CC BY
25
Огляд
Review
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
УДК 615.3:539.163:616.61-053.2 DOI: 10.22141/2307-1257.9.1.2020.196920
Король П.012 , Ткаченко М.М.3Щербна О.В.2О 1Ки/вська мська кл1нмна лккарня № 12, м. Ки/в, Укра/на
2Нацюнальна медична академ'я пслядипломно/ освти ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра/на 3Нацюнальний медичний унверситет¡мен О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра/на
Мультимодальна Bi3y^i3a^q раку nepeAMixypoBoT залози
For citation: Pocki. 2020;9(1):68-79. doi: 10.22141/2307-1257.9.1.2020.196920
Резюме. В оглядi лтератури розглянут.i ключовi питання клЫчного застосування метод/в мультимо-дально/ в/зуал/зацИ раку передм.хурово/ залози (РПЗ). Свтова наукова спльнота на сучасному етапi докладае нтенсивних зусиль для розробки нструмент/в стратифжацИ ризику для допомоги в прийнят-т кл/н/чних ршень та оптим/зацИ догляду за пац/ентами з РПЗ. Мультимодальна в/зуал/зац/я вдграе ключову роль у веденн пац/ент з РПЗ завдяки // не/нвазивному п/дходу до оцнювання наявност та масштаб/в первинного пухлинного процесу, метастатичного поширення. Активно впроваджуеться в кл/н/чну практику перспективний напрямок ядерно/ медицини — тераностика. Основний принцип тераностики полягае в тому, щоб «бачити, що ви лкуете», поеднуючи д/агностичн маркери з терапев-тичними рад/ол/гандами.
Ключoвi слова: магнтно-резонансна томограф/я; позитронно-емсйна томограф/я;радофармпре-парат; рак передм/хурово/ залози; огляд
Рак передшхурово! залози (РПЗ) е класичною мо-деллю неоднородной! пухлинного процесу з pi3HO-маштним спектром кшшчних фенотипових сташв, що лежать в основi пстопатолопчно! та молекулярно! неоднородной! [1].
Свггова наукова сптьнота на сучасному етат докладае штенсивних зусиль для розробки шструменпв стратифшаци ризику з метою допомоги в прийнятт клМчних ршень та оптимiзацií догляду за патентами iз РПЗ, зазвичай поеднуючи дослщження рiвня сироваткового простатспецифiчного антигена (PSA), пстолопчну шкалу Шсона й оцшку анатомiчноí мiри первинно! пухлини [2]. Променева в1зуал1защя вщграе ключову роль у веденш пацiентiв iз РПЗ завдяки ll не-швазивному пiдходу до оцiнювання наявностi та масш-табiв первинного пухлинного процесу, метастатичного поширення [3]. Найпоширешшими дтянками мета-стазування РПЗ е регюнарш лiмфатичнi вузли (ЛВ) та ыстки. Вiсцеральнi метастази зазвичай рiдко зустрь чаються й асоцiюються з кастрацшною резистентною формою захворювання [4]. Клька способiв вiзуалiза-
ци використовуються в pi3H^ клiнiчних сценарiях i3 помггаими географiчними варiацiями застосування, пов'язаними з доступшстю того чи iншого методу та нормативними обмеженнями. Тривае вдосконалення технологй' променево'' вiзуалiзацii, що дозволяе дифе-ренцiювати поширення пухлинного процесу на бтьш ранньому етапi захворювання [5]. У наступних роздтах подано загальний опис найважливiших способiв про-менево'' вiзуалiзащl, що використовуються в пащентав iз РПЗ.
MorHiTHO-резонансна TOMorpo0iq
Мультипараметрична магнiтно-резонансна томо-графiя (мпМРТ) органiв таза дозволяе провести анато-мiчну оцiнку передмiхуровоi' залози з чпким зображен-ням зонально'' анатомй' та роздiльноi' здатностi м'яких тканин, що перевершуе на сьогоднi за дiагностичною iнформативнiстю будь-яку iншу модальнють. МРТ передшхурово! залози зазвичай виконуеться на томографах iз силою магнггаого поля 1,5 або 3 Т за допо-могою багатоканально'' тазово'1 фазово'1 решiтки котуш-
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденцй: Король Павло Олександрович, доктор медичних наук, доцент кафедри радюлоги, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: p.korol@online.ua
For correspondence: Pavlo Korol, MD, PhD, Associate Professor at the Department of radiology, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: p.korol@online.ua
Full list of author information is available at the end of the article.
ки. Використання ендоректально! котушки збiльшуe спiввiдношення «сигнал/шум» й юторично вважаеться прiоритетним, особливо в окремих випадках (пащенти з великою вагою, застосування магнiтiв i3 силою маг-нiтного поля бiльше шж 1,5 Т). Але, з шшого боку, застосування дано! котушки призводило до дискомфорту пащента пiд час обстеження, артефактiв зображень та збтьшення термiну вiзуалiзацií. Зараз немае едино! думки щодо використання ендоректально! котушки [6].
Мультипараметрична МРТ передмiхуровоí зало-зи базуеться на поеднанш анатомiчноí (T1-зваженi та багатоплощинш Т2-зваженi зображення) та функционально! послiдовностi (дифузiйне зважене зображення з втображенням очевидних карт коефiцieнта дифузи та динамiчним збiльшенням контрасту). Додавання цих функцюнальних послiдовностей пiдвищуe чут-ливiсть i позитивне прогностичне значення МРТ [7]. Ефективнють мпМРТ передмiхуровоí залози багато в чому залежить вiд отримання високояюсних зображень та використання адекватного техшчного облад-нання в поeднаннi з експертним досвщом спецiалiста. Система звiтностi PI-RADS та даних стосовно РПЗ була розроблена у 2012 рощ для подолання надмiрних розбiжностей у питаннях отримання та штерпретаци дiагностичних зображень та упорядкування звггнос-тi мiж медичними закладами [8]. Слiд тдкреслити, що PI-RADS не спрямована на збтьшення загально! швидкостi виявлення вшх типiв РПЗ. Система звггнос-т PI-RADS призначена для виявлення клМчно зна-чущих форм РПЗ, що визначаються як тi пухлини, що можуть впливати на життевий перюд пацieнта. Сьогод-нi не юнуе единого визначення клiнiчноí значущостi РПЗ, найпоширешшим критерieм е наявнiсть пухлини, що за шкалою Гшсона мае показник не менше 7, а об'ем — не менше 0,5 см3.
МРТ усього тла — ефективна методика дiагностич-но! в1зуал1заци, при застосуванш яко! завдяки високому контрасту м'яких тканин можна отримувати анатомiчнi деталi структур, що дослщжуються за вiдсутностi юшзу-ючого випромiнювання. Дана методика широко вико-ристовуеться для вiзуалiзацi! юсткового мозку, м'яких тканин та вюцеральних метастазiв, а також iз метою ста-дiювання пухлинного процесу. Комбiноване застосування анатомiчних послiдовностей (T1- та Т2-зважена вiзуалiзацiя) та дифузiйно зважене зображення пере-творюють МРТ усього тла в гiбридну технiку, що забез-печуе отримання поеднано! морфолопчно! та функць онально! дiагностично'! шформаци. Слiд зазначити, що данi науково! лiтератури дозволяють припустити, що МРТ усього тла в контекстi виявлення РПЗ може мати меншу чутливють щодо ПЕТ-вiзуалiзацi! [9—12]. Однак необхтний подальший науковий пошук для отримання нових обнад^ивих даних щодо оцшки можливо! до-датково! ролi методiв МРТ та ПЕТ у дiагностицi РПЗ.
Комп'ютерна TOMorpo0iq
Комп'ютерна томографiя (КТ) не вважаеться основним методом в1зуал1зацп в дiагностицi РПЗ. Причиною тому е низький контраст м'яких тканин
та вщсутшсть молекулярно! дiагностично! шформаци. Основне завдання КТ — оцiнка регiонарного та дистанцiйного метастазування. У даному контекст КТ мае бтьш низьку дiагностичну iнформативнiсть порiвняно з пбридними методами дiагностично! вь зуал1заци, такими як ПЕТ/КТ або ПЕТ/МРТ. Недоль ком КТ та МРТ для оцшки пухлинного ураження ЛВ е залежнють методу вщ морфолопчних критерпв, на-приклад форми та розмiрiв [13]. Метастатично ураже-ш ЛВ можуть мати нормальний розмiр, а збiльшеннi неметастатичнi ЛВ можуть бути наслтком реактивно! гiперплазi! як результату шфекцшного або запального процесу.
