CC BY
0МОТИВАЦШНО-ЦШШСНА СКЛАДОВА ПОДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ ДО ЗД1ЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНО! Д1ЯЛЬНОСТ1
Танасшчук Юлiя,
Уманський державний педагог1чний университет 1мен1 Павла Тичини, Украгна, ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-7772-1509
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7118
ARTICLE INFO
Received: 17 April 2020 Accepted: 10 June 2020 Published: 30 June 2020
KEYWORDS
motivational-and-valuable sphere, preparation, future teacher, physical education, health-care activity.
ABSTRACT
The motivational-and-valuable component of future physical education teacher-preparation to implementation of health-care activity is analyzed in the article. It is established that it characterizes: maturity and hierarchy of motives in a healthy lifestyle based on value orientations, the attitude of future professionals to a healthy lifestyle and their future profession as the most valuable thing. Hence, the motivating factors are divided into three groups: needs, motives, values (attitudes). It is assumed that needs (as a source of motivation), motives (as causes of motivation) and attitudes (as a mechanism of motivation) are elements of the first level of the hierarchical structure of motivational readiness. It is proved that the other elements are derived from them. In particular the derivatives include will, emotions, values, needs.
Indicators of the motivational-and-valuable sphere are selected: motivational conviction and valuable attitude to professional activity (focus on forming a valuable attitude to the pupils' own health by means of physical education; belief in the necessity of forming a healthy way of life of pupils), awareness of the social importance of a healthy that is necessary for preserving and promoting the individual's health; valuable attitude to the health of their pupils and their own health, awareness of health as a value, ability to realize their health needs in a specific activity, formation of a positive attitude and value-and-notional attitudes, belief in the need of a healthy life for self-improvement, self-affirmation, for the realization of life and professional goals; emotional and value attitude to a healthy lifestyle; the effectiveness of volitional efforts to show creative health in practice, the formation of qualities that characterize the psycho-emotional stability of the individual: endurance, tact, kindness, accuracy and diligence in promoting health.
Citation: Iuliia Tanasiichuk. (2020) Motivational-and-Valuable Component of Future Physical Education Teacher-Preparation to Implementation of Health-Care Activity. World Science. 6(58), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7118
Copyright: © 2020 Iuliia Tanasiichuk. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Мотивацшно-цшшсна шдготовка майбутнього вчителя фiзичноl культури до здшснення здоров'язбережувально! даяльносп викликана необхвдтстю формування у нього потреби у вихованш, тдтримщ, збережент здоров'я учшв, в орiентацi! учшв на здоровий споаб життя. Опредмечена потреба, як вщомо, стае мотивом, що спонукае майбутнього вчителя фiзично! культури до здшснення здоров'язбережувально! дальность У основi його даяльносп з формування здоров'я учшв повинт знаходитися щнносп здоров'я, здорового способу життя, яю приймають форму мотиву до здшснення здоров'язбережувально! дальность Здоровий споаб життя самого вчителя мае сенс в
орiенгацi! на здоровий споаб життя учнiв. Вш виступае перед учнями як зразок, який цiннiсно опосередковуегься ними.
Аналiз мотивацшно-щншсно! пiдготовки студентiв до дiяльностi дозволив систематизувати склад i структуру складових елементiв i взаемодп мiж ними. До таких елементiв вщносяться потреби (як джерело активностi в дiяльностi i детермiнатора прояви iнших елементiв), мотиви (як причина активносп в дiяльностi, як результат потреб), щнтсш орiентацi! (як механiзм реашзацп потреб, як трансформацiя системи сощальних цiнностей).
Мета. Без достатнього рiвня мотиваци неможливе досягнення якого б то не було результату. Усшх будь-яко! дiяльностi багато в чому залежить вщ бажання, прагнення, штересу до роботи, потреби в цш дiяльностi, тобто вщ наявносп позитивних мотивiв.
