МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ жовчного МІХУРА ЛЮДИНИ Текст научной статьи по специальности «Прочие медицинские науки»

Проблеми екологп та медицины

1НТЕГРАТИВНА МОРФОЛОГ1Я

© Дубшш C.I., Улановська-Циба H.A. УДК: 611.32:616.3 66-002-092.9

М0РФ0Л0Г1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 БУДОВИ СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ жовчного М1ХУРА ЛЮДИНИ

ДубЫЫ C.I., Улановська-Циба H.A.

Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава

Работа посвящена изучению морфофункционалъных изменений в стенке желчного пузыря человека в возрастном аспекте. Были выделены три возрастные группы людей, в зависимости от наблюдаемых изменений в строении стенки желчного пузыря: I - от рождения до 20 лет; II -от 21 до 55 лет; III - свыше 56 лет. При изучении слизистой оболочки желчного пузыря была установлена закономерностъ структурных изменений в зависимости от возраста человека, что и дало возможностъ обеспечитъ камнеобразование в желчном пузыре.

Ключов1 слова: жовчний Mixyp, жовчнокам'яна хвороба, холецистит.

Жовчний Mixyp в систем! жовчовивщних шляхв е цим же розчином формалшу. Пюля повного запов-

не ттьки резервуаром в якому накопичуеться жовч для подальших потреб процесв травления [7,10,11]. Загально прийнята точка зору, про те, що в жовчному м1хур1 вщбуваеться концентрацт жовч1, в основному, за рахунок всмоктування рщини. Та можливо поряд з рщиною всмоктуеться також \ ¡нш1 х1ммш компоненти розчинеш в жовч1, яга можуть являти собою небажаш для дванадцятипалоТ кишки речовини. Ця думка ви-никае при уважному дослщжены кровотоку в стшц1 жовчного мжура. Вона пщтверджуеться тим, що вено-зний колектор жовчного мжура, як вщомо впадае без-посередньо в воротну вену печенки [2,4,6,8,9]. Аналь зуючи цей факт, можна дшти висновку про дезшток-сикацшну функц1ю жовчного мжура. Зважаючи на анатомны дат позапечинковоТ системи жовчних шляхв, можна дмти думки про буферну, тобто врв-новажуючу тиск в цш систем!, функц1ю жовчного мгсу-ра [1,3,5,12].

Ц1 та деяга ¡нш1, про що буде йти мова нижче, фун-кцюнальы риси жовчного мжура виткають з морфо-логнних особливостей будови елементю стшки рЬних вщдтю цього органа.

Матер1ал та методи досл1дження

Використовуючи загально-пстологмш методи до-слщження (гематоксилш-еозин та ван Пзон + Харт), дослщжували будову шарв стшки жовчного мжура та мжуровоТ протоки, особливу увагу звертали на стан слизовоТ оболонки. 3 метою повноцшноТ та якюноТ фкеацп жовчний м1хур разом з мгсуровою протокою видалявся та промивався 12% розчином нейтрального формалшу. В мжурову протоку вводився зонд \ через нього порожнина жовчного мжура заповнювалась

нення MixypoBa протока перев'язувалась. Макропрепарат занурювався в 12% розчин нейтрального формалшу.

Для пстологмних дослщжень брали окрем1 дтянки ( розм1ром до 1 см2) ¡з области дна, тта та шийки жовчного Mixypa. Матерел в подальшому пщлягав обро-бцг Зр1зи товщиною 4-6 мкм готували ¡з парафшових блогав та фарбували гематоксилин-еозином та комбь нацюю ван Пзоном + Хартом.

Секцшний матерел розподтяли на три BiKOBi пе-р1оди:

I - Bifl народження до 20 poKiB

II - в1д 21 до 55 рок1в

III - понад 56 рок1в.

Така в1кова градац1я пояснюеться тим, що в вище-зазначен1 BiKOBi пер1оди можна спостер1гати пстолоп-чно виражен1 зм1ни будови структурних елементю ст1нки, об'ект1в, що вивчаються.

