CC BY
14
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9303 ISSN 2518-1327 online_http://nvlvet.com.ua
UDC 639.2./.3.09:612.12:616.99
The morphological changes in the blood of the predatory fish species with eustrongylidosis
S. Goncharov
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Goncharov, S. (2019). The morphological changes in the blood of the predatory fish species with eustrongylidosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 15-20. doi: 10.32718/nvlvet9303
The article presents the results of the research concerning the morphological changes in the blood of the predatory fish species (perch, pike and zander) caused by nematodical parasitic disease - eustrongylidosis. The research has been conducted in 2014-2018. It has been found that in the blood of perch with eustrongylidosis the hemoglobin and the red-blood-cell count decreased by 6.87 and 42.11 respectively, the white-blood-cell count increased by 8.95%; the basophils and pseudobasophils count - by 129.17%; the eosinophils and pseudoeosinophils count - by 131%; the number of band and segmented neutrophils increased by 27.92 and 37.5% respectively; the young neutrophils were not registered; the number of monocytes - by 16.34%; the lymphocyte count reduced by 3.27% in contrast with a fish that were not sick with the disease. The significant morphological changes in the blood of pikes with eustrongylidosis were also observed. Thus, the hemoglobin concentration, the number of red blood cells and lymphocytes decreased by 11.02, 26.32 and 3.16°% respectively. The total leukocytes count increased by 22.02%%; the basophils and pseudobasophils count - by 114%; the eosinophils andpseudoiesinophils count - by 95.83%; the number of band and segmented neutrophils increased by 1.71 and 46.72% respectively; a reduction of the young neutrophil granulocytes amount to 26% was noted; the number of monocytes of the blood increased by 25.83% in contrast with pikes that were not affected by the eustrongylidosis. A reduction of the red-blood-cell and lymphocytes amount, as well as hemoglobin concentration - to 30.05, 4.4 та 6.3% respectively was observed in hematological screening of the blood of zanders. The amount of leukocytes in the blood of infested fish increased by 10.6%; the basophils and pseudobasophils count - by 69.23%; the eosinophils and pseudoeosinophils count - by 116.67%; the number of band and segmented neutrophils increased by 15.58 and 23.27% respectively; the elevation of the number of young neutrophils to 5.75% was registered; the number of monocytes increased by 17.46% in contrast with zanders that were not infested.
Key words: hematological screening, blood morphology, eustrongylidosis, hemoglobin, red blood cells, white blood cells, prevalence of infestation, Dnipro-Bug estuary, Mykolayiv and Odesa regions.
МорфолоНчш змши кров1 хижих вид1в риб за еустронгШдозу
С.Л. Гончаров
Нацiональний yuieepcumem 6iopecypcie та природокористування Украти, м. Kui'e, Украна
У cmаmmi наведено результати до^дження морфологiчних змт у ^oei хижих eudie риб: окуня, щуки та судака за немато-дозного паразитарного захворювання - еустронгШдозу. До^дження проведено у перюд 2014-2018 рр. Виявлено, що за еустронгi-лiдoзy e крoei окуня емкт гемоглобту та ктьюсть ерumрoцumie зменшуеться на 6,87 та 42,11 eiдпoeiднo, ктьюсть лейкoцumie зростала на 8,95%; базoфiлie та пcеeдoбазoфiлie на 129,17%; еoзuнoфiлie та пcеeдoеoзuнoфiлie на 131%; ктьюсть паличко- та сегментоядерних нейmрoфiлie збiльшyeалаcь на 27,92 та 37,5% eiдпoeiднo, юних нейmрoфiлie не рееcmрyeалu; мoнoцumie - на 16,34%; ктьюсть лiмфoцumie крoei зменшyeалаcь на 3,27% пoрieнянo з рибами, що не були хeoрi на зазначене захeoрюeання. У крoei щук також спостеркали значт змти мoрфoлoгiчнuх показниme крoei за еустронгШдозу. Так, emicm гемоглобту, ктьюсть
