CC BY
20
UDC 616.43:611.441: 576.31:591.481.2
PATHOHPYSIOLOGY AND MORPHOLOGY CHANGES OF ZONA FASCICULATA ADRENAL CORTICAL CELLS UNDER THE PROLONGED EXPOSURE OF THE RED MUD
Boretskyi G. G.
Abstract. By means of modern techniques, new data, regarding the character and dynamics of structural and functional changes in adrenal cortical cells under condition of prolonged organism exposure of the red mud, has been obtained.
Purpose. To evaluate the dynamics of the structural and functional changes and the direction of reparative processes in adrenal cortical cells of animals of all ages under organism exposure of the red mud.
Methods. In the adrenal glands of control and experimental animals was measured in the cortex generally accepted methodology calculated the average volume of the cells, their nuclei and nucleoli. Studying the dynamics of changes in the number of adrenocorticocytes with dark or light and using kits of reagent «steroidlFA-cortisol» determined the concentration of cortisol in peripheral blood of animal.
Results. The article investigates the structural changes of zona fasciculata adrenal cortical cells under the prolonged exposure of the red mud. It was established that the red mud exposure on the rats for 14 days causes increased adrenocortical functional, which was accompanied by corresponding changes in the structure of these cells and the morphometric data. The red mud exposure on 45-day-old rats reduces adrenocortical function and causes significant dystrophic and degenerative rearrangement in these cells. On the 180th day of the experiment adrenocorticocytes reduction function is accompanied by structural changes that are characteristic of the depletion stage of general adaptation syndrome.
Originality. Using modern biomedical research methods, new data regarding the character and dynamics of structural changes in adrenal cortical cells under the prolonged exposure of the red mud, has been obtained. The dependence of changes of the structure and the function of adrenal cortical cells on the duration of the red mud exposure in animals' organisms of all ages has been established.
Conclusion. The prolonged exposure of the red mud on animals' organisms leads to significant changes in the structural organization in adrenal cortical cells, the character of which depends on both the duration of the red mud exposure as well as on the animals' age.
Keywords: adrenal gland, zona fasciculata, adrenal cortical cells, structure, red mud.
Рецензент — проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 10.01.2017 року
© Борута Н. В.
УДК 616.381-002.1-092.9 Борута Н. В.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ ЩУР1В ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕНН1 ОЧЕРЕВИНИ
ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я»
(м. Полтава)
boruta.nata@mail.ru
Робота е фрагментом науково-дослщно! роботи ВДНЗ Укра!ни «Укра!нсыка медична стоматолопчна академiя» МОЗ Украши «Експерименталыно-морфо-лопчне вивчення дм транспланта^в крюконсервова-но! плаценти та Ыших екзогенних чинниюв на мор-фофункцюналыний стан ряду внутршых оргаыв», № державно! реестраци 011311006185. Автор е ствви-конавцем роботи.
Вступ. Запалення - найбтыш поширена форма патологи, яка складае основу бтышост хвороб людини. 1й належиты провщне мюце у всм юторп вчення про хвороби [2]. Незважаючи на глибоке i багатогранне вивчення ще! патологи протягом сто-лггы, вона не втрачае свое! актуалыност i в сучаснм медициы.
В останнм час в харчовм промисловост для продовження термшу використання та збереження харчових продукпв, використовуюты Л-карапнен -
сульфатизований полюахарид. За даними науково! лтератури при тривалому надходженн в оргаызм ця речовина викликае асептичне запалення ряду внутршых оргаыв, в тому чисти i шлунку [2,3]. Але стае очевидним, що вплив Л-карапнену на структуру червоного кюткового мозку мало вивчений i дан про патолопчы змши, як викликае ця речовина, не чисельы.
