CC BY
11
Посилання на статтю_
Антоненко С.В. „Маленьк вщкриття" 3aMicTb великого працелюбства, або Засоби оцiнювання в управлшы проектами. Частина 2. Розвиток систем та явища, ям його супроводжують/ С.В. Антоненко, В.В. Малий, О.1. Мазуркевич // Управлiння проектами та розвиток виробництва. Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2003. - № 4(8). - C.34-41.___
УДК 65.011
С.В. Антоненко, В.В. Малий, О.1. Мазуркевич
"МАЛЕНЬК1 В1ДКРИТТЯ" ЗАМ1СТЬ ВЕЛИКОГО ПРАЦЕЛЮБСТВА, або ЗАСОБИ ОЦ1НЮВАННЯ В УПРАВЛ1НН1 ПРОЕКТАМИ
ЧАСТИНА 2. РОЗВИТОК СИСТЕМ ТА ЯВИЩА, ЯК1 ЙОГО СУПРОВОДЖУЮТЬ
Розвиток систем розглянуто у зв'язку з явищами, якими в1н супроводжуеться. Зроблено висновки стосовно тих аспекпв управл1ння проектами, розробкою яких займаються автори. Рис. 5, дж. 6.
Ключов1 слова: управл1ння проектами, життевий цикл, системи, розвиток, ефекти небажаы, р1шення творч1, к1льк1сть творчих р1шень, як1сть творчих р1шень, вартють зд1йснення зм1н, потенц1йна економ1я вщ впровадження творчих р1шень, економ1чна ефективнють.
С.В. Антоненко, В.В. Малый, А.И. Мазуркевич
«МАЛЕНЬКИЕ ОТКРЫТИЯ» ВМЕСТО БОЛЬШОГО ТРУДОЛЮБИЯ, ИЛИ СРЕДСТВА ОЦЕНИВАНИЯ В УПРАВЛЕНИИ ПРОЕКТАМИ. ЧАСТЬ 2. РАЗВИТИЕ СИСТЕМ И ЯВЛЕНИЯ, ЕГО СОПРОВОЖДАЮЩИЕ
Развитие систем рассмотрено в связи с явлениями, которыми оно сопровождается. Сделаны выводы относительно тех аспектов управления проектами, разработкой которых занимаются авторы. Рис. 5, ист. 6.
S.V. Antonenko, V.V. Maliy, O.I. Mazurkevich
"SMALL DISCOVERIES" INSTEAD OF GREAT DILIGENCE OR ASSESSMENT METHODS IN PROJECT MANAGEMENT. PART II. DEVELOPMENT OF SYSTEMS AND SURROUNDING EFFECTS
The development of systems is examined in view of surrounding phenomena. Corresponding conclusions are made.
Постановка проблеми у загальному вигляд'1. Управлшня проектами - це виконання комплешв конкретних робгг. Але будь-який проект е лише частиною загального шляху розвитку системи. Деяк проекти виконуються з максимальним наближенням до ршень, як приймае команда проект-менеджерiв, а i^i - зi значними вщхиленнями вщ попередньо узгодженого проекту. I це далеко не завжди е провиною проект-менеджерiв або свщоцтвом Тх недостатньоТ квалiфiкацil. В багатьох випадках проблеми проекту мають своею основою ^норування законiв розвитку систем та пов'язаних з цим явищ.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
1
Зв'язок проблеми з важливими науковими чи практичними завданнями. Врахування закошв розвитку систем в постанову проекпв дозволяе, перш за все, не намагатися створювати та реалiзовувати проекти, як не мають достатнiх перспектив, i крiм того, рацiонально розподiляти ресурси проекту з метою пщвищення його ефективност на початкових етапах, коли е можливють за рахунок м^мальних ресурсiв попередити, а iнколи й усунути проблеми, якi можуть виникнути вже потiм, коли проект реалiзуеться i бiльшiсть ресурсiв уже задiяно.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано вирiшення дано)' проблеми / на яш спираеться автор. У галузi управлiння проектами ця проблема звичайно не розглядаеться. Нав^ь коли провадиться попередня оцшка реалiзованостi проекту, не передбачаеться перевiряти його на вiдповiднiсть законам розвитку систем.
