CC BY
14
Посилання на статтю_
Молоканова В.М. Проблеми реалiзацiï iнновацiйних npoeKTiB в умовах д^чого пiдприeмства / В.М. Молоканова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2006. - № 3(19). - С.23-27._
УДК 65.01
В.М. Молоканова
ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦП 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В В УМОВАХ Д1ЮЧОГО П1ДПРИСМСТВА
Зроблено аналiз методiв планування iнновацiйних проекпв та розглянуто протирiччя ïx реалiзацiï в умовах дiючого пiдприeмства, введено поняття «кошторисний ризик» при плануванн iнновацiйниx проектiв, запропоновано метод групування роб^ зi створення продукту проекту по чотирьох квадрантах залежно вщ !'х повторюваностi та iнновацiйностi. Рис. 2, дж. 7.
В.М. Молоканова
ПРОБЛЕМЫ РЕАЛИЗАЦИИ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ В УСЛОВИЯХ ДЕЙСТВУЮЩЕГО ПРЕДПРИЯТИЯ
Проведено анализ методов планирования инновационных проектов в условиях действующего предприятия, введено понятие сметного риска при планировании инновационных проектов, предложен метод группирования работ по созданию продукта проекта по четырем квадрантам в зависимости их повторяемости и инновационности. Рис. 2, ист. 7.
V.M. Molokanova
INNOVATION PROJECT REALIZATION PROBLEMS IN CONDITIONS OF THE WORKING ENTERPRISE
Analysis of methods of innovation project planning in conditions of the working enterprise is made. The notion of inexact planning risks is considered. The method of project works grouped by four squares depending on their innovation and repeatability is offered.
Постановка проблеми та ïï зв'язок з практичним завданням. Курс Укра'ни на штеграцш до свгтового ринку потребуе пщвищення конкурентоспроможност в^чизняних шдприемств за рахунок впровадження досягнень проектного менеджменту. Ускладнення завдань розвитку економки Укра'ни, виникнення нових цтей та ресурсы обмеження роблять подальше дослщження теоретичних i практичних проблем управлшня проектами своечасною i важливою проблемою сьогодення.
Св^овий досвщ пщтверджуе, що саме проектне управлшня дозволило багатьом кражам виршувати найскладнш завдання переходного характеру в умовах жорстко обмежених фшансових, матерiальниx ресурав та часу. Деякий досвщ у втшенш виробничих проекпв за роки незалежност накопичили окремi пщприемства Укра'ни. Але масштаб використання методiв проектного управлiння в УкраМ, на погляд автора, все ще не вщповщае потребам розвитку економки. Тому систематизацiя та узагальнення науково-теоретичних i прикладних аспекпв "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19) 1
реaлiзaцN проекпв в умовах дiючого виробництва е актуальним питаннями теори i практики проектного менеджменту.
Анал'з останнх досл'джень та невиршеш частини проблеми. Методолопя проектного управлiння накопичила ряд загальних правил використання альтернативних критерив вщбору проектiв, але бiльшiсть рекомендацш стосуеться фшансовоТ' ефективностi проектiв та недостатньо уваги придтяеться питанням селекци проектних iдей, вiдбору найбiльш перспективних [1]. Для збереження конкурентоспроможност дiючi пiдприемства заiнтересованi в успiшнiй реалiзацil iнновацiйних проектiв, але, з шшого боку, статистика свiдчить, що бтьшють проектiв не вкладаеться у поставлен термiни та завершуеться iз значним перевершенням бюджету. Тобто незважаючи на великий обсяг передшвестицшних дослiджень, планування та контроль несподiваний вихiд проекту за межi керованостi може привести до критичного стану всього пщприемства.
Iснуючi науковi положення та шструменти проектного менеджменту не дають можливост надiйно визначити межу iнновацiйностi проек^в, що можуть бути успiшно реалiзованi в умовах дiючого пiдприемства. Звичайно кожен проект мае певн ризики, але вони не повинн загрожувати всьому пiдприемству, тобто потрiбен шструмент, який би визначав межу реалiзацil проектiв в умовах дiючого пщприемства.