Article info
Received 17.01.2019 Received in revisedform
26.02.2019 Accepted 27.02.2019
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, str. Polkovnyka Potekhina, 16, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel. :+38-097-902-26-85 E-mail: sergeyvet85@ukr. net
еритроцитiв та лiмфоцитiв зменшувалась на 11,02, 26,32 i 3,16% eidnoeidno. Загальна ктьтсть лейкоцитiв збтьшувалась на 22,02%%; базофШв та псевдобазофШв на 1140%; еозинофШв та nсевдoеoзинoфiлiв на 95,83%; ктьтсть паличко- та сегментоядер-них нейтрофШв збтьшувалась на 1,71 та 46,72% вiдnoвiднo; вiдмiчали зменшення кмькостг юних нейтрофтьних гранулoцитiв на 26о%; кмьтсть мoнoцитiв Kpoei збтьшувалась на 25,83% noрiвнянo i3 щуками, яю не були уражет збудником еустрoнгiлiдoзу. При проведены гематoлoгiчних до^джень Kpoei судак1в було вiдмiченo зменшення кiлькoстi еритрoцитiв та лiмфoцитiв Kpoei, а також вмкту гемоглобту на - 30,05, 4,4 та 6,3% вiдnoвiднo. Ктьтсть лейкoцитiв збтьшувалась в кpoвi швазованих риб на 10,6%; базoфiлiв та nсевдoбазoфiлiв на 69,23%; еозинофШв та псевдоеозинофШв на 116,67%; ктьтсть паличко- та сегментоя-дерних нейтрофШв збтьшувалась на 15,58 та 23,27% вiдnoвiднo; реестрували збтьшення кiлькoстi юних нейтрофШв кpoвi на 5,75%; ктьтсть мoнoцитiв збтьшувалась nopiвнянo з судаками, що були втьними вiд щег твази, на 17,46%%.
Ключовi слова: гематолог1чш до^дження, морфолог1я кровi, еустронгШдоз, гемоглобт, еритроцити, лейкоцити, екстенсив-тсть твази, Днтро-Бузький лиман, Миколагвська та Одеська oбластi.
Вступ
Паразити е одшею з важливих ланок у ланцюзi п-дробiоценозiв. Оскшьки риба може виступати у ролi як дефшгтивного, пром1жного та додаткового хазяша гельмшпв, - статевозрш та личинковi стади останшх швазують промисловi види риб, птахiв, ссавщв, а також людину.
Вщомо, що найбшьш тюш взаемини паразипв з хазяями бувають тод^ коли п оселяються безпосеред-ньо у 1хшх тканинах. У таких випадках найб№ш гостро вщчуваеться негативний вплив паразипв на гомеостаз оргашзму хазяша через мехашчш пошко-дження тканин, порушення обмшних процеав та роботи iмунноl системи, що нершко супроводжують-ся важкими клiнiчними проявами та високою леталь-нiстю (Bikhovskaya-Pavlovskaya, 1985).
Нематода Eustrongylides ехаяыв належить до роди-ни Dioctophymatidae та становлять потенцiйну загрозу здоров'ю людини феа^ой^ & Overstreet, 1991; Ljubojevica, 2015). Вид був обгрунтований Егершель-дом у 1909 рощ в результата вивчення нематод, вияв-лених в залозистому шлунку бакланiв (Karmanova. 1968). Зпдно з аналiзом видового складу швазованих риб встановлено, що найбшьш ураженим виявився окунь, екстенсивнiсть швази була - 85,1%.
У водоймах Украши нематода Е. еxcisus зареест-рована на рiзних дiлянках Запорiзького водосховища в окуня (Р. fluviatilis), екстенсившсть швази станови-ла - 65%, штенсивнють швази була до 68 паразипв в однiй риб^ Також еустронгiлiдоз виявляли у сома рiчкового (X glanis), екстенсивнiсть швази - 12%, судак (5. Ысюрегса) був також уражений личинками нематоди Е. еха^ш' з показниками швази 25 %, штен-сившсть швази - 1-6 екземплярiв. Водночас (Sidorenko, 2016) повшомляе, що в Запорiзькому во-досховищi окунь уражений еустронгшдозом на 72%, а окремi його популяци i до 100%. Також цей вид гельмiнтiв вiдмiчено у бичкових риб Чорного та Азовського морiв (Korniychuk et а1., 2008).