Червоний кютковий мозок забезпечуеться кров'ю за допомогою судин, що проникають через окютя в спещальы отвори в компактно речовин кютки. Увмшовши в кютковий мозок, артери розгалужуються на висхщы i низхщы судини, вщ яких радiально вщходять артерюли [1,7,11]. Спо-чатку вони переходять у вузью каптяри, а по™ в дтян^ ендосту переходять в широю тонкостшы з щiлиноподiбними порами синуси. З синуЫв кров збираеться в центральну венулу. Наявнють щтин
в ендотелiальному пластi обумовлюеться тим, що в синусах статичний тиск дещо пiдвищений, так як дiаметр вени менший у порiвняннi з дiаметром артерiI. До базально! мембрани i3 зовнiшнього боку прилягають адвентицмы клiтини, якi, однак, не утворюють суцiльноI мережi, що створюе сприятливi умови для мiграцiI клiтин з юсткового мозку в кров. Менша частина кровi проходить з боку периосту в канали остеоыв, а по™ в едост i синус. У мiру контакту з юстковою тканиною кров збагачуеться мiнеральними солями i регуляторами кровотворення [5].
Каптяри червоного кiсткового мозку являються головною ланкою його судинного русла, осюльки для життедiяльностi органiзму необхiдне щоденне оновлення кровi, а цей процес забезпечують саме елементи гемомiкроциркуляторного (ГМЦР) русла червоного юсткового мозку [4,5].
Метою роботи було вивчення морфолопчних змЫ структурних компонентiв червоного юсткового мозку при гострому асептичному запалены очеревини у щурiв на рiзних термшах експерименту.
Об'ект i методи дослщження. Робота виконана на 50 статевозрiлих бiлих щурах, роздiлених на 2 групи: I група - 5 штакты тварини, II група - тваринам було змодельоване гостре асептичне запалення, шляхом введення внутршньоочеревенно 5 мг Л-карапнену («Sigma» США) в 1 мл. iзотонiчного розчину NaCl на одну тварину [2,3]. Виведен-ня тварин з експерименту здмснювали шляхом передозування тюпенталового наркозу на 1-у, 2-у, 3-ю, 5-у, 7-у, 10-у, 14-у, 21-у та 30-у доби. Доогмдження структури червоного юсткового мозку здмснювалось вщповщно до встановлених термов.
Для морфолопчного дослщження використову-вали фрагменти стегново! юстки. Забiр матерiалу для мiкроскопiчного доотдження проводили за за-гальноприйнятою методикою [9]. Фрагменти стегново! юстки, розмiром 0,5-1,0 см., фiксували в 10% нейтральному розчин формалiну з послщуючою де-кальцiнацiею у розчин етилендiамiнтетрауксусно! кислоти (ЕДТА) з дотриманням ph 7,4. Вплив дшатр^ ево! солi ЕДТА викликае розм'якшення фрагмен^в юстково! тканини, пiсля чого отриман декальцшова-нi фрагменти стегново! юстки заключали в Епон-812
за методикою [6,9]. Отриман просоченi Епоном-812 шматочки матерiалу помiщали у формочки та заливали смолою з метою отримання епоксидних шл^ фiв. Натвтоню зрiзи одержували на ультрамiкротомi Сумського ВО «8е1т1» УМТП-7, в подальшому зрiзи забарвлювали 1% розчином метиленового синього, полiхромним барвником, та заключали в полютирол пiд покривнi скельця i пiсля полiмеризацiI вивчали в св^ловому мiкроскопi [8,10]. Ультрамiкроскопiчнi доотдження проводились на базi лабораторiI елек-тронно1 мiкроскопiI при lнститутi морфологи ДВНЗ «Терноптьського державного медичного уыверси-тету iм. I. Я. Горбачевського МОЗ Укра1ни».
Вимiрювання внутрiшнього дiаметру елементiв гемомiкроциркуляторного русла, проводили за до-помогою мiкроскопу з цифровою мiкрофотонасад-кою фiрми В1огех-3 ВМ-500Т (серiйний номер 5604). Математична обробка матерiалу проводилась з ви-користанням стандартних методiв варiацiйноI статистики: розрахунок середых значень (М); похибки середых значень (т); критерiю Ст'юдента (t). До-стовiрними вважались розбiжностi при р<0,05.
