CC BY
41
лшування, то у дослщних групах захворювання проходило само по co6i i у легкш формь Використання фiтопремiксу зменшило piBeHb захворюваносп телят у три рази. Отже, згодовування телятам-молочникам бюлопчно активно! добавки збшьшуе iнтенсивнiсть !х росту та шдвищуе резистентнiсть молодняку.
Висновки. 1. Розроблено рецептуру мшерально-вгамшного фiтопремiксу, вщпрацьовано технологiю його приготування у промислових умовах та виготовлено експериментальний зразок. У виробничих умовах встановлено ефектившсть використання фiтопремiксу, з'ясовано вплив його згодовування на адаптацшш показники, рют i розвиток молодняку..
2. Розроблено метод тдвищення адаптацшно! здатностi телят до 6-мюячного вiку, оснований на використанш у годiвлi мiнерально -вгамшного фiтопремiксу до складу якого входить мука ехшаце! пурпурово!
3. При згодовуванш телятам до 6-мiсячного вшу мшерально-вгамшного фiтопремiксу, виготовленого на основi муки ехшаце! пурпурово!, iнтенсивнiсть !х росту збiльшилась на 16%; покращилися показники неспецифiчно! резистентностi та iмунобiологiчно! реактивностi кровi телят, зменшилася захворювашсть тварин.
Перспективи подальших дослiджень. Одержат результата дозволяють перейти до обгрунтування промислового виробництва мiнерально -вiтамiнного ф^опремшсу на основi ехiнаце! пурпурово!.
Л^ература
1. Ментух Ф. А., Вплив рiзних способiв утримання теличок у ранньому вiцi на енергетичний гомеостаз в !х органiзмi i iмунну резистентнiсть / Ф. А. Ментух, В. В. 1воняк та ш. // Бiологiя тварин. - №1. - т. 2. - 2000. - С. 80.
2. Умахов М. А. Гамма-глобулины и иммунный статус телёнка/ М.А Умахов // Материалы Всесоюзного иммунологического съезда. - Сочи. - 1989. - №1. - С. 120.
3. Кравщв Р. И. Вплив селену на актившсть антиоксидантно! системи в органiзмi молодняку ВРХ при парентеральному його введенш./ Р. И. Кравщв - Науково-технчний бюлетень. 1нститут бюлогп тварин. - Львiв. - 2004. №3. - Вип. 5. - С.175.
4. Гутвицька С. Я. Вивчення дп антидiарейного фiтопрепарату на оргашзм телят/ С. Я. Гутвицька, Б. Т.Стегнш // Вiсник аграрно! науки. - № 6. - 2006. - с. 42-44.
5. Пурецкий В. Я. Биологически активная добавка в профилактике диспепсии телят / В. Я. Пурецкий, В.Д.Прахт // Зоотехшя. - № 7. - 2005 - С.15.
6. Буркат В. П. Вплив ехшаце! пурпурно! на резистентшсть i розвиток телят/ В. П. Буркат, Л. О. Бегма // Вюник аграрно! науки. - № 11. - 2006. - С. 40-43.
7. Колесник Н. Д Имунно стимулирующие свойства эхинацеи пурпурной / Н. Д. Колесник, С. А. Семенов // Зоотехшя. - № 12. - 2004 - С.16.
8. Лабораторш методи до^джень у бюлогп, твариннищи та ветеринарнш медицин [текст]: довщник / В. В. Влiзло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш..: за ред. В. В. Влiзла. - Львiв: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2015
УДК 591.11: 636.934.25: 636.084.4
Шевчук Т. В., к.с.-г.н., доцент (E-mail: Тatjana.Мelшkova@ukr.net)0 Кирил1в Я. I., д.с.-г.н., професор, академш Львгвський нацгональнийутверситет ветеринарног медицины та б1отехнологИ' ¡м. С. З. Гжицького МОРФОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ТА ЯК1СТЬ ХУТРА ТОВАРНОГО МОЛОДНЯКУ Б1ЛИХ ЛИС1В ЗА Р1ЗНОХАРАКТЕРНОГО ЖИВЛЕННЯ
Стаття присвячена вивченню характеру зм1н морфолог1чног картини кровi та якостг хутра товарного молодняку бтих лиив, яю у перюд формування хутра
© Шевчук Т. В., Кирилш Я. I., 2015
342
вирощувалися на р1знохарактерних рацюнах. У кормосумШках дослгдних 3eipie частина быка KopMie м'ясног групи була замшена быком KopMie тшого походження. Виявлеш дoстoвipнi змти у концентрацИ' еpитpoцитiв та гемоглобту у лиав, що споживали рацюни з 50-% замтою м'ясного шроту дертю кукурудзи та 10-% - кров 'ю курячою вареною. При цьому виявлене зниження товарознавчог оцтки та органолептичних показниюв хутра забшного молодняку.