Серед хижих риб акваторiй Дншро-Бузького лиману та дельти Дшпра екстенсивнiсть швази у судака складала - 58,1%, а у щуки - 58,9%. В окуня показни-ки ампл1туди iнтенсивностi швази були - 1-14 пара-зитiв. Судак вщзначався найменшими показниками iнтенсивностi швази серед дослщжуваних хижих риб - 1-9 личинок нематоди Е. еха^ш\ Середнш показник екстенсивносп швази у дослщжуваних водоймах
Микола1всько1 та Херсонсько! областей був 70,5% (Goncharov et а1., 2018).
Даний вид широко поширений у свiтi. Про реест-рацiю Е. excisus повщомлено у Серби, РумунШ, Тур-ци, Бразилн, США, 1тали, Iранi, Азербайджаш,Чехи, Роси, а також Украш (Goga & Codreanu-Ba1cescu. 2013; Fedorov et a1., 2014; Noei et a1., 2015; Branciari е1 a1., 2016; Demir & КгаМ^, 2016).
За еустронгшдозу хижих риб не дослщжено у по-внiй мiрi патогенез та не вшомо, як паразит впливае на морфолопчш показники кровi за ще1 швази.
Метою дано1 роботи було провести гематолопчш дослiдження кровi риб, iнвазованих личинками нематод Е. Ех^ш, та встановити, як паразитування ще1 нематоди в органiзмi промiжного хазя1на - хижих риб впливае на морфолопчш показники кровi останнього.
Матерiал i методи дослвджень
Упродовж 2014-2018 рок1в клiнiко-лабораторному дослвдженню було пiддано 981 екземплярiв трьох видiв хижих риба, а саме: окуня - 481 екз., судака -203 екз. та щуки - 297 екз. Вшбирали рибу шд час проведення планових контрольних обловiв, виловлю-вали И вудочками, а також купляли у рибалок на мющ вилову. Вiдбiр зразшв риби проводили вздовж бере-гово1 лши Днiпро-Бузького лиману та дельти Дншра, в адмiнiстративних межах Микола1всько1 областi (поблизу села Днiпровське Очашвського району та мису Адж1гол) та у частиш акватори, що адмшютра-тивно розташована в Херсонськiй обласп (поблизу сiл Олександрiвка, Станiслав та Софивка Бiлозерського району; поблизу сш Рибальче та Геройське Голоприс-танського району).
Визначення морфолопчних показник1в кровi проводили у 25 швазованих збудником еустронгшщозу та 25 в№них вiд ще1 швази риб кожного виду, а саме окуня, щуки та судака. Риба, що поддавалась досль дженню, була статевозрiлою, переважно вiкових кате-горiй 3+ - 5+. Вш риби визначали за отолiтами. Для дослщження кров вщбиралась на мющ вилову риби iз серця за допомогою голки та шприца. На мющ вщбо-ру готували мазки i просушували !х на повирг З метою проведення морфолопчних дослщжень кровi хижих риб обиралися вiдповiднi методики для цих випробувань.
Результати та ix обговорення
Кров е ушкальною тканиною та системою, що ви-конуе ряд надзвичайно важливих функцш: транспор-тну, тканинний газообмiн, пвдтримання сталостi жит-тевих показник1в тощо. Однiею з важливих функцiй кровi риб, яку важко переоцiнити, е захисна, що спрямована на захист внутршнього середовища орга-нiзму гвдробюнпв ввд чужорiдних для нього об'екпв (паразитiв, бактерiй, вiрусiв та грибiв. Саме тому дослвдження гематологiчних показнишв дае уявлення про стан оргашзму риб в конкретних умовах юнуван-ня пiд впливом рiзноманiтних екзогенних факторiв, таких як паразити.
Пвд час проведення морфолопчних дослiджень кровi окунiв, як1 були швазоваш личинками нематоди E. Excisus, було встановлено, що вмют гемоглоб^ знижувалися на 6,87% (Р < 0,05), тобто на 5,5 г/л по-рiвняно з контрольною групою риб. Кiлькiсть еритро-цитiв у кровi заражених окунiв також зазнавала змш порiвняно з окунями, вшьними вiд ще! швазп та вiро-гiдно зменшувалась на 0,8 Т/л, а саме на 42,11% (Р < 0,05).