Результати та ix обговорення

Внутр1шня поверхня жовчного Mixypa на протяз1 життя мае неоднаковий рельеф. Так у новонародже-них та д1тей першого року життя слизова оболонка у Bcix анатомнних вщдтах жовчного Mixypa виглядае в1дносно гладенькою з незначним матовим BiflTiHKOM. В npoqeci подальшого розвитку дитини на ТТ поверхш з'являються макроскоп1чн1 екпадки. Висота екпадок поступово збтьшуеться i в 18-20-рмному Biqi ix кшь-KicTb та розм1ри дуже добре визначаються неозброе-ним оком. Слщ зауважити, що екпадки слизовоТ оболонки при макроскопнному дослщженш характеризу-ються щтьнютю свого розташування, та вщеутнютю будь-якого упорядженого напрямку. Характерний на-

Том 11, №3-4, 2007 р1к

прямок розмщення складок слизовоТ оболонки особливо виражений в области дна жовчного м1хура. В цш же дтянц1 складки мають найменьшу висоту. Значна густота розташування, незначна висота та вщсутнють ч1ткого напрямку - от чим вщр1зняеться макроскотчна складчастють слизовоТ оболонки жовчного м1хура. На протяз1 онтогенезу нами вщм1чеы особливосп ц1еТ характеристики. Так в молодому вщ, тобто вщ наро-дження до 18-20-р1чного вку, вщбуваеться поява мак-роскотчних складок, Тх збтьшення в розм1рах та ктькюно. В к1нц1 цього перюду життя вони набувають характеру дефУтивних структур.

Впродовж наступного перюду, тобто до 50-55 ромв життя на наших препаратах макроскотчы змши вста-новити не вдалось. Лише у людей старечого вку (8090 рошв) виявлено явище атрофп слизовоТ оболонки. Вона полягае в тому, що слизова оболонка пом1тно потоншуеться, складки вкорочеы, що проявляеться зглаженютю поверхы, Тх ктькють значно знижена. Останне, безумовно, свщчить про асинхронну атрофп складок не ттьки в межах окремих анатом1чних дтянок жовчного м1хура, а нав1ть в окремих зонах одыеТ дтянки.

Виходячи з вищезазначених даних про макроско-тчы змши жовчного м1хура на протяз1 онтогенезу лю-дини та керуючись даними л1тератури, ми окреслили коло необхщних та адекватних метод1в мкроскотчно-го дослщження, за допомогою яких, на нашу думку, можливо з'ясувати характер та послщовнють пстоло-пчних перетворень структур стЫки дтянок жовчного м1хура та м1хуровоТ протоки.

На пстолопчних препаратах зр1зи складок мають вигляд структур, як\ значною м1рою нагадують за зов-ышньою формою ворсини тонкоТ кишки.

Структура, розм1ри, форма та ктькють цих так званих «ворсинок» в р1зних анатом1чних дтянках жовчного м1хура суттево вщр1зняються. Ц1 ж характеристики «ворсин» значно змЫюються в р1зн! перюди життя людини. Паралельно з цими характеристиками нами вщм1чена структурна перебудова вах елемент1в стЫки жовчного м1хура та м1хуровоТ протоки. Це сто-суеться власноТ пластинки слизовоТ оболонки, м'язового шару, перимускулярних структур, а також судинного апарату стЫки жовчного м1хура. Але най-бтьш значы структуры змши вщбуваються в дренаж-н!й систем! стшки жовчного м1хура. Пщ дренажною системою ми розум1емо сукупнють р1зномаытних за розм1ром та напрямком елемент1в, як\ здшснюють процеси концентрацп м1хуровоТ жовч1 за рахунок всмоктування рщини та вщведення ТТ через венозы колектори в портальну вену.

Як показали наш1 дослщження, у новонароджених та д1тей першого року життя «ворсинки» знаходяться на початковш стадп свого розвитку (рис. 1). В стшц1 дна жовчного м1хура вони мають вигляд незначних випинань поверхнк В облаем тта та шийки жовчного м1хура ц1 випинання значно виражеы \ нагадують собою горбинки р1зноТ висоти.

Г

- - ^ /V С-^гшш!

Рис. 1. дно жовчного м1хурау грудному вщ1.

1- висипання слизово'1 оболонки;

2- власна пластинка слизово! оболонки;

3- поздовжш м'язов1 пучки;

4- тхка сполучна тканина перимускулярно! оболонки. Забарвлення: гематоксилш-еозш. Збшьшення: об'ектив 25, окуляр 10.

