CC BY
11
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК332.133.6:330.15:001.891.7 Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел, канд. екон. наук -
1нститут регюнальних до^джень НАН Украти
МОН1ТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ М1СЦЕВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В У ПРОМИСЛОВИХ ТА АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИХ
СИСТЕМАХ РЕГ1ОНУ
Розглядаеться використання мюцевих pecypciB у регiональних промислових системах та регюнальних аграрно-промислових системах з позицш вибору напрям-KiB вщстежування шформацп для оргашзацп монiторингy з метою тдвищення ефек-тивностi використання ресурав у ринковiй економiцi.
Senior research officer I.V. Andel - Institute of regional researches
of NAS of Ukraine
Monitoring of the use of local natural resources in the industrial and agrarian-industrial systems of region
In the article the use of local resources is examined in the regional industrial systems and regional agrarian-industrial systems from positions of choice of directions of watching of information for organization of monitoring with the purpose of increase of efficiency of the use of resources in a market economy.
Економ1чш ресурси, тобто засоби для виробництва товар1в i послуг, е обмеженими чи рщюсними, а матерiальнi потреби сусшльства, збшьшуються i стають бшьш рiзноманiтними. Функцюнування виробництва неможливе без використання ресурЫв, як подшяються на:
• екоиом1чт (функцюнуюч1);
• потеищйт (невключет в господарський об1г).
Економiчнi ресурси у свою чергу мютять:
• природт ресурси;
• трудов! ресурси (населения у працездатному вщ1);
• матерiальиi (вс1 створет людииою засоби виробництва);
• ii що е результатом виробництва;
• фшансов1 (грошов1 засоби, як сустльство може иадати на оргатзацш ви-робництва);
• iиформацiйиi (иаукова, науково-техтчна, проектио-коиструкторська, статис-тичиа, техиолопчиа, шформащйиа шформащя, а також шш1 види штелекту-альиих цшиостей, иеобхiдиих для створення екоиом1чиого продукту.
Природт ресурси - важливий чинник суспшьного виробництва. Вщ природних властивостей землi (якост грунпв, особливостей клiматy, рослин-ност!, тваринного свггу, водних об,ектiв, корисних копалин, чистоти пов!тря ютотно залежать темпи зростання виробництва й добробуту людей. Вщ дос-тупност природних ресурЫв залежить продуктившсть працi; вона тим вища, чим багатшi й доступшш! природт ресурси, чим менш^ як наслiдок, затрати працi, необхщш для виробництва кiнцевого продукту.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Близьким за змютом до поняття природнi ресурси е поняття природ-них умов, що 1х розумiють як: усю сукупнiсть елементiв природи; тiла й ре-човини природи, якi на конкретному еташ розвитку продуктивних сил важ-ливi для життя людини й дiяльностi суспiльства, але не беруть безпосе-редньо1 участi в матерiальному виробництвi та невиробничiй дiяльностi людини. Зростання масштабiв традицшного використання природних чинникiв як ресурЫв призводить до того, що чинник, який рашше належав до природних умов, стае природним ресурсом (напр. атмосфера з переважно природно! умови стае переважно природним ресурсом). Збшьшуеться кшьюсть функцш, якi виконуе той самий природний чинник як природш ресурси, рашше еконо-мiчна роль атмосфери полягала у тому, що вона була необхщною умовою бь ологiчного вiдтворення робочо! сили., джерелом кисню для спалювання ви-добутого палива; джерелом вггрово1 енергй. Тепер функцй атмосфери розши-ренi: використовують 11 електромагнiтнi, оптичнi, акустичш та iншi фiзичнi й хiмiчнi властивостi. Атмосфера стае також шформацшним ресурсом [1].
