CC BY
19
той системы, а их сопоставление в динамике, что даёт ключ к пониманию физиологии и морфологии этих органов в разные возрастные периоды, а также путей распространения многих патологических процессов.
Ключевые слова: сердце, сосуды, кровь, зародыш, желточный мешок, эндотелиальная трубка, жаберные дуги.
SOME ASPECTS OF MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM BEFORE AND AFTER BIRTH
Kuzmenko Y. Y., Malikov A. V.
Abstract. The vascular system is one of the most characteristic derivatives of the mesenchyme. It is possible that the endothelium of the vessels originates from a special vascular rudiment - an angioblast, the cells of which are admixed with the mesenchyme. The first vessels appear in the mesenchyme of the extra-germinal parts - the yolk sac, while in primates and humans also the chorion.
Later, the vessels appear in the very body of the embryo. Earlier, other vessels in the body of the embryo form the heart, the aorta and the large veins. The heart begins to function extremely early, even when it is in the neck of the embryo. Later, in parallel with the processes of its formation, it moves from the neck area downwards, into the thoracic cavity. As for the heart itself, the most intensive changes occur in it in the first months of life, they are associated with new circulatory conditions and new demands placed on the heart.
Comparing the vessels of the heart with the equilateral blood vessels of other organs, in particular the brain, there is a characteristic feature - a sharp thickening of the intima in the pubertal period. It is believed that the structural features of the circulatory system of the heart are one of the factors that can explain the greatest incidence of coronary artery disease by sclerosing and thrombosis. Thus, the blood supply of the heart has a number of differences from the blood supply of other organs. The basis of this fact is that the equal-caliber vessels of other parts of the body have a different micro-scopic and architectonic structure.
Knowledge of the features of the structure and functions of the cardiovascular system in embryogenesis plays an important role in resolving a wide range of clinical situations. Data of the anatomy of the heart and blood vessels during the intrauterine period of development equips clinicians to fight diseases of this period and developmental anomalies. It is in the embryonic period of development, when the embryo is particularly susceptible to the effects of pathogenic factors of the environment, that signs characterizing the individual morphological and physiological characteristics of the organism, its resistance to diseases, etc., are formed to varying degrees.
Thus, it is necessary not just to study embryogenesis data of the cardiovascular system, but to compare them in dynamics. This gives the key to understanding the physiology and morphology of these organs in different age periods, as well as the ways of spreading many pathological processes.
Key words: heart, blood vessels, blood, embryo, yolk sac, endothelium tube, gill arches.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття наджшла 14.02.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-23-27 УДК 616.61:591.3:546.48:612.6 Нефьодова О. О., Азаров О. I.
МОРФОГЕНЕЗ НИРОК П1Д ВПЛИВОМ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В
(ОГЛЯД ДАНИХ Л1ТЕРАТУРИ) ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана зпдно теми кафедральной' науковоТ роботи «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезi в нормi та тд впливом зовшш-шх i внутршшх чиннимв», № державно''' реестраци 0117и003181.
Вступ. На сьогодш сполуки кадмш i свинцю е основною часткою важких металiв, що формують еколопчну кризу планети. В бюлопчних системах мiгрують важк метали, пестициди, штрати i штрити та iншi антропогенш забруднювачк Необхщшсть роз-
робки всестороннього в тому чи^ токсиколопчного аналiзу конкретно''' речовини чи сполуки, даних вмк-ту речовини в об'ектах навколишнього середовища та харчових продуктах актуальна як для дорослих так i для оргашзму, що розвиваеться. Украша - це кра''-на з високим рiвнем негативних еколопчних наслщ-мв виробничо' дiяльностi, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища i тклування про стан здоров'я населення промислових репошв потребуе першочергового виршення [1,2,3,4,5]. Ни-шшню еколопчну ситуащю в Укра'ш можна охарак-теризувати як кризову, що формувалася протягом
тривалого перiоду через нехтування об'ективних за-конiв розвитку i вiдтворення природно-ресурсного комплексу.
