CC BY
17
также у тех, кто находится в длительном контакте с высокими концентрациями спор. Уже известные средства борьбы с контаминацией патогенными микромицетами, как правило, опасны для окружающей среды. В данном исследовании представлены результаты изучения фунгщид-ных и фунгиостатических свойств веществ растительного происхождения - эфирного масла монарды и эвгенола. Для реализации цели были использованы стандартные методы диффузии в агар. Установлено, что исследуемые вещества действительно обладают спектром фунгицидных и фунгиостатичних своств, которые проявлялись задержкой роста и нарушением фаз развития у культур грибов видов Aspergillus fumigatus, A. flavus и A. niger. Фунгиостатическое действие исследуемых веществ проявлялась отсутствием пигментации и конидиеге-неза, слабым развитием вегетативного мицелия тест-культур. На втором этапе проведено определение минимальной подавляющей концентрации (МПК) эфирного масла монарды и эвгенола относительно исследуемых культур грибов. Установлено, что фунгицидные и фунгиостатические свойства эвгенола проявляются в более низких концентрациях по сравнению с эфирным маслом монарды.
Ключевые слова: эфирное масло монарды трубчатой, эвгенол, Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger.
Стаття надшшла 14.11.2017 р.
are in prolonged contact with high concentrations of spores. The suggested means of controlling contamination with pathogenic micromycetes are, as a rule, dangerous for the environment. The present paper submits the results of studying fungicidal and fungistatic properties of plant origin substances: essential oils of horsemint (Monarda) and eugenol. To achieve the purpose, standard methods of agar-gel diffusion were used. It was determined that the substances under study actually possessed a spectrum of fungicidal and fungistatic properties, which were manifested by the growth retardation and developmental phase disorders in the fungi cultures of Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus and Aspergillus niger. Fungistatic action of monarda and eugenol essential oils was characterized by the absence of pigmentation and conidia genesis, weak development of vegetative mycelium of test cultures. At the second stage, determination of the minimum depressant concentration (MPC) in the essential oils of monarda and eugenol in relation to the studied fungi cultures was performed. It was established that fungicidal and fungistatic properties of eugenol are found at lower concentrations in comparison with the monarda essential oil. The study results can be used to develop environmentally friendly means of optimizing air or disinfectants.
Key words: essential oil of monarchy tubular, eugenol, Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger.
Рецензент Бшаш С.М.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-173-177 УДК 61:595.42(477.8)
МОРФО-Ф1ЗЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ТА МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ 1КСОДОВИХ КЛ1Щ1В РОД1В IXODES LATR. ТА DERMACENTOR FABR.- ЕКТОПАРАЗИТ1В ЛЮДИНИ I ТВАРИН
У ЗАХ1ДН1Й УКРА1Ш
e-mail: fedonyuk22larisa@gmail .com
Дослщжено особливост будови 124 самок i 198 шмф ксодових клвдв виду Ixodes ricinus та 58 самок i 25 самщв ксодових клвдв виду Dermacentor reticulatus. У результат аналiзу морфолопчних показниюв виявлено певш закономiрностi у сшввщношенш загально! довжини тша до ширини черевця при рiзних стадях насичення. За перюд травеньжовтень 2017 року було дослщжено 118 самок, 174 шмфи i 3 личинки виду Ixodes ricinus, знятих з тша людей, на предмет виявлення у них збудниюв шфекцшних захворювань. З них 46 самок (39 %), 56 шмф (32 %), 1 личинка (33,3 %) i 2 невизначеш клвд були ноаями 3 видiв збудниюв шфекцшних хвороб: Borrelia Burgdorferi senso lato (66 випадюв), Anaplasma phagocytophilum (30 випадюв) i Borrelia Miyamotoi (6 випадюв). Виходячи iз аналiзу динамга частоти зараження клвдв виду Ixodes ricinus ноаями шфекцшних захворювань, спостер^алося наростання юлькосп самок i шмф, що були ноаями борелш, з травня до липня при наростанш середньо! температури з 18-230С до 25-270С i згодом зниження частоти !х зараження iз серпня по жовтень при зниженш температури до 20-150С.
Kro40Bi слова: iксодовi rairnj, Ixodes Latr., Dermacentor Fabr., Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, борелп, анаплазма.
