CC BY
107
УДК: 595.42:591.4(477.8) ФедонюкЛ. Я., Подоб'1вський С. С.
М0РФ0Л0Г1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 П0ПУЛЯЦ1Й 1КС0Д0ВИХ КЛ1Щ1В
ТЕРНОПШЬСЬКОТТА СУМ1ЖНИХ ОБЛАСТЕЙ ЗАХЩНОТУКРАШИ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет ¡M6HÍI. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» (м. Тернопшь)
fedonyuklj@tdmu.edu.ua
Представлений матер1ал е фрагментом наукових доогмджень в межах виконання планово! науково-дослщно! роботи кафедри медично! бюлогп ДВНЗ «Терноптьський державний медичний уыверситет ¡мен1 I. Я. Горбачевського МОЗ Укра'ши» на тему «Дослщження видового р1зноман1ття, поширення бюлогп та екологи ¡ксодових кгмщ1в на територи за-хщного репону Укра'ши» (№ державно! реестрацп 011711003025).
Вступ. На сучасному етап1 ¡ксодов1 кгмщов1 бо-релюзи е актуальною свгговою проблемою, що обумовлено !х повсюдною поширенютю, високим р1внем захворюваност1, пол1морф1змом клш1чних прояв1в, важкютю ключного переб1гу, частотою (вщ 3% до 60%) формування хроычного переб1гу з на-ступною ¡нвалщизац1ею [9,10].
Бтьша частина Терноптьсько! област1 лежить у межах Подтьсько! височини (люостепова зона), крайня твденно-захщна частина - у малому Полюс1 (зона мшаних л1с1в). 1! розмщення в зоы з родючи-ми фунтами та достатым зволоженням, оптимальною температурою, р1зномаытнютю рослинного та тваринного свггу сприяе масовому поширенню клг щ1в, створюе сприятлив1 умови для циркуляци збуд-ниюв багатьох природно-осередкових захворювань. Згщно ентомолопчного моыторингу чисельысть кгмщ1в щор1чно зростае. Якщо в 2005 роц1 чисель-нють ¡ксодових клщ1в складала 1,4 екз/прапор-км, то в 2010 роц1 чисельнють кгмщ1в зросла до 7,1 екз/ прапор- км, в 2012 р. - до 7,8 екз/прапор-км, в 2016 -до 8,3 [5].
1ксодов1 кгмщ1 - постмний компонент бшыиосгп наземних екосистем. 1снування вид1в ¡з пасовищним типом паразитування цтком залежить вщ усього комплексу еколопчних умов. Мшливють морфоло-пчнихознак оргаызм1в визначае '¡хздатыстьадапту-ватися, що призводить до збтьшення чи зменшен-ня вар1ативност1 цих властивостей у несприятливих умовах юнування (меж1 ареалу, х1м1чне забруднення тощо) [3].
Значна зацкавленють до вивчення ¡ксодових кгмщ1в \ велика юлькють публкацм, присвячених р1з-ним аспектам морфологи, ф1зюлоп!, бюлогп \ т. п. пояснюеться !х важпивим практичним значениям. 1ксодов1 кгмщ1 е переносниками та резервуарами багатьох трансмюивно-вогнищевих захворювань \ приймають участь у циркуляци строхет, бактерм, в1рус1в \ найпростших серед диких тварин [2,3,8]. Для окремих трансмюивно-вогнищевих захворювань кгмщ1 е специф1чними переносниками [2]. Коло збудниюв, що передаються клщами, постмно роз-ширюеться в р1зних репонах. Прикладом е клщовий
борелюз (хвороба Лайма), яка була вперше виявле-на у США, а на тепершнм час стае дуже актуальною вУкра!н1 i особливо в II захщних областях [9]. Офщм-ну реестрацю Лайм-борелюзу в Укра!н1 розпочали з 2000 року. Це захворювання належить до «нових ¡нфекцмних хвороб» яке за р1внем захворюваностт, поширеыстю та тяжкютю кгмычного nepeöiry е най-бтьш актуальною та важпивою для вивчення серед трансмюивних природно-вогнищевих ¡нфекцм Терноптьсько'! область
Досл1дження укра'шських акаролопв [5,7] показали, що в Укра!н1 поширено близько 30 вид1в ¡к-содових ktiíluíb. Науковц1 1нституту зоологи ím. I. I. Шмальгаузена здмснили дослщження Ки!вського perioHy, в результат! якого було виявлено 13 вид1в ¡к-содових клщ1в. Переважна ix б!пы±нсть зустр1чалися у зелених зонах м. Киева [1].
