Научная статья на тему 'Морфологические изменения эмбрионов зубов зародышей мышей под воздействием пищевой добавки Е-450'

Морфологические изменения эмбрионов зубов зародышей мышей под воздействием пищевой добавки Е-450 Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
47
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НИЖНЯ ЩЕЛЕПА ЕМБРіОНіВ МИШЕЙ / ХАРЧОВА ДОБАВКА Е-450 / FOOD ADDITIVE / ОДОНТОБЛАСТИ / ODONTOBLAST / ЕМАЛЬ / ДЕНТИН / MOUSE EMBRYOS / TISSUES MANDIBLE / AMELOBLAST

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Якубова И.И., Тумановская Л.В.

In the experiment a 17-day-old embryonic mouse germs experimental revealed changes in morphological preparations germs of teeth from the influence of the food additive E-450. In all samples the experimental and control groups were observed structural differences germs of teeth. Influence of food additive E-450 during follicular development of teeth, leading to the detected in the experiment, early development dentin, inhibition of ectodermic structures rudiments of teeth in the clinic led to the development of systemic hypoplasia of enamel, camp fire where the mineralization of hard tissues, and in the future to caries.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по фундаментальной медицине , автор научной работы — Якубова И.И., Тумановская Л.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

MORPHOLOGICAL REVISIONS GERMS OF DENTS IN TISSUES MANDIBLE MOUSE EMBRYOS UNDER THE INFLUENCE FOOD ADDITIVES E-450

In the experiment a 17-day-old embryonic mouse germs experimental revealed changes in morphological preparations germs of teeth from the influence of the food additive E-450. In all samples the experimental and control groups were observed structural differences germs of teeth. Influence of food additive E-450 during follicular development of teeth, leading to the detected in the experiment, early development dentin, inhibition of ectodermic structures rudiments of teeth in the clinic led to the development of systemic hypoplasia of enamel, camp fire where the mineralization of hard tissues, and in the future to caries.

Текст научной работы на тему «Морфологические изменения эмбрионов зубов зародышей мышей под воздействием пищевой добавки Е-450»

изводителя Цитофил Са и Цитофил Б были разработаны таким образом, что не дают усадки. Механизм увеличения объема материала в корне зуба основан на сбалансированной диффузии жидкости из стенок канала и взаимодействии ее с оксидом кальция (гашение оксида кальция). Согласно теоретическим данным при переходе оксида кальция в гидроксид увеличение объема может иметь довольно значительную величину - до 20 - 30 %. Выбранный для получения пасты диметакриловый эфир имеет регламентированную водопроницаемость, поэтому гашение оксида кальция более активно и преимущественно с поверхности частиц происходит до отверждения пасты, после чего быстро снижается до малой величины. В пасте происходит расчетное и фактическое увеличение объема примерно на 5 - 6 %. При этом полностью перекрывается полимеризационная усадка пастообразователя и паста дополнительно расширяется на 1 -2 объемных %. Таким образом, расширяясь материал полностью заполняет пространство в просвете корневого канала создавая небольшую компрессию для заполнения боковых ответвлений канала. Такое свойство позволяет использовать предлагаемые материалы без адгезивной системы.

При определении адгезивной прочности соединения Цитофила Са и дентина стенки корневого канала получен результат в 14,62±0,70 МПа, а адгезия Ци-тофила Б составила 22,19±1,02 МПа. Приведенные данные свидетельствуют о высокой адгезивной прочности соединения материалов с дентином, так как сравнение с некоторыми силерами, по данным литературы, демонстрирует превосходство в десятки раз. Так адгезивная прочность в стандартах ИСО силеров на основе кальция (Биопульп, Фосфадент) находится в пределах от 0,50 до 0,60 МПа, а силера на основе эвгенола (Тиэдент) - 1,26 МПа [6, 7].

