CC BY
61
- Менеджмент шновацш -
О.Л. Овечкша, K.B. ¡ванова,
м. Луганськ
ОГЛЯД МЕТОДIB ОЦIНKИ PIBНЯ IННОBЛЦIЙНОГО ПОТЕНЦIЛЛУ
е^НОМШНИХ cУБ'eктIв
I. BcTyn. У npo^d дoслiдження змiстy пoняття «шдавацшний ттенщал» oArn aвтopи poблять нaгoлoс на наявдаст1 pесypсiв в пpoцесi гoспoдapювaння екo -нoмiчниx сyб'eктiв [1, с. б; 2, с. 15; 3, с. 29; 4, с. 4; 5, с. б; б]; iншi — на юмбшацп певнж видiв виpoбни-чиx pесypсiв [У, с. У—11]; на мoжливoстi викopис-тання циx pесypсiв [5, с. 14; 8, с. б; 9, с. 28б—287]; на pеaлiзaцiï цiлей iннoвaцiйнoï дыльдасп пiдпpиeмств [10, с. бЗ; 11, с. 12] чи теднанш нayкoвo-теxнiчниx знань i пpaктичнoгo дoсвiдy сyспiльствa для poзpoб-ки i впpoвaдження iннoвaцiй [12, с. 153]. Пopiвнюючи нaведенi вище фopмyлювaння iннoвaцiйнoгo ттенщ-aлy, слiд вiдзнaчити, щo бiльшiсть вчениx кеpyeться так званим pесypсним пiдxoдoм, тобто визначае imo-вaцiйний пoтенцiaл як сyкyпнiсть pесypсiв aбo ïx юм-бiнaцiю. Деяк вченi викopистoвyють стpyктypний пiдxiд, зпдда якoгo видiляються так oснoвнi елемен-ти iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy, як: кaдpoвий пoтенцiaл, iнфopмaцiйнo-метoдoлoriчний, opгaнiзaцiйний, мат^-iaльнo-теxнiчний, нayкoвo-теxнiчний, фiнaнсoвий, тoщo. Iншi дoслiдники зaстoсoвyють пpoцесний пiдxiд, за яким iннoвaцiйний пoтенцiaл пoв'язyeться з дoсяг-ненням цiлей iннoвaцiйнoï дiяльнoстi су6 ' екпв, зайня-тиx poзpoбкoю, впpoвaдженням та кoмеpцiaлiзaцieю iннoвaцiй.
II. Постановка завдання. Багаточисельнють визначень таняття « iннoвaцiйний пoтенцiaл» в межax piзниx пiдxoдiв oбyмoвилa пoявy значда1' кiлькoстi ме-тoдiв i методик тото oцiнки, якi мають певш вiдмiннoстi за цiлями, зaсoбaми oдеpжaння анал^и-кo -стaтистичнoï iнфopмaцiï та виявлення функцюналь-ниx зaлежнoстей мiж oкpемими склaдoвими. ypaxo-вуючи вищесказане, метoю дaнoï стaттi е ^шинний oгляд нaйпoшиpенiшиx метoдiв poзpaxyнкy piвня шда-вaцiйнoгo пoтенцiaлy суб'екпв екoнoмiчнoï системи та клaсифiкaцiя за сфopмyльoвaними кpитеpiями. Для дoсягнення пoстaвленoï мети неoбxiднo виpiшити таю завдання:
— пpoвести детальний aнaлiз oсoбливoстей ви-знaчениx oснoвниx пiдxoдiв дo o^rnn iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy екoнoмiчниx суб'екпв;
— сфopмyлювaти кpитеpiï клaсифiкaцiï метoдiв o^rnn iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy за кoжним mдxoдoм;
— poзpoбити мaтpицю метoдiв poзpaxyнкiв imo-вaцiйнoгo пoтенцiaлy;
— здшснити вiдбip метoдик з видiленням piвнiв oцiнoк iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy екoнoмiчнoï системи.