Аналiз дослiджень. Для об'ективно! оцшки рiзнi автори по-рiзному визначають мотивацiйно-цiннiсну пiдготовку майбутнiх фахiвцiв до здоров'язбережувально! дiяльностi з використанням рiзних показникiв, залежно вiд певного напряму !х дослiдження (Т. Белiнська [1], Д. Бермудес [2], О. Гришина [4], П. Гусак, Н. Зимiвець [5], С. Давидова [6], Л. Елисеева [7], Г. 1ванова [8], Л. 1ванова [9], С. Карасевич [10], I. Кесицька [11], Н. Козак [12], М. Козуб [13], С. Крошка [14], В. Лобачев [15], Л. Малорошвило [16], Г. Миргородська [18], Л. Никифорова [19], О. Пашин [20], Н. Попова [21], Н. Свiрщук [22], Н. Степанченко [24], О. Фшшп'ева [26]).
Результати дослщження. М. Козуб розводить поняття «мотиващя» i «мотив», розумдачи мотив як бажаний щльовий стан в рамках вщносин «iндивiд-середовище», а мотиващю як те, що пояснюе цiлеспрямованiсть дИ [13, с.61].
Мотиващя починае процес вибору з минулого досвщу всього того, що в житп iндивiда пов'язане iз задоволенням вiдчуггя потреби i прийняття ршення опосередковано зi складним процесом зютавлення життевого досвiду до умов конкретно! ситуацп. Процес закiнчуеться висуненням мети дп як усвiдомленого образу передбачення результату [20, с.50].
Мотивацiя змщнюе i органiзовуе дiяльнiсть, iнгегруе зовтшт i внутрiшнi спонукання в цшсне мотивацiйне спонукання, що детермiнуе поведiнку, дiяльнiсть в певнiй ситуацп [7, с.103].
Мотивацiя здорового стилю життя, включена в структуру особистосп, виконуе певш функцп, якi проявляються у валеолопчнш спрямованостi жигтедiяльностi, оргашзацп навчально! дiяльностi, у И формуваннi.
У дослщженш I. Воробйово! мотивацiя визначаеться як усвщомлення системних спонукань, що представляють собою iерархiчну структуру рушшних сил поведiнки i дiяльностi особистосп, що е iнтеграцiею особистостi в цше [3, с.79].
1снують рiзнi фактори мотиваци, якi визначають, що е найбшьш цiнним, важливим для людини. Як правило, це не один фактор, а декшька i разом вони складають структуру мотивацшно! сфери особистостi.
За джерелом виникнення мотивацil видiляються зовнiшнi та внутршш фактори, що визначають характер мотиваци студентiв до формування в учшв цiннiсного ставлення до власного здоров'я.
Зовшшш чинники мотивацil: матерiальний добробут, кар'ера, статус, естетика побуту тощо. Вони нацшеш на отримання вщсутнього об'екта або, навпаки, уникання цього, тобто мотиви розрiзняються ще i за характером: вони можуть бути позитивними (придбати, зберегти) або негативними (позбутися, уникнути) [3, с. 57].
Внутршня мотиващя проявляеться тiльки тодi, коли поставлеш цiлi i зовнiшнi мотиви сшввщносяться з можливостями i здiбностями студентiв, i коли вони розумдать суб'ективну вiдповiдальнiсть за !х реалiзацiю. Успiшна реалiзацiя цiлей i мотивiв викликае у студентiв натхнення усшхом, бажання продовжувати заняття за власною шщативою, тобто активiзуються внутрiшня мотиващя й штерес.
Кожен аспект мотиваци (специфiчний i неспецифiчний) здiйснюе вплив на процесуальш i результативнi характеристики професшно! дiяльностi [25, с.207].
Наступним елементом мотивацшно! сфери е мотиви. Мотив можна визначити як таке ставлення особистосп до дiяльностi, в основi якого лежить свщомо поставлена i певним чином обгрунтована мета. Мотиви е не тшьки збудником дiяльностi, а й стають характерними властивостями для само! особистосп [7, с.64].
Вони, будучи причиною активносп в дiяльностi, визначаються як вщображення усвiдомлено! потреби (або !! об'екпв). Якщо потреба формуе питання «чому я хочу це зробити?», то
мотив - «що я хочу зробити?». Для людини властива наявшсть деякого числа motobîb. Мiж ними завжди виявляються вiдносини (ставлення), яю мають динамiчний характер. Виявляються провiднi мотиви, яю визначають спрямованiсть активностi в дiяльностi. Надмiрний розвиток будь-якого мотиву, при недостатньому розвитку iнших, негативно позначаетъся на розвитку особистостi. Необхщною умовою тому е гармонiйний розвиток системи мотивiв. Система мотивiв, що виникае на основi потреб, визначае спрямовашсть особистостi, стимулюе i мобiлiзуе ïï на прояв активностi.
