CC BY
47
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 331.101.3:378.147
I. С. ВОЙТОВИЧ
МОТИВАЦ1Я НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В В ПРОЦЕС1 IX П1ДГОТОВКИ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Показано, що мoтивацiя навчання забезпечуе eucoKy результативнкть навчання, тдвищуе ni-знавальну активнкть cтyдентiв, перетвoрюe зoвнiшню регуляцю в cамoрегyляцiю. Описано структуру мoтuвацiйнuх педагoгiчнuх технологш, що включають вступну та поточну мотивацю. Визначено пocлiдoвнicть дш викладача nid час прoектyвання мoтuвацiйнuх технoлoгiй. Запропоновано метoдu стимулювання i мoтuвацii навчальнo-niзнавальнoi дiяльноcтi, як використовуються для фoрмyвання noзuтuвнuх мoтuвiв навчання, стимулюють ni-знавальну активтсть i сприяють збагаченню cтyдентiв навчальним матерiалoм. Доведено, щo iнтереc e ocнoвною причиною, що стимулюе дiяльнicть; вoна характеризуеться noзuтuвнuмu емoцiямu, наявнicтю niзнавальнoi cтoрoнu ц1ei емoцii та вираженням мoтuвy дiяльнocтi. Шдтверджено важливкть метoдiв стимулювання oбoв'язкy та вiдnoвiдальнocтi у навчант.
Ключовi слова: мотuвацiя, навчальна дiяльнicть, студенти, ni-знавальний ттерес.
И. С. ВОЙТОВИЧ
МОТИВАЦИЯ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В ПРОЦЕССЕ ИХ ПОДГОТОВКИ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Показано, что мoтuвацuя обучения обеспечивает выcoкyю результативность обучения, повышает познавательную активность студентов, трансформирует внешнюю регуляция в cамoрегyляцuю. Описана структура мoтuвацuонных образовательных технологий, включающих вступительную и текущую мотивацю. Определена последовательность действий преподавателя во время nрoектuрованuя мoтuвацuонных технoлoгuй. Предложены метoды стимулирования и мoтuвацuu yчебно-nознавательнoй деятельности, которые используются для фoрмuрованuя no-зитивных мoтuвов обучения, стимулируют познавательную активность и способствуют обогащению студентов учебным матерuалoм. Доказано, чтo интерес является главной причиной стимулирующей деятельность; oна характеризируется no-зитивными эмoцuямu, наличием познавательтй cтoрoны этой эмoцuu и выражением мoтuва деятельнocтu. Подтверждена важность метoдов стимулирования oбязанноcтей и ответственности в обучении.
Ключевые слова: мотивация, учебная деятельность, студенты, познавательный ттерес.
I. S. VOITOVYCH
MOTIVATION OF FUTURE TEACHERS' STUDY IN THEIR TRAINING FOR
PROFESSIONAL ACTIVITY
The article shows, that the motivation of study provides its high results, improves students' cognitive activity, converts external regulation in self-regulation. The structure of educational motivation, including introductory and ongoing motivation, as well as the sequence of teacher's actions in the process of motivation tehnologies design have been described in this paper. The research suggests methods of stimulating and motivation of cognitive activity, used for the formation of positive learning motives, stimulation of cognitive activity and contributing to the enrichment of students' educational materials. It has been proved in the article, that interest is the main reason stimulating activity. Thus, it is characterized by positive emotions, presence of cognitive side of this emotion and expression of motivation activity. The importance of methods of stimulating duties and responsibility in learning has been verified in this research.
Keywords: motivation, learning activities, students, cognitive interest.
На сучасному еташ трансформаци суспiльства icTOTHO змшюються зовшшш мотиви навчання, coцiальний престиж вищо1 педагопчно1 ocвiти, значущicть професи, потреби cуcпiльcтва у фахiвцях певного напряму, уявлення студента про власну прoфеciйну cамoреалiзацiю, що icтoтнo модифшуе внутрiшнi регулятoрнi ресурси ocoбиcтocтi. Регуляторним компонентом навчально! дiяльнocтi е мотиващя навчання, яка не тiльки забезпечуе високу результатившсть навчання при безпосередньому педагопчному впливi, а й пролонгуе пiзнавальну активнicть cтудентiв i перетворюе зoвнiшню регуляцiю в cамoрегуляцiю.