В подальшому з ростом дитини спостер1гаеться поступове збтьшення висоти цих горбим в та усклад-нення Тх внутршньоТ структури. Кшцевого свого розвитку «ворсинки» набувають в вщ1 18-20 роюв. На цей час вони мають вигляд довол1 високих утворень з широкою основою, яка плавно переходить у власну пластинку слизовоТ оболонки (рис. 2). Поступово, витон-чуючись, «ворсинка» закшчуеться, як правило загост-реною вержвкою. В цтому кожна «ворсинка» значною м1рою нагадуе високу трамщу. Основу ц\е\ трамщи складають колагенов1 волокна, як\ забарвлюються в червоний кол1р при використаны метода по Ван-Пзону. В процеа утворення та розвитку «ворсин» з вшом ускладнюеться Тх внутр1шня структура. Спосте-р1гаеться поява та диференц1ювання трубчастих утворень, як\ пронизують всю ворсинку вщ веревки до ТТ базальноТ частини. Ц1 тонкостшы трубчаст1 елементи, починаючись елто на верх1вц1 «ворсини», розширюю-чись до основи, впадають в венозы колектори, як\ знаходяться у влаенш пластину слизовоТ оболонки.

Рис. 2. Дно жовчного м1хура жшки 18 роюв.

1- багаточисельш паростки ворсин;

2- поздовжш та поперечн1 дренажн1 м1кросудини в основ! ворсин;

3- м'язова оболонка;

Забарвлення: гематоксилш-еозш. Збшьшення: об'ектив 10, окуляр 10.

Напришц1 першого перюду (18-20 ромв) м\ж окремими сум1жними «ворсинами» з'являються анас-томози. Причому, в окремих випадках, можна спосте-р1гати наявн1сть нав1ть двох анастомоз1в на р1зних р1внях сум1жних «ворсинок». Внасл1док таких зв'язк1в м\ж «ворсинами» утворюються канали (тунел1) висла-

Проблемы екологп та медицины

и\ еттел1ем. Природа цих канал1в викликана необхщ-нютю бтьш повного та тюного контакту жовч1 з етте-л1ем слизовоТ оболонки.

На протяз1 другого перюду, тобто, до 55 ромв життя спостер¡гаеться подальше ускладнення структури «ворсинок» (рис. 3). Ц1 ускладнення виражаються, в першу чергу, в збтьшены д1аметр1в та ктькост1 дре-нажних трубочок. В окремих препаратах виявлеы додатков1 дренажы системи в вигляд1 тонких трубочок з потовщеними стеками. Характерно, що под1бы утворення нагадують собою сформован! кровоносы мкросудини, як\ розмщуються по периферп «ворсин». Окр1м цього, под1бы судини мають поздовжнш напрямок вздовж складок слизовоТ оболонки \ не ана-стомозують безпосередньо з кровоносними судинами ТТ власноТ пластинки. Впродовж наступних рошв життя паралельно з загальним постаршням оргаызму вщбу-ваються змши в будов1 «ворсинок» слизовоТ оболонки жовчного м1хура. Ц1 змши полягають, в першу чергу, в розростаны волокнистоТ сполучноТ тканини (рис. 4). Внаслщок цього, виникае облтера^я дренажних су-дин у «ворсинах». Сам! «ворсини» вкорочуються, по-товщуються, зв'язки м\ж окремими «ворсинами» втра-чаються. Однак, слщ вщм1тити, що вищезазначеы ¡нволютивы процеси проткають в р1зних анатом1чних дтянках жовчного м1хура не одномоментно. В першу чергу така перебудова розвиваеться в облаем дна жовчного м1хура \ поступово розповсюджуеться на тто, шийку та м1хурову протоку. Асинхроннють старе-чих змш також полягае в тому, що нав1ть при атрофп значноТ ктькост1 «ворсин» окрем1 з них збер1гають структури здаты до забезпечення дренажноТ функцп, а тому не виключаються повнютю всмоктувально-концентрацшы можливосп жовчного м1хура. Виходячи з наведених морфолопчних даних, не важко зробити висновок при значне зниження концентрацшноТ функцп жовчного м1хура.

Рис. 3. Дно жовчного Mixypa чоловша 33 роюв.

1- м'язова оболонка;

2- власна пластинка слизово! оболонки;

3- р1зноманггш анастомози м1ж окремими мшроворсинами. Забарвлення: по Ван-Пзон + по Харту. Збщьшення: об'ектив 25, окуляр 10

Рис. 4. Стшка дна жовчного Mixypa чоловжа 96 ромв.

