CC BY
56
При експериментальному цукровому дiабетi та атеросклерозi в тканиш нирок виникають патологiчнi змши. Якщо при дiабетi переважае спазм клубочкових капiлярiв, то при експериментальному атеросклерозi спостерiгаеться зморщування судинних клубочюв, збiльшення просвiту капсули Шумлянського-Боумена, набряк шстерспщально! тканини. В подальшому плануеться вивчення структурно! перебудови нирок щура при одночасному моделюванш атеросклероза та цукрового дiабета.
1. Покотило П. Б. Анпоархтектошка нирки щура в HopMi та при експериментальному цукровому дiабетi (огляд лiтератури) / П. Б. Покотило // Вюник проблем бюлоп! i медицини.- 2012.- вип.4,Т.1 (96), С.25-30.
2. Пiскун Р. П. Вплив генно! корекцп на структуру нирок при експериментальному атеросклерозi / Р. П. Шскун, О. А. Ромашина // Таврический мадико-биологический вестник. - 2013.-Т.16, №1. ч.1 (61), С. 191-193.
СТРУКТУРНАЯ ПЕРЕСТРОЙКА почек при ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО САХАРНОГО ДИАБЕТА И АТЕРОСКЛЕРОЗА Белошицкая А.В., Федорченко В.А., Белошицкая В.В., Белошицкая Ж. Л. В.
Изучалась гистологическая структура почек крыс при експериментальном атеросклерозе и сахарном диабета. Обнаружены патологические изменения в структуре нефрона у крыс при моделированных патологических состояниях.
Ключевые слова: атеросклероз, сахарный диабет, крысы, почки.
Стаття надшшла 10. 03. 2015 р.
RESTRUCTURING KIDNEYS IN EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS AND
ATHEROSCLEROSIS Beloshitsky O.V., Fedorchenko V.A., Beloshitsky V.V., Beloshitsky ZH.L.V. Studied the histological structure of rat kidneys with the eksperimental atherosclerosis and diabetes. Founded pathological changes in the structure of the nephron in rats with the pathology models.
Key words: atherosclerosis, diabetes, rat
kidneys.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 611.611-018-068:615.212.7
У/////////////////////////////^
ш.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ КАНАЛЬЩВ НЕФРОНА ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ОПЮ1ДНОМУ
ВПЛИВ I
Метою дослщження е вивчення морфолопчних змш проксимальних звивистих канальщв, петт нефрона та дистальних звивистих канальцiв при 6-титижневому введенш малих доз опiоiду. У результат проведеного дослiдження встановлено низку патолопчних змiн канальцiв нефрона. Першими зазнають змш проксимальш звивистi канальцi та петлi нефрона у формi зернисто! дистрофii епiтелiю. Впродовж експерименту альтеративш змiни зазначених вiддiлiв нефрона прогресують i до завершення експерименту е найбшьш вираженими. Через 42 доби експерименту у еттелюцитах проксимальних звивистих канальщв виявлено ознаки зернисто!, палшово-крапельно! дистрофй та вираженi некротичнi змши. У еттелюцитах петель нефрона виявлеш помiрнi альтеративнi змiни, а саме ознаки зернисто! дистрофп та незначш некротичнi змiни. У дистальних звивистих канальцях впродовж експерименту патолопчних змш не виявлено.
Ключовi слова: нирка, канальщ нефрона, налбуфш.
Робота е фрагментом НДР «Структурна оргатзащя, ангюархтектотка та антропометричш особливостi оргашв у внутршньо та позаутробному перiодах розвитку, за умов екзо - та ендопатогенних факторiв», номер держреестрацн 0115и000041.
Незважаючи на те, що проблемы наркоманы на сьогодш е особливо актуальными, залишаеться низка невиршених питань щодо морфо-функцюнальних змш життево-важливих оргашв та систем, спричинених хрошчною д1ею наркотиюв [1, 4]. Впродовж останшх роюв на ауто- та бюпсшному матер1ал1 вивчено морфолопчш змши ряду оргашв р1зних груп наркомашв [3, 6, 9]. Зокрема, таю дослщження стосувались { морфо-функцюнальних змш нирок [2, 10, 12]. Проте, в л1тератур1 зустр1чаються поодиною роботи, як характеризують змши морфологи оргашв та систем при експериментальному моделюванш опшно! наркозалежносп [7, 8, 13]. Тому дослщження особливостей морфолопчних змш нефрона при хрошчному ошо!дному вплив1 е актуальним напрямком морфолопчних дослщжень.