Експеримент був проведений з дотриманням мiжнародних принципiв бвропейсько! конвенцiI «Про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментiв та шших наукових цiлях» (Страсбург 1985), нормам бюмедично! етики та вщповщним Законам УкраIни, згiдно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин» (2006, додаток 4) i Гельсшською декларащею про гуманне вiдношення до тварин, та витягу з протоколу засщання комiсiI з питань бiомедичноI етики ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя» № 122 вiд 12.05.2015 року.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. При вивченн епоксидних шлiфiв встановлено, що кровоносн судини червоного юсткового мозку складають майже половину вщ всiеI маси даного органу, на долю синусощних судин припадае приблизно 30% вщ об'ему червоного юсткового мозку. Саме через судинне русло червоного юсткового мозку в загальний кровооб^ потрапляють соты мiльярдiв еритроци^в, яю трансфузують гемоглобiн i рiзнi речовини.
Рис. 1. Динамка змши середнього AiaMeTpy артерiол червоного юсткового мозку при гострому асептичному перитонт.
Рис. 2. Артерюла червоного кiсткового мозку стегново'Г кiстки щypiв при гострому асептичному пepитонiтi. На-пiвтонкий зpiз. Забарвлення полiхpомним барвником. Зб.: ок.10, об.100.
Рис. 3. Динамка змши середнього дiаметру артерiол червоного кiсткового мозку при гострому асептичному перитонт
У результат! морфометричного досл1дження д1аметру просв1ту судин червоного к1сткового мозку шур1в ЫтактноТ групи, визначен1 !х середы показники: д1аметр1в артер1ол становив 18,24±0,29 мкм, венул 50,48±0,58 мкм, синусо!дних кап1ляр1в 28,13±0,49 мкм.
При введены Л-караг1нену шурам, який за механ1змом впливу е флогогеном, встановлен1 структуры зм1ни в судинному русл1 та структурних елементах червоного к1сткового мозку, що при-зводило до порушення перфузи кров1 в ГМЦР, що е одним 1з основних прояв1в запального процесу.
Вже на раных терм1нах спостереження в груп1 щур1в, з асептичним експерименталыним запаленням, нами визначений спазм артерюл, морфолог1чн1 прояви якого виявляютыся на 1-шу добу спостереження (рис. 1). На 2-гу добу в артерюлах виявляютыся спастичн явища - ядра ендотел1оцит1в вибухали в просв1т, внутр1шня еластична мембрана в1зуал1зуетыся як базоф1лына смужка, яка утворюе численн1 висок1 складки, переважна бшышюты ядер гладеныких м1оцит1в в середнм оболонц1 артер1ол е округло! форми. Просв1ти артер1ол щлыно заповнеы форменими елементами кров1 (рис. 2). В1дновлення морфофункц1оналыного стану артер1ол спостер1гаетыся на 21-шу добу спостереження, а в1дновлення морфофункц1оналыного стану емн1сних гемомкросудин спостер1галосы на 30-ту добу експерименту.
Встановлено, що обм1нна ланка ГМЦР на введення Л-карапнену реагуе дилятац1ею з 2-! по 7-му доби експерименту, що обумовлено, насамперед,
Рис. 4. Артершла червоного кюткового мозку стегновоТ кiстки щурiв при гострому асептичному перитонт. На-пiвтонкий зрiз. Забарвлення полiхромним барвником.
Зб.: ок.10, об.100.
розвитком тканинно! ппокси в червоному к1стковому мозку в резулытат1 спазму резистивних судин, але ст1нка збер1гае пошарову будову.
Електронно-м1кроскоп1чне вивчення елемент1в ГМЦР встановило на 3-тю - 10-ту доби спостереження зм1ни люм1налыного контуру ендотел1оцит1в, який мае нер1вний х1д за рахунок численних вип'ячуваны. Базалына мембрана збер1гае безперервн1сты.