Ключов1 слова: бШ лиси, товарний молодняк, мopфoлoгiя кpoвi, piзнoхаpактеpнi рацюни, м'ясш корми, корми рослинного i тваринного походження, якють хутра.
УДК 591.11: 636.934.25: 636.084.4
Шевчук Т. В., к.с.-х.н., доцент, Кырылив Я. И., д.с.-х.н., профессор, академик Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии им. С. З. Гжицького
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ И КАЧЕСТВО МЕХА ТОВАРНОГО МОЛОДЯНКА БЕЛОЙ ЛИСИЦЫ ПРИ РАЗНОХАРАКТЕРНОМ ПИТАНИИ
Статья посвящена изучению характера изменений морфологической картины крови и качества меха товарного молодняка белой лисицы, которые в период формирования меха выращивались на разнохарактерных рационах. В кормосмесях экспериментальных зверей часть белка кормов мясной группы была заменена белком кормов другого происхождения. Выявлены достоверные изменения в концентрации эритроцитов и гемоглобина у лисиц, потреблявших рационы с 50-% заменой мясного шрота дертью кукурузы и 10-% - кровью куриной вареной. При этом выявлено снижение товароведческой оценки и органолептических показателей меха убойного молодняка.
Ключевые слова: белые лисы, товарный молодняк, морфология крови, разнохарактерные рационы, мясные корма, корма растительного и животного происхождения, качество меха.
UDC 591.11: 636.934.25: 636.084.4
Shevchuk T., PhD, Associate Professor Kyryliv YI, Doctor of Agricultural Sciences, professor, academician
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named S. Z Gzhytsky
MORPHOLOGICAL INDEXES OF BLOOD AND FUR QUALITY OF YOUNGSTERS WHITE FOXES WHEN FEEDING DIFFERENT RATIONS
The article is devoted to the study of the nature of morphological changes in the blood picture and quality fur trade white young foxes that during the formation of fur grown on the varying diets. In experimental animals diets part of meat protein feed protein feed was replaced with another origin. Revealed significant changes in the concentration of red blood cells and hemoglobin in the blood foxes that eat diets with 50% meat meal replacement maize middlings and 10-% - blood boiled chicken. This showed a reduction in commodity organoleptic assessment andfur slaughter calves.
Key words: white foxes, young product, the morphology of blood Diverse diets, meat food, feed plant and animal origin, the quality offur.
Вступ. Морфолопчна картина KpoBi сшьськогосподарських тварин вщображае ix штер'ерш особливосп. За змшами у ^OBi можна встановити характер впливу чинниюв рiзного походження на переб^ основних фiзiологiчних процешв. Вщомо, що кров, як динамiчна система оргашзму, першою реагуе на дда
343
екзогенних факторiв [4]. Зрушення у сшввщношенш окремих формених елеменпв може свщчити про виникнення патолопчних процесiв, стресу або змiни метаболiчного характеру. У лiтературi доволi широко представлений матерiал з вивчення морфолопчно! картини кровi бiльшостi сiльськогосподарських тварин [5]. Однак, е живi ютоти, iнтер'eр яких, у тому чи^ гематологiчнi параметри, ще пiдлягають докоршному дослiдженню. В першу чергу це таю тварини, одомашнення яких вщбулося недавно, а саме хутровi звiрi [2, 8, 10], екзотичнi тварини та ш. Тому вивчення морфолопчно! картини кровi !х мае науковий i практичний iнтерес. Метою наших дослщжень було встановити характер змш морфологiчних показникiв кровi товарного молодняку лишв бiлого кольорового типу, яким у перюд формування хутра згодовували рiзнохарактернi рацiони iз частковою замшою м'ясних кормiв iншими за походженням.
