CC BY
12
16. Стратепя популяцiй рослин у природних i антропогенних екосистемах Карпат// За ред. М. Голубця, Й. Царика. - Львiв: €вро-св^, 2001. - 160 с.
17. Царик Й.В. Деяю уявлення про стратегiю популяцш рослин// Укр. ботан. журн. -1994, т. 51, № 3. - С. 5-10.
18. Dusan-Gomory, R. Longauer, D. Ballian, V. Parpan, V. Stupar, T. Parpan, L. Paule, S. Liepelt, B. Ziegenhagen. Variation patterns of mitochondrial DNA of Abies alba Mill. in suture zones of postglazial migration in Europe// Botanica science. - Warshawa 2004. - S. 59-67.
19. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук. думка, 1983. - 215 с.
20. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Зелена книга Украши. Люи. - К.: Наук. думка, 2002. - С. 17-24.
УДК332.133.6:330.15:001.891.7 Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел,
канд. екон. наук - 1нститут регюнальних до^джень НАН Украти
МОН1ТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ М1СЦЕВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В У ПРОМИСЛОВИХ ТА АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИХ
СИСТЕМАХ РЕГ1ОНУ
Розглянуто питання використання мюцевих ресурав у регюнальних промисло-вих та аграрно-промислових системах з позицш вибору напрямюв вщстежування ш-формацп для оргашзацп мошторингу з метою тдвищення ефективносп використання ресурав у ринковш економщь
Senior research officer I.V. Andel - Institute of regional researches
of NAS of Ukraine
Monitoring of the use of local natural resources is in the industrial, agrarian and industrial systems of region
In the article the use of local resources is examined in the regional industrial systems and regional agrarian and industrial systems from positions of choice of directions of watching of information for organization of monitoring with the purpose of increase of efficiency of the use of resources in a market economy.
Економ1чш ресурси, тобто засоби для виготовлення товар1в i послуг, е обмеженими чи рщюсними, а матерiальнi потреби сусшльства зростають i стають бшьш рiзноманiтними. Функцюнування виробництва неможливе без використання ресурЫв. Ресурси, як використовуються у промисловому ви-робницга, подшяються на:
• екоиом1чт (функцюнальт);
• потенщйт (незалучет до господарського обку).
Економiчнi ресурси мютять:
• природт ресурси;
• трудов! ресурси (населения у працездатному вщГ);
• матер1альт (вс створет людииою засоби виробництва);
• ii, що е результатом виробництва;
• фшансов1 (грошов1 засоби, як сустльство може иадати на оргатзацш виробництва);
• шформащйт (иаукова, иауково-техиiчиа, проектио-коиструкторська, статис-тична, техиолопчиа, iиформацiйиа шформащя, а також шш1 види штелекту-альиих цшностей, иеобхвдиих для створеиия екоиом1чиого продукту).
Природнi ресурси - важливий чинник суспiльного виробництва. Вщ природних властивостей землi (якост грунлв, особливостей клiмату, рослин-носл, тваринного свiту, водних об'екив, корисних копалин, чистоти повiтря) iстотно залежать темпи зростання виробництва й добробуту людей. Вщ дос-тупностi природних ресурЫв залежить продуктивнiсть працi; вона тим вища, чим багатшi й доступнiшi природнi ресурси, чим менш^ як наслiдок, затрати працi, необхщт для виробництва кiнцевого продукту.
Близьким за змютом до поняття природш ресурси е поняття природних умов, яю розумiють як: 1) усю сукупнiсть елементiв природи; 2) тша й речовини природи, яю на конкретному етапi розвитку продуктивних сил важ-ливi для життя людини й дiяльностi суспiльства, але не беруть безпосе-редньо! участ в матерiальному виробництвi та невиробничш дiяльностi людини. Зростання масштабiв традицiйного використання природних чинникiв як ресурЫв призводить до того, що чинник, який ранiше належав до природних умов, стае природним ресурсом (напр. атмосфера з переважно природно! умови стае переважно природним ресурсом). Збшьшуеться юльюсть функцш, яю виконуе той самий природний чинник як природш ресурси. Рашше еконо-мiчна роль атмосфери полягала у тому, що вона була необхщною умовою бь ологiчного вiдтворення робочо! сили, джерелом кисню для спалювання видо-бутого палива; джерелом вггрово! енерги. Тепер функци атмосфери розшире-нi: використовують 11 електромагнiтнi, оптичш, акустичнi та iншi фiзичнi й хiмiчнi властивостi. Атмосфера стае також шформацшним ресурсом [1].
