CC BY
9
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
DOI 10.31718/2077-1096.20.3.258 УДК 615.212.7
Гресько Н. I., Бекесевич А. М., Вльхова I. В.
МОРФОЛОГ1ЧНА ПЕРЕБУДОВА ОРГАН1В ЗА ВПЛИВУ ОПЮ1ДНИХ АНАЛЬГЕТИК1В
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
На сьогодн/'шн/'й день спостергаеться тенденц1я до зростання к'тькост'! хворих залежних в'д оф-цйних опюШв, як через порушення рецептурного режиму в'дносно вльно доступн в аптеках. Три-вале /х застосування викликае суттев/ метабол'чн'! зм1ни, призводить до ранньо/' ¡нвал1дизац11' / сме-ртност1 хворих з опо/дною залежнютю, що потребуе вивчення патогенетичних механ1зм1в прогре-сування множинних полорганних коморб'дних станв. Проанал1зовано дан фаховоТ лтератури, що стосуються структурно/' реорган1заци тканин организму при застосуванн психоактивних речовин, зокрема опо/дних анальгетик'т. Показано, що змни в органах та тканинах залежать в'д тривало-ст! впливу та дози опо/дного анальгетика. Зг'дно з лтературними даними, перш1 порушення ви-никають уже на початкових етапах експериментального досл'дження. Тривалий вплив опо/дних анальгетик'в призводить до наростаючих за ступенем виразност1 дистроф1чних змн, як згодом переходять у деструктивн¡. Тому проблематика впливу опо/дних речовин на морфолог1чну перебу-дову орган1в / систем е актуальною та важливою для сучасно/' медицини. Багато питань, що стосуються структурно/' перебудови орган1в за тривалого впливу наркотичних анальгетик'т залиша-ються незавершеними. Тому вивчення структури орган1в за впливу опоШв мае суттеве значення для подальших досл'джень морфолог1в / клМцист'т щодо розробки метод'т профлактики та л1ку-вання патологи, зумовлено/' тривалим застосуванням опо/дних анальгетик'т. Ключов1 слова: структура, орган, опюТд.
З року в рк вщбуваеться зростання кшькосп оаб, як допускають немедичне вживання психоактивних речовин, що може бути небезпечним для здоров'я. Серед причин, як сприяють цьому е широке Тх використання в кшшчнш практик з метою отримання знеболювального та протиза-пального ефек^в [9, 33]. Серед таких агенпв е препарати ошоТдного ряду, адже неможливо не-дооцшювати Тх ефективнють при лкуванш хрош-чного болю в онкохворих, знеболення в пюля-операцшний перюд [46, 48]. Експериментальн дослщження свщчать, що тривале вживання препара^в, як використовуються для пригшчен-ня болю, веде до морфофункцюнальних змш ор-гашв та систем оргашзму, розвитку медикамен-тозноТ, а у випадку вживання препара^в ошоТд-ноТ групи i наркотичноТ залежност [1, 13]. Також тривале застосування наркотичних анальгетикв викликае глибоку загальмованють загальноТ ре-активностi органiзму вщносно рiзноманiтних ш-фекцiйних процесiв, формуе хрошчну ендогенну iнтоксикацiю iз закономiрним розвитком фiзичноТ залежностi [16, 40]. У людей, як тривалий час застосовують психоактивн речовини, переважае ймовiрнiсть летальних випадкiв через ниркову або печшкову недостатнiсть, пiдвищена смерт-нють вiд серцево-судинних захворювань, окрiм цього, регулярне вживання наркотичних серед-ниш руйнуе iмунну систему оргашзму [10, 15, 41]. Одним iз механiзмiв розвитку рiзноТ сомати-
чно1 патологи, зумовлено! наркотичними препаратами, е Тх деструктивний вплив [39]. Тому ва-жливим для сучасноТ фармакологи та медичноТ науки загалом е вивчення структурноТ перебудови оргашв за впливу психоактивних речовин.