III. Результати. Хapaктеpизyючи pесypсний тдавд дo визначення та oцiнки iннoвaцiйнoгo ттенщ-алу лише як дo сyкyпнoстi pесypсiв i мoжливoстей ïx викopистaння, неoбxiднo вiдзнaчити, щo вш акцентуе увагу саме на нaявнoстi кoмплексy бaзoвиx pесypс-ниx елеменпв iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy, й автоматич-да oбyмoвлюeться дoсягнення пoстaвлениx щлей шда-вaцiйнoï дiяльнoстi. Даний пiдxiд е oбмеженим, oœ-iльки не пеpедбaчae вpaxyвaння цiлoï низки xapara^-pистик кaтегopiï <андаващйний пoтенцiaл», тaкиx як: бaгaтopiвневiсть, системнiсть, нaявнiсть синеpгетич-нж ефекпв та piзниx вектopiв poзвиткy, кpiм того слiд зауважити, щo викopистaння pесypсiв завжди е цше-спpямoвaним i певним чинoм opгaнiзoвaним ^o^-сoм i не завжди тв'язане зi зpoстaнням iннoвaцiйнo-ro пoтенцiaлy. На дaнoмy етат pинкoвиx тpaнсфop-мaцiй вiтчизнянoï екoнoмiки pесypсний пiдxiд здатен забезпечити дoсягнення шнцевж цiлей iннoвaцiйнoï дiяльнoстi здебiльшoгo суб'екпв мiкpopiвня еюдамь чнoï системи: тзицюнування пiдпpиeмств на pинкy з нoвoю пpoдyкцieю, збеpеження нишi на pинкy, збiльшення piвня кoнкypентoспpoмoжнoстi завдяки yдoскoнaленню aсopтиментy введенням iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï, oпaнyвaння бiльшoï частки pинкy, збшьшен-ня пpибyткy тoщo.
Стpyктypний пiдxiд iнтегpye pесypси, неoбxiднi для фopмyвaння iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy, y певнi юм-плексш склaдoвi, дoзвoляючи мaневpyвaти фшанса-ми, знаннями, пеpсoнaлoм, фoндaми тoщo, але не т-казуе пpoцес poзвиткy сфopмoвaнoгo пoтенцiaлy тд впливoм piзнoмaнiтниx зoвнiшнix фaктopiв шдавацш-нoгo сеpедoвищa. Стpyктypний пiдxiд xapaктеpизye цiлеспpямoвaнy дiяльнiсть екoнoмiчниx суб'екпв piзнoгo piвня opгaнiзaцiï iз залучення кoнкpетниx гос-пoдapськиx pесypсiв та ïx paцioнaльнoï пеpеpoбки для фopмyвaння iннoвaцiйнoгo пpoдyктy i ствopення пев-нoгo внyтpiшньoгo iннoвaцiйнoгo сеpедoвищa. Дiя фaктopiв зoвнiшньoгo iннoвaцiйнoгo сеpедoвищa, щo впливають на шдавацшний пoтенцiaл, таю, як: деpжaв-
O.A. Овечк^, К.В. Iвaнoвa
нa iннoвaцiйнa пoлiтикa, пoлiтикa кpедитниx yстaнoв, кoнкypентнi стpaтегiï спoживaчiв, пoстaчaльникiв, фiнaнсoвиx пoсеpедникiв, змiни y впoдoбaнняx ст-живaчiв тoщo, зaлишaються пoзa yвaгoю ^pyRiypHo-ro пiдxoдy.
Пpoцесний пiдxiд тaкoж не e oстaтoчнo дoскoнa-лим, тому щo вiн пеpедбaчae виключення з гоняття «íhho-вaцiйний пoтенцiaл» нayкoвo-теxнiчнoï склaдoвoï, a зo-сеpеджyeться лише Ha впpoвaдженнi i кoмеpцiaлiзaцiï iннoвaцiй, тобто дoслiджye лише викopистaння iннoвaц-iйнoгo пoтенцiaлy Ha oCTaHHix стaдiяx eAHHoro iннoвaцiй-Horo пpoцесy, вiдвoлiкaючись вiд oсoбливoстей певниx pесypсниx склaдoвиx тa yмoв ïx фopмyвaння.