Вивчення 3MÍH морфолопчних показниюв пщ впливом навколишнього середовища у р1зних гео-граф1чних зонах - необхщний етап формування уяв-лень про стан i'x попупяцм, що i стало метою проведения даних дослщжень.
Об'ект i методи дослщжень. 31брано та опра-цьовано 124 екземпляри самок, 198 екземпляр1в ымф i 3 екземпляри личинок виду Ixodes ricinus. Ви-вчено також 58 екземпляр1в самок i 25 екземпляр1в самц1в виду Dermacentor reticulatus, з1браних ¡з до-машых тварин ¡з р1зних населених пункпв Терноптьсько!, Льв1всько1, Закарпатсько!, Волинсько!, PiBHeHCbKo'i, Хмельницько! та Вшницько! областей. 36ip проводили в перюд березень-вересень 2017 року за загальноприйнятими методиками.
Основними матер1алами та ¡нструментами, як1 використовувалися для в1дпову та збереження кл1-luíb були спирт 70%, п1нцети, лупи, препарувальы голки, б1ла тканина для прапора, проб1рки.
Вивчення морфолог1чних особливостей ¡ксодових ktiíluíb проводили за допомогою макроскотч-ного методу та методу MiKpocKoni'i з використанням оптико-електронно! системи SEO - IMAGLAB. При щентифкаци кл1щ1в використовувалися визначальн1 таблиц! приведен! у монограф!ях в!тчизняних i зару-б1жних вчених [1,2,6].
Результати дослщжень та Тх обговорення. 36ip i вивчення морфолог!чних особливостей ¡ксодових клщ1в проводили у Терноптьсьюй област1 за загальноприйнятими методиками. Наймасовшими ектопаразитами тварин i людей на територи Терноптьсько! облает! за перюд березень-вересень 2017 року е види ¡ксодових ktiíluíb: Ixodes ricinus L., Dermacentor reticulatus Koch. Значно рщше зустрг
чаються види: Rhipicephalus rossicus Jaket К,-Jak. та Hyalomna plumbeum plumbeum Panz.
При вивчеш-ii морфологи екземпляр1в кгмщ1в Ixodes ricinus (329 екземпляр1в клщ1в виду Ixodes ricinus, з них4самц1124самки, 198 ымф i Зличинки) до уваги бралися таю ознаки як загальна довжина тта, довжина гнатосоми i щитка, ширина черевця.
У самц1в Ixodes ricinus стабт1зуючий доб1р flie на ширину та довжину пальп, причому довжина збть-шуеться за рахунок зменшення ширини, а на скутум i довжину гнатосоми flie дизруптивний доб1р. Проведен! морфолопчы обстеження показали, що загальна довжина тта самц1в становить 2.4-2.5 мм, довжина i'x гнатосоми: 0.3-0.4 мм i ширина черевця:
0.3.04 мм. Слщ вщмггити, що Bei самц1 були вилов-леы на прапор у травосто! 11 кв1тня 2017 р. Жодного самця не було виявлено на LUKipi при видалены клг ьщвутравмпункп м. Тернополя.