Потреби i мотиви складають iерархiю, яка характеризуе цшсну особистiсть у всiх сферах ïï дiяльностi, спонукае людину ставити проблеми, концентрувати зусилля на ïx вирiшеннi [7, с.103].
Критерiями вiдбору для класифiкацiï мотивiв виступають: значимють для особистостi, джерело виникнення мотивiв (внутрiшнiй, зовнiшнiй), тривалiсть ïx дп. На основi обраних критерiïв вцщляються такi групи мотивiв:
- широкий сощальний мотив (спрямованiсть на сощум) - усвiдомлення суспiльноï значущостi здоров'я;
- мотиви самовдосконалення (на себе): а) прагнення до гармонiйного розвитку; б) прагнення до самовиховання (подолання шкiдливиx звичок, неорганiзованостi, регулювання режиму дня, дотримання правил особистоï ппени, змiна рис характеру);
- мотиваци досягнень (на себе): а) потреба в необхщному рiвнi здоров'я; б) потреба в самовдосконаленш та самоствердженш (бути не гiрше за шших, привабливим для протилежноï статi, полшшити статуру) за допомогою здорового способу життя;
- мотиви спiлкування (на сощум): а) прагнення до створення позитивного психоемощйного фону в суспшьствц б) прагнення до плiдноï сшвпращ;
- професiйнi мотиви (на професда): а) усвiдомлення значимостi здорового стилю життя для професiйноï пiдготовки, професiйноï дiяльностi; б) потреба в оволодшш валеологiчними знаннями, вмiннями з оргашзацп навчальноï i надалi професiйноï дiяльностi з валеологiчниx позицiй; в) усвщомлення значущосп професiï педагога як особистого прикладу у вихованш здорового шдростаючого поколiння;
- мотиви прагнень: а) прагнення змщнити або пiдтримати власне здоров'я шсля перенесеноï хвороби; б) прагнення до наслщування (знайомих, друзiв, батькiв) у веденнi здорового способу життя [9, с.61].
Наведений склад мотивiв охоплюе основнi напрями мотивацiйноï сфери особистостi студента, що враховуе його вiковi особливостi та професшну спрямованiсть навчання.
I. Воробйова вцщляе такi мотиви: мотив фiзичного вдосконалення, пов'язаний з прагненням прискорити темпи власного, розвитку, зайняти гiдне мюце в своему оточеннi, домогтися визнання, поваги; мотив необхщносп, пов'язаний з необхщшстю вiдвiдувати заняття з фiзичноï культури, виконувати вимоги навчальноï програми; мотив суперництва, що характеризуе прагнення видшитися, самоствердитися в своему середовищ^ домогтися авторитету, пiдняти свiй престиж, бути першим, досягти якомога бшьшого; мотив наслiдування, пов'язаний з прагненням бути схожим на тих, хто досяг великих усшх1в у спортивнш кар'ерi або мае особливi якосп i досягнення, набутi в результат занять; спортивнi мотиви, що визначають прагнення домогтися значних результатiв; процесуальний мотив, при якому увага зосереджена не на результап дiяльностi, а на самому процеа занять; мотиви комфортносп, що визначають бажання займатися фiзичними вправами в сприятливих умовах тощо [3, с.85].
Такi мотиви вщмшш вiд мотивiв просто пiзнавальноï дiяльностi. Це мотиви, якi спонукають студентiв до збереження та шдтримання власного здоров'я, до орiентацiï учшв на здоровий спосiб життя. Цшносп здоров'я i здоровий спосiб життя, що привласнюються студентами, набувають форми мотиву оволодшня знанням про здоров'язбережувальш освiтнi теxнологiï, про способи ix реалiзацiï, оволодiння досвiдом створення та реалiзацiï здоров'язбережувальних освiтнix теxнологiй [4, с.174].
Мотивацiйна сфера мае пряме вщношення до вольовоï дiяльностi, осюльки в нiй закладенi спонукальнi сили, яю спрямовують людину до здшснення вольових дiй, визначають характер i психолопчш умови здiйснення вольового акту [9, с.58].