Структура мoтивiв студента, сформована за час навчання, стае основою професшно! дiяльнocтi майбутнього фахiвця, що робить розвиток «позитивних» навчальних мoтивiв невiд'емнoю складовою виховання ocoбиcтocтi студента. Це ставить перед педагопчними вищими навчальними закладами (ПВНЗ) завдання психолопчного супроводу навчального процесу i цiлеcпрямoванoгo формування мотиваци навчально-професшно1 дiяльнocтi cтудентiв, основою яко! е дiагнocтика актуальних мoтивiв навчання та розроблення метoдiв i захoдiв активiзацil внутрiшнiх мoтивацiйних реcурciв особистосп cтудентiв.
Проблема мотиваци навчання е одшею з центральних у педагопчнш психологи, ocкiльки i результат, i процес засвоення знань значною мiрoю залежать вiд зацiкавленocтi cтудентiв навчанням. Експериментально доведено [15], що позитивна професшна мoтивацiя може бути чинником компенсаци недocтатнocтi cпецiальних здiбнocтей, а негативна не компенсуеться навггь високим рiвнем 1хнього розвитку.
Складнicть i багатoаcпектнicть проблеми мотиваци зумовлюють багатoвимiрнicть у рoзумiннi ll cутнocтi, природи, структури, а також функцiй окремих мoтивiв. Як вiдзначае С. 1лын [8], значна кiлькicть дocлiджень мотиваци навчально1 дiяльнocтi несе на coбi вiдбитoк недoлiкiв у поглядах на мотиващю i мoтивiв, якi розглядаються в науцi. Пiд мотивом навчально1 дiяльнocтi рoзумiють уci чинники, яю зумовлюють вияви навчально1 активнocтi: мету, потреби, установки, почуття обов'язку, штереси тощо. У пcихoлoгo-педагoгiчнiй лiтературi не юнуе единого рoзумiння навчально1 мотиваци та класифшаци навчальних мoтивiв. Рiзнi дocлiдники використовують пoдiбнi, але не cинoнiмiчнi поняття для позначення цього феномена, а саме: навчальна мотиващя, мотиващя навчання, мотиващя навчально1 дiяльнocтi, мoтивацiйна сфера, мoтивацiйний синдром.
Навчальну мoтивацiю як окремий вид мотиваци, що включена в дiяльнicть навчання або навчальну дiяльнicть, визначае I. Зiмняя [6].
Навчальна мoтивацiя характеризуеться складною структурою, системшстю, cпрямoванicтю, динамiчнicтю, cтiйкicтю i пов'язана з рiвнем iнтелектуальнoгo розвитку i характером навчально1 дiяльнocтi. Iерархiчнicть ll структури вщзначала А. Маркова [12]: до ll складу входять потреби в навчанш, мета навчання, емоци, ставлення та штерес.
У дocлiдженнi мотивацшно1 сфери особистосп у навчальнiй дiяльнocтi O. Карпова [9] запропонувала розглядати ll як iнтегративний ефект взаемоди двох основних категорш детермiнант - загальних i cпецифiчних. Загальна категoрiя складаеться iз детермiнант власне ocoбиcтicних (ступеня оргашзаци структури ocoбиcтocтi та ll мотивацшно1 сфери); cпецифiчна категoрiя мютить чинники дiяльнicнi: ocнoвнi характеристики змюту i структури навчально1 дiяльнocтi, умови ll оргашзаци.
Доcлiдники ще1 проблеми, ^м поняття «навчальна мoтивацiя», виокремлюютьтермш «прoфеciйна мoтивацiя». З одного боку, мотиващя навчально1 дiяльнocтi cтудентiв не може прирiвнюватиcя до шкшьно1 навчально1 мотиваци, оcкiльки до не1 вже закладено прoфеciйну cпрямoванicть. З шшого боку, прoфеciйна мoтивацiя cтудентiв ще не вiдпoвiдае прoфеciйнiй мотиваци фахiвцiв, залучених у прoфеciйну дiяльнicть.
Щц час вивчення мoтивiв навчання та 1хньо1 змiни в прoцеci навчання студенпв O. Афанасенкова [1] зробила висновок, що мотивацшна гoтoвнicть студенпв е неoбхiдним компонентом уcпiшнocтi професшно1 дiяльноcтi, витвором, який мicтить «базовий» прoфеciйнo-пiзнавальний мотив й «cупутнi» мотиви.
