CC BY
7
Посилання на статтю_
Малий В.В. Можливост штенсифкацп в управлiннi проектами / В.В. Малий, С.В. Антоненко, О.1. Мазуркевич // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2003. - №1(6). - P.57-60._
УДК 65.01
В.В. Малий, С.В. Антоненко, О.1. Мазуркевич МОЖЛИВОСТ1 1НТЕНСИФ1КАЦП В УПРАВЛ1НН1 ПРОЕКТАМИ
Сформульоваы ochobhí сфери в галузi управлЫня проектами, де необхiдно якнайшвидше застосовувати Ытенсивних методiв креатологií та ЫтелектуальноТ технологií. Доведено найбiльш ефективне застосування цих методiв на початковiй стадп робiт за проектом. Дж. 5.
Ключовi слова: iнтенсивний шлях в управляй проектами, передiнвестицiйна фаза проекту, ягасть рiшень, методи творчого пошуку.
В.В. Малый, С.В. Антоненко, А.И. Мазуркевич
ВОЗМОЖНОСТИ ИНТЕНСИФИКАЦИИ В УПРАВЛЕНИИ ПРОЕКТАМИ
Сформулированы основные сферы в области управления проектами, где необходимо как можно быстрее применять интенсивные методы креатологии и .интеллектуальной технологии. Доказано наиболее эффективное применение этих методов на начальной стадии работ по проекту. Ист.5.
V.V. Malyi, S.V. Antonenko, O.I. Mazurkevich
INTENSIFICATION POSSIBILITIES IN PROJECT MANAGEMENT
Main project management spheres required the application of intensive creatology and intellectual technology methods are formulated. It is proved that the most effective application is reasonable at the initial project stage.
Постановка проблеми у загальному вигляд'/. Сьогодшшня ситуац1я в управлшш проектами характерна, насамперед, р1зким зростанням обсягу формал1зованих метод1в та засоб1в п1дтримки прийняття р1шень. Ц1 методи та засоби потребують усе бтьше й бтьше вх1дних даних, як1 у ход1 п1дготовки та реал1зац1Т проекту потребують в свою чергу все бтьше ресурс1в для Тх обслуговування. Ктькють i складн1сть цих засоб1в та метод1в все зростають, але ж вщомо, що "шформа^я зростае, принаймш, вдвiчi швидше за промисловий потен^ал" [1]. Тобто, якщо так пще й далi, через деякий час вартють управлiння проектом може, як мЫмум, зрiвнятися з вартiстю його виконання. Цей шлях в управлшш проектами е ЕКСТЕНСИВНИМ, бо вш передбачае збiльшення кiлькостi вживаних шформацшних ресурсiв зi збереженням Тх якост на iснуючому рiвнi.
Вирiшенням ^еТ проблеми може стати, на думку авторiв, використання 1НТЕНСИВНОГО шляху в управлшш проектами. Цей шлях вже багато ромв розвиваеться авторами стосовно виршення завдань техшки та бiзнесу в межах НацiональноТ металургiйноТ академи УкраТни та учбово-навчального 1нституту шновацшноТ освiти та розвитку Мiнiстерства осв^и i науки УкраТни при цш же академи.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6) 1
Зв'язок проблеми з важливими науковими чи практичними завданнями. Застосування 1НТЕНСИВНОГО шляху в управлшш проектами мае привести до рiзкого скорочення обсяпв шформаци, необхщно'Т для забезпечення потреб проекту i не менш рiзкого полтшення якостi пiдготовки управлiнських рiшень, як стосуються проекту. А це, в свою чергу, приведе до зниження вартост проекту i скорочення часу, потрiбного для його пiдготовки. На етапах реалiзацN проекту i його закриття ус сучаснi методи управлшня проектами працюватимуть, як i доа, але обсяги Тх застосування обмежаться необхщним мiнiмумом. Оскiльки будь-який проект мае обмеження щодо термов виконання та обсягу фшансування, перехiд до штенсивного шляху в управлiннi проектами е актуальним, теоретичним та практичним завданням.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано вирiшення дано)' проблеми / на як'1 спираеться автор. На жаль, бтьшють вщомих авторам публкацш лише констатують потребу в якiсному вирiшеннi тих завдань, як потребують творчого пщходу [2]. Дехто пропонуе застарiлi (хоча й дiевi) методи творчостi, наприклад, "мозкового штурму", або методи експертного оцшювання [3], якi придатнi лише тод^ коли умови завдання досить чггко визначенi (а таке, на жаль, бувае далеко не завжди, особливо в шновацшних проектах), або, у кращому раз^ дуже обмежену ктькють погано сформульованих корисних, але дуже загальних рекомендацш [4].
