CC BY
36
1.Гариб Ф. Ю. Микробиологическая диагностика дисбактериоза кишечника и его коррекция при помощи бактерийных препаратов «Ором» и «Бифидумбактерин-L» / Ф. Ю. Гариб, И.Э. Норбаева, А.М-Т. Бектемиров [и др.]. - Методическая рекомендация.- Ташкент. - 1994. - 13 с.
2.Исмоилов С.Р. Нарушение активности пищеварительных ферментов поджелудочной железы на фоне сенсибилизации и их коррекция антигистаминными препаратами / И.Р. Исмоилов // Здобутки клтачно! i експериментально! медицины. - 2006. №1. - С 54-58.
3.Полосьянц О.Б. Антигистаминные препараты: от димедрола к телфасту. / О.Б. Полосьянц, Е.Г. Силина, Л.С. Намазова // Лечащий врач. - 2001. - №.3, С.32-37.
4.Хоулт Дж. Краткий определитель бактерий Берги / Дж. Хоулт. - М.: «Мир». - 1994. - 496 с.
5.Шатерников В.А. Экспериментальное воспроизведение анафилаксии / В.А. Шатерников, И.Н. Марокко, Н.Н. Пятницкий [и др.] // Вопросы Питания. - 1982. №2. - С. 27-31.
6. Шахмарданов М.З. Важность ликвидации очага и синхронизации коррекции нарушений микрофлоры кишечника у больных шигеллезом / М. З. Шахмарданов, В. М. Бондаренко, Н. П. Исаева // Журнал микробиологии - 1998. -№ 6 - С. 71 -73.
7.Hunter J.O. A review of the role of the gut microflora in irritable bowel syndrome and the effects of probiotics. / J. O. Hunter, J.A. Madden // Br. J. Nutr., - 2002. - Vol. 88 (suppl. 1). - 6 C.
8.Lowry O. H. Protein measurement with the folin phenol reagent. / O.H. Lowry, N. J. Rosenbrough, A. L. Farr [et al.] // J. Biol. Chem., - 1951. Vol.193. № 1. P.265-275.
ПОРУШЕННЯ НОРМАЛЬНО1 М1КРОФЛОРИ КИШЕЧНИКУ ЩУР1В НА ТЛ1 ХАРЧОВО1 АНАФИЛАКСИИ I IX КОРЕКЦ1Я 1смошов С. Р., Карiмова Д. Ш., Ахмедова Н. М., 1бадуллаев
Б.
У дослщах на бших щурах на тлi експериментально! моделi харчово! анафшаксп спостерталися в домино! ступеня дисбютичт порушення в нормальнш мiкрофлорi тонкого i товстого кишечника. Фенкарол та задитен, введет з лжувальною метою тсля анафшаксп, справляли пом^ний коригуючий дто на зазначеш порушення. Виявлено, що по лiкувальному ефекту фенкарол незначно перевершуе задитен. Але, вони не зможуть достатньою мiрою вiдновити спостережуват порушення в кишково! мiкрофлори, викликат анафiлаксiею
Ключовi слова: харчова анафшакЫя, мiкрофлора кишечника, фенкарол, задитен .
Стаття надiйшла 18.02.2014 р.
DISTURBANCE OF NORMAL INTESTINAL FLORA OF RATS ON A BACKGROUND OF FOOD ANAPHYLAXIS AND THEIR CORRECTION Ismoilov S.R., Karimova D.SH., Ahmedova N.M., Ibadullaev B.
In experiments with white rats against experimental model of food anaphylaxis observed a marked degree disbiotic violations in the normal flora of the small and large intestines. Fencarole and zaditen, introduction for therapeutic purposes after anaphylaxis, had a notable effect on correctiny the violations. Revealed, that the effect of the treatment on fencarole slightly exceed zaditen. But, they can not sufficiently restore the observed irregularities in the intestines microflora induced anaphylaxis.
Key words: food anaphylaxis, intestinal microflora, fencarole, zaditen.
Рецензент Лобань Г. А.