Вченi розробили класифжацй природних ресурсiв. Зокрема, Н.Ф. Рей-мерс класифжуе природнi ресурси наступним чином. Ресурси природш: 1) природш об'екти i явища, що використовуються у теперiшньому, минулому i майбутньому для прямого i непрямого споживання, що сприяють створенню матерiальних багатств, вщтворенню трудових ресурсiв, пiдтримуванню умов юнування людства i що шдвищують якiсть життя (ресурси вигод, естетичш ресурси, у том у чи^ феномени природи); 2) тiла i сили природи (природнi блага), суспшьна кориснiсть яких позитивно чи негативно змшюеться у ре-зультатi трудово! дiяльностi людини; використовуються (чи потенцшно при-датнi для використання) в якост засобiв працi (земля, водш шляхи, вода для зрошення), джерел енергй (пдроенерпя, атомне паливо, запаси паливних ко-палин i т.д.), сировини i матерiалiв (мiнерали, люи, ресурси техшчно1 води), безпосередньо в якост предметiв споживання (питна вода, дикоростучi рос-лини, квiти, гриби, продукти риболовлi), рекреацй (мiсця вщпочинку на при-родi, 11 оздоровче значення), банку генетичного фонду (ресурси надшност екосистем, виведення нових сор^в i порiд) чи джерел шформацй про навко-лишне середовище (керуючi палеонтологiчнi форми, заповiдники - еталони природи, бiоiндикатори i т. ш.); при цьому змiна стану цих тш i сил (явищ) природи у процес 1х використання прямо чи дотично зачшае iнтереси госпо-дарства зараз або у недалекому майбутньому.
Для регюнального рiвня цiкавою е класифжащя Н.Ф. Реймерса природних ресуршв за такими ознаками, як: 1) джерела i мiсцеположення; 2) швид-кiсть вичерпання: вичерпнi, невичерпш; 3) можливiсть самовiдновлення i культивування: вщновлюваш i не вiдновлюванi; 4) темпи економiчного запов-нення (вщшкодовування) (за рахунок пошуку нових джерел чи нових техноло-гiй видобутку: заповнюваш (вiдшкодовуванi) i незаповнюванi (невщшкодову-ванi); 5) за можливiстю замши одних ресуршв iншими: замiннi i незамiннi.
Враховуючи попередне природнi ресурси, що можуть використовува-тись в економiчних системах класифiкуемо наступним чином. Природш ресурси регюну подшяються на: реальнi (включенi у виробничий i невиробни-
чий процес); потенцiйнi (у даний час не використовуються. К^м того природш ресурси подшяються на вичерпш, невичерпш, замiннi, незамiннi. Ви-черпш у свою чергу подiляються на невщновш (земельнi угiддя, повiтря, ко-риснi копалини) та вiдновнi (вода, грунти, дерево, живi органiзми).
Табл. Класифпкащя природних ресурыв за джерелами I мшцеположенням1
1. Енергетичш ресурси
а) Енергетичш ресурси, що знаходяться у постшному кругооб1гу енергй (соняч-на, косм1чна, геотермальна, морська, грав1тацшна, бюенерпя).
б) Депоноваш енергетичш ресурси (нафта, природний газ, вугшля, сланщ, торф)
в) Штучно активоваш джерела енергй' (атомна, термоядерна енерпя)
2. Атмосферт газов1 ресурси (гази атмосфери, гвдросфери, грунпв, озон, газов1 забруднення або "анти ресурс" тощо)
3. Водт ресурси (волога атмосфери, р1зт водойми (океани, моря, озера, водт ба-сейни), водостоки, тдземт води, грунтова волога, природт 1 штучт рвдш заб-руднювач1 або "анти ресурс")_
4. Ресурси лггосфери (а) грунтово-земельт, тдгрунти, льодовики, грунтове забруднення (засолення 1 тдкислення грунив, забруднення важкими металами 1 нафтою), група "антиресурс1в", ероз1я грунпв - анти ресурс; б) геоморфолопч-т (географ1чне, гоморфолопчне положення; в) неенергетичт мшеральт ре-сурси (металев1 1 неметалев1 руди))
5. Ресурси рослин-продуценпв (генетико-видовий склад рослинносп, бюмаса рослинносп, первинна продуктивтсть i господарська щнтстъ продуктивности очисна здаттсть рослин, боташчш забруднювач1 ("антиресурс")
6. Ресурси консуменив (тварини - консументи 1 рослини-консументи, 1х генетико-видовий склад, бюмаса, бюлопчна та господарська продуктивтсть, саттар-на роль, консументи-забруднювачь" антиресурс")_
7. Ресурси редуценив (оргатзми що розкладають оргатчт тша, 1х генетико-ви-довий склад, бюмаса, хвороботворш в1руси-"антиресурс")
8. Клiматичнi ресурси (природнi i видозмшеш (напр. клiмат мiст))
9. Рекреацшно-антропоеколопчт ресурси (ресурси природного середовища що-денних життевих умов, ресурси ввдпочинку, лiкувальнi природнi ресурси, ано-мальний фiзичний i хiмiчний фон що викликае захворювання)
10. Шзнавально-шформащйт ресурси (незачепленi цивiлiзацiею природнi утво-рення (заповiдники, опорнi геологiчнi розрiзи, палеонтологiчнi захоронення))
Екстенсивний розвиток економши Украши, не завжди ефективне використання природних ресурЫв, призвело до того, що пошук шляхiв шдви-щення ефективностi використання природних ресурЫв стае особливо акту-альним. Одним iз шляхiв пiдвищення ефективностi використання природних ресуршв е бiльш активне виконання функцй управлшня мiсцевими органами самоврядування щодо використання мiсцевих та iмпортних природних ресур-сiв у регюш. А це вимагае створення вщповщного монiторингу для вщстежу-вання використання природних ресурЫв в економщ регiону.