Вченi розробили класифжаци природних ресурсiв. Зокрема, Н.Ф. Рей-мерс класиф^е природнi ресурси таким чином. Ресурси природш: 1) природш об'екти i явища, якi використовуються у теперiшньому, минулому i майбутньо-му для прямого i непрямого споживання, що сприяють створенню матерiальних багатств, вiдтворенню трудових ресуршв, пiдтримуванню умов iснування люд-ства i пiдвишують якiсть життя (ресурси вигод, естетичнi ресурси, у тому числ феномени природи); 2) тша i сили природи (природнi блага), суспшьна користь яких позитивно чи негативно змiнюеться внаслiдок трудово! даяльносп людини; використовуються (чи потенцiйно придатш для використання) як засоби пращ (земля, водш шляхи, вода для зрошення), джерела енерги (гiдроенергiя, атомне паливо, запаси паливних копалин i т.д.), сировинаi матерiали (мiнерали, люи, ресурси техшчно1 води), безпосередньо як предмети споживання (питна вода, дикоростучi рослини, квли, гриби, продукти риболовл^, рекреаци (мiсця вiдпо-чинку на природ^ И оздоровче значення), банку генетичного фонду (ресурси на-дшносп екосистем, виведення нових сортiв i порiд) чи джерел шформаци про навколишне середовище (керуючi палеонтологiчнi форми, заповiдники - етало-ни природи, бюшдикатори i т. iн.); при цьому змша стану цих тш i сил (явищ) природи у процес 1х використання прямо чи дотично зачiпае iнтереси госпо-дарства зараз або у недалекому майбутньому.
Для регюнального рiвня цiкавою е класифжащя Н.Ф. Реймерса природних ресурЫв за такими ознаками, як: 1) джерела i мiсцеположення; 2) швидюсть вичерпання: вичерпнi, невичерпнi; 3) можливiсть самовiдновлення i культивування: вщновлюваш i не вiдновлюванi; 4) темпи економiчного за-
повнення (вiдшкодовування) (за рахунок пошуку нових джерел чи нових тех-нологш видобутку: заповнюванi (вiдшкодовуванi) i незаповнюваш (невщшко-довуванi); 5) за можливютю замiни одних ресурсiв iншими: замшш i незамiннi.
Класифпкащя природних ресурЫв за джерелами i мшцеположенням1
1. Енергетичш ресурси
а) Енергетичш ресурси, що знаходяться у постшному кругооб^ енерги (со-нячна, космiчна, геотермальна, морська, гравтацшна, бiоенергiя)._
б) Депоноваш енергетичнi ресурси (нафта, природний газ, вугшля, сланцi, торф)
в) Штучно активоваш джерела енергiï (атомна, термоядерна енерпя).
2. Атмосфернi газовi ресурси (гази атмосфери, гiдросфери, груипв, озон, газовi забруднення або "анти ресурс" тощо).
3. Воднi ресурси (волога атмосфери, рiзнi водойми (океани, моря, озера, водш ба-сейни), водостоки, шдземш води, грунтова волога, природш i штучш рiдкi заб-руднювачi або "антиресурс").
4. Ресурси лггосфери (а) грунтово-земельнi, пiдгрунти, льодовики, грунтове забруднення (засолення i тдкислення грунтiв, забруднення важкими металами i нафтою), група "антиресурсiв", ерозiя грунтiв - антиресурс; б) геоморфолопчш (географiчне, гоморфологiчне положения; в) неенергетичт мiнеральнi ресурси (металевi i неметалевi руди))._
5. Ресурси рослин-продуцеипв (генетико-видовий склад рослинностi, бiомаса рослинносп, первинна продуктивнiсть i господарська щнтсть продуктивностi, очисна здатнiсть рослин, боташчш забруднювачi ("антиресурс").
6. Ресурси консумеиив (тварини-консументи i рослини-консументи, ïâ генетико-видовий склад, бюмаса, бiологiчна та господарська продуктивтсть, санiтарна роль, консументи-забруднювачь"антиресурс").