УДК 611.814.1+616.379-008.64
МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬН1 ЗМ1НИ ДУГОПОД1БНОГО ЯДРА Г1ПОТАЛАМУСА НА РАНН1Х СТАД1ЯХ РОЗВИТКУ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО Д1АБЕТУ
На 14-у добу розвитку стрептозотоцинового дiабету в дугоподiбному ядрi гiпоталамуса спостерiгалися компенсаторно-пристосувальнi процеси у вщповщь на гiперглiкемiю, якi характеризувалися морфолопчними ознаками пiдвищення функцiональноi' активност його нейронiв, а саме, збшьшенням площi нейронiв, !х ядер, гiпертрофiею бшок-синтезуючого апарату i зростанням об'емно! щiльностi в них нейросекреторних гранул. На 28-у добу проткання експериментального цукрового дiабету в нейронах вiдмiчались дистрофiчно-деструктивнi змiни, якi розвивались на тлi дiабетичноi' мiкроангiопатii' i явищ сателiтозу. Все це призводило до зменшення функцiональноi' активностi нейротв, що пiдтверджувалося достовiрним зменшенням об'емно! щшьност в них нейросекреторних гранул.
Ключовi слова: дугоподiбне ядро, стрептозотоциновий цукровий дiабет.
Робота е фрагментом НДР "Морфофункщоналъна характеристика деяких оргашв та функщоналъних систем при цукровому дiабетi в постнаталъному перiодi онтогенезу" (номер держреестраци 0109и001106) та "Оптимiзацiя комплексного л^вання морфологiчнихушкодженъ травноХ, ендокринноХ та сечостатевоХ систем при цукровому дiабетi" (номер держреестраци 0113и000769).
Цукровий д1абет (ЦД) е одшею 1з важливих медико-сощальних проблем у цшому свт та першим серед ендокринних захворювань, де частота його сягае 70 %. У пошуках нових ефективних метод1в лшування 1 профшактики даного захворювання останшм часом велику увагу дослвднишв зосереджено на вивченш рол1 нейропептид1в гшоталамуса та 1хньо1 участ в регуляци функци панкреатичних остр1вщв [7]. Так, нейрогормони середнього гшоталамуса, зокрема дугопод1бного ядра (ДЯ), впливають на екзо- 1
©Жураювська О.Я., 2014
122
ендокринну функцп тдшлунково! залози. Подразнення ДЯ викликае видiлення В-клiтинами iнсулiну [8], а нейропептид Y, який видiляеться нейронами цього ядра, впливае на синтез i секрецiю iнсулiну через ядра блукаючого нерва, бере участь у регуляцн процесiв споживання 1'ж1, секрецп контрiнсулярних гормонiв, утитзацл глюкози тканинами [2].
Метою роботи було встановлення морфофункщональних змiн дугоподiбного ядра гшоталамуса на 14 та 28 доби розвитку стрептозотоцинового дiабету.
MaTepi^ та методи дослiдження. Матерiалом для досл1дження послужив гiпоталамус 18 щур1в-самцiв лшп Вiстар 12-мюячного вiку, якi розподiлялися на 2 групи: контрольна (12 тварин), i експериментальна (6 тварин). У експериментальнш груш цукровий дiабет моделювали шляхом внутршньоочеревинного введення стрептозотоцину (6 мг на 100 гр), контрольшй грут тварин у еквiвалентнiй дозi внутршньоочеревинно вводили 0,1 М цитратний буфер з рН 4,5. Розвиток ЦД ощнювали за рiвнем глюкози, яку визначали з краплi кровi хвостово! вени за допомогою тест-смужок на глюкометрi фiрми "Асси-СЬес" (Нiмеччина).