Пiдвищення ефективностi та рацюнальне використання природних ре-сурсiв в економщ спонукае до пошуку нових форм оргашзацй виробництва, пiдвищення комплексности системностi розвитку господарства, особливо на рiвнi окремих регiонiв, створення та аналiз функцiонування рiзних економiч-них систем. У перюд iснування СРСР для прискорення ефективного розвитку економжи, як вдосконалення структури господарства, створювались новi
^щональний лкотехшчний унiверситет УкраТми
фopми opгaнiзaцiï i yпpaвлiння, зoкpемa тaкi екoнoмiчнi системи, як теpитopi-aльнo-виpoбничi гамплекси. За теpитopiaльнo-виpoбничими кoмплексaми, як фopмoю opгaнiзaцiï гoспoдapствa мали зaкpiпитись тpи сфеpи пpиклaдaння: 1) виpiшyвaння мiжгaлyзевиx pегioнaльниx пpoблем зaгaльнoгo значення; 2) дoкopiннa пеpебyдoвa гoспoдapствa стapoпpoмислoвиx paйoнiв чи висoкopoз-винених paйoнiв з метою мoдеpнiзaцiï вже сфopмoвaниx iндyстpiaльниx баз зaгaльнoдеpжaвнoгo значення; 3) ствopення нoвиx мiжгaлyзевиx теpитopiaль-нo-виpoбничиx yтвopень зaгaльнoдеpжaвнoгo значення [2].
Отже фyнкцioнyвaння екoнoмiчниx систем сyпpoвoджyeться тдви-щенням ефектив^с^ викopистaння пpиpoдниx pесypсiв, i в^^в^та e щка-вим oб,eктoм для мoнiтopингy. Екoнoмiчнi системи, зoкpемa, виникають на oснoвi викopистaння того чи iншoгo пpиpoднoгo pесypсy. Якшр вважати сис-темoтвipним чинникoм пpиpoдний pесypс, тo мoжнa виявити екoнoмiчнi системи pегioнy, тaкi як пpoмислoвi теpитopiaльнi системи (ПТС) та aipap^-пpoмислoвi теpитopiaльнi системи (AnTC).