В емн1сн1й ланц1 ГМЦР з 2-! по 14-ту доби спостереження визначеы порушення перфуз1! кров1 I в1зуал1зуетыся розширення цих судин. Ст1нка венул збер1гае органну будову, але е витонченою.
На 14-ту добу спостереження венули визначен1 як розширены (рис. 3). Ядра ендотелюцит1в подекуди видовжено! форми, 1нод1 - округло! I вибухаюты в просв1ти. Базалына мембрана збер1гае безперервн1сты (рис. 4).
Доошдивши зм1ни д1аметру синусо!дних кап1ляр1в та венозних синус1в червоного кюткового мозку, п1д час експерименталыного асептичного запалення, виявлено певн1 сп1лын1 риси. Отже, на 1 -у добу запалення в1дбуваетыся достов1рне збшышення д1аметру синусо!дних кап1ляр1в та венозних синус1в (р<0,05). Але на 2-3-ю добу виявлено р1зке зменшення д1аметру обох ланок (р<0,05). З 5-! доби
Рис. 5. Динамка змши середнього дiаметру артерюл червоного кюткового мозку при гострому асептичному перитонт.
Рис. 6. Артершла червоного кюткового мозку стегновоТ кютки щурiв при гострому асептичному перитонт. На-швтонкий зрiз. Забарвлення полiхромним барвником. Зб.: ок.10, об.100.
експериментального запалення дiаметр синусоIдiв достовiрно збiльшуеться (р<0,05), тодi як, з 7-! доби починаеться недостовiрне збтышення розмiру венозних синусiв (р>0,05) (рис. 5, 6).
Ктьюсть клiтин еритробластного паростка було збтышено в ус термiни дослiдження з пiками на 1-у добу ^ особливо, на 2-у i 7-у доби, вщображаючи загальнi закономiрностi змiн гемопоезу при запалены (фазну активацю гемопоезу в першм двi доби, розвиток пперплазп кiсткового мозку на 7-у добу). В цтому, при запаленнi, в порiвняннi з контролем, початково гемопоез був виражений бiльше, а в подальшому - набагато менше.
Висновки. Експериментальы дослiдження щодо вивчення реакци гемомiкроциркуляторного русла червоного кiсткового мозку при введены внутршньоочеревенно Л-карагiнену щурам,
довели, що Л-карагiнен викликае реак^ю всiх ланок гемомiкроциркуляторного русла за рахунок збтышення к середнього дiаметру з максимальними показниками на 3-5 доби при р<0,05. Встановлено, що змша структурних елементiв червоного кюткового мозку залежить вiд термiну гострого асептичного запалення та синтетично'| дiяльностi самого органу, яка направлена на компенса^ю запальноI реакцiI.
Перспективи подальших дослiджень. В подальших дослiдженнях плануеться вивчити гемомiкроциркуляторне русло червоного кюткового мозку щурiв при одноразовому пщшюрному введеннi крiоконсервованоI плаценти та дм крiоконсервованоI плаценти на тлi гострого асептичного запалення очеревини у щурiв.
Лiтература
1. Афанасьев Ю.И. Гистология / Ю.И. Афанасьев, Н.А. Юрина, Е.Ф. Котовский [и др.]. — [5-е изд., перераб и доп.]. — М.: Медицина, 2012. — 744 с.
2. Бшаш С.М. Морфометрична характеристика стЫки кардiального вщдшу шлунку Ытактних щурiв, при гострому гастриту введеннi препарату «Платекс-плацентарний» та Тх поеднано'У дй' / С.М. Бiлаш // Свiт медицини та бюлогп. - 2012. — № 3. - С. 7-10.
3. Бшаш С.М. Структурна перебудова елемен^в гемомiкроциркуляторного русла стшки воротарного вщдшу шлунка при гострому експериментальному гастриту введеннi препарату «Платекс-плацентарний» та Ух сумюнш дй' / С.М. Бшаш // КлЫчна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2012. — Т. 12, № 1. — С. 44-46.