7. Ресурси редуцентiв (органiзми, що розкладають органiчнi тiла, ïâ генетико-ви-довий склад, бiомаса, хвороботворнi вiруси-"антиресурс")._
8. Клiматичнi ресурси (природш i видозмшеш (напр. клiмат мшт)).
9. Рекреацiйно-антропоекологiчнi ресурси (ресурси природного середовища що-денних життевих умов, ресурси ввдпочинку, лiкувальнi природнi ресурси, ано-мальний фiзичний i хiмiчний фони, що викликають захворювання).
10. Шзнавально-шформащйш ресурси (незачепленi цивiлiзацiею природш утво-рення (заповiдники, опорнi геолопчш розрiзи, палеонтологiчнi захоронення)).
Враховуючи попередне, природш ресурси, що можуть використовува-тись в економ1чних системах класифжуемо таким чином. Природш ресурси регюну подшяють на: реальш (залучеш у виробничий i невиробничий про-цес); потенцшш (на цей час не використовуються). Кр1м того, природш ресурси подшяються на вичерпш, невичерпш, замшш, иезамiииi. Вичерпш своею чергою, подшяються на иевiдиовиi (земельш упддя, повгтря, корисш копалини) та вщновт (вода, грунти, дерево, жив1 оргашзми).
Екстенсивний розвиток економши Украши, не завжди ефективне використання природних ресурЫв, призвело до того, що пошук шлях1в шдви-щення ефективност використання природних ресурЫв стае особливо акту-альним. Одним 1з шлях1в шдвищення ефективност використання природних ресурЫв е бшьш активне виконання функци управлшня мюцевими органами самоврядування щодо використання мюцевих та 1мпортних природних ресурЫв у регюш. А це вимагае створення вщповщного мониторингу для вщстежу-вання використання природних ресурЫв у економщ1 регюну.
Пiдвищення ефективносп та рацiональне використання природних ре-сурЫв у економiцi спонукае до пошуку нових форм органiзацiï виробництва, тдвищення комплексносп, системностi розвитку господарства, особливо на рiвнi окремих регюшв, створення та аналiз функцiонування рiзних економiч-них систем. У перюд iснування СРСР для прискорення ефективного розвитку економжи, як вдосконалення структури господарства, створювались новi форми оргашзацп i управлшня, зокрема такi економiчнi системи, як територь ально-виробничi комплекси. За територiально-виробничими комплексами, як формою оргашзацп господарства, мали закрiпитись три сфери прикладання: 1) вирiшування мiжгалузевих регiональних проблем загального значення; 2) докоршна перебудова господарства старопромислових райошв чи високороз-винених районiв з метою модершзацп вже сформованих шдус^альних баз загальнодержавного значення; 3) створення нових мiжгалузевих територiаль-но-виробничих утворень загальнодержавного значення [2].
Отже функцюнування економiчних систем супроводжуеться тдви-щенням ефективностi використання природних ресурЫв, i, вiдповiдно, е щка-вим об'ектом для монiторингу. Економiчнi системи, зокрема, виникають на основi використання того чи шшого природного ресурсу. Якщо вважати сис-темотвiрним чинником природний ресурс, то можна виявити економiчнi системи регюну, таю як промисловi територiальнi системи (ПТС) та аграрно-промисловi територiальнi системи (АПТС).
З врахуванням попереднього, ПТС або промисловi територiальнi системи з видобутку i переробки невщновних ресуршв - це сукупнiсть суб'екпв (два i бiльше) господарювання регюну, як поеднанi оргашзацшно-техноло-гiчними процесами виготовлення продукцп вiдповiдно до використання еди-ноï групи системотвiрних чинниюв, а саме невiдновних природних ресурЫв якогось виду. ПТС регiону - це сукупшсть видобувних пiдприемств та сукуп-нiсть переробних пiдприемств з переробки невщновних ресурсiв, якi пов'яза-нi мiж собою ланцюговим зв'язком, тобто продукцiя видобувних пiдприемств е виробничим ресурсом для переробних шдприемств, те, що виробили видо-бувш пiдприемства, надходить для переробки на переробш пiдприемства. ПТС такого типу виготовляють продукцiю, в основному, для споживання у промисловосп, а також загалом для споживання в економщ регiону. ПТС можуть бути таких тишв, наприклад, сукупнiсть пiдприемств регюну, пов'язаних з видобутком i переробкою нафти, сукупшсть шдприемств, пов'язаних з видобутком i використанням вугшля для виробництва електро-енергiï, сукупнiсть шдприемств пов'язаних з видобутком i використанням ме-талiв для виробництво машин. Аграрно-промисловi територiальнi системи з вироблення i переробки вщновних рослинних ресуршв (АПТС) регiону - це сукупшсть суб'екпв господарювання регiону, якi поеднаш оргашзацшно-тех-нологiчними процесами виготовлення продукцп вщповщно до використання единоï групи системотвiрних чинникiв, а саме вщновних природних ресурсiв якогось виду. АПТС регюну це сукупшсть шдприемств, що вирощують рос-линницьку продукцiю та сукупшсть переробних шдприемств з переробки вщновних рослинних ресурЫв, якi пов'язаш мiж собою ланцюговим зв'язком.