Видлення не вирiшених ранiше частин загально)' проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Сучасш методи творчого пошуку, хоча б з числа тих, ям викладеш у пiдручнику "Креатолопя та iнтелектуальнi технологи iнновацiйного розвитку" [5], в управлiннi проектами, невщомо чому, досi майже не застосовуються. А за Тх допомогою, на думку авторiв, можливо суттево полтшити становище.
Формулювання цлей статт'1 (постановка завдання). Метою феТ' статтi е означення тих сфер, в яких потрiбно якнайшвидше перейти до штенсивного шляху в управлшш проектами.
Виклад основного матер'алу досл'1дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. Становище може бути полтшено щонайменше, у розв'язанш наступних проблем.
Коректна постановка проектного завдання, особливо в шновацшних проектах, проектах з високим рiвнем невизначеност та у довгострокових проектах, невизначенють в яких обумовлена неосяжно великою ктькютю чинниш, що впливають на хщ виконання та результати проекту.
Оцшювання, ще на етап передпроектного аналiзу, ризиш якюно'Т природи (тих, якi не пщдаються кiлькiсному оцiнюванню iнакше, як експертними методами) й розробка заходiв щодо недопущення Тх настання (тобто, не попередження, i тим бтьше, не лквщаци наслiдкiв - а усунення причин, наслщками яких е ризики).
Попередне оцшювання та обрання рацюнальних стратегш виконання проекту.
Пiдвищення ефективностi розподту ресурсiв за рахунок використання сучасних модифкацш функцiонально-вартiсного аналiзу та виршення протирiч, що виникають.
2
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
Методи пщвищення якocтi poбoти з пepcoнaлoм та зaцiкaвлeними ocoбaми пpoeктy, пpoгнoзyвaння та зменшення pизикiв, пoв'язaниx з пepcoнaлoм та зaцiкaвлeними ocoбaми.
ФopмyвaнняIpeфopмyвaння культури пiдпpиeмництвa при yпpaвлiннi пpoeктaми poзвиткy.
Тaкi вaжливi acпeкти пpoeктiв, як вибip та кopeктнa пocтaнoвкa завдань на пepeдiнвecтицiйнiй фaзi пpoeктy, yпpaвлiння людcьким чинникoм та зacтocyвaння cyчacниx мeтoдiв виpiшeння твopчиx завдань (тобто, завдань, cyтнicть кoтpиx пoлягae y виявлeннi та виpiшeннi пpoтиpiч), cьoгoднi е найменш iнcтpyмeнтaльнo забезпеченими. Ц завдання aбo мають пpинципoвo якicний xapaктep, aбo виникають ще тод^ кoли мaтeмaтикy зacтocyвaти нема дo чoгo (6o не пoбyдoвaнi вiдпoвiднi мoдeлi). Ïx ефективне виршення нeмoжливe лише за дoпoмoгoю фopмaльниx мeтoдiв (6o вcя математика, включнo з мaтeмaтичнoю лoгiкoю, пoбyдoвaнa на принцип виключeнoгo тpeтьoгo, тoбтo, на неприйнятт пpoтиpiччя як ocнoви для прийняття ршень).
Щo ми втpaчaeмo через нeдocтaтню мeтoдoлoгiчнy зaбeзпeчeнicть? Нaвeдeмo xoчa б oдин приклад.
^резвюний пpoeкт "Укриття" (зараз це "Укриття-2"), над яким вже бaгaтo po^ працюють фaxiвцi, бeзпepeчнo, е яcкpaвим пpиклaдoм нeвдaлoï пocтaнoвки пpoeктнoгo завдання, 6o yбeзпeчити нapoд УкраТни i людо^ y цiлoмy цей пpoeкт мoжe лише на деякий ча^ дoки не зacвiтитьcя нoвa oбoлoнкa.
Ще пiд чac пepeбyвaння oднoгo з aвтopiв ^еТ cтaттi на Чopнoбильcькiй АЕС вoceни 1986 po^ фaxiвцi oбгoвopювaли, щo найкращим виршенням чopнoбильcькoï пpoблeми 6ув би пpoeкт poзвaнтaжeння "гapячoï" зoни з пoдaльшoю пepepoбкoю oдepжaниx мaтepiaлiв на щocь кopиcнe: чи на нoвe пaливo, чи на iзoтoпи для пpoмиcлoвocтi, чи на безпечний "бaлacт", який мoжнa бyлo б пoвepнyти у навшлишне cepeдoвищe. Таким чинoм, за дектька poкiв нoвe укриття вже не бyлo б пoтpiбним, 6o не бyлo б тoгo, щo пoтpiбнo укривати, та й гpoшi вiд пpoдaжy тoвapниx iзoтoпiв мoжнa бyлo б oдepжaти, й немалк Bиcтaчилo б на yci пoтpeби пoтepпiлиx вiд цьoгo лиxa.