Значну кiлькicть клаcифiкацiй навчальних мoтивiв побудовано за принципом 1хнього роздшення на внутрiшнi й зовнiшнi. У дослщженш пcихoлoгo-педагoгiчних особливостей
мотив1в навчально1' д1яльност1 студенев р1зних вуз1в O. Чаденково1' [16] визначено, що мотиви навчально1' д1яльност1 як психолопчний феномен можуть змшюватися стихшно i цшеспрямовано, але найчастше залежать вiд статевoвiкoвих, iнтелектуальних й особистюних особливостей студентiв, а також вщ прoфесiйнoï спрямoванoстi ПВНЗ. У процес входження студента у навчальну дiяльнiсть може вiдбуватися виокремлення провщних мoтивiв навчальнoï дiяльнoстi, якi значною мiрoю вiдрiзняються в юнакiв i дiвчат. Дiвчатам бiльш властивi щннюш чинники, юнакам - чинники саморегуляци.
O. Збанацька [5] встановила, що основою iндивiдуальних стилiв навчальнoï дiяльнoстi студентiв з високою академiчнoю усшшнютю е безумовно oсoбистiснi характеристики, а саме: методичнють та iнтелектуальна гнучкють засвоення навчального матерiалу; високий рiвень самoвiднoшення oсoбистoстi, пoслiдoвнiсть, регулярнiсть планування; виконання навчальних дiй. Разом iз тим на формування стилю навчання впливае високий рiвень пiзнавальнoï мотиваци, мотиваци досягнення та oрiентацiï на кшцевий результат.
С. Кучмiева [11] показала, що на процес професшно1' шдготовки позитивно впливають мотиви, яю базуються на iнтересi до професи, мотиви розвитку особистосп й навчально-пiзнавальнi мотиви, негативно впливають просощальш й iнфантильнi мотиви. Групи матерiальних i сoцiальних мoтивiв можуть мати i позитивний, i негативний вплив.
Прийнято виокремлювати три види джерел активности внутрiшнi, зoвнiшнi й особистюш. До внутрiшнiх джерел навчально1' мотиваци вщносять пiзнавальнi та сoцiальнi потреби (прагнення до сoцiальнo схвалюваних дш i досягнень). Зoвнiшнi джерела навчально1' мoтивацiï визначаються умовами життедiяльнoстi студента, до яких вiднoсяться вимоги, очшування та мoжливoстi [3]. До особистюних джерел належать штереси, потреби, установки, щеали, стереотипи, що зумовлюють прагнення самовдосконалення, самоствердження i самoреалiзацiï у навчальнш та iнших видах дiяльнoстi.
Проте досi не запропоновано засобiв комплексного впливу на майбутнiх учителiв iнформатики з метою пiдвищення мотиваци до оволодшня професiею, що включали б у себе вс три види мотивiв: внутрiшнi, зовнiшнi, особистюш.
У ходi дослiдження виявлено, що недостатнш рiвень прoфесiйнoï пiдгoтoвки випускниюв ПВНЗ детермiнoваний пoрiвнянo невисоким рiвнем мoтивацiï студентiв, до прoфесiï й розвитку особистосп. Це пов'язано з дoмiнуванням мoтивiв, якi акцентують увагу студенев на передбачуваних матерiальних i сощальних перевагах обрано1' прoфесiï.
Метою статт е визначити чинники i представити практичнi рекомендацiï пiдвищення мотиваци студенев до навчально1' дiяльностi.
Для реалiзацiï цього завдання необидно розробити схему взаемозв'язку вступно1' i поточно1' мотивацiï, пoслiдoвнiсть дiй викладача в проектуванш мoтивацiйних технологiй, запропонувати методи стимулювання i мотиваци навчально-шзнавально1' дiяльностi.
Знання, якi студент здобувае у ПВНЗ, можуть бути для нього лише засобом досягнення шших цшей (одержати диплом, уникнути покарання, заслужити похвалу тощо). У такому разi його спонукають не iнтерес, допитливють, прагнення до oвoлoдiння знаннями, вмшнями, захoпленiсть процесом засвоення знань в результат навчання.
Спонукання до навчання може бути [13]:
• ситуативним, коли спонуками е мотиви, пов'язаш з необхщнютю виявити, продемонструвати певш знання, вмiння та навички у конкретнш ситуацiï (на кoнтрoльнiй робот^ при складаннi iспиту). Вони е зовшшшми, oскiльки не стосуються глибинних основ особистосп. Такими можна вважати мотиви-стимули (одержати нагороду, уникнути покарання тощо);
• особистюним, пов'язаним з потребою студента у самовдосконаленш, досягненш духовних цiлей, iдеалiв, безпосередньо спрямованих на розвиток його особистосп, на духовне, моральне й штелектуальне зростання, а також на повноцшне функцюнування його як суб'екта життедiяльнoстi.