Встановлено, що за шльшстю лейкоцилв кровi окуня здоровi риби вiдрiзнялися ввд iнвазованих нематодами E. еха^ш' i !хнш рiвень збiльшувався у хво-рих риб. Так, у дослвднш групi риб кiлькiсть лейкоци-тiв збiльшувалась на 3,5 Г/л, що було на 8,95% (Р < 0,05) б№ше, шж у контрольно! групи риб.
Лейкоцитарна формула е чутливим iндикатором фiзiологiчного стану оргашзму риб, що швидко i по-казово реагуе на змши навколишнього середовища. Саме тому ввдсоткове спiввiдношення лейкоцитiв яскраво вiдображае стан клгганно! складово! неспе-цифiчного iмунiтету. Аналiзуючи показники лейкоци-тарно! формули, було встановлено що к1льк1сть псев-добазофiлiв та базофiлiв значно зростала за еустрон-гiлiдозу, а саме на 129,17% (Р < 0,01) у дослвднш гру-пi окушв, порiвняно з контрольною. Показники псев-доеозинофiлiв та еозинофiлiв також змiнювалися. Так, у хворих на еустронгшдоз окунiв вiдмiчали збшь-шення шлькосп цих популяцiй лейкоцитiв на 131% (Р < 0,01) порiвняно iз неiнвазованими окунями. Сшв-ввдношення нейтрофшьних гранулоцитiв зазнавало iстотних змiн в рiзних дослвджуваних групах риб. При проведенш гематологiчних дослiджень кровi окушв юних нейтрофшв не вiдмiчали. Кшьшсть паличкоя-дерних та сегментоядерних нейтрофшв у кровi досль дно! групи риб значно збшьшувалась, а саме на 27,92 i 37,5% (Р < 0,05) ввдповвдно - порiвняно з контрольною групою риб.
Кров окушв, власне як i шших дослвджуваних ви-дiв риб: щуки та судака, мае лiмфоцитарний профшь. Така класова типiзацiя ввдображае еволюцiйну недос-коналiсть риб як хребетних, та дае чгтке уявлення про специф^ факторiв захисту на "еволюцшному щаблГ розвитку живих ютот.
Кiлькiсть лiмфоцитiв у кровi дослвдно! групи риб зменшувалась на 3,27% (Р < 0,01) порiвняно з контрольною групою окушв. Доля моноцилв у перефершнш
кровi швазованих личинками нематоди окунiв вiрогi-дно збшьшувалась на 16,34% (Р < 0,05) порiвняно з такими, що не були вшьними ввд збудника еустронп-лщозу (табл.1).
Таблиця 1
Морфолопчш показники кровi окуня за еустронгш-
дозу, n = 50, M ± m
Показники
Групи риб
контрольна
дослдаа
Гемоглобш, г/л 80,1 ± 0,87 74,6 ± 1,14*
Еритроцити, Т/л 1,9 ± 0,26 1,1 ± 0,11*
Лейкоцити, Г/л 39,1 ± 1,87 42,6 ± 1,5*
Лейкограма, %
Псевдобазоф1ли, 0,48 ± 0,12 1,1 ± 0,21**
базофiли
Псевдоеозинофши, 0,39 ± 0,07 0,9 ± 0,36**
еозиноф1ли
Нейтрофiли:
юнi - -
паличкоядернi 2,4 ± 0,87 3,07 ± 0,54*
сегментоядерш 1,6 ± 0,59 2,2 ± 0,62*
Л1мфоцити 91,52 ± 2,87 88,53 ± 0,98**
Моноцити 3,61 ± 0,47 4,2 ± 0,98*
Примтка: * - P < 0,05; ною групою.