В той же час, закони розвитку систем е предметом спе^альноТ уваги в таких галузях знань, як креатолопя [1], теорiя розв'язання шженерних задач - ТР1З [2] та функцюнально-вартюний аналiз [3]. Але дат цих галузей не використовуються в управлшш проектами (принаймш, у вiдомих авторам публiкацiях на ц теми).
Видлення не вирiшених ранiше частин загально)' проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Сшльний аналiз графiкiв розвитку систем та явищ, як його супроводжують, i одержання корисних для практики рекомендацш - важлива складова аналiзу реалiзованостi проекту, яка, на думку авторiв, мае бути обов'язковою для вах проектiв.
Формулювання цлей статт'1 (постановка завдання). Виходячи з того, що графки розвитку мають загальний сенс, тобто, можуть бути застосован однаковою мiрою до системи, яка е предметом проекту, до процеав створення, виконання та управлшня в самому проекту до розвитку команди проекту та шше, в цiй статл наведений загальний аналiз графiкiв i окремi висновки, якi вiдображають застосування закономiрностей розвитку систем до рiзних аспектiв управлiння проектами.
Виклад основного матер'алу досл'1дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. Графки розвитку систем створювалися й дослщжувалися за останне сторiччя безлiччю авторiв. Але найбiльш систематизоване спiвставлення графшв розвитку систем з явищами та ефектами, що його супроводжують, на думку авторiв, наведене в [2].
Слщ попередньо зауважити, що вс графки мають спiльну вiсь абсцис - це вюь часу, - i Тх особливi (вiдмiченi цифрами) точки - синхроннi. Сама ж вюь часу подана на графках скорiше логарифмом, нiж лiнiйною мiрою. Це витiкае як з анал^ичних рiвнянь щодо розвитку систем, наведених, наприклад, у [5], так i з того, що майже ва явища й ефекти, якi розглядаються, стосуються, насамперед, початкових фаз проекту чи розвитку системи. У подальшому ж змши вiдбуваються дещо повтьшше.
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
Для кращого розумшня змюту цих графшв з точки зору управлiння проектами доцтьно додати до графiкiв, ям розглянутi в [2], ще й графки з роботи [4] й розглянути Тх саме з точки зору управлшня проектами, а не креатологи, як у [2] чи ФВА, як у [4]. Необхщно також розглянути дещо бтьшу ктькють особливих точок, нiж звичайно видтяеться на цих графiках.
На рис. 1 - класична динамка розвитку будь-якоТ системи, точшше -динамка головноТ корисноТ функци - ГВФ - ^еТ системи (на решт рисункiв Т'Т подано тонким пунктиром). Виокремимо на цьому графку точки, в яких з системою вщбуваються змши, цiкавi з точки зору управлшня проектами.
По-перше, це точка 01, в якiй вперше вщбуваеться '^зична" реалiзацiя системи (створюеться дослщний зразок об'екта, в лабораторних умовах вперше вдаеться провести процес або вперше створюеться нова структура з новими властивостями). Це - точка, в якш з'являеться продукт, але ще не товар. Цей продукт, попри принципову роботоспроможнють, ще мае безлiч вад i непридатний для того, щоб стати цкавим для споживача.
На в^зку вщ точки 01 до точки 11 вщбуваеться створення товару з
продукту: усуваються недолги, продукт узгоджуеться з потребами споживача, йому надаеться приваблива форма i його собiвартiсть стае такою, що дозволяе не лише вщшкодувати виробниковi витрати на створення товару, а й дае хоч який-небудь прибуток. В точц 11 вщбуваеться перший вихщ товару на ринок, його перша зустач зi споживачем.
