CC BY
17
5. Sze K.Y. The incremental harmonic balance method for nonlinear vibration of axially moving beams / K.Y. Sze, S.H. Chen, J.L. Huang // Journal of Sound and Vibration. - 2005. - Vol. 281.
- P. 611-626.
6. Союл М.Б. Згинш коливання гнучких елеменпв систем приводiв i структура розв'язку 'х математичних моделей / М.Б. Сокш // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2012. - Вип. 22.1. - С. 141-147.
7. Дешевой М.А. Механическая технология дерева. - Ч. 2. Орудия и инструменты для обработки дерева / М.А. Дешевой. - Л.-М. : Изд-во ОНТИ, 1936. - 429 с.
8. Дзюба Л.Ф. Сила натягу у вггках стр4чково1 пилки тд час розпилювання деревини / Л.Ф. Дзюба, 1.Т. Ребезнюк, О.В. Меньшикова // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2011. - Вип. 21.7. - С. 89-94.
9. Боголюбов Н.Н. Асимптотические методы в теории нелинейных колебаний / Н.Н. Боголюбов, Ю.А. Митропольский. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 501 с.
10. Найфе А.Х. Методы возмущений / А.Х. Найфе. - М. : Изд-во "Мир", 1976. - 456 с.
11. Бабаков И.М. Теория колебаний / И.М. Бабаков. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - 560 с.
12. Василенко Н.В. Теория колебаний / Н.В. Василенко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1992.
- 430 с.
Дзюба Л.Ф., Хытряк О.И., Ребезнюк И.Т. Поперечные колебания полотна ленточной пилы
Исследованы поперечные колебания полотна ленточной пилы. Нелинейное дифференциальное уравнение поперечных колебаний решено методом Бубнова-Галёркина с использованием основных идей методов возмущений. Получены амплитудно-частотные характеристики участков полотна ленточной пилы.
Ключевые слова: ленточная пила, сила натяжения, скорость, амплитудно-частотная характеристика.
DzjubaL.F., Khytriak O.I., RebeznjukI.T. The transverse oscillation of blade of band saw
In this article we researched the transverse vibrations of blade of band saw. We solved the Nonlinear differential equation of transverse vibrations by Bubnov-Galerkin method, using the basic idea of perturbation methods. We received the amplitude-frequency plots conditions of blade of band saw.
Keywords: band saw, power tension, speed, amplitude-frequency characteristic.
УДК 574(477) Доц. В.В. Гомонай, канд. техн. наук; ст. викл.
М.В. Гомонай-Стрижко, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОЖЛИВОСТ1 БЕЗПЕЧНО1 ЗАГОТ1ВЛ1 ТА ПЕРЕРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ НА ЗАБРУДНЕН1Й ТЕРИТОРН РАД1ОАКТИВНИМИ
ЕЛЕМЕНТАМИ
Розглянуто можливост безпечно! заготiвлi та перероблення деревини на заб-рудненш територп радюактивними елементами i3 застосуванням сучасних техноло-гш та машин, що можуть виконувати таку роботу.
Ключовг слова: забруднена деревина радюактивними елементами, загсшвля i переробка, технологи i машини.
У люових масивах, що зазнали радiацiйного впливу внаслщок аварп на Чорнобильськш АЕС, нагромадилось бшьше радюактивних елеменпв, шж на вщкритих площах. Щд радюактивне забруднення потрапило близько 3,5 млн га лiсiв, iз яких 157 тис. га виведено з господарського обку внаслщок високих рiвнiв радюактивного забруднення цезieм-137 (понад 15 КЖм2). 1з
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.11
загально! площi забруднених лiсiв 39 % мають щiльнiсть забруднення цезiем-137 понад 1 КЖм2 [1]. Це, своею чертою, визначило люи як "критичну тери-торiю" з огляду можливих радiацiйних дозових навантажень вiд перебування у них людини або вщ використання продукцп лiсового господарства. Ра-дiоактивнi елементи у таких люах характеризуються значною мiграцiйною здатнiстю та подальшим !х нагромадженням.
