CC BY
27PEDAGOGICAL SCIENCES
ПРОБЛЕМА НАСТУПНОСТ1 ДОШК1ЛЬНО1 I ПОЧАТКОВО1 МУЗИЧНО1 ОСВ1ТИ В
УКРА1Н1
Кьон Н.Г.
кандидат педагоггчних наук, доцент, завгдувач кафедри теорИ музики i вокалу ORCID https://orcid.org/0000-0002-8229-502X
Домберг О. П. Магктрантка
Пiвденноукраiнський нацюнальний nедагогiчний Утверситет шет К. Д. Ушинського м. Одеса, Украша
THE PROBLEM OF CONTINUITY OF PRESCHOOL AND PRIMARY MUSIC EDUCATION IN
UKRAINE
Koehn N.
Associate Prof., PhD in Education ORCID https://orcid.org/0000-0002-8229-502X
Domberg E.
Graduate student South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky (Odessa, Ukraine)
Анотащя
У статп розглядаються питання наступносп в raiy3i музично! освгти мiж дошкшьною та шкшьною ланками. Здшснено типологiзацiю юнуючих проблем з розвитку музичних здiбностей та формування спiвацьких навичок у школярiв з рiзним типом темпераменту. Пропоновано комплекс методiв, як1 дозво-ляють ефективно розвивати ритмове, ладове почуття i формувати навичок ству в дiтей дошкольного вiкy та школярiв молодших класiв.
Abstract
The article considers the issues of continuity in the field of music education between preschool and school levels. The typology of existing problems in the development of musical abilities and the formation of singing skills in students with different types of temperament is carried out. A set of methods to allow effectively develop rhythmic and mode sense and form singing skills in preschool and primary school students is suggested.
Ключов1 слова: наступшсть, дошкшьна ланка освгга, молодша школа, розвиток музичних здiбно-стей, навички ству.
Keywords: continuity, preschool level of education, primary school, development of musical abilities, singing skills.
Феномен наступносп хвилюе науковщв як явище, завдяки якому уможливлюеться збереження i розвиток здобутшв культури людства, транслю-вання надбань попередшх поколть (В. Межуев [1]).
У сферi педагогiчноi дiяльностi наступшсть вь дiграе важливу роль як умова засвоення знань, на-копичених людством, новими генерацiями Пiд на-стyпнiстю розyмiеться як прояв об'ективних зако-нiв дiалектичного запереченнi i переходу кiлькiсних змiн в яшсш, як зв'язок мiж явищами в процеа розвитку, коли нове, зшмаючи старе, зберь гае в ^6i деякi його елементи. У Державних документах Укра!ни акцентуеться на значущосп забез-печення настyпностi мiж дошкiльною та початко-вою освггою, розглядаючись як безперечна умова досягнення всебiчного, гармонiчного i оптимального рiвня розвитку особистостi [5].
На значущосп забезпечення HacTynHOCTi мiж дошкшьною i шкiльною ланками оcвiти наголошу-ють нayковцi минулого i сучасш, зокрема - А. Бо-гуш, Н. Ветлyгiнa та iн. На думку А. Богуш, «...по-чинати виховання дiтей 3i школи - означае зводити бyдiвлю на теку i без фундаменту», отже, саме завдяки забезпеченню наступносп набутий дитиною досвщ стае пiдrрyнтям i! подальшого розвитку i на-вчання, а процес ii переходу ввд звичного дошшль-ного в умови шкшьного навчання стае менш психо-логiчно напруженим, комфортним, що сприяе тд-вищенню ycпiшноcтi ii початково! оcвiти [2].
Нaтомicть науковщ визнають, що на цей час у широкш прaктицi переважають помилковi уяв-лення щодо нacтyпноcтi, яш трактуються як за-вдання навчити дитину читати, рахувати i тдгото-вити до писания. В результата цього зaкономiрноcтi пcихiчного розвитку враховуються, не в повнш мiрi, змiнюючиcь тенденцiею до так звано! «штучно! акселераци.
Звернення до праць О. Запорожця, видатного радянського психолога, який присвятив сво! досль дження особливостям розвитку дiтей дошкольного перiоду як базового для становления гхньо! особис-тостi, дозволяе стверджувати, що в цей перюд не-обх1дно прагнути не акселераци, яка проявляеться у ранньому «дорослшанш» дитини, а амплiфiкацil, яка реалiзуеться в процесi И включення у рiзнi види дiяльностi, типовi для цього вiку, зокрема - до рiз-номанiття форм художньо! та художиьо^грово! дь яльносп, в надрах яких ввдбуваеться всебiчний i га-рмонiчний розвиток природних нахилiв i здiбнос-тей дггей, !х активна рухова, емоцiйно-забарвлена актившсть, оволодiння розумовими навичками, здатнiсть дiяти у внутрiшньому планi, вiдбуваеться штенсивний розвиток пам'ятi, фаитази, здатностi до сввдомого вибору супвдрядних мотивiв, непря-мими способами формуються морально -етичш уяв-лення, емоцiйна чуйнiсть, комушкатившсть, вщбу-ваеться зростання самостiйностi й ввдповщально-стi, що стае тдгрунтям и успiшного навчання в умовах шкшьно! освiти [4].
