CC BY
52МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИИ СТАН ФУТБОЛІСТІВ 8-1G РОКІВ У РІЗНІ ПЕРІОДИ ПОЧАТКОВОЇ
ПІДГОТОВКИ
Гурінович Х.Є., Трач В.М., Зіхор А.У, Чорнобай І.М.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотація. Оцінено морфофункціональний стан футболістів 8-l0 років у різні періоди початкової підготовки. У дослідженні взяли участь 20 дітей 8-l0 років. Вивчено показники фізичного розвитку, антропометричних індексів, функціонального стану дихальної, серцево-судинної та сечовидільної систем. Розроблено моделі взаємозв’язку між досліджуваними показниками. Наявність достовірних кореляційних взаємозв’язків між показниками морфофункціонального стану футболістів свідчить про правильність побудови тренувального процесу впродовж періодів базової підготовки.
Ключові слова: футболісти 8-l0 років, морфо-функіцональний стан, антропометричні індекси, моделі взаємозв’язку між показниками. Аннотация. Гуринович Х., Трач В., Зихор А., Чорнобай И. Морфофункциональное состояние футболистов 8-10 лет в разные периоды начальной подготовки. Оценено морфофункциональное состояние футболистов 8-l0 лет в разные периоды начальной подготовки. В исследовании приняли участие 20 детей 8-l0 лет. Изучены показатели физического развития, антропометрических индексов, функционального состояния дыхательной, сердечно-сосудистой систем. Разработана модель взаимосвязи между исследуемыми показателями. Наличие достоверных корреляционных взаимосвязей между показателями морфофункционального состояния футболистов свидетельствует о правильности построения тренировочного процесса в течение периодов базовой подготовки.
Ключевые слова: футболисты 8-l0 лет, морфо-функциональное состояние, антропометрические индексы, модели взаимосвязи между показателями.
Annotation. Gurinovych H., Trach V., Zihor A., Chornobaj I. Morphofunctional state of football players 8-10 years old in the different periods of basis training. It is appreciated morpho-functional state of football players of 8-l0 years in different periods of initial preparation. 20 children 8-l0 years old have taken part in examination. Parameters of physical development, anthropometric indexes, functional state of respiratory, cardiovascular systems are investigated. The model of correlation between examined parameters is developed. The availability of reliable correlations between parameters morpho-functional states of football players testifies to correctness of construction of training process during periods of base preparation.
Key words: football players 8-l0 years old, morpho-functional state, anthropometrics indices, models of correlation indices.
Вступ.
Футбол - один із найпоширеніших та найулюбленіших видів спорту як серед дітей, так і серед дорослого населення. Ця гра має значний вплив на організм футболістів. Вона сприяє розвитку рухових якостей, вдосконаленню обміну речовин, системи кровообігу, дихання, виділення тощо. Футбол - потужний засіб зміцнення здоров’я, підвищення працездатності та росту спортивної майстерності [2, 9].
В результаті аналізу науково-методичної літератури з футболу виявлено, що до проблеми фізичної підготовленості, технічної та тактичної підготовки юних футболістів зверталися чисельні науковці та тренери-практики: Бойченко Б.М., 2003 [1]; Волков Л.В., 2002 [2]; Дулібський А.В., Фалес Й.Г. 2001 [5]; Пшебильські В., 1998 [7].
Вивчення матеріалів, що характеризують особливості футболу та його вплив на організм юних спортсменів дозволяє стверджувати, що сучасний юнацький футбол розвивається шляхом підвищення вимог до всіх сторін підготовленості юних футболістів. В процесі змагальної боротьби на організм юних спортсменів діють значні за величиною і тривалістю навантаження, які вимагають максимальної мобілізації можливостей організму та висувають серйозні вимоги до підготовленості юних футболістів. Проте необхідно пам’ятати, що поряд із вдосконаленням техніко-тактичної підготовленості, важливим завданням навчально-тренувального процесу є продумане підвищення функціональних можливостей юних футболістів. У результаті довгострокової адаптації до фізичних навантажень виявляються специфічні функціональні зміни, що підкріплюються морфологічною та функціональною перебудовами у системах організму [1, 5]. Це питання є актуальним і для футболу.