; - P < 0,01 т^вняно з контроль-
Морфолопчними дослiдженнями периферiйноl кровi щук було виявлено, що рiвень вмiсту гемоглобь ну в дослiдноl групи риб знижувався на 8,5 г/л порiв-няно з контрольною групою, що у вщсотковому в1д-ношеннi становило зниження вмiсту гемоглобiну на 11,02% (Р < 0,05). Кшьшсть еритроципв у груш щук, що були уражеш личинковою стадiею нематоди E. ех^ш, знижувалась на 0,5 Т/л порiвняно з особи-нами, що були в№ними в1д ц^е! швазп, тобто на 26,32% (Р < 0,05). Загальна к1льк1сть лейкоцитiв у дослшнш групi риб мала тенденцш до збiльшення на 22,02% (Р < 0,05) порiвняно з контрольною групою риб, тобто на 8,5 Г/л. Серед особин риб найбшьша шльшсть псевдобазофшв та базофiлiв рееструвалась у дослiднiй групi щук, порiвняно з рибами, що не були швазоваш збудником еустронгшдозу. Так, збь льшення цiеl популяцil гранулоцитарних лейкоципв у цих досл1джуваних групах складало на 114% (Р < 0,01). Кшьшсть псевдоеозинофшв та еозинофiлiв також значно збшьшувалась у щук дослвдно! групи -на 95,83% (Р < 0,01) порiвняно з особинами контрольно! групи. Пвд час аналiзування динамiки змiн ней-трофшьних гранулоцитiв вiдмiчали появу юних форм цих клгтин бiло! кровi (без розподшення !х на субпо-пуляцп полiпотентного ряду). Так, було вiдмiчено зменшення кiлькостi юних нейрофiлiв у кровi дослвдно! групи риб на 26% (Р < 0,01) порiвняно з контрольною групою дослвджуваного виду риб. Дослвдження-ми було вiдмiчено збiльшення паличко - та сегментоядерних нейтрофшв у кровi заражених збудником еустронгшдозу щук на 1,71 та 46,72% (Р < 0,05) ввд-поввдно - порiвняно з вшьними ввд цих гельмшлв риб (табл. 2).
Таблиця 2
Морфолопчш показники KpoBi щуки за еустронгшдо-зу, n = 50 M ± m
Показники
Групи риб
контрольна
дослiдна
Гемоглобш, г/л 77,1 ± 1,87 68,6 ± 1,14*
Еритроцити, Т/л 1,9 ± 0,12 1,4 ± 0,23*
Лейкоцити, Г/л 38,6 ± 1,09 47,1 ± 2,41*
Лейкограма, %
Псевдобазофши, 0,5 ± 0,08 1,07 ± 0,21**
базофши
Псевдоеозинофiли, 0,48 ± 0,11 0,94 ± 0,17**
еозинофши
Нейтроф1ли:
юнi 1,00 ± 0,24 0,74 ± 0,11*
паличкоядернi 3,5 ± 0,47 3,56 ± 0,53*
сегментоядернi 2,59 ± 0,27 3,8 ± 0,41*
Шмфоцити 88,91 ± 3,19 86,09 ± 4,29**
Моноцити 3,02 ± 0,6 3,8 ± 0,25*
Примтка: * - P < 0,05; ною групою.
■ P < 0,01 поршняно з контроль-
кровi дослiдноï групи вiдмiчали збiльшення зазначе-них лейкоцитiв на 15,58 та 23,27% (Р < 0,05) вщповщ-но - порiвняно з контрольною групою судашв. Показники лiмфоциriв у групi риб, що була заражена збудником еустронгшдозу знижувалися на 4,4% (Р < 0,01) порiвняно зi здоровою рибою, що е статистично не-значним при зазначених показниках вщсоткового спiввiдношення лейкоцитарноï формули. Варто зазна-чити, що кшьшсть лiмфоцитiв у судакiв контрольно1 групи була однiею з найменших серед iнших досль джуваних видiв хижих риб: окуня та щуки. Кшьшсть моноцитiв у дослiдноï групи риб збшьшувалась на 17,46% (Р < 0,05) порiвняно з контрольною групою судашв (табл. 3).