На 14, 28 добу ввд початку експерименту забирали матерiал для досл1дження. Використали гiстологiчний (забарвлення за Нюслем), гiстохiмiчний (альдегiд-фуксином за Гоморi), електронно-мiкроскопiчний методи дослiдження. Для останнього методу дослiдження шматочки матерiалу фшсували у 2% розчиш чотириокису осмто, проводили та контрастували за загально прийнятою методикою. Вивчення матерiалу проводили на електронному мiкроскопi ПЭМ-125 К, при прискорюючш напрузi 75 кВ, з наступним фотографуванням при збшьшеннях вiд 1200 до 12000 разiв. Гiстологiчнi препарати вивчали пiд свггловим мiкроскопом МС 300 (ТХР) та фотографували за допомогою Digital camera for microscope DCM 900. Морфометрто здшснювали на вказаних препаратах за допомогою програмного забезпечення NIH USA " Image J" в ручному режим iз урахуванням збiльшень. Структурш змiни на певному етапi дослвдження аналiзували в 50 полях зору i визначали чисельну щiльнiсть нейрошв (ЧЩН), гли (ЧЩГ), капiлярiв (ЧЩК) i глiальний iндекс (Г1) на площi 0,01 мм2 ДЯ. Визначались площа профiльного поля нейронiв, 1'х ядер i коефiцiент форми (к/ф) останнiх та ядерно-цитоплазматичний iндекс (ЯЦ1). Нейросекреторний процес оцiнювали за показниками об'емно! щiльностi нейросекреторних гранул у нейронах (Vi = Pi / Pt [1]).
Комп'ютерне опрацювання даних проводилося за допомогою статистичного пакету Stat.Soft.Inc; Tulsa, OK, USA; Statistica 6.
Результати дослщження та ix обговорення. На 14-у добу розвитку стрептозотоцинового дiабету рiвень глюкози зростае до 13,57±0,36 ммоль/л (контроль 5,29±0,18 ммоль/л, р<0,001), а на 28-у добу до 15,13±0,37 ммоль/л (р<0,001), що вказуе на розвиток ЦД середнього ступеня важкостi. На 14-у добу експерименту ядра нейрошв просвгглюються i змiщуються на периферiю перикарюна. Зерна тигро!да нерiвномiрно розподiляються в нейроплазмг Вони утворюють скупчення по периферп перикарiона, тодi як навколо ядер, подекуди вiдмiчаеться хроматолiз i дрiбнi вакуолi. На 28-у добу бшьшють нейронiв набувають неправильно! форми. Ядра свгглих НК гiпохромнi, а темних, навпаки, гiперхромнi, контури останшх нечiтко визначаються. Спостерiгаються явища сателггозу, якi проявляються скупченнями глiоцитiв навколо змшених нейронiв i капiлярiв, що тдтверджуеться морфометрично, а саме, зростанням Г1 (табл. 1). Морфометрично вiдмiчаеться зменшення чисельно! щiльностi свiтлих нейрошв, при цьому кiлькiсть темних i вакуолiзованих збiльшуеться (табл. 1). Спостер1гаеться збiльшення площi ядер нейронiв ДЯ, порiвняно з контролем (табл. 2).
Таблиця 1
Кшьккш параметри структури ДЯ гшоталамуса при експериментальному ЦД (X±sd, n=6)
Термш Групи ЧЩН ЧЩН ЧЩГ ЧЩК Г1
ЦД тварин св1тл1 темн1 вакуол1зован1
14-а досл1д 14,2±2,39 11,3±0,43*- # 2,3±0,13*, # 2,9±0,17 11,8±0,27 1,6±0,24 0,78±0,02
доба контроль 15,4±0,38 14,1±0,32 1,3±0,21 2,7±0,15 11,6±0,34 1,7±0,25 0,75±0,03
28-а досл1д 13,7±0,69* 11,3±0,58* 2,4±0,17* 3,7±0,18* 12,5±0,29 1,6±0,13 0,91±0,04*, #
доба контроль 15,2±0,31 14,1±0,25 1,1±0,12 2,6±0,15 11,3±0,28 1,7±0,23 0,74±0,04
П р и м 1 т к и : * - р1зниця м1ж показниками контролю i дослщу тварин одн1е! в1ково1 групи; # - р1зниця пор1вняно з показниками попереднього термшу експерименту, р<0,05.
Таблиця 2
Морфометричт ^ показники нeйpонiв ДЯ при експериментальному ЦД (X±sd, n=6)_
Термш ЦД | Групи тварин
Площа ядра (мкм2)
К/ф ядра
Площа клггини (мкм2)
ЯЦ1
12-мкс. щур1
14 доба
досл1д
контроль
87,78±1,91*
70,65±2,46
0,71±0,02
0,72±0,01
222,29±1,57
218,34±6,54
0,65±0,08*
0,48±0,09
28 доба
досл1д
>,37±1,58*
0,72±0,02
235,64±3,67*
0,61±0,04*
контроль
71,43±1,52
0,71±0,02
216,59±1,37
0,49±0,06
Прим1тка . * - р1зниця м1ж показниками контролю i досл1ду, р<0,05.