Сцинтигpафiя KicTOK
Сцинтиграфiя кiсток (СК) iз застосуванням 99mTc, мiченого фосфонатами, забезпечуе дiагностичну вiзу-алiзацiю всього скелета та дозволяе вiзуалiзувати вве-дення радюшдикатора в матрицю гiдроксiапатиту истки пропорцшно кровотоку та активност реконструкци кiсток. Слiд зазначити, що за даними сцинтиграфи кiсток запальш змiни можуть iмiтувати метастатичний процес [14].
ПЕТ/КТ
ПЕТ/КТ набувае все бтьшого значення в дiагнос-тичному виявленнi РПЗ. Сьогоднi використовуеться дектька радiомаркерiв, якi продемонстрували ефективнють при виявлення РПЗ у рiзних клiнiчних умо-вах [15].
ПЕТ/КТ ¡з ieF-фтордизоксиглюкозою
Незважаючи на широке застосування 18F-фтордизоксиглюкози (18F-ФДГ) у ПЕТ/КТ в он-кологiчнiй практицi, даний метод не вщграе важливо! ролi у вiзуалiзацi! РПЗ через його обмежену чутливють при локалiзованих i раннiх метастатичних формах за-хворювання [16]. Збтьшення поглинання ^F-ФДГ часпше спостерiгаeться при агресивних аберантних гютолопчних формах РПЗ (наприклад, нейроендо-криннш) [17, 18].
ПЕТ/КТ ¡з ieF-фторидом натрю
Активне поглинання пухлиною ^F^tc^,^ на-трiю (18F-NaF) не забезпечуе прямо! вiзуалiзацi! на-явностi пухлинних клiтин, але вiдображаe посилення припливу кровi, ремоделювання кiстково! тканини, а також остеобластичну активнють, що пов'язана з кют-ковими метастазами. Порiвняно з 99тТс-фосфатними комплексами 18F-NaF мае краще поглинання в кют-ковш тканинi та бiльш швидкий м'якотканинний кль ренс (завдяки мiнiмальному зв'язуванню з бтками сироватки кровi), що призводить до бтьш високого контрасту мiж кютками та фоном, а також скорочення часу обстеження [19]. На сучасному етат немае пря-мих доказiв, якi б шдтверджували переважання клшч-но! користi вщ рутинного застосування 18F-NaF ПЕТ/ КТ щодо СК [20]. 1ншим обмеженням застосування 18F-NaF ПЕТ/КТ у хворих на РПЗ е Г! здатнють вiзу-
атзувати лише ысткову тканину, що робить цей метод менш привабливим в епоху дiагностично! молекуляр-но! вiзуалiзацi! РПЗ.
ПЕТ/КТ ¡з холном
ПЕТ/КТ iз холшом заснована на пiдвищеному по-глинанш й оборотi фосфатидилхолiну в ракових кль тинах, який е важливою частиною фосфолiпiдiв у кль тиннш мембранi [21]. Перевагою 11C над 18F е нижня екскрецiя сеч^ яка полегшуе дiагностичну оцiнку пе-
редмiхуровоl залози та забезпечуе зменшення опро-мiнення пацiента, що обумовлене коротким перiодом напiввиведення — 20 хв [22]. Роль ПЕТ/КТ iз холшом обмежена в дiагностицi i первинному стадiюваннi РПЗ через вщносно низьку чутливiсть даного методу. Основним сектором застосування ПЕТ/КТ iз холшом е дiагностична вiзуалiзацiя РПЗ в умовах бiохiмiчного рецидиву (БР). ПЕТ/КТ iз холiном у багатьох устано-вах з часом була замшена на ПЕТ/КТ iз простатспеци-фiчним мембранним антигеном (ПСМА), хоча у США
С*
Г JQ
I
Рисунок 1. мпМРТ та ПЕТ/КТ iз18F-флуцикловiном пац'юнта М, 75 р., i3 мсцевим рецидивом РПЗ (за шкалою Глсона 3 + 4) (позначено стрлкою), якому виконано радикальну простатектомю. A-C: на мпМРТ — Т2-пподенсивне вогнище в правому б'чному везикоуретральному анастомозi (А)
з обмеженням коефщента дифузп (В) та раншм артерiальним посиленням динам'чного контрастного зображення (С). D: При ПЕТ/КТ iз18F-флуцикловiном — асиметричне пщвищення поглинання радЫндикатора в данй длянЦ ураження (ВСН макс. — 5,5) (Calais J., 2019)
та деяких шших крашах ще тiльки очiкуеться затвер-дження нормативно-правового забезпечення для ви-користання ПСМА. Потенцiйна роль вiзуалiзацii ПЕТ/ КТ iз холiном може розглядатися в незначнш когортi пащентав iз РПЗ iз ПСМА-негативним сканом, однак показання до застосування даного методу залишаеться дискусшним та вимагае подальшого вивчення.
ПЕТ/КТ ¡з 18Р-флуциклов'ном
18F-флуцикловiн (анти-1-амiно-3-18F-флуроцик-лобутан-1-карбонова кислота (аксумiн; Blue Earth Diagnostics, Inc.)) е аналогом амшокислоти L-лейцину.
ПЕТ/КТ iз 18F-флуцикловiном вiдображае нере-гульований трансмембранний транспорт амшокис-лот, який вщбуваеться при РПЗ, внаслiдок посилен-ня метаболiзму та синтезу бiлка [23] (рис. 1). Аксумш був затверджений у 2016 рощ Управлшням з харчових продукпв та лiкарських засобiв для вiзуалiзацii ПЕТ у чоловтв iз пiдозрою на бiохiмiчний рецидив РПЗ [24, 25].
ПЕТ/КТ i3 ПСМА
ПСМА — трансмембранний ткопротеш II типу з активнютю ферментативно! карбоксипептидази, що проявляе високу експресш до нормально!' тканини передмiхуровоï залози i значно виражений у мембранах клггин РПЗ [26]. ПСМА, здаеться, е найбтьш ефективним лтандом у зв'язку з вираженою експре-сiею бiльшостi клiтин РПЗ, позитивною кореляць ею його експресй' зi ступенем пухлинного процесу та стадiею захворювання, низькою наявнiстю в кровотоку, внаслщок його трансмембранно! локалiзацiï, ш-терналiзацiï та утримання в пухлинних клiтинах пiсля зв'язування [27]. Крiм того, в епоху персошфтэвано1 медицини iснуе пiдвищений iнтерес до використання ПСМА з терапевтичною метою, що сприяе поедну-ванню вiзуальноï дiагностики з прицiльною радюну-клщною терапiею. ПСМА мае високу специфiчнiсть не тiльки до тканин передмiхуровоï залози. У нирках та тонкому кишечнику спостертаються фiзiологiчно висока експрешя та аномальна експресiя при рiзних
Рисунок 2. мпМРТ та ПЕТ/МРТ ¡з 68Ga-nCMA патента К. ¡з РПЗ, 69 р. (за шкалою Глсона 7), псля здйснення високоштенсивноУ фокусно'1 ультразвуковой терапй (1 piK тому). A, B i D: за даними мпМРТ в1ропдних ознак рецидиву РПЗ не виявлено. C: на ПЕТ/МРТ з 68Ga-RCMA вiзуалiзуеться вогнище нтенсивного поглинання радЫндикатора (позначено стрлкою), що свщчить про рецидив РПЗ, що верифкований у подальшому даними бюпси (за шкалою Глсона 4 + 4). (Burger I.A. et al., 2019)
доброяюсних та злояысних непростатичних процесах, патологи ысток скелета (переломи, фiброзна диспла-зiя) тощо [28, 29]. Завдяки високш чутливост ПСМА швидко став передовим та доступним трейсером для вiзуалiзацií РПЗ та мав висоы показники дiагностичноí' iнформативностi навггь при низьких рiвнях ПСМА. На сучасному етапi найбiльш широко використовуеться трейсер 68Ga-ПСМА-11. Iншi трейсери, що часто за-стосовуються в клшчнш практицi, е радюфторова-ними: 18F-DCFPyL-ПСМА, 18F-DFCBC-ПСМА та 18F-ПСМА-1007. Останнiй iз них потенцiйно цiкавий для майбутшх застосувань завдяки своему переважно гепатобшарному клiренсу на вiдмiну вiд ниркового кшренсу 68Ga-ПСМА-11. Завдяки цьому вш може по-долати деякi обмеження в ощнщ локального рецидиву та локорепонарно! патологи тазових органiв [30].