Особливу еколопчну небезпеку забрудненi лiси становлять в пожежо-небезпечний перiод. У разi виникнення пожежi можливе повторне перенесен-ня радiонуклiдiв з димом, газами на населен пункти, що розташоваш поза вiдселеними територiями. Тому у таких люах необхвдно вести належне люо-користування, з проведенням протипожежних рубок i доглядових рубань, безпечних для людини.
Станом на 2008 р., в умовах радюактивного забруднення господарську дiяльнiсть здшснювали 52 лiсогосподарських пiдприемства iз загальною чи-сельнiстю 26 тис. ошб (третина працюючих у галузi). На додатковi заходи, зумовленi Чорнобильською катастрофою, тдприемства забруднено! зони за 2006-2008 рр. витратили 31,6 млн грн, а з державного бюджету за роздшом "Ведення лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення" МНС за згаданий перюд профшансувало лише 1,04 млн грн [2].
Радюактивне забруднення територп лiсiв призвело до змши способу життя людей, дiяльнiсть яких була безпосередньо пов'язана з люом. У зв'язку з необхiднiстю фшансування додаткових робiт, пов'язаних зi забезпеченням радiацiйноl безпеки працiвникiв i забезпеченням виробництва чисто! продукцп, фiнансовi витрати люогосподарських пiдприемств щорiчно зростають, а самим тдприемствам доводиться максимально мобЫзовувати власнi ресур-си i спрямовувати !х на вирiшення проблем. Прямi збитки, яких зазнали люо-господарськi пiдприемства внаслiдок радiоактивного забруднення, станом на 31.12.1986 р. ощнювались у 65 млн дол. США, а щорiчнi збитки через скоро-чення обсяпв лiсозаготiвель та побiчного користування лiсом становлять 7,15 млн дол. США [2].
В умовах радюактивного забруднення вагомою перешкодою для ефек-тивного ведення люового господарства е законодавча неврегульовашсть низки питань. Зокрема, повна заборона люогосподарсько! дiяльностi у люах за щшьносп забруднення Грунту 137Cs вище 15 Ю/км2, яка мiститься в Закош "Про правовий режим територil, що зазнала радюактивного забруднення внаслщок Чорнобильсько! катастрофи", не дае змоги проводити вкрай необ-хiднi лiсогосподарськi заходи для тдтримання екологiчноl стабiльностi люо-вих екосистем (наприклад рубки догляду в молодняках; саштарш рубки) та господарське облаштування забруднено! територil (будiвництво дорiг i мос-тiв, пожежних водойм, розрубка квартальних просiк, вирубка тдросту пiд лi-нiями електропередач тощо).
Отже, особливо актуальним постае питання внесення вщповщних змiн у згаданий вище Закон та вщновлення господарсько! дiяльностi на лiсових площах, уражених аварiйними викидами на ЧАЕС, яю у разi потреби давали б змогу диференцiйовано здiйснювати люогосподарську дiяльнiсть за спецi-
альними регламентами, незалежно вщ зони радiоактивного забруднення, як це зроблено в Росп та Бшорусь Допустимi рiвнi вмюту цезiю-137 та строн-цiю-90 у деревиш у цих кра!нах наведено в табл., яю дають змогу виконувати певнi лiсогосподарськi роботи, за умов дотримання вшх вимог радiацшноl безпеки [6].
Табл. Допусmимi рiвнi вмкту цезЮ та стронь (Ю в деревиш
Л1соматер1ал Допустим1 р1вш заб руднення, кБк/кг, (Ю/кг)
Цезш-137 Стронцш-90
Деревина на кореш для промислового приз-начення (тсоматер1али кругл необкороваш) 11,1 (3-10-7) 5,2 (1,4-10-7)
Л1соматер1али кругл1 обкороваш 3,1 (8,5-10-8) 2,3 (6,2-10-8)
Деревина для палива 1,4 (4,0-10-8) 0,37 (110-)
Також, якщо розглянути уражене радiоактивними елементами дерево як об'ект заготiвлi, то найменше забруднення спостер^аеться у верхньому де-ревному ярусi, а найбiльше - у живому надгрунтовому покровi та нижнш час-тинi дерева. Деревна маса у деревi розмiщена таким чином: верхiвка - 5 %; крона - (10-15) %; стовбур - (60-65) %; пень i коршня - (10-13)% (рис.). Отже, т частини дерева, якi мають допустимi рiвнi забруднення (верхнiй та середнш яруси), можуть значно збiльшити об'еми його заготiвлi та перероблення.
