CC BY
43
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.33+616.342]-002.44-005.1-007.272-053.2 СОКОЛЬНИК с.о.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Черн1вц
АРГОНОПЛАЗМОВА КОАГУЛЯЩЯ ПРИ КРОВОТОЧИВИХ ВИРАЗКАХ ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛО'' КИШКИ В Д|ТЕЙ
Резюме. На пiдсmавi проведеного аналiзу джерел лтератури узагальнено iснуючi вiдомостi щодо вико-ристання сучаснихметодик ендоскотчно'1 зупинки кровотечi, зокрема 1ззастосуванням аргоноплазмовог коагуляци.
Ключовi слова: дти, шлунково-кишкова кровотеча, аргоноплазмова коагуляция.
За даними бшьшосп авторiв, виразкова хвороба (ВХ) шлунка та дванадцятипало! кишки в дггей залишаеться одним iз найбшьш поширених за-хворювань оргашв травлення як в Украш, так i за кордоном, що мае схильнють до тяжкого перебiгу, розвитку небезпечних для життя ускладнень, частота яких останнiми роками ютотно зросла [17]. У ди-тячому ввд ВХ мае сво! особливостк безсимптомнi прояви впродовж тривалого часу з наступним швид-ким прогресуванням захворювання з приеднанням рiзних ускладнень, що потребують оперативного лiкування [12, 25]. Найбшьш часто вона трапляеть-ся у шдлитав (55 %), дещо рщше — в молодшому шкшьному вiцi (37 %) та в дошкшьнят (8 %) [1, 3]. ВХ у тдлггюв викликае пiдвищену увагу у зв'язку з частим дебютуванням захворювання з ускладнень.
Найбшьш частим ускладненням ВХ серед як дитячого, так i дорослого населення е шлунково-кишковi кровотечi (ШКК). За результатами муль-тицентрових дослщжень, проведених в дорослих, за останш 25 рокiв не спостерк'аеться значного зниження частоти виникнення кровотеч з виразок, незважаючи на великий арсенал потужно! противи-разково! терапп [9]. Впровадження та широке вико-ристання блокаторiв Н2-гiстамiнових рецепторiв та iнгiбiторiв протонно! помпи теж суттево не знизило частоти виникнення виразкових кровотеч [10]. Крiм того, серед дорослого населення летальшсть при кровотечах також залишаеться досить високою та не мае тенденцп до зниження. К рiвень у середньому, за даними ряду авторiв, сягае вщ 5—10 до 30—40 % [16, 21]. Висока частота та виконання екстрених оперативних втручань з приводу кровоточивих ви-разок: так, наприклад, у США цей показник стано-вить 6—10 випадюв на 100 тис. населення, в №меч-чинi — 8 % випадюв [28].
Такi значш статистичнi розбiжностi е наслщ-ком вщсутносп едино! ушверсально! тактики в дiагностицi цього ускладнення, його стадшносп,
мультифокального динамiчного контролю, поль етюлопчносп основного захворювання та виникло! ШКК, порiвняння рiзних вiкових i трофолопчних груп, вiдсутностi активно! хГрурпчно! спрямованос-тi в лiкуваннi, прогнозуваннi та профшактищ ран-нiх (пептична виразка) чи шзшх пiсляоперацiйних ускладнень (постгастрорезекцшш чи поствагото-мiчнi розлади). Схожа практика зазвичай заганяе у глухий кут i викликае розгубленiсть навиъ у досвщ-чених хiрургiв, ставлячи перед ними все т ж рито-ричнi питання: кого, коли та як необхщно оперува-ти? Тому пошук ефективних методiв профшактики та лiкування гастроiнтестинальних кровотеч е одш-ею iз найбiльш актуальних медичних проблем, якою займаються клшщисти багатьох кра'ш.
У дитячiй хГрургп, незважаючи на численнi до-слщження, вiрогiдних вiдомостей про частоту ШКК при ВХ немае, оскшьки тривалий час проблема ШКК у дггей не стояла так гостро, хоча зi зростан-ням останнiми роками частоти ВХ, за даними р1з-них дослщниюв, цей показник коливаеться вщ 5 до 20 %. Зростання частоти ВХ та ШКК можна пояс-нити також й покращенням дiагностичних можли-востей у педiагричнiй практицi.