G. 1лын називае три типи мoтивацiï, пов'язаш з результатами навчання [8, с. 253-270]:
1) мотиващя, яку умовно можна визначити як «негативну»: спонуки студента, викликаш усвщомленням певних незручностей i неприемностей, яю можуть виникнути, якщо вiн не буде
вчитиcя (дoкopи з 6o^ бaтькiв, виклaдaчiв, oднoгpyпникiв). Тaкa мoтивaцiя He пpизвoдить дo ycпiшних peзyльтaтiв нaвчaння;
2) мoтивaцiя, щo Mae «гозитивний» хapaктep, aлe пoв'язaнa з мoтивaми, якi cфopмoвaнi He в дiяльнocтi. Ця мoтивaцiя виcтyпae y двoх фopмaх. В oднoмy витадку тaкa пoзитивнa мoтивaцiя визнaчaeтьcя вaгoмими для ocoбиcтocтi coцiaльними пpaгнeннями (пoчyття oбoв'язкy пepeд близькими). Iншa фopмa мoтивaцiï визнaчaeтьcя вyзькoocoбиcтicними мoтивaми: cхвaлeння з бoкy oтoчyючих, шляхи дocягнeння ocoбиcтicнoгo блaгoпoлyччя;
3) мoтивaцiя, ята лeжить в ocнoвi нaвчaльнoï дiяльнocтi (мoтивaцiя, бeзпocepeдньo пoв'язaнa з цшями нaвчaння, зaдoвoлeнням дoпитливocтi, пepeбopeнням пepeшкoд, iнтeлeктyaльнoю aктивнicтю).
Пpoвiдними мoтивaми вcтyпy дo nBH3 y випycкникiв ЗОШ i пepшoкypcникiв, як виявилa С. Кycaкoвa [10], e пpoфeciйний мoтив i мoтив oтpимaння диплoмa. Ц дaнi cвiдчaть, щo бiльшicть людeй, якi пpaгнyть oтpимaти вищу ocвiтy, cпpямoвaнi He Ha пpoцec нaвчaння, a лишe Ha йoгo peзyльтaт y виглядi дoкyмeнтa пpo здoбyття вищoï ocвiти. Пpoвiднoю мoтивaцieю cтyдeнтiв cтapших кypciв e oпaнyвaння пpoфeciï й piзнoбiчний poзвитoк ocoбиcтocтi. Бyлo тaкoж виявлeнo, щo y вcieï вибipки мoтивaцiйнa гoтoвнicть Mae вищi пoкaзники, нiж пpoфeciйнa.
У дocлiджeннi cтpyктypи нaвчaльнoï дiяльнocтi cтyдeнтiв G. Iзoтoвoï [7] мoтивaцiйний кoмпoнeнт нaвчaльнoï дiяльнocтi poзглядaeтьcя paзoм iз двoмa iншими кoмпoнeнтaми -oпepaцiйним i caмopeгyляцiйним, якi тaкoж мaють знaчний вплив Ha aкaдeмiчнy ycпiшнicть. Hayкoвeць зaфiкcyвaлa гeтepoхpoннicть poзвиткy cтpyктypи ^вч^ь^х' дiяльнocтi, якa виявляeтьcя в тому, щo ïï тpи кoмпoнeнти фopмyютьcя впpoдoвж piзних тepмiнiв. Кoжний з ^Mro^H^ Mae He тiльки piвнeвi пoкaзники cвoгo poзвиткy, a й пoкaзник iнтeгpoвaнocтi y нaвчaльнy дiяльнicть. Щoдo мoтивaцiйнoгo кoмпoнeнтa нaвчaльнoï дiяльнocтi, тo G. Iзoтoвa вcтaнoвилa, щo piвeнь йoгo poзвиткy e мiнiмaльним Ha пepших i випycкних ^pcax нaвчaння y вyзi, a мaкcимaльним - y пepioд «eraaTOpa» (III-IV ^pra). Цe пoяcнюeтьcя тим, щo пpoвiднy poль y peгyляцiï eфeктивнocтi нaвчaння вiдiгpae He мoтивaцiйний, a oпepaцiйний кoмпoнeнт нaвчaльнoï дiяльнocтi. Пpoвiднa poль мoтивaцiйнoгo кoмпoнeнтa тa того виcoкa iнтeгpaтивнicть вiдзнaчaютьcя тiльки зa нaявнocтi мoтивiв «oтpимaти диплoм» тa «oтpимaти iнтeлeктyaльнe зaдoвoлeння», caMe тoдi вiн впливae Ha aкaдeмiчнy ycпiшнicть як кoмпoнeнт зaгaлoм, тaк i Ha piвнi oкpeмих мoтивiв.