Нами не виявлено інформації, яка стосувалася
© Гурінович Х.Є., Трач В.М., Зіхор А.У, Чорнобай І.М., 2009
б детального та різнобічного дослідження морфофункціонального стану футболістів 8-10 років. Саме тому це стало предметом наших досліджень [3].
Дослідження проводилися відповідно до теми «Біохімічні критерії адаптаційних можливостей систем організму спортсменів у видах спорту швидкісно-силової спрямованості» (номер держреєстрації
010би012609) Зведеного плану науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: оцінити морфо-
функціональний стан футболістів 8-10 років у різні періоди початкової підготовки та на цій основі розробити моделі взаємозв’язку між досліджуваними показниками.
Об'єкт дослідження - початкова підготовка юних футболістів.
Предметдослідження-морфо-функціональний стан футболістів 8-10 років у різні періоди початкової підготовки.
Завдання дослідження:
1. Визначити показники фізичного розвитку та соматотип футболістів 8-10 років у різні періоди початкової підготовки.
2. Визначити функціональний стан дихальної, серцево-судинної та сечовидільної систем впродовж різних періодів початкової підготовки футболістів 8-10 років.
3. Розробити моделі взаємозв’язку між показниками морфо-функціонального стану футболістів 8-10 років у різні періоди початкової підготовки.
Методи дослідження: Аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури; антропометричні дослідження (визначення зросту, маси тіла, обводу грудної клітки, індексів Кетле, Бругша та пондерального [8]; медико-біологічні методи досліджень (спірометрія, пульсометрія, визначення ін-
дексу Скібінскі, проведення функціональної проби Руф’є, дослідження сечі: визначення питомої ваги, рН, вмісту білка та креатиніну) [6, 8]; методи математичної статистики.
Дослідження проведені на базі Перечинської школи-інтернату для дітей-сиріт, які позбавлені батьківських піклувань (Закарпатська область). У дослідженні взяли участь 20 дітей 8-10 років. Антропометричні та медико-біологічні дослідження проведені у медичних кабінетах вищевказаних шкіл. Біохімічні дослідження виконані на базі наукової лабораторії кафедри біохімії та гігієни Львівського державного університету фізичної культури.
Результати дослідження та їх обговорення.
У зимовий період підготовки зріст футболістів складав 131±0,62 см, маса тіла - 30,2±1,04 кг, обвід грудної клітки - 63±0,82 см. Не виявлено достовірної відмінності від вікової норми у результатах зросту та обводу грудної клітки футболістів. Достовірна відмінність зафіксована лише за величиною маси тіла, вікова норма якої складає 34 кг (р<0,05). У весняний період підготовки зафіксоване лише збільшення маси тіла футболістів: в середньому вона становить 31±0,56 кг (р>0,05) та обводу грудної клітки на 0,5 см (р>0,05). У літній період підготовки зріст збільшився на 2 см, маса тіла - на 1 кг, обвід грудної клітки - на 0,5 см (р>0,05). Маса тіла футболістів зростає, проте не досягає величини вікової норми. В осінній період підготовки зріст збільшився на 1 см, маса тіла - на 0,2 кг, обвід грудної клітки - на 1 см (р>0,05).
На основі антропометричних даних для поглибленого аналізу морфо-функціонального стану футболістів нами використано обчислення антропометричних індексів: Кетле, Бругша та пондерального. Отримані нами середні значення індексу Кетле футболістів у досліджувані періоди часу достовірно відрізняються від величин їх вікової норми і становлять відповідно: 210±0,15; 215±0,89; 220±1,12 та 223±1,07 г/см -1 (р<0,05) відповідно. Це підтверджується і нижчими показниками маси тіла при стандартних антропометричних обстеженнях.
Результати індексу Бругша вказують, що серед футболістів переважають діти із вузькою грудною кліткою. Достовірних змін впродовж періодів базової підготовки цей індекс не зазнав. Його величини впродовж дослідження складали 47±0,28; 49±0,34; 49±0,39; 50±0,45; 50±0,41 для зимового, весняного, літнього та осіннього періодів підготовки (р>0,05).
Середні значення пондерального індексу футболістів достовірно не відрізняються від вікової норми як у зимовий, весняний, літній та осінній періоди початкової підготовки і становлять відповідно 22±0,12; 22,8±0,32; 23,4±0,25; 23,6±0,24 (р>0,05) [4].