Матерiал i методика дослiджень. Для досягнення ще! мети був поставлений дослщ, який проводили на 10 групах молодняку бшо! лисицi (п=25) в перiод формування хутра ^з вересня до грудня) за схемою, поданою у таблицi 1.
Дослщи на хутрових звiрах проводили зпдно загально прийнято! методики [6]. На початку та в кшщ основного перюду вiдбирали зразки кровi для морфолопчних дослiджень. Кров стабiлiзували гепарином i визначали вмiст гемоглобiну, концентраци еритроцитiв, лейкоцитiв, величину кольорового показника, ШОЕ та обраховували лейкоцитарну формулу [1, 3].
Таблиця 1
Схема дослщу_
Групи Тривалгсть перюду Особливоси проведення досл1ду
тдготовчого основного
1-контрольна 30 183 ОР*
2-досл1дна 30 183 50% бшка м'ясо-юсткового шроту замшено бшком макухи соняшниково!
3-досл1дна 30 183 30% б1лка м'ясних корм1в замшено бшком макухи соняшниково!
4-досл1дна 30 183 40% б1лка м'ясних корм1в замшено бшком макухи соняшниково!
5-досл1дна 30 183 50% б1лка м'ясних корм1в замшено бшком макухи соняшниково!
6-досл1дна 30 183 50% бшка м'ясо-юсткового шроту замшено бшком дерт кукурудзяно! запарено!
7-досл1дна 30 183 30% бшка м'ясних корм1в замшено б1лком дерт кукурудзяно!запарено!
8-досл1дна 30 183 40% бшка м'ясних корм1в замшено б1лком дерт кукурудзяно!запарено!
9-досл1дна 30 183 60% б1лка м'ясних корм1в замшено дертю кукурудзяною запареною та макухою соняшниковою
10-дослщна 30 183 10% б1лка кормосумш1 замшено б1лком кров1 варено! курячо!
*Примтка: ОР - основний рацюн складався з кормгв м'ясног групи (м'ясо-юсткового шроту курячого, субпродуктгв курячих), дертг кукурудзяно!, макухи соняшниково!, втамтно! добавки.
Облш вели по 4 звiрах iз групи. Продуктивну дда частково! замши кормiв м'ясно! групи iншими за походженням у рацюнах товарного молодняку бших лишв, не роздiлених за статтю, оцiнювали за лiнiйними промiрами прюно-сухих шкiр та органолептичними показниками хутра зпдно ддачого стандарту [9]. Статистичну обробку цифрового матерiалу вели за М.О. Плохшським [7].
Результати дослщжень. У ходi експерименту було виявлено, що у дослiдного молодняку бших лиав спiввiдношення рiзних груп лейкоци^в не вiдрiзнялося вiд контрольних. Проте, у молодняку 2 -1 групи вмют еозинофiлiв та моноцитiв був вищим за контроль, спостерiгалося зростання показника Л/Н
344
(сшввщношення лiмфоцитiв та нейтрофшв). Цшавим виявився той факт, що у молодняку вшх дослiдних груп частка нейтрофшв була нижчою у порiвняннi iз контролем, а лiмфоцитiв та моноцитiв - дещо вищою у порiвняннi iз показниками 1-1 дослщно! групи (табл. 2).