Вщ точки 1 до точки 21 вiдбуваеться майже експоненцiйний рют попиту на новий товар. А чому б i нi: аналопв чи навiть "клошв" конкуренти ще не створили, попит е, ринковий сегмент практично втьний. Але у точц 2 вiдбуваеться важлива, хоча й малопом^на подiя: вперше не збтьшуються чи починають зменшуватися темпи зростання потоку ГВФ. Причинами можуть бути зниження штенсивносп попиту, дм конкурентiв, змiни, якi сама система викликае в оточуючому середовищi тощо. Починаючи з точки 21 перша похщна вiд ГВФ стае вщ'емною.
1
У точцi 3 настае практичне насичення середовища потоком ГВФ системи. В цей час функцюнальш можливосл системи досягають верхньоТ меж^ самих систем на ринку така ктькють, що вони практично задовольняють попит на виконання притаманноТ Тм ГВФ даним способом i в даному обсязк В той же час вплив сукупност цих систем на оточуюче середовище в точц 31 досягае гранично припустимих значень. I в той же час в точц 31 звичайно вже змшюються потреби споживачiв. Вони б i радi були замiнити систему новою, бтьш
Рис. 1. Динамка головноТ корисноТ функци системи
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
3
ефективною, але, за окремими виключеннями (яких, проте, стае дедалi бтьше), нових систем в цей час ще шхто не пропонуе.
Оскльки полтшити ГВФ системи вже практично неможливо, ринок, починаючи з точки 31, вже насичено, а вплив системи на оточуюче середовище (звичайно негативний) сягае верхньоТ меж^ у промiжку вщ точки 31 до точки 41 потiк ГВФ е сталим. Але, як ттьки на ринку з'являеться пропозицiя новоТ системи (тобто, як ттьки нова система у своему розвитку перетинае точку 1 свого - не наведеного на рисунку 1 - графка), починаючи з точки 41 висхщна система замшюеться системою нового поколшня. Стара ж система або зовам виходить iз вжитку (як, наприклад, кременевi рушниц^, або ж займае невеличку спецiалiзовану ринкову нiшу (як, наприклад, свiчки, якi ще якiсь 120 рокв тому були головним джерелом штучного осв^лення).
На рис. 2 вщображено динамiку небажаних факторiв, що супроводжують розвиток системи. Ц фактори, здебтьшого, зумовленi двома групами причин.
Рис. 2. Динамка небажаних ефекпв системи
Перша група - це фактори, як дшть на початкових стадiях розвитку системи унаслiдок недосконалост самоТ "новонародженоТ" системи, а також через неузгодженють цiлей розробника, який створюе продукт, й продавця, якому потрiбен не продукт, а товар - економiчно ефективний продукт.
Друга група - це небажан фактори, як е наслщком використання системи та ТТ взаемодп з оточуючим середовищем: рiзноманiтнi забруднення (матерiальнi, теплов^ електромагнiтнi тощо), монополiзацiя ринку (якщо система е, наприклад, концерном), негативний вплив на довклля (знищення кормовоТ бази для окремих видiв тварин), токсичн вiдходи та багато шшого. Боротьба з цими факторами вщволкае кошти зi сфер виробництва та розподту на лiквiдацiю шкiдливих наслщкв розвитку системи.
На цьому ж рисунку подана сумарна крива цих впливiв. Вона за формою сшвпадае з кривою вщмов обладнання, яка теж складаеться з двох частин: вщмов, як виникають на початкових фазах експлуатаци й обумовленi недолками системи, та вiдмов, якi зумовлеш фiзичним старiнням обладнання внаслiдок його експлуатаци та дм на нього зовшшшх сил.
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
На рис. 3 наведено дат про ктькють творчих ршень, необхщну для створення новоТ повноцшно'Т системи, що звичайно й становить завдання проекту.
Рис. 3. Динамка к1лькост1 творчих ршень, потр1бних для створення повноц1нноТ системи
На цьому рисунку добре видно, що значна ктькють творчих ршень потрiбна на початку створення системи, коли вже е ТТ перша фiзична реалiзацiя, але створювана система ще не стала товаром, тобто не приносить прибутку.