Але фажвц^ якi пpoпoнyвaли цей шляx, вiдпpaцювaли cвoe i пoвepнyлиcя пo дoмiвкax. А xтocь прийняв "мудре" piшeння - укривати. От i yкpивaeмo, зaмicть тoгo, щoб викopиcтoвyвaти. Таку цiнy ми cплaчyeмo за нeвдaлi „ЯК1СН1" piшeння. Хoчa юнуючий пpoeкт i викoнyeтьcя, нaчeбтo, за вама правилами yпpaвлiння пpoeктaми, i К1ЛЬК1СН1 завдання виpiшyютьcя найкращим чинoм. Але - не у той бiк. I мapнyвaтимeмo ми cвoï й мiжнapoднi гpoшi, пoки не пocтaвимo цю пpoблeмy так, як вoнa мала б бути пocтaвлeнa з caмoгo пoчaткy.
На цьoмy, eдинoмy, пpиклaдi виднo, дo чoгo мoжyть пpизвecти (вибачте за каламбур) неякюш ЯК1СН1 piшeння, i нашльки важливе зacтocyвaння iнтeнcивнoгo шляxy в управлшш пpoeктaми.
Ще раз звepнiмo увагу на те, щo таю ршення нeмoжливo oдepжaти нiяким пpoгpaмyвaнням, нiякoю oптимiзaцieю, нiякими eкcпepтними oцiнкaми (на Cxoдi кажуть: '^^o зiбpaти дoкyпи дев'ять вaгiтниx жiнoк, дитя вce oднo не нapoдитьcя за мюяць"). Iнтeнcивний шляx мае cвoю oкpeмy мeтoдoлoгiю та cвoï ocoбливi iнcтpyмeнти, щoб ним iти, треба йoгo oпaнyвaти.
Висновки з даного досл'дження. Таким чинoм, ми бaчимo, щo зacтocyвaння iнтeнcивнoгo шляxy в управлшш пpoeктaми, пo-пepшe, мoжливe i дoцiльнe.
no-друге, зacтocyвaння цьoгo шляxy е нaйбiльш плiдним на пoчaткy poбiт за пpoeктoм, на передшвестицшнш фaзi, де ще не визначеш aнi пoвний cпиcoк poбiт за пpoeктoм, aнi йoгo кiлькicнi пoкaзники.
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2003, № 1(6)
3
Застосування методiв творчого пошуку в управлшш проектами скорочуе bm6ïp найбiльш ефективних BapiaHTiB дiй, але не замшюе необхiдностi використання тpaдицiйних (кiлькiсних) методiв в упpaвлiннi проектами. Тобто, Bei напрацювання, якi вiдносяться до aнaлiзу кiлькiсних покaзникiв проекту та його лопчних (точнiше, фоpмaльно-логiчних) aспектiв збер^ають свою aктуaльнiсть.
Обсяги застосування ктькюних методiв значно зменшуються за рахунок того, що вони бтьш точно спрямовуються на досягнення цiлей проекту. Це дозволяе суттево заощаджувати час i кошти на початкових фазах проекту, коректне виконання яких потребуе найвищо' квaлiфiкaцiï вiд постaновникiв проектних завдань, вщ людей, якi вщповщають за створення команди проекту й за взаемоди' мiж зaцiкaвленими особами проекту тощо.
1нтенсивний шлях в управлшш проектами треба запроваджувати досить швидко, бо втрати вщ його невикористання можуть бути значними нав^ь в одиничному пpоектi.
1нтенсивний шлях в управлшш проектами - не мистецтво, а наука; вш мае свое методолопчне забезпечення, його можна опанувати.
Перспективи подальших розв'док у даному напрямку. В подальшому буде розглянуто застосування принаймш основних названих вище методiв та зaсобiв творчого пошуку для управлшня проектами i буде показано, як саме за 'х допомогою збеpiгaються час i кошти та полтшуеться якiсть проекту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Чурсин Н.Н. Популярная информатика. - К.: Технка, 1982. - 158 с.
2. Тян Р.Б., Холод Б.1., Ткаченко В.А. Управлшня проектами: Навчальний пос1бник. -Днтропетровськ: Дыпропетровська академ1я управл1ння, б1знесу та права, 2000. - 224 с.
3. Кер1вництво з питань проектного менеджменту: Пер. з англ. / Пщ ред. С.Д. Бушуева. -2-е вид., перероб. - К.: Видавничий д1м "Дтова Укра'на", 2000. - 198 с.
4. Бэгьюли Ф. Управление проектом. Пер. с нем. В. Петрашек. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 208 с.
5. Пигоров Г.С., Козинец В.П., Махмудов А.Г., Антоненко С.В., Малый В.В., Козинец В.В., Резник Н.А. Креатология и интеллектуальные технологии инновационного развития. Учебник для вузов. - Днепропетровск: Пороги, 2003. - 502 с.
Стаття надмшла до редакцп 03.04.2003 р.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