Таблиця 2
Лейкограма кровi молодняку бших лисiв, %
Групи Базофши Еозинофши Палич-коядерн1 Сегмен-тоядерн1 нейтрофши Л1мфоцити Моноцити
1-конгрсяьна 0,25 ± 0,50 3,50 ±2,08 4,75 ± 1,26 46,50± 12,87 48,00± 12,12 2,50 ± 2,08
2-досл1дна 0,25 ± 0Д) 4,00 ± 1,41 4,25 ±0,96 37,50±2,38 48,00 ± 4,69 6,00 ± 2,71
3-досл1дна 0,25 ± 0,50 2,00 ± 1,41 2,75 ±0,96 39,25 ± 2,99 59,75 ± 4,86 6,00 ± 5,35
4-досл1дна 0,30 ±0,50 2,75 ±0,96 2,75 ±0,50 37,50± 7,63 52,50 ±6,86 5,50 ± 2,38
5-досл1дна 0,50 ±0,58 2,25 ±0,50 2,00 ± 0,82 37,25 ± 8,06 57,00 ±7,16 3,20 ± 2,75
6-досл1дна 0,25 ± 0,50 125 ±0,96 2,50 ± 0,58 40,5 ± 11,09 54,75 ± 9,43 2,83 ± 2,00
7-дослщна 0,50 ±0,58 1,75 ± 1,26 3,00 ± 0,82 35,00± 5,29 55,00 ± 4,97 4,50 ± 1,29
8-досл1дна 0,28 ±0,50 2,75 ±0,96 2,75 ±0,50 32,00 ± 8,49 63,25 ± 8,62 3,00 ± 2,45
9-досл1дна 0,50 ±0,58 2,50 ± 0,58 2,75 ±0,50 36,50±4,27 54,25 ± 4,19 4,50 ± 1,73
10-досл1дна 0,25 ± 0,50 2,00 ± 0,82 2,25 ± 1,26 31,75 ±6,13 58,00 ± 8,29 4,00 ± 1,46
Крiм того установлено, що у кровi молодняку бших лишв спостерiгалося достовiрне зниження концентраци гемоглобiну у 6-й дослiднiй груш (Р<0,05) та еритроцитiв - у 10-й (Р<0,01) (табл. 3).
Таблиця 3
М орфолопя кров1 бiлих лисiв
Групи Гемоглобш, г/л Лейкоцити, Г/л Еритроцити, Т/л Кольоровий показник, од. ШОЕ, мм/год.
1-кошролша 176,00 ± 5,89 4,88 ± 0,62 8,03 ± 0,17 0,68 ± 0,04 1,8 ± 0,58
2-досл1дна 187,25± 2,06 4,35 ± 0,26 7,93 ± 0,30 0,70 ± 0,05 1,75 ± 0,96
3-досл1дна 167,50 ±28,24 3,90 ± 0,61 8,78 ± 0,46 0,58 ± 0,06 1,75 ± 0,50
4-досл1дна 174,50 ± 8,43 4,15 ± 0,47 7,78 ± 1,29 0,74 ± 0,15 3,25 ± 1,50
5-досл1дна 178,75 ± 2,99 3,98 ± 0,33 7,36 ± 0,33 0,73 ± 0,02 2,25 ± 0,50
6-досл1дна 147,50 ± 8,23* 3,90 ± 0,83 6,75 ± 0,65 0,62 ± 0,03 2,75 ± 0,50
7-досл1дна 176,00 ± 15,64 4,78 ± 0,46 8,28 ± 0,46 0,69 ± 0,12 2,25 ± 0,50
8-досл1дна 175,75 ± 13,12 4,50 ± 1,16 8,15 ± 0,74 0,64 ± 0,04 1,25 ± 0,50
9-досл1дна 171,75 ± 7,14 3,85 ± 0,42 7,18 ± 0,39 0,77 ± 0,09 2,50 ± 0,58
10-досл1дна 148,50 ± 10,75 4,78 ± 0,4 7,00 ±0,22** 0,66 ± 0,10 2,00 ± 0,00
* - Р<0,05,**- Р<0,01.
Виявлет змши морфолопчно! картини кровi товарного молодняку бiлих лисiв за рiзнохарактерного живлення були несуттевими i знаходилися у межах фiзiологiчних норм. Тому продуктившсть звiрiв дослiдних груп та товарознавча ощнка якостi хутра була у межах контрольних показниюв (табл. 4).
Таблиця 4
Характеристика i ощнка шюр бiлих лиив, не роздiлених за статтю, М±т, п=10
Групи Розм1рна категор1я Гатунок Група вад Оцшка, %
^контрольна 1 4/10-2 4/10-2, 1/10-3 102,20 ± 19,73
2-досл1дна 1 2/10-2 1/10-2, 2/10-3 104,80 ± 16,20
3-досл1дна 2 4/10-2 4/10-2 100,80 ± 14,04
4-досл1дна 1 1/10-2 1/10-2 109,40 ± 12,33
5-досл1дна 2 4/10-2 7/10-3 88,65 ± 18,26
6-досл1дна 1 1/10-2 1 118,60 ± 10,83
7-досл1дна 1 1 1/10-2 114,80 ± 5,51
8-досл1дна 1 2/10-2 3/10-3 106,70 ± 22,19
9-досл1дна 1 1/10-2 3/10-2 111,50 ± 12,62
10-досл1дна 1 4/10-2 3/10-3 99,40 ± 24,22
*Примтка: дробом показаний егдсоток шкгр егдпоегдного Гатунку та групи вад, решта
в1дсотюв приймають за I Гатунок г 1 групу вад.