У футболістів у зимовий період підготовки величина ЖЄЛ становила 1450,00±24,12 мл (нижче вікової норми на 250 мл) (р<0,05), у весняний період
- 1480,00±13,81 мл (нижче вікової норми на 220 мл) (р<0,05), у літній період - 1500,00±10,12 мл (нижче вікової норми на 200 мл) (р<0,05), в осінній період -1550,00±10,36 мл (нижче вікової норми на 150 мл), (р>0,05).
Частота серцевих скорочень у стані спокою футболістів достовірно не відрізнялася від вікової норми у досліджувані періоди часу. Так, у зимовий період підготовки вона становила 82,00±0,28 уд/хв., у весняний - 78,02±1,15 уд/хв., у літній - 80,26±2,10 уд/ хв., в осінній - 80,00±0,46 уд/хв. (р>0,05).
Величина індексу Скібінскі у зимовий період часу становила 19,00±0,58 ум.од., у весняний
- 20,10±0,46 ум.од, у літній - 20,10±0,46 ум.од та в осінній - 25,02±1,14 ум.од. Отримані результати дозволяють говорити, що функція дихальної та серцево-судинної систем футболістів оцінюється «задовільно» у всі досліджувані періоди. Прослідковується тенденція до покращення результатів при заняттях футболом.
Результати фізичної працездатності за величиною індексу Руф’є у зимовий період часу дозволили виявити, що у 20% футболістів вона незадовільна, у 50% - задовільна, у 20% - середня, у 10% - добра, високої працездатності виявлено не було. У весняний період часу у 20% футболістів вона незадовільна, у 45% - задовільна, у 25% - середня, у 10% - добра, високої працездатності виявлено не було. У літній період часу у 15% футболістів вона незадовільна, у 40%
- задовільна, у 25% - середня, у 15% - добра, у 5% -висока. У осінній період часу у 10% футболістів вона незадовільна, у 40% - задовільна, у 25% - середня, у 15% - добра, у 10% - висока.
Біохімічні дослідження дозволили отримати наступні результати [4]. Спостерігаємо, що у зимовий період підготовки питома вага сечі в середньому складала 1,012±0,25 г/см3, у весняний період підготовки -1,014±0,15 г/см3, у літній - 1,015±0,20 г/см3, в осінній
- 1,014±0,10 г/см3. Достовірних змін у величині даного показника не зафіксовано, він знаходиться у межах вікової норми (р>0,05). Щодо показника рН сечі, то у зимовий період підготовки вона складала 6,5; у весняний - 6,4; у літній - 6,5; в осінній - 6,2. Результати знаходяться у межах норми (р>0,05). Білка в сечі не виявлено впродовж усіх періодів підготовки, що вказує на те, що фізичні навантаження під час тренувальних занять та змагань відповідають функціональним можливостям організму футболістів.
У стані спокою (до гри) величина екскреції кре-атиніну у зимовий період становила 0,19±0,06 г/добу (27% норми), у весняний період - 0,22±0,04 г/добу (31,43% норми), у літній період - 0,23±0,11 г/добу (32,86% норми), в осінній - 0,31±0,12 г/добу (44,29% норми). Спостерігаємо достовірну відмінність отриманих результатів із віковою нормою для даного показника (р<0,05).
Після гри отримано наступні результати даного показника: у зимовий період часу - 0,28±0,08 г/добу (40% норми), у весняний - 0,26±0,08 г/добу (37,14% норми), у літній - 0,28±0,09 г/добу (40% норми), в осінній - 0,38±0,05 г/добу (54,29% норми). Отже, спостерігаємо зростання величини екскреції креатиніну, проте вона лише в осінньому періоді становить половину вікової норми, а в інших періодах результати зростають несуттєво (р<0,05). Величина екскреції креатиніну як до початку тренувань, так і після них
не досягає вікової норми (р<0,05), хоча і зазнає позитивної тенденції. Це, ймовірно, пов’ язано із нижчими показниками маси тіла досліджуваних футболістів, а також із недостатньою величиною навантажень у тренувальному періоді.