Рис. Обсяги розподту деревноТ маси дерева
Таким чином, загальною вимогою до проведения лiсозаготiвлi у забруд-нених люонасадженнях е отримання чисто1 вщ радiоактивних елементiв про-дукцп та створення безпечних умов пращ обслуговуючого персоналу. Найбшьш безпечним способом використання уражено1 деревини е заготiвля i переробка 11 на лiсосiцi з вивезенням чисто! продукцп за повно! мехашзацп пра-цi. Повна мехашзащя працi можлива у двох напрямах: створення багатофункць ональних агрегатних машин або роботав i модернiзацiя юнуючо! технiки.
Створення багатофункцiональних агрегатiв, яю виконували б звалю-вання дерев, трелювання, зрiзання гiлок i кряжування з подальшим обкорю-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2G12. - Вип. 22.11
ванням сортименпв на зaбрyднeнiй тeритoрiï малоефективно та небезпечно, оскшьки агрегат i оператор знaxoдиться тривалий час на зaбрyднeнiй терито-рп, а oпeрaцiя обкорювання не дае мoжливoстi видалити зaбрyднeний шар нeoбxiднoï товщини. Бiльш ефективним напрямом е модершзащя лiсoвиx машин, що випyскaються. Наприклад, можуть 6ути викoристaнi тaкi лiсoсiчнi машини, як: звaлювaльнo-пaкeтyвaльнi, звaлювaльнo-трeлювaльнi, гiлкoрiз-но-кряжувальш. Для зняття зaбрyднeнoгo шaрy нeoбxiднoï товщини можна використати:
а) мoбiльний мш-завод для перероблення "крyпнoмiрнoï" сировини дiaмeт-ром вiд 14 см до 75см i довжиною вiд 3,5 до 7,5 м;
б) пересувну фрезерно-пильну установку для мaлoмiрнoï сировини дiaмeт-ром вiд S см до 14 см i довжиною вщ 3 до б м.
Забруднеш люошчш вiдxoди можна пoдрiбнювaти на дробленку у пере-сyвниx пoдрiбнювaльниx мaшинax на бaзi колюного та гусеничного трaктoрiв. На мoбiльниx мiнi-зaвoдax знiмaeться забруднений шар деревини, який теж пoдрiбнюeться на деревну масу. Забруднену пoдрiбнeнy деревну масу можна: а) спалювати у спeцiaльниx кoтлax; б) зaxoрoнювaти; в) збирати в спещальш контейнери i вивозити на заводи з yтилiзaцiï такта вiдxoдiв. Чисту прoдyкцiю вивозять люовозними aвтoмoбiлями обладнаними гiдрoмaнiпyлятoрaми.
На сьогодш зaзнaчeнi вище агрегати, зaxищeнi низкою патенлв, пройшли вирoбничi випробування i використовуються на бaгaтьox тд-приeмствax лiсoвoгo комплексу. Однак для впровадження машин на забруд-нeниx тeритoрiяx пoтрiбнa спeцiaльнa ïx пiдгoтoвкa з yрaxyвaнням створення бeзпeчниx умов пращ обслуговуючого персоналу та виконання дезактива-цiйниx рoбiт.
Висновки. Отже, для вщновлення можливостей лiсoкoристyвaння та забезпечення зaгoтiвлi i перероблення деревини на зaбрyднeниx радюактив-ними елементами тeритoрiяx внaслiдoк aвaрiйниx викидiв на Чорнобильськш ЛЕС безпечними для людини та запобиання вторинному забрудненню тери-торш внaслiдoк лiсoвиx пожеж, а також еколопчного оздоровлення тeритoрiй нeoбxiднo:
1. Законодавчо врегулювати та спростити низку питань щодо вiднoвлeння лiсoгoспoдaрськoï дiяльнoстi у лiсax для пiдтримaння eкoлoгiчнoï ста-бiльнoстi лiсoвиx екосистем та господарського облаштування забрудне-нж територш;
2. Biднoвити проведення лiсoзaгoтiвлi у забрудненж лiсoнaсaджeнняx з от-риманням чистoï вiд рaдioaктивниx eлeмeнтiв продукцп та створення бeзпeчниx умов пращ обслуговуючого персоналу завдяки мoдeрнiзaцiï машин та повнш мexaнiзaцiï прaцi.