ПЕТ/КТ ¡з Ш-ФДГТ
18F-16b-фтор-5a-дигiдротестостерон (18F-ФДГТ) викликае особливий iнтерес для дiагностики стiйких до кастраци форм РПЗ. Вш орiентований на рецептор андрогешв (АР), який зi сво!ми природними лиандами тестостерону та 5a-дигiдротестостерону вщграе клю-чову роль у розвитку чоловiчоí статево! диференцiацií. Функцiональнi змши АР пов'язанi з розвитком та про-гресуванням РПЗ. Тому практично вш пацiенти реагу-ють на андрогендепривацшну терапiю, однак майже незмшно протягом 2—3 рокiв прогресують до стшкого до кастраци стану, незважаючи на низький рiвень тестостерону [31]. Це пов'язано з неповним виснаженням андрогешв та стшкою сигналiзацiею АР через так! ме-хашзми, як мутацiя, переекспресiя та активащя, що
Рисунок 3. Патент Т., 68 р., хворий на РПЗ (за шкалою Глсона 3 + 4), псля радикально!' простатектомй
(11 роюв тому). ПСА на момент вiзуалiзацil становив 1,4 нг/мл. А: на КТ даних про залучення в пухлинний процес клубових ЛВ не виявлено. В: за даними ПЕТ/КТiз 68Ga-ПСМА, вогнищеве включения
радюмаркера в праву зовншню клубову длянку (позначено стрлкою), що в'щпов'щае проекцП екстернального клубового ЛВ (метастатичне ураження, що було пщтверджено при виконанн подальшо!
ексциз'тно)'бюпсй) (Afshar-Oromieh А. et а1., 2014)
сприяе росту РПЗ та метастазуванню в пащентав, яы отримують андрогендепривацшну терашю.
Слщ зауважити, що 18F-ФДГТ ПЕТ/КТ на сучасному етат використовуеться виключно для дослщниць-ких цшей. Попередш дослщження щодо застосування 18F-ФДГТ ПЕТ/КТ у пащентав iз резистентними до кастраци формами РПЗ продемонстрували безпеку, доцтьшсть, високу точнють виявлення вогнищевих уражень та ефективш показники виживаност [32, 33].
ПЕТ/МРТ
Основними перевагами ПЕТ/МРТ перед ПЕТ/КТ е бтьш висока м'якотканинна контрастнють тканин та менша доза опромшення для пащента. Однак зали-шаються деяы питання, якi перешкоджають широкому застосуванню гiбридних ПЕТ/МРТ-систем у клiнiчнiй практищ, а саме питання, що пов'язаш з корекцieю затухання МР та валщащею кiлькiсних показникiв по-глинання (наприклад, точнiсть вимiрювання вiдсотка стандартизованого накопичення). Слд зазначити, що лггературш данi засвiдчили потенщал у контекст по-кращення показникiв дiагностично! шформативносп вiзуалiзацi! первинного РПЗ за допомогою комбшова-ного ПЕТ/МРТ iз ПСМА [34, 35].
Огляд показниюв Aiarnocm4HoT вiзуaлiзaцií за piзними клiнiчними cценapiями
Метод МРТ завдяки високiй роздтьнш здатностi м'яких тканин зарекомендував себе як метод вибору з метою оцшки первинних пухлин передмiхурово! залози i застосовуеться в клiнiчнiй практищ вже по-
над три десятилггтя. Протягом бтьшо! частини цього часу метод МРТ переважно використовувався в уз-коспещалОзованих академiчних центрах iз певним до-свiдом, але останшм часом його застосовують бiльш часто, частково за рахунок впровадження PI-RADS у 2012 рощ [36, 37]. PI-RADS стандартизував скану-вання та отримання дiагностичних висновкiв, засно-ваних на штерпретаци пошкоджень за Т2-зваженими зображеннями, коефiцieнта дифузп та динамiчнiй контрастностi. Пухлини передмОхурово! залози зазвичай демонструють гомогенно низьку штенсившсть сигналу Т2, обмеження дифузи та ранне посилення. Розроблено категорп ощнки ураження, що станов-лять вод 1 до 5 i водображають iмовiрнiсть кл^чно! значущостi РПЗ. Таким чином, PI-RADS-1 перед-бачае дуже низьку ймовiрнiсть клiнiчно значущого раку, тодi як PI-RADS-5 — дуже високу ймовiрнiсть, а PI-RADS-3 — вщповщно, промiжну (а в кшшчнш практицi — невизначену) ймовiрнiсть. У багатоцен-тровому проспективному дослiдженнi [38] було по-рiвняно дiагностичну шформатившсть результатiв дослiдження мпМРТ iз даними трансректально'1 уль-тразвуково! керовано'1 бюпси (ТКДО) у 576 пацieнтiв iз пiдвищеним ризиком виникнення РПЗ. За результатами отриманих даних мпМРТ була бтьш чутли-вою, шж керована бiопсiя TRUS (93 % для мпМРТ, 48 % для ТЯШ, Р < 0,0001), але менш специфiчною (41 % для мпМРТ, 95 % для ТЯШ, Р < 0,0001).
Дiагностичну роль МРТ iз метою виявлення клМч-но значущо! групи РПЗ було визначено у великому ме-тааналiзi, що складався з 48 дослщжень та включав 9613 пацieнтiв [39]. Середне негативне прогностичне значения мпМРТ для виявлення клшчно значущо! групи РПЗ становило 88,1 %, хоча результати значно варш-вали через гетерогеииiсть у дизайиi дослщження [40]. Хибиоиегативиi мпМРТ-зиахiдки зазвичай пов'язаш з меншим розмiром пухлини, мультифокальнютю, иаявиiстю постзапальних змiи, що спотворюють нор-мальну зональну аиатомiю та розташування пухлини в перехiдному перiодi [41]. У цьому полягае потенцш-не додаткове значення ПЕТ/МРТ, що забезпечуе по-кращення швидкостi виявлення РПЗ, що зазвичай не визначаеться шляхом здшсненя мпМРТ (рис. 2) [24]. У ретроспективному дослтженш [35] 32 пащенпв iз пiдтвердженою бюпшею РПЗ автори розглядали осо-бливосп регiону порiвняння чутливостi та специфОч-ностi ПСМА-11 ПЕТ/МРТ iз мпМРТ. ПСМА-11 ПЕТ/ МРТ показала бтьш високу чутливють, нiж iзольована мпМРТ (74 проти 50 %; Р < 0,001), тсда як обидва мето-ди дослщження були однаково специфiчними.
Важливим е дiагностичне значення мпМРТ в ощн-цi наявносп екстрапростатичного пухлинного поширення, що ефективно можна ощнити на Т2-зваженому зображеннi у виглядi дiлянки широкого контакту пух-лини з передмiхуровою капсулою, облперацп ректо-простатичного кута та асиметри нервово-судинного пучка. Ознаками швази сiм'яних мiхурцiв е низький сигнал на Т2-зваженому зображеннi в шм'янних мь хурцях, втрата нормально! канальцево! архiтектури
везикул сiм'янних мiхурцiв [42]. Систематичний ана-лiз робот iнших науковцiв [43] показав помiрну чут-ливiсть, але дуже високу специфiчнiсть та негативне прогностичне значення мпМРТ при прогнозуванш екстрапростатичного розширення та iнвазi! сiм'янних мiхурцiв.
Незважаючи на те, що МРТ е основною модаль-нютю дiагностично! вОзуалОзаци оцiнки екстрапростатичного поширення, нещодавно виник штерес до використання комбшованого дослiдження ПСМА ПЕТ/МРТ для ощнки екстрапростатичного поширення [44].
Частота виявлення метастазiв у репональш лОмфо-вузли при первиннiй дiагностицi локалiзованих форм РПЗ залежить зазвичай вод рiвня ризику. Пацieнти з дуже низьким та низьким рiвнем ризику (наприклад, ступiнь за шкалою Глюона дорiвнюe 6, ПСА — 10 нг/мл, стадiя Т1—Т2а) мають надзвичайно низьку ймовiрнiсть метастазування в репональш ЛВ [45]. Точна ощнка стану залучення в пухлинний процес регюнальних ЛВ допомагае при прийняттi терапевтичних ршень, про-гнозуваннi ризику рецидиву й ощнщ прогнозу хворих на РПЗ.