Усього нами було опрацьовано 54 результати, які включають показники фізичного розвитку (зріст, маса тіла, обвід грудної клітки), антропометричні індекси (індекс Кетле, Бругша, пондеральний), величина ЖЄЛ, ЧСС, комплексна оцінка стану дихальної та серцево-судинної системи (індекс Скібінскі), фізична працездатність, біохімічні показники сечі (питома вага, рН сечі, наявність білку в сечі, величина екскреції креатиніну).
Найбільшу кількість взаємозв’язків між показниками морфо-функціонального стану футболістів зафіксовано у зимовий, осінній та весняний
періоди, дещо меншу - у літній період базової підготовки. Так, у зимовий період підготовки найбільше взаємозв’язків виявлено між показниками зросту, маси тіла, обводом грудної клітки, індексом Кетле. У весняний - між показниками зросту, обводом грудної клітки, індексом Скібінскі, Бругша, рН сечі, фізичною працездатністю, величиною екскреції креатиніну у стані спокої. В осінній період підготовки - між показниками маси тіла, зросту, життєвою ємністю легень, фізичною працездатністю, частотою серцевих скорочень, рН сечі, індексами Кетле, Бругша, пон-деральним. У літній період - між показниками маси тіла, життєвою ємністю легень, зростом та рН сечі. На основі отриманих коефіцієнтів кореляції побудовані узагальнені моделі взаємозв’ язку між показниками морфо-функціонального стану футболістів у різні пе-
Питома вага сечі
Фізична Маса тіла Зріст
працезд.
ЧСС
,/
ОГК і ' .. \ \ \ у \ ЖЄЛ
▼ / ч : ^ ^ V
/
Індекс / ! \ "" \ / 4 х \ ^ Індекс Кетле
Скібінскі
Креат. після гри
Індекс Бруг-ша
Креат. у Ч* Пондер.
спокої рН сечі ^ * індекс
Рис. 1 Модель взаємозв ’язку між показниками морфо-функціонального стану футболістів 8-10 років у зимовий період початкової підготовки
Питома вага сечі
Фізична
працезд.
Маса тіла
Зріст
ЧСС
ОГК
V
Індекс
Скібінскі
С
і
Індекс Кетле
Креат. після гри
— -
Креат. у спокої ■■лЬг— рН сечі Т- А."" Пондер. індекс
А
'ґ
[Індекс Бруг-ша
Рис. 2 Модель взаємозв ’язку між показниками морфо-функціонального стану футболістів 8-10 років у весня-___________________________________ний період початкової підготовки__________________________________
^ Фізична пра- Маса тіла Зріст
Пиіома вага цезд. ЧСС
сечі Г —^ ** : *
/ і 12. ... ■ ^ дУ "■■ ■ і ч- ........ '"■■■••А
ОГК
>■
Індекс
Скібінскі
Креат. після гри
а Креат. у спокої
\
ЖЄЛ
\
Індекс Кетле
А
-У-
"А----
рН сечі
А
V______У
Індекс Бругша
Пондер. індекс
Рис. 3 Модель взаємозв ’язку між показниками морфо-функціонального стану футболістів 8-10 років у літній
період початкової підготовки
ОГК
Індекс
Скібінскі
Креат. після гри
Питома вага сечі цезд. / Маса тіла Зріст ЧСС
Індекс Бругша
Креат. у спокої Пондер. індекс
рН сечі
Рис. 4 Модель взаємозв ’язку між показниками морфо-функціонального стану футболістів 8-10 років в осінній
період початкової підготовки
ріоди початкової підготовки: у зимовий період рис. 1.; у весняний - рис. 2.; у літній - рис. 3.; в осінній - рис.
4. Сильний кореляційний зв’язок позначено суцільною лінією, середній - крапочками, слабкий - штрих пунктиром.
Висновки:
1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що одним із важливих критеріїв підготовки спортсменів у будь-якому виді спорту є динаміка
функціональних показників. У результаті довгострокової адаптації до фізичних навантажень виявляються специфічні функціональні зміни, що підкріплюються морфологічною та функціональною перебудовами у системах організму. Не виявлено інформації, яка стосувалася б детального та різнобічного дослідження морфо-функціонального стану 8-10-річних футболістів, саме тому обрана тема потребує розгляду.
