CC BY
30Морфолопя крони, цвтння i плодоношения дерев колонопод1бних сортчв яблуы [Malus domestica Borkh.)
украУнсько! селекцй
М. В. Захаров,
acnipaHT
1нститут сад1вництва ICHAAH
УДК 634.11 (477)
Морфологы крони, цбипшня i шодоиошпш дерев колонопод1бш?ч copmiß яблуш (Mains domestica *Вог1<&.) украшсъкрг селекцй*
Наведено результати вивчення бюметричних параметре дерев колоноподбних сорт яблун\ украшсько}'селекцй / особливостей розташування плодовихутворень на стовбур/'. Визначено, що цвтння колонопод1бно! яблун\ в зон/ правобережжя Захщного Люостепу вщбуваеться у т'\жсам\ строки, що й у яблун1 звичайноИ е ¡нтенсивним, дружнш, одночасним. Представлено групування сортш за масою плод!'в. Дано характеристику органолептичним якостям плод!'в. Видшено сорт з найкращими смаковими /' товарними якостями яблук.
Ключоен слова:
сорт, яблуня колонопод1бна, параметри бюметричш, плодов! утворення, цвтння, врожайнють,
маса плоду, якосгп органолептичнк
Вступ. В УкраТнп \ за кордоном поширено ¡нтенсивш сади, створет на слаборослих вегетативно розмножуваних пщщепах при бтьш густому садшы дерев \ застосуванш прогресивних способш форму-вання й обр1зування Тхшх крон. Ящерами у запроваджены за-гущених плодових насаджень здавна були голландцк За пови домленням О. В. Мельника [1], у Нщерландах земля дорога та важкодоступна \ кожен прагне и використовувати якомога ¡н-тенсившше.
Хоча в наш час оптимюацт технолопчного забезпечен-ня значно опростила вироб-ництво плодв яблуш, та все ж воно залишаеться досить дорогим. Враховуючи велим ка-
* Науковий кер1вник Т. В. Кондратенко, доктор сшьськогосподарських наук, професор
тталовкладення на створення багатортних промислових са-AiB, виробники плодш яблуы потребують ¡нновацмних cop-Tie, при культивуванш яких, поршняно з сучасними, змен-шуються фшансов1 витрати i зростають прибутки. Одним ¡з перспективних напрямш у селекцй яблуы останнк десяти-л1ть е робота з Mcintosh Wijcik i його потомством. Mcintosh Wijcik - природний мутант, особливое^ росту якого досить стмко передаються генетично нащадкам[2]. Ця мутащя характеризуемся зменшенням ктькост1 плок, збтьшенням плодових утворень i компак-тних мжвузлт [3,4]. PicT i роз-виток колоноподЮного дерева контролюе единий ген (Coco).
Bci BiflOMi сорти яблуы коло-ноподбного типу е гетерози-готними i походять вщ сорту
Mcintosh Wijcik [5]. Основнавщ-MiHHiCTb колоноподбних COpTiB яблуы полягае в характер! га-луження плок. Якщо у звичай-HOI яблуы гтки вщхиляються вщ стовбура майже пщ прямим кутом i формують об'емну крону, то у колоноподбноТ, якщо вони е, ростуть пщ гострим кутом близько до стовбура, i колона без втручання людини може мати вигляд вузькоТ nipa-мщи. Bi4He галуження у колон нколи не бувае потужним, в щеал! воно практично вщсутне [6]. Стовбур колон ¡нтенсивно обростае пригнненими рос-товими гточками першого порядку галуження та плодовими утвореннями.
Починаючи з 70-х роюв ми-нулого столбя Mcintosh Wijcik i його потомство як селекцм-ний матерюл використовують у багатьох провщних наукових
Морфолопя крони, цвгпння i плодоношения дерев колоноподВних сортов яблуы [Malus domestica Borkh.)
украУнсько! селекцм
установах свпу для одержання сортш з принципово ¡ншими параметрами крони. В УкраУнп се-лекцмш роботи \ випробування перших колоноподбних яблунь розпочапися на початку 80-х роюв XX ст. [7, 8]. Дослщження особливостей ¡нтродукованих сортт \ власна селекцмна робота дали можливють отрима-ти вп"чизнян1 сорти з колонопо-дЮною кроною [9, 10].
