага акцентуеться на шструме-нтально-виконавськш шдготовщ, а всебiчному музич-ному розвитку дiтей та кнш музично-теоретичнш освiтi належна увага не придшяеться. Цд недолдки по-чатково1 музично1 освДти негативно позначаються у подальшому на професiональнiй шдготовщ фахдвщв.
Нагадаемо, що китайське музично-нацiональне мислення та музична мова вддрДзняються вДд традицш-но! европейсько1, що обмежуе можливосп спонтанно-природного шляху розвитку в диет ладового Д гармо-тчного чуття европейського типу.
Доречно звернути увагу Д на те, що цД студенти ви-росли в шокультурному музичному середовищД та вД-дрДзняються своею художньою ментальтстю, музич-ним тезаурусом, досвДдом сприйняття, традициями национального та сДмейного музикування тощо.
Тому не дивно, що, розпочинаючи свое навчання в украшських педагопчних ушверситетах, китайськД
студенти демонструють недостатш знання й навички в галузД свДтового музичного мистецтва, зокрема - Д в га-лузД музично-теоретично1 щдготовки. В результат ви-никае низка проблем, пов'язаних Дз засвоенням змДсту навчання у всьому комплекс фахових дисциплш, особливо - у тих аспектах, якд грунтуються на широюй мистецькДй ерудованосп, сформованих внутршшх слухових уявленнях, володшш базовими музично-тео-ретичними поняттями та здатносп до самостшного Д творчого музикування.
Для музично-теоретично1 освДти китайських сту-денпв - майбутшх учителдв музики - особливо1 значу-щостД набувають певнД музично-мовленневД особливо-стД китайсько1 музично1 мови у порДвнянш з Дсную-чими закономрностями и органiзацii, прийнятими у европейськДй музичнДй системД. Це, передусдм, вщмш-ностД ладового,гармошчного, фактурного порядку, специфдка розвитку музичного матерДалу.
Зазначимо головнД напрямки, за якими удосконалення освДтнього процесу вддбуваеться на факультет музично1 та хореографДчно1 освДти ПДвденноукрашсь-кого национального педагопчного ушверситету ДменД К. Д. Ушинського.
Першочерговим постае завдання «загострення» ладово-штервального чуття, оволодння китайськими студентами здаттстю диференщювати та точно Днто-нувати швтоновД, дисонуючД сшввщношення (сеп-тими, тритони), вддчувати, емоцшно переживати што-нацшну напружетсть ввддних тонДв гармошчних ла-дДв, альтерованих ступетв, хроматичних послДдовнос-тей. ВолодДння навичками сольфеджування потребуе орДентування в Днтервалах, наявностД мДц-них внутрДшнДх слухових уявлень та здатностД !х гнучко застосовувати у рДзних ДнтонацДйно-ритмо-вих ситуацДях.
Розвиток слухових уявлень Дз зазначеними елеме-нтами е необхДдною передумовою усвддомлення худо-жнього-образного змДсту та набуття навичок вираз-ного виконання музичних будов, формування навичок спдву «з аркуша^>. Для вчителя музики, який постшно повинен знайомитися з новими творами, готувати 1х до виконання в класД, володДння технДкою читання з листа та !х виразного виконання е надзвичайно важ-ливим.
Сугтевим е набуття навичок штонування незвич-них для китайських студентв пДвтонових спДввДдно-шень Д з погляду ]хньо1 готовностД до вокально-хорово1 навчально1 дДяльностД, в якДй першочерговою вимогою е здатнДсть до штонацшно точного, ^«чистого» та вира-зно-осмисленого вокального виконання вДдповДдних музичних будов Днтонування.
Не менш важливим е Д завдання розвитку гармо-нДчного слуху та гармонДчного мислення, а саме - його зорДентованостД на класичне спдввДдношення тризвукдв головних ступендв, мдцне засвоення логДки класично1 гармони, елеменпв сучасного гармонДчного мовлення.
Зазначимо також, що переважна бДльшДсть китайських студентДв неготова до сприйняття й виконання твордв полДфонДчного стилю, що зумовлено традицш-ним для китайського мистецтва одноголоссям. Нато-мДсть, варто акцентувати на тому, що в них досить ро-звиненД тембровий та метроритмовий слух, що пояс-
нюегься традицшними для китайського музичного ми-стецтва багагсгвом шструментарш га гиповим ритмо-вим багагоголоссям у супровод1 тсенних мелодiй, Гх ригмовому рiзноманiттю.
Не володшть китайсью студенги i навичками аналiзу музичних творiв на всiх рiвнях його здайснення - художньо-штерпретацшному, структурно- та мовно-аналiтичному.
Враховуючи зазначене, акцентуемо на необ-хiдностi розроблення робочих програм з музично-теоретичних дисциплш та вiдповiдних методiв i за-вдань, спрямованих на розвиток вщповвдних слухо-вих та iнтонацiйних здiбностей i збагачення музич-ноГ свщомосп студентiв, створення завдань, в яких цiлеспрямовано формуються навички самостiйноí й творчоГ дiяльностi.