4. Волкова С.А. Основы клинической гематологии: учебное пособие / С.А. Волкова, Н.Н. Боровков. — Н. Новгород: Издательство Нижегородской гос. медицинской академии, 2013. — 400 с.
5. Гаврилов О.К. Клетки костного мозга и периферической крови / О.К. Гаврилов, Г.И. Козинець, Н.Б. Черняк. — М.: Медицина, 1985. — 288 с.
6. Горальський Л.П. Основи пстолопчноУ технки i морфофункцюнальш методи дослщжень у нормi та при патологи / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.1. Кононський. - Житомир: Полюся, 2011. - 288 с.
7. Дризе Н.И. Стволовая кроветворная клетка. В кн.: Гериатрическая гематология. Заболевания системы крови в старших возрастных группах / Н.И. Дризе, И.Л. Чертков. — М.: Медиум, 2011. — С. 11-20.
8. Карупу В.Я. Электронная микроскопия / В.Я. Карупу. - Киев: Вища школа, 1984. - 207 с.
9. Методики морфолопчних дослщжень: Монографiя / Багрш М.М., Дiброва В.А., Попадинець О.Г., Грищук М.1.; за ред. Багрiя М.М., Дiброви В.А. - Вшниця: Нова книга, 2016. - 328 с.
10. Споаб забарвлення натвтонких зрiзiв. Декл. патент на корисну модель № 75669 и №201206261 / Шеппъко В.1., брошенко Г.А., Якушко О.В., Вшьхова О.В.; заявл. 24.05.2012; опубл. 10.12.2012, бюл. № 23.
11. Черкасов В.Г. Анатомiя людини / В.Г. Черкасов, С.Ю. Кравчук. — НМУ, Буковин. ДМУ. - Вшниця: Нова книга, 2011. - 639 с.
УДК 616.381-002.1-092.9
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ ЩУР1В ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ЗАПАЛЕНН1 ОЧЕРЕВИНИ Борута Н. В.
Резюме. Морфолопчний аналiз структурно' перебудови елемеьтв червоного кюткового мозку при гострому асептичному запалены представляе великий практичний штерес. Тому вивчення структури червоного кюткового мозку, в нормi та при рiзних патолопчних станах, дозволяють встановити морфолопчы особливост компенсаторно-вщновлювальних реакцм кровотворних оргаыв.
В роботiдослiдженозагальний план будови та проаналiзовано реакцiюелементiв гемомiкроциркуляторного русла червоного кюткового мозку при експериментальному асептичному запалены очеревини у щурiв. Встановлено, що стан артерюл, капiлярiв та венул перебувае у безпосередый залежност вiд термiну експериментального асептичного запалення.
Ключовi слова: червоний кютковий мозок, гемомiкроциркуляторне русло, асептичне запалення.
УДК 616.381-002.1-092.9
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СТРУКТУРНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ КРАСНОГО КОСТНОГО МОЗГА КРЫС ПРИ ОСТРОМ АСЕПТИЧЕСКОМ ВОСПАЛЕНИИ БРЮШИНЫ Борута Н. В.
Резюме. Морфологический анализ структурного преобразования элементов красного костного мозга при остром асептическом воспалении представляет большой практический интерес. Поэтому изучение структурных элементов красного костного мозга, в норме и при различных патологических состояниях, позволяют установить морфологические особенности компенсаторно-восстановительных реакций кроветворных органов.
В работе исследовано общий план строения и проанализированы реакция элементов гемомикроцир-куляторного русла красного костного мозга при экспериментальном асептическом воспалении брюшины
у крыс. Установлено, что состояние артериол, капилляров и венул находится в непосредственной зависимости от срока экспериментального асептического воспаления.
Ключевые слова: красный костный мозг, гемомикроциркуляторное русло, асептическое воспаление.