УкраУнсью селекцюнери В. П. Копаньта К. М. Копань виве-ли й описали три перил сорти (Вертикаль, Спарта, Танцшни-ця) колоноподбних яблунь ки-ТвськоТ селекцм [11]. 1ним сорти колонопод1бного типу селекцм (1С) НААН ниш проходять все-бнне сортовипробовування. Два сорти, як найперспектив-н\ш\ - Антей киУвський \ Руслан - передано до державного сортовипробування [12].
Постановка проблеми. В УкраМ колоноподбна яблуня займае незначш площк Тт ви-рощують плодоводи-аматори переважно на присадибних д1-лянках та в деяких доел¡дних господарствах наукових уста-нов. Причиною такого стану е, насамперед, обмежена ¡н-формацт про бюлопчш особливое^ ц1еТ уыкальноУ рос-лини та вщеутнють науково-обфунтованих розробок технологи ТТ вирощування у вщпо-вщних Грунтово-кл1матичних зонах [13].
Враховуючи бюлопчш особливое^ колоноподбноТ яблуш та фунтово-мнматичы умови УкраТни, яю е цтком сприят-ливими для вирощування бшь-шост1 звичайних сорлв яблуы, постае необхщнють у визна-ченш адаптивное^ новихсортш \ пбриднихформ до конкретних бю-таабютичнихумов, атакож у господарськм цшност1 сортт. Тому проведения конкретних дослщжень ¡з сортовипробу-
вання колоноподбних яблунь украТ'нськоТ селекцм \ видшення придатних для впровадження у виробництво сьогодш е акту-альним.
Умови та методика проведения дослщжень. Всебн-не вивчення сорпв украшськоТ селекцм Антей киТвський, Вертикаль, Руслан, Спарта, Танц1в-ниця проводили у насадженнях 2002 р. посадки (схема садЫня 4x1 м, пщщепа 54-118), розта-шованих у зон1 правобережжя Захщного Люостепу, на баз1 дослщного господарства «Но-востки» 1нститугу садшництва НААН. Грунт дослщноТ дтянки темно-с1рий опщзолений, ти-повий для зони Люостепу. 06-роб1ток Грунту \ догляд за деревами (кр1м способш з форму-вання крони) загальноприйня-т\.
Досл1дження здмснюва-ли впродовж 2008-2010 рр. Вивчали особливост1 будови крони та розм1щення плодо-вих утворень згщно з «Про-
Рис. 1. Стовбур I плодов! утворен-ня дев'ятиртно'Г колонопод1бноТ яблуш сорту Руслан
Рис. 2. Дшянка крони колонопо-д1бноУ яблуш сорту Антей киТвський
граммой и методикой сорто-изучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур» [14]. Бюметричш вим1рювання дерев проводили за методични-ми рекомендации 1нституту сад1вництва НААН [15]. СтупЫь цвтння, урожайнють, товары \ смаков1 якост1 яблук оцшюва-ли за дев'ятибальною шкалою, згщно з «Методикою державного сортовипробування сть-ськогосподарських культур на придатнють до поширення в УкраТы» [16].
Результати й обговорення дослщжень. Досл1джуваы ко-лонопод1бн1 сорти вщр1знялися вщзвичайноТ'яблуш такими бю-лопчними ознаками, як форма крони, вщеутнють скелетних плок, тип плодоношения, вк продуктивности Стовбур коло-ноподЮноТ яблун1 значно по-товщений та густо вкритий пло-довими утвореннями (рис. 1). Штамб невисокий, а висота крони в декшька раз ¡в переви-щуе його розм1ри ( рис. 3). Висота штамба у дерев всЬс сор-т1в майже однакова \ е досить сталою величиною (бтя 55 см). Бюлопчною особливютю колон е ¡нтенсивний апкальний рют \ пригшчений латеральний. Що-р1чний прирют дерев у висоту становить 18-37 см.
Дерева колоноподбноТ яблуш на середньорослм пщ-щеш 54-118 ¡стотно роняться
_CTDPIHKA МОЛОДОГО ВЧЕНРГР_
Морфолопя крони, цвтння i плодоношения дерев колонопод1бних copTÍB яблуы [Malus domestica Borkh.)