З ypaxyвaнням пoпеpедньoгo, ПТС, aбo пpoмислoвi теpитopiaльнi системи з видoбyткy i пеpеpoбки невiднoвниx pесypсiв - це сyкyпнiсть сyб,eктiв (два i бшьше) гoспoдapювaння pегioнy, як пoeднaнi opгaнiзaцiйнo-теxнoлo-гiчними пpoцесaми виготовлення пpoдyкцiï вiдпoвiднo дo викopистaння eди-нoï гpyпи системoтвipниx чинникiв, а саме невщшвних пpиpoдниx pесypсiв ягагось виду. ПТС pегioнy це сукупшсть видoбyвниx пiдпpиeмств та сукупшсть пеpеpoбниx пiдпpиeмств з пеpеpoбки невщшвних pесypсiв, якi шв'яза-нi мiж сoбoю лaнцюгoвим зв,язкoм, тoбтo пpoдyкцiя видoбyвниx пiдпpиeмств e виpoбничим pесypсoм для пеpеpoбниx пiдпpиeмств, те щр виpoбили видo-бyвнi пiдпpиeмствa надавить для пеpеpoбки на пеpеpoбнi пiдпpиeмствa. ПТС тaкoгo типу вигoтoвляють пpoдyкцiю в oснoвнoмy для спoживaння у пpoмислoвoстi, а тaкoж зaгaлoм для с^живання в екoнoмiцi pегioнy. ПТС мoжyть бути таких типiв, на^иклад, сyкyпнiсть пiдпpиeмств pегioнy, шв'я-заних з видoбyткoм i пеpеpoбкoю нафти, сукупшсть ^д^^мотв пoв,язaниx з видoбyткoм i викopистaнням вyгiлля для виpoбництвa електpoенеpгiï, сукуп-нiсть пiдпpиeмств ^в'язаних з видoбyткoм i викopистaнням метaлiв для ви-poбництвo машин. Aгpapнo-пpoмислoвi теpитopiaльнi системи з виpoблення i пеpеpoбки вiднoвниx poслинниx pесypсiв (AПТС) pегioнy - це сyкyпнiсть су-б,eктiв гoспoдapювaння pегioнy, якi пoeднaнi opгaнiзaцiйнo-теxнoлoгiчними пpoцесaми вигoтoвлення пpoдyкцiï вiдпoвiднo дo викopистaння eдинoï гpyпи системoтвipниx чинникiв, а саме вiднoвниx пpиpoдниx pесypсiв якoгoсь виду. AПТС pегioнy це сyкyпнiсть пiдпpиeмств, щo виpoщyють poслинницькy ^o-дyкцiю та сукупшсть пеpеpoбниx пiдпpиeмств з пеpеpoбки вщ^вних poслин-них pесypсiв, якi ^в'язаш мiж сoбoю лaнцюгoвим зв,язкoм, тобто пpoдyкцiя виpoщyвaльниx пiдпpиeмств e виpoбничим pесypсoм для пеpеpoбниx шд^и-eмств, те щo виpoбили сiльськoгoспoдapськi poслинницькi пiдпpиeмствa над-xoдить для пеpеpoбки на пеpеpoбнi пiдпpиeмствa. AПТС тагаго типу виго-тoвляють пpoдyкцiю в oснoвнoмy для спoживaння населенням, а тагаж зага-лoм для сшживання в екoнoмiцi pегioнy. Дo AПТС pегioнy, нaпpиклaд, вщ-нoсяться сукупшсть ^д^^мотв, якi пoeднaнi виpoщyвaнням, заго^влею,
пеpеpoбкoю лiсy, сyкyпнiсть пiдпpиeмств, якi пoeднaнi виpoщyвaнням, заго-тiвлею, пеpеpoбкoю льoнy, piпaкy, цyкpoвиx бypякiв [3].
Пpoпoнyeться opгaнiзaцiя мoнiтopингy poзвиткy ПТС та AüTC pегi-oнaльнoгo piвня, яка вpaxoвye динaмiкy poзвиткy.
_Табл. Мошжоринг po3eumKy ПТС ша АПТС_
MomTOpHKiy poзвиткy ПТС
Mo^op^iy poзвиткy AПТС
Eлeмeнm №1
1. Оцтювання розвиmку Видобувнт тдирием^в ПТС, вугыьнт ПТС ma нaфmовиx ПТС:
а oцiнювaння змши чинниюв виpoбниц-тва видoбyвниx пiдпpиeмств ПТС ^Ф, XP, ГО, OK, 1нв. мiсцевi*, Iннoв.*); а oцiнювaння змши Екoнoмiчнoгo pе■ зультату видoбyвниx пiдпpиeмств ПТС (вyгiльниx ПТС, нaфтoвиx ПТС); а oцiнювaння Ефективнoстi викopис тання пpиpoдниx pесypсiв у видoбyв них ПТС пiдпpиeмствax вyгiльниx, нaфтoвиx ПТС (pесypсoмiсткiсть, pе-сypсoвiддaчa, iннoвaцiйнoмiсткiсть).