Таблиця 3
Морфолопчш показники кровi судака за еустронгш-
дозу, n = 50, M ± m
Показники
Групи риб
контрольна
до^дна
Пщ час морфологiчних дослвджень кровi риб дос-лiдноï групи було вiдмiчено зменшення кiлькостi лiмфоцитiв порiвняно з контрольною групою риб на 3,16% (Р < 0,01), однак така рiзниця, на нашу думку, е статистично незначною. Моноцити переферiйноï кро-Bi переважали за шльшстю у щук, як1 були швазоваш личинками нематоди E. excisus, на 25,83% (Р < 0,05), порiвняно з рибами, що були вшьними вiд цiеï iнвазiï.
Морфолопчними дослвдженнями кровi судака було встановлено незначне зниження вмiсту гемоглобь ну в кровi риб дослщно1' групи, а саме на 4,73 г/л по-рiвняно з контрольною групою риб, тобто на 6,3% (Р < 0,05). Кшьшсть еритроципв також знижувалась у коровi уражених збудником еустронгiлiдозу судакiв на 0,55 Т/л порiвняно з судаками, що не були ураже-ними щею iнвазiею. Так, кiлькiсть еритроцитiв знижувалась в дослвднш групi на 30,05% (Р < 0,05). При визначенш загально1' кiлькостi лейкоцитiв у дослщнш груш судашв, було встановлено збшьшенш 1'хньо1' кiлькостi на 4,3 Г/л, а саме на 10,6% (Р < 0,05) порiв-няно з контрольною групою риб. При аналiзуваннi показнишв лейкоцитарно1' формули було виявлено, що у кровi судашв швазованих личинками нематоди E. excisus кшьшсть псевдобазофшв та базофшв збь льшувалась на 69,23% (Р < 0,01) порiвняно з судаками, як були вiльними вщ цього паразита. Кшьшсш показники рiвня псевдоеозинофшв та еозинофiлiв у кровi дослщно1' та контрольно1' групи риб також рiз-нилися. Так, кiлькiсть цих клггин бiлоï кровi значно збшшувалась у дослiдноï групи риб та становила на 116,67% (Р < 0,01) бшьше, шж у кровi судак1в контрольно!' групи. Аналiзуючи показники рiвня нейтро-фiльних гранулоципв, було виявлено збiльшення кiлькостi юних нейрофшв у дослiджуванiй групi судашв, яш були ураженi збудником еустронгшдозу на 5,75% (Р < 0,05) порiвняно з контрольною групою риб. Кшьшсть паличко- та сегментоядерних нейтро-фшьних гранулоцитiв також зазнавала значних змш у кровi заражених нематодозною iнвазiею риб. Так, у
Гемоглобiн, г/л 75,03 ± 2,23 70,3 ± 1,52*
Еритроцити, Т/л 1,83 ± 0,07 1,28 ± 0,13*
Лейкоцити, Г/л 40,6 ± 1,19 44,9 ± 1,14*
Лейкограма, %
Псевдобазоф1ли, 0,52 ± 0,17 0,88 ± 0,02**
базофши
Псевдоеозинофши, 0,42 ± 0,17 0,91 ± 0,11**
еозиноф1ли
Нейтрофiли:
юнi 0,87 ± 0,21 0,92 ± 0,17*
паличкоядерш 5,2 ± 2,87 6,01 ± 2,19*
сегментоядернi 5,93 ± 1,27 7,31 ± 0,89*
Лiмфоцити 83,68 ± 3,19 80 ± 2,51**
Моноцити 3,38 ± 0,72 3,97 ± 0,87*
Примтка: * - P < 0,05; ною групою.
; - P < 0,01 п^вняно з контроль-
За результатами дослщжень встановлено, що ура-ження хижих риб збудником еустронгшдозу призво-дить до зниження вмюту гемоглобiну та еритроцитiв. Вочевидь, продукти життедiяльностi паразита, що потрапляють до органiзму риб, негативно впливають на процес еритропоезу, що призводить до зменшення кiлькiсть еритроцитiв кровi. Зниження вмюту гемо-глобiну кровi негативно впливае на процеси тканин-ного дихання та в подальшому - на окисно-вщновш та обмiннi процеси в органiзмi тощо.