На бтышсть морфолопчних параметр1в самиць
1. ricinus (обстежено 124 екземпляри) flie дизруптивний floöip, що свщчить про гетерогеннють осо-бин дослщжено! популяци. Обстеження самок цього виду показало, що i'x морфолопчы показники про-порцмно залежать вщ ступеня i'x насичення кров'ю. Так, загальна довжина самок виловлениху природ^ не перевищувала 3.2-3.4 мм, довжина гнатосоми становила близько 0.8 мм, довжина щитка - 0.6 мм, а ширина черевця - близько 2 мм. При середньому насиченыу самок на черевц1 з'являеться перетяжка, i при цьому ширина переднього фрагмента - дещо бтьша, ыж задня. При i'x максимальному насичеы - навпаки: ширина заднього фрагмента трохи бтьша вщ ширини переднього. При насичены кров'ю у самок, перш за все, збтьшуеться загальна довжина тта: середне насичення - 4-6 мм, максимальне - до 9.5 мм. При цьому довжина гнатосоми змшюеться в незначних межах - вщ 0.8 до 1.2 мм. Зрщка зустрг чалися екземпляри ¡з довжиною гнатосоми 0.6-0.75 мм або 1.4-1.5 мм. Дуже вар1ативним показником е ширина черевця. Так, у голодних самок цей показник Mir не перевищувати 0.7-1.5 мм, у самок середнього насичення - 1.8-2.8, вище середнього насичення -3.0 - 4.0 мм i повного або максимального насичення вщ 5.3 до 7.3 мм.
1з 198 екземпляр1в дослщжених ымф переважна i'x бтышсть були знят1 з д1тей вком вщ 3 до 16 роюв у травмпункт1 м. Тернополя. Пщ час збору кгмщ1в у природ! на початку кв1тня на 11 екземпляр1в припадало 11 ымф, дв1 самки i два самцг Серед добутих ымф нами видтено 3 групи: 1) молод1 ымфи ¡з за-гальною довжиною тта вщ 1.2 до 1.6 мм; 2) бтьш 3pmi ымфи ¡з довжиною тта вщ 1.7 до 2.4 мм; 3) невелика юльюсть ымф ¡з дуже опукпим яйцепод1бним черевцем i майже чорним забарвленням тта. ЬПмфи першо! групи зустр1чалися у 50% випадюв i пере-важно були ненасичеы кров'ю жертви. Нмфи дру-ro'i групи зустр1чалися досить часто (47% випадюв) i були насичеы кров'ю людини pi3Horo ступеня. Най-менш чисельними (3% випадюв) були ымфи третьо! групи (близько 10 екземпляр1в). Останы були наси-4eHi кров'ю людини максимально та найчасттше зу-стр1чалися у BepecHi.
Окремо варто сказати про те, що за перюд з KBiT-ня по вересень 2017 року з тта дггей було знято три личинки. Дв1 з них були ненасичеы кров'ю, а третя була максимально насичена. Загальна довжина тта личинок була в межах вщ 06-09 до 1.4 мм, а ширина черевця вщ 0.5-06 до 0.8 мм. Довжина гнатосоми та щитка у них мало вщр1знялися i становили вщ 0.2 до 0.4 мм.
Другий масовий вид ¡ксодових клщ1в Dermacentor reticulatus. Польов1збори проводилися не лише вТерноптьсьюй, а йуЛьв1всьюй, Закарпат-сьюй, Волинсьюй, Р1вненсьюй, Хмельницьюй та Bi-нницьюй областях. За час дослщження було з1брано 83 екземпляри цього виду. 3 них 58 екземпляр1в становили самки i 25 екземпляр1в - самцг Bei вони були знят1 з домашыхтварин: собак, KOTiB, коней, велико! рогато! худоби. Одна насичена кров'ю самка була знята з тта дитини у травмпункл м. Тернопть. Загальна довжина тта самц1в сягала вщ 3.4 до 5.3 мм, а ширина черевця - вщ 2.0 до 3.2 мм. Ui морфоло-riHHi характеристики залежали вщ ступеня насиче-HOCTi KniLuiB кров'ю живителя. У самц1в Dermacentor reticulatus пщ flieio дизруптивного добору переважа-ютьособини значних po3MipiB, а в самиць цього виду популящя дуже гетерогенна.
Самки цього виду вщр1зняються значно бтьши-ми розм1рами. Довжина ix тта сягае вщ 3.6-3.7 до 10-12 мм, а ширина черевця - вщ 2.0-2.2 до 9.0-9.8 мм, що також визначалося ступенем i'x насичення кров'ю живителя. Пщ час дослщжень не було виявлено жодно! личинки i ымфи на тих живителях, на яких було виявлено дорослих KniLUiB.