Дотдження e фрагментом НДР "Дотдження видового pi3HOMammwa, поширення, бюлоги та екологи жсодових кл^в на територи з^дногорегшну Украти ", номер держреестраци 0117U003025.
Серед великого р1зномашття членистоногих безхребетних тварин значна !х кшьюсть мають саштарне та медичне значення для людини [2, 5]. Одшею ¡з таких груп е шдклас кл1щ1 (Acarina), який включае понад 1600 вид1в у св1тов1й фауш [7, 9, 13]. На територи Укра!ни серед кл1щ1в, що мають саштарне та медичне значення найбшьш представлена родина 1ксодов1 кл1щ1 (Ixodidae), як1 зустр1чаються у р1зних природних i штучних 61отоиах, в тому числ1 й в урбан1зованих [12]. 1х чисельн1сть, густота заселення, статеве сп1вв1дношення та нав1ть заражен1сть р1зноман1тними збудниками 1нфекц1йних захворювань залежить вщ циркуляцИ' збудник1в в кол1 потенцшних живител1в кл1щ1в i в1д сезонних умов середовища [2, 11].
У щлому кл1щ1 е високоспец1ал1зованими гематофагами та переносниками багатьох трансм1сивних захворювань людини i тварин [4, 8, 13]. Ю. С. Балашов i G. М. Смчук [3, 10] у сво!х працях вказують, що кл1щ1 род1в Ixodes, Dermacentor, Ripiciphalus, Hyalomma здатт передавати
тваринам i людям понад 10 трансмюивних захворювань: борелюзи, пiроплазмози, анаплазмози, бабезiози, лютерюзи, бруцельози та iH. За останш 15 роюв значно зросла кшьюсть випадкiв зараження людей piзноманiтними борелшми, яю спричиняють хворобу Лайма [2, 6] i гранулоцитарний анаплазмоз. Попршення акаролопчно' ситуацп в Укpаiнi, збшьшення контактiв людини та свшських тварин iз клiщами, iснування природних осередюв клiщових шфекцш, обумовлюють пщвищений iнтеpес до вивчення клiщових моношфекцш та шлях1в ix пpофiлактики, що е актуальним на сьогоднi.
Метою роботи було дослщити окpемi моpфо-фiзiологiчнi особливосп найпоширешших видiв iксодовиx клiщiв - переносниюв збудникiв тpансмiсивниx захворювань у Захщнш Укра'ш та встановити закономipностi спiввiдношення моpфологiчниx показникiв пiд час живлення.
Матерiал та методи дослщження. Було дослщжено 322 клiщi виду Ixodes ricinus i 83 ra^i виду Dermacentor reticulatus. Ус ra^i першого виду були добутi в межах мюта Тернополя i Тернопшьсько' областi. Клiщi другого виду зiбpанi на територп Тернопшьсько!, Закарпатсько', 1вано-Франювсько!, Волинсько', Рiвненськоi, Хмельницько' i Вшницько' областей. Основними матеpiалами та шструментами, яю використовувалися для вщлову, збереження та щентифшаци клiщiв були шнцети, лупи, пpепаpувальнi голки, бша тканина для прапора, спирт 70 %, пpобipки, оптико-електронна система SEO - IMAGLAB. При щентифшаци клiщiв використовувалися визначальнi таблицi приведет у моногpафiяx вiтчизняниx i заpубiжниx вчених [1, 3, 10].
Визначення збудниюв, яких переносили добугi клщ^ проводилось за допомогою методу полiмеpазно-ланцюговоi реакцп (ПЛР) в pежимi реального часу шляхом приготування суспензп клiщiв, видiлення само' ДНК та проведення подальшо' ампшфшацл з використанням ампшфшатора «ROTORGene -6000» в «реальному чаш». Клiщi видалялися з людей за допомогою тнцета або нитки шляхом викручування зi шири голови, шт, кiнцiвок, черева. Переважна бiльшiсть клiщiв виду Dermacentor reticulatus були добуп зi шкipи домашнix тварин: коив, собак, велико' рогато' худоби i коней, переважно з дiлянок навколо рота, ши', голови, бiля бpiв. Основними морфометричними показниками, що вивчалися у клiщiв видiв Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus були: загальна довжина тiла, ширина черевця, довжина гнатосоми i скутума (щитка).