Изучение адгезивной прочности соединения Ци-тофилов и реставрационного материала Лателюкс флоу также показало высокие результаты. Определено, что адгезионная прочность между Цитофилом Са и Лателюксом флоу равна 11,8 МПа, а адгезионная прочность между Цитофилом Б и Лателюксом флоу равна 11,6 МПа. Это обусловлено в первую очередь тем, что изучаемые материалы имеют сходную полимерную (органическую) матрицу с реставрационными композитами. С другой стороны при фотоинициации цитофилов в устье корневого канала в течение 30 секунд формируется полимеризованый участок толщиной около 2-х мм, что позволяет в это же посещение производить реставрацию коронки зуба.

Выводы. Исследуемые материалы Цитофил Са и Цитофил Б формируют соединение высокой прочности с дентином стенки корневого канала, что способствует хорошей фиксации материала в корневом канале и формированию герметичной корневой реставрации. Кроме того Цитофил Са и Цитофил Б обладают высокой адгезией к реставрационным композитам, что позволяет создать единую прочную и герметичную реставрацию зуба (корня и коронки).

Развитие материаловедения в эндодонтии формирует перспективное направление, так как существующие корневые герметики имеют ряд недостатков и целесообразным является создание и клиническое

исследование более универсальных современных материалов.

Список литературы

1. Пат. 26283 Укра1на. Матерiал для пломбування кореневих канатв зу^в / В.Ф. Куцевляк, О.В. Любченко, Ю.В. Бок, B.I. Бок, НО. Бардинова. - 2007.

2. Пат. 57429 А Укра1на, А 61С5/04 Cnoci6 визначення адгезивно! мщност зв'язку ендодонтичних MaTepi^^ з твердыми тканинами зуба /Бублш Т.Д., Доценко B.I., Макаренко B.I.; Укра!нська медична стоматолопчна академiя (UA). - №»2002107976; Заявл. 07.10.2002; Опубл. 16.06.2003, Бюл. №6.

3. Политун A. M. Влияние ирригаторов на качество внутри-канальной очистки при эндодонтическом лечении / A.M. Политун, А.В. Левченко, Т.Н. Городецкий // Дентальные технологии. - 2005. - №4 (23). - С. 32-36.

4. Политун А. М. Пломбировочные материалы для корневых каналов: современные взгляды, тенденции развития / А.М. Политун // Современная стоматология. - 1999. - № 2. - С. 12-15.

5. Полозок Д. М. Обгрунтування вибору ендодонтично-го пломбувального матерiалу для шдвищення ефективност ль кування хрошчних перюдонтипв: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: 14.01.22 / Полозок Д.М. // .; Нащональний медичний ун-т iм. О.О.Богомольця. - К., 2007. - 18с.

6. Реставрационные материалы и основы практической эндодонтии / С.К. Суржанский, Ю.Н. Паламарчук, О.Н.Строяковская [и др.] - К., 2004. - 320 с.

7. Стоматологические материалы для пломбирования каналов зубов: первое издание. Международная организация по стандартизации. - Per. №ISO 6876-86, 1990. - 7 с.

Поступила 16.01.12

УДК 616.314-611.013.38:611.018

1.1. Якубова, к. мед. н., Л. В. Тумановська

ВПНЗ «Кишський медичний уншерситет» 1нститут ф1зюлогп iM. О. О. Богомольця НАН Украши

МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ЗАЧАТК1В ЗУБ1В У ЕМБР1ОН1В МИШЕЙ П1Д ВПЛИВОМ ХАРЧОВО1 ДОБАВКИ Е-450

В eKcnepuMeHmi на 17-тиденних зародках до^дних мишей виявлено змти у морфологiчних препаратах зачатюв 3y6i nid впливом харчово1 добавки Е-450. В уЫх зразках dornidHoi i кoнтрoльнoi груп спостеркалися структурш вiдмiннoстi зачатюв зубiв. Вплив харчoвoi добавки Е-450 в nерioд фoлi-кулярного розвитку зубiв приводить до, виявленого в експе-риментi, раннього дентиногенезу, пригтченню ектодерма-льних структур зачатюв зубiв, в клтщ приводить до розвитку системнoi гтоплазп емалi, вoгнищевoi демiнералiза-цй твердих тканин i у майбутньому - до карieсу. Ключовi слова: нижня щелепа ембрютв мишей, харчова добавка Е-450, одонтобласти, емаль, дентин