Однак незважаючи на в1ропдно нижчу частоту ШКК у дней порГвняно з дорослими, будь-яка кро-вовтрата в цьому вод переноситься бшьш тяжко, що пов'язано з меншими компенсаторними можливос-тями дитячого оргашзму [8]. Тому навиъ незначна кровотеча в дней потребуе прицшьно! уваги лiкарiв.
ОкрГм усього вищенаведеного, слад зазначити, що л^вання ускладнено! ВХ останнiми роками за-знае радикальних змш. Зокрема, плановi хГрурпчш втручання з приводу дано! патологи вщшшли в юто-ричне минуле завдяки досягненням фармакотерапп
© Сокольник С.О., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Оригинальные исследования / Original Researches
у цш галузь А при виникненш хiрургiчних усклад-нень у дорослих на змшу радикальним операцiям i широкiй лапаротомГi приходять лiкувальнi методики гнучко! ендоскопГi та мшНнвазивних оператив-них втручань. Займаючи пром1жне положення м1ж терапевтичними та х1рурпчними методами, вони вiрогiдно дозволяють завершити лiкування вини-клого ускладнення в комплексi з консервативними методами чи разом з хiрургiчним методом, вщтермь нувавши останнiй на невизначений промжок часу, поза гострими гемодинамiчними порушеннями з використанням функцiональних, органосфшкте-розберiгаючих або моделюючих воротар операцш. При цьому значно знижуеться вщсоток хворих, опе-рованих за екстреними показаннями, що зменшуе кiлькiсть пащенпв iз постгастрорезекцiйними роз-ладами [11, 15].
Останшми роками методи ендоскотчно! зу-пинки гострих стравохщних i гастродуоденальних кровотеч отримали значне поширення в клiнiчнiй практицi. Сама щея ендоскоочно! зупинки вну-тршньо! кровотечi без застосування лапаротомп, пiсля чого, пщключивши адекватну консервативну терапiю, з'являеться можливiсть подолати хворобу — давно привертае увагу абдомiнальних хiрургiв, ендоскопiстiв. Ефективне використання ендоско-шчних методiв гемостазу дозволило значно знизити вщсоток оперативних втручань, що виконувалися на висот кровотеч^ а в деяких випадках — i зовам уникнути оперативного л^вання. На думку щлого ряду авторiв, у хворих iз виразковими ШКК iз висо-ким операцiйним та анестезiологiчним ризиком по-еднане застосування противиразково! терапп, мето-дiв фармакологiчного й ендоскошчного гемостазу в бiльшостi випадкiв дозволяе уникнути оперативного втручання i тим самим дае можливiсть знизити летальшсть [6].
Широке впровадження в клшчну практику ен-доскопiчних методiв дослiдження дозволило ви-рiшити питання екстрено! дiагностики локально! причини кровотечi iз верхнк вщдшв травного тракту. Дiагностична цiннiсть езофагогастродуодено-скопи (ЕФГДС) при гострiй кровотечi сягае 93— 98 %. Зокрема, на думку Ю.М. Панцирева, метод лкувально! ендоскопп е продовженням дiагностич-ного обстеження. Так, для об'ективно! ощнки ефек-тивностi комплексного ендоскопiчного гемостазу слщ враховувати фактори, що зумовлюють штен-сивнiсть кровотечi, а також причини, яю впливають на частоту виникнення ранньо! чи повторно! ШКК [13]. При встановленому дiагнозi кровотечi з верх-нiх вщдшв травного тракту чи шдозрi на не! ЕФГДС рекомендуеться виконувати в екстреному порядку. Показаннями до використання ендоскопчних ме-тодiв гемостазу е активна артерiальна чи венозна кровотеча та високий рiвень ризику розвитку рецидиву кровотечi [18].
Залежно вщ джерела кровотечi, Г! iнтенсивностi, оснащеност ендоскопiчного кабiнету, досвiду ен-доскотста обираеться той чи iнший споаб мюцево! зупинки кровотечi.
На сучасному етапi розвитку наукового прогресу широко застосовуються такi методи ендоскопiчного гемостазу, як аплжацшний (зрошування виразко-вого дефекту етиловим спиртом, норадреналшом, амшокапроновою кислотою, капрофером та iн.), ш'екцшний (адреналiн, етиловий спирт, склерозан-ти, тромбш, фiбриновий клей), термiчний (електро-коагуляцiя, аргоноплазмова коагуляц1я (АПК), ла-зерна фотокоагуляцiя) та механiчний (клшування, лiгування).