Найпоширешшими токсикантами промислових регiонiв в Укра'Гш i у всьому свiтi е свинець, кадмiй та 'Гх сполуки, що широко застосовуються в мета-лургшнш, металообробнш, машинобудiвнiй, хiмiч-нiй промисловост [6,7,8,9]. Вплив сполук кадмiю i свинцю призводить до дуже серйозних наслщмв для здоров'я людини, включаючи важкi захворювання репродуктивно'Г системи, розвитку серцево-судин-но'Г системи, нирок i легень [10,11,12]. Експеримен-тальне вивчення впливу низьких доз ацетату свинцю при iзольованому введены та в комбшацГГ з цитратом залiза на кардюгенез щурiв продемонструвало кардютоксичшсть ацетату свинцю, яка проявлялася у зменшенш товщини компактного мiокарда стшки шлуночкiв серця, витонченнi мiжшлуночковоí перегородки, утворенш додаткових аномальних сухо-жильних струн передсердно-шлуночкових клапанiв. Комбшоване введення ацетату свинцю i цитрату за-лiза знижуе кардiотоксичнiсть ацетату свинцю та вщ-новлюе товщину мiокарда серця ембрiона[13].
За даними лГгератури експериментально визна-чено токсичш та терапевтичнi дози деяких речовин, але на сьогодшшнш день невивченими залишаються дози, що е шкщливими для ембрiонiв, а також неви-явленими е спектр вад розвитку, що виникають пщ дiею того чи шшого ксенобiотика [14,15,16,17].
Що стосуеться впливу сполук кадмiю, то постае i таке важливе питання як дозозалежшсть для дорос-лого та для ембрюна. Прийнято вважати, що кадмш не проходить плацентарний бар'ер, але останшм часом з'являються публтацп з результатами експе-риментальних дослщжень, що спростовують дане твердження. Виявити вплив солей кадмш при введены у рiзних дозах на морфолопчну структуру па-ренхiматозних органiв тварин та на загальний хщ ембрiогенезу - задача актуальна та малодослщжена.
Все вищевикладене свщчить про необхiднiсть проведення вивчення морфогенетичних змш нирок, що вiдбуваються в ембрiогенезi та на раннiх стадiях пiсля народження при впливi важких металiв.
Мета дослiдження. Виявити лГгературш науковi данi, що стосуються морфогенетичних змш нирок статевозрших та ембрюшв щурiв пiд впливом сполук кадмш в експериментк
Загальним механiзмом в патогенезi захворю-вань нирок пщ впливом ксенобiотикiв традицiйно вважаеться пошкодження клубочкiв з подальшим зменшенням маси функцюнуючо'Г паренхiми нирок [18,19]. В той же час обов'язковим i провщним ме-ханiзмом нефротоксично'Г дм важких металiв, iнших нефротропних сполук е ураження проксимальних канальщв з пригнобленням транспорту неоргашч-них i органiчних речовин, води. Низкою експеримен-тальних дослiджень та клiнiчних аналiзiв доведено, що разом iз специфiчною дiею на нирки кожного з вивчених чиннишв, в 'Гх ефектах присутш загальнi патогенетичнi механiзми. Дiя сполук важких металiв супроводжуеться активащею перекисного окислення
лiпiдiв, яке також вщповщальне за вторинне пошкодження проксимальних канальцГв [20]. Другим меха-нiзмом пошкодження е перевантаження бшком, що реабсорбуеться, яке зростае внаслГдок шдвищено'Г фтьтрацГГ бiлка. Отже, в патогенезi пошкоджень проксимального вщдту нефрона при токсичних i шших нефротропних дiях, прямi токсичнi ефекти поедну-ються з активацiею перекисного окислення лтщГв i протеолiза, а останнш обумовлений лабiлiзацiею ли зосом [20,21,22,23,24].
Активы дослГдження з впливу важких металiв та механiзму Гх засвоення в органiзмi довгостроко-во проводяться в УкраГни спiвробiтниками 1нституту медицини транспорту (м. Одеса). Вивчення про-цесiв клггинно'Г смертi за умови розвитку токсичних нефропатш рiзного г"енезу довело, що послiдовний розвиток апоптозу, аутофагГГ та некрозу клГтин ет-телiю проксимальних канальцiв нирок i ентероцитiв слизовоГ оболонки вiдрiзкiв порожньоГ кишки бiлих щурiв (як ештелГально'Г моделi у дослiдах in vitro) за-лежить вiд виду токсиканта, дГючо'Г дози i часу експо-зицГГ. Спiвставлення метаболiчних i морфологiчних змiн дозволило видГлити шформативш 6ГохГмГчнГ кореляти апоптозу, вiдбиваючi залучення у процес програмованоГ смертi рГзних клГтинних органел (ли зосоми, мГтохондрГГ тощо), оксидативного стресу та шших медГаторГв апоптозу, якГ можна використову-вати у дГагностицГ, оцГнцГ важкост клГнГчного протГ-кання i ефективност лГкування токсичних нефропатГй [25,26].