Хрошчне вживання опiоТдних анальгетикiв, вiдомо з л^ературних джерел, призводить до виражених структурних та функцюнальних змiн нервовоТ системи, якi е неспецифiчною вщповщ-дю на токсичний вплив ошо^в i проявляються у виглядi судинних i метаболiчних порушень, та ведуть до загибелi нейронiв, нейроглiальних клн тин i демiелiнiзацiТ [24, 42]. При електронно-мiкроскопiчному дослiдженнi встановлено, що за 6 тижневого впливу налбуфшу на променистий вшець спостер^аеться дезорганiзацiя його структур та змши в ланках гемомiкроциркуляторного русла. Зокрема, нервовi волокна набувають неправильной форми, страждають глiальнi кл^ини променистого вiнця, спостерiгаеться вакуольна дистрофiя ТхньоТ цитоплазми, набряк мтохонд-рш, виявляли периаксональний набряк та по-шкодження аксоплазми [51]. Встановили, що бн льшiсть капiлярiв зруйнованi, а в збережених -звуження просвтв [52]. На макро-, мiкро- та електронно^кроскошчному рiвнях дослiдження кори мозочка за тривалого впливу опюТду ви-явили патологiчнi змiни як анпоарх^ектошки, так i структури нейроцитiв уах шарiв кори мозочка
[3]. Спостер^али глибокi деструктивнi змiни з боку нейроци™, зокрема Тх органел, цитоплазма просв^лена, формувалися вакуолi, а також вщ-мiтили розвиток мiкроангiопатiй [2]. Морфомет-ричний аналiз дозволив оцшити ступiнь васку-ляризаци кори мозочка за умов введення ошоТд-ного анальгетика налбуфшу, що свщчить про зв'язок мiж глибиною структурних перетворень ланок мiкроциркуляторного русла i морфомет-ричними показниками. Встановлено, що артерн оли та капiляри кори мозочка вже через 2 тижн експерименту були пом^но розширеними порiв-няно з контролем, дiаметр Тх становив 23,6±0,1мкм при контролi - 20,5±0,2 мкм. Дiа-метр венул незначно дилатований та становив 31,8±1,0 мкм при контролi - 29,0±3,0 мкм, вщпо-вщно збiльшувався артерiоло-венулярний кое-фiцieнт, який становив 0,742±0,005 (контроль -0,706±0,003). На 4 тижнi введення налбуфшу дн аметр петлi становив 6,20±0,27 мкм (контроль -5,81 ±0,21 мкм), щтьнють сiтки обмiнних судин -54,0±0,7 (контроль - 60,8±5,4), показник трофiч-ноТ активностi тканини - 44,1±3,5мкм (контроль -46,3±3,4 мкм) [4].
Оскiльки iн'eкцiйний наркотичний середник найчастiше потрапляе в оргашзм внаслiдок вну-трiшньовенного або внутршньом'язового його введення, органом, який найперше реагуе на його вплив, е шфа [7, 20]. В мюцях iн'екцiТ спосте-рiгали ппертгментацш, що виникала внаслiдок пошкодження та наслщкового склерозу нижче розмiщених вен, мiкроскопiчно спостерiгали фь броз дерми та шфтьтрати з еозинофiльними лейкоцитами [11]. Виявляли набряк та шфтьт-рацш гiподерми та сiтчастого шару дерми, де-структуризацiю сальних та потових залоз, епще-рмiсу [12]. При тривалому впливi опiоТду ульт-рамiкроскопiчно спостерiгали прогресування змiн епщермоци^в i структурних компонентiв дерми. В зернистому шарi клiтини були набрякла Тх плазмолема розпушена, в цитоплазмi виявляли на рiзних етапах розпаду канальц ендоплаз-матичноТ атки, мiтохондрiТ вакуолiзованi, спо-стерiгали кар^зис. В остистому шарi епщермн су виявляли кл^ини гiпертрофованi, ядра неправильно!' форми, збтьшеш, Тх нуклеолема утворювала численнi куполоподiбнi випини. В дермi розвивався склероз [26].
З л^ературних джерел вiдомо, що морфоло-гiчноТ перебудови за впливу опюТду зазнають структури нирки [5]. Зокрема, за двотижневого введення опюТдного анальгетика виявляли збн льшення ниркових ттець, гiперцелюлярнiсть, розширення петель капiлярних клубочмв та ме-зангiального матриксу, звуження сечового простору, що торкались ниркових ттець субкапсуля-рноТ зони. В подальшому аналогiчних змiн за-знавали нирковi тiльця юкстамедулярноТ зони та виявляли пролiферацiю мезангiоцитiв. Нарос-
тання значних структурних змiн спостер^али за шеститижневого введення опiоТдного анальгетика в ходi експерименту, а саме злиття кашляр-них петель судинних клубочмв, розширення ме-занпального матриксу, нагромадження еозино-фтьноТ речовини в мiжкапiлярних просторах, подекуди зрощення кашлярних петель з зовнш жм листком капсули Шумлянського-Боумена, лн мфогютюцитарну iнфiльтрацiю навколоклубоч-ковоТ строми. В окремих ниркових ттьцях в се-човому просторi нагромаджувалася бiлкова ма-са [45]. В канальцях нефрона, зокрема, першi змiни спостерiгали в проксимальних звивистих канальцях та петлях нефрона, у формi зернистоТ дистрофп епiтелiю. У епiтелiоцитах проксимальних звивистих каналь^в виявлено ознаки зернистоТ, палшово-крапельноТ дистрофiТ та виражеж некротичнi змiни, а в ежтелюцитах петель нефрона - ознаки зернистоТ дистрофп та незначж некротичж змiни, щодо дистальних звивистих каналь^в то патологiчних змiн не виявлено [44].