Eлeмeнm №2
2. Оцтювання розвиmку Переробнт тдирием^в ПТС, вугiльноï ПТС, наф-moeoï ПТС:
а oцiнювaння змши чинниюв виpoб■ ництва ^Ф, ТP, ÜP, OK, 1нв. мiсцевi, Iннoв.) пеpеpoбниx пiдпpиeмств ПТС; а oцiнювaння змiни Фyнкцioнaльнoгo зв'язку;
а oцiнювaння змiни Екoнoмiчнoгo pе зультату пеpеpoбниx пiдпpиeмств спецiaлiзaцiï ПТС, вyгiльнoï ПТС, нaфтoвoï ПТС.
Eлeмeнm №3
3. Оцтювання розвиmку Доnомiжниx галузей ПТС:
а oцiнювaння змши чинниюв виpoб ництва (OФ, ТP, ÜP, OK, 1нв. мiсцевi, Iннoв.) нayкoвиx opгaнiзaцiй; а змiни Фyнкцioнaльнoгo зв'язку; а змши Екoнoмiчнoгo pезyльтaтy на-ушвих yстaнoв, HДДKP з видoбyткy та пеpеpoбки вyгiлля, нафти для ПТС. Eлeмeнm №4
4. Оцтювання змти чинниюв вироб-ницmвa (ОФ, ТР, ПР, OK, 1нв. мiсцевi, 1ннов.) oœimmx оргашзацт:
а змши Фyнкцioнaльнoгo зв'язку; а змши Екoнoмiчнoгo pезyльтaтy oсвiт-шх yсгaнoв пoв'язaниx з видoбyткoм та пеpеpoбкoю вyгiлля, нафти для ПТС.
Eлeмeнm №1
1. Оцтювання розвиmку Стьськогото-дарськшрослиннт тд^ием^в льонар-сько1' АПТС, рinaковоï АПТС, буряково1' АПТС, зерновоïАПТС:
а oцiнювaння змши чинниюв виpoбництвa poслинницькиx пiдпpиeмств AÜТС ^Ф, ТP, ÜP, OK, 1нв. мiсцевi, Iннoв.); а oцiнювaння змiни Екoнoмiчнoгo pезyль-тату сiльськoгoспoдapськиx poслинниx пщ-пpиeмств AÜТС, (льoнapськoï AÜТС, pi-пaкoвoï AÜТС, бypякoвoï AÜТС, зеpнo-вoï AÜТС); а oцiнювaння Ефективнoстi викopистaння пpиpoдниx pесypсiв у poслинницькиx AÜТС (pесypсoмiсткiсть, pесypсoвiддaчa, iннoвaцiйнoмiсткiсть).
Eлeмeнm №2
2. Оцтювання розвиmку Переробнт тд^и ем^в АПТС, льонарсько1'АПТС, рinaковоï АПТС, буряково1'АПТС, зерновоïАПТС:
а oцiнювaння змши чинниюв виpoбництвa фФ, ТP, ГО, OK, 1нв. мiсцевi, Iннoв.) пе-pеpoбниx пiдпpиeмств AÜТС; а oцiнювaння змiни Фyнкцioнaльнoгo зв'язку; а oцiнювaння змiни Екoнoмiчнoгo pезyль-тату пеpеpoбниx пiдпpиeмств спещ^за-цп AÜТС, льoнapськoï AÜТС, piпaкoвoï AÜТС, бypякoвoï AÜТС, зеpнoвoï ЛПГС.