Серед рiзних способiв ендоскошчного гемостазу iн'екцiйний метод е найбшьш поширеним завдяки високiй ефективностi i простотi. Для його використання не потрiбно додаткового дорогого облад-нання. Зупинка кровотечi вiдбуваеться за рахунок механiчного стиснення кровоточиво! судини, суди-нозвужуючого ефекту препарату, що вводиться, та посилення мiсцевого тромбоутворення.
Для зупинки кровотечi за допомогою струму ви-соко! частоти використовуються зонди для моно- та бiактивного способiв дiатермокоагуляцГi. При цьому ефективнiсть електрокоагуляци досягае 80 %. Проте стшюсть гемостазу не завжди мае надшний ефект за рахунок прилипання утвореного пщ час коагуляцГ! тромбу до активного електрода з наступним його вiдриванням вщ ушкоджено! судини при видаленнi електрода. Також при використаннi даного методу зупинки кровотечi iснуе висока ймовiрнiсть перфо-рацГ! шлунка чи дванадцятипало! кишки, що робить його застосування надзвичайно небезпечним [21].
Лазерну фотокоагулящю можна застосовува-ти при будь-яких джерелах кровотечi, за винятком глибоких виразок i дивертикулiв, через небезпеку перфорацГ! стiнки порожнистого органа. При цьому ефектившсть гемостазу коливаеться вщ 70 до 94 % [23].
Найбшьш ефективним i перспективним методом ендоскотчно! зупинки кровотечi як в дорослих, так i в дггей е застосування аргоноплазмово! коагуляц!!. Властивосп аргону як iнертного газу вже давно вщо-мi науковцям техшчних галузей. Та лише в середиш 90-х рокiв минулого сторiччя з'явилися гнучкi зонди для аргоноплазмово! коагуляцп, що дозволило по-чати використання цього нового виду монополяр-но! високочастотно! електрокоагуляц!! у внутрiш-ньопросвiтнiй ендоскопп [26, 27] пiсля успiшних клшчних дослiджень аргоноплазмового коагулятора, що пройшли в 1991—1997 роках. Щ дослщження переконливо св!дчили про те, що цей новий споаб коагуляцп поеднуе в собi переваги вщомих методiв високочастотно! хiрургli та Nd:YAG-лазера, не маю-чи !х недолЫв [27, 29]. Його оригiнальнiсть полягае в тому, що високочастотна енерг1я безконтактним способом переноситься юшзованим аргоном (арго-новою плазмою) на тканину, що дозволяе здшснити ефективну плоску коагулящю при контрольованiй глибинi проникнення. Пiд час дГ! аргоново! плазми на дшянку тканини в нш виникае три зони, що роз-ташовуються послiдовно вiд поверхнi в глибину, — зона висушування, зона коагуляцп та зона девггаль зацп. При цьому глибина впливу е рiвномiрною та
74
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 4 (67) • 2015
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
досягае вщ 1 до 3 мм, залежно вiд тривалост дГ! та сили струму. Коагуляцiя вiдбуваеться без контакта активного електрода з тканиною, при цьому стру-мiнь аргону витюняе iз зони коагуляци кисень, що значно знижуе карбонiзацiю (горшня) тканин [7, 14, 31]. Також юнуе можливiсть виконання коагуляци збоку, осюльки плазмовий факел вщхиляеться на найбiльш електропровiднi тканини — св1жу кров, згустки [7, 31]. Завдяки такiй дц досягаеться рiвно-мiрна коагуляцiя як локальних дшянок, так i великих поверхонь, а також значне зниження ризику перфораци органа [2, 24, 27], що е значною перевагою над шшими методиками термiчноi коагуляци.
Спочатку метод АПК не рекомендувався розроб-никами для використання при виразкових ШКК [26, 27]. Лише останшм часом стали з'являтися по-вщомлення про проведенi дослiдження щодо засто-сування АПК з метою зупинки кровотечi з виразки. Так, у рандомiзоване дослщження словенських ав-торiв [30] було включено 100 пащенпв iз гострою ШКК виразкового генезу. 1з них у 50 % як ендоско-пiчний гемостаз було використано АПК, а в шших 50 % — уведення 1 : 10 000 розчину адреналшу та 1% полщоканолу. Рецидив кровотечi пiсля первинного ендоскопiчного гемостазу в першш групi становив 9 %, а у другш — 18 %. Автори прийшли до висно-вку, що АПК е ефективним альтернативним методом зупинки кровотечi при ВХ. Схож1 висновки отриманi при виконанш дисертацiйних дослiджень учених iнших кра!н [4, 7, 20], в яких розглядалось використання АПК для зупинки та профшактики кровотеч iз верхнк вщдшв шлунково-кишкового тракту рiзно! етюлоги.
