Морфометричні особливості лімфоїдних вузликів селезінки хребетних тварин Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

© Дунаевська О. Ф. УДК 591.441: 636.98 Дунаевська О. Ф.

МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Л1МФО1ДНИХ ВУЗЛИК1В СЕЛЕЗ1НКИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН

Житомирський нацiональний агроеколопчний унiверситет

(м. Житомир)

Oksana Fd@ukr.net

Виконане дослiдження е частиною науково! тематики кафедри анатомiI i гiстологiI факультету вете-ринарно! медицини Житомирського нацюнального агроекологiчного унiверситету «Розвиток, морфо-логiя та гiстохiмiя оргаыв тварин у нормi та при патологи», № державно! реестраци 0113^00900.

Вступ. Селезiнка - багатофункцюнальний орган кровотворення та iмунного захисту. Участь !! у iму-нолопчних процесах забезпечуе переважно бiла пульпа (БП). Морфометричн особливостi БП се-лезiнки залежать вiд класу, виду, в^, статi, породи тварин ^ навiть, поверхнi селезiнки [6,7]. Основу БП формуе лiмфо!дна тканина, в складi яко! видiляють лiмфо!днi вузлики (ЛВ) та перiартерiальнi лiмфо!днi тхви. ЛВ е чутливими до дм рiзних чинникiв, !х роз-мiри, в першу чергу, змiнюються вщ дози антигену i часу персистирування в органiзмi [1,15]. При реак-цiях Т-клiтинного iмунiтету дифузно Ыфтьтруються мононуклеарними клiтинами всi зони, але найбтышн змiни вiдбуваються саме в ЛВ [14]. У ЛВ при анти-геннм стимуляцп утворюеться свгглий центр (СЦ) i клiтини лiмфо!дного ряду [2]. Динамiчнiсть структур ЛВ пщ впливом рiзних факторiв продемонстрована у дослщженнях Овчаренко В.В. (2011); Кацай В.В., Шеттько В.1. (2013) [8,10]. Тому актуальним е ви-вчення кiлькiсних характеристик ЛВ як бiомаркерiв впливу чинникiв рiзного походження.

Метою дослiдження було проведення псто-морфометрично! оцiнки ЛВ БП селезЫки представ-никiв рiзних класiв хребетних тварин. Ц значення будуть використан як показники норми при досл^ дженнях впливу антропогенного забруднення, фар-макологiчних препаратiв, екстремальних факторiв, захворювань рiзно! етiологi!.

Об'ект i методи до^дження. Об'ектом до-слiдження була селезiнка статевозрiлих хребетних тварин обох статей у стввщношены 1:1 у фазi мор-фофункцiонально! зрiлостi органу: сомiв звичайних (вiк 2 роки), жаб озерних (вк 2-3 роки), я1^рок зеле-них (вiк 2-2,5 роюв), голубiв сизих (вiк 10-14 мюя^в), курей домашнiх породи Полтавська глиняста (19-20 тижыв), овець ромаывсько! породи (вiк 28 мiсяцiв), свиней велико! бто! породи (вiк 8-10 мюя^в), коней укра!нсько! верхово! породи (вк 4-8 рокiв), велико! рогато! худоби (ВРХ) чорно-рябо! породи (вк 30 м^ сяцiв) та кролiв калiфорнiйсько! породи (6-8 мюя-^в). Кiлькiсть тварин кожного виду дорiвнювала вiд 14 до 36. ВЫ тварини були вирощен в умовах Житомирського району Житомирсько! област в умовно

чистiй 30Hi вщ радiацiйного та антропогенного забруднення.

Уся експериментальна частина доотдження була проведена згщно з вимогами мiжнародних принци-niB «бвропейсько! конвенцiI щодо захисту хребетних тварин, як використовуються в експериментi та шших наукових цiлях» (Страсбург 1986 р.) та вщпо-вiдного Закону Укра!ни «Про захист тварин вiд жор-стокого поводження» (№ 3446-IV вщ 21.02.2006 р., м. Ки!в).