1снуе великий iнтерес до застосування передопе-рацiйно! iдентифiкацil' пухлинного процесу на основi оцiнки метастазiв у ЛВ iз метою оптимОзаци плануван-ня хiрургiчного та ад'ювантного або неоад'ювантного лшування. На сучасному етат в клiнiчнiй урологiчнiй практищ зазвичай орieнтуються на валiдованi клшчш номограми в контекстi прийняття правильного ршен-ня щодо видалення тазових ЛВ, при цьому розрахун-ковий ощночний ризик бiльше 5 % вважаеться пока-занням для проведення розширено! дисекци тазового ЛВ. [46, 47]. Незважаючи на те, що дисекщя тазових ЛВ е золотим стандартом для верифшаци залучення !х у пухлинний процес, це швазивний, трудомюткий пiдхiд, який багато в чому залежить вод хiрургiчно! майстерносл та шаблонiв. Роль методiв променево! вiзуалiзацi! для виявлення метастазiв у репональш ЛВ е суперечливою та знаходиться в стадо! розвитку [6]. У метааналiзi, що включав 24 дослодження [48], виявлено такi значення показниюв чутливост та специфОчнос-п в контексп виявлення злоякюних ЛВ у пащенпв Оз РПЗ: 42 та 82 % водповодно — для КТ та 39 та 82 % водповодно — для МРТ. За данними шшого метааналОзу, що включав 24 дослодження, у 2928 пащенпв, хворих на РПЗ, здшснювали оцшку злоякюних ЛВ шляхом виконання мпМРТ [49]. Чутливють методики дорОв-нювала 56 %, специфОчнють — 94 %. Слод зазначити, що зараз жодна модальнють дОагностично! вОзуалОзацо! не мала оптимальних показниыв дОагностично! шфор-мативност при ощнщ виявлення метастатичних ЛВ у пащенпв Оз РПЗ. Дослодження Оз застосуванням ПЕТ-маркерОв 18F-холiну, 11С-холшу та 18F-флуцикловiну в контекст виявлення злоякюних ЛВ мали висоы по-казники специфОчносп, але низьы — чутливосп (вод 40 до 50 %) [49-51].
У проспективному дослодженш, що нараховувало 122 пащенпв [52], науковцями було оцшено показ-
ники дiагностичноï шформативност 68Ga-nCMA-11 ПЕТ/МРТ для передоперацiйних груп хворих на РПЗ. Було виявлено висок! параметри чутливосп, специ-фiчностi та точностi залучення метастазiв у репональш ЛВ хворих на РПЗ (68,8, 100 та 93 % втповтно). Той факт, що вш отримаш зображення метастатичних ЛВ були розмiром менше нiж 4 мм, вказував на обмеже-ну чутливють для метастазiв дуже малого розмiру. Цi висновки було узгоджено з висновками шших авторiв [53, 54], яы наголошують на високш ефективност за-стосування ПСМА ПЕТ/КТ при виявленш злояисних ЛВ невеликих розмiрiв, як! не вiдповiдають звичайним морфолопчним критерiям.
Дiагностична вiзуалiзацiя вiддалених MeTacTa3iB у хворих на РПЗ
Найбтьш поширеною локалiзацieю вщдалених метастазiв у хворих на РПЗ e ыстки скелета, але по-ширенiсть ix мiнлива i залежить вiд категорп' ризику. Наприклад, у пацieнтiв iз нещодавно д!агностовани-ми формами РПЗ, що виявлеш за допомогою передо-перацiйного стадiювання шляхом виконання мпМРТ, поширенiсть кiстковиx метастазiв становила лише 1,5 % [18].
Хоча деяы автори рекомендують для виявлення скелетних метастазiв застосування остеосцинтиграфй' та КТ, даш методики, незважаючи на висок! показники чугливосп, мають низьы показники р!вня ПСА (менше шж 20 нг/мл) та низький показник специфiчностi. У зв'язку з цим вдосконалюються новггш методи д!а-гностично! вiзуалiзацiï РПЗ. Сл!д зазначити, що остео-сцинтиграфiя ефективно застосовуеться з метою ощн-ки терапевтично! втповщ на лiкування i е незалежним прогностичним маркером виживання в пащенпв !з метастазами РПЗ [55].
Важливу роль для вiзуалiзацiï при запущених стада-ях РПЗ вщграе виявлення пащенпв !з несприятливи-ми ознаками, а саме метастазами в истки поза осьовим скелетом, вюцеральними метастазами. Цим пащентам з несприятливими прогностичними умовами зазвичай рекомендоване призначення прицтьно! променево! терапй' та xiмiотерапiï [56].
У ретроспективному дослтженш, що включало 126 пащенпв [57], порiвнювались показники д!агнос-тично! iнформативностi 68Ga-ПСМA ПЕТ та остеосцинтиграфй' з 99тТс-метилдифосфонатом !з метою виявлення ысткових метастазiв у змшанш когорт! па-цieнтiв !з РПЗ у раннш стадй' захворювання, рециди-вуючим пухлинним процесом та прогресуючим РПЗ. Чутливють та специф!чшсть даних метод!в дослтжен-ня становила 98,7—100 та 88,2—100 % втповтно — для методу 68Ga-TCMA ПЕТ, 86,7-89,3 та 60,8- 96,1 втповтно — для остеосцинтиграфй'.
Щ висновки тдкреслюють, що в пащенпв !з РПЗ у д!агностичному пошуку метастатичного процесу нада-ють перевагу методам КТ, МРТ та остеосцинтиграфй'. Незважаючи на те, що метод 68Ga^CMA ПЕТ у контекст! д!агностики метастатичного процесу РПЗ показав бтьш високу д!агностичну шформатившсть, його
прогностична цшнють у хворих на РПЗ ще до кшця не вивчена.
Дiагностична вiзуалiзацiя вiдiграe ключову роль в ощнщ рецидиву захворювання за допомогою надання шформаци стосовно наявносп, обсягу та поширен-ня пухлинного процесу, що мае глибокi наслщки для управлiння терапевтичним процесом та прийняття клшчних рiшень [58, 59]. Мультипараметрична маг-нiтно-резонансна томографiя — це найбтьш широко вивчений метод вiзуалiзацi! для виявлення мюцевого рецидиву тсля проведення системно! терапй. Найбтьш поширеним мюцевим рецидивом РПЗ тсля радикально! простатектомй е неовезикоуретральний анастомоз [60]. За даними мпМРТ локальний рецидив зазвичай являе собою вузловату м'якотканинну масу промiжно! штенсивносп сигналу iз супутнiм дифузш-ним обмеженням i швидким раннiм посиленням на ди-намiчному Т2-зваженому контрастному зображенш. В умовах променево! терапй дифузшно-зважена МРТ та динамiчнi зображення з пдсиленим контрастом дозво-ляють точно виявити локальний рецидив пухлинного процесу в передмiхуровiй залозi [61, 62].
У проведеному метааналiзi дiагностично! шфор-мативностi методу мпМРТ [63] у контекст виявлення локальних рецидивiв РПЗ пiсля радикально! простатектомй показники чутливостi та специфiчностi дор!в-нювали 82 та 87 % втповтно. Цi висновки пттвер-джено шшим метааналiзом, що включав 718 пащентав [64], яким було здшснено мпМРТ для виявлення локального рецидиву пiсля радикально! простатектомй з об'еднаним розрахуванням параметрiв дiагностично! шформативность Значення показникiв чутливост! та специфiчностi даного дослiдження дорiвнювали 84 та 85 % втповтно. Слт зазначити, що юнують ч!тк! кль шчш сценари дiагностики локального рецидиву РПЗ, при якому метод ПСМА ПЕТ/МРТ може птвищува-ти ефективнiсть виявлення МР-окультного ураження, наприклад п!сля брахи-ерапи. Ще один сценарiй застосування методу ПСМА ПЕТ/МРТ використовуеться з метою дiагностично! оцшки локальних рецидивiв п!сля фокально! абляцiйно! терапй (наприклад, тсля високоштенсивно! спрямовано! ультразвуково! терапi! або крiоабляцi!) (рис. 3) [65]. Обмеженням застосування на сучасному еташ найбiльш широко використова-ного ПЕТ-трейсера 68Ga-ПСМА-11 е його видтення !з сечею та висока радюактившсть у сечовому м!хур! [2]. Активне впровадження в дiагностичну практику нових дiагностичних трейсерiв, таких як нещодавно представлений 18F-ПСМА-1007, який виводиться з оргашзму переважно гепатобiлiарним шляхом, може суттево покращити виявлення й оцшку локорепональ-них рецидивiв РПЗ та репонарних ЛВ малого таза на-вколо сечоводу.
