Морфометрія судин шкіри вуха теличок залежно від типу Автономної регуляції серцевого ритму Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК: 619:616 - 092.9:612.79:636.2

Демус Н.В., асистент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт Iм.С.З. Гжицького

МОРФОМЕТР1Я СУДИН ШК1РИ ВУХА ТЕЛИЧОК ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ автономно! РЕГУЛЯЦП СЕРЦЕВОГО РИТМУ

У результатI дослгджень естаноелено град1ент збыьшення д1аметра просету I тоещини м 'язоеого шару судин е напрямку е1д артерюл до артерш першого та другого типу. 1ндекс Керногана мае протилежну спрямоеатсть (судини меншого кал1бру (артерюли), мають еисокий ¡ндекс, судини быьшого кал1бру (артерп) - низький).

Ключо^^ слова: судини, артерюли, артерп, телищ, аетономна нереоеа система, серцееий ритм.

Актуальшсть теми. Специфiчнi умови утримання, несприятливi чинники довкшля тощо, знижують природну резистентшсть оргашзму тварин, що призводить до рiзних патологш, зниження продуктивност та ефективност галузi в цiлому. Виршення вищезгаданих проблем в значнiй мiрi залежить вiд функцiонування стану серцево-судинно! системи, центральних нервових механiзмiв, яю регулюють гемодинамiку, а також вщ регулюючих впливiв автономно! нервово! системи.

За даними наукових дослщжень, юнуе пряма залежнiсть мiж розвитком серця i судин та становленням функци нервово! системи i особливо !! автономного вiдддiлу. Ця залежнiсть перш за все проявляеться у забезпеченш iнтенсивностi обмiнних процесiв органiзму який розвиваеться, що в юнцевому результат знаходить свое вiдображення у продуктивних якостях тварин.

Тому, надзвичайно актуальним завданням е вивчення

морфофункцiонального стану оргашв i тканин, в тому чи^ серцево-судинно! системи, залежно вщ типу автономно! регуляцi!' серцевого ритму.

Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводились на теличках чорно-рябо! породи 2-, 4-, 6- та 8-мюячного вшу. За допомогою методу варiацiйно! пульсометра [1] у тварин визначали тип автономно! регуляци серцевого ритму. Згщно одержаних даних теличок було роздшено на 3 групи: симпатикотонiки (СТ), нормотошки (НТ), парасимпатикотонiки (ПСТ). Матерiалом для дослiдження були судини шюри вуха теличок дослiдних груп.

Шматочки матерiалу фiксували в 10 - 12 % - вому розчиш нейтрального формалiну з наступною заливкою в парафш по схемi, запропонованш Г.1. Роскiним i Л.Б. Левшсоном [2].

З парафiнових блокiв виготовляли пстолопчш зрiзи на санному мiкротомi МС-2 завтовшки не бiльше 10 мкм. Для фарбування гiстозрiзiв

© Демус Н.В., 2010

57

використовували загальноприйнят i спещальш пстолопчш методики. Для вивчення морфологiï клiтини i тканини, морфометричного дослщження та для отримання оглядових препаратiв застосовували фарбування зрiзiв гематоксилшом та еозином i за методом Ван-Пзон [3, 4].

Морфометричнi дослщження структурних елементiв тканин проводили при св^ловш мiкроскопiï. Вимiрювання мiкроструктур виконували при допомозi мiкроскопу "Бюлам - Ломо" з постiйною довжиною тубуса та мжроскопу Micros МС-50 [5, 6].

Морфолопчну оцiнку судин здшснювали шляхом морфометричного визначення величини зовшшнього (d) i внутрiшнього (d1) ïx дiаметра. Товщину м'язового шару (ТМ) визначали за формулою:

d - d1

ТМ = ............. [7].

2

Для оцiнки функцiонального стану судин вираховували iндекс Керногана: ТМ

1К = ....... [8].

d1

Мiкрофотографування пстолопчних препаратiв здiйснювали за допомогою вщеокамери CAM V200, вмонтованоï в мжроскоп Micros МС-50 та цифрового фотоапарату.

Статистична обробка цифрового матерiалу проводилась за допомогою комп'ютерноï програми "Microsoft Excel". При цьому визначали середню арифметичну (М), статистичну помилку середньох' арифметично1' (m), середне квадратичне вщхилення (5), показник суттево1' рiзницi мiж середнiм арифметичним двох варiацiйниx рядiв за критерiем достовiрностi (td) i таблицями Ст'юдента [3]. Рiзницю мiж двома величинами вважали достовiрними при р < 0,05; 0,01; 0,001.

Результати дослщження.