И. И. Якубова, Л. В. Тумановская

ЧВУЗ «Киевский медицинский университет УАНМ» Институт физиологии им. А. А. Богомольца НАН Украины

МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЭМБРИОНОВ ЗУБОВ ЗАРОДЫШЕЙ МЫШЕЙ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ПИЩЕВОЙ ДОБАВКИ Е-450

В эксперименте на 17-тидневных зародышах экспериментальных мышей выявлены изменения в морфологических

© Якубова 1.1., Тумановська Л. В., 2012.

препаратах зачатков зубов под воздействием пищевой добавки Е-450. Во всех образцах опытной и контрольной групп наблюдались структурные различия зачатков зубов. Влияние пищевой добавки Е-450 в период фолликулярного развития зубов приводит к выявленному в эксперименте раннему дентиногенезу, угнетению эктодермальных структур зачатков зубов, в клинике приводит к развитию системной гипоплазии эмали, очаговой деминерализации твердых тканей, и в будущем - к кариесу. Ключевые слова: нижняя челюсть эмбрионов мышей, пищевая добавка Е-450, одонтобласты, эмаль, дентин.

1.1. Yakubova, L. V..Tumanovskaya

Private higher educational establishment «Kyiv medical university of UAFM» O.O. Bohomolets Institute of Physiology The National Academy of Sciences of Ukraine

MORPHOLOGICAL REVISIONS GERMS OF DENTS IN TISSUES MANDIBLE MOUSE EMBRYOS UNDER THE INFLUENCE FOOD ADDITIVES E-450

In the experiment a 17-day-old embryonic mouse germs experimental revealed changes in morphological preparations germs of teeth from the influence of the food additive E-450. In all samples the experimental and control groups were observed structural differences germs of teeth. Influence of food additive E-450 during follicular development of teeth, leading to the detected in the experiment, early development dentin, inhibition of ectodermic structures rudiments of teeth in the clinic led to the development of systemic hypoplasia of enamel, camp fire where the mineralization of hard tissues, and in the future to caries. Key words: mouse embryos, tissues mandible, food additive, ameloblast, odontoblast.

Завдяки збалансованому i ращональному харчу-ванню MaTepi тд час ваптносп вщбуваеться норма-льний nepe6ir процеав внутршньоутробного розвит-ку плоду та формування оргатв i тканин порожнини рота у малюка [10, 12, 13, 18]. На даний час проблемою для здоров'я людини, особливо ваптно! жшки е додавання в продукти харчування консерванпв i хар-чових барвниюв [3, 4, 6, 10]. Хapчовi добавки — це речовини, яю додають у продукти з технолопчних мь ркувань, щоб вони не зшсувалися, не змшили колip i консистенцю. Буквеш коди «Е» (перша буква в сло-вi Europe) — це система кодифкацп, розроблена в Сврот для зручносп сприйняття. Добавки нумеру-ються залежно вiд пе! функцп, яку вони виконують [7]. Перелш харчових добавок, дозволених для вико-ристання у харчових продуктах в Украш, регламен-туеться Постановами кабшету Мiнiстpiв Укра!ни [5].

Вивченню впливу piзних хiмiчних речовин на ор-гaнiзм лабораторних тварин i людини присвячена велика кшьюсть pобiт вiтчизняних та iнозeмних aвтоpiв [1, 2, 8, 17]. Особливо шкiдливi хiмiчнi речовини для ваптних та !х потомства завдяки здатносп проникати кpiзь плацентарний бар'ер. Плщ у цьому випадку зна-ходиться тд дiею токсичних речовин, i тих речовин, що виробляються в оpгaнiзмi жiнки у вiдповiдь на дда пaтологiчного фактору (в даному випадку - хiмiчних сполук) [14].