Незважаючи на те, що 18F-флуорометилхолiн, 11С-хол!н та 18F-флуцикловiн ПЕТ/КТ використову-ються в пащенпв !з РПЗ за умов рецидивуючого пт-вищення р!вн!в ПСА, даш трейсери мають обмежену ефективнють при низьких р!внях ПСА. Однак останш лiтературнi данi свiдчать про те, що зображення з орь
ентованими на ПСМА радюлиандами е чутливими для виявлення злояысних пухлин РПЗ навiть при низьких рiвнях ПСА [66].
У нещодавньому метааналiзi, що базувався на 43 дослщженнях 5113 пацiентiв [67], було проаналОзувано дiагностичну працездатнiсть радiотрейсерiв, що орОен-тованi на ПСМА з метою виявлення РПЗ, стратифшо-ваного рiвнем ПСА. Коефiцiент об'еднаного виявлення РПЗ при аналОзО стратифшовано!' пiдгрупи становив 70,2 % для вше! когорти, для рiвня ПСА, меншого за 0,5 нг/мл, дорiвнював 44,9 %, для рiвня ПСА, меншого за 2 нг/мл, коефщент становив 93,9 %. Слд зазначи-ти, що за результатами анатзу 5—10 % пацiентiв iз РПЗ виявились ПСМА-негативними [68]. Автори дiйшли висновку, що ПСМА-радiотрейсери, ймовiрно, ефек-тивнi для виявлення пухлинного процесу при низьких рiвнях ПСА, але спостериалась значна неоднорiднiсть дослщжень через рiзницю в критерiях, що застосову-вались, методологи', типах радiотрейсерiв, еталонних стандартах.
У багатоцентровому дослiдженнi [69], що включало 213 хворих на РПЗ (середнш рiвень ПСА — 1,0 нг/мл, дiапазон — 0,2—93,5 нг/мл), оцшювали вплив 18F-флуцикловiну на ктшчне управлiння ПЕТ/КТ-дослiдженням (у 59 % пащентав клiнiчне управлшня було змiнено). Швидюсть виявлення патолопчного вогнища порiвнювалась iз результатами шших мето-дiв дiагностичноï вОзуалОзаци' (остеосцинтиграфiя, КТ та МРТ). Загальний показник виявлення пащенпв iз РПЗ за допомогою ПЕТ/КТ iз 18F-флуцикловiном становив 57 % при позитивнш кореляци' з рiвнями ПСА (50 % при рiвнi ПСА 0,5—1,0 нг/мл, 31 % — при рiвнi ПСА 0,5 нг/мл).
У ретроспективному дослщженш [70] було порОв-няно коефщент дiагностичного виявлення метаста-зiв у репональш ЛВ за допомогою методу ПЕТ/КТ iз ^F-холшом та ПЕТ/КТ iз 68Ga-ПСМА iз викорис-танням гiстопатологiï з видтеного ЛВ таза, що був використаний як еталонний стандарт. Науковцями було дослщжено коефiцiент швидкостi виявлення ре-пональних метастазiв за допомогою ПЕТ-вiзуалiзацiï у спiввiдношеннi з величиною регюнального ЛВ. Метод 68Ga-ПСМА ПЕТ/КТ мав кращi показники дОа-гностично! ефективностi, нiж ПЕТ/КТ iз 18F-холiном при виявленнi метастазiв у ЛВ меншого розмiру. При застосуваннi методу 68Ga-ПСМА ПЕТ/КТ коефiцiент швидкостi виявлення репональних ЛВ розмiром 7,4 i 4,9 мм (довгий i короткий дiаметр) дорiвнював 90 %; при використанш ПЕТ/КТ iз 18F-холiном коефщент швидкостi виявлення репональних ЛВ розмiром 11,2 та 6,3 мм також становив 90 %. Таким чином, за результатами аналОзу метод 68Ga-ПСМА ПЕТ/КТ показав бтьш високу чутливiсть при дiагностицi метастазiв РПЗ у репональш ЛВ меншого розмiру [66] (рис. 3).
В шшому проспективному дослiдженнi [71], що включало 635 чоловтв, хворих на РПЗ, було вико-ристано складений еталонний стандарт та незалежний маскований багатопрочитаний аналОз. У результатi були встановлеш не тiльки високi показники виявлен-
ня та позитивне прогнозне значення (84—92 %, залеж-но вод еталонного стандарту), але i високе значення локалОзаци' рецидивуючо! пухлини, навiть при низьких рОвнях ПСА (коефщент швидкосп виявлення пухлинного процесу дорОвнював 84 % при значенш ПСА
2 нг/мл).
Незважаючи на широке впровадження та ктшчну привабливють радютрейсерОв, орОентованих на ПСМА, 1х показники дОагностично! шформативносп та потен-Шал комбшованого дОагностичного та терапевтичного застосування знаходяться на стади' вивчення, ще немае опублшованих вОропдних результатов проспективних випробувань та порОвняльно! характеристики показни-ыв аналОзу ПСМА-трейсерОв з шшими радюлопчними маркерами [72, 73].
Перспективний напрямок ядерноУ медицини: тераностика
КрОм дОагностичних можливостей, ПСМА-маркери знаходять ефективне застосування в терапевтичнш клшчнш практищ [74]. ОбГрунтування тераностики полягае в тому, щоб «бачити, що ви лшуете», поедну-ючи дОагностичш маркери з терапевтичними радюль гандами. 177Lu-ПСМА-617 i 177Lu-ПСМА I&T — це маломолекулярш шпбггори ПСМА, яю можна вико-ристовувати з терапевтичною метою [8]. Застосування радюлиандно! терапи' 177Lu-ПСМА ще не затверджене Управлшням з харчових продукпв i лшарських засобОв та бвропейським агентством лшарських засобОв, але за даними клЩчних випробувань було показано, що дане лшування мае сприятливО профш безпеки та токсич-носп [75, 76]. КрОм того, результати проспективних випробувань показали високий коефщент терапевтично! вщповщ на ПСМА-радюлиандну тератю в пащенпв
03 РПЗ, що мали прогресування хвороби шсля звичай-них методОв лОкування [77—81].
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту штерешв та власно! фшансово! защ-кавленосп при шдготовщ дано! статп.
References
1. Yadav SS, Stockert JA, Hackert V, Yadav KK, Tewa-ri AK. Intratumor heterogeneity in prostate cancer. Urol Oncol. 2018;36(8):349-360. doi:10.1016/j.urolonc.2018.05.008.
2. Freitag MT, Radtke JP, Afshar-Oromieh A, et al. Local recurrence of prostate cancer after radical prostatectomy is at risk to be missed in 68Ga-PSMA-11-PET of PET/CT and PET/MRI: comparison with mpMRI integrated in simultaneous PET/MRI. Eur JNuclMed Mol Imaging. 2017;44(5):776-787. doi:10.1007/s00259-016-3594-z.
3. Korol P, Tkachenko M. The role of radioactive methods in the diagnostic type of hydronephrosis in clean-up workers of chornodil accident. Problems of radiation medicine and radiobiol-ogy. 2018;23:351-358. doi:0.33145/2304-8336-2018-23-351-358 (in Ukrainian).
4. Park SY, Zacharias C, Harrison C, et al. Gallium 68 PSMA-11 PET/MR Imaging in Patients with Intermediate- or High-Risk Prostate Cancer. Radiology. 2018;288(2):495-505. doi:10.1148/radiol.2018172232.
5. Kasivisvanathan V, Rannikko AS, Borghi M, et al. MRI-targeted or standard biopsy for prostate-cancer diagnosis. N Engl J Med. 2018;378:1767-1777. DOI: 10.1056/NEJ-Moa1801993.