Результати дослщження i ix обговорення. Морфолопчш обстеження клiщiв здiйснювалося в напрямку встановлення моpфологiчниx показникiв окремих частин тiла (загальна довжина тiла, довжина гнатосоми i скутума, ширина черевця) та виявлення можливих закономipностей у змш цих показниюв залежно вщ стадiй насиченостi piзниx жиггевиx стадш клiщiв. Дослiджено особливостi морфологи 124 самок i 198 нiмф виду Ixodes ricinus та 58 самок i 25 самщв виду Dermacentor reticulatus. Нами було прийнято умовт стад^' наченостi кров'ю piзниx житте-вих форм клiщiв, що вiдобpа-жено на нижнш осi дiагpам: 1- ненасичена; 2- частково насичена; 3- насичена; 4- дуже насичена; 5- максимально наси-чена. У pезультатi аналiзу морфолог-пчних показникiв особин виду Ixodes ricinus виявлено, що у самок загальна довжина i'x тiла та ширина черевця е найбшьшою у стадп максимального насичення та становить 8,7 мм i 6,16 мм вщповщно та найменшою - у першш стад^', де загальна довжина тша самки становить 3,01 мм, а ши-рина черевця - 1,69 мм (рис. 1). При проведент кореляцщного аналiзу насиченостi кров'ю життевих форм самок клiщiв постеpiгаеться наступна корелящя: 1:0,56; 1:0,59; 1:0,53; 1:0,6; 1:0,7. Отже, у самок з шдвищенням ступеня насиченостi збiльшуеться не лише довжина черевця, але i його ширина. У результат проведеного до-слщження встановлено, що iснують окpемi закономipностi у спiввiдношу-ннi загально' довжини тша до ширини черевця при piзниx стадiяx насичення у нiмф (рис. 2). Виходячи iз отри-маних результат можна стверд-жувати, що у шмф ширина черевця впродовж п'яти стадш насичення збшьшуеться дуже повiльно (вщ 0,7 мм до 1,61 мм), а зростае переважно довжина тша (вщ 1,24 мм до 2,76 мм). Сшввщношення кореляцл виглядае наступним чином: 1:0,56; 1:0,56; 1:0,58; 1:0,6; 1:0,58. Показники щодо довжини гнатосоми та довжини щит-ка як у самок, так i у шмф клiщiв виду Ixodes ricinus не мають значних коливань у параметрах i становлять в середньому 0,92 ± 0,7 мм (довжина гнатосоми у самок), 0,39±0,3 мм (довжина щитка у самок), 0,50 ± 0,4 мм (довжина гнатосоми у шмф), 1,13 ± 0,9 мм (довжина щитка у шмф).
У результат аналiзу морфолопчних показникiв особин виду Dermacentor reticulatus виявлено, що у самок змша загально' довжини тша та ширини черевця при вах ступенях насичення йде пропорщйно (рис. 3): 3,31 мм у першш стадп, 4,94 мм у другш стадп, 6,84 мм у третш стадп, 9,01 мм у четвертш стадп та 10,25 мм у п'ятш стадп насичення. Така ж тенденщя пропорцшного зростання вiдзначаегься i з параметром ширина черевця (2,31 мм у першш стадп, 3,29 мм у другш стадп, 4,43 мм у третш стадп, 5,84 мм у четвертш стадп та 8,38 мм у п'ятш стадп насичення).
Спввщношення загально! довжини Tina до ширини черевця у самок клiщiв виду Dermacentor reticulatus становить: 1:0,69; 1:0,67; 1:0,65; 1:0,65: 1:0,81, що вiдповiдae вщноснш пропорцiйностi
вищезазначених морфолопчних показниюв.
Морфолопчш показники кл[щ1в Ixodes ricinus (самки)
■ Загальна довжина т|ла
■ Довжииа гнатосоми и Довжина щитка
■ Ширина черевця
2 3 4
Стади насичення
Рис. 1. Показники будови тша самок клшцв виду Ixodes ricinus.