Серп «Е» вiд 400 до 499 - стабшзатори - зберта-ють задану консистeнцiю, згущувaчi - тдвищують

в'язкiсть [7]. Харчова добавка, що зареестрована пiд кодом Е-450, е сшлю трофосфорно! кислоти Н4Р2О7 i дозволена до використання [5, 16], проте в деяких кра1нах вважаеться небезпечною [9]. Вона мктиться у м'ясних продуктах, ковбасах, беконах, натвфабрика-тах, вареннях, згущеному молощ, шоколадних та пла-влених сирах, лимонад^ солодощах, тощо [7]. Е-450 належить до добавок, яю викликають захворювання шлунково-кишкового тракту [9] i порушення кальще-во-фосфорного балансу в органiзмi [7].

Застосування фосфатiв може призвести до порушення балансу в органiзмi мiж фосфором i кальцiем. Надмiрне вживання фосфатiв попршуе засвоення кальцiю в органiзмi [16], що може мати визначальне значення саме при мшералiзацп зачатка зуба. Вплив чинниюв харчування матерi на формування зубiв у дь тей достатньо добре вщомий, проте робгт з вивчення механiзмiв порушень закладки зубiв пiд впливом хар-чово1 добавки Е-450 не мае.

Мета до^дження. Вивчення впливу харчово! добавки Е-450 на структуру зачатмв зубiв ембрiонiв мишей.

Матерiал та методи до^дження. Експериме-нти проводили iз дотриманням «Правил проведення робгт iз використанням експериментальних тварин». Для експерименту були використаш бш безпороднi мишi масою 25-28г (40 тварин). Тварин подшили на 2 групи: контрольну i дослiдну.

Для розрахунку рацiону мишей дослано! групи враховувалися: фактичне харчування ваптних жшок, що було отримане анкетно-опитувальним методом [14], рекомендований добовий набiр продуктiв вапт-но! жшки1, кшьюсть харчово! добавки Е-450 у харчових продуктах, ГДК2 харчово! добавки Е-450 в окре-

3

мих продуктах .

Мишi контрольно! групи отримували ращон вь варiю; мишi дослано! групи отримували ращон вiва-рiю iз додаванням 2г харчово! добавки Е-450 на 100г корму. Через 30 дшв самкам, що знаходилися в стадп проеструса (передтiчка) i еструса (тiчка) тдсаджува-ли самцiв у сшввщношенш 4:1. Виявлення спермпв у вапнальному мазку самки пiсля тдсадки вказувало на заплiднення - перший день вагггносп. Протягом уае! ваптносп самки знаходилися в клпках i отримували рацiон вiварiю (контрольна група) i рацiон вiварiю iз додаванням 2г харчово! добавки Е-450 на 100г корму (дослiдна група). Ваптних мишей у кшькосп по 6 тварин iз кожно! групи виводили iз експерименту ш-галяцiйним передозуванням вуглекислого газу на 17-й день ваптносп (Е-17). Для морфолопчних дослщжень нижнi щелепи ембрiонiв фiксувалися в 2% глютара-льдегiдi на какодилатному буфер^ пiсля чого була проведена декальцинащя з подальшою постфiксацiею в 1% оксидi осмiю та заливкою матерiалу в епоксиднi

1 Приблизний добовий наб1р продуктов ваптно! жшки складаеться з 200г м'яса або риби, 1 л1тра молока в будь-якому вигляд1, 100-150г сиру, 20-30г сиру, 1 яйце, 600г овоч1в, 200-300г фрукт1в [13].

2 для харчових добавок - межа

3 Межа допустимо! концентрацп харчово! добавки Е-450 в продуктах, зокрема, в хтбобулочних виробах - 10 000 мг/кг, десертах -

3 000 мг/кг, морозиво - 1 000 мг/кг, борошно - 2 500 мг/кг, сир! яй-ця - 10 000 мг/кг, соуси - 5 000 мг/кг, плавлен! сири - 9 000 мг/кг, в м'ясних ! рибних продуктах - вщ 100 до 5 000 мг/кг (0,3% вщ маси фаршу) [5]. Допустиме вживання на добу 70 мг/кг ваги тша на добу.