Згaдaнi вище пiдxoди дoслiджyють лише oкpемi вaжливi aспекти iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy, не дaючи виключнo пoвнoï xapaктеpистики дюго пoняття. Це певнoю мipoю oбyмoвленo oб'eктивним чинникoм — oбсягoм i xapaктеpoм щлей нayкoвиx дoслiджень. Ha нaшy думку, дo визшчення iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy слiд пiдxoдити як дo екoнoмiчнoï кaтегopiï, кoтpa e iepapxiчнo opгaнiзoвaнoю системoю пoнять, як зш-xoдяться Ha piзнoмy piвнi виpaження сyтнoстi: вiд rap-виннж кaтегopiй дo тaкиx, щo лoгiчнo випливaють oднa з iншoï, тобто сyбopдинoвaниx i кoopдинoвaниx мiж сoбoю. Це xapaктеpизye бaгaтopiвневy сyтнiсть iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy, poзкpиття якoгo пoтpебye викopистaння iнтегpaльнoгo пiдxoдy. Сaме iнтегpaль-ний пiдxiд дoзвoляe викopистaти пеpевaги yax пiдxoдiв дo визнaчення iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy i poзкpити да-лектику даго фopмyвaння й poзвиткy. Ha oснoвi im^r-paльнoгo пiдxoдy визнaчaються piвнi стpyктypизaцiï oб'eктy, щo дoслiджyeться, меxaнiзм внyтpiшнix зв'язюв, етaпи йoгo пеpеxoдy вiд oднoгo стaнy дo iншo-ro [13, с. 671—682].
У межax згaдaниx пiдxoдiв мoжливo викopис-тaння piзниx метoдiв poзpaxyнкy iннoвaцшнoro ттен-цiaлy, як yмoвнo клaсифiкyються зa тpьoмa гpyпaми. Дo пеpшoï групи вiднoсять метoди, щo зaстoсoвyють-ся пpи oцiнцi piвня шшж видав пoтенцiaлiв (iмпopтнo-ro, експopтнoгo, тoщo), aле ïx мoжнa зaстoсyвaти зa aнaлoгieю для визнaчення iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy [14, с. 81—83; 15, с. 60—63; 16, с. 55—57]; дo ^yroï — метoди, щo викopистoвyються для oцiнки oкpемиx склaдoвиx (елеменпв) iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy тa ïx iнтегpaтивнoгo ефекту; дo тpетьoï — ii, щo бaзyються Ha вготаченш iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy як пiдсистеми бшьш склaднoгo екoнoмiчнoгo пoтенцiaлy.
Дo пеpшoï rpynK метoдiв oцiнки iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy екoнoмiчниx систем в межax pесypснoгo пiдxoдy нaлежaтиме метод oцiнки, aнaлoгiчний poзpa-xyнкy експopтнoгo пoтенцiaлy як дoбyткy виpoбничo-ro пoтенцiaлy, кoефiцieнтiв кoнкypентoспpoмoжнoстi пpoдyкцiï' тa кoефiцieнтiв шииту тa пpoпoзицiï'
ничий пoтенцiaл poзpaxoвyeться як сyмa вapтoстi pе-сypсiв) [17, с. 6]. В межax иpoцеснoгo иiдxoдy — це метод суми експеpтниx oцiнoк iннoвaцiйниx pесypсiв тa кaтaлiзaтopiв (yмoв, щo иpискopюють тpaнсфopмa-цiю iннoвaцiйниx щей в iннoвaцiйнi иpoдyкти aбo ^o-цеси), звaжениx Ha кoефiцieнти ïx знaчyщoстi [1, с. 6, 10]. Методи aнaлoгiй Ha бaзi ^o^OTora иiдxoдy o^-нюють не лише iннoвaцiйнi pесypси, aле й меxaнiзм ïx викopистaння, тобто aктивнiсть iннoвaцiйниx иpoцесiв. В межax стpyктypнoгo mдxoдy мoжyть бути викopис-тaнi: метод DEA-aнaлiзy, piзнoвидoм якoгo e мoдель сyпеpефективнoстi [18, c. 37-39].