Eлeмeнm №3
3. Оцтювання розвиmку Доnомiжниx галузей АПТС:
а oцiнювaння змши чинниюв виpoбництвa фФ, ТP, ÜP, OK, 1нв. мюцев^ Iннoв.) на-yкoвиx opгaнiзaцiй; а змши Фyнкцioнaльнoгo зв'язку; а змши Екoнoмiчнoгo pезyльтaтy нау^вих yстaнoв, НДДСТ з виpoшyвaння та пеpе-po6^ льoнy, бypякiв, piпaкy, зеpнoвиx, для Amr. Eлeмeнm №4
4. Оцтювання змти чинниюв виробниц-mвa (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. мiсцевi, 1ннов.) освimнix оргашзацт:
а змши Фyнкцioнaльнoгo зв'язку а змши Екoнoмiчнoгo pезyльтaтy oсвiтнix
Монiторингу розвитку ПТС Елемент №5
5. Оцшювання инфраструктурных галузей:
■ Оц1нювання зм1ни чинник1в вироб-ництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1, 1ннов.) транспортних орган1зац1й;
■ оц1нювання змши Економ1чного результату транспортних п1дприемств ПТС (вуг1льних ПТС, нафтових ПТС);
■ оцшювання Функцюнального зв'язку;
■ оцшювання Ефективносп використання природних ресурс1в у тран-спортнних п1дприемствах при наданн1 послуг з перевезення нев1дновних ре-сурс1в для ПТС (ресурсом1стк1сть, ре-сурсов1ддача, 1нновацшном1стк1сть);
■ оцшювання змши Економ1чного результату ремонтно-техшчних п1дпри-емств ПТС (вуг1льних ПТС, нафтових ПТС);
■ оцшювання змши Функцюнального зв'язку;
■ оцшювання Ефективносп використання природних ресурс1в у тдпри-емствах з надання ремонтно-техшчних послуг для вугшьних, нафтових ПТС (ресурсом1стк1сть, ресурсов1д-дача, 1нновац1йном1стк1сть).
Елемент №»6
6. Оцшювання Забезпечення соц1аль-них потреб трудовых ресурсов ПТС:
■ оцшювання змши чинник1в вироб-ництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1, 1ннов.) буд1вельних орган1зац1й;
■ оцшювання змши Економ1чного результату буд1вельних п1дприемств ПТС (вуг1льних ПТС, нафтових ПТС);
■ оцшювання Функцюнального зв'язку;
■ розрахунок штегрального показника розвитку виробничих та 1нших чин-ник1в вс1х шести елемент1в сумарно;
■ розрахунок штегрального показника розвитку економ1чного результату вс1х шести елемент1в сумарно, тобто що вироблено взагал1 у ПТС;
■ розрахунок штегрального показник сили зв'язк1в ПТС;
■ розрахунок показника розвитку виробничих та шших чинник1в ПТС за вс1ма ш1стьма елементами (виробни-ч1 фактори вс1х елемент1в з врахуван-ням коеф1ц1ент1в сили зв'язку вхо-дження у систему);
■ розрахунок штегрального показника
Мотторингу розвитку АПТС установ пов'язаних з вирощуванням та переробкою в1дновних ресурс1в для АПТС
Елемент №»5
5. Оцшювання инфраструктурных галузей:
■ оцшювання змши чинник1в виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. мюцев1, 1ннов.) транспортних орган1зац1й;
■ оцшювання змши Економ1чного результату транспортних тдприемств АПТС (льонарських АПТС, бурякових АПТС, ршакових АПТС, зернових АПТС);
■ оцшювання Функцюнального зв'язку;
■ оцшювання Ефективносп використання природних ресурс1в у транспортнних пщприемствах з перевезення в1дновних ре-сурс1в для АПТС (ресурсом1стк1сть, ре-сурсов1ддача, 1нновац1йном1стк1сть);
■ оц1нювання зм1ни Економ1чного результату ремонтно-техн1чних п1дприемств АПТС (льонарських АПТС, ршакових АПТС, бурякових АПТС, зернових АПТС);
■ оцшювання змши Функцюнального зв'язку;
■ оцшювання Ефективносп використання природних ресурс1в у тдприемствах з надання ремонтно-техшчних послуг для льонарських АПТС, ршакових АПТС, бурякових АПТС, зернових АПТС, (ресурсомюткють, ресурсов1ддача, 1ннова-цшномюткють)
Елемент Ж»6
6. Оцшювання Забезпечення со-щальних
потреб трудовых ресурсов АПТС:
■ оцшювання змши чинник1в виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1, 1ннов.) бу-д1вельних оргашзацш;