"Bíchuk стоматолог it№ 1, 2012

смоли. Нашвтоню зрiзи фарбували метиленовим си-hím, що дозволяло b^Í3m™ Me3eHxÍManbHÍ та ештель aльнi тканини. Виготовляли морфолопчш зрiзи тов-щиною 10-15 мкм. Дослiдження проводили на мжро-скопi Nicon Eclipse E200, фотографували за допомо-гою Nicon DS-F11. Для описання використовували мь крофотографн збiльшенням х10, х40, х100, як най-бiльш покaзовi.

Результати досл1дження та tx обговорення. Проведет нами морфолопчш дослщження тканин за-чатюв зубiв ембрiонiв вaгiтних мишей, що до i пiд час ваптност отримували рaцiон вiвaрiю Í3 додаванням харчово!" добавки E-450, показали порушення морфогенезу зубiв.

В контрольны групi амелобласти утворювали рь вномiрний шар з чiткою поляризащею, на aпiкaльнiй чaстинi цилiндричних кштин розрiзнялись звуженi дь лянки - вщростки Томса (Tomes' process), ключовi структури, що вiдповiдaють за секрещю матриксу емaлi, нaявнiсть яких свщчить про високу диференщ-aцiю амелобластав i вiдповiдaе секреторнiй стадн (secretory stage) розвитку цих кштин. Функщональна актившсть шару aмелоблaстiв вiдобрaжaлaсь наявшс-тю чiтко виражено! насичено-темно! смужки мiж дентином та амелобластами, що морфолопчно вiдповiдaе емaлi зуба (рис. 1).

Рис. 1. Морфолопчш дослщження зачатюв зубiв 17-ти денного ембрюну мишей контрольно! групи, х10, забарв-лення метиленовим синiм: 1 - амелобласти, 2 - емаль, 3 - дентин, 4 - одонтобласти.

При збшьшенш х40 в контрольны груш вщслщ-ковувалось формування р1вном1рного прошарку одон-тобласт1в (рис.2), яю приймали цишндричну форму, розташувались паралельно { утворювали вщростки в предентиновому шарь Дентин та предентин мали ви-гляд двох щшьно з'еднаних, але р1вном1рно розмежо-ваних полос, що вщр1зняються по забарвленню при-близно на один тон - предентин свгтшший, дентин -темшший. Коли шар предентину досягае товщини 4080 мкм, вш вщтюняеться на периферш новоутворе-ними шарами предентину, в якому волокна мають ш-ший напрямок — вони розташоваш паралельно пове-рхш зубного сосочка. У подальшому щ внутр1шш ша-ри дентину, багат на тангенщальш волокна, утворю-ють припульпарний дентин у сформованому зуб1, а рад1альш волокна, що лежать у зовшшшх шарах ден-

17

тину, який утворився першим, — плащовий дентин.

Рис. 2. Морфолопчш дослщження зачатюв зубiв 17-ти денного ембрюну мишей контрольно! групи, х40, забарв-лення метиленовим ситм: 1 - амелобласти, 2 - вщростки Томса, 3 - емаль, 4 - дентин, 5 - предентин, 6 - одонтобласти, 7 - пульпа, 8 - емалево-дентинне з'еднання.

При збшьшенш х100 (рис.3) в контрольны груш вщслщковуеться р1вном1рний розподш дентину та предентину смугами на свгтший та темшший. Спо-стер1гаеться вища диференщащя кштин як одонтоб-ласт1в, так { амелобласт1в. Амелобласти мають цишн-дричну форму 1з вираженими стоншеннями в аткаль-нш частиш, чггюсть розташування та р1вном1ршсть розподшу шар1в кштин дозволяють зробити висновок про високу диференщащю та послщовнють функцн вс1х кштин.

Рис. 3. Морфологiчнi дослщження зачатюв зубiв 17-ти денного ембрюну мишей контрольно! групи, х100, забарв-лення метиленовим синiм: 1 - амелобласти, 2 - вщростки Томса, 3 - емаль, 4 - дентин, 5 - предентин 6 - одонтобласти, 7 - емалево-дентинне з'еднання.