6. Torabi M, Aquino SL, Harisinghani MG. Current concepts in lymph node imaging. J Nucl Med. 2004;45(9):1509-1518.
7. Armstrong AJ, Anand A, Edenbrandt L, et al. Phase 3 Assessment of the Automated Bone Scan Index as a Prognostic Imaging Biomarker of Overall Survival in Men With Metastatic Castration-Resistant Prostate Cancer: A Secondary Analysis of a Randomized Clinical Trial. JAMA Oncol. 2018;4(7):944-951. doi:10.1001/jamaoncol.2018.1093.
8. von Eyben FE, Roviello G, Kiljunen T, et al. Third-line treatment and 177Lu-PSMA radioligand therapy of metastatic castration-resistant prostate cancer: a systematic review. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2018;45(3):496-508. doi:10.1007/ s00259-017-3895-x.
9. Fanti S, Minozzi S, Antoch G, et al. Consensus on molecular imaging and theranostics in prostate cancer. Lancet Oncol. 2018;19(12):e696-e708. doi:10.1016/S1470-2045(18)30604-1.
10. Metser U, Chua S, Ho B, et al. The Contribution of Multiparametric Pelvic and Whole-Body MRI to Interpretation of 18F-Fluoromethylcholine or 68Ga-HBED-CC PSMA-11 PET/CT in Patients with Biochemical Failure After Radical Prostatectomy. J Nucl Med. 2019;60(9):1253-1258. doi:10.2967/ jnumed.118.225185.
11. Padhani AR, Lecouvet FE, Tunariu N, et al. METastasis Reporting and Data System for Prostate Cancer: Practical Guidelines for Acquisition, Interpretation, and Reporting of Whole-body Magnetic Resonance Imaging-based Evaluations of Multiorgan Involvement in Advanced Prostate Cancer. Eur Urol. 2017;71(1):81-92. doi:10.1016/j.eururo.2016.05.033.
12. Zacho HD, Nielsen JB, Afshar-Oromieh A, et al. Prospective comparison of 68Ga-PSMA PET/CT, 18F-sodium fluoride PET/CT and diffusion weighted-MRI at for the detection of bone metastases in biochemically recurrent prostate cancer. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2018;45(11):1884-1897. doi:10.1007/ s00259-018-4058-4.
13. Padhani AR, Lecouvet FE, Tunariu N, et al. Rationale for Modernising Imaging in Advanced Prostate Cancer. Eur Urol Focus. 2017;3(2-3):223-239. doi:10.1016/j.euf.2016.06.018.
14. Donohoe KJ, Cohen EJ, Giammarile F, et al. Appropriate Use Criteria for Bone Scintigraphy in Prostate and Breast Cancer: Summary and Excerpts. J Nucl Med. 2017;58(4):14N-17N.
15. Wibmer AG, Burger IA, Sala E, Hricak H, Weber WA, Vargas HA. Molecular Imaging of Prostate Cancer. Radiographics. 2016;36(1):142-159. doi:10.1148/rg.2016150059.
16. Jadvar H. Is There Use for FDG-PET in Prostate Cancer? Semin Nucl Med. 2016;46(6):502-506. doi:10.1053/j. semnuclmed.2016.07.004.
17. Shen G, Liu J, Hao Z, et al. Is18F-FDG PET/CT a useful tool in prostate cancer? J Nucl Med. 2017;58(Suppl 1):1077.
18. Vargas HA, Wassberg C, Fox JJ, et al. Bone metastases in castration-resistant prostate cancer: associations between morphologic CT patterns, glycolytic activity, and androgen receptor expression on PET and overall survival. Radiology. 2014;271(1):220-229. doi:10.1148/radiol.13130625.
19. Segall G, Delbeke D, Stabin MG, et al. SNM practice guideline for sodium 18F-fluoride PET/CT bone scans 1.0 [published correction appears in J Nucl Med. 2011 Mar;52(3):495]. J Nucl Med. 2010;51(11):1813-1820. doi:10.2967/jnumed.110.082263.
20. Lfgren J, Mortensen J, Rasmussen SH, et al. A Prospective Study Comparing 99mTc-Hydroxyethylene-Diphosphonate Planar Bone Scintigraphy and Whole-Body SPECT/CT with 18F-Fluoride PET/CT and 18F-Fluoride PET/MRI for Diagnosing Bone Metastases. J Nucl Med. 2017;58(11):1778—1785. doi:10.2967/jnumed.116.189183.
21. Schwarzenb ck S, Souvatzoglou M, Krause BJ. Choline PET and PET/CT in Primary Diagnosis and Staging of Prostate Cancer. Theranostics. 2012;2(3):318-330. doi:10.7150/ thno.4008.
22. Hodolic M. Role of (18)F-choline PET/CT in evaluation of patients with prostate carcinoma. Radiol Oncol. 2011;45(1):17—21. doi:10.2478/v10019-010-0050-8.
23. Calais J, Ceci F, Nguyen K, et al. Prospective head-to-head comparison of 18F-fluciclovine and 68Ga-PSMA-11 PET/ CT for localization of prostate cancer bio-chemical recurrence after primary prostatectomy. J Clin Oncol. 2019;37(suppl):15. doi: 10.1200/JC0.2019.37.7_suppl.15.
24. Burger IA, M ller J, Donati OF, et al. 68Ga-PSMA-11 PET/MR Detects Local Recurrence Occult on mpMRI in Prostate Cancer Patients After HIFU. J Nucl Med. 2019;60(8):1118-1123. doi:10.2967/jnumed.118.221564.
25. Schuster DM, Savir-Baruch B, Nieh PT, et al. Detection of recurrent prostate carcinoma with anti-1-amino-3-18F-fluorocyclobutane-1-carboxylic acid PET/CT and 111In-capromab pendetide SPECT/CT. Radiology. 2011;259(3):852-861. doi:10.1148/radiol.11102023.
26. Bostwick DG, Pacelli A, Blute M, Roche P, Murphy GP. Prostate specific membrane antigen expression in prostatic intraepithelial neoplasia and adenocarcinoma: a study of 184 cases. Cancer. 1998;82(11):2256-2261. doi:10.1002/(sici)1097-0142(19980601)82:11<2256::aid-cncr22>3.0.co;2-s.
27. Oh SW, Cheon GJ. Prostate-Specific Membrane Antigen PET Imaging in Prostate Cancer: Opportunities and Challenges. Korean J Radiol. 2018;19(5):819-831. doi:10.3348/ kjr.2018.19.5.819.
28. Chang SS, OKeefe DS, Bacich DJ, Reuter VE, Heston WD, Gaudin PB. Prostate-specific membrane antigen is produced in tumor-associated neovasculature. Clin Cancer Res. 1999;5(10):2674—2681.
29. Kesler M, Levine C, Hershkovitz, D, et al. 68Ga-PSMA is a novel PET-CT tracerfor imaging of hepatocellular carcinoma: A prospective pilot study. J Nucl Med. 2019;60(2):185-191. doi:10.2967/jnumed.118.214833.
30. Giesel FL, Knorr K, Spohn F, et al. Detection Efficacy of 18F-PSMA-1007 PET/CT in 251 Patients with Biochemical Recurrence of Prostate Cancer After Radical Prostatectomy. J Nucl Med. 2019;60(3):362—368. doi:10.2967/jnumed.118.212233.
31. Rathkopf D, Scher HI. Androgen receptor antagonists in castration-resistant prostate cancer. Cancer J. 2013;19(1):43— 49. doi:10.1097/PPO.0b013e318282635a.
32. Larson SM, Morris M, Gunther I, et al. Tumor localization of 16beta-18F-fluoro-5alpha-dihydrotestosterone versus 18F-FDG in patients with progressive, metastatic prostate cancer. J Nucl Med. 2004;45(3):366-373.
33. Vargas HA, Kramer GM, Scott AM, et al. Reproducibility and Repeatability of Semiquantitative 18F-Fluorodihy-drotestosterone Uptake Metrics in Castration-Resistant Prostate Cancer Metastases: A Prospective Multicenter Study. J Nucl Med. 2018;59(10):1516—1523. doi:10.2967/jnumed.117.206490.
34. Eiber M, Weirich G, Holzapfel K, et al. Simultaneous 68Ga-PSMA HBED-CC PET/MRI Improves the Localization of Primary Prostate Cancer. Eur Urol. 2016;70(5):829-836. doi:10.1016/j.eururo.2015.12.053.
35. Hicks RM, Simko JP, Westphalen AC, et al. Diagnostic Accuracy of 68Ga-PSMA-11 PET/MRI Compared with Multiparametric MRI in the Detection of Prostate Cancer. Radiology. 2018;289(3):730-737. doi:10.1148/ radiol.2018180788.