Опитуючи cтyдeнтiв пeдaгoгiчнoгo вузу, M. Овчиштов [14] виявив, щo в дитамщ мoтивaцiï нaвчaння icтoтнoю e piзниця мiж пoкaзникaми мoтивaцiï cтyдeнтiв I-II i III-IV к^ив, i ^ cвiдчить пpo знaчyщicть вiдпoвiдних eтaпiв нaвчaння y nBH3 для ïï фopмyвaння. I-II кypcи - ^ пepioд aдaптaцiï cтyдeнтiв дo швих yмoв нaвчaння y вyзi, III-IV e пepeхoдoм
вiд нaвчaльнo-дocлiдницькoï дo нaвчaльнo-пpoфeciйнoï дiяльнocтi. Дocлiдник вiдзнaчae, щo динaмiкa мoтивaцiï нaвчaльнoï дiяльнocтi cтyдeнтiв nBH3 зaбeзпeчyeтьcя piзним cпiввiднoшeнням ïï cтpyктypних eлeмeнтiв (пiзнaвaльнoï мoтивaцiï, мoтивaцiï дocягнeння ycпiхy i мoтивaцiйнo-змicтoвих yтвopeнь) i змiнoю видiв дiяльнocтi в пpoцeci нaвчaння y вyзi (нaвчaльнo-пiзнaвaльнa Ha I-II кypcaх, нaвчaльнo-дocлiдницькa Ha III-IV кypcaх, нaвчaльнo-пpoфeciйнa Ha IV-V кypcaх). Пpи дocлiджeннi динaмiки мoтивaцiï нaвчaння cтyдeнтiв nBH3 бyлo вcтaнoвлeнo, щo Ha I-II ^pcax, Ha eтaпi cпpямoвaнocтi Ha npo^c нaвчaння тa зa таявшей нecфopмoвaнoгo cтaвлeння дo ньoгo, cпocтepiгaeтьcя зaдoвoлeнicть нaвчaнням i мoтивaцiя дocягнeння ycпiхy, Ha III кypci, Ha eтaпi нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï дiяльнocтi, зaдoвoлeнicть нaвчaнням, мoтивaцiя дocягнeння ycпiхy; Ha IV-V ^pcax, Ha eтaпi нaвчaльнo-пpoфeciйнoï дiяльнocтi, динaмiчний acпeкт мoтивaцiï нaвчaння, який вiдoбpaжaeтьcя y викopиcтaннi мoтивaцiйних cтpaтeгiй тa зaмiщye ïï змicтoвнy фopмy.
Рeзyльтaти дocлiджeння мoтивaцiйнoï cфepи cтyдeнтcькoï мoлoдi С. Зaнюкa [4] cвiдчaть, щo y cтpyктypi мoтивaцiï нaвчaння cтyдeнтiв I-II кypciв дoмiнyють зoвнiшнi мoтиви: мoтив caмopoзвиткy, coцiaльнoгo пpecтижy, мaтepiaльнoгo дocтaткy тa кoмyнiкaтивний мoтив. Влacнe внyтpiшня мoтивaцiя e нeдocтaтньo poзвинeнoю. Вcтaнoвлeнo, щo y cтyдeнтiв II кypcy пopiвнянo з пepшoкypcникaми вiдбyвaeтьcя пeвнe знижeння мoтивaцiï нaвчaння.
Як вcтaнoвилa H. Бaдмaeвa [2], зa 4ac нaвчaння y nBH3 в cтyдeнтiв вiдбyвaютьcя тaкi змши y мoтивaцiйнiй cфepi: в cтyдeнтiв I кypcy пepшe мicцe зaймae мoтив здoбyття знaнь, Ha
II курсi - отримання диплома, а мотив опанування профешею займае трете рангове мюце. У студенив II i III куршв на першому мiсцi перебувае мотив опанування профешею, а мотив здобуття знань перемiщуеться на трете мюце; мотив отримання диплома залишаеться на другому мющ. У студентiв IV i V курсiв перше рангове мюце займае мотив отримати диплом, мотив опанування професи займае уже друге мюце, а мотив здобуття знань перемщаеться на трете мюце. У зв'язку iз цим науковець припускае, що реальними спонукачами навчально! дiяльнoстi е тi мотиви, яю пoв'язанi з дуже близькими щлями (захист й отримання диплома). Мотив здобуття теоретичних знань в даний момент е бажаним («зрозумшим»), але недостатньо дiевим для студенив V курсу.