В дослщнш груш емаль визначалась у вигляд1 ледь помггно! нер1вном1рно! смужки на обмеженш дь лянщ (рис. 4), що було результатом значних структу-рних змш в прошарку амелобласт1в, а саме - в бшь-шост неполяризоваш кштини, що не мали виражено!' цишндрично! форми утворювали нер1вном1рно упоря-дкований прошарок. Лш1я утворення твердих тканин зуба мала нер1вном1рш вгинання, чого не спостер1га-лось на жодному 1з контрольних зразюв. На аткаль-

"BicHUK с тома тол о гИ' № 1, 2012

18

них частинах амелобластав лише на дуже обмеженш дшянщ визначалися стоншення - вiдростки Томса (рис. 6). Зовшшнш емалевий епiтелiй (рис. 5) розта-шовувався нерiвномiрними шарами хаотично розта-шованих клiтин, що вiдрiзнялися мiж собою поляриза-щею та iнтенсивнiстю зафарбовування. Гiпертрофованi ядра амелоблас^в займали практично весь цитоплаз-матичний простiр, що свiдчить про нижчу диференща-цiю клiтин i лише початок переходу iз пресекреторно!" (pre-secretory) в секреторну стадiю (secretory stage) ди-ференцiацiï клiтин (рис. 6). Амелобласти розташоваш нерiвномiрно, вiдрiзняються за стадiями дозрiвання (в основному, спостер^аеться стадiя раннього дозрiвання - early maturation stage). Вiдмiчаються хаотично розташоваш неполяризоваш скупчення кттин, павпроти яких емалi не спостер^аеться (рис. 4, рис. 5).

Рис. 4. Морфолопчт дослiдження зачатшв 3y6iB 17-ти денного ембрюну мишей дослщно1 групи, що знаходилися на рацют вiварiю Ï3 додаванням харчово1 добавки E-450, х10, забарвлення метиленовим ситм: 1 - амелобласти, 2 -емаль, 3 - одонтобласти, 4 - емаль.

Рис. 5. Морфолопчт дослщження зачаткiв зyбiв 17-ти денного ембрюну мишей дослiдноï групи, що знаходилися на рацют вiварiю Ï3 додаванням харчовоï добавки E-450, х20, забарвлення метиленовим синiм: 1 - дентин, 2 - одонтобласти, 3 - зовшшнш емалевий ештелш, 4 - емаль, 5 -амелобласти.

Рис. 6. Морфолопчт дослщження зачатюв зуб1в 17-ти денного ембрюну мишей дослщно!" групи, що знаходилися на рацют в1вар1ю i3 додаванням харчово!' добавки E-450, х40, забарвлення метиленовим ситм: 1 - дентин, 2 - одонтобласти, 3 - емаль, 4 - емалево-дентинне з'еднання, 5 - вщ-ростки Томса, 6 - амелобласти.

Висновки. В експерименл на 17-ти денних емб-рюнах дослщних мишей виявлено змши у морфологь чних препаратах зачатюв зуб1в тд впливом харчово! добавки Е-450. В уЫх зразках дослано! i контрольно! груп спостеpiгaлися суш^ стpуктуpнi вiдмiнностi зaчaткiв зубiв. Вплив харчово! добавки Е-450 в перюд фолiкуляpного розвитку зубiв приводить до виявлено-го в експеpиментi, раннього дентиногенезу, пригш-ченню ектодермальних структур зачатюв зубiв, в кш-шщ приводить до розвитку системно! гшоплази ема-лi, вогнищево! демiнеpaлiзaцi!' твердих тканин, i у майбутньому - до кapieсу.

Список л1тератури

1. Абдазимов А. Д. Экспериментальное изучение действия промышленных аэрозолей и токсических газов на состояние зубов / А.Д. Абдазимов // Стоматология. - 1992. - № 2.- С. 6-8.

2. Заюков А. А. Влияние курения родителей на стоматологический статус потомства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / А.А. Заюков. - М., 2007. - 29 с.