345
Морфометрична оцшка якост шюр молодняку бших лишв показала, що в 3-й та 5-й групах розмiрна категорiя була меншою за шюри контрольно! групи. Проте, замша бшком макухи соняшниково! до 50% бшку м'ясо -юсткового шроту та кормiв м'ясно! групи зумовлюе шдвищення гатунку шкiр.
Експериментально було установлено, що помiрна замiна (до 40% за проте!ном) м'ясних кормiв макухою соняшниковою та дертю кукурудзяною сприяе покращанню якостi шкiр бiлих лиав. Вiдмiченi змiни якостi шкiр дослщних тварин вiдбилися на !х оцшщ. Так, установлено, що найвище були оцшеш шкiри молодняку срiблясто-чорних лишв 4-!, 5-!, 7-! та 8-! дослщних груп.
Негативним виявився вплив згодовування бiлим лисам велико! кшькост харчово! кровi. Частка шкiр товарного молодняку III гатунку у 10 -й дослщнш груш зросла на 20%.
Висновки: 1. Лейкоцитарна формула кровi дослiдних тварин, вирощених у перюд формування хутра на рiзнохарактерних рацюнах не мала достовiрних вщмшностей та вiдповiдала фiзiологiчним нормам.
2. 50-вщсоткова замiна бiлка м'ясо -юсткового шроту та 10-вщсоткова замiна бшка рацюну кров'ю курячою у рацюнах звiрiв зумовила достовiрне зниження вмюту гемоглобiну та еритроцитiв у кровi до нижньо! фiзiологiчно! меж
3. Максимальна замша м'ясних кормiв шшими за походженням у коромосумiшах лишв клiткового розведення е небажаною, так як зумовлюе зниження товарознавчо! ощнки шкiр.
Перспективи подальших дослiджень. Експериментальш дослiдження з вивчення характеру ди рiзнохарактерного живлення на органiзм товарного молодняку бших лишв будуть спрямоваш на дослiдження гiстологiчно! структури шюри i хутра.
Лiтература
1. Берестов В. А. Лабораторные методы оценки состояния пушных зверей / В. А. Берестов. - Петрозаводск: Карелия, 1981. - 151 с.
2. Берестов В. А. Биохимия и морфология крови пушных зверей / В. А. Берестов. - Петрозаводск: Карелия, 1971. - 291 с.
3. Влiзло В. В. Фiзiолого-бiохiмiчнi методи до^джень у бюлогй, тваринництм та ветеринарнш медицина Доввдник / В. В. Влiзло та ш. - Львiв: ВКП «ВМС», 2004. -399 с.
4. Кудрявцев A. A. Клиническая гематология животных / А. А. Кудрявцев, Л. A. Кудрявцева. - М.: Колос, 1974. - 399 с.
5. Кудрявцев А. А. Гематология животных и риб / А. А. Кудрявцев, Л. А. Кудрявцева, Т. И. Приволнев. - М., 1969. - С. 44-56.
6. Перельдик Н. Ш. Постановка научно -хозяйственных опытов по кормлению пушных зверей / Н. Ш. Перельдик, В. К. Юдин // Методические указания. - М.: ВАСХНИИЛ НИИПЗК, 1973. - 19 с.
7. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
8. Санжиева С. Е., Мантатова Н. В., Раднатаров В. Д. Морфологические и биохимические показатели крови серебристо -черных лисиц // Аграрный весник Урала. №4 (70). - 2010. - С. 96-97.
9. Шкурки лисицы клеточного разведения невыделанные. Технические условия: ГОСТ 2790-88. - [Действ. от.01.10.1991]. - М.: Гос. ком. по стандартам., 1988.- Введ. 01.04.1994.- 12 с.
10. Щуревич Г. О. Лисиця / Г. О. Щуревич, В. I. Оненко // Бiблiотека ветеринарно! медицини. - 2010. - № 5/6. - C. 53-64.
Стаття надшшла до редакцИ 29.09.2015
346