UDC 616.381-002.1-092.9
MORPHOLOGICAL CHANGES OF STRUCTURAL ELEMENTS OF THE RED BONE MARROW OF RATS IN ACUTE ASEPTIC INFLAMMATION OF THE PERITONEUM
Boruta N. V.
Abstract. Nowadays, the human body is influenced by a large number of environmental factors every day. These include physical, chemical and biological factors, both natural and artificial origin.
The morphological analysis of structural transformation of elements of red bone marrow during the acute aseptic inflammation presents large practical interest. Therefore, study of structural elements of red marrow, in a norm and at different pathological conditions, the morphological features of regenerative reactions of the hematopoietic organs. It was established that the state of arterioles, capillaries and venules is in direct dependence on the duration of the experimental aseptic inflammation. In the study of thin sections of epoxy established that the blood vessels of red bone marrow, constitute almost half of the total mass of the body, the fate of sinusoidal vessels account for approximately 30% of the volume of red bone marrow. Because, billions of red blood cells, which carry hemoglobin and different substances, fall into the general bloodstream through vascular bed of red bone marrow.
Therefore, the study of changes in the red bone marrow after the aseptic peritonitis is an interesting and promising issue.
The aim of the research was to study morphological changes structural components of red bone marrow in acute aseptic peritonitis in rats at different stages of the experiment.
Work is performed on 50 white male rats of «Vistar» line, divided into 2 groups. Group I - 5 intact animals, group II -45 animals which were infected with the acute experimental aseptic peritonitis via administering intraperitoneally of 5 mg of Л-carrageenan («Sigma», USA) in 1 ml of isotonic solution of NaCl per an animal. The withdrawal of animals from the experiment was carried out by an overdose of thiopentonal anesthesia on the 1st, the 2nd, the 3rd, the 5th, the 7th, the 10th, the 14th, the 21st and the 30th days. Research of the bone was carried out according to established deadlines.
The red bone marrow was compacted into epoxy resin with conventional methods and was used to produce histological sections.
Mathematical analysis of the material was performed using standard methods of the variation statistics: calculation of the mean values (M), the error of the mean values (m), Student's test (t). Differences were considered significant at p<0.05.
Conclusion. Thus, the introduction of Л-carrageenan causes structural changes in the microcirculation and structural components of red bone marrow. This leads to a violation of blood perfusion in the bloodstream and is one of the manifestations of the inflammatory process.
Keywords: red bone marrow, microcirculation, aseptic inflammation.
Рецензент — проф. Б/лаш С. М.
Стаття надшшла 05.02.2017 року
© Варжапетян С. Д.
УДК 616.716.1:616.315.1: 616.216-002-074/.078 Варжапетян С. Д.
РАСПРЕДЕЛЕНИЕ РЕЦЕПТОРОВ К ЛЕКТИНУ БУЗИНЫ ЧЕРНОЙ (SNA) В СТРУКТУРАХ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ ПАЗУХИ ПРИ ЯТРОГЕННОМ И
ОДОНТОГЕННОМ ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОМ СИНУСИТАХ
ГЗ «Запорожская академия последипломного образования МЗ Украины» (г. Запорожье)
suren-wargapetyan@rambler.ru
Работа выполнена в рамках НИР «Удосконалити методи дiагностики i л^вання ятрогенного гаймориту стоматогенного походження», 2016-2020 рр. КПКВ 6561040 прикладна. Шифр АМН 090.13. № ДР 011411007013. Кафедра хирургической стоматологии ОНМедУ. Руководитель НИР: д. мед. н., проф. Гулюк А.Г.
Вступление. В настоящее время проблема верхнечелюстных синуситов остается одной из наиболее
актуальных проблем стоматологии, челюстно-лице-вой хирургии и отоларингологии [3]. Однако наиболее часто используемые в стоматологических стационарах классификации не позволяют проводить четкую систематизацию данного заболевания по причине и механизму их возникновения. Дифференциация проводится лишь для разделения, часто условного, на одонтогенную, риногенную, травматическую формы и уточнения фазы воспалительного процесса: острые,