36. Turkbey B, Mani H, Shah V, et al. Multiparametric 3T prostate magnetic resonance imaging to detect cancer: histo-pathological correlation using prostatectomy specimens processed in customized magnetic resonance imaging based molds. J Urol. 2011;186(5):1818—1824. doi:10.1016/j.juro.2011.07.013.
37. Weinreb JC, Barentsz, JO, Choyke PL, et al. PI-RADS Prostate Imaging - Reporting and Data System: 2015, Version 2. Eur Urol. 2016;69(1):16—40. doi:10.1016/j.eururo.2015.08.052.
38. Ahmed HU, El-Shater Bosaily A, Brown LC, et al. Diagnostic accuracy of multi-parametric MRI and TRUS biopsy in prostate cancer (PROMIS): a paired validating confirmatory study. Lancet. 2017;389(10071):815-822. doi:10.1016/S0140-6736(16)32401-1.
39. Moldovan PC, Van den Broeck T, Sylvester R, et al. What Is the Negative Predictive Value of Multiparametric Magnetic Resonance Imaging in Excluding Prostate Cancer at Biopsy? A Systematic Review and Meta-analysis from the European Association of Urology Prostate Cancer Guidelines Panel. Eur Urol. 2017;72(2):250—266. doi:10.1016/j.eururo.2017.02.026.
40. Mohammadian Bajgiran A, Afshari Mirak S, Shakeri S, et al. Characteristics of missed prostate cancer lesions on 3T multiparametric-MRI in 518 patients: based on PI-RADSv2 and using whole-mount histopathology reference. Abdom Radiol (NY). 2019;44(3):1052—1061. doi:10.1007/s00261-018-1823-6.
41. Borofsky S, George AK, Gaur S, et al. What Are We Missing? False-Negative Cancers at Multiparametric MR Imaging of the Prostate. Radiology. 2018;286(1):186-195. doi:10.1148/ radiol.2017152877.
42. Sala E, Akin O, Moskowitz CS, et al. Endorectal MR imaging in the evaluation of seminal vesicle invasion: diagnostic accuracy and multivariate feature analysis. Radiology. 2006;238(3):929—937. doi:10.1148/radiol.2383050657.
43. de Rooij M, Hamoen EH, Witjes JA, Barentsz JO, Rovers MM. Accuracy of Magnetic Resonance Imaging for Local Staging of Prostate Cancer: A Diagnostic Meta-analysis. Eur Urol. 2016;70(2):233—245. doi:10.1016/j.eururo.2015.07.029.
44. Mhlematter UJ, Becker KSA, M Iler J, et al. Detection of extracapsular extension in high risk prostate cancer patients: multiparametric MRI vs.68Ga-PSMA-11 PET/MRI. Paper presented at: 2019 European Congress of Radiology; February 28, 2019; Vienna, Austria.
45. Ross HM, Kryvenko ON, Cowan JE, Simko JP, Wheeler TM, Epstein JI. Do adenocarcinomas of the prostate with Gleason score (GS) <6 have the potential to metastasize to lymph nodes?. Am J Surg Pathol. 2012;36(9):1346-1352. doi:10.1097/ PAS.0b013e3182556dcd.
46. Briganti A, Larcher A, Abdollah F, et al. Updated nomogram predicting lymph node invasion in patients with prostate cancer undergoing extended pelvic lymph node dissection: the essential importance of percentage of positive cores. Eur Urol. 2012;61(3):480—487. doi:10.1016/j.eururo.2011.10.044.
47. Eggener SE, Scardino PT, Walsh PC, et al. Predicting 15-year prostate cancer specific mortality after radical prostatectomy. J Urol. 2011;185(3):869-875. doi:10.1016/j. juro.2010.10.057.
48. Hvels AM, Heesakkers RA, Adang EM, et al. The diagnostic accuracy of CT and MRI in the staging of pelvic lymph nodes in patients with prostate cancer: a meta-analysis. Clin Radiol. 2008;63(4):387—395. doi:10.1016/j.crad.2007.05.022.
49. Evangelista L, Guttilla A, Zattoni F, Muzzio PC, Zattoni F. Utility of choline positron emission tomography/ computed tomography for lymph node involvement identification in intermediate- to high-risk prostate cancer: a systematic literature review and meta-analysis. Eur Urol. 2013;63(6):1040—1048. doi:10.1016/j.eururo.2012.09.039.
50. Hofman MS, Murphy DG, Williams SG, et al. A prospective randomized multicentre study of the impact of gallium-68prostate-specific membrane antigen (PSMA) PET/CT imaging for staging high-riskprostate cancer prior to curative-intent surgery or radiotherapy (proPSMA study): clinical trial protocol. BJUInt. 2018;122(5):783—793. doi:10.1111/bju.14374.
51. Selns KM, Krger-Stokke B, Elschot M, et al. 18F-Flu-ciclovine PET/MRI for preoperative lymph node staging in high-risk prostate cancer patients. Eur Radiol. 2018;28(8):3151—3159. doi:10.1007/s00330-017-5213-1.
52. Grubm ller B, Baltzer P, Hartenbach S, et al. PSMA Ligand PET/MRI for Primary Prostate Cancer: Staging Performance and Clinical Impact. Clin Cancer Res. 2018;24(24):6300—6307. doi:10.1158/1078-0432.CCR-18-0768.
53. Giesel FL, Fiedler H, Stefanova M, et al. PSMA PET/ CT with Glu-urea-Lys-(Ahx)-[ Ga(HBED-CC)] versus 3D CT volumetric lymph node assessment in recurrent prostate cancer. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2015;42(12):1794-1800. doi:10.1007/s00259-015-3106-6.
54. Maurer T, Gschwend JE, Rauscher I, et al. Diagnostic Efficacy of (68)Gallium-PSMA Positron Emission Tomography Compared to Conventional Imaging for Lymph Node Staging of 130 Consecutive Patients with Intermediate to High Risk Prostate Cancer. J Urol. 2016;195(5):1436-1443. doi:10.1016/j. juro.2015.12.025.
55. Scher HI, Morris MJ, Stadler WM, et al. Trial Design and Objectives for Castration-Resistant Prostate Cancer: Updated Recommendations From the Prostate Cancer Clinical Trials Working Group 3. J Clin Oncol. 2016;34(12):1402-1418. doi:10.1200/JC0.2015.64.2702.
56. Sweeney CJ, Chen YH, Carducci M, et al. Chemoho-rmonal Therapy in Metastatic Hormone-Sensitive Prostate Cancer. N Engl J Med. 2015;373(8):737—746. doi:10.1056/NEJ-Moa1503747.
57. Pyka T, Okamoto S, Dahlbender M, et al. Comparison of bone scintigraphy and 68Ga-PSMA PET for skeletal staging in prostate cancer. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2016;43(12):2114— 2121. doi:10.1007/s00259-016-3435-0.
58. Mottet N, Bellmunt J, Bolla M, et al. EAU-ESTRO-SIOG Guidelines on Prostate Cancer. Part 1: Screening,
Diagnosis, and Local Treatment with Curative Intent. Eur Urol. 2017;71(4):618-629. doi:10.1016/j.eururo.2016.08.003.
59. Briganti A, Karnes RJ, Joniau S, et al. Prediction of outcome following early salvage radiotherapy among patients with biochemical recurrence after radical prostatectomy. Eur Urol. 2014;66(3):479-486. doi:10.1016/j.eururo.2013.11.045.
60. Oppenheimer DC, Weinberg EP, Hollenberg GM, Meyers SP. Multiparametric Magnetic Resonance Imaging of Recurrent Prostate Cancer. J Clin Imaging Sci. 2016;6:18. Published2016Apr29. doi:10.4103/2156-7514.181494.
61. Akin O, Gultekin DH, Vargas HA, et al. Incremental value of diffusion weighted and dynamic contrast enhanced MRI in the detection of locally recurrent prostate cancer after radiation treatment: preliminary results. Eur Radiol. 2011;21(9):1970-1978. doi:10.1007/s00330-011-2130-6.
62. Donati OF, Jung SI, Vargas HA, et al. Multiparametric prostate MR imaging with T2-weighted, diffusion-weighted, and dynamic contrast-enhanced sequences: are all pulse sequences necessary to detect locally recurrent prostate cancer after radiation therapy?. Radiology. 2013;268(2):440-450. doi:10.1148/ radiol.13122149.
