CC BY
12Посухосгпйкють та жаростмкють copTÍB яблунп [Malus domestica Borkh.)
Ю. Д. Гончарук, УДК 634.11:631.526.32:632.9:581.45
асп1рантка
1нститут садюництва НААН
та жаростшщсшь copmift яблщ (Matus domestica (Borltfi.)
Досл1джено отметь ¡мунних до napmi сорлв яблуш р'\зних е колого-геогра ф/чних груп до неспри-ятливихумов водного режиму i температурних crpecopie улшй перюд. Проведено поршяльне вивчення IX посухо- та жаростмкосл. За комплексом показниюв водного режиму видшено сорти, найбшьш адаптовандо посухи - Орловское Полесье, Флорма, \мант, Амулет i Bítoc, я/с/ такожхарактеризуются високою жаростшютю.
Ключовй слова:
яблуня, сорти ¡муннн до napmi, посухо- та жарослйкють.
Шсщомшкужь
Вступ. У свт близько 26 % орних земель зазнають дм посухи [5]. Бшьша частина те-ритори УкраТни в останы роки характеризуеться нестабшь-ыстю температурного режиму та розподту опадш протягом вегетаци. Пщ впливом посухи у дерев ¡мунних до парш1 сор-т1в яблуы припиняеться рют, в'януть, засихають \ опадають листки, плоди. Атмосферы опади е основною частиною водного балансу. Недостатня |'х кшькють у травы - серпы призводить до р1зкого зни-ження врожайност1 \ якост1 плод1в [7, 9]. При нижчому за норму вологозабезпечены, а також високих температурах спостер1гаеться зниження ¡н-тенсивност1 фотосинтезу [2]. Кр1м того, довготривале зне-воднення в перюд лпхьоУ посухи може негативно вплину-ти на зимостмкють рослин, оскшьки передчасний листопад \ попршення синтезу за-пасних речовин спричинюють слабке загартування дерев \ зниження Ух стшкост1 до силь-них мороз1в [6].
Таким чином, у зонах з не-достатым зволоженням i по-сухами, яю перюдично повто-рюються, винятково важливим фактором у створены ¡нтен-сивних насаджень яблуы е до-6ip посухо- та жаростмких сор-TiB, ¡мунних до napmi (Venturia inaegualis Wiint.), вирощування яких дозволить отримувати саытарно безпечну продукцто високих товарних i смакових якостей.
Об'екти i методика. До-слщження проводили в садах яблуы первинного сортови-пробування 2001, 2002 i 2005 роюв посадки Державного пщ-приемства «Дослщне госпо-дарство (ДП ДГ) «Новосшки» 1нституту сад1вництва (1С) НААН УкраУни. Вивчали 11 ¡мунних до napmi copTiB яблуы рюних еколого-географ1чних груп. Дерева висаджеы за схемою 5 х 3 м, niflmena 54-118. М1ж-ряддя утримували за дерново-перегнмною системою, при-стовбуры смуги - пщ чорним паром. Волопсть грунту в момент вщбору зразюв склада-ла у 2009 та 2010 роках 12,06
\ 10,12 % вщповщно, волопсть пов1тря - 40 \ 42 %.
Здатнють рослин перено-сити обезводнення визначали за методикою Г.Н. бремеева [4], жаростмкють листюв -Ф.Ф. Мацкова [8], а показ-ник «середня диференц1аль-на швидкють втрати води» (СДШВ, мг/г за 1 год) - методом В. I. Авдеева та ¡н. [1].
Результати дослщжень та обговорення. Анал1з погодних умов показав, що за останы три роки кшькють опадш дуже раниться по мюяцях \ не зб1га-еться з середыми багаторнни-ми даними (рис. 1).
Виходячи з середых багато-рнних даних, у репоы досл1-джень опади розподшяються досить нер1вном1рно по мюя-цях, досягаючи максимуму у кв1ты - серпы, у вересы - жов-ты Тх кшькють зменшувалась. Друга половина вегетаци ха-рактеризувалася бшьш спри-ятливим розподшом.
У 2009 рощ процеси росту \ розвитку ¡мунних до парш1 сортш проходили за неспри-ятливих погодних умов. Вл1тку
зг
РИНОК СОРИВ I НАС1ННЯ
Посухоспйкють та жаростмкють сор"пв яблунп [Ма1иБ Ьотевйса ВогкЬ.)