Сьогоднi рекомендованим режимом роботи ар-гоново! установки вважаеться !! використання при потужносп генератора струму високо! частоти не бшьше н1ж 60—80 Гц. Вплив на джерело кровоте-чi необхщно здiйснювати сер1ями коротких (1—3 секунди) експозицiй у режимi пульсаци. Можли-вiсть спалаху з виникненням електродуги повинне обов'язково попередньо перевiрятися за межами ендоскопа, до введення зонда-електрода в просвiт шлунка чи дванадцятипало! кишки. Для уникнен-ня перфораци стiнки шлунка чи дванадцятипало! кишки зонд-електрод пщ час проведення процедури АПК необх1дно наближувати до джерела кровотечi до моменту появи плазми на вiдстанi 3—10 мм, не до-пускати прямого контакту його зi стiнкою органа [5].
Незважаючи на вс беззаперечнi переваги АПК перед шшими методиками, деяка настороженють щодо ставлення до не! збериаеться i на сьогоднi. Ряд спещалюпв вважае, що АПК не здатна забезпечити достатньо глибоку коагуляцiйну даю на тканини та надiйно зупинити кровотечу з артерiальних судин у глибиш тканевого масиву, особливо при виразко-вих кровотечах.
Результати дослщження Е.Д. Федорова та ст-вавт. показали, що порiвнюванi методи ендоско-ычно! зупинки ШКК iз застосуванням АПК та бшолярно! дiатермокоагуляцii за основними показ-никами ефективностi мають рiвнi можливост щодо
вiдношення зупинки та профшактики Kp0B0Te4i при ВХ, а також однаковим ступенем безпеки. Про-те АПК рщше, н1ж бiполярна дiатермокоагуляцiя, призводить до рецидиву кровотечi в ходi виконання первинного гемостазу та рщше потребуе додатково-го ш'екцшного гемостазу розчином адреналiну [22].
Використання ендоскошчних методiв лiкування ШКК при ВХ дозволяе значно скоротити термши загоення виразкових дефектiв у дггей [19]. Однак, що стосуеться вщдалених результатiв лiкування хво-рих на ВХ (зростання тривалостi ремюи, скорочен-ня частоти рецидивiв захворювання), то на сьогод-нiшнiй день ефектившсть реабштацп пацiентiв ще явно недостатня.
Останнiми роками в лiтературi все бiльше тра-пляються повiдомлення про використання АПК в комплексному лГкуванш ВХ, ускладнено^ кровоте-чею, у дорослих хворих. Стосовно дггей, хоч й мало, але з'являються поодиною данi щодо ефективносп застосування АПК в комплексному лГкуванш ШКК рГзного генезу, проте дитячий хГрург повинен за-вжди враховувати особливост перебiгу захворювання залежно вщ вГку та ощнювати ризик безпеки лГкувально^ тактики.
Таким чином, проблема вибору лГкувально^ тактики та методiв профшактики виникнення рециди-вГв ШКК у пащенпв до 18-лггаього вГку з виразками та ероз1ями шлунка i дванадцятипало^ кишки зали-шаеться актуальною i сьогодш та потребуе подаль-шого дослщження з метою встановлення чгтких по-казань до використання.
Висновок
Лiкування шлунково-кишкових кровотеч при виразковш хворобГ в дггей завжди повинно бути комплексним i персонiфiкованим. Альтернатива м1ж консервативним i хГрурпчним лiкуванням ви-значаеться шдивщуально, враховуе тяжшсть кро-вовтрати й актившсть кровотечi. Аналiз лiтератури показав, що найбшьш оптимальним при виборГ ль кувально^ тактики при виразкових кровотечах слщ вважати аргоноплазмову коагуляцго, оскГльки цей метод у комплексному лГкуванш е найбГльш щад-ним, мае найменшу кшьюсть побГчних ефекпв та дозволяе досягнути стшкого гемостазу.