1- л1мфоцитарний шфшьтрат;

2- потовщеш та редуковаш ворсини;

3- десквамащя ештелш;

4- склероз власно! пластинки слизово!' оболонки;

5- поздовжш м'язов1 пучки;

Забарвлення: гематоксилш-еозш. Збшьшення: об'ектив 10, окуляр 10.

Власна пластинка, яка утворена сполучною тканиною з переважним вмютом колагенових волокон, на

протя31 життя людини змшюс СВОЮ буДОВу. OCHOBHi зм1ни полягають в поступовому збтьшеы ктькост1 колагенових волокон, що викликае TT потовщення та пщвищення цупкост1 i як результат останнього, поступово виникають зм1ни в судинах, в основному, веноз-них колекторах. Надм1рний ф1броз приводить до по-ступового звуження npocßiTiB цих судин з наступною ix повною обл1терац1ею. В решт1 решт, судинне русло майже повнютю заростае сполучною тканиною. За-лишаються ттьки поодиною венозы стовбурц1 з потовщеними стшками. Очевидно, цим явищем можна пояснити також одночасне заростання дренажних елемент1в i в ворсинках слизовоТ оболонки.

Кровоносн1 судини, переважно flpiÖHi артерп, а також нервов! стовбурц1 займають положения найчасть ше в екстрамускулярному шаров1, який утворений пухкою сполучною тканиною. Характерно, що судин-HO-HepBOBi пучки проходять збоку шийки жовчного Mixypa в напрямку до його дна поступово зменшую-чись у д1аметр1. На своему шляху ц\ мапстральы структури вщдають плочки. Останы розповсюджують-ся, як в м'язовш оболонц1 CTiHKH Mixypa, так i сягають власноТ пластинки слизовоТ оболонки. Слщ вщм1тити, що судинне русло з BiKOM, особливо в старост!, значно змшюеться. В похилому в\ц\ cnocTepiгаеться значне потовщення стшки др1бних артерш та артерюл. При забарвлены MiKponpenapaTiB по Харту виявляеться ппертроф1я еластичного каркасу стшки судин. Нерщко поряд з цим сп остер ¡гаеться деформац1я ¡нтими су-динноТ ст1нки. Bei ц\ ознаки можна охарактеризувати як склероз судин стшки жовчного Mixypa. Якщо враху-вати, що склероз судин викликае ппошю, то стае цт-ком зрозумтим структурна перебудова ¡нших елемен-TiB CTiHKH жовчного Mixypa, а також жовчноТ протоки зумовлена активац1ею фброблас^в та пперпродукць ею колагенових волокон.

Необхщно звернути увагу на деяю морфолопчы "знахщки", що зустр1чаються не дуже часто в пстоло-пчних препаратах. При ретельному вивчеы препарате ст1нки жовчного Mixypa людей похилого BiKy нами виявлеы MiKpocKoni4Hi вузлики кулястоТ форми, як! складаються переважно з макрофапв. Про макрофа-

Том 11, №3-4, 2ÜÜ7 piê

гальну природу цих вузлигав свщчить наявнють на-вколо них вузькоТ св1тлоТ смужки лЬованих навколиш-шх тканин. Под1бш вузлики знаходились в стшц1 ший-ки жовчного мжура.

В окремих гютологнних препаратах людей цього ж вку в жировш тканиы та II судинах знаходили зерна темного або св1тло-коричневого кольору. Характерно, що ц1 зерна лежали поодиноко переважно м1ж лтоци-тами жировоТ тканини, подекуди виявлялися в цитоплазм! лтоцитю, а також в просвт судин. Очевидно ц1 зерна являють собою кристали бтфубшу.

Висновки

1. Постнатальний онтогенез жовчного мгкура та його структурних елементв з точки зору пе-ребудови форми та оболонок стшки можна роздтити на три перюди: перший перюд охо-плюе вк вщ народження до 18-20 рогав, дру-гий - охоплюе вк вщ 20 до 55 роюв, третш -продовжуеться вщ 56 рогав.

2. Протягом першого перюду спостер1гаеться поступовий розвиток та ускладнення функць онально важливих структур стЫки жовчного мжура та мжуровоТ протоки. В першу чергу це стосуеться слизовоТ оболонки. На нш з'являються та поступово розвиваються «мк-роворсинки» вкрит1 еттелюм. В основ! «ворсинок» утворюються дренажш судини, яю анастомозують з венозними колекторами власноТ пластинки слизовоТ оболонки.