Л1тература
1. Ведення л1сового господарства в yмoвax рад1оактивного забруднення. Державне агентство лiсoвиx ресурс1в Укра1'ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg. kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article; j sessionid=BD76CAE709BF 1 D06DSECC6 177BBB32 0E?art_id=33005&cat_id=32885.
2. Ланд1н В. Актуальш проблеми лiсoвoï рaдioлoгiï / В. Ландш, В. Краснов, О. Орлов // Люовий i мисливський журнал. - 2009. - № 2. - С. б-S.
3. Технология и проектирование лесных складов : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / А.К. Редькин и др. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 288 с.
4. Гомонай М.В. Технология переработки древесины : учебн. пособ. / М.В. Гомонай. -М. : Изд-во МГУЛ, 2007. - 232 с.
5. Гомонай М.В. Древесное биотопливо: брикеты и гранулы : практ. пособ. - М. : Изд-во "Рамтип", 2007. - 90 с.
6. Краснов В.П. Прикладная радиоэкология леса : монография / В.П. Краснов, А.А. Орлов, В. А. Бузун, В.П. Ландин, З.М. Шелест. - Житомир : Изд-во "Полисся", 2007. - 680 с.
Гомонай В.В., Гомонай-Стрижко М.В. Возможности безопасной заготовки и переработки древесины на загрязненной территории радиоактивными элементами
Рассмотрены возможности безопасной заготовки и переработки древесины на загрязненной территории радиоактивными элементами с применением современных технологий и машин, которые могут выполнять такую работу.
Ключевые слова: загрязненная древесина радиоактивными элементами, заготовка и переработка, технологии и машины.
Gomonay V.V., Gomonay-Stryzhko M.V. The possibilities of safety harvesting and processing of wood in the radioactive-contaminated area
Considered here are the possibilities of wood in the radioactive-contaminated area by means of modern technologies and machinery that is capable of performing such work.
Keywords: radioactive-contaminated, harvesting and processing, technologies and machinery.
УДК 536.+553.98 Астр. О.Ю. Берлж1 - НУ "Львыська полтехтка"
ВПЛИВ ТИСКУ, ТЕМПЕРАТУРИ ТА К1ЛЬК1СНОГО ВМ1СТУ МЕТАНУ В ТРАНСПОРТОВАНОМУ ГАЗ1 НА РЕЖИМ РОБОТИ ТУРБОДЕТАНДЕРНО1 УСТАНОВКИ
Показано вплив термодинамiчних характеристик природного газу на режим ро-боти турбодетандерно! установки. Пщ час здшснення розрахунгав щодо визначення роботи турбодетандера з щеального газу запропоновано враховувати похибку щодо вмюту частки метану в транспортованому газг Отримано графчш залежностг
Ключовг слова: робота турбодетандерно! установки, показник адiабати, питома теплоемшсть.
Постановка проблеми. На сьогодш економiя паливно-енергетичних ресуршв е одним iз важливих напрямiв переведення економ^ на шлях штен-сивного розвитку i рацюнального природокористування. Енергозбереження -це проблема, вирiшувати яку необхщно в будь-якш кра!ш. Значну економто паливно-енергетичних ресуршв можна здшснити на етат !х споживання. Як вщомо, близько 70 % загального потенщалу енергозбереження кра!ни мають змогу здшснювати споживачi енергп i тшьки 30 % - виробники [1, 2]. У цш ситуацп потрiбно шукати також й шш^ нетрадицшш методи, застосування яких дасть змогу ютотно тдвищити технiко-економiчнi показники роботи енергетичного обладнання без значних збшьшень катталовкладень. Одним iз прюритетних напрямiв економп енергп на тдприемствах газотранспортно!
1 Наук. ке^вник: проф. М.С. Мальований, д-р техн. наук
