CC BY
1МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПЕРИКАРДЮСКОПИ
Д. мед. наук Комарчук В. В., канд. мед. наук Урсол Г. М., канд. мед. наук Комарчук С. В. Украгна, м. Харюв, Харювсъка медична академ1я тслядипломног осв1ти DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_ws/28022019/6356
ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 15 December 2018 Pericardial effusion is the most common pericardial pathology. This
Accepted: 23 February 2019 disease has been described even during the days of Hippocrates. The first
Published: 28 February 2019 method of drainage of pericardium was described by Larrey in 1810.
Since then, the number of interventions in the pericardium has increased significantly and diversified. Novadays minimally invasive interventions have become increasingly important.
The aim of our study. To estimate the application results of pericardioscopy during the diagnosis and treatment of pericardial deseases. Materials and methods. The application results of pericardioscopy during surgical treatment of 1958 patients with various diseases were analyzed and estimated.
Results. In contradistinction to traditional methods, the pericardioscopy helps to reduce operational trauma, the risk of complications and relapses without reducing the quality of treatment.
Conclusions. Using pericardioscopy can significantly reduce the time of diagnostic, treatment and rehabilitation, as well as increase their effectiveness.
Citation: Комарчук В. В., Урсол Г. М., Комарчук £. В. (2019) Mozhlyvosti Vykorystannia Perykardioskopii. World Science. 2(42), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/28022019/6356
Copyright: © 2019 KoMapnyK B. B., ypco^ r. M., KoMapnyK €. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Ексудативш перикардити е найчастшою патолопею перикарду. Ця хвороба була описана ще за чашв Гшпократа. При неефективносп консервативно! терапп захворювання застосовують хiрургiчне лшування. Першим методику дренування перикарду описав Ларрей у 1810р. З того часу кшьюсть втручань на перикардi значно збшьшилась та урiзноманiтнилась i все бшьшу роль стали вщгравати малошвазивш втручання. У 1977 р. G.H. Santos i R. W. M. Frater повщомили про застосування перикардюскопи в умовах стацюнару пiдмечеподiбним доступом з використанням жорсткого медiастiноскопа для лшування двох хворих з перикардитом [1]. На сьогодшшнш день спектр використовуваних втручань розширився ще бшьше, з'явилися новi доступи та ендоскопи [2]. Ендовiдеохiрурriчноl технологи дозволили розширити можливосп перикардюскопи, що дозволило застосовувати ii для виконання хiрургiчних втручань на серщ i перикардi.
У бiльшостi (98 %) випадюв перикардити мають гострий перебп, швидко прогресують i потребують негайного лiкарського втручання. При цьому даш захворювання не мають специфiчноl клшчно! картини та «амггують» iншi патологи (наприклад, iнфаркт мiокарда, аневризма аорти, пневмошя, бронхiальна астма тощо) [3]. При цьому втрачаеться дорогощнний час, а стан пацiента швидко попршуеться. Крiм того, перикардити вкрай рщко бувають первинними, тобто мати щопатичний характер, частiше вони розвиваються на фонi iнших патологiчних процешв, якi також не завжди вiдомi [4].
KEYWORDS
pericarditis, pericardial effusion, pericardioscopy, thoracoscopy, miniinvasive interventions, surgical treatment.
Застосування перикардюскопи дае можливють вчасно та ефективно дiагностувати, лiкувати перикардити, виявляти !х етiологiчну причину, а також виконувати профiлактичнi заходи щодо рецидивiв накопичення випуту.
Мета дослщження. Проаналiзувати та ощнити можливостi застосування перикардюскопи тд час хiрургiчного лiкування патологи перикарду.
Матерiали та методи. Ми застосовуемо перикардюскотю при дiагностицi та лшуванш закритих та вiдкритих ушкодженнях трудно! клггки в областi серця, при гострих та хронiчних захворюваннях перикарда та серця рiзноl етюлоги. Процедуру використовуемо за допомогою вiдеохiрургiчноl стшки з ендоскопiчним iнструментом, перикардiоскопом, хiрургiчного вiдсмоктувача, стандартного хiрургiчного iнструментарiю. В якосп знеболювання використовуемо загальну або мюцеву анастезiю в залежностi вщ мети штервенци.
В якостi доступу до перикарду може бути використана стернотомiя, торакотомiя, торакоскопiя, а також субксифощальний позаплевральний доступ [5].
Методика перикардюскопи наступна:
- Знеболення;
- Доступ;
- Позаплевральна, позачеревна медiастiнотомiя;
- Розтин перикарда;
- Введення перикардюскопа в порожнину перикарда - перикардюскошя;
- Виконання дiагностичних, профшактичних чи лшувальних заходiв (евакуащя рiдини, бiопсiя, розтин спайок, iмплантацiя мiокардiального електрода, встановлення дренажу тощо);
- Введення розчинного протиспайкового гелю;
- Дренування перикарда;
- Ушивання рани.
Всього за допомогою перикардюскопи з 1990р. по 2018р. нами оперовано 1958 хворих, з них 643 - з приводу запальних процешв у перикардi i 1315 - з приводу аритмш з метою iмплантацil мiокардiального електрода (таб. 1, 2).