Залежно вщ виду тварин та знаходження судин в тому чи шшому оргаш, ïx величина коливаеться у широких межах. Згiдно iснуючим уявленням для артерюл характерно наявнiсть вираженоï м'язовоï оболонки - бшьше нiж одного м'язового шару [9]. Така будова характерна для артерюл дiаметром не менше 50 - 100 мкм. 1з зменшенням дiаметра (менше 50 мкм) вщбуваеться прогресивне зменшення кiлькостi гладком'язових кл^ин, якi набувають одношарове розташування по спiралi навколо судини (рис 1). Артерп м'язового типу мають не менше 4-х шарiв м'язових кл^ин (рис 2). Тому, враховуючи данi лiтератури та мiкроскопiчну будову судини, що характерна для артерш та артерiол, ми ïx класифжували на три групи. Перша група - артерюли, дiаметром 50 - 100 мкм, друга - дрiбнi артери дiаметром 100 - 130 мкм, третя -артери дiаметром 130 - 160 мкм.

У результат проведених нами гiстологiчниx дослщжень судин шкiри вуха теличок залежно вщ типу автономноï регуляцiï серцевого ритму, слщ вiдмiтити, що мжроскошчна будова усix судин, мае подiбну структурну

58

оргашзацш, характерну для виду тварин, обумовлену вшовими особливостями. 1х стшка складаеться iз 3-х шарiв: iнтими, медiа, адвентици (рис. 3). Проте, своерщна будова i сформованiсть кожного шару стiнки судин, залежить вiд типу судин. Бшьш трансформуються зовнiшнiй i середнiй шар^ внутрiшнiй -бiльш стiйкий, але й i в ньому вщбуваються важливi трансформаци у планi структурно-функщонально! оргашзаци, залежно вiд вiку тварин та типу

Рис. 1. Мжроскошчна будова артершли шкчри вуха телички 4-х мкячного в1ку з нормотошчним типом автономно*! регуляцн серцевого ритму.

Рис. 2. ЛПкроскошчна будова артер1!' другого типу шк1ри вуха телички 4-х м1сячного в1ку з симпатикотошчним типом автономно! регуляцн серцевого ритму. Гематоксилш Вейгерта та еозин.

Х. 400.

59

Рис. 3. МПкроскошчна будова артерй' шкчрн вуха телички 8-ми мкячного в1ку з симпатикотошчним типом автономно? регуляцн серцевого ритму. Гематоксилш Вейгерта та еозин. Х. 400.

Проведене нами кшьюсне морфолопчне дослiдження за iндексом Керногана, з позици оцiнки морфометричного аналiзу величини зовшшнього i внутрiшнього дiаметра, товщини м'язового шару судин дозволило виявити певш закономiрностi, тенденцi! та критери, якi стосуються структурно! органiзацi! та функцюнального стану рiзних за к^бром судин у тварин дослiдних груп (табл 1).

Так, градiент збшьшення просвiту судин рiзного калiбра i товщини !х м'язового шару, вщбуваеться в напрямку вiд артерiол до артерш першого та другого типу. Мiж тим, iндекс Керногана мае протилежну спрямованiсть: артерiоли мають високий, артери низький iндекс, що свщчить про функцiональний стан судин.

З розвитком оргашзму, вiдбуваеться подальша диференщровка клiтин та волокнистих структур судин, збшьшуеться товщина стiнки артерiй за рахунок росту м'язових елементiв, а також волокнистих структур, що супроводжуеться своерщним динамiзмом зовнiшнього та внутршнього !х дiаметрiв та зменшенням шдексу Керногана. З погляду на це, можна беззаперечно твердити про удосконалення морфолопчно! архiтектонiки судин, пов'язанi з адаптацшним простосуванням до потреб регюнального кровообiгу, якi обумовленi вiком тварин, умовами утримання та iндивiдуальними особливостями кожно! тварини залежно вiд типолопчних впливiв автономно! регуляцi!.

Результати морфометричних дослiджень судин у теличок з рiзними типами автономно! регуляцi! серцевого ритму засвщчили, що iснуе зв'язок

60

артерюл i дрiбних артерш з типолопчними особливостями автономних впливiв (табл. 1). Найбiльш переконливо вш проявляеться у величинi просв^ судин та показниках iндексу Керногана. Судини (артерюли, артерп 1 -го та 2-го типу) у симпатикотошюв, незалежно вiд вiку тварин, мають менший дiаметр просвiту, дещо бшьший вiн у нормотонiкiв i найбшьший у парасимпатикотонiкiв. 1ндекс Керногана при цьому, навпаки, менший у теличок-ПСТ.

Таблиця 1.