63. Wu LM, Xu JR, Gu HY, et al. Role of magnetic resonance imaging in the detection of local prostate cancer recurrence after external beam radiotherapy and radical prostatectomy. Clin Oncol (R Coll Radiol). 2013;25(4):252-264. doi:10.1016/j. clon.2012.11.010.
64. Sandgren K, Westerlinck P, Jonsson JH, et al. Imaging for the Detection of Locoregional Recurrences in Biochemical Progression After Radical Prostatectomy-A Systematic Review. Eur Urol Focus. 2019;5(4):550-560. doi:10.1016/j.euf.2017.11.001.
65. Barchetti F, Stagnitti A, Megna V, et al. Unenhanced whole-body MRIversus PET-CT for the detection of prostate cancer metastases after primary treatment. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2016;20(18):3770-3776.
66. Afshar-Oromieh A, Zechmann CM, Malcher A, et al. Comparison of PET imaging with a (68)Ga-labelled PSMA ligand and (18)F-choline-based PET/CT for the diagnosis of recurrent prostate cancer. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2014;41(1):11-20. doi:10.1007/s00259-013-2525-5.
67. Tan N, Bavadian N, Calais J, et al. Imaging of Prostate Specific Membrane Antigen Targeted Radiotracers for the Detection of Prostate Cancer Biochemical Recurrence after Definitive Therapy: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Urol. 2019;202(2):231-240. doi:10.1097/JU.0000000000000198.
68. Bravaccini S, Puccetti M, Bocchini M, et al. PSMA expression: a potential ally for the pathologist in prostate cancer diagnosis. Sci Rep. 2018;8(1):4254. Published 2018 Mar 9. doi:10.1038/s41598-018-22594-1.
69. Andriole GL, Kostakoglu L, Chau A, et al. The Impact of Positron Emission Tomography with 18F-Fluciclovine on the Treatment of Biochemical Recurrence of Prostate Cancer: Results from the LOCATE Trial. J Urol. 2019;201(2):322-331. doi:10.1016/j.juro.2018.08.050.
70. Jilg CA, Drendel V, Rischke HC, et al. Detection Rate of 18F-Choline PET/CT and 68Ga-PSMA-HBED-CC PET/
Information about authors
CT for Prostate Cancer Lymph Node Metastases with Direct Link from PET to Histopathology: Dependence on the Size of Tumor Deposits in Lymph Nodes. J Nucl Med. 2019;60(7):971-977. doi:10.2967/jnumed.118.220541.
71. Fendler WP, Calais J, Eiber M, et al. Assessment of 68Ga-PSMA-11 PET Accuracy in Localizing Recurrent Prostate Cancer: A Prospective Single-Arm Clinical Trial. JAMA Oncol. 2019;5(6):856—863. doi:10.1001/jamaoncol.2019.0096.
72. Fox JJ, Gavane SC, Blanc-Autran E, et al. Positron Emission Tomography/Computed Tomography-Based Assessments of Androgen Receptor Expression and Glycolytic Activity as a Prognostic Biomarker for Metastatic Castration-Resistant Prostate Cancer. JAMA Oncol. 2018;4(2):217-224. doi:10.1001/jamaoncol.2017.3588.
73. Pandit-Taskar N, Veach DR, Fox JJ, Scher HI, Morris MJ, Larson SM. Evaluation of Castration-Resistant Prostate Cancer with Androgen Receptor-Axis Imaging. J Nucl Med. 2016;57(Suppl3):73S-78S. doi:10.2967/jnumed.115.170134.
74. Fendler WP, Rahbar K, Herrmann K, Kratochwil C, Eiber M. 177Lu-PSMA Radioligand Therapy for Prostate Cancer [published correction appears in J Nucl Med. 2018 Feb;59(2):346]. J Nucl Med. 2017;58(8):1196-1200. doi:10.2967/jnumed.117.191023.
75. Ghafoor S, Burger IA, Vargas AH. Multimodality Imaging of Prostate Cancer. J Nucl Med. 2019;60(10):1350-1358. doi:10.2967/jnumed.119.228320.
76. Rahbar K, Ahmadzadehfar H, Kratochwil C, et al. German Multicenter Study Investigating 177Lu-PSMA-617Radioligand Therapy in Advanced Prostate Cancer Patients. J Nucl Med. 2017;58(1):85—90. doi:10.2967/jnumed.116.183194.
77. Hofman MS, Violet J, Hicks RJ, et al. [177Lu]-PS-MA-617 radionuclide treatment in patients with metastatic cas-tration-resistantprostate cancer (LuPSMA trial): a single-centre, single-arm, phase 2 study. Lancet Oncol. 2018;19(6):825—833. doi:10.1016/S1470-2045(18)30198-0.
78. Ceder Y, Bjartell A, Culig Z, Rubin MA, Tomlins S, Visakorpi T. The Molecular Evolution of Castration-resistant Prostate Cancer. Eur Urol Focus. 2016;2(5):506—513. doi:10.1016/j.euf.2016.11.012.
79. Heitk tter B, Steinestel K, Trautmann M, et al. Neovas-cular PSMA expression is a common feature in malignant neoplasms of the thyroid. Oncotarget. 2018;9(11):9867-9874. Published 2018 Jan 4. doi:10.18632/oncotarget.23984.
80. Pezaro C, Omlin A, Lorente D, et al. Visceral disease in castration-resistant prostate cancer. Eur Urol. 2014;65(2):270— 273. doi:10.1016/j.eururo.2013.10.055.
81. Korol PA, Tkachenko MM. Modern trends in radionuclide diagnostics and therapy of patients with prostate cancer. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. 2018;(3):58-69. (in Ukraine).
OTpuMaHo/Reeeived 02.01.2020 Рецензовано/Revised 10.01.2020 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 13.01.2020 ■
P. Korol, MD, PhD, Associate Professor at the Department of radiology, Bogomolets National Medical University, Head of the Radionuclear diagnostics laboratory, Kyiv City Clinical Hospital 12, Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-0231-0021
M. Tkachenko, MD, PhD, Professor, Head of the Department of radiology and radiation medicine, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-1199-6934
O. Shcherbina, MD, PhD, Professor, Head of the Department of nuclear medicine, radiation oncology and radiation safety, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-9987-1014
Король ПА.12, Ткаченко М.Н.3, Щербина О.В.2
1Киевская городская клиническая больница № 12, г. Киев, Украина
2Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 3Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Мультимодальная визуализация
Резюме. В обзоре литературы рассмотрены ключевые вопросы клинического применения методов мультимодальной визуализации рака предстательной железы (РПЖ). Мировое научное сообщество на современном этапе прикладывает интенсивные усилия для разработки инструментов стратификации риска, помогающих в принятии клинических решений и оптимизации диагностического ведения пациентов с РПЖ. Мультимодальная визуализация играет ключевую роль в управлении пациентами с РПЖ благодаря ее неинвазивному подходу
рака предстательной железы
к оценке наличия и масштабов первичного опухолевого процесса, метастатического распространения. Активно внедряется в клиническую практику перспективное направление ядерной медицины — тераностика. Основной принцип тераностики заключается в том, чтобы «видеть, что вы лечите», сочетая диагностические маркеры с терапевтическими радиолигандами. Ключевые слова: магнитно-резонансная томография; по-зитронно-эмиссионная томография; радиофармпрепарат; рак предстательной железы; обзор
P.O. Korol12, M.M. Tkachenko3, O.V. Shcherbina2
1Kyiv City Clinical Hospital 12, Kyiv, Ukraine
2Shupyk Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
3Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Multimodal imaging
Abstract. The literature review presents key issues of the clinical application of multimodal imaging methods in prostate cancer. The world scientific community at the present stage exerts intensive efforts to develop risk stratification tools to help making clinical decisions and optimizing the care of patients with prostate cancer. Multimodal imaging plays a key role in the management of prostate cancer patients for its non-invasive approach to assessing the pre-
of prostate cancer
sence and extent of the primary tumor process, metastatic spread. A promising area of nuclear medicine, theranostics, is being actively introduced into clinical practice. The basic principle of theranostics is to "see that you are treating" by combining diagnostic markers with therapeutic radioligands.
Keywords: magnetic resonance imaging; positron emission tomography; radiopharmaceutical; prostate cancer; review
