CC BY
19
УДК 619:546.133.1
Коцюмбас Г.1., д.вет.н., профессор ©
Прщак В.В., астрант *Щебентовська О.М., к.вет.н., н. с.
Лъв\всъкый нацюналъныйутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт ¡мет С. 3. Гжицъкого * Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок
МОРФО-БЮХ1М1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИРОК П1ВН1В ЗА ВПЛИВУ РОЗЧИНУ «ВЕТ-ОКС-1000», ЗАСТОСОВАНОГО У Р13НИХ
КОНЦЕНТРАЦ1ЯХ
У статт1 представлет результаты г/столог1чных та бюх1м1чных дослгдженъ нырок твшв за вплыву ргзных концентрац1й высокочыстого розчыну натрт гтохлорыту ("Вет0кс"-1000). Встановлено, що тдвыщення концентрацш та трывале выпоювання розчыну «Вет0кс-1000» спрычыняе посылення процеЫе перекысного окыснення л\тд1в, що гктолог1чно в1дображаетъся розладамы гемодынамшы, розвытком пом1рного набряку та зерныстю дыстроф1ею нефротелт, а також зныженням быоксынтезувалъног функцИ нефроцыт1в.
Ключое1 слова: нырка, гктоструктура, высокочыстый розчын натрт гтохлорыту ("Вет0кс"-1000), теш, малоновый дыалъдеггд.
Вступ. Взаемод1я оргашзму \ середовища розглядаеться як гомеостатичний процес, тобто пристосування оргашзму до середовища. Гомеостаз охоплюе весь спектр процеЫв адаптаци, як1 забезпечують вщносну стабшьшсть бюлопчних систем у м1нливих умовах зовшшнього середовища. Проте характер та формування змш, як1 виникають при цьому на р1зних р1внях оргашзаци живого, вивчеш недостатньо.
У процес1 життед1яльност1 оргашзму утворюеться велика кшьюсть продукт1в обмшу, як1 повинш пщдаватись екскреци. Серед оргашв, як1 забезпечують екскрецш та збереження гомеостазу, найважлившу роль вдаграють иирки, оскшьки вони регулюють водний баланс, кислотно-лужний стан, юнний склад кров1, р1вень артер1ального тиску, виводять з оргашзму азотист1 продукти розпаду бшюв, тощо [6,8].
Протягом останшх двадцяти роюв активно вивчаеться вплив розчишв натрш гшохлориту (НГХ) при р1зних захворюваннях \ токсикозах тварин \ людини. Встановлено, що розчини НГХ здатш стабшзувати показники кров1, пщвищувати ¿мунний статус оргашзму, володшть дезштоксиуючими властивостями, тощо [9].
Актуальним залишаеться питания щодо визначення концентрацп розчину НГХ (комерцшна назва «Вет0кс-1000», який можна використовувати
© Коцюмбас Г.1., Прщак В.В., Щебентовська О.М., 2012
67
як профшактичний 3aci6 при ендотоксикозах, зумовлених штенсивною вщгод1влею птищ.
Метою нашо*1 роботи було вивчити пстолопчш змши та вм!ст МДА у нирках за впливу р1зних концентрацш розчину «Вет0кс-1000».
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проводили в умовах в1варш ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок на твнях чотиримкячного вку породи „ISA-BROWN". Було сформовано чотири групи тварин - аналопв, по 10 гол1в у кожнш. Перша група служила контролем. Другш, третш та четвертш трупам твшв впродовж 14 д1б випоювали розчин «Вет0кс-1000» у концентраци 5 мг/л, 10 мг/л та 20 мг/л, вщповщно. По 10 niBHiB з кожно! групи декаттували за умов легкого еф1рного наркозу. Проводили патолого-анатом1чний розтин i вщбирали шматочки нирок для пстолопчного, г1стох1м1чного та 6ioxiMi4Horo дослщжень. Шматочки нирок фжсували у 10 % нейтральному розчиш формалшу з подальшою заливкою в парафш. 3 парафшових блоюв виготовляли сершш зр1зи, товщиною 8-15±1 мкм, препарати фарбували гематоксилшом та еозином. Для г1стох1м1чного дослщження шматочки тканин нирок фксували у розчиш Карнуа з наступним фарбуванням за методом Браше. Для визначення малонового д1альдегщу (МДА) тканини нирок заморожували у рщкому азот1, гомогешзували в гомогешзатор1 у присутност1 буферного розчину А (0,32 М сахароза, 1 мМ ЕДТА, 50 мМ трис-HC1, pH=7,4). Св1тлову мжроскопш i мкрофотографування г1стопрепарат1в здшснювали за допомогою мжроскопа OLYMPUS CX 41 та фотокамери OLYMPUS С-5050. Отримаш результати опрацьоваш статистично з використанням t-критерш Стьюдента та методом кореляцшного анал1зу [7].