На перший погляд трохи дивним здаеться другий пщйом ^е'Т кривоТ - перед кшцем "життя" системи. Причина цього пщйому - потреба у боротьбi з небажаними ефектами, якi в цей час вже заважають подальшому розвитковi системи на фонi продовження розвитку i ринкового успiху самоТ системи. Але рiшення, якi приймаються в цей час суттево в^зняються вiд тих, якi супроводжували перший пщйом, що добре видно з рис. 4.
На рис. 4 вщображено динамку якост творчих ршень за п'ятибальною шкалою, розробленою Г.С. Альтшуллером [2]. Найякiснiшi рiшення, як зрозумто з цього графiку, розробляються ще тодi, коли система не мае ^зичного" втiлення, коли юнуе лише ТТ концепцiя та, можливо, результати якихось науково-дослiдних чи конструкторських розробок. Щоб реалiзувати систему, доводиться виршувати спочатку завдання вищих рiвнiв складностi, а потiм - й бтьш простi, тiльки для того, щоб система стала працездатною.
Але досягнення працездатност - це ще не все. Треба зробити систему ще й конкурентоспроможною - зробити Т'Т товаром. Це також потребуе прийняття ршень з досить високим рiвнем якостк треба узгодити систему з потребами економки, споживачiв, з можливостями технологiй та швестицш.
Та коли система вже стала товаром, Т'Т подальше вдосконалення вже майже неможливе. I не ттьки тому, що система така вже гарна. А ще й тому, що вона влаштовуе споживачiв, бо е в цей час конкурентоспроможною, а небажан ефекти, ям виникають, ще мають невеликий масштаб i не дуже помггнк А ще тому, що технологи й обладнання створен саме для такоТ системи, вкладенi кошти треба повертати, а створювати в цей час вдосконалену систему означае часто - викинути деяк технологи й обладнання, знову навчати персонал, тобто -невиправдано змарнувати частину швестицш. Тому пюля виходу системи на ринок творчi ршення, пов'язан з нею, завжди мають низьку якють, яка вже не полтшуеться з часом.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
5
■X
24
/
/
/
З4 44
Рис. 4. Динамка якосп твopчиx piшeнь, пoтpiбниx для cтвopeння пoвнoцiннoï cиcтeми
Сaмe тому пpoeкти з "вpятувaння" cиcтeми, яка зaвepшуe св1й життевий цикл, пpaктичнo нeмoжливo виконати на нaлeжнoму piвнi новизни та якост1, xo4a eкoнoмiчний eфeкт нав1ть в1д нaйпpocтiшиx piшeнь мoжe бути значним: система в цeй час щe мае дeякi peзepви poзвитку, та й попит на нeï щe е.
Економ1чн1 acпeкти, як1 cупpoвoджують poзвитoк cиcтeм, вiдoбpaжeнo на pиc.5.
На цьому pиcунку видно, що найбтьш eфeктивнo пoпepeджувaти виникнeння в систем! нeбaжaниx eфeктiв на пoчaткoвиx cтaдiяx poзвитку cиcтeми: тод1, коли вона щe нe стала тoвapoм. Тод1 й eкoнoмiчний eфeкт е максимальним.
Вжe пepeд виxoдoм cиcтeми на pинoк можлива eкoнoмiя стае мeншoю, н1ж вapтicть впpoвaджeння вiдпoвiдниx piшeнь. Сaмe тод1 cпpaвджуeтьcя cтapa iнжeнepнa мудpicть: "Кpaщe - вopoг дoбpoгo". Така ситуац1я виникае чepeз тe, що кошти ужe вклaдeнi у вщповщш устаткування, тexнoлoгiï, пepcoнaл та системи упpaвлiння. В подальшому ж вapтicть впpoвaджeння piшeнь пост1йно зpocтae, а ïx eфeктивнicть стае м1н1мальною, а пoдeкуди - й вщ'емною. Цe й зpoзумiлo, aджe в цeй час piшeння впpoвaджуютьcя лишe для того, щоб усунути нeбaжaнi насл1дки poзвитку cиcтeми (ïx динамку див. на pиc. 2).