Для пстолопчних дослiджень шматочки матерiа-лу фксували в 10-12% охолодженому розчин нейтрального формалiну i рщиы Карнуа, потiм заливали у парафн Парафiновi зрiзи виготовляли на санному мiкротомi МС-2, товщиною не бтьше 10 мкм. Для вивчення морфологи кттин i тканин при св^ловм м^ кроскопiI застосовували фарбування пстопрепара-тiв гематоксилiном та еозином i за методом Браше [4]. Морфометричн дослiдження здiйснювали вщ-повiдно до рекомендацм [4]. Обробку цифрових даних проводили варiацiйно-статистичними методами на персональному комп'ютерi з використан-ням програми «Microsoft Excel».

Результати дослщжень та Ух обговорення. ЛВ у риби, жаби, я1^рки, птахiв видтялись у виглядi скупчення клiтин округло! форми, СЦ вщсутнм, на-явна перiартерiальна зона (ПаЗ). Зустрiчались ЛВ овально! та видовжено! форми. Вщсутнють в струк-турi ЛВ селезшки дослiдних пойкiлотермних тварин i птахiв СЦ описано також в дослщженнях Клименка О.М. (2010), Грушко М.П. (2010), Финогеновой Ю.А. (2010), Токарева О.И. (2012) [5,9,11,12].

У дослщжуваних ссав^в ЛВ округлi i розташо-вувались в БП незакономiрно. У кожному ЛВ вид^ ляли ПаЗ, СЦ, мантмну (МанЗ) i марпнальну (МЗ) зони, що розглядаеться i в працях Горальського Л.П. (2003) та Хомича В. (2015) [3,13].

Дiаметр ЛВ у сома становив 71,67±25,05 мкм, у жаби 149,4±47,37 мкм, ящiрки 132,8±10,75 мкм, 99,6±30,85 мкм у голуба та 141,1±37,62 мкм у курки. У ссав^в найбiльший дiаметр ЛВ встановлено у коней (265,14±115,41 мкм) та ВРХ (262,83±55,33), найменший у свиней (162,81±19,68 мкм), серед-нi показники у кролiв (240,01±72,32 мкм) та овець (213,73±78,05 мкм).

У вузликах е центральна артерiя, яка розташо-вувалась переважно ексцентрично. Навколо не! концентрувались кттини ПаЗ. У вЫх доотджува-них хребетних тварин дiаметр ПаЗ знаходився в межах 12-31 мкм: у риби вЫ дорiвнював 12,13±3,44

Таблиця 1.

Значення дтметрш основних структур ЛВ ссавцiв, мкм

Вид тварин СЦ МанЗ МЗ

Свиш 102,37+7,83 22,13+7,83 33,2+6,78

Кош 191,45+5,31 21,58+9,49 46,84+2,82

КролУ 122,43+49,24 17,06+7,44 42,19++,43

В^ц 128,12+31,57 22,28+3,63 57,06+10,27

ВРХ 203,35+19,54 16,11+4,62 79,13+3,24

мкм, у жаби 12,45±4,15 мкм, у я1^рки 13,48±5,78 мкм, 10,74±3,78 мкм у голуба та 11,93±5,07 мкм у курки, 14,23±5,81 мкм у кроля, 17,98±7,05 у коня, 18,26±6,21 мкм у вiвцi, 25,62±8,45 мкм у ВРХ, 30,83±14,86 мкм у свинi. Вщносна площа ПаЗ БП селезiнки становила в переважнм бiльшостi до 1% (0,70±0,25% у риби, 0,57±0,06% у жаби, 1,47±0,50% у ящiрки, 0,77±0,26% у голуба, 0,68±0,24% у курки, 0,62±0,17% у свинi, 0,59±0,19% у коня, 1,02±0,22% у вiвцi), лише у двох тварин цей показник перевищу-вав 2% (2,41±0,84% у кроля та 2,56±1,05% у ВРХ).

У ссав^в СЦ займае центральну частину ЛВ, дiаметр найбiльший у ВРХ та найменший у свиней (табл. 1). Вщносна площа його становить вщ 0,98% у коней до 2,20% у ВРХ (табл. 2). МанЗ оточуе СЦ i ПаЗ щтьним лiмфоцитарним общком. Вона най-менша у структурi ЛВ, II дiаметр не перевищуе 22,3 мкм (табл. 1), вщносна площа знахо-диться в межах 1,42-3,25% (табл. 2). МЗ розташована на перифери ЛВ. Вона е одыею з ключових структур селезн ки, вщповщно, мае найбiльшу вiдносну площу (табл. 2).