Результати дослщжень. За патолого-анатом1чного розтину niBHiB II, HI та IV груп, яким випоювали pi3Hi концентраци розчину "Вет-0кс-1000", макроскотчно нирки не вщр1знялись вщ нирок контрольно! групи. Проте, при визначенш вагових коефщ1ент1в встановлено в1рогщне ix зростання у niBHiB III i IV групи, тобто при збшьшенш концентраци розчину та тривалосп його випоювання (рис. 1.).
Рис. 1.
68
Рис. 2. Нирки швшв I групи. Гематоксилш та еозин. 0к.10,об. 20
Рис. 3. Нирки швшв I групи. Пом1рна шрошнофшьшсть иефротел1ю. Браше. 0к.10,об. 100
При свпшооптичному вивченш органу швшв р1зних дослщних труп, виявлено вщмшност1 в гютоструктур1 нирок. При гютолопчному дослщженш нирок швшв контрольноТ групи на 7-му добу видно, що клубочки округлоТ форми, кл1тини зовшшнього листка капсули видовжеш з досить темними веретенопод1бними ядрами (Рис. 2.). У II груш вщзначали пом1рне кровонаповнення кашляр1в, венул, що, ймов1рно, зумовило тенденцшне зростання вагових коефщешгв нирок. Просв1т капсули ниркових тшець невеликий. Ештелш петель нефрона чггко контурований, куб1чний, з круглими
ядрами, що лежать в центр1 кл1тини (рис.4.)._
■
Рис. 4. Нирки швшв II групи. Гематоксилш та еозин. 0к.10,об. 20
ШЯШёШШр™
, " 'к ( |, • • * 1
V .
Рис. 5. Нирки швшв II групи. Помша шрошнофшьшсть иефротел1ю. Браше. 0к.10,об. 100
69
При фарбуванш за Браше у цитоплазм! нефротелш нирок швшв контрольноТ 1II групи вщзначаеться пом1рна шроншофшьнють нефротелто, що свщчить про збереження бшоксинтезувальноТ функцй кл1тин (рис.3,5).
При гютолопчному дослщженш нирок швшв III групи спостер1гаеться незначна гшерем1я . Петш судинного сплетшня лежать щшьно, а IX просв1т заповнений еритроцитами (рис.6). Вщзначаеться нечпшсть контур1в кштин нефротелто, мюцями набубнявшня та просвпшення цитоплазми. При фарбуванш за Браше - зниження шроншофшьност1 пор1вняно ¡з нирками швшв 11II групи (рис.7).__
* , ) . , ' : Л ; * V 1 *"' ■ , V'" ' ''' ... . . , . ,</ • и- ■ ' V-* *у- • <> . ' *' * - • ■ №9 7' , : у: /у , 1 V . ... ... . к - ' 1 • 4 » 1 . -4а " • • 9з1 * . ' * • 9 '' V-.у ' ■' л ; V- ■ V * • Ч» " Л N | ь * . • \ ' - ' ' * * > ■ •• ••• ' , * ( " * - . Д дтаУавВрДЕ^^Н » .