б "Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2003, № 4(8)
Рис. 5. Динамка економiчних показнигав розвитку системи:
........... - вартiсть впровадження рiшень з попередження чи усунення небажаних
ефек^в системи;
— — - економiя, яка виникае внаслщок попередження чи усунення небажаних ефек^в системи;
- сумарна економiчна ефективнiсть системи
Висновки з даного досл'1дження. Ва висновки з даного дослщження потребують для опису обсягу набагато бтьшого, н1ж дозволяе формат статп. Нижче кожен з автор1в виклав деяк1 висновки, як1 е важливими саме для його роботи, окремо, шд сво'м 1м'ям.
В.В. Малий
З анал1зу граф1к1в випливае, що найбтьш доц1льними е проекти, як1 охоплюють пром1жок часу вщ постановки завдання до т1е'| точки, де проект починае давати сталий прибуток (десь м1ж точками 1 та 2). На цьому етап створюеться основна маса творчих р1шень, як1 потребують квал1ф1кованих фах1вц1в як з1 створення штелектуально'' власност1, так I з и захисту. Якщо так1 р1шення не будуть своечасно захищеш, це дасть змогу конкурентам рашше вийти на ринок з пропозиц1ями-"клонами" I суттево наблизить ситуацш до точки 2, де будуть потр1бн1 додатков1 кошти, як1 майже не створюватимуть додаткового прибутку.
Важливим е також в1др1зок прав1ше точки 25. Проекти, як1 можуть провадитися для запобкання передчасн1й втрат1 товаром його потенц1алу, повинн1 мати не шновацшний характер стосовно само' системи, а лише полтшувати взаемод1ю м1ж системою та оточуючим середовищем.
Сучасний проект-менеджер повинен не лише сприймати нов1 р1шення, як1 здатна запропонувати йому команда, а й оцшювати якють та реал1зован1сть цих
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
7
ршень в рамках проекту. Тому вивчення сучасних методiв розв'язування творчих завдань та захисту штелектуально!' власност мае бути важливою складовою пiдготовки проект-менеджерiв.
О.1. Мазуркевич
Наведенi графiки дають змогу побачити деякi особливi види ризимв проекту й рацiональнiше розподтяти кошти за рахунок такого знання. Зокрема, зрозумта важливiсть вкладень при переходi продукту у товар. Тод^ коли ще не створенi цехи та пщприемства для виробництва, не вкладен кошти в устаткування й персонал, добре проведений функцюнально-вартюний аналiз може дати найвищий ефект (кривi можливо!' економiï за рахунок правильних ршень та вартостi впровадження цих ршень перетинаються лише трохи лiвiше вiд точки 15). Стае очевидним, що сама собою реалiзацiя системи як товару одразу не дае не ттьки прибутку, а ще й деякий час поглинае кошти (короткий в^зок правде точки 15). Також стае зрозумiлим, що проект мае базуватися на суттево новому ршенш, бажано - на новш ГВФ, яка мае значний потен^ал розвитку. Це потребуе на початковому етап вкладень у пошук такоГ ГВФ (це може бути не ттьки новий товар, а й новi схеми товарооб^у, транспортування чи розподту, навiть новi способи утилiзацiï товару пiсля використання - за "петлею якостГ ISO 9004-87).
Для проеклв стосовно систем, якi вже перетнули у своему розвитку точку 2, доцтьно на передшвестицшному етап звернути особливу увагу на можливють створення ново!' системи замiсть пщтримки староï.
З урахуванням рiвнянь, наведених у [5], виникае можливють вже в перюд виходу товару на ринок, спостер^аючи динамку попиту, розрахувати як орiентовний час досягнення системою точки 2, а за необхщносп i точки 3, особливо - для вже юнуючих систем й прийняти вщповщш заходи для управлшня системою у довгостроковому плат.