Особливо чутливими до впливу рiзних лкар-ських засобiв внаслщок своеТ морфофункцюна-льноТ особливостi е органи травноТ системи. А саме, ознаками порушення структурноТ оргажза-цп пiднижньощелепноТ слинноТ залози внаслiдок впливу опiоТду були набряк i лiмфоцитарна шфн льтрацiя сполучнотканинноТ строми, дезоргаж-зацiя бiлкових та змiшаних ацинуав [28]. В стiнцi ободовоТ кишки на мiкроструктурному рiвнi виявляли збтьшення кiлькостi активних келихопо-дiбних клiтин, просвiти кишкових крипт були розширеж, окремi кишковi залози дезоргажзо-ванi та хаотично розмiщенi [21]. Деструктивы змши на субмiкроскопiчному рiвнi виражалися в осередковому лiзисi ядерноТ мембрани, зовжш-нiх мембран i крист мiтохондрiй та канальцiв ен-доплазматичноТ сiтки стовпчастих епiтелiоцитiв та келихоподiбних клiтин. У гладких мюцитах мн офiламенти були деструктурованi, розташоваж невпорядковано, порушений Тх зв'язок з плазмо-лемою [22]. Цiкавими е роботи щодо впливу ож-оТдних анальгетиш на печiнку [35]. Дослiдили змши даного органа, при хрожчнш штоксикацп опiоТдами, де виявлено гiпертрофiю, а згодом дистрофш гепатоцитiв, лiмфогiстiоцитарну шфн льтрацiю, фокальнi некрози та збтьшення кть-костi апоптозно змiнених кжтин. В субкапсуляр-них та перипортальних дтянках формувалися порто-портальнi мiстки та розвивався перипор-тальний фiброз [25]. Методом "нуклеатор" до-слiдили змши об'ему двоядерних гепатоци^в та встановили, що найбтьшого розмiру гепатоцити набувають на другому тижнi експерименту, а найменшого - на третьому тижн [47]. Важкють ушкодження гепатоцитiв печшки об'ективно оцн нити дозволило ультрамiкроскопiчне дослщжен-ня, при якому за опiоТдноТ залежностi та низькоТ пстолопчноТ активностi хронiчного гепатиту С
виявляли наступи структуры змши в портальнш 30Hi печшкових часточок: noMipHa лiмфoмoнoци-тарна iнфiльтpaцiя портальних тpaктiв, збтьшення ктькосп та aктивнoстi штин Купфера, дегpaнуляцiя клiтин 1ТО. В центролобулярнш зoнi гепaтoцитiв встановили виражен вщкла-дення лiпiдних гранул, переважно значно! щть-нoстi i3 змщенням органел, зниження плoщi гра-нулярно! ендоплазматично! сiтки та розширення гладко!' ендоплазматично! сiтки, появу вiльних рибосом в цитоплазму збiднення вмiсту глкоге-ну. При тaкiй зaлежнoстi в перипортальнш зoнi мала мiсце висока активнють мехaнiзмiв дегра-дацГ! лтщних гранул, що обумовлюе значне пе-реважання вiдклaдення !'х в центролобулярнш зон у спiвстaвленнi з перипортальною [31]. Встановлено, що характерною морфолопчною ознакою пpисутнoстi oпiaтiв е фiбpoз централь-них вен [6].
Щодо впливу наркотичних анальгентиш на структуру оргашв ендокринно! системи то встановлено, що структурним ешвалентом поси-лення продукцГ! кортикостеро'!фв та !'х секрецп за умов стрес-реакцп при алкогольно-мopфiнoвiй штоксикацп наднирникових залоз на ультраструктурному piвнi е зменшення лiпiдниx включень, посилення гетеpoгеннoстi кл^инного пулу, виражене повнокров'я кaпiляpiв. Та з'ясовано, що найбтьш схильна до патолопчних змiн е клубочкова зона юрково! речовини надни-рково! залози [8]. У щитoпoдiбнiй зaлoзi найчас-тiше мaкpoскoпiчнo пoмiтнa появи коло!'дних ву-злiв та pубцiв. 1^кроскошчно спoстеpiгaеться те-нденцiя до зменшення poзмipiв фoлiкулiв, поде-куди вони знаходилися в стаж, що нагадуе про-цес дтення: звуження фолкула по дiaметpу. Про низьку функцюнальну aктивнiсть органа свн дчить стан фолкулярного епiтелiю i коло'ду, а саме ештелш потовщений, коло'д розтрюкуеть-ся, iнтенсивнo сприймаючи кислi барвники, яви-ща формування макро- та мiкpoфoллiкуляpнoгo зоба [36]. Структурну перебудову ендокринно! частини пщшлунково! залози дослщжували при тривалому впливi опю'щу [38]. На електронно-мiкpoскoпiчнoму piвнi виявили значн дистpoфiч-нi змiни шсулоци^в, зокрема втрату правильно' форми, карюпкноз та кapiopексис ядер, просв^-лення та набряк цитоплазми, розвиток мiкpoкiс-тозно! дегенерацп клiтин, розпушення та дезор-гaнiзaцiю базально! мембрани [37].