Метою роботи було вивчення морфолопчних змш проксимальних звивистих канальщв, петель нефрона та дистальних звивистих канальцiв нефрона при 6-титижневому введеннi малих доз ото1'ду.
Матерiал та методи дослiдження. Матерiалом дослщження слугували статево зрiлi щури - самцi лши "Вютар" в кшькост 24 тварини з початковою масою 160-170 г, вiком 4,5-5,5 мюящв. Тваринам проводили ш'екци отощного анальгетика налбуфiну дом'язово, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) впродовж 42 дiб. Початкова доза налбуфiну складала 0,212 мг/кг. У кожш наступнi два тижнi експерименту дозу налбуфшу збiльшували у межах допустимо! терапевтично! дози. Таким чином створювали модель хронiчного отощного впливу [10]. З 14 доби тваринам вводили налбуфш у дозi 0,225 мг/кг. З 28 доби тваринам вводили налбуфш у дозi 0,252 мг/кг. Тварини подшеш на 4 групи. 1-а група тварин отримувала налбуфш впродовж 14 дiб з наступним забором матерiалу дослiдження; 2-а група тварин отримувала налбуфiн впродовж 28 дiб; 3-я група тварин отримувала налбуфш впродовж 42 дiб з наступним забором матерiалу дослщження; 4-а група - контрольна, впродовж 42-ох дiб отримувала ш'екци фiзiологiчного розчину дом'язово в одному промiжку часу (10-11 година ранку). Вс тварини мiстились в умовах вiварiю i робота проводилась згiдно "Правилам проведення робгг з використанням експериментальних тварин", що вiдповiдаe положенню Гельсшсько! деклараци. Експерименти над тваринами проводилися зпдно положень Директиви Свропейського ствтовариства вiд 24 листопада 1986 р. Комюею з бiоетики Львiвського нацюнального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведет науковi дослщження вiдповiдають етичним вимогам згiдно наказу МОЗ Украши № 231 вщ 01. 11. 2000 року (протокол №2 вщ 20 лютого 2012 року). Перед забором матерiалу тварин присипляли внутршньо-очеревинним введенням тюпенталу (з розрахунку 25 мг/кг). Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою [5]. Зафарбування проводили гематоксилшом та еозином за загальноприйнятим методом, а також азаном за Гейденгайном.
Результати дослщження та Тх обговорення. Через 2 тижш експерименту бiльшiсть епiтелiоцитiв проксимальних звивистих канальщв збережена. Ештелюцити проксимальних звивистих канальщв набухл^ цитоплазма 1'х мютить еозинофiльну зернистiсть, деякi клiтини втрачають щiточкову облямiвку. Подекуди трапляються кл^ини з пiкнотичними ядрами, десквамованi у просв^ канальця епiтелiоцити. Канальцi заповнеш еозинофiльними цилiндрами, якi нерiдко мютять десквамованi епiтелiоцити, як це видно з рис.1. Петля нефрона вистелена ущшьненими витягнутими клiтинами зi св^лою цитоплазмою, переважна бiльшiсть епiтелiоцитiв збережена, цитоплазма деяких клiтин набухла, подекуди дрiбнозерниста. Клiтини початкового вiддiлу дистального сегмента нефрону мають свiтлу цитоплазму, ядро змщене в апiкальну частину кттини, просвiт канальця широкий, щточкова облямiвка вiдсутня.