С.В. Антоненко
Загальний характер графив дозволяе розглядати |'х вплив не лише на проект в цтому, а й на окремi його аспекти, зокрема, на персонал та команду проекту.
Так, з них виткае, що найбтьш складним е завдання створення та гуртування команди проекту на його початкових етапах. Це завдання додатково ускладнюеться тим, що на початку проекту потрiбнi робггники з високим творчим потенщалом, ям звичайно е не найкращими виконавцями. Коли ж проект переходить у стадш впровадження (пюля точки 1), найбтьш важливим стае саме сумлшне виконання рашше прийнятих ршень. Тому на цих етапах потрiбнi добрi виконавцi, але без особливих вимог до |'х творчого потенцiалу. Нав^ь при сталому складi команди проекту структура ризиш, пов'язаних з командою та персоналом проекту, суттево змшюватиметься впродовж проекту.
Прийнята сьогодш в галузi управлшня командою проекту модель, на кшталт соцюшчноТ' [6], не дае змоги оцшювати творчий потен^ал, виконавськi характеристики команди, а особливо - персоналу проекту, ям важливi для оптимiзацiï його виконання, оцшювати ризики, пов'язан з персоналом.
Мае зазнавати суттевих змiн протягом проекту також структура мотивування персоналу. Якщо на початку проекту метою мотивування мае бути зниження факторiв розплати при узгодженн роботи члешв команди та прийнятп командних ршень, напримнц проекту основним напрямком заходiв мотиваци мае бути лiквiдацiя небажаних ефеклв, пов'язаних з демотивуванням персоналу, наближенням мнця проекту, необхiднiстю виконання нецкавих, але потрiбних для завершення проекту роб^ тощо.
Перспективи подальших розв'док у даному напрямку. Як вказано вище, наведет висновки не становлять повного |'х перелку. Тому одним з напряммв
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
подальших розвщок мае бути подальший аналiз цих графiкiв в iHTepecax управлшня проектами.
На 0CH0Bi наведених та шших висновкiв авторами створюються рекомендаци' з прийняття рiшень та методики, ям дозволяють суттево зменшити обсяг попередньоТ iнформацiï для оцiнювання проек^в на передiнвестицiйнiй фазi, полiпшення якост проектiв та попередження виникнення небажаних ефек^в за рахунок рацiонального виконання початкових фаз в управлшш проектами.
Також розробляються окремi методики управлшня рiзними аспектами проекту: iнновацiйною складовою, роботами, персоналом тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Пигоров Г.С., Козинец В.П., Махмудов А.Г., Антоненко С.В., Малый В.В., Козинец В.В., Резник Н.А. Креатология и интеллектуальные технологии инновационного развития: Учебник для вузов / Под общ. ред. Г.С. Пигорова. - Днепропетровск: Пороги, 2003. -502 с. - 300 экз.
2. Альтшуллер Г.С., Злотин Б.Л., Зусман А.В., Филатов В.И. Поиск новых идей: от озарения к технологии (Теория и практика решения изобретательских задач). -Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1989. - 382 с. - 15000 экз.
3. Альтшуллер Г.С., Злотин Б.Л., Филатов В.И. Профессия - поиск нового (Функционально-стоимостной анализ и теория решения изобретательских задач как система выявления резервов экономии). - Кишинёв: Картя Молдовеняскэ, 1985. -196с. - 4000 экз.
4. Бухман И.Б. Функционально-стоимостной анализ - теория и практика проведения. Обзор. - Рига: ЛатНИИНТИ, 1982. - 76 с. - 3400 экз.
5. Каменев А. Ф. Технические системы: закономерности развития.- Л.: Машиностроение, Ленингр. Отделение, 1985. - 216 с. - 2000 экз.
6. Бушуев С.Д., Морозов В.В. Динам1чне лщерство в управлшш проектами: Монограф1я / Украшська асоц1ац1я управлшня проектами. - 2-е вид. - К.: уауп, 2000. - 312 с. - Рос. мовою. - 2000 прим.
Стаття надмшла до редакцп' 03.11.2003 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 4(8)
9