Чутливими щодо впливу опю'!фв е структури органа зору, зокрема, судинна оболонка очного яблука. За умов довготривалого опю'!дного впливу виявлено глибок деструктивы змши уах структур и вiддiлiв. Товщина судинно! оболонки змшювалася за рахунок пухкого poзмiщення ко-лагенових та еластичних волокон в сполучнш ткaнинi. Мiж ними виявляли зменшену кiлькiсть клiтинниx елементiв, поодинок фiбpoблaсти,
макрофаги. У вiйкoвoму т^ шари райдужки чiткo не диференцшвали [34]. Переважали тонкостш-нi, розтягнен венули, apтеpioли були пoтoвщенi, склерозоваш, в кaпiляpax спoстеpiгaли aгpегaцiю еритроци^в. Характерним був виражений пара-вазальний набряк [19]. На ультраструктурному piвнi встановлено, що нaйглибшi змiни вщбува-ються у вiйкoвиx вiдpoсткax судинно! оболонки очного яблука, зокрема розширення кaпiляpiв, стоншення !'х стiнoк, в них переважали серед-ньо! електронно! щiльнoстi "пpoмiжнi" в стaнi ш-терфази i електронно! щiльнoстi "темы" в стаж розпаду кттини. В "пpoмiжниx" ендoтелioцитax спoстеpiгaли велику ктькють лiзoсoм, комплекс Гольдж1 гiпеpтpoфoвaний, виявлено пгантськ мтохондрГ!. "Темнi" ендoтелioцити виступали в просв^ судин, !'х цитоплазма мютила багато пpеципiтaтiв i коагуля^в, система внутpiшнix мембран була розпушена i зруйнована [29]. Вна-слщок тривалого введення опю'щу наростали незворотн дестpуктивнi змiни, що характеризу-валися явищами набряку та пoлiмopфнoклiтин-но! шфтьтрацп райдужки, вiйкoвoгo тiлa та вла-сне судинно!' оболонки [27]. При впливi опю'щно-го анальгетика змшюеться й будова структур райдужно-ропвкового кута, а саме порушуеться структура епiтелiaльнoгo шару та сполучно! тка-нини. Спoстеpiгaються виpaженi змiни в мiкpo-циркуляторному pуслi, що проявляються розши-ренням пpoсвiтiв судин та пoвнoкpiв'ям, десква-мaцiею ендoтелioцитiв, появою тpoмбoцитiв, аг-ранулярних та гранулярних лейкоци^в у просвн тах, порушення цтюносп судинних стiнoк арте-рюл та венул [49]. В шарах атшки oпioïдний анальгетик зумовлюе вакуольну дистрофш та некpoтичнi змiни тгментного епiтелiю, руйну-вання фотосенсорних кл^ин, мiкpoкiстoзну деге-неpaцiю зoвнiшньoгo атчастого шару, вoгнищевi некpoтичнi змiни ганглюнарних клiтин та клiтин внутpiшньoгo ядерного шару, деструктуризацш гемoмiкpoциpкулятopнoгo русла атшки [32].
Вживання психотропних речовин негативно впливае й на органи iмуннoï системи, що прояв-ляеться зниженням реактивност opгaнiзму [23]. При ошатнш наркоман^ iмуннi порушення в^з-няються стaдiйнiстю розвитку та характеризу-ються iнвеpсiею iндексу T-хелпери / T-супресори, зниженням пpoлiфеpaтивнoï актив-ност лiмфoцитiв i продукцп iмунoглoбулiнiв, ат-poфiею T-зон та персистуючою фолкулярною п-пеpплaзiею B-зон периферичних лiмфo'!дниx ор-гaнiв та е причиною розвитку генеpaлiзoвaнo'! лiмфaденoпaтiï [50]. Структуры змши мозково! речовини часточок тимуса при дм опю'щу вивче-но за допомогою морфометричного метода, зокрема збтьшення вщносно''' плoщi юрково! речовини часточок тимуса вщ 60,69 % - контрольна група до 70,25 % - експериментальна група та зменшення вщносно''' плoщi мозково! речовини
часточок тимуса вщ 39,31 % - контрольна група до 29,75 % - експериментальна група. Встано-вили також зростання крково-мозкового шдексу часточок тимуса вщ 1,54 - контрольна група до 2,36 - експериментальна група [18]. 1^кроскошч-но виявляли глибок змши стiнки гемокапiлярiв, що вели до навколо судинного набряку та кро-вовиливiв [17]. На думку авторiв, критерiями дiа-гностики хрошчноТ iнтоксикацiï опiоïдами селезн нки, що вживаються внутрiшньовенно е ппер-плазiя фолiкулiв та збiльшення кшькосп плаз-моцитiв i еозинофiлiв в бтш пульпi [14]. При ма-кроскопiчному дослiдженнi селезiнка збiльшена з напруженою капсулою, щiльна, на розрiзi темно-вишнева з пiдкресленим фолкулярним ма-люнком [30]. Збiльшення вщносноТ площi крко-воТ речовини i зменшення вiдносноï площi моз-ковоТ речовини та достовiрно максимально зрос-тав кiрково-мозковий iндекс за впливу опю'^в в лiмфатичних вузлах [43].