Неспoдiваного результату досягнув у своему дослщженш В. Якунiн [18], Виявилось, що «сильнi» i «слабю» студенти вiдрiзняються один вiд одного не за рiвнем iнтелекту, а за мотиващею до навчально! дiяльнoстi. Шляхом експериментального дoслiдження було показано, що максимальна задоволенють вибраною профеаею спoстерiгаеться у студентiв I курсу. Надалi цей показник неухильно знижувався, аж до V курсу. Незважаючи на те, що незадовго до заюнчення вузу задoвoленiсть прoфесiею виявляеться найменшою, вiднoшення до професи стае позитивним. У деяких випадках зниження задоволеносп лoгiчнo було б пов'язати з рiвнем викладання в конкретному ПВНЗ.
Проте найбшьш цiкавими, на нашу думку, е дослщження O. Юпiтoва i А. Зотова [17], щодо ситуаци прoфесiйнoгo самовизначення студенив. Враховуючи данi цих автoрiв, зазначимо, що студенти 1-11 куршв вщчувають тривогу стосовно нового незвичного середовища I вшьшшого характеру оргашзацп занять._
Мотивацшш педагопчш технологи
/■ - За характером поведшкп учаеннив За належнютю до етапу навчання
внутршня вступна
с - зовшшня /*-N поточна
-\
заключна
Рис. 1. Класифгкацгя навчальног мотивацИ.
Мотивацшш педагoгiчнi технологи подамо у виглядi схеми (рис. 1). Вступна мотиващя активiзуе навчальну дiяльнiсть студентiв, сприяе формуванню початкового бажання засво!ти навчальний матерiал, зумовлюе iнтерес до навчання.
Поточна мoтивацiя забезпечуе оптимальне педагопчне спiлкування в прoцесi навчання, сприяе формуванню стшкого iнтересу до навчально! дiяльнoстi та пiдтримуе цей штерес на всiх етапах навчання.
Вступна мотиващя може здшснюватися у фoрмi бесiди, показу, демoнстрацi! того чи шшого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь навчальний процес. При цьому основними методами е мотивуючий вступ 7 мотивуюча демонстрация.
Поточна мотивацгя для шдтримки постшного iнтересу до навчально! дiяльнoстi може здiйснюватися рiзними методами навчання вщповщно до етапiв формування дiяльнoстi:
• у прoцесi його пояснення (бесща, лекцiя, рoзпoвiдь);
• у хoдi виконання практичних завдань (дослщних завдань, лабораторних рoбiт);
• у процес контролю (поточний, шдсумковий, заключний).
Основними прийомами мотиваци в процес викладу нового матер1алу е:
- ор1ентащя навчального матер1алу на його практичний змют;
- ор1ентащя на конкретну професшну дiяльнiсть;
- демонстращя в мовленш практичного використання теоретичних положень.
Основш прийоми потонног мотивацИ на еташ формування ! контролю д1яльносп:
• надання права вшьного вибору завдань;
• створення завдань оптимально! складносп;
• новизна та непередбачувашсть завдань;
• позитивний зворотний зв'язок або шформування студенев про усшшшсть 1хньо! д1яльносп.
Послщовшсть дш викладача шд час проектування мотивацшних технологш показано на рис. 2.
Методи стимулювання ! мотиваци навчально-шзнавально! д1яльносп спрямоваш на формування позитивних мотив1в навчання, стимулюють шзнавальну актившсть ! водночас сприяють збагаченню студеипв навчальним матер1алом. Вони под1ляються на дв1 шдгрупи [12].
Перша тдгрупа - це методи формування шзнавального штересу. Доведено, що iнтерес е основною причиною, яка стимулюе дiяльнiсть. Вона характеризуеться позитивною емощею (коли навчання подобаеться), наявшстю тзнавально! сторони ц1е! емоци (меш щкаво знати) та вираженням мотиву д1яльносп. Викладач з метою формування шзнавального штересу в студенев використовуе прийоми, яю викликають позитивш емоци: образшсть, щкавють, здивування, моральш переживання. Значш можливосп для емоцшного впливу на студеипв мае навчальний матер1ал (його новизна, актуальшсть, зв'язок ¡з життям, грандюзшсть науково-техшчного прогресу, життя ! д1яльшсть видатних учених). Велику роль у цьому вщшрають навчальш кшофшьми, телепередач!, яюсш наочш пос1бники. До стимулюючих метод1в навчання належить анал1з життевих ситуацш, коли потр1бно вирiшити професшну проблему, наблизитися до життя.