Морфолопчш показники клщш Ixodes ricinus (шмфи)
3 2,5
I 2
S
ас
s 1,5
I
t
I.
t
Iе lrl' I I
I Загальнадовжина т!ла I Довжина гнатосоми
■ Довжина щитка
■ Ширина черевик
2 3 4
Стади насичення
Подaльшi дослщження цих кореляцiй можуть дати можливiсть визначати тривaлiсть насичення клiщiв залежно вiд цих показнимв, що може бути пiдстaвою для встановлення ймовiрностi передaчi збудника вщ клiщa до людини. За перюд травень-жовтень 2017 року було дослщжено 118 самок, 174 нiмфи i 3 личинки виду Ixodes ricinus на тредмет виявлення у них збудниив iнфекцiйних захворювань.
3 08.05.17 року по 03.07.17 року було обстежено 179 клiщiв, з них 117 тмф (заражених борелiями 36, або 31%), 51 самка (заражених борелiями 17, або 33%) i 11 екземплярiв не iдентифiковaно, так, як були лише !х окремi фрагменти. В якостi потерпiлих переважно (89 %) були дiти. Дослщження проводились з метою виявлення ДНК збудниюв борелiозiв та aнaплaзмозiв. За результатами ампшфшацл виявлено борелп та анаплазми у рiзних життевих стдщях виду Ixodes ricinus. Зокрема, Borrelia Burgdorferi senso lato виявлено у 37 випадках, у тому чи^ в у дорослих клiщiв - 11, у нiмф - 25, не визначено лише в одному випадку. Anaplasma phagocytophilum виявлена у 15 випадках, у тому чист у дорослих клiщiв - 5, у шмф - 9, невизначеш - 1, Borrelia Miyamotoi була щентифшована у 5 випадках, з них у дорослих клiщiв - 1, а у нмф -
4 випадки. Остaннiй збудник вперше був виявлений в шсодових клiщaх в Укрaiнi у 2002 рощ [3].
З 10.07 по 18.07 обстежено 18 самок клвдв виду Ixodes ricinus, iз них ноаями збудникв були 13, що склало 72 % (Borrelia Burgdorferi - 9 екземплярiв, Anaplasma
phagocytophilum - 4).
1з заражених самок три були одночасно носiями i Borrelia Burgdorferi та Anaplasma phagocytophilum. В цей перюд було обстежено також 27 нмф, з яких 10 були ноаями збуднимв (37 %), (1 - Borrelia Burgdorferi i 9 - Anaplasma phagocytophilum). Виявлена личинка не була ноаем борелш. З 11.09 по 18.10. 2017 року обстежено 84 клщ^ з яких 3 екземпляри - клвд роду Dermacentor reticulatus (2 самки i 1 самець) та 81 клщ роду Ixodes ricinus (50 самок, 1 личинка, 30 нмф). Ус клвд роду Dermacentor reticulatus не були носями жодного iз збудниив. 1з усiх самок клiщiв Ixodes ricinus ноаями збудниив були лише 16 екземплярiв, що склало 32 % (14 - Borrelia Burgdorferi, 1 - Anaplasma phagocytophilum, 1 - Borrelia Miyamotoi). З 30 нмф клвдв ноаями були 8 екземплярiв (27 %), з них 3 -Borrelia Burgdorferi, 3 - Anaplasma phagocytophilum, 1 - Borrelia Miyamotoi. Варто зауважити, що у
Рис. 2. Морфолопчш показники шмф клшцв виду Ixodes ricinus.
Морфологмш показники кл1щш Dermacentor reticulatus (самки)
вЭ4Г£ль?идо8ж*ма пла а Д о и ж и нд (на тос ом и аДоожинз щигкй I Ширина черееци
СтадЛ наснчеммя
Рис. 3. Морфолопчш показники самок клшцв виду Dermacentor reticulatus.
перюд з 2.10 по 18.10 2017 року з 22 обстежених самок клщв роду Ixodes ricinus лише 5 були нотми Borrelia Burgdorferi (22 %), а i3 7 шмф лише 1 заражена Borrelia Burgdorferi (14 %). 1з тша уражених клщами дггей було вилучено 2 личинки, одна з них була ношем Anaplasma phagocytophilum.