На 14-у добу на ультраструктурному р1вш в свгглих нейронах ДЯ мае мюце гшертроф1я комплексу Гольдж1: збшьшення пухирц1в та вакуолей, серед яких 1нтенсивно утворюються програнули. Структурн1
елементи комплексу Гольдж! зустр1чаються як у бшяядернш зош, так 1 в перифершних ввддшах нейроплазми. В останнш, спостер1гаються л1зосоми, середнього розм1ру вакуол1, мультивезикулярш тшьця та невелика кшькють нейросекреторних гранул (НГ). Об'емна щшьнють НГ зростае до 0,68±0,03% (контроль 0,24±0,02%, р<0,01). Слад вадмгтити, що не у вах нейронах ДЯ ввдм!чаються так змши. Частина НК залишаеться незм1нною. У темних нейронах ввдм!чаеться карюрексис. Карюлема утворюе, глибок швапнаци, перинуклеарний проспр добре в1зуал1зуеться. Цистерни гранулярно! ендоплазматично! сгтки розширеш 1 заповнюють всю цитоплазму перикарюна. В нейроплазм! ввдм!чаеться велика кшькють НГ, як подекуди зливаються м1ж собою, 1 л1зосом.
Як 1 в свгтлих нейронах, об'емна щшьнють НГ зростае до 2,34±0,12% ( контроль 1,89±0,13%, р<0,05). Просвгти карпшяр!в ДЯ заповнеш еритроцитами 1 еритроцитарними сладжами. Найбшьш виражених змш зазнають ендотелюцити, в цитоплазм! яких спостер1гаеться збшьшення кшькосп тноцитозних пухиршв 1 вакуолей, деструктивш зм1ни в мгтохондр!ях. В ендотелюцитах 1 перицитах в1дм1чаються низько! електронно-оптично! щшьносп ядра з маргшально розмщеним хроматином. Серед гл1альних клгтин виявлен однотипш змши: розширення диктюсом комплексу Гольдж!, зменшення рибосом на цистернах гранулярно! ендоплазматично! сгтки, наявнють в цитоплазм! поодиноких вакуолей.
На 28-у добу розвитку експериментального ЦД майже у половини нейрон!в вщм!чаються низько! електронно-оптично! щ!льност! ядра. 1х оболонка утворюе значн! швапнаци, перинуклеарний проспр розширений (рис. 1а). Спостер!гаеться г!поплаз!я комплексу Гольдж! (зменшення кшькосп пухирц1в, д!кт!осом). Цистерни гранулярно! ендоплазматично! сгтки поодинош, розширеш. На !х поверхи зменшуеться кшькють прикр1плених рибосом. Нейроплазма низько! щшьносп. У нш виявляються др!бш \ велик! вакуоль Об'емна щшьнють НГ, пор1вняно з попередшм термшом експерименту, зменшуеться до 0,34±0,02% (р<0,05). НГ скупчуються у ввдростках нейрошв (рис. 1б).
У темних нейронах ввдзначаеться розширення цистерн гранулярно! ендоплазматично! сгтки, як мюцями об'еднуеться з розширеним перинуклеарним простором. Ядра !х гшерхромш, з маргшально локал1зованим гетерохроматином \ значними ¿нвагшацп карюлеми. По всш нейроплазм! розаяш л1зосоми \ поодинок НГ. Об'емна щшьнють останшх, у пор!внянш з контролем \ попередшм термшом спостереження, достов1рно зменшуеться до 0,72±0,04% (р<0,05). У бшьшосп мгтохондрш ввдбуваеться просвгтлення матриксу, руйнування крист (див. рис. 1б). В цей термш експерименту в просвт капшяр!в спостер1гаються адгез1я тромбоципв \ еритроцитарш сладжг Ядра ендотелюципв збшьшеш за об'емом, з нс]:нвно\прним розташуванням хроматину.