Рис. 2. ДИ викладана тд нас проектування мотивацШних технологий
Друга тдгрупа - це методи стимулювання обов'язку ! вщповщальносп у навчанш. Для цього застосовуеться вимога, оцшка, контроль знань ! умшь студеипв. Найбшьша роль у цьому належить роз'ясненням, а не наказам та вимогам. Викладач повинен перюдично пояснювати
студентам суспiльну i особисту значущiсть навчання (щоразу робити це по-новому i максимально переконливо, на oснoвi життевого дoсвiду), ставити вимоги i привчати студентiв до !х дотримання, заохочувати до сумлiннoгo виконання сво!х oбoв'язкiв, контролювати виконання вимог i вказувати на недoлiки, робити правильнШ зауваження, щоб викликати вШдповШдальне ставлення до навчання.
Отже, в результат проведених нами теоретичних дослШджень на oснoвi аналiзу рiзних пiдхoдiв до вивчення мoтивацi! можна стверджувати, що мотивацШйна сфера людини дуже складна i неoднoрiдна. У сучаснш психoлoгi! iснуе чимало теoрiй, пШдходи яких до вивчення проблеми мотивацп настiльки рiзнi, що деколи !х можна назвати дiаметральнo протилежними. Виявилось, що складнiсть цього поняття, багатoрiвнева oрганiзацiя мoтивацiйнo! сфери людини, складнШсть структури i механiзмiв !! формування вiдкривають ширoкi мoжливoстi для застосування всШх згаданих нами теoрiй. Твердження окремих теoрiй можуть прямувати на рiзнi елементи мoтивацiйнo! структури i саме в цих напрямах будуть найбшьш компетентними i валiдними. Цшсна картина може скластися тiльки при штегрованому пiдхoдi до вивчення проблеми мотиваци на сучасному етапi розвитку психологШчно! думки, з урахуванням прогресивних iдей рШзних теoрiй.
При вивченнШ рШзних теoрiй мoтивацi!, визначеннi механШзму Ш структури мoтивацiйнo! сфери професШйно! дШяльностШ ми прийшли до висновку, що дШйсно мотивацШя людини е складною системою, що мае в сво!й основШ як бюлопчнШ, так Ш соцШальнШ елементи. Тому до вивчення мотивацп професшно! дШяльностШ людини необхШдно пШдходити, враховуючи цю обставину.
Результати дослщження показали, що у мотивацп навчально! дiяльностi студентiв рiзних куршв та форм навчання е певш вiдмiнностi. Це свiдчить про те, що структура мотиваци навчання не е стабшьним психолопчним утворенням, а змшюеться залежно вiд певних чинниюв. Провiдними мотивами навчання у студенев е «професiйнi» та «прагматичнi» (отримати диплом). Очевидно, що це пов'язно iз сукупнютю цiнностей, сформованих у майбутшх учителiв iнформатики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасенкова Е. Л. Мотивы обучения и их изменение в процессе обучения студентов вуза: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Е. Л. Афанасенкова. - М., 2005. - 23 с.
2. Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография / Н.Ц. Бадмаева. - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004. - 280 с.
3. Герасимова А. С. Теория учебной мотивации в отечественной психологии / А. С. Герасимова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ipras.ru/cntnt/rus/dop_dokume/mezhdunaro/nauchnye_m/razdel_2_p/gerasimova.html
4. Занюк С. С. ПсихологШя мотиваци: навч. посШбник / С. С. Занюк. - К.: НШка-центр, 2002. - 256 с.
5. Збанацкая А. Б. Личностные характеристики студентов вуза как основа индивидуального стиля учебной деятельности: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / А. Б. Збанацкая. - М., 2007. -19 с.
6. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. - М.: Логос, 2004. - 384 с.
7. Изотова Е. Г. Психологическая структура учебной деятельности студентов 1-5 курсов высших учебных заведений: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Е. Г. Изотова - Ярославль, 2009. - 23 с.
8. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2008. - 512 с.
9. Карпова Е. В. Структура и генезис мотивационной сферы личности в учебной деятельности: автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Е.В. Карпова. - Ярославль, 2009. - 51 с.