Рис. 6. Нирки П1ВН1В III групи. Гематоксилш та еозин. 0к.10,об. 20 Рис. 7. Нирки швшв III групи. Зниження вмкту РНК у цитоплазм! нефротел1ю. Браше. 0к.10,об. 100
У нирках швшв IV дослщноТ групи, особливо на 14 добу дослщу, спостер1гаються виражеш змши у вигяд1 значного збшьшення в об'ем1 бшьшост1 клубочюв. В поле зору потрапляють клубочки як округлоТ так \ видовженоТ форми, з деформованою капсулою, в яких спостер1гаеться розширення просвтв судинних сплетшь, потовщення базальноТ мембрани кашляр1в. 1нтерстицш навколо ниркових клубочюв набряклий, мюцями шфшьтрований кл1тинними елементами. У бшьшост1 проксимальних канальщв вщзначаеться дифузне набубнявшня ниркового ештелто з фрагментащею його кайми та нечпшстю контур1в. У дистальних - набубнявшня та зернистють цитоплазми кл1тин ештелто 1з змщенням ядер на периферто та явищами карюл1зису. Просвгги одних канальщв звужеш за рахунок набубнявшня нефротелто та набряку штерстицй, шших - значно розширеш (рис.8). При фарбуванш за Браше вщзначаеться зниження троншофшьност1 нефроцшгв, що вказуе на суттеве порушення бшоксинтезувальноТ функцй нирок (рис.9).
70
Отже, тенденцшне зростання вагових коефщешгв нирок твшв III i IV групи зумовлено розладами гемодинамжи, розвитком пом1рного набряку та зернистою дистроф1ею нефротелто.
При визначенш вмюту малонового д1альдепду МДА, який слугуе маркером процес1в перекисного окиснення в тканинах оргашзму, встановили, що на 7-му добу дослщу у II, III та IV трупах його вм1ст зростав на 32% , 73% та у 2,1 рази вщповщно до показниюв контрольноТ групи. При чому очевидним е те, що 7-добове випоювання швням дослщжуваного розчину спричиняло зростання р1вня МДА у тканиш нирок при збшьшенш його концентрацГ1 (Рис. 10).
Зовс1м 1ншою е ситуац1я i3 bmIctom даного ферменту на 14-ту добу. Так, при випоюванш розчину «Вет0кс-1000» у концентращТ 5 мг/л вм1ст МДА в нирках стр1мко зростае (в 2,9 раз1в в1днносно контрольноТ групи). Натомють при 10 мг/л вм1ст МДА знижуеться на 53% в1дносно цього ж показника в дан1й rpyni на 7-му добу досл1ду. А при 20 мг/л продовжуе зростати i стае у 3,3 рази вищим в1дносно контрольноТ групи. (Рис.6).
Анал1зуючи дан1 по вм1сту МДА у нирках швшв, яким випоювали розчин «Вет0кс-1000», на 7-му добу можна зробити висновок, що при пщвищенш концентрацГТ розчину та тривалост1 його випоювання посилюються процеси перекисного окиснення лшдав у даному opraHi i, як насл1док зб1льшуеться вм1ст МДА у тканиш. Якщо ж анал1зувати показники на 14-ту добу експерименту, то можна припустити, що зниження МДА при випоюванн1 розчину у концентрацГТ 10 мг/л зумовлено компенсаторною реакщею оргашзму шляхом «запуску» мехашзму антиоксидантного захисту з метою досягнення прооксидантно-антиоксидантноТ р1вноваги, в даному випадку, у нирков1й тканин1. Розглядаючи подальше зростання вмюту МДА при випоюванш
71
розчину «ВетОкс - 1000» у конц 20 мг/л можна припустити, що в даному випадку настае явище декомпенсаци за рахунок виснаження системи антиоксидантного захисту таким чином прооксидантно-антиоксидантна р1вновага иорушуеться у б1к збшьшення ирооксидантно! системи [6, 8, 10].
Рис.6.
Вмгг МДА у тканиш ни рок твшв за випоювання розчину «ВетОкс-1000».