Табл.2. Мошторингрозвитку ПТС та АПТС
Мошторинг розвитку ПТС
Мошторинг розвитку АПТС
Елемент №1
1. Оцтювання розвитку видобувних тдприемств ПТС, вугыъних ПТС та нафтових ПТС.
Ощнювання змши чиннишв виробництва видобувних шдприемств ПТС (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. мюцев1*, шнов.*). Ощнювання змши економ1чного результату видобувних шдприемств ПТС (вугшьних ПТС, нафтових ПТС). Ощнювання ефективност1 використання природних ресурЫв у видобувних ПТС шдприемствах вугшьних, нафтових ПТС (ресурсомштккть, ресурсо-ввддача, шновацшномшткшть).
Елемент №2
2. Оцтювання розвитку переробних тдприемств ПТС, вугыъно1' ПТС, наф-тово1' ПТС.
Ощнювання змши чиннишв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1, 1ннов) переробних шдприемств ПТС Ощнювання змши функщонального зв'язку.
Ощнювання змши економ1чного результату переробних шдприемств спе-щатзаци ПТС, вугiльноï' ПТС, нафто-во1 ПТС.
Елемент №3 Елемент №4
3. Оцтювання розвитку допом1жних галузей ПТС:
Ощнювання змши чиннишв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1, 1н-нов.) наукових оргашзацш. Змши функщонального зв'язку. Змши економ1чного результату наукових установ, НДДКР з видобутку та переробки вугшля, нафти для ПТС.
4. Оцтювання змти чинниюв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1, 1ннов.) осв1тшх оргашзацш
Змши функщонального зв'язку Зм1ни економ1чного результату освгт-тх установ, пов'язаних з видобутком та переробкою вуплля, нафти для ПТС. Елемент №5
5. Оцтювання ¡нфраструктурних галузей: 1. Ощнювання змши чиннишв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, 1ннов.) транспортних оргашзацш._
Елемент №1
1. Оцтювання розвитку сыъсъкогоспо-дарсъкихрослинних тдприемств лъонар-съко1' АПТС, ртаково1 АПТС, буряковог АПТС, зерновоïАПТС.
Ощнювання змши чиннишв виробництва рослинницьких шдприемств АПТС (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, шнов.) Ощнювання змши економ1чного результату сшьськогосподарських рослинних шдприемств АПТС, (льонарсько1 АПТС, рь паково1 АПТС, буряково1 АПТС, зерново1 АПТС).
Ощнювання Ефективност1 використання природних ресурЫв у рослинницьких АПТС (ресурсомштккть, ресурсоввддача, шновацшном1стк1сть).
Елемент №2
2. Оцтювання розвитку переробних тдприемств АПТС, лъонарсъко1 АПТС, р1пако-во1'АПТС, буряковогАПТС, зерновоïАПТС. Ощнювання змши чиннишв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, 1нв. м1сцев1,1ннов.) переробних шдприемств АПТС. Ощнювання змши функционального зв'язку. Ощнювання змши економ1чного результату переробних шдприемств спещал1зацп АПТС, льонарсько1 АПТС, ршаково1 АПТС, буряково1 АПТС, зерново1 АПТС.
Елемент №3 Елемент №4
3. Оцтювання розвитку допом1жних галузей АПТС:
Ощнювання змши чиннишв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, шнов.) наукових оргашзацш. Змши функщонального зв'язку. Змши економ1чного результату наукових установ, НДДКР з вирощування та переробки льону, буряюв, ршаку, зернових, для АПТС.