У цитоплазм! спостер!гаеться збшь-шення кшькосп тноцитозних пухирц!в ! вакуолей. Мгтохондрп неоднорвдш: в одних спостер!гаеться просв!тлення матриксу ! деструкц1я крист, в ¿нших - ущ!льнення матриксу. Ядра ендотелюципв р!зко висту-пають в просвгт кап!ляра. Базальна мемб-рана нер!вном!рно потовщена. В перицитах спостер!гаеться марг!нальне розташування ядерного хроматину, в деяких мгтохондргях в!дбуваеться розширення та фрагментация крист. В отальних кл!тинах в!дзначаються вакуол!защя цитоплазми ! руйнування мембранних органел.
Таким чином на раншх стадиях розвитку експериментального ЦД в!дм!чаються ознаки тдвищено! функцюнально! активност! нейрон!в ДЯ, що тдтверджуеться ! достов!рним збшьшення об'емно! щшьносп НГ у 2-4 рази пор!вняно з контролем.
Так! морфофункцюнальш зм!ни ДЯ ! ¿нших др!бнокл!тинних ядер г!поталамуса [4] та зростання об'емно! щ!льност! НГ у зовшшнш зон! СП [5] вказують на посилений синтез нейрогормон!в, як безпосередньо впливають на аденог!поф!з. 1ншими досл!дниками на четвертому тижн! розвитку стрептозотоцинового д!абету в!дм!чалось п!двищення р!вня кортикол!берину в кров! [9], а !муногютох!м!чними методами доведено, що нейрони пришлуночкового ! дугопод!бного ядер при цьому найб!льше зад!ян!.
Висок! р!вш кортикол!берину впливають на аденог!поф!з. Так, за даними наших досл!джень, в аденогшоф!з! достов!рно зб!льшуеться к1льк!сть кортикотротв у тварин р!зних в!кових груп та !х функц1ональна активн!сть, на що вказують ультраструктурна перебудова цих кл!тин ! п1двищення об'емно! щшьносп в них СГ [3]. Розвиток стрес-реакци, що проявлялося посиленням функцюнально! активност! кортикотроп!в аденог!поф!за, яке зб!галося ¿з функц1ональним напруженням кл!тин пучково! зони наднирнишв та супроводжувалось тдвищенням р!вня кортизолу в перифер!йн!й кров!, описано
6
Рис. 1 Субмкроскошчш змши ДЯ на 28 добу стрептозото-цинового д1абету. Зб.: а) 6400; б) 12000. 1 - ядро свшюго нейрона, 2 - комплекс Гольдж1, 3- гранулярна ендоплазматична стса, 4- нейросекреторш гранули, 5-мгтохондрн, 6- вакуоле 7- темний нейрон.
iншими дослвдниками при ЦД 2-го типу [6]. Ц автори вважають, що нейронами ДЯ гiпоталамуса i ендокриноцитами панкреатичних острiвцiв видiляeться АКТГ 22-395, або шсулотроти, який викликае збiльшення секрецп iнсулiну В-клiтинами.
1. На 14-у добу розвитку стрептозотоцинового дiабету в ДЯ гшоталамуса спостерiгаються компенсаторно-пристосувальнi процеси у вiдповiдь на гiперглiкемiю, ям характеризуються збiльшенням площi нейронiв, !х ядер i ЯЦ1, зростанням об'емно! щiльностi в них НГ.
2. Нам 28-у добу протшання експериментального цукрового дiабету в нейронах ДЯ спостер^аються дистрофiчно-деструктивнi змiни, як розвиваються на тлi дiабетично! мшроангюпатп i явищ сателiтозу. Все це призводить до зменшення функцюнально! активностi нейрошв, що пiдтверджуеться достовiрним зменшенням об'емно! щшьност в них НГ.
Перспектиеи подальших дослгджень. Перспективными е дотдження змш гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирниковоi системы при експерыментальному цукровому dia6emi що розшырыть i поглыбыть знання про патогенетичш мехашзми порушення нейрогуморальних процеЫв в органiзмi при даному захворювант.
1. Алешин Б. В. Гистофизиология гипоталамо-гипофизарной системы / Алешин Б. В. - М.: Медицина. - 1971. - 439 с.