Вольовi якостi характеризують потенцiйний аспект вольових зусиль, стають гарантiею готовностi до сталого та ефективного ïx прояву. Однi вольовi якостi необxiднi, щоб приступити до будь-яко].' дiяльностi, а iншi - щоб ïï ефективно здшснити [9, с.70].
Таким чином, вольовi якосп, будучи iндивiдуальними рисами особистост людини, визначають успiшнiсть складно! дiяльностi, тобто ïï доцiльнiсть, безперервшсть, надiйнiсть, ефективнiсть.
Особливiсть мотивацiйно-цiннiсного ставлення до здорового способу життя у студенев необхщно розглядати у взаемодп з середовищем, в якому воно формусться.
Складником мотивацiйно-цiннiсноï сфери е потреби у вихованш, шдтримщ, збереженш здоров'я учнiв, в орiентацiï учшв на здоровий спошб життя.
Слщ погодитися з В. Фiланковським, що необхiдне видiлення вихщних (первинних) потреб, для того, щоб вiдсiкти безлiч похвдних. Пiд вихщними (первинними) потребами автор розумiе тi, якi не виводяться одна з одноï i не замiнюють одна одну [25, с.207].
Промiжною ланкою процесу переходу потреби в мотив дiяльностi виступае iнтерес до предмету цiеï потреби. Стимулююча роль iнтересу полягае в тому, що заснована на ньому дiяльнiсть i результати викликають у суб'екта почуття радостi, емоцiйного шднесення i задоволення, що i спонукае його до прояву активность Застосування на уроках фiзичноï культури засобiв оздоровлення викликае iнтерес учнiв при виконанш фiзичних вправ.
Виходячи з вищевикладеного, вiдзначаемо, що значимiсть ставлення до власного здоров'я як професшно1' щнносп полягае в наступному:
- усвщомленш iндивiдуальноï значущостi здорового способу життя;
- розумшш необхiдностi здорового способу життя для реалiзацiï життевих i професiйних цiлей;
- усвщомленш необхiдностi знання i застосування на практищ законiв збереження i вщновлення здоров'я i всiх систем життезабезпечення;
- самостiйному знаходженнi власних шляхiв розв'язання найбiльш рацiонального ставлення до формування здорового способу життя;
- усвщомленш вiдповiдальностi за стан здоров'я як особистюно1' та професiйноï цiнностi [23, с.41].
Цiннiснi орiентацiï та вiдносини являють собою найбiльш гнучку форму регуляцп поведiнки i дiяльностi особистосп, яка передбачае вiльний вибiр суспшьних цiнностей, на якi вона орiентуеться i якими керуеться в свош дiяльностi [27, с.67].
Мотивацiйно-цiннiсний складник готовност включае такi професiйнi щнносп: педагогiчне спiлкування, психолого-педагогiчнi знання, самовираження в професшно-педагогiчнiй дiяльностi тощо, якi виступають в якостi вщносно-стшких орiентирiв, за якими педагоги сшввщносять свое життя i професiйну дiяльнiсть. Вони необхiднi як задоволення ix потреб, iнтересiв, iдей i мотивiв, як норм, мети або щеалу. Цi цiнностi становлять едине щле i тiсно пов'язанi з фiзичною культурою, оскiльки переплiтаються з ïï сферами дiяльностi, зокрема фiзкультурно-оздоровчою. Цшносп фiзичноï культури мають рацiональнi форми рухово].' дiяльностi, якi дозволяють формувати найкращим чином потрiбнi в житп руxовi вмiння i навички, забезпечують спрямований розвиток життево важливих фiзичниx здiбностей, оптимiзують стан здоров'я i працездатшсть [7, с.64].
Пошук, усвiдомлення i прийняття студентом особистюного сенсу цiнностi «здоров'я» передбачае здшснення ним спецiальноï активностi одночасно тзнавального i особистiсного характеру, представленоï у виглядi особистiсниx переваг.