Згщно лггературних даних [2,6] у ознаках самц1в Rhipicephalus rossicus Jak et К,- Jak пщ flieio дизруптивного добору виявляеться незначна тенденщя до збтьшення po3MipiB пальп i ширини гнатосоми. Незначний додатнм ексцес зафксовано за довжиною скутуму та гнатосоми. У самиць R. rossicus дослщження довели наявнють незначно1 вщ'емно! асиметрй' за шириною скутуму, пальп i гнатосоми, та значно! асиметрй' - за довжиною гнатосоми. Зна-чний вщ'емний ексцес зафксовано за трьома параметрами: довжиною скутуму та пальп, а також за шириною пальп. Сильна д1я стабт1зуючого добору спостеркаеться за довжиною гнатосоми у самиць, що, можпиво, пов'язано з !хньою спец1ал1зац1ею до певних годувальниюв.
Виходячи з даних акаролопв, у самц1в Hyalomna plumbeum plumbeum Panz. полкон розподту за морфолопчними ознаками мае вщ'емну асиметрю. Сильна асиметр1я спостеркаеться за трьома ознаками: шириною скутуму, довжиною I-III члениюв пальп i гнатосоми. Для чотирьох ознак (ширина скутуму, довжина I-III члениюв пальп, довжина гнатосоми та найбтьша ширина пальп) спостеркаеться до-датнм ексцес, який особливо виражено для перших трьох ознак. У самиць цього виду бтышсть ознак маютьтенденц1ю до збтьшення po3MipiB.
Висновки
1. Наймасовшими видами ¡ксодових клщ1в, що е е кто паразита ми людини i багатьох хребетних тва-рин на територи Терноптьсько! облает^ е Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus.
2. Переважна бтышсть кл1щ1в виду Ixodes ricinus виявленм на Tmi людей, а клМ виду Dermacentor reticulatus - на Tmi теплокровних тварин: собак, KOTiB, велико! рогато! худоби, коней.
3. В якостт живителя людину використовують не лише доросл1 особини, але й ымфи i навпъ личинки Ixodes ricinus.
4. В якостт живителя людину i великих теплокровних тварин використовують самки i самц1 Dermacentor reticulates. ЬПмфи та личинки для цього використовують ¡нших др1быших тварин.
5. Бтышсть популяцм ¡ксодових клщ1в пщпадае пщ дю дизруптивного добору, що свщчить про гете-рогеннють 1хн1х популяцм.
Перспективи подальших дослщжень. Пер-спективним е подалыш дослщження з метою бюхг м1чних доказ1в гетерогенност1 популяцм, що дозволить вивчити !х сприйнятливють до збудниюв хвороб р1зно! етюлоги та циркуляц1ю збудниюв особливо небезпечних хвороб на територи Терноптьсько! облает!.
Лп-ература
1. Akimov A.l. lksodovue kleschi gorodskih landshaftov g. Kieva / A.l. Akimov, I.V. Nebogatkin. - Kiev, 2016. - 156 s.
2. BalashowYu.S. lksodovue kleschi - parazitu I perenoschiki infekeiy/Yu.S. Balashow. - Sankt-Peterburg: Nayka, 1998. - 326 s.
3. BalashowYu.S. Krovososyschie chlenistonogie i riketcü /Yu.S. Balashow, A.B. Dayter. - L.: Nayka, 1973. - 250 s.
4. Vunograd I.A. Rezyltatu vuvchennya iksodovuch klischovuch doreliosiv v Ykraini / I.A. Vunograd, G.V. Biletska, I.M. Lozunskuy, O.B. Semenuschun //Sychasni infekeii. -2001. — № 3. -S. 45-52.
5. Dnistryan Ye.S. Chvoroba Layman aTernopilli/Ye.S. Dnistryan, Ye.S. Avsyukevuch, S.V. Veluchko, I.S. Ischuk// Materialu naykovo-praktuchnoi konferencii «Donkillya I zdorovya». - 2013. - Ternopil. - S. 87-89.
6. YemchykYe.M. Fauna Ykrainu. Iksodovi klischi /Ye.M. Yemchyk. - Kuiv: akademii nayk URSR, 1960. -T. 25, Vup. 1. - 168 s.