Сучасними експериментальними дослщженнями показано, що при ендотоксичнш нефропатГГ утворен-ня шд впливом лГпополГсахаридГв в канальцевому епггелГГ активних радикалГв кисню, у тому числГ NO, i простагландина Е2 викликае порушення канальце-вих процеав. Пошкодження структур нефрону актив-ними кисневими радикалами в першу чергу порушуе проксимальну реабсорбцГю натрГю, що по мехашзму канальцево-канальцевого балансу стимулюе дис-тальну реабсорбцГю натрГю. Вживання шпбГторГв синтезу ангГотензину II або блокаторГв його рецеп-торГв зшмае спазм клубочкових артерГол, пГдвищуе швидкГсть клубочково'Г фГльтрацГГ, запобГгае розвитку олкоанурп i зменшуе пошкодження клубочшв. При цьому пошкодження канальцГв i порушення Гх функцГй зменшуеться трохи, на що указуе що зна-чно посилюеться за рахунок збтьшення фтьтрацГГ i, можливо, частковоГ блокади бюсинтезу альдостеро-ну втрата натрГю з сечею. Блокатори циклооксигена-зи, навпаки, покращують функцГю канальцГв, пщви-щуючи реабсорбцГю i знижуючи екскрецш натрГю з сечею. ФункцГя клубочшв при цьому не полГпшуеться i швидкГсть клубочково'Г фтьтрацГГ не збтьшуеться, що свГдчить про роль NO в активацГГ внутрГшньо-нирковоГ ренин-анпотензиново'Г системи. СумГсне вживання блокаторГв циклооксигенази i NO-синтази, антиоксидантГв i блокаторГв утворення та/ або дГГ ангГотензину II повинне стати основою патогенетичноГ терапГГ ендотоксично'Г нефропатГГ [21,27].
Отримаш також данГ, що свГдчать про розвиток токсично'Г нефропатГГ в результат дГГ солГ кадмГю у ви-
глядi виражених ознак пошкодження канальцевого вiддiлу нефрону - протеТнури i пiдвищеннi ниркових втрат осматично-активних речовин. Мае мкце зни-ження величини швидкосл клубочковоТ фтьтраци i зменшення екскреци ендогенних нiтратiв. Встанов-лено, що введення солi кадмш супроводжуеться дозозалежними порушеннями дiяльностi нирок в гострий перюд кадмiевот штоксикацй органiзму, що особливо виражаеться в зниженш клубочковоТ фть-трацй [19].
Аналiз сучасних експериментальних та кл^чних дослiджень свiдчить про розвиток токсично''' нефро-патй в результатi дм солi кадмiю у виглядi виражених ознак пошкодження канальцевого вщдму нефрону -протешури i пiдвищеннi ниркових втрат осматично-активних речовин. Також мае мкце зниження вели-чини швидкосл клубочковоТ фшьтрацй i зменшення екскрецГ'' ендогенних штралв. Встановлено, що введення солi кадмiю супроводжуеться дозозалежними порушеннями дiяльностi нирок в гострий перюд кад-мiевоТ штоксикаци органiзму, що особливо виражаеться в зниженш клубочково' фтьтрацй [20].
Науковi роботи, що стосуються впливу та накопи-чення свинцю, кадмш та ртутi у цiльнiй кров^ печiнцi та нирках бiлих щурiв в умовах шдгостроТ дй рiзних концентрацiй металiв, продемонстрували, що сви-нець найбiльш ефективно накопичуеться i утриму-еться у кровi, кадмш переважно накопичуеться у пе-чшщ [27,28,29]. Нефротоксична дiя, характерна для вах елементiв, що вивчались, однак найбтьш вира-жена була для свинцю та ртутк У реалiзацiТ нефро-токсичноТ дй важких металiв важлива роль належить
транспортним бткам. Ця роль показана на прикладi металотранспортного бiлка металотюнеТна. Мета-ллотюнеТн несе вiдповiдальнiсть як за гепатопротек-торну, так i за нефротоксичну дш [8,30].