Проведений аналiз фаховоТ лiтератури щодо структурно!' дезорганiзацiï органiв за впливу ош-ощних анальгетикiв, без сумшву, вiдiграе важли-ву роль в патогенезi цiлого ряду захворювань. Морфолопчы змiни в органах зумовленi вжи-ванням опiоïдiв мають морфофункцiональну основу, що проявляеться локалiзованою або гене-ралiзованою запальною iнфiльтрацiею.
Лтература
1. Bailey CP, Connor M. Opioids: cellular mechanisms of tolerance and physical dependence. Curr Opin Pharmacol. 2005;5(1):60-8. https://doi.org/10.1016/j.coph.2004.08.012
2. Bekesevych AM, Mateshuk-Vaceba LM. Strukturna organizaciya kory mozochka shchura za umov 6- tyzhnevogo vvedennya opioidu [Structural organization of rat cerebellar cortex under conditions of 6-week introduction of opioids]. Klinichna anatomiya ta operatyvna xirurgiya. 2015;14(2):68-71. (Ukrainian).
3. Bekesevych AM. Morfologichni osoblyvosti struktury kory mozochka shchura v normi ta za umov tryvalogo vplyvu opioidu [Morphological features of the structure of the cerebellar cortex of rats in the norm and under prolonged exposure to the opioid]. Zaporozhskyj medycynskyj zhurnal. 2015;3(90):82-5. (Ukrainian).
4. Bekesevych AM. Osoblyvosti strukturnoi organizacii lanok gemomikrocyrkulyatornogo rusla kory mozochka shchura za umov 2- ta 4-tyzhnevogo vvedennya opioidu [Structural organization features of hemomicrocirculation links in the cerebellar cortex of rats under conditions of 2- and 4-week injection of opioids]. Klinichna anatomiya ta operatyvna xirurgiya. 201б;15(1):24-7. (Ukrainian).
5. Bellini L, Vadori M, De Benedictis GM, Busetto R. Effects of opioids on proximal renal tubular cells undergoing ATP depletion. J Pharmacol Sci. 2016 Aug;131(4):288-91. doi: 0.1016/j.jphs.2016.08.002.
6. Beloborodova YeV, Podgornova DV, Purlik IL, Beloborodova EI, Petrova LA, Volchanovskaya MM i dr. Porazheniye pecheni pri khronicheskom virusnom gepatite C na fone opiynoy narkomanii: morfologicheskiye aspekty [Liver injury under chronic viral hepatitis C against the background of opiomania: morphological characters]. Byulleten sibirskoy meditsiny. 2011 ;10(1):7-11. (Russian).
7. Bigliardi PL, Dancik Y, Neumann C, Bigliardi-Qi M. Opioids and skin homeostasis, regeneration and ageing-What's the evidence? Experimental dermatology. 2016;25(8):586-91. doi: 10.1111/exd.13021
8. Bilovyczkyj OV. Ultrastrukturni zminy nadnyrkovykh zaloz pry eksperymentalnij alkogolno-morfinnij intoksykaciyi [Ultrastructural changes of the adrenal glands in experimental alcohol-morphine intoxication]. Galyczkyj likarskyj visnyk. 2010;2(2):29-32. (Ukrainian).
9. Davydovych OV, Kopcha VS, Masliy KO. Farmakoterapiya bolo-voho syndromu [The pharmacotherapy of pain syndrome]. Rat-syonalnaya farmakoterapiya. 2011;4(21):66-8. (Ukrainian).
10. Dean M. Opioids in renal failure and dialysis patients. J Pain Symptom Manage. 2004;28(5):497-504.
11. Del Giudice P. Cutaneous complications of intravenous drug abuse. Br J Dermatol. 2004;150:1-10. doi: 10.1111/j.1365-2133.2004.05607.x.
12. Diskovskyy IS. Osoblyvosti mikrostruktury shkiry shchura za umov vplyvu opioyidu [Peculiarities of rat skin microstructure under influence of opioid]. Eksperymentalna i klinichna medytsyna. 2014;3:61-4. (Ukrainian).
13. Friedman H, Pross S, Klein TW. Addictive drugs and their relationship with infectious diseases. FEMS Immunol Med Microbiol. 2006;47(3) :330-42. https://doi.org/10.1111/j.1574-695X.2006.00097.X
14. Gasanov AB. Funktsionalnaya morfologiya organov immunnoy sis-temy pri opiatnoy narkomanii [Functional morphology of immune system organs at opiate narcomania.]. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya. 2009;6(26(3)):47-51. (Russian).
15. Gelot S, Nakhla E. Opioid dosing in renal and hepatic impairment. US Pharm. 2014;39(8):34-8.
16. Ghelardini C, Cesare Mannelli Di L, Bianchi E. The pharmacological basis of opioids. Clinical Cases in Mineral and Bone Metabolism. 2015;12(3):219-21. doi: 10.11138/ccmbm/2015.12.3.219
17. Harapko TV, Holovatskyy AS, Volkov KS, Nebesna ZM, Kramar CB. Strukturna reorhanizatsiya mozkovoyi rechovyny chastochok tymusa shchuriv pry diyi nalbufinu [Restructuring medulla of the thymus lobes rats in action opioids]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya Medytsyna. 2016;2(54):5-13. (Ukrainian).