7. Lyginin M.S. Bioriznomanittya ta rol tvarun v ekosustemah / M.S. Lyginin, V.V. Gorban, N.V. Voronova // Materialu IV Miznarodnoi naykovoi konferencii. - Dnipropetrovsk: vudavnutstvo DNU. - 2007. - S. 343-344.
8. ObertA.S. lksodovue kleschevue boreliozu / A.S. Obert, V.N. Drozdov, S.A. Rydakova. -2001. - T. 8, № 6. -S. 777-784.
9. SemenuchunO.B. Pidsymku vuvchennya iksodovuch klischovuch boreliozivy zachidnoykrainskomy regioni /O.B. Semenuchun // Sychasni problemu epidemiologii, microbiologii ta gigienu: materialu naykovo-praktuchnoi konferencii. - Lviv, 2006. -S. 182-184.
10. Bertrand M.R. Microclimate-dependent survival of unfed adult Ixodes scapularis (Acari: Ixodidae) in nature: life cycle and study design implications / M.R. Bertrand, M.L. Wilson //Journal of Medical Entomology. - 1996. - № 33. P. 619-627.
УДК 595.42:591.4(477.8)
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПОПУЛЯЦ1Й 1КСОДОВИХ КЛ1Щ1В ТЕРНОПШЬСЬКОТ ТА СУМ1Ж-
них областей захщноТукраТни
Федонюк Л. Я., Подобтський С. С.
Резюме. Робота присвячена доогмдженню особливостей будови р1зних стадм розвитку ¡ксодових клщ1в вид1в Ixodes ricinus Latr., Dermacentor reticulatus Sulz., Rhipicephalus rossicus Jaket K.-Jak. та H. plumbeum plumbeum Panz., з1браниху населених пунктах Терноптьсько!, Льв1всько!, Закарпатсько!, Волинсько!, PiB-ненсько!, Хмельницько! та Вшницько! областей.
Вивчення морфолопчних особливостей ¡ксодових KniLuiB проводили за допомогою макроскотчного методу дослщження та методу MiKpocKoni! з використанням оптико-електронно! системи SEO - IMAGLAB.
У результат! дослщження встановлено, що наймасовшими видами ¡ксодових клщ1в, що е ектопаразита-ми людини i багатьох хребетних тварин на територи Терноптьсько! облает^ е Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus; в якост1 живителя людину використовують не лише дороагм особини, але й ымфи i нав1ть личинки Ixodes ricinus на вщмшу вщ Dermacentor reticulatus, самки i самц1 яких в якост1 живителя використовують людину i великих теплокровних тварин, а ымфи використовують ¡нших др1бн1ших тварин. Б1льш1сть популяц1й ¡ксодових клщ1в п1дпадае nifl д1ю дизруптивного добору, що свщчить про ix гетерогеннють.
Ключов1 слова: ¡ксодов1 кл1щ1, Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, Терноптьська область, Захщна Укра!на.
УДК 595.42:591.4(477.8)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПОПУЛЯЦИЙ ИКСОДОВЫХ КЛЕЩЕЙ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ И СОСЕДНИХ ОБЛАСТЕЙ ЗАПАДНОЙ УКРАИНЫ Федонюк Л. Я., Подобивский С. С.
Резюме. Работа посвящена исследованию особенностей строения различных стадий развития иксодовых клещей видов Ixodes ricinus Latr., Dermacentor reticulatus Sulz., Rhipicephalus rossicus Jaket K.-Jak. и H. plumbeum plumbeum Panz., собранных в населенных пунктахТернопольской, Львовской, Закарпатской, Волынской, Ровенской, Хмельницкой и Винницкой областей.
Изучение морфологических особенностей иксодовых клещей проводили с помощью макроскопического метода исследования и метода микроскопии с использованием оптико-электронной системы SEO — IMAGLAB.
В результате исследования установлено, что самыми массовыми видами иксодовых клещей, которые являются эктопаразитами человека и многих позвоночных животных на территории Тернопольской области, является Ixodes ricinus и Dermacentor reticulatus; в качестве живителя человека используют не только взрослые особи, но и нимфы и даже личинки Ixodes ricinus в отличии от Dermacentor reticulatus, самки и самцы которых в качестве живителя используют человека и крупных теплокровных животных, а нимфы ис-
пользуют других мелких животных. Большинство популяций иксодовых клещей подпадает под действие дизруптивного отбора, что свидетельствует о их гетерогенности.