Виявлення механiзму впливу сполук кадмш на розвиток оргашв i тканин в процесi онтогенезу та спектру формування можливих вад розвитку мае ба-гатоетапний характер i розробка експериментальних моделей впливу на ембрюгенез е однiею з централь-них задач сучасноТ ембрюлоги та медицини.
Висновок. Таким чином, аналiз даних лп"ера-турних джерел i попереднiх дослiджень на кафедрi клЫчноТ анатомй, анатоми та оперативно' хiрургiт дозволяе видiлити наступнi висновки: Зпдно з пред-ставленими результатами наукових експериментальних та кл^чних дослщжень проблема впливу важких металiв на паренхiматознi органи е малодос-лiдженою та актуальною. Наукових вщомостей щодо впливу важких металiв на загальний хщ ембрюгене-зу та органогенезу вкрай недостатньо, а висв^леш результати дослiджень е суперечливими та не стосуються впливу кадмш на розвиток нирок. Дослщжен-ня впливу кадмш та свинцю на ембрюгенез потрiб-но проводити з урахуванням дозозалежного ефекту, термшу впливу, способу введення. Не висв^леними залишаються i морфофункцюнальний стан органiв i систем органiв пiсля народження ембрюшв за умов припинення впливу негативного фактору.
Перспективним напрямком для подальшого до-слiдження е проведення експериментальних ембр^ ональних робiт з впливу рiзних солей кадмiю та свинцю в порiвняльному аспектi.
flrrepaTypa
1. Tutel'yan VA, Spirichev VB, Sukhanov BP, Kudasheva VA. Mikronutriyenty v pitanii zdorovogo i bol'nogo cheloveka. M.: Kolos; 2002. 423 s. [in Russian].
2. Shatornaya VF, Linnik VA, Kaplunenko VG. Morfologicheskoye issledovaniye vliyaniya nekotorykh mikroelementov na reproduktivnuyu siste-mu i embriogenez. Mikroelementy v meditsine. 2014;15(3):34-9. [in Russian].
3. Nikolayev VA, Lebedenko lYu. Toksikologiya kadmiya. Problemy stomatologii i neyrostomatologii. 1999;1:48-53. [in Russian].
4. Paran'ko M, Belitskaya EN, Zemlyakova TD. Rol' tyazhelykh metallov v vozniknovenii reproduktivnykh narusheniy. Gigiyena i sanitariya. 2002;1:28-30. [in Russian].
5. Skal'nyy AV, Rudakov IA. Bioelementy v meditsine. M.: Izdatel'skiy dom «ONIKS 21 vek»; 2004. 110 s. [in Russian].
6. Avtsyn AP, Zhavoronkov AA, Rish MA, Strochkova LS. Mikroelementozy cheloveka: etiologiya, klassifikatsiya, organopatologiya. M.: Medit-sina; 1991. 496 s. [in Russian].
7. Bol'shoy DV, Pykhteyeva YeG, Shafran LM. Tyazhelyye metally - izvechnaya problema toksikologii. Zdorov'ye i okruzhayushchaya sreda: Sbornik nauchnykh trudov k 75-letiyu Nll sanitarii i gigiyeny. Minsk; 2002. s. 116-21. [in Russian].
8. Shafran LM, Bol'shoy DV, Pykhteyeva YeG, Timofeyeva SV. Rol' metallotioneinov v biomonitoringe zagryazneniya okruzhayushchey sredy tyazhelymi metallami. "Gigiyena naselennykh mest". Kiev; 2000;37:190-3. [in Russian].
9. Shevchuk YuD, Shevchuk SM, Svíderko BD. Do pitannya yekologíchnoí situatsíí pri tekhnogennomu navantazhenní v umovakh L'vívs'koí oblastí. Vísnik agrarnoí nauki. 2001;7:112-4. [in Ukrainian].