3. Оценка фактического питания и пищевых привычек населения // Руководство по проведению исследования и оценке питания. М., 2003. - 48 с.

4. Пищевые добавки для повышения качества хлеба и улучшения сроков хранения / Р. Д. Поландова, Ф. Н. Кветный, А. Н. Стре-быкина [и др.] // Хлебопечение России. - 2002. - №1. - С. 20 - 21.

5. Постанова Кабшету МЫс^в Укра!ни вщ 4 ачня 1999р. № 12, Ки!в «Про затвердження перелшу харчових добавок, дозво-лених для використання у харчових продуктах» (1з змшами, внесе-ними згщно з Постановами КМ N 143 вщ 11.02.2004) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua / cgi-bin / laws / main.cgi?nreg=12-99-%EF

6. Робертсон Э. Пищевые продукты и здоровье в Российской Федерации // Программа касающаяся политики в области питания, детского вскармливания и безопасности продуктов питания, ВОЗ, Дания. —Копенгаген. —1998. —С. 2.

7. Сарафанова Л. А. Пищевые добавки / Л. А. Сарафанова, Изд. 2-е. - СПб.: Изд-во ГИОРД, 2004. - 808с.

8. Сениченкова И. Н.О влиянии бензина и формальдегида на пренатальное развитие крыс с индуцированным микроэлементо-зом железа / И. Н. Сениченкова, Н. А. Чеботарь // Онтогенез. -1996.- № 2. - С. 108-113.

9. Серов Ю. А. Опасные пищевые Е-добавки: информационно-справочное пособие / Ю.А.Серов Ю.А. - 2006. - 42с.

10. Справочник по диетологии [под ред. В.А. Тутельяна, М.А. Самсонова]. - М.: Медицина, 2002. - 544 с.

11. Стоматология детей и подростков [под ред. Р.Е. Мак-Дональда, Д.Р. Эйвери] / Пер. с англ. под ред. Т.Ф. Виноградовой. -М.: Медицинское информационное агентство, 2003. - 766 с.

12. Терапевтическая стоматология детского возраста / [Хо-менко Л. А., Чайковский Ю.Б., Савичук А.В. и др.]; под ред. Л. А. Хоменко - К.: Книга плюс, 2007. - С. 7 - 29 с.

13. Тутельян В. Я. Рациональное питание беременных и кормящих грудью / В.Я. Тутельян, В. А. Самсонова // Акушерство и гинекология. - 2002. -№2. - С.71-75.

14. Хмызова Т. Г. Состояние временных зубов у детей в зависимости от некоторых социальны.х и профессиональных условий матери в период беременности: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология», 14.00.07 «Гигиена» / Т.Г. Хмызова. - Казань, 1991. - 21 с.

15. Якубова I. I. Анал1з даних фактичного харчування серед ваптних жшок [ матер1в, що годують / 1.1. Якубова, Л.Ф.Каськова, О.В.Крижалко // Актуальш питання профшактики [ лшування стоматолопчних захворювань: наук.-практ. конф. стоматолопв За-

карпаття з мiжнар. Участю, 16 -17 квгт. 2010р.: тези допов. - Ужгород, 2010. - С. 171 - 173.

16. Commission regulation (EU) No 257/2010 of 25 March 2010 setting up a programme for the re-evaluation of approved food additives in accordance with Regulation (EC) No 1333/2008 of the European Parliament and of the Council on food additives

17. El-Hinnaur Essaih, Hashmi Manzur H. The state of environment; Chemicals and hazardous waste // State environ. - London etc., 1987. - P. 83-121

18. Milgrom P., Riedy C.A., Weinstein P., Tanner A.C., Mani-busan L., Bruss J. Dental caries and its relationship to bacterial infection, hypoplasia, diet, and oral hygiene in 6- to 36-month-old children // Community Dent. Oral Epidemiol. - 2000. - Vol. 28, № 4 (Aug). - P. 295-306.

Надшшла 27.01.12

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.