10. Кусакина С. Н. Мотивация поступления в вуз у старшеклассников и студентов / С. Н. Кусакина // Психологическая наука и образование. - 2008. - № 1. - С. 58-67.
11. Кучмиева С. И. Мотивационные факторы профессиональной социализации студентов в период обучения в ВУЗе: автореф. дис. ... канд. социол. наук: 22.00.04 / С. И. Кучмиева. - Волгоград, 2007. - 24 с.
12. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: пособие / А. К. Маркова. -М.: Просвещение, 1983. - 96 с.
13. Мусаев К. Ф. ТеоретичнШ основи мотиваци навчально!' дШяльностШ / К.Ф. Мусаев. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum/Pfto/2010_6/files/PD610_47.pdf
14. Овчинников М. В. Динамика мотивации обучения студентов педагогического ВУЗа и ее формирование: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Овчинников. - Екатеринбург, 2008. - 25 с.
15. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А. Реан , Н. В. Бордовская, С. И. Розум. - СПб.: Питер, 2002. - 432 с.
16. Чаденкова О. А. Психолого-педагогические особенности мотивов учебной деятельности студентов различных вузов: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / О. А. Чаденкова. - Самара, 2003. -19 с.
17. Юпитов А. В. Исследование ситуации профессионального самоопределения студентов: социология образования / А. В. Юпитов, А. А. Зотов // Социологические исследования. - 1997. -№ 3. - С. 84-89.
18. Якунин В. А. Педагогическая психология / В. А. Якунин. - СПб.: Полиус, 1998. - 639 с. УДК: 378.22+572.9+008
Ю. В. Б6ГУНОВА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1СТОРИ ДО ЕТНОКУЛЬТУРНО1 Д1ЛЬНОСТ1 В П1ВДЕНН1Й УКРА1Н1
Розглянуто проблему проблема пгдготовки майбутнх учителгв кторп в умовах полгкультурного середовища Пiвденноi Украши. Подано авторську модель цього процесу й охарактеризовано кожний ii блок. Показано, що особливктю зазначеного регюну в етнографiчному асnектi е його багатонацюнальтсть. Вiдзначено, що майбутнт учитель iсторii в навчальних закладах на Пiвднi Украши мае бути готовим до роботи в еттчно, культурно тарелгйно розматому соцiумi. Це вимагае визначення nедагогiчних умов, здатних реалiзувати можливостi етнокультурного досвiду в процесi пiдготовки майбуттх учителiв iсторii. Вiдповiдно до мети до^дження подано наукове обтрунтування кожноi педагогiчноi умови. Доведено, що облж взаемодП зазначених умов забезпечуе результативну етнокультурну дiяльнiсть майбутшх учителiв iсторii в Швденнш Украши.
Ключов1 слова: модель, тдготовка майбутшх учителiв iсторii, етнокультурна дiяльнiсть, педагогiчнi умови.
Ю. В. БЕГУНОВА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИСТОРИИ К ЭТНОКУЛЬТУРНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ЮЖНОЙ УКРАИНЕ
Рассмотрена проблема подготовки будущих учителей истории в условиях поликультурной среды Южной Украины. Представлена авторская модель этого процесса и дана характеристика каждого ее блока. Отмечено, что особенностью указанного региона в этнографическом плане является его многонациональность. Указано, что будущий учитель истории в учебных заведениях Южной Украины должен быть готов к работе в этнически, культурно и религиозно разнообразном социуме. Это требует определения педагогических условий, способных реализовать возможности этнокультурного опыта в процессе подготовки будущих учителей истории. В целях исследования приводится научное обоснование каждого педагогического условия. Доказано, что учет взаимодействия указанных условий обеспечивает результативную этнокультурную деятельность учителей истории в Южной Украине.
Ключевые слова: модель, подготовка будущих учителей истории, педагогические условия.
G. V. BEGUNOVA
EXPERIMENTAL MODEL OF FUTURE HISTORY TEACHERS' TRAINING FOR ETHNOCULTURAL ACTIVITY IN SOUTHERN UKRAINE
The article is devoted to the problem of History teachers' training in terms of multicultural environment of Southern Ukraine. The author develops a model of the given process and characterizes its structural units. It has been shown, that in ethnographic context multinationality is a peculiarity of this region. The researcher grounds, that a future History teacher in Southern Ukraine has to be ready to work in such a multi-ethnic, multicultural and multi-faith society. It required definition of the pedagogical conditions for to realization of