10. Skal'nyy AV, Rudakov IA. Bioelementy v meditsine. M.: Izdatel'skiy dom «ONIKS 21 vek»; 2004. 110 s. [in Russian].
11. Trakhtenberg IM, Kolesnikov SV, Lukovenko VP. Tyazhelyye metally vo vneshney srede. Sovremennyye gigiyenicheskiye i toksikologicheskiye aspekty. Minsk; 1994. 123 s. [in Russian].
12. Fav'ye M. Mikroelementy i beremennost'. Mikroelementy v meditsine. 2002;3(4):2-6. [in Russian].
13. Nef'odova OO. Viznachennya vplivu atsetatu svintsyu na khíd kardíogenezu shchura v yeksperimentí. Vísnik problem bíologíí í meditsini. 2014;4(114):243-6. [in Ukrainian].
14. Fofanova lYu. Rol' vitaminov i mikroelementov v sokhranenii reproduktivnogo zdorov'ya. Ginekologiya. 2005;(4). Dostupno: http://www. consilium-medicum.com /media/ gynecology [in Russian].
15. Shatorna VF. Yeksperimental'ne doslídzhennya yembríotoksichností atsetatu svintsyu ta nanozolota. Vísnik problem bíologíí í meditsini. 2013;2(2):154-9. [in Ukrainian].
16. Prokhorova YeYu, Shatornaya VF, Garets VI. Vliyaniye soyedineniy svintsa na morfofunktsional'nyye osobennosti pochek v ontogeneze. Ukrainskiy zhurnal meditsini, bíologíí ta sportu. 2017;1(3):193-200. [in Russian].
17. Shimada H, Bare RM, Hochadel JF, Waalkes MP. Testosterone pretreatment mitigates cadmium toxicity in male C57 mice but not in C3H mice. Toxicology. 1997;1-3(116):183-91.
18. Gozhenko AI, Dolomatov SI, Romaniv LV. Znacheniye vozrastnykh osobennostey v reaktsii pochek krys na odnokratnoye vvedeniye dikhlo-rida kadmiya. Bukovins'kiy medichniy visnik. 2003;192:27-31. [in Russiаn].
19. Karchauskas VYu, Kotyuzhinskaya SG. O nefrotoksicheskikh effektakh razlichnykh doz khlorida kadmiya. Aktual'ni problemi transportnoi meditsini. 2006;2:47-9. [in Russiаn].
20. Gozhenko AI. Patogenez toksicheskikh nefropatiy. Aktual'ni problemi transportnoi meditsini. 2006;2:9-15. [in Russiаn].
21. Kryshtal' NV. Patohenetycheskye mekhanyzmy endotoksycheskoy nefropatyy. Aktual'ni problemy transportnoyi medytsyny. 2006;2:34-7. [in Russiаn].
22. Magalyas VN. Osobennosti toksicheskikh nefropatiy, vyzvannykh solyami rtuti, platiny, kadmiya, zolota. Problemy patologii v eksperimente i klinike. L'vov. 1991;13:47-8. [in Russiаn].
23. Foulkes EC. Metallothionein and glutathione as determinants of cellular retention and extrusion of Cd and Hg. Life Sci. 1993;52:1617-20.
24. Murakami M, Cain K, Webb M. Cadmium-metallothionein induced nephropathy: a morphological and autoradiographic study of cadmium distribution, the development of tubular damage and subsequent cell regeneration. Journal of Applied Toxicology. 1983;3(5):237-44.
25. Shafran LM, Bol'shoy DV. «Epitelial'naya bolezn'» kak morfofunktsional'naya osnova nefrotoksichnosti rtuti. iV chitannya im. V.V. Pidvisots'kogo: 2005 May Materialy nauchnoy konferentsii 26-27 maya 2005 g. Odessa; s. 16-9. [in Russiаn].
26. Shafran LM. Rol' apoptoza v patogeneze toksicheskikh nefropatiy. Aktual'ni problemi transportnoi meditsini. 2006;2:15-25. [in Russiаn].
27. Shkumbatyuk OY, Shkumbatyuk RS, Lozovits'ka TM, Zubik SV. Yekotoksichniy trivaliy vpliv kadmiyu na gematologichni pokazniki u shchuriv. Naukoviy visnik LNUVMBT imeni S.Z. Gzhits'kogo. 2010;12(3):201-5. [in Ukrainian].