Таблиця 1. Розподш пащеипв з ексудативними перикардитами за статтю та етюлопею
Етюлопя перикардиту Кiлькiсть хворих У вщсотках вщ загально! Градащя за статевою ознакою
кIлькостi хворих Чоловiки Жшки
Всього: 643 383 260
У тому числк
Ургентш пащенти: Плaновi пaцiенти: 412 231 246 137 166 94
Вiрусний 175 27% 129 46
Бaктерiaльний 37 6% 21 16
Туберкульозний 71 11% 44 27
Аутоiмунний 134 21% 62 72
Уремiчний 147 23% 81 66
Пухлинний 79 12% 46 33
Таблиця 2. Методи iMTOama^i мiокардiального електрода за допомогою перикардюскопи
Методи електротерапн Кiлькiсть пацieнтiв Всього
Абсолютш У вщсотках Абсолютш У
данi даш вщсотках
Електрокардюстимулящя:
- Стацюнарна 1147 87,22
- Мобшьна 151 11,48 1298 98,71
Кардюресинхрошзацшна терапiя: 15 1,14 17 1,29
-комбiнована двома бригадами
-ендоскотчна 2 0,15
Разом: 1315 100,0 1315 100,0
Результати дослщження. Бшьшють перикардитiв мають гострий nepe6ir захворювання 3i швидким погiршенням стану, розвитком ускладнень. Найчастше це стосусться бактерiальних, вiрусних, уремiчних, променевих та туберкульозних перикардиев. Застосування перикардюскопп дозволяе швидко дiагностувати та розпочати лшувальний процес, запобiгаючи тяжким ускладненням.
Щц час дiагностики перикардiоскопiя дозволяе встановити точний дiагноз на основi даних, отриманих на основi бiопсiйного матерiалу (цитологiя, гiстологiя, iмуногiстохiмiя) та дослщження вмюту перикарду (клiнiчного, бiохiмiчного, цитолопчного, бактерiоскопiчного, тощо). За наявностi шфекцшно! етюлоги таким чином можливо впливати безпосередньо на збудника захворювання, з'ясувати його резистентнють до антибактерiальноI терапп.
Зiставивши данi з анамнезом хворого, даними фiзикального обстеження та отриманими даними вищевказаних дослiджень, формуеться точний дiагноз, виявляеться етiологiя захворювання, а вщтак стае можливим розпочати патогномошчне лiкування.
Лiкувальнi можливостi перикардюскопп, доповнеш авторськими методиками [4] розкривають широкий спектр малошвазивних втручань високо! ефективносп.
За допомогою перикардюскопп можливо виконати декомпресда серця, фенестрацiю перикарду з формуванням перикардiального вiкна, розсiчення внутрiшньоперикардiальних спайок, видалення гемоперикарда, фiбрину з перикарда чи еткарда, iмплантацiю мiокардiального електрода, навiть виконати втручання при рецидивi спаечного процесу.
Таким чином лшар за допомогою перикардюскопп мае можливють виконувати лiкувальнi заходи та здшснювати контроль якостi лiкування багаторазово.
Традицшними методиками важко пщдаються лшуванню вiруснi, уремiчнi, туберкульознi, неопластичнi перикардити, особливо при наявносп рецидивiв та ускладнень ексудативного процесу [6]. За допомогою перикардюскопп без значно! травматичносп для пацiента лiкар може вести динамiчне спостереження за хворим та вживати заходiв щодо профiлактики рецидивiв та ускладнень, впливаючи на цитограму запальних процесiв перикарду.
Висновки. Перикардюскошя е ефективним малоiнвазивним методом хiрургiчного втручання при патологiях перикарда з дiагностичною, профiлактичною та лiкувальною метою. Il застосування скорочуе час з'ясування етюлоги перикардиту, встановлення правильного дiагнозу, дае можливостi правильно пiдiбрати лши для адекватного патогномонiчного лiкування та здшснювати заходи профшактики рецидивiв та ускладнень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Santos, G. H. The Subxiphoid Approach in the Treatment of Pericardial Effusion / G. H. Santos, R. W. M. Frater // The Annalis of Thoracic Surgery. - 1977 - Vol. 23. - Issue 5. - P. 467-470.
2. Айвазьян, С. А. Хирургическое лечение экссудативного перикардита с синдромом сдавления сердца: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.26 "Сердечнососудистая хирургия" / С. А. Айвазьян. - Нижний Новгород, 2012. - 20 с.
3. Гирялевский С. Р. Диагностика и лечение заболеваний перикарда: современные подходы, основанные на доказательной информации и клиническом опыте / С. Р. Гирялевский. - М.: Медиа Сфера, 2004. - 132 с.: ил
4. Урсол, Г. Н. Применение новых малоинвазивных методик в диагностике, лечении и профилактике острых перикардитов / Г. Н. Урсол // Scientific Journal «ScienceRise». - 2015. - №5/4(10). - С. 32-41.
5. Surgical properties and survival of a pericardial window via left minithoracotomy for benign and malignant pericardial tamponade in cancer patients / S. Celik, M. Celik, B. Aydemir [et al.] // World J Surg Oncol. -2012. - Vol. 10, № 123. - P. 1-8. DOI: 10.1186/1477-7819-10-123.
6. Арутюнов Г. П. Перикардит. Современные проблемы диагностики и лечения / Г. П. Арутюнов // Сердце. - 2006. - № 8. - С. 384-400.