Основною метою статп е аналiз можливостей усшшноТ' реaлiзaцN iнновацiйних проек^в в умовах дiючого пiдприемства, розробка шструменту, що дозволив би визначити граничний припустимий ризик для дшчого пщприемства в процеа вiдбору альтернативних шновацшних проектiв.
Основна частина. Реалiзацiя iнновацiйних проектiв являе собою складний процес створення ушкального товару або послуги шляхом розвитку та впровадження деякоТ шновацшноТ' щеТ'. Рiвень шновацшносп товару або послуги визначаеться рiвнем оновлення технiко-технологiчних систем пiдприемства [2]. Визначено, що на якють планування проекту впливае шформа^я щодо продукту проекту [3]. Тобто чим бтьше шновацшнють проекту, тим бiльш кошторисн ризики можуть бути закладенi в директивы документи на етап планування проекту, що е одшею з причин зростання вщхилень проекту вщ планових показникiв в процесi його реалiзацiТ i можливого виходу за межi керованостi.
Завдання управлiння на еташ реалiзацiТ полягае у виробленш такого керуючого впливу, за якого об'ект керування (проект) забезпечуе виконання мети проекту в умовах поставлених обмежень [4]. Практичне дослщження поведшки показниш освоеного обсягу на багатьох проектах в процеа Тх реaлiзaцiТ показало, що в деяких з них спостер^аеться зростання вiдхилень фактичних показниш вщ планових мiрою просування проекту. Причини такого зростання вщхилень можуть бути як зовшшш (брак фшансування або нецтьове використання кошлв), так i внутрiшнi - брак шформаци на етaпi планування, i як слiдство - неякiсне планування. Враховуючи деяку невизнaченiсть будь-якого проекту, зрозумто, що попередне планування не може надати 100-вiдсотковоТ гaрaнтiТ вщповщносп майбутньому.
В умовах недостатньоТ шформаци плановики здатш вводити припущення, що розглядаються як iстиннi. Чим бтьше припущень, тим бтьш кошториснi ризики закладеш у директивнi документи проекту. В такому рaзi вимагати неодмшного виконання планових завдань - це значить накопичувати помилку на протязi всього проекту. Отже, завданням мошторингу проекту е aнaлiз виконання плану на предмет його вдосконалення, з'ясування чинниш, яю призвели до недотримання планових розрахунмв. Тiльки така практика перетворюе контроль плану у корисний шструмент управлшня проектами.
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Зaгaльнo вiдoмo, щo жoднa нaвiть виздш poзвинyтa кpaïнa нe в змoзi збepiгaти тexнoлoгiчнy пepeвaгy з ycix видiв виpoбництвa. Тaк i будь-я^ poзвинyтe пiдпpиeмcтвo нe мoжe збepiгaти пepeвaгy в бyдь-якiй пpeдмeтнiй галузк Опopa нa cильнi pиcи пiдпpиeмcтвa тa нaкoпичeнi внyтpiшнi знaння e
нeoбxiднoю yмoвoю y^^oí peaлiзaцiï iннoвaцiйниx пpoeктiв. У cyчacниx yмoвax
якють peaлiзaцiï пpoeктiв cтae фyндaмeнтaльнoю галуззю знaнь, щo пiдлягae вceбiчнoмy вивчeнню [5]. Зacтocyвaння cиcтeмнoгo пiдxoдy вимaгae iнcтpyмeнтiв кepyвaння пpoeктaми з ypaxyвaнням кoнтeкcтy життeвoгo циклу вcieï cиcтeми.