2. Показники фізичного розвитку 8-10-річних
футболістів, окрім маси тіла, достовірно не відрізняються від норми для даного віку дітей. Приріст показників впродовж періодів дослідження відповідає віковим нормам. Величина індексів Кетле, Бругша та пондерального свідчать про те, що у обстежуваних футболістів існує невідповідність маси тіла його довжині, у переважної більшості виявлено вузьку грудну клітку та середній фізичний розвиток.
3. Заняття футболом позитивно відображаються на функціональному стані дихальної системи, на що вказує позитивна тенденція зростання величини життєвої ємності легень впродовж періодів базової підготовки, яка поступово досягає вікової норми (р>0,05). Це свідчить про збільшення резервних можливостей організму. Функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи за величиною індексу Скібінскі оцінюється «задовільно», хоча і виявлено тенденцію до покращення результатів впродовж періодів дослідження. Частота серцевих скорочень у стані спокою достовірно не відрізняється від вікової норми у досліджувані періоди базової підготовки (р>0,05).
Показники фізичної працездатності під впливом занять футболом мають позитивну динаміку.
4. Обмінні процеси організму футболістів близькі до норми. Питома вага сечі впродовж періодів підготовки перебуває в межах норми, її рН оцінюється як слабокисла. Білка у сечі не виявлено. Величина екскреції креатиніну як до початку тренувань, так і після них не досягає вікової норми (р<0,05), хоча і зазнає позитивної тенденції. Це, ймовірно, пов’язано із нижчими показниками маси тіла досліджуваних футболістів, а також із недостатньою величиною навантажень у тренувальному періоді.
5. Розроблено моделі взаємозв’ язку між показниками морфо-функціонального стану 8-10-річних футболістів. За отриманими результатами виявлено найбільшу кількість взаємозв’ язків між показниками
зросту, маси тіла, обводом грудної клітки, рН сечі, фізичною працездатністю, індексами Кетле, Бругша, пондеральним, що дає підставу вважати їх профільними для цієї обстежуваної групи спортсменів. Наявність достовірних кореляційних взаємозв’язків між показниками морфо-функціонального стану 8-10-річ-них футболістів свідчить про правильність побудови тренувального процесу впродовж періодів базової підготовки.
В подальшому нами заплановане надання практичних рекомендацій щодо оптимізації морфо-функціонального стану юних спортсменів під впливом занять футболом.
Література
1. Бойченко Б. М. Вихідні положення спортивного відбору футболістів / Практикум з футболу / Б. М. Бойченко - К. : Науково-методичний комітет ФФУ, 2003. - 86 с.
2. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта / Л. В. Волков. - К. : Олимпийская литература, 2002. - 294 с.
3. Гурінович Х. Є., Зіхор А. У До питання про показники морфо-функціонального стану юних футболістів / Х. Є. Гурінович, А. У. Зіхор // Здоровий спосіб життя : зб. наук. ст. - Л., 2007. Вип. 22. - С. 19-21.
4. Гурінович Х. Динаміка показників морфо-функціонального стану юних футболістів у зимовий, весняний та літній періоди / Х. Гурінович, А. Зіхор, В. Трач // Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві : монограф. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 60-64.
5. Дулібський А. В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу. Федерація футболу України / А. В. Дулібський. - К., 2001. - 130 с.
6. Колб В. Г. Клиническая биохимия / В. Г. Колб, В. С. Камышников. - Минск, 1995. - 310 с.
7. Пшебильскі В. Комплексний контроль у системі багаторічної підготовки футболістів дитячого та юнацького віку: Автореф. дис. ... д-ра наук з фіз. вих. і спорту. - К., 1998. - 29 с.
8. Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школярів / Л. П. Сергієнко. - К. : Олімпійська література, 2001. - 438 с.
9. Bergier J. Pilka nozna dzieci i mlodziei'zy / Bergier J. - Warszawa, AWF, 1998. - 135 s.
10. Saltin B. Cardiovascular and pulmonary adaptation to physical activity / Saltin B. // Exercise, Fitness, Health. - Champaign : Human Kinetic Books, 1998. - P. 187-203.
Надійшла до редакції 18.06.2009р.
gurin_kristi@ukr.net