2.Валов С. Д. Влияние гуморальных факторов нонапептидергических центров гипоталамуса на гисто- и органотипические потенции пищеварительных желез различного генеза в условиях культивирования по Ф.М. Лазаренко / С. Д. Валов, А. А. Стадников // Морфология. - 2005. - Т. 128, № 6. - C. 50-54.
3.Жураювська О. Я. Особливост ультраструктурно! оргашзацп кортикотротв при експериментальному цукровому д1абет1 в постнатальному пер1од1 онтогенезу / О. Я. Жураювська, В. А. Левицький // Вюник нацюнального медичного ушверситету. -2012. - №1. - С.33-36.
4.Жураковская О. Я. Изменения структуры вентромедиального ядра гипоталамуса крыс разного возраста при экспериментальном сахарном диабете / О. Я. Жураковская // Морфология. - 2013.- Т.143, №1. - С. 16-22.
5.Жураковская О. Я. Возрастные особенности морфологии срединного возвышения нейрогипофиза при экспериментальном сахарном диабете / О. Я. Жураковская // Клиническая и экспериментальная морфология. - 2013. - №1. - С. 52-55.
6.Astort F. High glucose-induced changes in steroid production in adrenal cells / F. Astort, E. Repetto, C. Martr-nez Calejman [et al.] // Diabetes Metab. Res. Rev. - 2009. - № 25(5). - Р. 477-486.
7.Alkemade A. AgRP and NPY expression in the human hypothalamic infundibular nucleus correlate with body mass index, whereas changes in О±МЗН are related to type 2 diabetes / A. Alkemade, C. X. Yi, L. Pei [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. -2012. - Vol. 97, № 6. - P. 925-933.
8.Fioramonti X. Characterization of glucosensing neuron subpopulations in the arcuate nucleus: integration in neuropeptide Y and pro-opio melanocortin networks? / X. Fioramonti, S. Contie, Z. Song [et al.] // Diabetes. - 2007. - Vol. 56, № 5. - P. 1219-1227.
9.Revsin Y. Adrenal hypersensitivity precedes chronic hypercorticism in streptozotocin-induced diabetes mice / Y. Revsin, D. van Wijk, F. E. Saravia [et al.] // Endocrinology. - 2008. - Vol. 149, № 7. - P. 3531-3539.
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ АРКВАТНОГО ЯДРА ГИПОТАЛАМУСА НА РАННИХ СТАДИЯХ РАЗВИТИЯ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ДИАБЕТА Журакивская О. Я.
На 14-е сутки развития стрептозотоцинового диабета в аркватном ядре гипоталамуса наблюдались компенсаторно -приспособительные процессы в ответ на гипергликемию, которые характеризовались морфологическими признаками повышения функциональной активности его нейронов, а именно, увеличением площади нейронов, их ядер, гипертрофией белок - синтезирующего аппарата и увеличением объемной плотности в них нейросекреторных гранул. На 28- е сутки экспериментального сахарного диабета в нейронах отмечались дистрофически - деструктивные изменения, которые развивались на фоне диабетической микроангиопати и явлений сателитоза. Все это приводило к уменьшению функциональной активности нейронов, что подтверждалось достоверным уменьшением объемной плотности в них нейросекреторных гранул.
Ключевые слова: аркуатное ядро,
стрептозотоциновый сахарный диабет.
Стаття надшшла 1.03.2014 р.
MORPHOFUNCTIONAL CHANGES OF ARCUATE NUCLEUS OF THE HYPOTHALAMUS AT EARLY STAGES OF STREPTOZOTOCIN-INDUCED DIABETES Zhurakivska O.Ya.
On the 14th day of streptozotocin-induced diabetes in arcuate nucleus of the hypothalamus were observed compensatory-adaptive processes in response on hyperglycemia, which were characterized by increase of morphological features of its neurons functional activity, namely, the increase of neurons area, their nuclei, hypertrophy of the protein-synthesizing apparatus and increase of neurosecretory granules volume density in them. On the 28th day of experimental diabetes mellitus in neurons were observed dystrophic and destructive changes that developed on the background of diabetic microangiopathy and phenomena of satelitosis. All this leads to a decrease in the functional activity of neurons which is confirmed by significant decrease in volume density in them of neurosecretory granules.
Key words: arcuate nucleus, streptozotocin
diabetes.
Рецензент Масловський С.Ю.