Bикopиcтaння iнcтpyмeнтiв пpoeктнoгo мeнeджмeнтy в yмoвax дiючoгo виpoбництвa нe мoжe бути eфeктивним, якщo вoни poзглядaютьcя пoзa кoнтeкcтoм poзвиткy вcieï opгaнiзaцiï як cиcтeми. Сyчacний мeнeджмeнт ягоет вce бiльшe yвaги пpидiляe пpoцecнoмy пiдxoдy, тoбтo вce бiльшe yвaги пpидiляeтьcя тoмy, як cиcтeмa «ce6e пoвoдить» [6]. Пepвicнoю iдeeю для yпpaвлiння пpoeктoм нa eтaпi peaлiзaцiï e вiдoмий yпpaвлiнcький цикл РДСА Шyгapтa-Дeмiнгa 7]. Цикл cклaдaeтьcя з чoтиpьox ocнoвниx гpyп пpoцeciв: плaнyвaння, викoнaння, кoнтpoлю i впливу нa пpoeкт тa з дeякими дopoбкaми мoжe вiдбивaти взaeмoдiï мiж гpyпaми пpoцeciв пpoeктy, кoли peзyльтaти oднoгo тaктy циклу e вxoдoм дo iншoгo.
Для якicнoгo yпpaвлiння peaлiзaцieю iннoвaцiйниx пpoeктiв нa eтaпi плaнyвaння зaпpoпoнoвaнo ïx гpyпyвaння зa двoмa вимipaми cклaднocтi тa iннoвaцiйнocтi (cпopiднeнocтi poбoти дo внyтpiшньoгo знaння пiдпpиeмcтвa). Kлacифiкaцiя дae poзмiщeння poбiт зi cтвopeння пpoдyктy пpoeктy зa oзнaкaми iннoвaцiйнocтi тa пoвтopювaнocтi пo чoтиpьox квaдpaнтax (див. pиc. 1).
!нновацшш роботи
4. IiiiKmaiiiiíiii
роботи без повторювань
Роботи без повторювань
1. Прост роботи без повторювань
3. IiiiKmaiiiiíiii
роботи з повтореммям
Роботи з повторенням
2. Простi роботи з повтореммям
Спорiдненi роботи
Риа1. Kлacифiкaцiя poбiт ßi cтвopeння пpoдyктy пpoeктy
Пpoaнaлiзyвaвши poбoти зi cтвopeння пpoдyктy пpoeктy зa зaпpoпoнoвaними oзнaкaми, мoжнa видiлити чoтиpи типи po6iï в пpoeктi, дo якиx мoжливo
"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2006, № 3(19)
3
використати pi3Hi пщходи при плануваннi та мониторингу методом освоеного обсягу. Традицшною залишаеться практика сiтьового планування i визначення кiнцевоï вартостi проекту лише для першого квадранту.
Для роб^ другого квадранту, де знаходяться прост роботи з повторюванням, на етап мониторингу можливе додаткове коригування помилок планування ггерацшним методом. У третьому квадранту де знаходяться вiдносно склады роботи з повторюванням, перепланування та корегування внутр^шх помилок проводиться за рахунок повторюваност та спорщненосп роб^ до накопичених на пiдприемствi знань.
Найскладшшим завданням виявляеться планування та вщстежування виконання складних рiдко повторюванних робiт, що залишае широке поле дослщження методологiï проектного менеджменту для робгг з великим рiвнем шновацмносп та вагомою творчою складовою. Така класифка^я робiт потребуе як вщмшного планування, так i визначення шцево!' вартостi проекту для кожного з 4-х тишв робiт, що залишае широке поле дослщження методологи проектного менеджменту за рахунок розширення елементно' бази.
Ефективнють i адекватнiсть запропоновано' моделi та iнструментiв було дослщжено на прикладi конкретних виробничих проектв протягом двох рокiв. Для визначення статистично' керованостi процесу застосовано вщомий iнструмент процесного управлiння - контрольш карти Шугарта. На рис.2 наведет графки вiдхилень iндексiв освоення витрат та обсягу CPI та SPI для трьох перших квадрантв роб^ згiдно iз запропонованою класифiкацiею.