18. Harapko TV. Strukturni zminy mozkovoyi rechovyny chastochok tymusa bilykh shchuriv pry shestytyzhneviy diyi opioyidu nalbufinu [Structural changes medulla of the thymus lobes white rat in action six weeks opioid nalbuphine]. Problemy klinichnoyi pediatriyi. 2016:1-2(31-32);19-25. (Ukrainian).
19. Holovatskyy AS, Pidvalna UYe. Strukturna orhanizatsiya sudyn-noyi obolonky ochnoho yabluka za umov vplyvu opioyidu v eksperymenti [Structural organization of vascular tunic of the eyeball under the effect of opioid in the experiment]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya: Medytsyna. 2015;2:7-11. (Ukrainian).
20. Irish C, Maxwell R, Dancox M, Brown P, Trotter C, Verne J, et al. Skin and soft tissue infections and vascular disease among drug users, England. Emerging infectious diseases. 2007;13(10):1510-1511. doi: 10.3201/eid1310.061196
21. Kryvko YuYa, Hresko NI. Mikrostrukturni zminy stinky obodovoyi kyshky za umov tryvaloho vplyvu opioyidu v eksperymenti [Microstructural changes of the colon wall under prolonged opioids exposure in experiment]. Klinichna anatomiya ta operatyvna khirurhiya. 2017;16.1(59):111-4. (Ukrainian).
22. Kryvko YuYa, Hresko NI. Ultrastrukturna perebudova stinky obodovoyi kyshky za khronichnoho vplyvu opioyidu (nalbufinu) v eksperymenti [Ultrastructural changes of the colon's wall caused by chronic opioid (nalbuphine) effect during experiment]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. 2017;2(56):29-33. (Ukrainian).
23. Liang X, Liu R, Chen C, Ji F, Li T. Opioid system modulates the immune function: a review. Translational perioperative and pain medicine. 2016;1(1):5-13.
24. Litvintsev BS. Strukturno-funktsionalnyye izmeneniya nervnoy sistemy pri khronicheskom otravlenii opioidami [Structural and functional changes in the nervous system in chronic opioid poisoning] [avtoref. disertatsn]. Moskva, RF: Voyenno-meditsinskaya akademiya im. S.M. Kirova; 2003, 23 s. (Russian).
25. Lohash MV. Patomorfolohichni zminy pechinky shchura pid vply-vom opioyidu na mikrostrukturnomu rivni [Pathomorphological changes of rats' liver microstructure under the effect of opioid]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2016;2.2(129):177-84. (Ukrainian).
26. Mateshchuk-Vatseba LR, Diskovskyy IS. Ultrastrukturni zminy shkiry shchuriv pry dovhotryvalomu vplyvi opioyidu [Ultrastructural changes in the skin of rats under opioids exposure]. Aktualni prob-lemy suchasnoyi medytsyny. Visnyk ukrayinskoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2014;4(48):205-8. (Ukrainian).
27. Mateshuk-Vatseba L, Pidvalna U, Kost A. Peculiarities of vascular tunic microstructure of the white rat eyeball under the effect of opioid. Romanian Journal of Morphology and Embryology. 2015;56(3):1057-62.
28. Mateshuk-Vatseba LR, Mykhalevych MM. Mikrostrukturni zminy pidnyzhn'oshchelepnoyi slynnoyi zalozy za umov vplyvu opioyidu v eksperymenti [Microstructural changes of submandibular salivary gland under opioid influence in experiment]. Visnyk problem biolo-hiyi i medytsyny. 2016;1(1):305-8. (Ukrainian).
29. Mateshuk-Vatseba LR, Pidvalna UYe, Kovalyshyn VI, Kyryk KhA. Ultrastrukturna orhanizatsiya viykovykh vidrostkiv ochnoho yabluka shchura pry zastosuvanni opioyidu vprodovzh riznykh terminiv [Ultrastructural organisation of eyeball ciliary process of rats caused by opioid having been used in different time-periods]. Visnyk morfolohiyi, 2015;21(1):30-4. (Ukrainian).
30. Orlovskaya AV, Bogomolova IN, Pigolkina YeYu, Chernov NV. Sudebno-meditsinskoye znacheniye morfometrii selezenki pri narkomanii i khronicheskoy alkogol'noy intoksikatsii [The forensic
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
medical significance of morphometry of the spleen in drug addiction and chronic alcoholic intoxication]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2004;(3):27-8. (Russian).
Ovcharenko MO, Sosin IK, Pinskyy LL, Reshetnikova OS, Zinchenko OV, Ovcharenko TM. Elektronno-mikroskopichni oznaky zmin v tkanyni pechinky u khvorykh na opioyidnu zalezhnist, yaka poyednana iz khronichnym hepatytom C [Elek-tronic-microscopic signs of changes in liver tissue at patients with opioid dependence, complicated by chronic hepatitis C]. Ukrayin-skyy morfolohichnyy almanakh. 2009;4:87-92. (Ukrainian). Paltov EV, Kovalyshyn OA, Fik VB, Kryvko YuYa, Pankevych LV. Proyavy patomorfolohichnykh zmin u sharakh sitkivky cherez de-syat tyzhniv opioyidnoho vplyvu v eksperymenti [Manifestations of pathomorphological changes in retinal layers after ten weeks of opioid exposure in the experiment]. Svit Medytsyny ta Biolohiyi. 2018;4(66):185-7. (Ukrainian).