Через 4 тижш експерименту у проксимальних звивистих канальцях спостертаються вираженi структурнi змiни. Ештелюцити проксимальних звивистих канальщв збшьшеш у розмiрах, набухлi, цитоплазма мiстить еозинофшьну зернистiсть, частина з них втрачае щiточкову облямiвку. Окремi епiтелiоцити заповнеш ацидофшьними зернами та краплями. Трапляються кттини з пiкнотичними ядрами та кттини, якi зазнають некротичних змш - ядра в таких кттинах вщсутш. В окремих проксимальних канальцях ештелюцити ущшьнеш, ядра 1'х збережеш, цитоплазма базофiльна. Поодинокi канальцi розширеш та заповненi еозинофiльними цилiндрами, яю нерiдко мiстять десквамованi епiтелiоцити. Петля нефрона вистелена ущшьненими витягнутими кл^инами з слабоеозинофшьною цитоплазмою. Зустрiчаються ештелюцити, яю зазнають некротичних змiн та десквамуються у просв^ канальцiв. Кттини дистального сегмента нефрона переважно збережеш, мають св™у або дещо базофшьну цитоплазму, ядро змiщене в ашкальну частину клiтини, щiточкова облямiвка вщсутня.
Через 6 тижнiв експерименту у проксимальних звивистих канальцях, особливо субкапсулярнш зош, розвиваються важкi дистрофiчнi та некробютичш змiни, як це видно з рис. 2. Зокрема, наявш канальщ, епiтелiй яких повнiстю некротизований. Навколо таких канальщв збшьшуеться кшьюсть клiтин сполучно! тканини, розростаються колагеновi волокна. Епiтелiоцити багатьох проксимальних звивистих канальщв набухл^ цитоплазма зернисто-глибчаста, в окремих ештелюцитах вакуолiзована, мiстить еозинофшьну зернистють. Бiльшiсть клiтин втрачають щ^очкову облямiвку та мiстять ядра з ознаками карюшкнозу. В окремих проксимальних канальцях цитоплазма ештелюцш!в ущiльнена, 1'х ядра збереженi, цитоплазма базофiльна. Канальщ заповнеш еозинофшьними бiлковими цилiндрами, яю мiстять десквамованi епiтелiоцити. Окремi канальщ повшстю заповненi некротизованими епiтелiоцитами. В поодиноких канальцях
наявш еозинофшьш гiалiновi цилiндри. Петля нефрона вистелений ущшьненими витягнутими клiтинами з слабоеозинофшьною цитоплазмою, зустрiчаються епiтелiоцити, якi зазнають некротичних змiн та десквамуються у просвгг канальцiв. Клiтини дистального звивистого канальця переважно збереженi, мають св^лу або дещо базофiльну цитоплазму, ядро змщене в ашкальну частину кл1тини, пцточкова обляъивка вщсутня.
иг:*® . V 'VЯК
Рис.1. Проксимальш звивисп канальщ через 2 тижш експерименту. Заб. г.-е. М1крофотограф1я. 0б.40, ок.12. 1 - просв1т проксимального звивистого канальця; 2 - ештелюцити у просвт проксимального звивистого канальця; 3 - еозинофшьш цилшдри у просвт проксимальних звивистих канальщв.
' ■. у:
кнсавБян^ЯН^НК^В
Рис.2. Проксимальш звивист канальщ через шють тижшв експерименту. Заб. г.-е. Мкрофотограф1я. 0б.40, ок.12. 1 -зруйноваш звивист канальщ; 2 - шкнотичш ядра ештелюципв; 3 - зруйноваш ештелюцити у просвт звивистих канальщв.
Таким чином, введения ото!дного анальгетика налбуфшу впродовж шести тижнiв викликае низку патологiчних змiн канальцiв нефрона. Через 2 тижш експерименту виявлено незначнi дистрофiчнi змiни епiтелiю проксимальних звивистих канальщв та петель нефрона у формi зернисто! дистрофи. Через 4 тижш встановлено помiрнi альтеративш змiни епiтелiю канальцiв нефрона - ознаки зернисто! та палшово-крапельно! дистрофи проксимальних канальцiв, помiрнi некротичнi змши проксимальних та тонких канальцiв. Через 6 тижшв експерименту виявлено значш альтеративнi змiни епiтелiю канальцiв нефрона - ознаки зернисто!, палшово-крапельно! дистрофи проксимальних канальщв, виражеш некротичш змши проксимальних канальщв та незначш некротичш змши тонких канальщв.