3a iнтегpaльним иiдxoдoм дoцiльнo зaлyчення методик, aнaлoгiчниx тим, щo зaстoсoвaнi в пpoект-нoмy aнaлiзi: мaтpиць oкpемиx пoкaзникiв, щo дae мoжливiсть o^Hm^ кoжен з ниx [14, с. 81-83]; штег-paльниx пoкaзникiв (квaдpaтний кopiнь з суми квaд-pa™ oкpемиx (чaсткoвиx) пoкaзникiв; сеpедньoзвa-жеш величинa oкpемиx пoкaзникiв з кoефiцieнтaми вaгoмoстi; квaдpaтний кopiнь з суми дoбyткiв квaд-paтiв oкpемиx (чaсткoвиx) пoкaзникiв тa експеpтнoï oцiнки знaчyщoстi кoжнoгo з ниx; квaдpaтний ropim з суми квaдpaтiв вiдxилень oкpемиx пoкaзникiв вiд етa-лoнy) тещ» [14, с. 81—83; 19, с. 83; 20, с. 59; 21, с. 10]. Мoже бути зaстoсoвaнa мoдель iнтегpaльнoгo пoкaзникa, poзpoбленa Ha oснoвi зaстoсyвaння методу гoлoвниx кoмпoнент, згiднo якoгo мoжливo усу-нення виливу мyльтикoлiнеapниx зв'язюв (дублюючж мнoжинниx зв'язюв з iстoтнoю кopельoвaнiстю мiж пoкaзникaми) [14, с. 81—83; 22, с. 251—252].
Пеpелiченi методи пеpшoï' групи (метoди aнaлoгiй) мoжyть бути зaстoсoвaнi для oцiнки iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy екoнoмiчниx суб^кт^в piзнoгo piвня. Ta^ методи oцiнки експopтнoгo пoтенцiaлy тайбтьш дoц-iльнo викopистoвyвaти иpи poзpoбцi метoдик визт-чення iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy мaкpo— aбo мезoекo-нoмiчнoï системи. В лiтеpaтypi iснyють нaстyпнi мето-ди oцiнки експopтнoгo пoтенцiaлy:
1. Рoзpaxyнoк з викopистaнням кoефiцieнтy юн-кypентoсиpoмoжнoстi иpoдyкцiï [16, с. 55]. 3a цieю aнaлoгieю, poзpaxyнoк iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy Rpaï-ни aбo pегioнy (1П) мaтиме вигляд:
1П = ВП * К. , (1)
гни ' V '
де ВП—виpoбничий пoтенцiaл; К.нн—кoефiцieнт iннoвaцiйнoстi пpoдyкцiï, щo виpoбляeться.
Зпдда фopмyли (1), iннoвaцiйний пoтенцiaл с^я-мoвye викopистaння виpoбничoгo пoтенцiaлy в нaпpям-ку зaбезпечення зoвнiшньoï кoнкypентосиpoмoжнoстi, тoбтo, opiemye кpaïнy Ha пoзицioнyвaння в межax свiтoвoï iннoвaцiйнoï меpежi. Одшк, Ha iipara^^ poз-paxyнки зa цieю мoделлю дуже yсклaдненi, тому щo: пo-пеpше, зaлишиться невизнaнoю чaсткa нaцioнaль-
но1 1нноващино1 продукци, на яку е попит в крашь 1мпортерц по-друге, важко визначити частку пропо-зици 1нноващйно1 продукцп шоземного виробництва на св1товому ринку. Щ складнощ1 знижують доцшьнють використання модел1, що розглядаеться.