Видiлимо iерарxiю цiннiсниx орiентацiй, якi умовно об'еднаш в три групи: духовно-естетична визначае особистюну гармонiю, життеву мудрють, творчiсть, свободу, самовдосконалення, рiвнiсть, терпимють, любов, красу природи i мистецтва; професшно-орiентована характеризуе пiзнання, щкаву роботу, рацiональнiсть, сумлiннiсть, вiдповiдальнiсть, працездатшсть, суспшьне визнання, впевненiсть в соб^ матерiальну забезпеченiсть; практично-дiяльнiсна орiентуе на комфортшсть, здоров'я, спорт, задоволення, життерадюшсть, спiлкування.
Цiннiсний потенцiал фiзичноï культури Л. Швед [27] пропонуе умовно роздшити на складовi: iнтелектуальнi, рухов^ теxнологiчнi та мобiлiзацiйнi цiнностi. Змют iнтелектуальниx цiнностей включае знання про методи i засоби розвитку фiзичного потенщалу людини як основи оргашзацп його фiзичноï активностi, загартовування i здорового способу життя. До щнностей рухового характеру автор вщносить кращi зразки моторноï дiяльностi, що досягаються у процеш фiзичного виховання i спортивноï пiдготовки, особистi досягнення в руховш пiдготовленостi
людини, ïï реальний фiзичний потенцiал. Пiд технолопчними цiнностями розумiються рiзнi комплекси методичних посiбникiв, практичних рекомендацiй, методики оздоровчоï та спортивноï тренування - все те, що напрацьовано фаивцями для забезпечення процесу фiзичноï i спортивноï пiдготовки. Цiнностi iнтенцiонального характеру вщображають сформованiсть громадськоï думки, престижнiсть фiзичноï культури в даному суспiльствi, ïï популяршсть у рiзниx категорiй людей, а головне, ïx бажання i готовшсть до постшного розвитку i вдосконалення потенцiалу своеï фiзичноï культури. До цiеï ж групи щнностей вiдносяться i соцiально-псиxологiчнi установки, яю визначаються характером, структурою та спрямовашстю потреб, мотивацiею цiннiсниx орiентацiй на заняття фiзичними вправами i спортом.
Особливе значення Л. Швед [27] надае мобiлiзацiйним цiнностям фiзичноï культури. До них вщносить: здатнiсть до рацiональноï органiзацiï свого бюджету часу, внутршню дисциплiну, зiбранiсть, швидкiсть ощнки ситуацп та прийняття рiшення, наполегливють в досягненнi поставленоï мети, умшня спокiйно пережити невдачу i навпь поразку i, нарештi, просто «викрутитися» зi складноï ситуацп (хвороби, травми, аваршт ситуацп, стиxiйнi лиха, сощально обумовленi несподiванi або довгостроковi навантаження на психшу, фiзичнi перевантаження тощо).
Мобшзацшш цiнностi фiзичноï культури мають чпку валеологiчну спрямованiсть: самоорганiзацiя здорового способу життя, вмшня протистояти несприятливим впливам зовнiшнього середовища - результат освоення валеологiчниx цiнностей фiзичноï культури.
У робот зi студентами С. Марюн [17] пропонуе акцентувати увагу на ïx професшно-цiннiсниx орiентацiяx, у якi включенi цiнностi фiзичноï культури: цiнностi, що створюють передумови вшьного самовизначення i самоствердження у професшнш дiяльностi, вiдображенi в ïï результатах i наслщках для суспшьства i людей; цiнностi, що визначають найбшьш повну самореалiзацiю особистостi в пращ вщповщно до ïï здiбностей i можливостей, якi проявляються в задоволеносп працею, умовами для самовдосконалення; цiнностi, що характеризують творчi можливосп органiзацiï оптимального режиму i умов iндивiдуальноï i колективноï працi людей, що забезпечують високу продуктивнiсть, самовщдачу, сприятливий соцiально-псиxологiчний клiмат; цiнностi, що розкривають значущють використання вiдновлювальниx заxодiв у вiльний час, ведення здорового способу життя в цшому, шд впливом яких пiдвищуються професiйна надшшсть i дiездатнiсть фаxiвця, формуються його сощальшсть i оптимiзм [17, с.73].