28. Bol'shoy DV, Pykhteyeva YeG. Trudnosti pri opredelenii soderzhaniya metallov v bioubstratakh lits, professional'no kontaktiruyushchikh s tyazhelymi metallami. Aktual'ni problemi gigieni pratsi, profesiynoi patologii i medichnoi yekologii Donbassu: zb. statey. Donetsk: «Kashtan»; 2005. s. 298-301. [in Russiаn].
29. Piroga LA, redaktor. Nikula TD. Toksichni nefropatii: Klinichna nefrologiya. K.: Zdorov'ya; 2004. s. 379-84. [in Ukrainian].
30. Chan HM, Satoh M, Zalups RK, Cherian MG. Exogenous metallothionein and renal toxicity of cadmium and mercury in rats. Toxicology. 1992;76(1):15-26.
МОРФОГЕНЕЗ НИРОК П1Д ВПЛИВОМ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В (ОГЛЯД ДАНИХ Л1ТЕРАТУРИ) Нефьодова О. О., Азаров О. I.
Резюме. В статт представлено огляд наукових публтацш за проблемою впливу сполук важких металГв на морфофункцюнальний стан нирок та морфогенез змш пстолопчно'Г будови нирок. ПроаналГзовано отримаш дан щодо впливу рГзних доз кадмш та свинцю на стан базових пстохГмГчних реакцш в оргашзмГ в цшому i нирках зокрема. Визначено, що наукових вщомостей щодо впливу важких металГв на загальний хщ ембрю-генезу та органогенезу нирок вкрай недостатньо, а висвГтлеш результати дослщжень е суперечливими та не стосуються впливу кадмш на розвиток нирок в ембрюнальному перюдк Ключовi слова: кадмш, свинець, нирка, ембрюн, ембрюгенез.
МОРФОГЕНЕЗ ПОЧЕК ПОД ВЛИЯНИЕМ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ (ОБЗОР ДАННЫХ ЛИТЕРАТУРЫ) Нефедова Е. А., Азаров А. И.
Резюме. В статье представлен обзор научных публикаций по проблеме влияния соединений тяжелых металлов на морфофункциональное состояние почек и морфогенез изменений гистологического строения почек. Проанализированы полученные данные о влиянии различных доз кадмия и свинца на состояние базовых гистохимических реакций в организме в целом и почках в частности. Определено, что научных сведений о влиянии тяжелых металлов на общий ход эмбриогенеза и органогенеза почек крайне недостаточно, а представленные результаты исследований противоречивы и не касаются влияния кадмия на развитие почек в эмбриональном периоде.
Ключевые слова: кадмий, свинец, почка, эмбрион, эмбриогенез.
MORPHOGENESIS OF THE KIDNEYS UNDER THE INFLUENCE OF HEAVY METALS (REVIEW OF THE LITERATURE) Nefodova O. O., Azarov O. I.
Abstract. The article reviews the publications on the effect of heavy metal compounds on the morphofunctional state of the kidneys and the morphogenesis of changes in the histological structure of the kidneys. Today, the compounds of cadmium and lead are the main part of heavy metals that form the ecological crisis of the planet.
In biological systems, heavy metals, pesticides, nitrates and nitrites and other anthropogenic pollutants migrate. The need to develop a comprehensive including toxicological analysis of a particular substance or compound, given substance content in environmental objects and food products is relevant for both adults and the developing organism. Ukraine is a country with a high level of negative environmental consequences of production activities, and therefore the problem of protecting the environment and caring for the health of the population of industrial regions requires priority solutions. All of the above indicates the need to study the morphogenetic changes in the kidneys that occur in embryogenesis and in the early stages after birth when exposed to heavy metals.
The target of the study is to reveal the literary scientific data concerning morphogenetic changes in renal and embryonic rats under the influence of cadmium compounds in the experiment. The common mechanism in the pathogenesis of kidney diseases under the influence of xenobiotics is traditionally considered damage to the glomeruli, followed by a decrease in the mass of the functioning renal parenchyma. At the same time, the compulsory and leading mechanism of nephrotoxic action of heavy metals, other nephrotropic compounds is the destruction of proximal tubules with inhibition of transport of inorganic and organic substances, water.