Pidvalna UYe. Strukturna orhanizatsiya orhaniv i system pid vply-vom opioyidiv [Structural organization of organs and systems under the influence of opioids]. Eksperymentalna ta klinichna fiziolo-hiya i biokhimiya. 2014;(1):71-8. (Ukrainian). Pidvalna UYe. Strukturni osoblyvosti sudynnoyi obolonky ochnoho yabluka za umov dovhotryvaloho opioyidnoho vplyvu v ekspery-menti [Structural organization of vascular tunic of the eyeball under the effect of opioid in the experiment]. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk ukrayinskoyi medychnoyi stoma-tolohichnoyi akademiyi. 2014;14-4(48):209-12. (Ukrainian). Pigolkin Yul, Bogomolov DV, Bogomolova IN. Sudebno-meditsinskaya otsenka morfologicheskikh izmeneniy pecheni pri narkomanii [Forensic Medical Evaluation of the Morphological Alterations of the Liver in Drug Abuse]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2002;45(5):33-5. (Russian).
Pigolkin Yul, Bogomolov DV. Morfologicheskiye izmeneniya vnu-trennikh organov pri opiynoy narkomanii [Morphological changes of internal organs opium addiction]. Arkhiv patologii. 2002;1:3-5. (Russian).
Popyk PM, Mateshuk-Vatseba LR. Ultrastrukturna orhanizatsiya endokrynnoyi chastyny ta hemomikrotsyrkulyatornoho rusla pid-shlunkovoyi zalozy za umov dovhotryvaloho vplyvu opioyidu v eksperymenti [Ultrastructural organization of the endocrine part and hemomicrocirculatory bed of the pancreas with prolonged exposure to opioids in the experiment]. Klinichna anatomiya ta op-eratyvna khirurhiya. 2015;14(2(52)):72-6. (Ukrainian). Popyk PM. Osoblyvosti mikrostruktury pidshlunkovoyi zalozy biloho shchura za umov vplyvu opioyidu [Microstructure characteristics of pancreas white rat under influence opioid]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2014;3(2):310-3. (Ukrainian). Shabanov PD, Shtakelberg OYu. Narkomanii: patopsikhologiya, klinika, reabilitatsiya [.Addictions: pathopsychology, clinic, rehabilitation]. SPb.: Lan; 2000. 368 p. (Russian).
Trigub MM, Bogdanova NG, Kolpakov AA, Bashkatova VG, Suda-kov SK. Effect of peripheral opioid receptor agonists on depressive activity of ethanol. Bull Exp Biol Med. 2014;156(6):778-780. doi: 10.1007/s10517-014-2448-6.
41.
42.
43.
44.
45.
46.
47.
48.
49.
50.
51.
52.
Trinchieri G, Sher A. Cooperation of Toll-like receptor signals in innate immune defence. Nature Reviews Immunology. 2007;7(3):179-90. doi: 10.1038/nri2038.
Upadhyay J, Maleki N, Potter J, Elman I, Rudrauf D, Knudsen J, et al. Alterations in brain structure and functional connectivity in prescription opioid-dependent patients. Brain. 2010;133:2098-114. doi: 10.1093/brain/awq138
Valko OO. Zminy parenkhimy klubovykh limfatychnykh vuzliv bilykh shchuriv pry tryvalomu opioyidnomu vplyvi ta cherez odyn tyzhden pislya jogo vidminy [The changes of white rats' parenchyma lymphatic nodes with prolonged opioid influence and one week after its cancellation]. Naukovyj visnyk Uzhgorodskogo universytetu. Seriya Medycyna. 2017;1(55):5-10. (Ukrainian). Vilkhova IV. Morfolohichni zminy kanaltsiv nefrona pry khronich-nomu opioyidnomu vplyvi [Morphological changes of nephron tubules as a result of the chronic opioid effect]. Mir medytsyny i biolohii. 2015;11(2-1(49)):84-7. (Ukrainian).
Vilkhova IV. Zminy struktury nyrkovoho tiltsya na riznykh termi-nakh khronichnoho opioyidnoho vplyvu [Structural changes of renal corpuscle in the late stages of chronic opioid effect]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014;4(46):78-81. (Ukrainian). Volkow ND, McLellan AT. Opioid abuse in chronic pain -misconceptions and mitigation strategies. N Engl J Med. 2016;374:1253-63. doi: 10.1056/NEJMra1507771 Vovk SO, Lohash MV, Kryvko YuYa. Doslidzhennya zminy obyemu dvoyadernykh hepatotsytiv pechinky shchura pid vplyvom opioyidiv v dynamitsi trytyzhnevoho eksperymentu [Analysis ofthe rats' liver binucleate hepatocytes volume change under the influence of opioids during the three weeks experiment]. Acta Medica Leopoliensia. 2015;21(2):69-72. (Ukrainian). Wiffen PJ, Derry S, Moore RA. Impact of morphine, fentanyl, oxycodone or codeine on patient consciousness, appetite and thirst when used to treat cancer pain. Cochrane Database Syst Rev. 2014;5:CD011056. doi: 10.1002/14651858 Yakymiv NYa, Kryvko YuYa. Mikrostrukturna kharakterystyka ray-duzhno-rohivkovoho kuta ochnoho yabluka shchuriv pry opioyid-nomu vplyvi [Microstructural characteristics of iridocorneal angle of the eye of rats under the influence of opioid]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2013;(4):120-4. (Ukrainian).