В результат проведеного дослiдження встановлено, що першими зазнають змiн проксимальнi звивист канальцi та петлi нефрона у формi зернисто! дистрофi! епiтелiю. Впродовж експерименту альтеративш змши зазначених вщдшв нефрона прогресують i найбiльш вираженими е через 42 доби експерименту. Через 42 доби експерименту у ештелюцитах проксимальних канальщв виявлено ознаки зернисто!, палшово-крапельно! дистрофи та виражеш некротичш змши. У ештелюцитах петлi нефрона виявлеш помiрнi альтеративш змши, а саме ознаки зернисто! дистрофи та незначш некротичш змши. У дистальних звивистих канальцях нефрону впродовж експерименту патолопчних змш не виявлено.
. . . . Р
1. Введення опю!дного анальгетика налбуфiну викликае низку патологiчних змiн канальщв нефрона, вираженють котрих залежить вщ вiддiлу нефрона та тривалостi введення налбуфшу.
2. Значних альтеративних змш при 42- денному введенш налбуфшу зазнають проксимальш звивистi канальцi нефрошв - вiд зернисто! дистрофi! до виражених некротичних змiн. Вперше ознаки зернисто! дистрофи ештелюципв проксимальних звивистих канальщв виявлено через 2 тижш введення налбуфiну, некротичш змши - через 4 тижш введення налбуфшу.
3. Помiрних альтеративних змш зазнають петлi нефрошв - вщ зернисто! дистрофи до незначних некротичних змш. Вперше ознаки зернисто! дистрофи ештелюципв петель нефрошв виявлено через 2 тижш введення налбуфiну, некротичш змши - через 4 тижш введення налбуфшу.
4. Дистальш звивисп канальщ нефрошв не зазнають патолопчних змш при введенш малих доз налбуфшу впродовж 42 дiб.
1. Герасименко А. И. Патоморфологические аспекты наркомании и токсикологии / А. И. Герасименко, Л. Н. Латарцева // Лжарська справа.- 2002.- №3.- С.28-31.
2. Галютин С. Г. Нефропатии у лиц, употребляющих опиаты / С. Г. Галютин, З. Ш. Голевцова, М. Г. Ворожцов // Нефрология. - 2004. -№2 (8). - С. 105-106.
3. Завадовская В. Д. Особенности изменений паренхиматозных органов у больных опийной наркоманией, страдающих хроническим вирусным гепатитом по данным ультразвукового исследования / В.Д. Завадовская, Т.В. Жогина, К.И. Чуйкова [и др.] // Ультразвук. и функц. диагностика.- 2006.- №2.- С.12-20.
4. Козлов О. В. Супутня патолопя у хворих на опшну наркоманш / О. В. Козлов // Журн. практ. лкаря. - 2006. - №2. - С.36-37.
5. Коржевский Д. Э. Основы гистологической техники / Д. Э. Коржевский, А. В. Гиляров // - СПб.: СпецЛит. - 2010.- 95 с.
6. Лунькова Л.К. Морфология органов иммунной системы при наркомании / Л. К. Лунькова, О. В. Макарова, А. А. Каниболотский [и др.] //Архив патол. - 2002.- №4 (63). - С.21-25.
7. Онисько I. О. Мжроструктурш змши в язищ, викликаш впливом малих доз ото!ду протягом 42-ох i 56-ти дiб (експериментальне дослщження) / I. О. Онисько, Р. М. Онисько, А. П. Король [та ш.] // Вюник морфологи. - 2013. - №2 (19). - С.280-285.
8. Постшшь Ю. О. Геро!нова нефропатiя / Ю.О. Поспiшiль // Тези доп. V Конгресу патологоанатомiв Укра'ши. -Чернтв. - 1993. - С.67-68.
9. Пиголкин Ю. И. Сравнительная морфологическая характеристика иммунной недостаточности при опиатной наркомании и хронической алкогольной интоксикации / Ю.И. Пиголкин, А.В. Гасанов // Суд.-мед. експертиза. - 2010. -№1 (53). - С.26-29.
10. Патент №76565 иА, МПК О 09 В 23/28. СпоЫб моделювання хрошчного опiоiдного впливу / Пальтов С.В., Фж В.Б., Вшьхова 1.В. та iн. - Опубл. 10.01.2013, Бюл.№1.