опадв випало у 2-3, зокрема у серпы в 6 раз ¡в менше, нЬк у середньому за багато роюв. Найвищу температуру вщмь чено в липш (25-30°С). 2010 р. теж характеризувався меншою кшькютю о пад ¡в у лп~шй перюд, окр1м липня, коли вона переви-щувала багаторнну на 33,5 мм, з середини цього мюяця рюко зменшилась, а у жовтш максимально наблизилась до серед-ньоУ багаторнноУ.
Посушлив1 (за 2009 р. - 414,2 мм) змшюють роки з надм1р-ною кшькютю опадш (2008 -713,5 мм), ян випадають не в оптимальш для рослин строки.
Анал1з динамки рнноУ та по-мюячноУ кшькост1 опадш за три роки \ пор1вняння и з середыми багаторнними даними свщчать пронестабшьнютьУхвипадання з року в рк. Для вирощування в таких умовах потр1бы рослини, стшю до дефщиту вологи, по-стшних зм1н водного режиму та пщвищення температури в лп~ш мюяцк
Яблуня належить до слабо-посухостмких культур [3]. Ана-люуючи водно-фкзичш власти-вост1 дерев сортш ¡мунних до парш1, насамперед, визнача-ли оводненють тканин листов (табл. 1). На початку дослщу вонабуластабтьною(вщ47,7%
200
г 150
&
СГ 100
га
О 50
0
1 1 . г^ 1 Мы Л г*1ГИ 1т
N1
IV
V
□ 2008
12009
VI VII
М1сяц|
Ш 2010
VIII XI
XI XII
□ Серед. багатор1чна
Рис. 1. Кмыасть опад1в протягом роив досл1джень (2008-2010) пор1вняно з середшми 6агатор1чними даними.
у Едери до 55,2 в Iманта). У сортш Фрщом, Перлина Киева, Голдраш, Едера, Болотовское та Орловское Полесье оводненють тканин листя не переви-щувала 50 %.
Найменша втрата води за 24 год в'янення листкш характерна для сортш Вп-ос (93,3 %), Едера (95,1 %) \ Надзейни (96,0 %), що свщчить про найвищу водоутримувальну здат-нють. Вщносно мал1 значення зниження оводненост1 вщмне-но також в 1мруса та Орловского Полесья. Вони збер1гають 3-5% води, а тому краще при-стосовуються до умов з низь-ким вологозабезпеченням. За умови дефщиту вологи у повп~р1 листки яблуы сортш Флорша та Впчэс помпхо в'януть протягом чотирьох годин.
За ступенем вщновлення тургору кращими е сорти Над-
зейни, Перлина Киева, Орловское Полесье та Амулет. За 24 години насичення вологою Ух листя вщновл юе оводненють на 65,9-77,5 % вщ кшькост1 води втраченоТ при в'яненнк Порш-няно високим цей показникбув у сортш Болотовское, 1мант, Флорша та Впчэс (не менше 50 %). Найпрше вщновлювали тургор листки сорту Фрщом -на р1вш 30,0 %.
Нестача води в лист1 дерев яблуы спостер1гаеться при пщвищенш температури. Понижена вщносна волопсть по-в1тря \ фунту в момент вщбору зразюв дала можливють вивча-ти водний дефщит у ¡мунних до парш1 сортш яблунк Дерева ¡нтенсивно витрачали воду на транстрацю у посушливий перюд \ при цьому недоотри-мували м з грунту, що призве-ло до попршення Ух стану, ма-
Показники водного режиму та жаростткгсть листя ¡мунних до парил сорт1в яблуш
(середне за 2009-2010 рр.)
Таблиця 1
Сорт Оводнен1сть тканин листав, % Втрата води за експозиц1ю, % сдшв, мг/г за 1 год Ступшь вщновлення тургору, % Водний деф1цит, % Жаростшмсть, стушнь
2 год 4 год 6 год 24 год
Цдера 47,7 37,5 72,8 80,3 95,1 54,7 47,9 28,9 Середнш
Флорша 50,0 45,6 84,3 85,8 97,2 59,0 52,0 11,9 Високий
В1тос 51,5 52,8 82,2 89,5 93,3 56,6 56,2 20,2 Високий
Ремо 54,8 33,9 63,8 80,6 97,3 60,1 45,1 22,8 Середнш
1мант 55,2 42,9 70,2 80,5 98,1 64,2 50,5 37,4 Високий
Ревена 53,5 38,8 66,4 79,8 97,8 58,4 42,8 31,9 Високий
Амулет 51,6 39,9 73,1 80,9 98,4 56,4 77,5 18,3 Середнш
Надзейни 53,2 43,4 80,3 90,5 96,0 66,8 65,9 26,9 Середнш
Голдраш 48,4 51,0 77,5 85,3 97,8 59,6 44,4 20,7 Середнш
Афрод1та 52,2 46,1 78,4 87,0 98,2 68,7 39,9 19,1 Середнш
Орловское Полесье 49,7 52,1 77,1 87,9 96,5 61,3 74,3 11,3 Високий
Н1Р05 1,57 1,01 1,57 2,83 5,21
Посухост1йкють та жаростшкють copTiB яблунп [Malus domestica Borkh.)