Контрольна карта Шугарта
1,200
i 1,000 *
S 0,800
I
« 0,600 I
« 0,400
з 0,200 0,000
ЦЛ
-Значення СР1 -ВКП НКП Розмах ЦЛР ВКПР
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Номер пер1оду
Рис. 2. Контрольн1 карти Шугарда для роб1т перших трьох квадрант
Аналiзуючи цi графiки, можна зробити там висновки:
кошторисний ризик для робгг перших двох квадрантв не перевищують 10%; кошторисний ризик для роб^ третього квадранту не перевищуе 30%.
4 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Щoдo po6iï чeтвepтoгo квaдpaнтy, тo вoни мaють нaдлишoк нoвизни для peaлiзaцiï в yмoвax дiючoгo виpoбництвa тa пoтpeбyють дoдaткoвиx дocлiджeнь, щo в yмoвax дiючoгo виpoбництвa peaлiзyвaти нe зaвжци дoцiльнo. Aлe цe нe oзнaчae, щo пiдпpиeмcтвo пoвиннe вiдмoвлятиcя вiд пpoeктiв з poбoтaми 4-го квaдpaнтy. Boни e «бaнкoм дей» для poзpoбки мaйбyтнix нaйбiльш eфeктивниx пpoeктiв, aлe opгaнiзaцiя ïx peaлiзaцiï пoтpeбye зacтocyвaння бiльш cклaдниx iнтeгpaцiйниx мoдeлeй, щo виxoдять зa мeжi oкpeмoгo пiдпpиeмcтвa.
Висновки та перспективи. Haдaлi пepeдбaчaeтьcя пoдaльшe дocлiджeння po6iï чeтвepтoгo квaдpaнтy, вивчeння мoжливocтeй ïx aдeквaтнoгo плaнyвaння тa тpaнcфopмaцiï мoдeлi пpoeктнoгo кepyвaння з ypaxyвaнням cтвopeння cтpyктyp iннoвaцiйнoï дiяльнocтi тa yпpaвлiння opгaнiзaцiйним знaнням у мeжax дiючoгo пiдпpиeмcтвa.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kaлюжний B.B. Aктyaльнocть пpoблeмы инфopмaциoннoгo oбecпeчeния иннoвaциoнныx пpoeктoв II Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa: Зб.нayк.пp. - Луганск: вид-вo CHУ iм. B.Дaля, 200. - № 1(9). - C. 39-54.
2. Aльтшyллep T.C., Злoтин Б.Л., Зycмaн A.B., Филaтoв B.K Пoиcк нoвыx идeй: oт oзapeния к тexнoлoгии. - Kишинeв: Kapтя Moлдaвeняcкэ, 1985.
3. Maзyp И.И., Шaпиpo B.Д. и дp. "Упpaвлeниe пpoeктaми" Изд. «Bыcшaя шкoлa». - M. 2001.
4. Aлдoxин И.П., Кулиш C.A. Экoнoмичecкaя кибepнeтикa. - Х.: Bыcшaя шкoлa, 1983. -224 c.
5. Иняц H. Maлaя экциклoпeдия кaчecтвa: B 3 ч. I Пoд oбщeй peд. Ю. B. Bacилькoвa и H. H. Aниcькинoй I Пep. c xopвaтcкoгo. - M.: PИA «Cтaндapты и кaчecтвo», 2003. -Чacть 3. - Coвpeмeннaя иcтopия кaчecтвa - 224 c.
6. Кэнти Т. Пepecмoтp кoнцeпций кaчecтвa и цeннocти c цeлью coздaния ocнoвы для лyчшeй кoнвepгeнции мeждy мeнeджмeнтoм кaчecтвa и цeннocтью. - Дoклaд нa 48-м кoнгpecce ЕОК. - M., 2004.
7. Pyкoвoдcтвo к Cвoдy знaний пo yпpaвлeнию пpoeктaми (Pyкoвoдcтвo PMBOK®) Tpeтьe издaниe. 2004 Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA .
^ar^ h^inuina д(з peдaкцiï 27.07.2006 p.
"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2006, № 3(19)
5