11. Попик П. М. Морфолопчш змши судин тдшлунково! залози при перитонт, спричиненому введениям налбуфiну в експеримент / П. М. Попик // Вюник морфологи. - 2014. - №1 (20). - С.170-171.
12. Рыбакова М. Г. Сравнительная характеристика поражения почек при инфекционном эндокардите у наркоманов и у лиц, не употреблявших внутривенные наркотики / М. Г. Рыбакова, Т. Б. Капитульская // - Челябинск. - 2008. - С.125-126.
13. Якимiв Н. Я. Мжроструктурна характеристика райдужно-ропвкового кута очного яблука щурiв при ото!дному впливi / Н. Я. Якимiв, Ю.Я. Кривко // Свп медицини та бюлогп. - 2013. - №4. - С.120-124.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ КАНАЛЬЦЕВ НЕФРОНА ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ВОЗДЕЙСТВИИ ОПИОИДОВ Вильхова И. В.
Целью исследования является изучение морфологических изменений проксимальных извитых канальцев, петель нефрона и дистальных извитых канальцев нефрона при 6-тинедельном введении малых доз опиоида. В результате проведенного исследования обнаружено ряд патологических изменений канальцев нефрона. Установлено, что первые изменения проявляются в проксимальных извитых канальцах и петлях нефрона в форме зернистой дистрофии эпителия. В ходе эксперимента альтеративные изменения указанных отделов нефрона прогрессируют и до завершения эксперимента являются наиболее выраженными. Через 42 суток эксперимента в эпителиоцитах проксимальных канальцев обнаружены признаки зернистой, гиалиново-капельной дистрофии и выраженные некротические изменения. В эпителиоцитах петель нефрона обнаружены умеренные альтеративные изменения, а именно признаки зернистой дистрофии и незначительные некротические изменения. В дистальных извитых канальцах нефрона в ходе эксперимента патологические изменения не обнаружены.
Ключевые слова: почка, канальцы нефрона, налбуфин.
Стаття надшшла 11.02.2015 р.
MORPHOLOGICAL CHANGES OF NEPHRON TUBULES AS A RESULT OF THE CHRONIC OPIOID EFFECT Vilkhova I. V.
The aim of the experiment was to study morphological changes of proximal convoluted tubules, nephron loops and distal convoluted tubules during the 6-week low doses opioid administration. As a result of 6-week administration of opioid analgesic nalbuphine a number of pathological changes in nephron tubules were discovered. The earliest changes, granular dystrophy, happened in proximal convoluted tubules and nephron loops epithelium granular dystrophy. During the study, alterations of mentioned nephrone parts were progressing and till the end of the experiment were the most expressed. After 42 days signs of granular, hyaline-droplet dystrophy and expressed necrotic changes in proximal convoluted tubules epithelium were revealed. Moderate alteration of nephron loops epitheliocytes were observed, such as signs of granular dystrophy and minor necrotic changes. During the study pathological changes of distal convoluted tubules were not revealed.
Key words: kidney, nephron tubules, nalbuphine.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 617.52-073.48
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПО РАЗРАБОТКЕ ОПТИМАЛЬНЫХ РЕЖИМОВ ВОЗДЕЙСТВИЯ НИЗКОЧАСТОТНОГО УЛЬТРАЗВУКА НА МЯГКИЕ
ТКАНИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
С целью разработки метода повышения эффективности ортодонтического лечения пациентов с зубочелюстными аномалиями, обусловленными ретенцией зубов, и сокращения сроков лечения, проведено экспериментальное исследование по определению оптимальных режимов однократного воздействия низкочастотным ультразвуком на десневую ткань нижней челюсти белых крыс в течение 1-10 секунд. В результате исследования определена целесообразность применения в клинической практике низкочастотного ультразвука с помощью аппарата «$1А7-БО$» в режиме 5-10 секунд для стимуляции прорезывания ретенированных зубов.
Ключевые слова: низкочастотный ультразвук (НУЗ), ретенция зубов, экспериментальное воздействие, десневая ткань.
Разработка щадящих и эффективных способов сокращения сроков ортодонтического лечения остается весьма актуальной проблемой, особенно при лечении пациентов с