сового редукування зав'яз1 та здр^шшання плодв. Але на-в1ть за таких умов водний де-фщит листюв сортш Флорша та Орловское Полесье був низь-ким (для яблуш вш не повинен перевищувати 12 % в¡д сироТ наважки) [9] \ становив 11,9 та 11,3 % вщповщно. У бтьшост1 сортш цей показник становив вщ 20 до 40 %, що свщчить про Тх низьку пристосованють до посухи.
Процес в'янення листя в до-сл1джуваних сортш проходить за 4-6 годин. Тому для кшыас-ноТ характеристики етапу бюхи мнного в'янення нами був проведений розрахунок СДШВ.
Пщвищеш значення и виявлено в Афродти, Надзейни \ Старта - 68,7; 66,8 та 65,8 мг/г за одну годину вщповщно. Листя сорту Перлина Киева в'яне най-повшьтше. Один грам тканин листка за одну годину втрачае 45,6 мг води.
3 вивчених генотипш най-бшьш високою жаростмкютю видтились Орловское Полесье, 1мант, Ревена, Перлина Киева, ФлорЫа та Впчэс. Пщ д1ею на листя цих сортш тем-ператури 60°С бур1е 15-20 % тканин пластинки, в Афродп"и, Надзейни, Голдраша та Ремо вона гине повнютю.
Висновки. За комплексом показниюв водного режиму високою посухослиюстю ха-рактеризуються сорти яблун1 Орловское Полесье та Флор '1-на, а за властивютю економно використовувати воду у процесI' в'янення та високою здат-н'ютю вщновлювати оводнення тканин листюв 1мант, Амулет /' б/'гос.
¡мунш до парш1 сорти (Iмант; Орловское Полесье, Флорша, В1'тос, Амулет) вщзначають-ся високою жаростмкютю та е стмкими до критичних температур (55-60°С) /' низького р'тня опад1в у перюд активного росту / формування врожаю.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Авдеев, В. И. Термодинамика засухоустойчивости плодовых растений. / В. И. Авдеев,
3. А. Авдеева, Е. А. Быкова. // Плодоводство. -Самохваловичи, 2006. -Т. 18, ч.2. - С. 125-129.
2. Генкель, П. А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. / П. А. Генкель. - М., 1982. -279 с.
3. Дорошенко, Т. Н. Засухоустойчивость плодовых пород. / Т. Н. Дорошенко. // Плодоводство с основами экологии. - Краснодар, 2002. - С. 132-135.
4. Еремеев, Г. Н. Методические указания по отбору засухоустойчивых сортов и подвоев плодовых растений. / Г. Н. Еремеев, А. И. Лищук. - Ялта: Печатный цех Никитского ботанического сада, 1974.-С. 3-16.
5. Жученко, А. А. Адаптивная система селекции растений (эколого-генетические основы). / А. А. Жученко.
- М.: Изд-во РУДН «Агрорус», 2001. - Т. 2. - 708 с.
6. Кушниренко, М. Д. Водный режим и засухоустойчивость плодовых растений. / М. Д. Кушниренко.
- Кишинев: Картя Молдовеняска, 1976. - 330 с.
7. Омельченко, I. К. Культура яблунм в Укра'1'Hi. / I. К. Омельченко. - К.: Урожай, 2005. - 304 с.
8. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур. / E.H. Седов,
Т. П. Огольцова. - Орел: ВНИИСПК, 1999. - С. 235-246.
9. Савельев, Н. И. Перспективные иммунные к парше сорта яблони. / Н. И. Савельев, Н. Н Савельева, А. Н. Юшков. - Мичуринск-наукоград РФ, 2009. - С. 59-65.
РЕКЛАМА
Долинська державна сортодослщна станщя. ilociBH соняшнику