Морфометричн1 показники судин шк1ри вуха теличок 2-х мкячного в1ку

залежно в1д ^ типу автономно! регулящ!' серцевого ритму (М ±111.11=5)

Показники Групи тварин Т и п с у д и н

Артерюли (50-100мкм) Артерп 1-го типу (100-130 мкм) Артери 2-го типу (130-160 мкм)

Зовшшнш д1аметр (мкм) СТ 69,5±2,27 116,5±3,91 139,2±4,1

НТ 70,8±2,04 116,2±3,32 140,1±3,8

ПСТ 71,4±2,18 117,4±3,64 140,9±3,2

Внутршнш д1аметр (мкм) СТ 39,3±1,51 70,1±1,83 84,9±1,93

НТ 39,9±1,39 70,5±1,59 85,2±1,69

ПСТ 40,8±1,42 71,4±1,66 86,9±1,75

Товщина м'язового шару (мкм) СТ 15,1±0,74 23,2±0,90 27,2±0,98

НТ 15,5±0,87 22,8±0,96 27,4±0,76

ПСТ 15,3±0,79 23,0±1,02 27,0±0,83

1ндекс Керногана СТ 0,38±0,014 0,33±0,011 0,32±0,009

НТ 0,38±0,022 0,32±0,013 0,32±0,012

ПСТ 0,37±0,015 0,32±0,010 0,31±0,013

Таким чином, вiдносно високий тонус симпатичних центiв характеризуеться найбшьшою величиною 1ндексу Керногана та найменшим дiаметром просвiту судин, який являючись одним iз структурних компонентiв периферичного опору ввдграе важливу роль в регуляци мюцево! гемодинамiки. Отже просв^ судин та iндекс Керногана (вщношення товщини м'язово! оболонки судин до 1'х внутрiшнтого дiаметра) утворюють динамiчну структуру, у якiй змiна величини 11 компонентiв носить адаптацiйний характер i направлена на забезпечення постшного оптимального рiвня мiсцевого кровообiгу.

Висновки.

1. Градiент збiльшення дiаметра просв^ i товщини м'язового шару судин рiзного калiбра вiдбуваеться в напрямку вiд артерiол до артерiй першого та другого типу. 1ндекс Керногана мае протилежну спрямованiсть (судини меншого калiбру (артерiоли), мають високий iндекс, судини бiльшого калiба (артери) - низький, що характеризуе функцiональний стан рiзних за калiбром судин.

Морфологiчна будова судин у теличок рiзновiкових груп, з рiзними типологiчними впливами автономно! регуляци, змшюеться однотипно, на що вказуе шдекс Керногана (найбiльший 1К у тварин - СТ, найменший - ПСТ).

61

2. У постнатальному перiодi онтогенезу вщбуваеться подальший розвиток судин, що е можливо адаптацшним простосуванням до потреб регiонального кровооб^у, якi обумовленi вiком тварин, умовами утримання иа iндивiдуальними особливостями кожно! тварини. З вiком та розвитком тварин зовшшнш та внутрiшнiй дiаметри, товщина м'язово! оболонки судин зростають, iндекс Керногана зменшуеться.

Л1тература

1. Баевский Р.М. Математический анали з сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.

2. Роскин Г.И. Микроскопическая техника / Г.И. Роскин, Л.Б. Левинсон / Советская наука. - М., 1957. - 467 с.

3. Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патолоп / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Вид-во Житомир. ДАЕУ, 2005. - 284 с.

4. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.

5. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.

6. Пирс Э. Гистохимия теоретическая и прикладная. - Пер. со 2-го англ. изд; Под ред. и с предисл. проф. В.В. Португалова. - М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1962. - С. 20-70

7. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии. -М.: Медицина, 1973. -

248 с.

8. Есипова И.К., Кауфман О.А., Крючкова Т.С. Очерки по гемодинамической перестройке сосудистой стенки. - М.: Медицина, 1971. - 312 с.

9. Чернух А.М., Александров П.Н., Алексеев О.В. (под редакцией А.М. Чернуха). Микроциркуляция. - 2-е изд. Москва, «Медицина», 1984. - 429 с.

Summary Demus N.V.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj MORPHOMETRY OF HEIFERS VESSELS OF EAR SKIN DEPENDING ON THE TYPE OF AUTONOMIC REGULATION OF HEART

RHYTHM

Thanks to the results of the investigations, it was determined that the gradient of lumen diameter increase and the thickness of muscle vessel layer in the direction from arteriol to arteria of the first and the second type. Kernogan index has opposite trend ( vessels of less size (arterioles), has high index, vessels of more size (artery) -low).

Key words: vessels, arterioles, arteries, heifers, autonomic nervous system, heart rhythm.

Стаття надшшла доредакцИ 9.09.2010

62