Ключевые слова: иксодовые клещи, Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, Тернопольская область, Западная Украина.
UDC 595.42:591.4(477.8)
MORPHOLOGICAL PEULIARITIES OF IXODIDAE POPULATIONS IN TERNOPIL REGION AND NEIGHBOURING REGIONS OF WESTERN UKRAINE
Fedoniuk L. Ya., Podobivskyi S. S.
Abstract. In the period from March to September 2017 morphological peculiarities of Ixodidae have been collected and studied in Ternopil region according to the common methods. Two kinds of Ixodidae are the most massive ectoparasites of animals and people on the territory examined: Ixodes ricinus L., Latr., Dermacentor reticulatus Koch. The following species are found less frequently: Rhipicephalus rossicus Jak et K.- Jak, Hyalomna plumbeum plumbeum Panz.
The morphology of 329 specimens of ticks from the species Ixodes ricinus, including 4 males, 124 females, 198 nymphs and 3 larvae was examined. The following signs were considered: general body length, length of gnathosoma and clypeus, and width of the belly.
The conducted morphological examinations demonstrated that general length of males was 2.4-2.5 mm, length of their gnathosoma - 0.3-0.4 mm and width of the belly - 0.3.04 mm. It should be noted that all the males were gathered on the banner in the grass stand in April 2017. None of the males was found on the skin during removal of ticks in the first-aid center of Ternopil.
Examination of 124 specimens of females of this species showed that their morphological parameters depend proportionally on the degree of their engorgement. Thus, general length of females gathered in nature was no longer than 3.2-3.4 mm, gnathosoma length was about 0.8 mm, clypeus length - 0.6 mm, and width of the belly -about 2 mm. In case of engorgement in females, first of all, general body length increases: average engorgement
- 4-6 mm, maximal one - up to 9.5 mm. At the same time, gnathosoma length changes within inconsiderable limits
- from 0.8 to 1.2 mm. Sometimes specimens with gnathosoma length of 0.6-0.75 mm or 1.4-1.5 mm were found. The belly width of hungry females was no longerthan 0.7-1.5 mm, in females with moderate engorgement - 1.8-2.8 mm, higher than that of a moderate engorgement - 3.0 - 4.0 mm and complete or maximal engorgement - from 5.3 to 7.3 mm.
The majority of 198 specimens of the examined nymphs were removed from children of different ages in Ternopil first-aid center. 3 groups can be differentiated among the collected nymphs: 1) young nymphs with general body length from 1.2 to 1.6 mm; 2) more mature nymphs with body length from 1.7 to 2.4 mm; 3) a small amount of nymphs with very prominent egg-shaped belly and practically black colour of the body.
During the period from April to September 2017 three larvae were removed from the bodies of children. Two of them were not filled with blood, and the third one was maximally filled.
The second massive species of Ixodidae was Dermacentor reticulatus found in Ternopil, Lviv, Zakarpatska (trans-Carpahtian), Volyn, Rivne, Khmelnytskyi and Vinnytsia regions. During the study 83 specimens of this species were collected including 58 specimens were females and 25 specimens - males. All of them were collected from domestic animals: dogs, cats, horses, cattle. One filled with blood female was taken from a child's body in Ternopil first-aid center. General length of male bodies was from 3.4 to 5.3 mm, and belly width - from 2.0 to 3.2 mm. These morphological characteristics depended on the degree of engorgement of ticks. Females of this species differ by their much bigger size. The length of their bodies was from 3.6-3.7 to 10-12 mm, and belly width - from 2.0-2.2 to 9.0-9.8 mm, which was determined by the degree of their engorgement with host's blood. During the study none of the larva or nymph was found on hosts where ticks were taken.
Keywords: Ixodidae, Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, Ternopil region, Western Ukraine.
Рецензент — проф. Климнюк С. I.
Стаття надшш ла 09.08.2017 року