Zayratyants OV, Gasanov AB. Morfologiya immunnoy sistemy pri opiatnoy, kannabinoidnoy i polinarkomanii [Morphology of immune system in opiate, cannabinoid and polydrug addiction]. Arkhiv patologii, 2009;71(5):35-9. (Russian).
Zinko AV, Mateshuk-Vatseba LR. Vplyv opioyidu na ultrastrukturu promenystoho vintsya kintsevoho mozku v eksperymenti [Influence of opiod on the ultrastructure of radiate crown of telencephalon in the experiment]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014;4(47):127-30. (Ukrainian).
Zinko AV. Krovonosne ruslo promenystoho vintsya shchura v normi ta za umov dovhotryvaloho vplyvu opioyidu [Blood supply of the telencephalon radiate crown of the rat in norm and under the long-term opioid use]. Zaporozhskyy medytsynskyy zhurnal. 2015;3(90):78-81. (Ukrainian).
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ПЕРЕСТРОЙКА ОРГАНОВ ПОД ВЛИЯНИЕМ ОПИОИДНЫХ АНАЛЬГЕТИКОВ. Гресько Н. И., Бекесевич А. М., Вильхова И.В. Ключевые слова: структура, орган, опиоид.
На сегодняшний день наблюдается тенденция к росту числа больных, зависимых от официальных опиоидов, которые из-за нарушения рецептурного режима относительно свободно доступны в аптеках. Длительное их применение вызывает существенные метаболические изменения, приводит к ранней инвалидизации и смертности больных с опиоидной зависимостью, потребует изучения патогенетических механизмов прогрессирования множественных полиорганных коморбидных состояний. Проанализированы данные специальной литературы, касающиеся структурной реорганизации тканей организма при применении психоактивных веществ, в частности опиоидных анальгетиков. Показано, что изменения в органах и тканях зависят от длительности воздействия и дозы опиоидного анальгетика. Согласно литературным данным, первые нарушения возникают уже на начальных этапах экспериментального исследования. Длительное воздействие опиоидных анальгетиков приводит к нарастающим по степени выраженности дистрофическим изменениям, которые впоследствии переходят в деструктивные. Поэтому проблематика влияния опиоидных веществ на морфологическую перестройку органов и систем является актуальной и важной для современной медицины. Многие вопросы, касающиеся структурной перестройки органов при длительном влиянии наркотических анальгетиков, остаются незавершенными. Поэтому изучение структуры органов при воздействии опиоидов имеет существенное значение для дальнейших исследований морфологов и клиницистов по разработке методов профилактики и лечения патологии, обусловленной длительным применением опиоидных анальгетиков.
Summary
MORPHOLOGICAL ORGAN REMODELLING CAUSED BY OPIOID ANALGESICS Hresko N. I., Bekeseych A. M., Vilkhova I. V. Key words: structure, organ, opioid.
Nowadays, there is an increasing tendency towards the number of patients addicted to opioid-related drugs, which are relatively freely available in pharmacies due to due to violations of the prescription regulations. Few analgesics have a competitive advantage compared to opioid analgesics, but their prolong taking can result in marked metabolic changes leading to the disability and mortality among opioid-addicted patients. This situation requires in-depth study of pathogenetic mechanisms underlying the development of multiple organ comorbidities. Our study presents the analysis of data in special literature on structural remodelling of body tissues over the period of psychoactive substance intake, and in particular opioid analgesics. It has been found out that that there is a direct correlation between the changes in organs and tissues and the duration of exposure and the dosage of opioid analgesics. According to the literature, the first changes occurred in the initial stages of experimental research. Prolonged exposure to opioid analgesics led to serious dystrophic changes, which then turned into destructive ones and manifested by cell destruction. Therefore, the problem of the impact produced by opioid substances on the morphological remodelling of organs and systems is of great medical and social irrelevance. Prolonged use of opioids contributes to the development of a chronic endogenous intoxication that results in chronic multiple organ failure. This severe condition results from morphological alterations, which play an important role in the pathogenesis of a number of diseases. A lot of issues concerning to organ remodelling due to long-term use of narcotic analgesics remain are still unclear. Therefore, studying the structure of organs under the impact of opioids is essential for medical researchers and clinicians in terms of the elaboration of the preventive measure and effective approaches in treating prolonged opioid addiction.