4. Оцтювання змти чинниюв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, шнов.) освгттх оргашзацш
Змши функщонального зв'язку. Змши економ1чного результату освггтх установ, пов'язаних з вирощуванням та переробкою ввдновних ресурЫв для АПТС. Елемент №5
5. Оцтювання ¡нфраструктурних галузей: 1. Ощнювання змши чинниюв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, шнов.)
Мошторинг розвитку ПТС
Мошторинг розвитку АПТС
Ощнювання змши економ1чного результату транспортних тдприемств ПТС (вугшьних ПТС, нафтових ПТС). Ощнювання функцюнального зв'язку. Ощнювання ефективност1 використання природних ресурЫв у тран-спортнних тдприемствах при надант послуг з перевезення невщновних ресурЫв для ПТС (ресурсомшткшть, ре-сурсовщдача, шновацшном1стк1сть). Ощнювання змши економ1чного результату ремонтно-техн1чних тдприемств ПТС (вугшьних ПТС, нафтових ПТС). Ощнювання змши функцюнального зв'язку.
Ощнювання ефективносп викорис-тання природних ресурЫв у пщприемствах з на-дання ремонтно-техн1чних послуг для вугшьних, нафтових ПТС (ресурсомгстюсть, ресурсовщдача, шновацшномгстюсть). Елемент Ж»б
6. Оцтювання забезпечення сощалъних потреб трудових ресурсов ПТС: 1. Ощнювання змши чиннишв виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, 1ннов) буд1вельних оргатзацш Ощнювання змши економ1чного результату буд1вельних тдприемств ПТС (вугшьних ПТС, нафтових ПТС). Ощнювання функционального зв'язку. Розрахунок штегрального показника розвитку виробничих чиннишв та шших чиннишв вЫх шести елеменпв сумарно. Розрахунок штегрального показника розвитку економ1чного результату вЫх шести елеменпв сумарно, тобто що вироблено взагал1 у ПТС. Розрахунок штегр. показник сили зв'язшв ПТС.
Розрахунок показника розвитку виробничих чинник1в та ш чиннишв ПТС за вЫма шштьма елементами (виробнич1 чинники вЫх елеменпв з урахуванням коефщ1енпв сили зв'язку входження у систему).
Розрахунок штегрального показника з розвитку виробничих чинниюв та ш. чин-нитв вЫх елеменпв ПТС, та штеграль-ний з розвитку випуску продукци вЫх елементтв ПТС з врахуванням зв'язюв. Продуктивтсть ПТС: Випуск продукцЦ переробних шдпри-
транспортних орган1зац1и. Ощнювання змши економ1чного результату транспортних тдприемств АПТС (льонарських АПТС, бурякових АПТС, рь пакових АПТС, зернових АПТС). Ощнювання функцюнального зв'язку. Ощнювання ефективносп використання природних ресурЫв у транспортнних пщприемствах з перевезення вщновних ресурЫв для АПТС (ресурсомштккть, ресурсовщдача, шновацшномштшсть). Ощнювання зм1ни економ1чного результату ремонтно-техтчних тдприемств АПТС (льонарських АПТС, ршакових АПТС, бу-рякових АПТС, зернових АПТС). Ощнювання змши функционального зв'язку. Ощнювання ефективносп використання природних ресурЫв у пщприемствах з надання ремонтно-техтчних послуг для льонарських АПТС, ршакових АПТС, бурякових АПТС, зернових АПТС, (ресурсомютасть, ресурсовщдача, шновацшномгсткють).
Елемент №б
6. Оцтювання забезпечення сощалъних потреб трудових ресурсов АПТС: 1. Ощнювання змши чинник1в виробництва (ОФ, ТР, ПР, ОК, шв. м1сцев1, шнов.) буд1вельних оргатзацш Ощнювання зм1ни економ1чного результату буд1вельних тдприемств АПТС (льонарських АПТС, бурякових АПТС, 1 т.д.). Ощнювання функцюнального зв'язку. Розрахунок штегрального показника розвитку виробничих чиннишв та шших чин-ник1в вЫх шести елеменпв сумарно. Розрахунок штегрального показника розвитку економ1чного результату вЫх шести елеменпв сумарно, тобто що вироблено взагал1 в АПТС.