Так, майже повна вщсутшсть у китайських студентiв досвщу цiлiсного та диференцiйованого аналiзу музичних творiв вимагае здiйснення пропе-девтичноГ роботи у цьому напрямку. Це, зокрема, стосуеться i прикладiв, яш вони опановують у про-цес навчання сольфеджуванню. Отже, важливо довести до Гхнього вiдома, перед тим, як приступати до музикування, потрiбно оглянути приклад та отримати загальне уявлення про звучання, характер, особливосп структури та iнтонацiйного складу мелодп. У тому випадку, якщо в мелодií трапля-ються суб'ективно складш мелодичнi або ритмовi звороти, то доцшьно спочатку Гх виокремити, про-аналiзувати, теоретично усвiдомити сутнють про-блеми (стрибок на складний iнтервал, непроста мь жтактова синкопа тощо), опрацювати цей елемент, досягаючи впевненостi у його слуховому уявленш та iнтонуваннi. На наступному етат завдання буде полягати в тому, щоб досягти безперервностi про-цесу виконання всiеí мелодп, в тому чист - i попе-редньо опрацьованого сегменту. Таким чином вщ-будеться взаемозв'язок слухових уявлень, сформо-ваних навичок виконання та музично-теоретичних знань, який закладае мiцну базу усвщомленому ш-тонуванню, а надалi вмiнню довiльно, керовано оперувати ними i гнучко застосовувати в рiзнома-нiтних текстових варiантах.
Звернемо також увагу на те, що цей процес мае вiдбуватися сввдомо, завдяки чому в китайських студентiв мають формуватися не тiльки навички сольфеджування, а й засвоення алгоритму опрацю-вання музичних текстiв: вiд загального аналiзу, пе-ревiрки готовностi виконання складних елементiв до цiлiсного озвучення мелоди. Додамо тiльки, що на цьому шляху не менш важливим стае набуття студентами здатностi до структурного аналiзу ме-лодií, зокрема - виокремлення речень, фраз, моти-вiв, що дозволяе формувати в них навички грамотного i виразного фразування за рахунок усввдом-лення ролi опiрного звуку в мотивах та кульмшацш у бшьш продовжених фрагментах мелодií, Гх зюта-влення з метою виявлення загальноí динамiки ГГ ро-звитку. Тим самим у вправах на сольфеджування буде закладатися база для пiдвищення грамотностi i осмисленостi виконання в iнших формах музикування - шструментальнш, вокальнш, хоровiй тощо.
Особливоí уваги в робот з iноземними студентами заслуговуе проблема вокалiзацií рiзних голос-них та «сольфеджшних» складiв, осшльки частка з них виконуеться на ввдносно незручнi для сшваюв-початшвщв голоснi та потребуе в1д них оволодшня вiдповiдними прийомами iнтонування. Це, в основному, незручш навиъ для украГнських студентiв склади «а», «ре», «мЬ», при чому останш нередко мають виконуватися у другш октавi, тобто - у вщ-носно високому дiапазонi, що ще бшьше ускладнюе íх вiрне, з погляду вокального звукоутворення, iн-тонування. У засвоеннi складiв «фа», «ля» також ю-нують певнi складнощ^ пов'язанi з тим, що вони «провокують» спiвака до широкого звукоутворення, властивого бшьшосп китайських студенпв.
Натомiсть íх зручна теситура дозволяе поедну-вати вiдпрацювання навичок звукоутворення зазна-чених голосних з вправами на удосконалення слухових уявлень, зокрема вели^' i малоí секунди i те-рцií спочатку в ладово визначених ситуацiях, а тз-нiше i в iнтервально-позаладових вправах. Тим самим в1дбуваеться наближення до усвщомлення й виконання творiв сучасних композиторiв.
Крiм того, у навчанш китайських студент1в iсну-ють i специфiчнi задання, продикгованi необхiднiстю придшяти увагу засвоенню практичних навичок, якими мае волод1ти фах1вень, що працюе в китайськ1й освiтянськiй системi. До них, зокрема, вщноситься вмiння акомпанувати не тальки школярам на урощ му-зики, а й ствакам пгд час проведення сольних занять з вокалу i навiть вистушв спiвакiв у концертах. При цьому традицшно дозволяеться грати ц1 твори у влас-ному переклада, вщповщно виконавсько-шструмента-льним можливостям викладача. Це потребуе в1д май-бутнього фахiвця вмiння робити гармонiчний аналiз твор1в та перекладати íх у полегшеному фактурному варiантi, здатнiсть виконувати акомпанемент, практично не дивлячись на клавiатуру i тим самим придшяти головну увагу учню-сп1ваку.