украУнськоТ селекци
Таблиця 1
Параметри восьмир1чних дерев колонопод1бних coptíb яблуш та розм1щення плодових утворень
Срок достигання Висота дерева, м Штамб Ширина Плодов1 утворення
Сорт д1аметр, см площа поперечного перетину, см2 крони, см густота po3Mi-щення, шт./м зона розташування на CToe6ypi
Ocíhhí Антей киТвський 3,30 5,40 22,9 53,6 58 верхня 1/3
Руслан (к.) 2,58 5,90 27,3 50,7 68 DaBHOM¡dho
Вертикаль 2,03 4,10 12,9 60,0 31 верхня 1/4
3hmob¡ Спарта (к.) 3,06 4,48 15,8 39,1 46 равном1рно
Танц1вниця 1,85 3,40 9,0 40,4 32 верхня 2/5
HIPos 0,45 0,40 2,2
Таблиця 2
Урожайшсть та маса плод1в колонопод1бних coptíb яблуш украТнськоТселекцм (середне за 2009-2010 рр.)
Строк достигання Сорт Середня маса плоду, г Урожайнють кг/дер.
Ocíhhí Антей киТвський Руслан (к.) 205,4 159,2 2,9 1,7
3hmob¡ Вертикаль Спарта (к.) Танцшниця 121,5 132,2 105,7 2,9 3,3 2,8
HIPos 14,80 0,68
за висотою (табл. 1). Восьми-рнн1 дерева Антея киТвського \ Спарти дещо перевищують у висоту три метра. Найнижч1 рослини сорту Танцшниця ма-ють висоту менше двох метрш. Вони вщзначаються пом1рною енерпею росту \ вщносяться до низькорослих.
Даметр штамбу восьмирн-них дерев колоноподбних сор-т1в яблуы становить 3,40-5,90 см \ кожного року збтьшуеться на 0,65 - 1,10 см. Площа поперечного перетину штамба у рослин (9,0-27,3 см2) зумовле-на сортовими особливостями. У низькорослих дерев Танцш-нищ вона найменша \ становить 9,0 см2.
Ширина крони колонопод1б-н их яблун ь у доел \ джуван их сор-т\в невелика - до 60 см. Вона зумовлена довжиною плодових утворень (юльчаток, плодух, плодових прутиюв), розташова-них на стовбур1 (рис. 2). Плодо-в\ утворення найрозвинешш1 \ найдовш1 у сорту Вертикаль.
На стовбур1 дерева зна-ходяться багаторнш плодов! утворення (до 85%) - ктьчат-ки \ плодушки. Густота Тх роз-м1щення становить 31-68 штук на погонний метр стовбура. У сортш Руслан \ Спарта плодо-в\ утворення р1вном1рно роз-ташован1 вздовж р1зновкових д1лянок та по всьому стовбуру, на деревах Антея киТвського, Вертикал! \ Танц1вниц1 - у верх-н1й частит приросту (табл. 1).
Густота розташування плодових утворень у сортю Вертикаль \ Танц1вниця майже у два рази менша в ¡д ¡нших сорт1в.
Вивчення особливостей цвтння колоноподбних сор-т1в яблуы укра'шсько!" селекцИ' показало, що ця фенолопчна фаза починаеться у строки, характеры для яблуы звичайно!' в умовах /Псостепу, коли сума активних температур 10° \ бть-ше дор1внювала 230 °С ± 2 °С. За роки досл1джень цв1тшня проходило зЗ по 18травня, ма-сове цвтння - з 5 по 16 травня. Тривалють цвтння по сортах становила 5-11 днш. У суцвггп 5-8 кв1ток, яю розпускаються досить дружно (рис. 3, див. на 4 стор. обкладинки).
Особливютю звичайно!' яблу-н\ е формування велико! кшь-кост1 кв1ток. Це характерно \ для колоноподбноУ яблун1. 1нтен-сивн1сть цвтння вс1х сорт1в за роки дослщжень була високою - в середньому в¡д 5 до 9 бал1в.
Дерева залишали невелику юльюсть кв1ток, вщ решти (або резерву) вони поступово по-
збавлялися. Спостереження за досл1джуваними сортами показали, що в них неоднаков1 темпи \ об'ем редукци резерв-нихелемент1в репродукцм.