Мотивацiйно-цiннiсна сфера характеризуеться усвiдомленням здоров'я в якосп однiеï з основних життевих цiнностей i сформованою системою позитивного ставлення до здорового способу життя. Цшшсш вщносини особистостi в сферi ЗСЖ виникають в процес дiй спрямованих на задоволення тих чи шших потреб здоров'язбереження i проявляються в усвщомленш значущосп або особиспсного сенсу цiеï дiяльностi або об'екта дiяльностi в результатi емоцшного переживання. Особистiснi смисли здоров'язбереження е важливим елементом шдсистеми вiдносин або мотивацшно-щншсного критерiю, орiентованого на всебiчний гармонiйний саморозвиток, а не лише на вщсутнють хвороб. Мотивацiйно-цiннiсний критерш передбачае розвиток особистiсноï сфери людини, забезпечуе усвщомлення потреб i мотивiв здоров'язбереження. Оскiльки формування уявлень про закономiрностi ЗСЖ носить характер емоцшно-осмисленого ставлення, то, ймовiрно, потреби в позитивних емощях, отриманих в процес оздоровчих дiй або занять фiзкультурою i спортом, можуть служити шдставою мотивiв здоров'язбереження [20, с.46].
Анатз складових мотивацiйно-цiннiсноï сфери та ïx змютова характеристика дали можливiсть виокремити ïï показники, до яких вщнесено: мотивацшну переконанiсть та цiннiсне ставлення до професiйноï дiяльностi (нацiленiсть на формування щншсного ставлення до власного здоров'я учшв засобами фiзичноï культури; переконання в необхщносн формування здорового способу життя учшв), усвщомлення соцiальноï значущостi здоров'я та способу життя, необхщного для формування, збереження i змщнення здоров'я особистостi; цiннiсне ставлення до здоров'я своïx виxованцiв i власного здоров'я, усвщомлення здоров'я як цшносп, можливосп реалiзувати своï потреби в здоров^' в конкретнiй дiяльностi, формування позитивного ставлення i цшшсно-смислових установок, переконання в необxiдностi здоровоï життедiяльностi для самовдосконалення, самоствердження, для реалiзацiï життевих i професiйниx цшей; емоцiйно-цiннiсне ставлення до здорового способу життя; дiевiсть вольових зусиль для прояву здоров'ятворчостi в практичнiй дiяльностi, формування якостей, що
характеризують психоемоцшну стшюсть особистостi: витримки, тактовностi, доброзичливосн, акуратностi i старанностi у змщненш здоров'я.
Висновки. Аналiз мотивацiйно-цiннiсноï тдготовки майбутнього вчителя фiзичноï культури фiзичноï культури до здiйснення здоров'язбережувальноï дiяльностi показав, що ïï характеризуе: зршсть i iерарxiя мотивiв в здоровому способi життя на основi щншсних орiентацiй, ставлення майбутнix фаxiвцiв до здорового способу життя i своеï майбутньоï професп як цiнностi. Звщси мотивуючi дiяльнiсть фактори роздiленi на три групи: потреби, мотиви, щншсш орiентацiï (установки). Можна вважати, що потреби (як джерело мотивацп), мотиви (як причини мотивацп) i установки (як мехашзм мотивацп), е елементами першого рiвня iерарxiчноï структури мотивацiйноï готовностi. Всi iншi елементи е похщними вiд них. Зокрема, до похщних вiднесено волю, емоцп, щнносп, потреби.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белинская Т. В. Психологические составляющие развития ценностного отношения к здоровью у студентов педагогического вуза: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Калуга, 2005. 174 с.
2. Бермудес Д. Обгрунтування модел1 тдготовки майбутшх учител1в ф1зично1 культури до реал1зацп вар1ативних модул1в у процеа професшно1 д1яльност1. Педагогiчнi науки : теорiя, iсторiя, тновацшт технологи. 2017. № 7. С. 26-36.
3. Воробьева И. Н. Формирование мотивационно-ценностного отношения подростков к здоровому образу жизни средствами физической культуры: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Владикавказ, 2014. 207 с.
4. Гришина Е. П. Формирование готовности будущего учителя физической культуры к созданию и реализации здоровьесберегающих образовательных технологий: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Самара, 2005. 231 с.
5. Гусак П. М., Зишвець Н. В., Петрович В. С. Вщповщальне ставлення до здоров'я: теорiя та технологи: монографiя / за ред. П. М. Гусака. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. 219 с.
6. Давыдова С. А. Профессиональная подготовка будущих учителей физической культуры к формированию здоровьесберегающей стратегии обучающихся: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Махачкала, 2017. 211 с.