З цього погляду стае ясно, що яшсть музичного виховання в сучасних дитячих садках набувае особливо! значущостi: адже саме в процесi музичних дiй складаються передумови для всебiчного i активного розвитку емоцшно-вольово!, штелектуаль-но!, сощально-комушкативно!, морально-етично! сфер кожно! дитини. Натомють, аналiз актуальних програм, на засадах яких ввдбуваеться музичне ви-ховання дiтей, а також спостереження за реалiями сучасного дошкольного виховання сввдчать про те, що потенцшш властивостi впливу музичного мис-тецтва на становлення особистостi дiтей реалiзу-ються недостатньо повно.
Ми вбачаемо два головних чинника такого становища: вщсутшсть системного подходу у ство-реннi цього роздiлу програм для дитячих садив, у результата чого музичний розвиток дiтей вщбува-еться фрагментарно i недостатньо яшсно; перебшь-шення уваги до проведення святкових заходiв, яким, на вимогу адмiнiстративних органiв i тради-цш, закладених ще за радянського перюду, головну увагу музичнi керiвники придшяють пiдготовцi до них дiтей. Результатом цього головним напрямком роботи стае створення i розучування сценарив та вивчення пiсень, добiр яких, як правило, не дозволяе формувати в дней навички спiву i розвивати 1хт музично-слуховi здiбностi на засадах принци-пiв послiдовностi i систематичностi, формувати ба-зовi навички музичного сприйняття i вокального ш-тоиувания.
Не надаеться належиа увага i реалiзацil потен-цiйних можливостей музичних занять як засобу ху-дожиьо-естетичного, морально-етичного, поведш-кового комушкативного, гедонiстичного, арт-тера-певтичного впливу на становлення особистосп дiтей. Так, у ввдомих нам програмах i документах передбачено заняття дiтей головними видами музи-чно! дiяльностi, а саме: слухання музики, спiв, му-зичио-ритшчт справи, гру на дитячих музичних ш-струментах. Крiм того, викладено прикiнцевi ви-моги щодо бажаних результатiв, а саме: дiти мають
«... попадати на перший звук мелодп пiснi пiсля вступу, вчасно починати та зашнчувати пiсию; сш-вати виразно, прискорюючи та уповшьнюючи темп, посилюючи та послаблюючи звучання», усвi-домлювати в^дтворення характеру та змюту пiснi, в1дчуваючи при цьому И жанрову основу; вмiти сш-вати хором, невеликими групами, навичками сольного спiву п1д музичний супровщ та без нього [5, 198 с.]. Отже, передбачено рiзноманiтнi форми занять - сшвоч^ ритмово-рухов^ iнструментальнi, а також рiзнi форми !х оргаиiзацil, як груповi - коле-ктивнi, заняття з малими групами, а також iидивi-дуальш заняття.
При цьому у вщомих нам програмах i методич-них рекомендащях належна увага питанням джере-льно! бази та класифiкацil шдивщуальних чинник1в iсиуючих проблем не надаеться. 1снуе також нага-льна потреба у посиленш системного забезпечення послщовного i всебiчного ускладнення процесу за-своення спiвацьких та ритмово-рухових навичок, орiентацil на обгрунтовану логiку !х формування в певнiй послiдовностi i ускладненнi [5].
В найбiльшiй мiрi це стосуеться здатностi дi-тей до яшсного iнтоиуваиия i ритмово-оргашзова-них рухiв. Природа ц^е! проблеми в б№шосп випа-дк1в полягае у психолопчних i психофiзiологiчних особливостях школярiв: так, значна частка учшв, у яких виникають проблеми з штонуванням, вiдрiз-няеться неврiвноваженiстю збуджувальних i галь-мiвних процесiв нервово! системи, що у одному ви-падку яскраво проявляеться у активносл або навiть гiперактивностi дитини, а в шшому - у певнш iнер-тностi, млявостi школяра, його внутрший i зовнi-шнiй скутосп i нерiшучостi.
Внаслiдок цих особливостей у цих дней не вь дбуваеться властивий iншим стихiйний природний розвиток здатностi до повторення мелодш i ладового чуття або здатшсть до оргаиiзоваиоl у чаа ко-ординацil рухiв. У таких дней спрацьовуе так зваие «часткове гальмо (Б. Теплов [6]), яке заважае сти-хiйному оволодiнию певними дiями, тому вони не здатш повторити саму просту мелодiю, чгтко кро-кувати п1д музику маршу тощо.
Зазначенi недолiки музичного розвитку дней на дошкiльному етапi стають значною перешкодою на шляху забезпечення наступностi та послiдовно-стi у розвитку музичних здiбностей i формуванш спiвацьких навичок учнiв початково! школи. Це також суттево ускладнюе процес музичного вихо-ваиня першокласнишв в умовах проведення заияття одноразово з 30 школярами, що унеможливлюе здшснення iидивiдуалiзоваиого пiдходу до школя-рiв, як1 не оволодiли природним чином спiвочими вмiниями i потребують особливо! уваги вчителя.