Колони як в окремих наса-дженнях, так \ поряд з ¡ншими сортами в1дзначаються висо-ким ступенем зав'язування плод1в(8-23%), щоевщчитьпро добру сумюнють та перехресну плодюч1сть. Ус1 сорти були ско-роплщними. Формування перших плод1в вщбувалося на 2-3 рк п1сля сад1ння.
У 2009-2010 рр. урожайнють з дерева коливалася у межах 1,7-3,3 кг, що в перерахунку на 1 га становить 28,9-56,1 т/га (оптимальна густота розм1щен-ня 17 тис. дер./га). Найбтьша врожайнють спостер1галася у сорту Спарта (3,3 кг/дер), найменша - у сорту Руслан (1,7 кг/ дер). За схемою садшня, яку рекомендуе В. В. Кичина ( 22 тис. рослин на гектарО, врожайнють становитиме 37,4-72,6 т/га [17].
Розм1ри яблук значно впли-вають на товарнють сорту. Ви-
Морфолопя крони, цвтння i плодоношения дерев колоноподВних сортов яблуы [Malus domestica Borkh.)
украУнсько! селекцй
Таблиця 3
Дегустацшна оцшка плод1в колонопод1бноГяблуш укра'Гнських copTiB (середне за 2009-2010 pp.)
Строк дости-гання Дегустацшна оцшка, бал
Сорт зов-hillihiü вигляд забарв-лення смак консис-тенщя m'hkotí за-гальна оцшка
Антей киТвський 7,9 7,7 7,5 7,7 7,6
Ocíhhí Руслан 7,7 7,4 6,9 7,1 7,2
Слава переможцям (к.) 8,2 8,2 7,8 8,1 8,1
Аскольда (к.) 8,4 8,3 8,3 8,3 8,3
Вертикаль 7,8 7,7 6,9 7,5 7,3
3hmob¡ Спарта 7,9 7,7 6,9 7,5 7,3
Танцшниця 7,3 7,4 7,2 7,0 7,3
вчення товарних якостей пло-дш показало, що у р1зних сортш ixHi розм1ри i маса неоднаковк
Досл1джуван1 сорти залежно вщ маси яблук були роздшеы на групп (табл.2):
- Танцшниця - маса плодт менше середньоТ (до 110 г):;
- Вертикаль, Спарта - се-редня (110-150 г);
- Руслан - вище середньоТ (150-200 г);
- Антей киТвський - велика (вище 200 г).
Органолептичш якосл пло-д1в вивчали за зовышым ви-глядом, забарвленням, смаком i консистенщею м'якот1, nopiB-нюючи Т'х з плодами copTiB Слава переможцям (ociHHi сорти) i Аскольда - зимов1. Найвищу загал ьну оцшку отримал и яблу-
ка сорту Антей киТвський (7,6 бала). Плоди Вертикал^ Спар-ти \ Танцшниц1 оцшено на 7,3 бала, дещо нижче (7,2 бала) -Руслана (табл. 3).
Найбшьший комерцмний ¡н-терес викликають плоди сорту Антей киТвський (рис. 4, див. на 4 стор. обкладинки).
Плоди крупш (200 г \ вище), одном1рн1, правильно!' плоско-округлоТ форми, широко-реб-рист1, св1тло-жовт1зтемно-чер-воним розмитим рум'янцем. Шюрочка гладенька, суха, блискуча. М'якоть зеленувато-бта, щтьна, др1бнозерниста, соковита, середнього кисло-солодкого смаку.
Висновки. Колонопод1'бш сорти яблуш' украшсько/ селекцй Антей кишський, Верти-
каль, Руслан, Спарта, Танц1в-ниця р/'зняться за по казн и ка-ми ростових процеав /' мають неоднакову висоту. Плодов/' утворення, розташован/ на стовбур-!, залежно в'щ сорту /' в/'ку приросту знаходяться або у верхн/'й частин/', або по всм
ЙОГО ДОВЖИН1.
Фаза цвтння у вах колоно-под'1бних сорпв яблун1 проходить у строки, характерш для яблуш звичайноУ в зон'! право-бережжя Захщного Люостепу.
Цвтння дерев дослщжува-них сорпв було ¡нтенсивним, дружним ¡одно часним. Колоно-под1бн1' сорти вщзначалися ви-соким ступенем зав'язування плод!в, що свщчить про Ы су-мюнють та перехресну плодю-чють.