Механiчне пошкодження тканин, яке виникае вна-слвдок м^аци паразитiв в тканинах риб, призводять до виникнення локальних запальних процеав, ство-рюються умови для проникнення вторинноï мшроф-лори до тканин внутршнього середовища, що значно поглиблюе патологiчний процес. Захисним елементом оргашзму та ключовою ланкою клiтинного iмунiтету е лейкоцити. П1двищення загальноï шлькосп лейко-цитiв свiдчить про виникнення значних запальних процеав в органiзмi риб внаслiдок патологiчного впливу, що спричинений личинками нематоди E. excisus.
Значне шдвищення кiлькостi псевдоеозинофiлiв i еозинофшв, а також псевдобазофiлiв та базофшв
сввдчить про алерпзуючий вплив паразита на оргашзм хазяша за рахунок видiлення продукпв власного ме-таболiзму гельмiнтами.
Кшьшсть нейтрофшьних гранулоцитiв також ввдо-бражала вплив личинок паразита на оргашзм риб. Так, юш нейтрофiли були зареестроваш у щуки та судака. У окуня ця субпопуляцiя клгган кровi не була встано-влена. Щкаво вiдмiтити, що к1льк1сть юних нейтрофь лiв у щук дослiдноï групи зменшувалась порiвняно з контрольною групою риб. Ймовiрно, це вказуе на те, що продукти метаболiзму та життедiяльностi паразита iнгiбують функцш органiв гранулоцитопоезу щук. У судака, навпаки, к1льк1сть юних нейтрофiлiв у дослвднш груш риб збшьшувалась порiвняно з групою судашв, що не були швазоваш збудником еустронгшдозу. Вочевидь, продукти метаболiзму, подразнюючи орга-ни гранулоцитопоезу, не пригшчують 1х функцiю, а навпаки, стимулюють до посиленого синтезу незрiлих нейтрофшьних клгган з метою пiдвищення протекти-вноï здатностi органiзму хазяша. Даш результати дослвджень сввдчать про видову чутливiсть судака до паразитування личинок нематоди E. excisus.
ПГдвищення рiвня кiлькостi паличко- та сегменто-ядерних нейтрофiльних гранулоцитiв у кровi хижих видiв риб логiчно вiдображае реакцш органiзму на запальний процес, що виникае внаслвдок паразиту-вання личинок гельмшта у тканинах хазяша.
Кшьшсть лiмфоцитiв кровi всiх дослвджуваних ви-дiв риб незначно знижувалась. Осшльки лiмфоцити не володшть фагоцитуючими функциями, вони у формi тканинних макрофапв мiгрують з периферiйноï кровi до тканин та мюць запальних процеав, таким чином знижуючи 1х кшьшсть у кровi. Продукти метаболiзму паразита також активно впливають й на органи Гму-нопоезу риб - шпбують 1хню функцiональну актив-шсть i пригнiчують лiмфоцитопоез та наступну дифе-ренцiацiю цiеï популяцiï клгшн. Показники кiлькостi моноцитiв кровГ хижих риб за еустронгшдозу харак-теризувалися пвдвищенням останнiх. Даний процес пов'язаний Гз функциями, що виконують моноцити: вони активно беруть участь у фагоцитозГ в мГсцях запалення, виконують детоксикуючу функцш - здатш адсорбувати та нейтралГзувати продукти метаболГзму паразипв, а також запальних процеав.
Висновки
Узагальнюючи отримаш результати гематолопч-них дослвджень кровГ трьох видГв дослвджуваних ви-дГв риб, а саме окуня, щуки та судака, яш були швазоваш збудником еустронгшвдозу, можна дшти виснов-ку, що даний паразит значно впливае на морфолопчш показники кровГ цих риб. За еустронгшвдозу в кровГ риб ввдшчено анемГчш явища, еритропешю, загаль-ний лейкоцитоз, а також значш коливання показник1в лейкоцитарноï формули порГвняно з рибами, що не були уражеш цим збудником. Велику защкавлешсть викликае коливання юних нейтрофшв у кровГ досль джуваних риб: ввдсутшсть останшх у гематолопчно-му профш окушв, пГдвищення 1х шлькосп у щук та
зниження у судашв. Отримаш результати лаборатор-них дослвджень вказують на те, що продукти життедь яльносп паразита значно впливають на процеси гранулоцитопоезу. Також, варто зазначити, що показники кров1 риб за еустронгшдозу характеризувалися пвдвищенням шлькосп паличко- та сегментоядерних нейтрофшв, а також незначним моноцитозом як результатом запальних явищ в оргашзм1 риб. Кшьшсть л1мфоципв у кров1 вах дослвджуваних вид1в риб зни-жувалась.