Додатково було обстежено 9 клщв виду Dermacentor reticulatus (5 самок i 4 самщ), знятих iз собак у травш, i якi зберiгалися увесь цей час у замороженому сташ. В результатi амптфшацл у одного самця було виявлено збудника анаплазмозу Anaplasma phagocytophilum. Це шдтверджуе здаттсть цього виду переносили збудниюв хвороб, небезпечних для людини, хоча за даними окремих авторiв [4] вони не вщграють значно! ролi у цьому процесс
Виходячи iз динамiки частоти зараження клiщiв виду Ixodes ricinus спостерпасться наростання кiлькостi самок i нiмф, що е ноаями збудниюв у перiод травень-липень, а згодом, серпень-жовтень, зниження частоти !х зараження. Очевидно, що основною причиною цих коливань е температурний режим, що змiнюегься у весняно-лiтньо-осiннiй перюди. Так, середня температура у травш-червт становила 18-230С, у липнi-серпнi - 25-270С, у вереснi-жовтнi - 20-150С. При темперагурi 10-120С припинилося надходження в травмпункт пацiентiв, уражених клщами. В результат дослiджень впливу сезонних змiн на стуиiнь зараженостi клiщiв виду Ixodes ricinus збудниками шфекщйних захворювань вiдслiдковуегъся пряма залежшсть його вщ температурного режиму: при температурi близько 18-150С стуиiнь зараженостi у шмф - 14 %, а у самок - 22 %, тода як при температурi 25-280С у шмф цей показник - 37 %, а у самок - 72 %.
1. Мiж загальною довжиною тiла та шириною черевця на рiзних стадiях насичення спостерiгаегься кореляцiйне сиiввiдношення 1:0,5 - 1:0,6 на вщшну вщ показниюв довжини гнатосоми та довжини скутума (щитка), де немае тако! кореляцл, що вiдповiдае нормам дизруптивного добору.
2. У клiщiв роду Ixodes ricinus ектопаразитами людини е не лише доро^ клiщi, але й тмфи i навiть личинки (сшввщношення знятих iз дiтей шмф i дорослих самок - 2:1).
3. Самки клщв бiльше е ноаями Borrelia Burgdorferi, а шмфи - Anaplasma phagocytophilum i Borrelia Miyamotoi. Личинки здатш бути ектопаразитами людини та переносити збудниюв шфекцш, зокрема Anaplasma phagocytophilum. Самцi роду Dermacentor reticulatus можуть живитися на тш людини та переносити збудниюв анаплазмозу.
1. Akimov AI. Iksodovye kleshchi gorodskikh landshaftov g. Kieva. Kiev; 2016. 156 s.
2. Akimov AI, Nebogatkin IV. Iksodovye kleshchi (Ixodidae, Acarina) i bolezni Laima v Ukraine. Vestnik zoologii. 1995; 1:76-78.
3. Balashov ZhS. Iksodovye kleshchi - parazity i perenoschiki infektcii. Sankt-Peterburg: Nauka; 1998. 326 s.
4. Burukhina EG. Rezultaty nabliudenii za chislennostiu, vidovym sostavom i virusoformnostiu iksodovykh kleshchei na teritorii Primorskogo kraia. Problemy infektologii. 2007; 4 (37): 181-187.
5. Glinskikh NP, Kokorev VS, Patcuk NV. Kleshchevoi entcefalit: epidemiologiia, klinika, diagnostika, profilaktika. Ekaterinburg: Izd-vo AMB, 2006.164 s.
6. Dnistrian YeS, Avsiukevych YeS, Velychko SV, Ishchuk IS. Khvoroba Laima na Ternopilli. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Dovkillia i zdorovia»; 2013 Kvit 23-24; Ternopil. Ternopil: TDMU; 2013, s. 87-89.
7 . Kolonin GV. Mirovoe rasprostranenie iksodovykh kleshchei. Moskva:Nauk; 1983. 120 s.
8. Prykhodko OIu, Nikiforova OV, Ponomar SI. Iksodovi klishchi, yak perenosnyky zbudnyka Laim-boreliozu. Veterynarna medytsyna. 2014; 4(99):154-156.
9. Stehnii VT, Mashkei AM. Krovosysni chlenystonohi - perenosnyky transmisyvnykh infektsii. Veterynarna medytsyna. 2012; 3(56): 198-199.
10. Yemchuk YeM. Fauna Ukrainy. Iksodovi klishchi. Kyiv: v-tvo Akademii nauk URSR; 1960. 168 s.
11. Akimov IA, Nebogatkin IV. Seasonal Changes in Activity, Sex Composition and Areal of the Tick Ixodes ricinus (Fcari, Ixodida) in the Landscape-Geographical Regions of Ukraine. Вестник зоологии, 2010; 3(44): 245-251.