Урожайн'ють 8-р1чних коло-нопод1'бних сорт1в яблуш ста-новить 1,7-3,3 кг/дер. Плоди дослщжуваних сорпв р1зни-лися за розм1ром - вщ дуже великих (Антей кшвський) до др/'бних ( Танщвниця).
Яблука колонопод1'бних сорпв украшськоI селекцй мають середн/' смаков/' якосп. Най-кращими за органолептични-ми якостями /' масою були плоди сорту Антей кишський.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Мельник, О. В. Еволюцт поглядш на формування i обр1зування плодовихдерев/О. В. Мельник// Новини сад1вництва. - Умань, 1995. - № 1. - С. 14-17.
2. Lapins, К. О. Inheritance of compact growth type in apple / К. O. Lapins // Journal of the American Society for Horticultural Science. - 1976. - Vol. 101. - № 2. - Pp. 133-135.
3. Tobutt K. R. Breeding columnar apples at East Mailing/K. R. Tobutt//Acta Horticulturae. - 1984. -Vol. 159.-Pp. 63-68.
4. Kesley, D. F. "Mcintosh Wijcik": A columnar mutation of "Mcintosh" apple proving useful in physiology and breeding research/D. F. Kesley, S. K. Brown//Fruit Varieties Journal. -1992. - Vol. 46. - Pp. 83-87.
5. Conner, P. J. Randomly amplified polymorphic DNA-based genetic linkage maps of three apple cultivars / P. J. Conner, S. K.Brown, N. F. Weeden //Journal of the American Society for Horticultural Science. -
1997. - Vol. 122. - Pp. 350-359.
6. Jones, O. P. Physiological basis for the compact habit of Wijcik-Mclntosh / O. P. Jones //Ann. Rept. E. Mailing Res. Stafor 1981. - 1982. - 159 p.
7. Дикань, О. Яблони Копаня / О. Дикань // Зеркало недели. Человек. - 1997. - № 36 (153). - С. 5-7.
8. Копань, В. П. Методы и источники селекции яблони на скороплодность, урожайность, компактный габитус роста и плодоношения / В. П. Копань, К. Н. Копань //Тезисы докладов заседания методической комиссии отделения растениеводства и селекции ВАСХНИЛ «Селекция сортов яблони интенсивного типа». - К.: УНИИС, 1983.-С. 24-27
9. Кондратенко, Т. 6. КолоноподЮы форми яблуы / Т. С. Кондратенко // Сад. - 1995. - № 4. - С. 4, 23.
10. Чиж, О. Д. 1нтенсивн1 сади яблуы / О. Д. Чиж, В. В. Фтьов, О. М. Гаврилюк, С. М. Чухть. - К.: Аграрна наука, 2008. - 224 с.
Морфолопя крони, цвтння i плодоношения дерев колонопод1бних copTÍB яблуы [Malus domestica Borkh.)
украУнсько! селекци
11. Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины / Под ред. В. П. Копаня. -К.: ООО «Одекс», 1999. - 476 с.
12. Копань, В. П. Адаптацмна селекцт плодових1 япдних культур / В. П. Копань, К. М. Копань,
О. М. Ярещенко, Ю. Б. Козулша//Сад1вництво. -К.: НОРА - ДРУК, 2004. - Вип. 55. - С. 35-40.
13. Кондратенко, Т. 6. Агроеколопчн1 аспекти куль-тивування колоноподйнихяблунь вУкраТы /Т. 6. Кондратенко, М. В. Захаров//Агроеколопчний журнал, 2010. -№ 1. - С. 65-68.
14. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур. - Орёл: ВНИСПК, 1999.-608 с.
15. Кондратенко П. В., Бублик М.О. Методика проведения польових дослщжень з плодовими культурами. - К: Аграрна наука, 1996. - 95 с.
16. Методика державного сортовипробування сшьськогосподарських культур на придатнють до поширення в УкраТш / Методика проведения експертизи сортт плодово-ягщних, горЬсоплщних культур та винограду. - К.: Алефа, 2005.-С. 161-232.
17. Кичина В. В. Колонновидные яблони / В. В. Кичина. - М.: ВСТИСП, 2002. - 160 с.
РЕКЛАМА
Лабораторна вишчка хл16а з дослщних зразмв пшенищ