References
Bikhovskaya-Pavlovskaya, I.E. (1985). Parasitesof fish:
Study Guide. Nauka, Leningrad, 1- 121 (in Russian). Branciari, R., Ranucci, D., Miraglia, D., Valiani, A., Ve-ronesi, F., & Urbani, E. (2016). Occurrence of parasites of the genus Eustrongylides spp. (Nematoda: Di-octophymatidae) in fish caught in Trasimeno lake, Italy. Italian Jour. of Food Safety, 5(4), 206-209. doi: 10.4081/ijfs.2016.6130. Deardorff, T.L., & Overstreet, R.M., (1991). Seafood-transmitted zoonoses in the United States the fishes, the dishes, and the worms. In Microbiology of Marine Food Products. Microbiology of Marine Food Products, 211-265. doi: 10.1007/978-1-4615-3926-1_9. Demir, S., & Karaki§i, H. (2016). Metazoan Parasite Fauna of the Prussian carp, Carassius gibelio (Bloch, 1782) (Cyprinidae), from Marmara Lake, Turkey. Acta zool. bulg. 68(2), 265-268. http://www.acta-zoologica-bulgarica.eu/downloads/acta-zoologica-bulgarica/2016/68-2-265-268.pdf. Fedorov, N.M., Firsov, N.F., & Soloviev, N.A. (2014). Veterinary and sanitary examination in river perch with Eustrongylidosis. Veterinary pathology, 3(4), 6873. https://elibrary.ru/item.asp?id=23162375 (in Russian).
Goga, I.C., & Codreanu-Balcescu, D. (2013). Preliminary records on the presence of the nematode Eustrongylides excisus at the fish species Silurus glanis and Perca flu-viatilis from Victoria like (Bratovoieuti - Dolj). Ol-tenia. Studii ш comunicari. MinGele Naturii, 29(2), 184-190. http://biozoojournals.ro/oscsn/cont/29_2/ 26_Goga.pdf.
Goncharov, S., Soroka, N., Pashkevich, I., & Dubovyi, A. (2018). Infection of predatory fish with nematodes Eustrongylides excisus, Jagerskiold, 1909 - larvae (Nematoda: Dioctophymatidae) in the delta of the Dnipro river and Dnipro-Buh estuary in Southern Ukraine, Vestnik zoologii, 52(2), 137-144. doi: 10.2478/vzoo-2018-0015. Karmanova, E.M. (1968). Dioctophymidea of Animals and Man and the Diseases Caused by Them. Nauka Publishing. Moscow (in Russian). Korniychuk, Y.M., Pronkina, N.V., & Belofastova, I P. (2008). Nematode Fauna of the round goby Apollonia (Neogobius) melanostomus in the Black Sea and Sea of Azov. Ecology of the sea, 17-22 (in Russian). Ljubojevica, D., Novakov, N., Djordjevicc V., Rados-avljevicd, V. & Pelica, M. (2015). Potential parasitic
hazards for humans in fish meat. Procedia Food Science, 5, 172-175. doi: 10.1016/j.profoo.2015.09.049.
Noei, M.R., Ibrahimov, S., & Sattari, M. (2015). Parasitic worms of the Persian sturgeon, Acipenser persicus Borodin, 1897 from the southwestern shores of the Caspian Sea. Iranian Jour. of Ichthyology, 2(4), 287-295.
http://www.ijichthyol.org/index.php/iji/article/viewFile/ 107/84.
Sidorenko, V.S. (2016). Information on fish contamination with experimental helminths of the genus Eu-strongylides. Materials of the VIII Interstate Student Scient. Conf. Gorki. UO BGSHA, 202-208 (in Russian).