Вiдносна площа ЛВ у ссав^в вiд 5,01% у коней до 16,29% у ВРХ (табл. 2); у риб вона дорiвнювала 20,86±3,96%, у жаб 7,99±2,69%, у ящiр-ки 2,24±0,95%, у голуба 8,81±4,57% та у курей 11,99±2,65%. Це не заперечуе

Вщносна

доотдження iнших науковцiв, а певн вiдмiнностi по-яснюються породними, вковими особливостями та особливостями утримання i годiвлi [1,3,9,11,12].

Висновки

1. ЛiмфоIднi вузлики хребетних тварин мають класовi та видовi морфометричнi особливостi. У ссав^в вони мають чiткий подт на чотири зони (перiартерiальна, мантмна, маргiнальна, свiтлий центр), у пойюлотермних тварин та птахiв видтя-лась лише одна (перiартерiальна).

2. Вщносна площа лiмфоIдних вузликiв серед до-слiджуваних хребетних тварин найменша у ящiрки (2,24%) та найбiльша у риби (20,86%).

3. Вщносна площа перiартерiальноI зони у риби, жаби, птахiв, свиы, коня не перевищувала 1%, у ящiрки становила майже 1,5%, у ВРХ та кроля бть-ше 2%. Найкраще розвинена у ссав^в маргiнальна зона. Свгглий центр i мантiйна зона у свиы, коня, вiвцi, ВРХ розвинен приблизно однаково, 1х вiдноснi площi не вiдрiзняються бiльше нiж на 0,5%.

Перспективи подальших дослiджень. По-дальшi дослiдження плануемо спрямовувати на ви-вчення морфометричних особливостей селезшки хребетних тварин iнших вiкових i породних груп з рiзних територм Житомирсько1 областi для визна-чення та розробки бiомаркерiв, що будуть викорис-товуватися для монiторингу антропогенного впливу на бюсистеми.

Таблиця 2.

площа ЛВ та Тх основних структур у ссавц1в,

%

Вид тварин СЦ МанЗ МЗ ПаЗ ЛВ

Свиш 1,34+1,14 1,71+1,10 2,56+1,65 0,62+0,17 6,23+0,97

Кош 0,98+0,11 1,42+0,24 2,02+0,12 0,59+0,19 5,01+0,89

КролУ 1,92+0,49 3,25+0,76 4,57+0,63 2,21+0,84 11,95+2,67

ВУвцУ 1,90+0,41 2,34+0,33 6,52+0,989 1,02+0,22 11,78+2,26

ВРХ 2,20+0,55 2,56+0,12 8,97+1,42 2,56+1,05 16,29+1,23

Л1тература

2.

3.

5.

6.

9.

Атлас селезёнки (видовые особенности у человека и млекопитающих животных) [Текст]: монография / Н.С. Федоровская [и др.]. - Киров: Аверс, 2011. - 134 с.

Бахмет А.А. Морфологическая характеристика селезёнки, паховых лимфатических узлов и лифоидных бляшек тонкой кишки крыс при эмоциональном стрессе, а также в условиях воздействия некоторых олигопептидов: автореф. дисс. на соискание науч. степеня д. м. н.: спец. 14.03.01 «Анатомия человека» / А.А. Бахмет. - Москва, 2010. - 44 с. Горальський Л. Особливост пстоархп-ектонки iмунних оргашв сУльськогосподарських тварин / Л. Горальський // Ветери-нарна медицина УкраУни. - 2003. - № 2. - С. 22-23.

Горальський Л.П. Основи пстолопчно'У технки i морфофункцюнальш методи дослуджень у нормi та при патологи: навч. поабник / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Полюся, 2005. - 288 с.

Грушко М.П. Клеточный состав кроветворных органов половозрелых самок представителей класса рыб, земноводных и пресмыкающихся: автореф. дисс. на соискание науч. степени доктора биол. наук: спец. 03.03.04 «Клеточная биология, цитология, гистология» / М.П. Грушко. - Астрахань, 2010. - 44 с.

Дунаевська О.Ф. Мiкроскопiчнi особливост та морфометричш показники бУлоУ пульпи селезшки овець / О.Ф. Дунаевська // Вюник Запорiзького нацюнального ушверситету. Бюлопчш науки. - Запорiжжя, 2015. - № 2. - С. 123-131. Дунаевська О.Ф. Морфолопчш особливост бУлоУ пульпи селезшки хребетних тварин / О.Ф. Дунаевська // Вюник проблем бюлогп i медицини. - Полтава, 2016. - Вип. 2. - Т. 3 (130). - С. 20-24.