Розрахунок штегр. показник сили зв'язк1в АПТС.
Розрахунок показника розвитку виробничих чинник1в та ш чиннишв АПТС за вЫ-ма шштьма елементами (виробнич1 чинники вЫх елеменпв з врахуванням коефь щенпв сили зв'язку входження у систему). Розрахунок штегрального показника з розвитку виробничих чиннишв та ш. чинни-к1в вЫх елеменпв АПТС, та штегральний з розвитку випуску продукци вЫх елеменпв АПТС з врахуванням зв'язшв. Продуктившсть АПТС:_
Мотторинг розвитку ПТС Мотторинг розвитку АПТС
емств ПТС ввднести до виробничих чинниюв видобувних i переробних тдприемств, а також виробничих чинниюв освгтньо1, науково1 продукцп, виробничих чинниюв сервшних послуг, виробничих чинниюв тдприемств житлово1, продуктово1, промислово-то-варно1 продукцп, враховуючи функщ-ональт зв'язки, а також 1нновацш-тсть, швестицштсть, частка експорту у випуску, частка реструктуризованих тдприемств у ПТС, як частка об1гових кошт1в, витрати на стимулювання. Мщтсть зв'язюв мае бути прямо про-порцшна до ефективност1 використання неввдновних ресурЫв. Розрахунок сюльки всього вироблено продукцп елементами системи. Випуск продукцп переробних тдприемств АПТС ввднести до виробничих чинниюв видобувних i переробних тдприемств, а також виробничих чинниюв освгтньо1, на-уково1 продукцп, виробничих чинниюв сервшних послуг, виробничих чинниюв тдприемств житлово1, продуктово1, про-мислово-товарно1 продукцп, враховуючи функцюнальт зв'язки, а також шнова-цштсть, швестицштсть, частка експорту у випуску, частка реструктуризованих тдприемств у АПТС, як частка обшових кошт1в, витрати на стимулювання. Мщтсть зв'язюв мае бути прямо пропор-цшна до ефективност1 використання неввдновних ресурЫв. Розрахунок сюльки всього вироблено продукцп елементами.
Примггки: *1нв. мюцев1 - мюцев1 швестицл; *1ннов.- шновацп.
Тобто продукцiя вирощувальних пiдприемств е виробничим ресурсом для переробних шдприемств, те, що виробили Ыльськогосподарсью рослин-ницькi пiдприемства, надходить для переробки на переробш шдприемства. АПТС такого типу виготовляють продукщю в основному для споживання на-селенням, а також загалом для споживання в економщ регiону. До АПТС регюну, наприклад, належить сукупшсть шдприемств, яю поеднанi вирощуван-ням, заготiвлею, переробкою лiсу, сукупшсть шдприемств, яю поеднанi виро-щуванням, заго^влею, переробкою льону, рiпаку, цукрових буряюв [3].
Пропонуеться органiзацiя мониторингу розвитку ПТС та АПТС регь онального рiвня, яка враховуе динамжу розвитку.
Використання органами мiсцевого самоврядування iнформацiï, зiбра-но1' за вщповщними показниками розвитку ПТС та АПТС, наявних у регюш згiдно з такою оргашзащею монiторингу, дасть змогу виявляти шляхи тдвищення ефективносп використання вщновних та невiдновних ресурЫв у пев-них ПТС та АПТС регюну. Такий мониторинг дасть змогу вести облш витра-чання мюцевих та iмпортних вiдновних i невщновних ресурсiв, обгрунтувати i знаходити шляхи тдвищення ефективносп використання мюцевих ресур-сiв, пошукати субститути-замiнники рщюсних ресурсiв, обгрунтовувати впровадження нових технологш на пiдприемствах, на кiнець змшювати галу-зеву структуру економiки регюну з врахуванням наявних ресурЫв.
Л^ература
1. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - С. 404.
2. Моделирование формирования территориально-производственных комплексов. М.К. Бандман. - Новосибирск: Наука, 1976. - С. 20.
3. Андел 1.В. Мониторинг використання мюцевих ресурав у репональнш промисловш система/ Соцiально-економiчнi достдження у перехщний перюд: Моделювання просторового розвитку терторально-виробничих систем. - Льв1в: 1РД НАН Украши. - 2007, вип. 1 (64). - С. 247-252.