Перспективи подал ьш их дослщжень. Подальше вивчення мшНнвазивних методик зупинки шлун-ково-кишкових кровотеч у дггей Гз використанням високочастотних технологш дозволить оптимГзува-ти лГкування ускладнено^ виразково^ хвороби та до-сягти стшко^ ремюи.
Список л1тератури
1. Агеева Е.С. Анализ уровня интерлейкина-1$ у больных гастродуоденальной Helicobacter pylori-ассоциированной патологией коренного населения Республики Хакасия/Е.С. Агеева, А.А. Сморгова // Студент и научно-технический прогресс: Мат-лы XVII Междунар. науч. студ. конф, 2009. — Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 2009. — С. 3.
2. Алекберзаде А.В. Эндоскопический гемостаз у больных с кровоточащей пептической язвой/А.В. Алекберзаде, М.И. Лип-ницкий//Хирургия. — 2004. — № 6. — С. 63-66.
Рригинальные исследования / Original Researches
3. Белоусов Ю.В. Хеликобактерная инфекция и интрага-стральная кислотность у детей / Ю.В. Белоусов // Сучасна гастроентерологiя. — 2007. — № 2. — С. 26-29.
4. Войташевская Н.В. Эзофагодуоденоскопия в комплексном лечении больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями: Автореф. дис... канд. мед. наук. — М., 2005. — С. 14-15.
5. Добряков В.В. Эндоскопическая аргоноплазменная коагуляция в комплексном лечении язвенных гастродуоденальных кровотечений: Автореф. дис. канд. мед. наук. — М, 2006. — 135 с.
6. Еров С.А. Тактика при желудочно-кишечных кровотечениях у больных высокого хирургического и анестезиологического риска:Автореф. дис... канд. мед. наук. — СПб., 2007. — 21 с.
7. Ефанов А.В. Эффективность эндоскопической аргоно-плазменной коагуляции в лечении язвенных гастродуоденаль-ных кровотечений: Автореф. дис... канд. мед. наук. — Тюмень, 2006. — С. 4-8.
8. Желудочно-кишечные кровотечения у детей: монография/ А.М. Запруднов, К.И. Григорьев, А.Ф. Дронов. — М.: Медицина, 1998. — 207с.
9. Избицкий В.В. Комплексное эндоскопическое лечение острых желудочно-кишечных кровотечений язвенной этиологии / В.В. Избицкий, С.Н. Гулевский // Запорож. мед. журнал. — 2013. — № 3(78). — С. 25-27.
10. Костюченко А.Л. Интенсивная терапия послеоперационных осложнений: Руководство для врачей / А.Л. Костюченко, К.Я. Гуревич, Н.И. Лыткин. — СПб. : СпецЛит, 2000. — 575 с.
11. Майстренко Н.А. Хирургическое лечение язвы двенадцатиперстной кишки / Майстренко H.A., Мовчан К.Н. — СПб.: Гиппократ, 2000. — 356 с.
12. Осложненные формы язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. Неосложненные состояния у детей / И.Д. Муратов, П.П. Кузьмичев, У.Н. Яновский, М.В. Щницер // Шестой конгресс педиатров России. — М, 2000. — С. 201.
13. Панцырев Ю.М. Хирургическое лечение язвенной болезни, осложненной кровотечением и перфорацией / Ю.М. Панцырев, А.И. Михалев, Е.Д. Федоров // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2003. — № 1. — С. 50-57.
14. Применение эндоскопической аргонно-плазменной коагуляции в лечении больных с острыми желудочно-кишечными и пищеводными кровотечениями различной этиологии: Пособие для врачей. /А.А. Машкин, А.А. Хойрыш, А.В. Ефанов, Н.Н. Федосеева. — Тюмень, 2007. — С. 7-11.
15. Саенко В.Ф. Современные методы лечения язвенной болезни / Саенко В.Ф, Грубник В.В., Грубник Ю.В. — К.: Здоров'я, 2002. — 272 с.
16. Секачева М.И. Заболевания верхних отделов ЖКТ. Антисекреторные препараты в лечении неварикозных кровотечений из верхних отделов желудочно-кишечного тракта с точки зрения доказательной медицины / М.И. Секачева // Conslium medicum. — 2004. — Т.06, № 6. — С. 6.
17. Соколова В.Н. Интерлейкины при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / В.Н. Соколова // Со-
временные подходы к лечению язвенной болезни: Мат-лы науч.-практ. конф., 2012. — М, 2012. — С. 66.