вщносно контролю %
350 300 250 200 150 100 50
о
I
5 м г/я ГХН 10 мг/л ГХН 20 мг/л ГХН 5 мг/л ГХН 10 мг/л ГХН 20мг/л ГХН
7 доба 14 доба
| ещносно контролю %
Висновок. На основ! ироведених морфолопчних дослщжень можна стверджувати, що випоювання розчину «Вет0кс-1000» клшчно-здоровш птищ у концентрацп 20 мг/л та бшьше 7 д1б спричиняе розлади гемодинамжи, розвиток розвиток пом1рного набряку, зернисту дистроф1ю в еп1тел11 ниркових канальщв ¿з зниженням б1локсинтезувально! функц11 нефроцит1в, що зумовлено ¿нтенсиф1кац1ею процес1в перекисного окиснення л1п1д1в. При випоювання розчину «Вет0кс-1000» у концентрац11 5 мг/л не бшьше 7 д1б таких явищ не спостер1гаеться, а морфо- 61ох1м1чний стан нирок п1вн1в був наближеним до контролю.
Л1тература
1. Бояринов Г.А., Векслер Н.Ю. Свойства и сферы применения натрия гипохлорита // Эфферентная терапия. - 1997. - Т. 3, № 2, - С. 5-14.
2. Данчук В.В. «Пероксидне окиснення у сшьськогосподарських тварин \ птиц1» - Камянець -Под1льський, «Абетка» - 2006. - 192с
3. Дш активного розчину гшохлориту натр1ю на курей та курчат, уражених Т-2 токсином / Г. Зон, А. Котик, Н. Братишко [та ¿н.] // Вет. медицина Укра1ни. — 2001. — № 6. — С. 22-23.
4. ДоклЫчш дослщження ветеринарних лжарських засоб1в; За ред. проф. Коцюмбаса I Я. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. - 360с.
5. Кирюткин Г.В., Горлов И.Ф. Гипохлориты. - Волгоград, 2002. - 484 с.
72
6. Меньщикова Е.Б., ЗеньковН.К., Антиоксиданты и ингибиторы радикальних окислительных процессов // Успехи современной биологии. 1993. Т.113. С.442 - 455.
7. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техники. -Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
8. Особливосп протжання вшьнорадикальних процеав при диспластичних формах вад розвитку нирок у д1тей Запор1зького промислового perioHy //В.О. Дмпряков, 1.Ф.Белешчев, М.М.Гуйтур, О.П.Бережний// Вкник Запор1зького державного ушверситету. - 1999. - №1
9.Перспективи застосування гшохлориив у ветеринарнш медицин!. За ред. проф. 1.Я.Коцюмбаса, проф. О.Б.Вел1ченка - Льв1в.: Афша - 2009.
10. Akhgari M. Biochemical evidence for free radical induced lipid peroxidation as a mechanism for subchronic toxicity of malathion in blood and liver of rat / M. Akhgari, M. Abdollahi, A. Kebryaeezadeh et al. // Hum. and Exp. Toxicol. - 2003. - Vol. 22, N 4. - P. 205-211.
11. Ferreira D. Assessment of oxidative stress in Rhamdia quelen exposed to agrichemicals / D. Ferreira, A. C. Motta, L. C. Kreutz // Chemosphere. - 2010. - Vol. 79, Is. 9. - P. 914-921.
Summary
*Kotsjumbas H.I., Doctor of Veterinary Sciences, professor; *Pritsak V.V., post -
graduate student; **Shchebentovska O.M., Candidate of Veterinary Sciences *Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies after S. Z.
Gzhytskogo
**State Scientific Control Institute of veterinary preparations and fodder additives
MORPHOLOGICAL AND BIOCHEMICAL CHARACTERISTICS OF COCK'S KIDNEYS UNDER THE INFLUENSE OF SOLUTION "Vet - Ox -1000" USED IN DIFFERENT CONCENTRATIONS
The article deals with the results of histological and biochemical investigations of cock's kidneys under the influence of different concentrations of high purity solution of natrium hypochlorite ("Vet-0x-1000"). It was established, that rise of the concentration and prolonged watering with solution "Vet-0x-1000" favours the strengthening of lipids dioxide oxidation processes, that is histologically reflected with the disorder of hemodynamics, the development of moderate oedema and granulat nephrotelium dystrophy, and also the decrease of proteinsynthesized function of nephrocytes.
Key words: kidney, histostructure, high purity solution of natrium hypochlorite ("Vet-0x-1000"), cocks, malonic dialdehide.
Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.
73