7. Елисеева Л. А. Подготовка учителя физической культуры к использованию нетрадиционных средств оздоровления учащихся на уроках и во внеурочное время: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Барнаул, 2005. 209 с.
8. 1ванова Г. I. Характеристика поняття та компоненпв культури здоров'я майбутшх вчител1в. Фгзична реабiлiтацiя та здоров'язбережувальнi технологи : реалИ' i перспективи : матер1али III Всеукр. наук.-практ. штернет-конф. (Полтава, 9 лист. 2017 р.). Полтава : ПолтНТУ 1м. Юрiя Кондратюка, 2017. С. 111-113.
9. Панова Л. I. Професшна шдготовка майбутшх учител1в фiзичноï культури до роботи з учнями з вщхиленнями у сташ здоров'я: теор1я та методика: монографiя. Кшв: НПУ 1меш М. П. Драгоманова, 2013. 600 с.
10. Карасевич С. А. Шдготовка майбутшх учител1в ф1зично1 культури до фiзкультурно-спортивноï дiяльностi у закладах загально! середньоï освети: монографiя. Умань: ВПЦ «В1завЬ>, 2018. 204 с.
11. Кенсицька I. Модель формування щнностей здорового способу життя студенпв у процеа ф1зичного виховання. Теорiя i методика ф1зичного виховання i спорту. 2017. № 4. С. 69-76.
12. Козак Н. Г. Здоров'язбер1гаюче виховання шдлитав основно1 школи в навчально-виховному процеа: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. Полтава, 2016. 240 с.
13. Козуб М. В. Формирование профессиональной готовности будущих учителей физической культуры к осуществлению здоровьесберегающей деятельности в школе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Елец, 2007. 223 с.
14. Крошка С. А., Борисенко Л. Л., £ршов С. I. Шдготовка майбутшх учител1в початкових клаав до впровадження здоров'язбережувальних технологш на уроках. Гуматзащя навчально-виховного процесу. 2014. Вип. LXIX. С. 205-212.
15. Лобачев В. В. Формирование здоровьесберсгающей компетенции в профессиональной подготовке будущего педагога физической культуры: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01; 13.00.08. Воронеж, 2006. 210 с.
16. Малорошвило Л. Н. Формирование готовности студентов вузов физкультурно-спортивного профиля к здоровьесбережению учащихся: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Челябинск, 2004. 171 с.
17. Маркин С. Н. Подготовка будущего учителя к самоорганизации здорового образа жизни средствами физической культуры: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Барнаул, 2004. 170 с.
18. Миргородська Г. М. Формування культури здоров'я у майбутшх квал1ф1кованих робггнишв буд1вельного профшю в процеа професшно1 тдготовки: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Кшв, 2017. 250 с.
19. Никифорова Л. А. Формування професшно!' культури майбутшх учител1в ф1зичного виховання в процеа фахово! подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2017. 26 с.
20. Пашин А. А. Формирование ценностного отношения к здоровью в физическом воспитании учащейся молодежи: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Москва, 2011. 413 с.
21. Попова Н. Г. Формирование ценностного отношения учащихся к здоровому образу жизни в образовательном процессе современной школы: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Великий Новгород, 2015. 253 с.
22. Св1ршук Н. С. Пвдготовка майбутшх учител1в ф1зично!' культури до ф1зкультурно-рекреацшно!' роботи в школ1 : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Вшниця, 2013. 23 с.
23. Сорокина В. М. Формирование у студентов отношения к здоровому образу жизни как профессиональной ценности: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Волгоград, 2010. 241 с.
24. Степанченко Н. I. Система професшно!' подготовки майбутшх учител1в ф1зичного виховання у вищих навчальних закладах : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Вшниця, 2017. 629 с.
25. Филанковский В. В. Теория и практика формирования профессиональной готовности учителя физической культуры: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01; 13.00.04. Ставрополь, 2000. 459 с.
26. Фшпп'ева О. А. Шдготовка майбутшх учител1в початкових клаав до валеолопчного виховання учшв : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Юровоград, 2008. 23 с.
27. Швед Л. В. Подготовка студентов педвуза к формированию здорового образа жизни у школьников: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Чебоксары, 2007. 196 с.