З цього погляду варто акцентувати, що в дос-л1джениях О. Леонтьева [7], Б. Теплова [6] та шших дослщнишв i педагогiв-практикiв доведено, що за умов застосування належиих прийомiв i методiв ус-пiшний розвиток та навчання ству стае доступ-ними кожиому школяревi, незалежио ввд рiвня його актуальних можливостей. У свою чергу, оволо-дiния спiвочим штоиуванням стае чинником актив-
ного впливу на розвиток диференцшованого i цш-сного, адекватного сприйняття i переживания музи-чних творiв i вiдiграe орieнтовно-формувальну роль у диференщаци й запам'ятовуваннi слухових обра-зiв, тим самими сприяючи емоцiйно-художиьому, сенсорно-iнтелектуальному розвитку школярiв, удосконаленню в них навичок диференцiйоваиого сприйняття, внутршшх слухових уявлень i здатно-стi до !х вiдтворення.
Питання розвитку навичок iнтонуваиня i ладового чуття докладно висвiтлено в працях науковцiв, як1 придiлили увагу розвитку музичних здiбностей i навчанню спiву дiтей, як1 не вмшть iнтонувати i оргаиiзовувати сво! ритмово-виконавсьш дИ [3, 8].
Вiдзначаeться, що таким учням потрiбно при-дшити iндивiдуальну увагу та виявити чинники !х-нiх невдач. Крiм того, виконано типолопзацш ю-нуючих проблем та вироблено методичнi рекомен-даци iз застосування певних методичних засобiв, прийомiв, технiк i !х подолання в учнiв, як1 ввдста-ють у своему музичному розвитку [8].
Детальний аналiз iснуючих розробок дозволив розподшити пропоноваиi методичнi засоби на три групи. До першо! ввднесено блок засобiв, як1 дощ-льно застосовувати в роб отi з уама учнями i тим самими сприяти шдвищенню якостi формування в них штонацшно-ладових i метро-ритмових навичок. Це, зокрема, iгровi вправи на формування ди-хання, вив№нення спiвочо-артикуляцiйного апа-рату та формування вiрного звукоутворення та ви-явлення природного звуковедiния.
Для групи дггей, як1 вiдрiзияються непосидю-чiстю, надмiрною скутiстю м'язового та вокального апарату, рекомендоваиi вправи на концентрацш уваги. До них належать, наприклад, розмова та ви-кладання прикладiв на тихiй динамiцi, наслщу-вания-повторения окремих iнтонацiй iз заплюще-ними очима, глiсаидо у максимально можливому дiапазонi, яке супроводжуеться рухами рук, що мо-делюють зм^ звуковисотностi тощо.
Для дiтей, яким властива слабка нервова система, корисними будуть навпаки, розучування пос-твок з активною атакою звуку, можливо - завдання спiвати в образi вовка або ведмедя, тобто - «серди-
тим» голосом, включення а активш рухово-танцю-вальнi вправи, часта змша видiв дiяльностi iз за-вдань тощо.
Посилення системностi i всебiчностi педагоп-чного впливу на музичне виховання i розвиток да-тей на заняттях з музичного виховання в дитячих закладах освiти, у поеднаннi з реалiзацiею принципу наступностi, а також насичення змiсту i орга-нiзацiйних форм проведення шк1льних урошв з му-зичного мистецтва до iгрового типу дiяльностi, ак-тивiзацiя iмпровiзацiйно-самостiйного вираження музичних вражень у рухових вправах мають закла-дати мiцну базу всебiчного духовного, художньо-естетичного, музичного розвитку школярiв нових генерацiй, шдвищенню рiвия культури сучасного суспiльства.
Список л^ератури
1. Межуев В.М. (2008). Культурная функция философии. Философские науки. 10-24с.
2. Богуш А. (2013). Першi кроки грамоти: пе-редшкшьний вiк / А. Богуш, Н. Малшовська. Кив : ВД «Слово», 113с.
3. Ветлупна Н. О. (1978). Музичний розвиток дитини. Кшв: Музична Украша, 256с.
4. Запорожец А. В. (1998). О значении ран-нних периодов детства для формировання личности ребенка. Современные проблемы дошкольного образования и педагогические технологии. Сборник научных трудов. Смоленск: СДПУ, 3-11с.
5. Програма з уроку «Музика» (2002). Уклад-ники О. Ростовський, Л. Хлебникова, Р. Марченко. Кшв : Мiнiстерство освгга i науки Укра!ни.
6. Теплов Б. М. (1947). Психология музыкальных способностей. Москва - Ленинград: Известия АПН РСФСР. 384с.
7. Леонтьев А. Н. (1978). Проблемы развития психики. Москва, МГУ, 584с.
8. Кьон Н. Г., Лщюань Лi (2018). Методика подолання недолЫв вокального штонування у школярiв молодшого та пвдлгткового вшу. Науковi записки Шжинського державного унiверситету iм. Миколи Гоголя. Психолого-педагопчш науки. Вип. № 3. 122-127с. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2018_3_21