Вир1шення цих завдань потребуе розроблення на-вчальних програм, адаптованих до зазначених вимог, органiзацií освiтнього процесу на засадах м1жпредме-тних зв'язкiв м1ж дисциплшами музично-теоретичного циклу, застосування мiжцикловоí координацiГ (за Кьон Н.Г.), зокрема - змкту теоретичних занять з вокальною, шструментальною та диригентсько-хоровою пгдготовкою китайських студенг1в, посилення уваги до набуття ними навичок самостшноГ роботи у оволо-дiннi творчими формами музикування й опрацювання музичного тексту, зокрема i п1сенного матерiалу, який застосовуеться в сучаснiй китайськш школi.
Як показуе практика, за чотири роки навчання ки-тайсьш студенги усп1шно оволод1вають змiстом фахо-воГ освiти та розкривають своГ потенцiйнi можливост1, досягаючи усп1ху як в навчанш, так i в своГй профес1й-нiй дiяльностi в КитаГ.
Список лггератури
1. Вербицька, А.В. (2017). Iнтернацiоналiзацiя як основний напрям розвитку вищо! освiти. Young Scientist, № 11 (51), November,160-164.
2. Как преподавать сольфеджио в ХХ1 веке : сб. науч. ст. (2006). [сост. О.Л. Берак, М.В. Кара-сева]. Москва, Классика-ХХ1, 224 с.
3. Кьон Н.Г. (2007). Функцп сольфеджю у фо-рмуванш навичок самостiйного музикування студе-нпв музично-педагогiчного навчального закладу. Науковий вюник ПДПУ iменi К.Д. Ушинського.
Спецвипуск. Мистецька освiта: сучасний стан i пе-рспективи розвитку. Ч. 2.Одеса,45-51.
4. Лю, Цин (2008). Высшее музыкально-педагогическое образование Китая: современное состояние и перспективы. Музыкальная культура глазами молодых ученых. Сборник научных трудов. СПБ,Астерион, 145-146
5. Сбруева А.(2013). Iнтернацiоналiзацiя вищо! освгги: прiоритети комплексно! стратеги £вро-пейського Союзу. Вища освiта Укра!ни. N° 3, 89-95.
6. Coelen R. (2015). Why Internationalize Education? International Higher Education, (83), 4 - 5.
ЗАДАНИЯ К ПРЕДМЕТНОМУ ТЕКСТУ ПО ХИМИИ ДЛЯ РАЗВИТИЯ У ОБУЧАЮЩИХСЯ
ЧИТАТЕЛЬСКОЙ ГРАМОТНОСТИ
Ковель М.И.
ККИПКиППРО, доцент, профессор РАЕ кафедра общей и специальной педагогики и психологии
TASKS TO THE SUBJECT TEXT ON CHEMISTRY FOR DEVELOPMENT AT TRAINERS OF
READING LITERACY
Kovel M.
KKIPKiPPRO, Associate Professor, Professor of RAE Department of General and Special Pedagogy and Psychology
Аннотация
Автором статьи предлагаются предметные задания по химии, которые могут использовать преподаватели школ для работы с текстом учебника. Все задания направлены на формирование у обучающихся умений извлекать информацию из текста, понимать смысловую структуру текста, использовать информацию из текста для решения практических заданий, формулировать выводы на основе обобщения отдельных частей текста. В целом, для развития у обучающихся читательской грамотности, учителю необходимо формировать и развивать у школьников логическое мышление.
Abstract
The author of the article offers subject assignments in chemistry that school teachers can use to work with the textbook. All tasks are aimed at developing the ability of students to extract information from the text, understand the semantic structure of the text, use information from the text to solve practical tasks, formulate conclusions based on a generalization of individual parts of the text. In general, for the development of students' reading literacy, the teacher needs to form and develop logical thinking in schoolchildren.
Ключевые слова: читательская грамотность, логическое мышление, чтение.
Keywords: reading literacy, logical thinking, reading.
В соответствии с требованиями ФГОС у обучающихся должен быть сформирован не только навык чтения, но и умение использовать этот навык для поиска нужной информации в различных текстах (источниках), для получения необходимых знаний при изучении различных дисциплин, обогащения своего читательского опыта и багажа, развития таких важных интеллектуальных умений, как мышление и память, и способности к творческой деятельности в любой области [2, с. 8]. Поэтому учителя-предметники, также как и учителя начальных классов, должны формировать и развивать у обучающихся предметные и метапредметные умения.
В базовый документ ФГОС «Фундаментальное ядро содержания общего образования» включён раздел «Система универсальных учебных действий», где чтение и другие умения, связанные с ним, обнаруживаются в перечне познавательных
УУД, а точнее - в группе общеучебных умений [7, с. 69]:
- смысловое чтение как осмысление цели чтения и выбор вида чтения в зависимости от цели;
- поиск и выделение необходимой информации;
- извлечение необходимой информации из прослушанных текстов различных жанров;
- определение основной и второстепенной информации;
- свободная ориентация и восприятие текстов художественного, научного, публицистического и официально-делового стилей;
- понимание и адекватная оценка языка средств массовой информации;
- умение адекватно, подробно, сжато, выборочно передавать содержание текста, составлять тексты различных жанров, соблюдая нормы построения текста (соответствие теме, жанру, стилю);
- структурирование знаний.