3. Другий перюд - перюд стабтЬаци охоплюе вк приблизно вщ 20 до 55 рогав. Дренажна система в цей час набувае характерних ознак, яю проявляються в збтьшенш ктькос-т1 анастомозю м1ж окремими «ворсинами», що приводить до збтьшення ктькосп «мк-роворсинкових» каналв. Пом1тно збтьшуеть-ся число кровоносних судин у власнш плас-тинц1 слизовоТ оболонки.

4. У людей похилого та старечого в1ку, тобто

дова структурних елемент1в ctihkh жовчного Mixypa. При цьому, в1дбуваеться атроф1я i склероз ворсинок слизовоТ оболонки, що при-зводить до обл1терац1Т дренажних структур. Розвиваеться склероз та обл1терац1я б1льшо-ct¡ венозних судин власноТ пластинки слизовоТ оболонки.

ËiTepaTypa

1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия //М.: Медицина, 1990.- 318с.

2. Алимиов В.А., Путанов А.П. Некоторые морфологические особенности холецистита у больных старше 50 лет // Материалы I Всес. Съезда гастроэнтерологов. М.: 1973. - С. 391-392.

3. Альперович Б.И. Хирургия печени. - Томск: Изд. Томск. Ун-та, 1983. - 352с.

4. Бабак О.Я., Кушжр I.e. Сучасна фармакотерапт захворю-вань жовчного Mixypa та жовчовивщних шлях1в: Метод. РекомендацГ|. - Харив, 2000. - 32 с.

5. Беков Д.Б., Ткаченко Д.А., Вовк Ю.Н., Будаков B.C., Попова Е.Ф., Беков А.Д., Виноградов A.A. Индивидуальная анатомическая изменчивость органов, систем, форм тела человека. Киев: Здоровье, 1988. - 13 с.

6. Гнатюк М.С., Kít О.М., Вардинець I.C. та ¡нш. Bíkobí особ-ливост1 структурноТ перебудови ctíhkh жовчного Mixypa в експериментальних тварин // Шпитальна xipyprifl. - 1999. -№ 2. - С. 91 - 94.

7. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваност1 населения УкраТни на хвороби печ1нки та жовчовивщних шлях1в // Сучасна гастроентеролог. I гепатол. - 2000. -№2. - С. 53-55.

8. Гребенев А. Л. Билиарная система (анатамо-физиологические особенности): Руководство по гастроэнтерологии. В 3-х т. - Т. 2. Болезни печени и билиарной системы. - М.: Медицина, 1995.- С.350-3б1.

9. Гриценко I.I., Косинська C.B., Залевський B.I. XpoHÍ4H¡ хвороби жовчовив1дноТ системи - проблеми д1агностики // Сучасна гастроентеролопя. - 2001. - № 3(5). - С. 37-42.

10. Aftab Ala: Michael L. Schilsky Inherited Metabolic // Liver Dis. Curr Opin Gastroenterol. - 2004. - Vol. 20, N 3. - P. 198-207.

11. Arias J.M., Popper H., Schachner D., Shafritz D.A. The liver biology and pathobiology. - New.York: Raven Press, 1982. -898 p.

12. Biumgart L.H. Surgery of the and Biliary Tract // 2 Volume Set, 2 ed. London: Churchill Livingstone, 1994.

noHafl 55 poKiB, po3BMBaeTbca BiKOBa nepe6y-

Summary

Morphological features of structure of human mucous membrane gall bladder

S.I. Dubinin, N.A. Ulanovskaya-Tsiba

Key words: gall bladder, stones of gall bladder, cholecystitis.

The work devoted of morphofunctional changes studying in human gall bladder wall in age aspect. There three main groups of people were definited which are depends on observing changes in gall bladder wall structure: I - from the birth up to 20 years, II - from the 21 up to 55 years, III - more than 56 years. During the studying of mucous membrane the appropriateness of structural changes depending on human age was determined. As a result of this studying stone-formation in gall bladder was provided. Ukrainian Ministry of the Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academia, Shevchenko Str., 23, Poltava, 36024

Mamepian Hadiumoe do pedaKU,i'i 08.11.07