A number of experimental studies and clinical analyzes have shown that, together with a specific effect on the kidneys of each of the factors studied, their common pathogenetic mechanisms are present in their effects. Most likely, the same histogenetic changes will also occur in the embryo when the mother is primed with cadmium or other heavy metals. But we have not found any data on the effect of cadmium salts on the development of the kidney in embryogenesis in accessible scientific literature.
The identification of the mechanism of the effect of cadmium compounds on the development of organs and tissues in the process of ontogeny and the spectrum of the formation of possible developmental defects is of a multistage nature and the development of experimental models of influence on embryogenesis is one of the central tasks of modern embryology and medicine.
Thus, the analysis of data from literature sources and previous studies at the Department of Clinical Anatomy, Anatomy and Operative Surgery allows us to single out the following conclusions: According to the presented results of scientific experimental and clinical studies, the problem of the effect of heavy metals on the parenchymal organs is poorly researched and relevant.
Scientific evidence on the effect of heavy metals on the general course of embryogenesis and organogenesis is extremely inadequate, and the results of research are illusory and contradictory and do not concern the influence of cadmium on the development of the kidneys.
Investigation of the influence of cadmium and lead on embryogenesis should be carried out taking into account the dose-dependent effect, duration, mode of administration. The morphofunctional state of organs and systems of organs after the birth of embryos (the postnatal period) in the conditions of cessation of the influence of the negative factor remain untouched.
Key words: cadmium, lead, kidney, embryo, embryogenesis.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 26.02.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-27-30 УДК 616.36-008:546.48:591.3 Нефьодова О. О., Блишко Д. В.
ВПЛИВ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧ1НКИ
(ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ) ДЗ «Дншропетровська медична академт МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана зпдно теми кафе-дрально'| науково'| роботи «Морфофункцюнальний стан оргашв i тканин експериментальних тварин та людини в онтогенезi в нормi та пщ впливом зовшш-шх i внутршшх чиннимв», № державно'| реестраци 0117и003181.
Вступ. Змша стану навколишнього середовища в промислово розвинених кражах спонукае проводи-ти штенсивне вивчення впливу еколопчних факторiв на бюлопчш об'екти. Зростання урбашзацп немину-че призводить до ускладнення еколопчно'Г обстановки в мiстах, на площах, зайнятих промисловими пщ-приемствами, транспортними мапстралями, а також на прилеглих до них територiях. Еколопчне неблаго-получчя бшьшосл краш Св^у на сьогодшшнш день е одним iз провщних чиннишв та фактором ризику для здоров'я [1,2,3,4].
Серед найбтьш небезпечних техногенних за-бруднимв довкшля прюритетне положення займа-ють важк метали, в першу чергу - свинець, кадмш, ртуть [5,6,7]. Тому особливий штерес для сучасно'| ме-дично'| науки представляе вивчення функцюнальних можливостей захисних систем, що попереджують надходження в оргашзм ксенобютимв або сприяють |'х дезактивацп [8,9,10,11]. Тривалий контакт з токси-
кантами, навпъ на рiвнi порогових та шдпорогових значень, призводить до порушення функцюнування як дорослого оргашзму так i призводить до форму-вання внутршньоутробних дизадаптивних процеав.
Сполуки кадмш на сьогодш е часткою важких металiв, що знаходяться в бюлопчних системах та формують еколопчну кризу планети, з найбшьшим ризиком отруення кадмiем пов'язана дiяльнiсть пра-^внимв металургiчноí промисловостi та у виробни-цтвi акумуляторiв. Кадмiй як забруднювач навколишнього середовища i класичний токсикант продовжуе залишатися в центрi уваги не ттьки екологiв, токси-кологiв i гiгiенiстiв, але також патолопв i клiнiцистiв, що представляють рiзнi галузi медицини [12,13,14]. За даними л^ератури експериментально визначено токсичш та терапевтичнi дози деяких речовин, але на сьогодшшнш день невивченими залишаються дози, що е шкщливими для ембрюшв, а також неви-явленими е спектр вад розвитку, що виникають шд дiею того чи шшого ксенобiотика [3,15,16]. Актуальною задачею е визначення морфолопчних змш, що виникають в органiзмi пiд дiею сполук кадмiю як в пренатальному так i в постнатальному онтогенезк Виявити спектр порушень при впливi солей кадмiю у рiзних дозах на морфологiчну структуру паренхiма-