■ оц1нювання зм1ни Економ1чного результату буд1вельних п1дприемств АПТС (льонарських АПТС, бурякових АПТС, 1 т.д.);
■ оцшювання Функцюнального зв'язку;
■ розрахунок 1нтегрального показника розвитку виробничих та шших чинник1в вс1х шести елемент1в сумарно;
■ розрахунок штегрального показника розвитку економ1чного результату вс1х шести елемент1в сумарно, тобто що вироблено взагал1 в АПТС;
■ розрахунок 1нтегральний показник сили зв'язк1в АПТС;
■ розрахунок показника розвитку виробничих та шших чинник1в АПТС за вс1ма ш1стьма елементами (виробнич1 фактори вс1х елемент1в з врахуванням коеф1ц1ент1Е
12
Збiрник науково-техшчних праць
Мошторингу розвитку ПТС Мошторингу розвитку АПТС
з розвитку виробничих та шших чинниюв вах елеменлв ПТС, та ¡нтег-ральний з розвитку випуску продукцп вах елеменлв ПТС з врахуванням зв'язюв. Продуктивность ПТС: ■ виготовлення продукцп переробних тдприемств ПТС вщнести до виробничих чинниюв видобувних i переробних тдприемств, а також виробничих чинниюв освггшх, наукових продукцп, виробничих чинниюв сер-вюних послуг, виробничих чинниюв тдприемств житлово'1', продуктово'', промисловотоварно'' продукцп' вра-ховуючи функцюнальт зв'язки, а також шновацшшсть, швестицштсть, частка експорту у випуску, частка реструктуризованих тдприемств у птс, як частка обиових кошт1в, вит-рати на стимулювання. ■ мщшсть зв'язюв мае бути прямо про-порцшна до ефективност використання невщновних ресурав; ■ розрахунок сюльки всього вироблено продукцп елементами системи. сили зв'язку входження у систему); ■ розрахунок штегрального показника з розвитку виробничих та шших чинниюЕ вах елеменлв АПТС, та ¡нтегральний з розвитку випуску продукцп вах елеменлв АПТС з врахуванням зв'язюв. Продуктивность АПТС: ■ виготовлення продукцп переробних тдприемств АПТС вщнести до виробничих чинниюв видобувних i переробних тдприемств, а також виробничих чинниюв освггшх, наукових продукцп, виробничих чинниюв сервюних послуг, виробничих чинниюв тдприемств житлово'', про-дуктово'', промислово-товарно'' продукцп враховуючи функцюнальш зв'язки, а також шновацшшсть, швестицштсть, частка експорту у випуску, частка реструктуризованих тдприемств в АПТС, як частка обиових кошт1в, витрати на сти-мулювання. ■ мщшсть зв'язюв мае бути прямо пропор-цшна до ефективност використання не-вщновних ресурав; ■ розрахунок сюльки всього вироблено продукцп елементами.
Примггка: *1нв. мiсцевi - мiсцевi швестицп. *1ннов. - шновацп.
Використання органами мюцевого самоврядування iнформацii, з1бра-Hoi за вiдповiдними показниками розвитку ПТС та АПТС наявних у регют зпдно з такою оргашзащею мошторингу дасть мoжливiсть виявляти шляхи шдвищення ефективнoстi використання вiднoвних та невщновних ресурсiв у певних ПТС та АПТС регюну. Такий мoнiтoринг дасть можливють вести об-лiк витрачання мюцевих та iмпoртних вiднoвних i невiднoвних ресурсiв, обгрунтувати i знаходити шляхи шдвищення ефективност використання мю-цевих ресурсiв, пошукати субститути-замiнники рщюсних ресурсiв, обгрун-товувати впровадження нових технологш на шдприемствах, тобто, необхщно кардинально змiнювати галузеву структуру економжи регioну з врахуванням наявних ресурЫв.
Л1тература
1. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - с. 404.
2. Моделирование формирования территориально-производственных комплексов. М.К. Бандман. - Новосибирск: Наука, 1976. - 20б с..
3. Андел 1.В. Мошторинг використання мюцевих ресурав у регюнальнш промисловш система Сощально-економ1чш дослщження у перехщний перюд// Моделювання просторово-го розвитку територ1ально-виробничих систем: Зб. наук. праць. - Льв1в: 1РД НАН Укра'ни. -2007, вип. 1 (64). - С. 247-252. _