12. Bertrand MR, Wilson ML. Microclimate-dependent survival of unfed adult Ixodes scapularis (Acari: Ixodidae) in nature: life cycle and study design implications. Journal of Medical Entomology. 1996 Jan 12; 12(33):619-627.
13. Randolph SE. The shifting landscape of tick-borne zoonoses: tick-borne encephalitis and Lyme borreliosis in Europe. Philos. Trans. Royal Society London В Biological Sciences. 2001 Febr 10; 356(1411): 1045-1056.
МОРФО-ФИЗИОЛОГЕЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И
МЕДИЦИНСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ИКСОДОВЫХ КЛЕЩЕЙ РОДОВ IXODES LATR И DERMACENTOR FABR. - ЭКТОПАРАЗИТОВ ЧЕЛОВЕКА И ЖИВОТНЫХ В ЗАПАДНОЙ УКРАИНЕ Федонюк Л.Я., Подобивский С. С., Корда М. М., Клищ И.М., Андрейчин М.А., Шкильна М.И. Исследовано особенности строения 124 самок и 198 нимф клещей вида Ixodes ricinus, а также 58 самок и 25 самцов клещей вида Dermacentor reticulatus. В результате анализа
MORPHO-PHYSIOLOGICAL FEATURES AND MEDICAL SIGNIFICANCE OF IXODIC MITES OF IXODES LATR. AND DERMACENTOR FABR. GENERATIONS - HUMANS AND ANIMALS ECTOPARASITES IN WESTERN UKRAINE Fedoniuk L. Ya., Podobivskyi S. S., Korda M. M., Klishch I. M., Andreychyn M. A., Shkilna M. I. The peculiarities of the structure of 124 females and 198 nymphs of mites of the Ixodes ricinus generation and also 58 females and 25 males of the Dermacentor reticulatus generation
морфологических показателей обнаружены некоторые закономерности в соотношении общей длины тела к ширине брюшка при различных стадиях насыщения. За период май-октябрь 2017 года было исследовано 118 самок, 174 нимфы и 3 личинки клещей вида Ixodes ricinus, снятых с людей, на предмет выявления в них возбудителей инфекционных заболеваний. Из них 46 самок (39 %) 56 нимф (32 %), 1 личинка (33,3 %) и 2 неидентифицированых клеща были носителями 3 видов возбудителей инфекционных заболеваний: Borrelia Burgdorferi senso lato (66 случаев), Anaplasma phagocytophilum (30 случаев) и Borrelia Miyamotoi (6 случаев). Исходя из анализа динамики частоты заражения клещей вида Ixodes ricinus носителями инфекционных заболеваний, наблюдалось возрастание количества самок и нимф, которые были носителями борелий, с мая по июль, при возрастании средней температуры с 18-230С до 25-270С из последующим понижением частоты их заражения из сентября по октябрь при понижении температуры до 20-150С.
Ключевые слова: иксодовые клещи, Ixodes Latr., Dermacentor Fabr., Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, борелии, анаплазма.
Стаття надшшла 12.11.2017 р.
are studied. In the result of analysis of morphological indices some regularities in the ratio of total body length to the width of the abdomen at different degrees of saturation are found. Since May till October 2017 were studied 118 females, 174 nymphs and 3 larvae of the Ixodes ricinus generation, taken from the body of people, for the purpose of the detection of infectious diseases pathogens. Among of them 46 females (39 %), 56 nymphs (32 %), 1 larva (33,3 %) and 2 unidentified mites were carriers of 3 types of infectious diseases pathogens: Borrelia Burgdorferi senso lato (66 cases), Anaplasma phagocytophilum (30 cases) and Borrelia Miyamotoi (6 cases). According to the analysis of frequency dynamics of mites infection of the Ixodes ricinus generation the carriers of infectious diseases, the rising of the mites and nymphs amount is noted, which were the carriers of the Borrelia organisms since May till July with an increase of average temperature from 18-230С till 25-270С and soon the frequency reducing of their infection since August till October at the temperature lowing to 20-150С.
Key words: ixod mites, Ixodes Latr., Dermacentor Fabr., Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, Borrelia organisms, anaplasm.
Рецензент Бшаш С.М.