Кацай В.В. Характеристика структурних елемен^в селезшки при гострому асептичному запаленш черевноУ порожнини / В.В. Кацай, В.1. Шеттько // Свп" медицини та бюлогп. - 2013. - № 1. - С. 124-126.

Клименко О.М. Особливост пстолопчно'У будови УмунноУ системи риб: Атлас мкрофотографм / О.М. Клименко, А.О. Слю-саренко, Н.М. Присяжнюк. - БУла Церква, 2010. - 32 с.

10. Овчаренко В.В. Особливост ультрамкроскотчно! будови селезiнки у нормi та пщ впливом хрошчноУ ппертерми значного ступеня вираженостi / В.В. Овчаренко // Украшський морфологiчний альманах. - 2011. - Т. 9. - № 2. - С. 60-63.

11. Токарев О.И. Патоморфологическая характеристика тимуса и селезёнки кур при вирусном гепатите Е: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. биол. наук: спец. 06.02.01 «Диагностика болезней и терапия животных, патология, онкология и морфология животных» / О.И. Токарев. - Воронеж, 2012. - 23 с.

12. Финогенова Ю.А. Возрастная морфология селезёнки бройлеров кросса «Смена-7» при применении суспензии хлореллы: автореф. дисс. на соискание науч. степени к. б. н.: спец. 16.00.02 «Патология, онкология и морфология животных» / Ю.А. Финогенова. - Саранск, 2010 - 24 с.

13. Хомич В. Лекцп з цитологи, ембрюлоги та пстологи свмських тварин: Навч. поЫб. / В. Хомич. - К.: ТОВ «Агр Медiа Груп», 2015. - 296 с.

14. Чунарёва М.В. Морфофункциональные изменения паренхимы селезёнки и клеточного состава крови у мышей первого поколения, родившихся от облучённых родителей: автореф. дисс. на соискание науч. степеня к. м. н.: спец. 03.03.03 «Клеточная биология, цитология, гистология» / М.В. Чунарёва. - Оренбург, 2012. - 27 с.

15. Vasco P.G. Immunohistochemical organization patterns of the follicular dendritic cells, myofibroblasts and macrophages in the human spleen — New considerations on the pathological diagnosis of splenectomy pieces / P.G. Vasco, J.V. Rodmguez, J.I. Mar^nez [et al.] // Clin Exp Pathol. - 2010. - № 3 (2). - Р. 189-202.

УДК 591.441: 636.98

МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Л1МФОЩНИХ ВУЗЛИК1В СЕЛЕЗ1НКИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН Дунаевська О. Ф.

Резюме. З'ясовано, що кожний клас i вид тварин мають характеры морфометричн параметри лiмфоIд-них вузлиюв бто! пульпи селезЫки. 1х вщносна площа дорiвнювала у риби 20,86±3,96%, у жаби 7,99±2,69%, у я1^рки 2,24±0,95%, у голуба 8,81±4,57% та у курки 11,99±2,65%, у коня 5,01±0,89%, у ВРХ 16,29±1,23%. Встановлен також вщносн площi та дiаметри основних структурних компонен^в вузликiв: перiартерiальноI, мантмно! i маргiнальноI зон, свiтлого центру. Найбтьшого розвитку набула маргiнальна зона, найменшого

- перiартерiальна.

Ключов1 слова: селезЫка, морфометрiя, хребетнi тварини, лiмфоIдний вузлик, вiдносна площа, дiа-метр.

УДК 591.441: 636.98

МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЛИМФОИДНЫХ ФОЛЛИКУЛОВ СЕЛЕЗЕНКИ ПОЗВОНОЧНЫХ ЖИВОТНЫХ Дунаевская О. Ф.

Резюме. Выяснено, что каждый класс и вид имеют характерные морфометрические параметры лимфоидных фолликулов селезёнки. Их относительная площадь равнялась у рыбы 20,86±3,96%, у лягушки 7,99±2,69%, у ящерицы 2,24±0,95%, у голубя 8,81±4,57% и у курицы 11,99±2,65%, у лошади 5,01±0,89%, у КРС 16,29±1,23%. Установлены относительные площади и диаметры основных структур фолликулов: мантийной, периартериальной, маргинальной зон, светлого центра. Наиболее развита маргинальная зона, наименее - периартериальная.