18. Сотников В.Н. Эндоскопическая диагностика и эндоскопические методы лечения кровотечений из верхних отделов пищеварительного тракта: Учебное пособие / В.Н. Сотников, Т.К. Дубинская, А.А. Разживина. — М.: РМАПО, 2000. — 48 с.
19. Цветкова Л.Н. Проблемы лечения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей / Л.Н. Цветкова, В.А. Филин //Педиатрия. — 2001. — № 9. — С. 93-99.
20. Цурупа С.Д. Сравнительная оценка эндоскопических методов гемостаза при кровотечениях из верхних отделов ЖКТ: Автореф. дис... канд. мед. наук. — СПб., 2004. — С. 16-18.
21. Эндоскопический гемостаз с использованием аргоноплаз-менной коагуляции при острых желудочно-кишечных кровотечениях: первый клинический опыт / Е.Д. Федоров, Р.В. Плахов, М.Е. Тимофеев, А.И. Михалев // Клиническая эндоскопия. —
2003. — № 1. — С. 12-15.
22. Эффективность применения эндоскопической аргоно-плазменной коагуляции в сравнении с биполярной диатермо-коагуляцией при язвенных гастродуоденальных кровотечениях / Е.Д. Федоров, О.И. Юдин., Д.Ю. Петров, М.В. Степнов, Е.В. Иванова//РЖГГК. — 2008. — № 6. — С. 33-37.
23. Яковлева Ю.В. Применение омепразола для парентерального введения у больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями после эндоскопического гемостаза/Ю.В. Яковлева, Н.В. Войташевская, И.В. Сидоренко, А.В. Бутров // РМЖ. — 2008. — № 2. — С. 64-68.
24. Aabakken L. Nonvariceal upper gastrointestinal bleeding / L. Aabakken //Endoscopy. — 2005. — Vol. 37, № 3. — Р. 195-200.
25. Ameh E.A. Duodenal ulcer in childhood in developing countries / E.A. Ameh // Indian Pediatr. — 2003 Mar. — 40(3). — P. 272.
26. Farin G. Technology of argon plasma coagulation, with particular regard to endoscopic application / G. Farin, K.E. Grund// Endosc. Surg. — 1994. — Vol. 2. — P. 71-77.
27. Farin G, Grund K.E, Storek D. Endoscopic argon plasma coagulation, first clinical experience in flexible endoscopy / G. Farin, K.E. Grund, D. Storek // Endosc. Surg. — 1994. — Vol. 2. — P. 42-46.
28. Freston J.W. Management of peptic ulcers: emerging issues / Freston J.W. // World Journal of Surgery. — 2000. — Vol. 24, Iss. 3. — P. 250-255.
29. Grund K.E. Argon plasma coagulation (APC): ballyhoo or breakthrough?//Endoscopy. — 1997. — Vol. 29. — P. 196-198.
30. Skok P. Argon plasma coagulation versus injection sclerotherapy in peptic ulcer hemorrhage. A prospective controlled study / P. Skok, I. Krisman, М. Skok// Hepatogastroenterology. —
2004. — Vol. 51. — P. 165-170.
31. Watson J. P. The tissue effect of argon plasma coagulation on esophageal and gastric mucosae / J. P. Watson, M.K. Bennet, S.M. Griffi // Gastrointest. Endosc. — 2000. — Vol. 52. — P. 342-345.
Отримано 22.02.15 ■
Сокольник С.А.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
АРГОНОПЛАЗМЕННАЯ КОАГУЛЯЦИЯ ПРИ КРОВОТОЧАЩИХ ЯЗВАХ ЖЕЛУДКА И ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ У ДЕТЕЙ
Резюме. На основании проведенного анализа источников литературы обобщены существующие сведения относительно использования современных методов эндоскопической остановки кровотечений, в частности с использованием аргоноплазменной коагуляции.
Ключевые слова: дети, желудочно-кишечные кровотечения, аргоноплазменная коагуляция.
Sokolnyk S.O.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
ARGON PLASMA COAGULATION IN BLEEDING GASTRIC AND DUODENAL ULCERS IN CHILDREN
Summary. Based on the analysis of sources of literature, there was summarized existing information on the use of modern methods of endoscopic hemostasis, in particular by means of argon plasma coagulation.
Key words: children, gastrointestinal bleeding, argon plasma coagulation.
7ó
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 4 (67) • 2015