Ключевые слова: селезёнка, морфометрия, позвоночные животные, лимфоидный фолликул, относительная площадь, диаметр.

UDC 591.441: 636.98

THE MORPHOMETRIC FEATURES OF SPLENIC LYMPHOID NODULES IN VERTEBRATES ANIMALS Dunaievska О. F.

Abstract. Objects and methods. The object of the study was the spleen of mature vertebrate animals of both sexes in a ratio of 1:1, in the phase of morphological and functional maturity of the body: wels catfish (age - 2 years old), lake frog (2-3 years old), green lizards (2-2,5 years old), rock pigeons (10-14 months), chickens of Poltava clay rocks (19-20 weeks), sheep of Romanov breed (28 months), pigs of large white breed (8-10 months), horses of the Ukrainian riding breed (4-8 years), cattle of black-and-postmarked breed (30 months) and rabbits of the California breed (6-8 months). The number of animals of each species is ranged from 14 to 36. All animals were grown in the Zhytomyr district of Zhytomyr region in the conditionally clean area from radiation and anthropogenic pollution. For histological studies, pieces of material are fixed in 10-12% chilled neutral formalin solution and fluid Carnya and then embedded in paraffin. Paraffin sections were produced on a Luge microtom ML-2, a thickness is not exceeding the 10 |m. To study the morphology of cells and tissues under light microscope was used dyeing of hematoxylin and eosin by the method of Brachet.

Results. The lymphoid nodules of the fish, frogs, lizards, birds are evolved in the form of clusters of cells rounded, the light center is absent, but available the zone nears the vessels. In the studied mammals, the lymphoid nodules are rounded and located in the white pulp unevenly. In each lymphoid nodule is allocated the zone nears the vessels, light center, mantle and marginal zones.

Diameter of lymphoid nodule in wels catfish is made 71,67±25,05 |im, in frogs - 149,4±47,37 |im, in lizards

- 132,8±10,75 |im, in pigeon - 99,6±30,85 |im and in a chicken - 141,1±37,62 |im. In mammals, the largest diameter of lymphoid nodules have horses (265,14±115,41 |m) and cattle (262,83±55,33), the lowest - in pigs (162,81±19,68 |m), the average indexes in rabbits (240,01±72,32 |m) and sheep (213,73±78,05 |m).

Central artery is presented in the nodules. It was located mainly eccentrically. The cells from the zone nears the vessels were concentrated around it. In all studied vertebrates, the diameter of the zone nears the vessels was in the range of 12-31 цт; in the fish it is made up 12,13±3,44 цт, in the frogs - 12,45±4,15 цт, in lizards - 13,48±5,78 цт, in the dove - 10,74±3,78 цm, in chicken - 11,93±5,07 цm, in the rabbit - 14,23±5,81 цm, in the horse -17,98±7,05 цm, in sheep - 18,26±6,21 цm, in cattle - 25,62±8,45 цm, in pigs - 30,83±14,86 цm. The relative area of the the zone nears the vessels of white splenic pulp is accounted for the vast majority to 1% (0,70±0,25% in the fish, 0,57±0,06% in the frogs, 1,47±0,50% in lizard, 0,77±0,26% in pigeon, 0,68±0,24% in chicken, 0,62±0,17% in the pig, 0,59±0,19% in the horse, 1,02±0,22% in sheep), this index was the less than 2% only in two animals (2,41±0,84% in the rabbit and 2,56±1,05% in cattle).

In mammals, the light center is occupies the central part of lymphoid nodule. The diameter of it is the highest in cattle and the lowest in pigs. The relative area of light center is made up from 0,98% in horses to 2,20% in cattle. Mantle zone is surrounds light center and the zone nears the vessels with dense lymphocytic rim. It is the smallest structure of lymphoid nodule, its diameter is the less than of 22,3 цm, the relative area its in the range of 1,423,25%. The marginal zones located on the periphery of the lymphoid nodule. It is one of the key structures of the spleen, accordingly, has the greatest relative area of 2,02% in horses to 8.97% in cattle. The width of the rim of marginal zone made up from 33 to 79 цm.

Keywords: spleen, morphometric, lymphoid nodule, spleen, morphometry, vertebrates, lymphoid nodule, the relative area, diameter.

Рецензент — проф. ДубШШ С. I.

Стаття надшшла 11.12.2016 року