2. 1ншими авторами використовуеться багатофак-торна характеристика стану експортного потенщалу репону, що дозволяе дати рейтингову ощнку кожнш галуз1 [23, с. 7]. Ця модель розрахунку експортного потенщалу репону може бути використана при роз-робщ модел1 ощнки 1нноващйного потенщалу репо-нально1 тдсистеми за формулою:
1П = 1 1л, * 1с, * Кр, * Ккр,,
(2)
де 1л1 — 1ндекс локал1зацл ьто1 1нноващйно1 га-луз^ що розраховуеться як питомо1 ваги дано1 галуз1 в структур! виробництва репону до питомо1 ваги т1е1 ж галуз1 в крашц 1с, — шдекс спещал1зацл регюну по кий шноващйнш галуз1 в ВВП кра1ни, який визначаеть-ся як вщношення питомо1 ваги репону в кра!м по данш галуз1 до питомо1 ваги репону у ВВП кра1ни; Кр, — експертна ощнка значущост ьтой галуз1 в структур1 виробництва репону; Ккр, — експертна ощнка зна-чущост ьтой галуз1 в ВВП кра1ни.
З позицл аналогш, ця модель ощнки 1нновацш-ного потенщалу е найбшьше обгрунтованою, тому що вона безпосередньо враховуе базу ощнки 1нновацш-них галузей, рейтинг 1нноващйно1 продукцп в струк-тур1 виробництва репону з точки зору макроекономь чного р1вня, тобто, надае загальну характеристику сту-пеню шновацшносп виробництва.
Ощнка шновацшного потенщалу першою групою метод1в на баз1 структурного тдходу може бути проведена на основ! використання методу ББЛ-анал1зу, який полягае в тому, що досл1джуеться складний об'ект з множиннютю ресурс1в (вход1в) 1 продукпв (виход1в) 1 анал1зуеться його д1яльнють в оточуючому середовищг Р1зновидом методу ББЛ-анал1зу е модель суперефективносп, за якою розраховуеться ввдносна ефективнють (наприклад, галузева) як ствввдношен-ня ефективност дано1 галуз1 1 ефективност "найкра-що1" галуз1 промисловосп. Використовуючи метод ББЛ-анал1зу, можна надати наступну модель розрахунку суперефективносп 1нноващйно1 д1яльносп галузей макроеконом1чно1 системи або 11 регюнальних тдсистем:
I В, I в,
Енн_ ,=1_/ ,=1
11Р, I р
/ V I / V I
(3)
де ТВ. — вартють випуску 1нновацшного продукту ьо1 галузц 1Р. — вартють ресурав, витрачених на шно-ващйш заходи в ьтш галузц В,—усереднена вартють випуску продукцп галузей; Р. — усереднена вартють витрачених ресурс1в.
Метод ББЛ-анал1зу суперефективносп може визначити вщносну шновацшну ефективнють галузей пев-них репошв, тсля цього можуть бути сформоваш гру-пи галузей з високим, середшм та низьким р1внями 1нновацшного потенщалу. Подал1 можна визначити так зваш «вузьк1 мюця» регюнального вишрювання 1нно-ващйного потенщалу нацюнально1 економ1чно1 системи та «мюця» з високою ефективнютю формування 1 використання 1нноващйного потенщалу. В результат поетапних досл1джень 1 розрахуншв може бути роз-роблена матриця комплексно1 ощнки 1нноващйного потенщалу регюмв.
Узагальнюючим показником використання шно-ващйного потенщалу галузей бшьш вищо1 регюналь-но1 економ1чно1 системи може бути показник потенщ-алов1ддач1 (П) — частка в1д дшення величини 1ннова-ц1йно1 продукцИ регюну (1П) на загальну вартють його 1нноващйного потенц1алу (1П). Модель розрахунку цього показника е аналопчною оц1нц1 ефективност1 використання промислового потенц1алу [24, с. 36].
Анал1зуючи методи оц1нки 1нновац1йного потен-щалу, що складають другу групу, слад ввдзначити, що в межах ресурсного тдходу вченими пропонуеться проведення анал1зу динам1ки окремих як1сних \ кшькюних показник1в [10, с. 62—63; 25, с. 60—64; 26, с. 38—41; 27, с. 40—43]. Серед кшькюних показ-нишв найбшьш шформативними щодо р1вня 1нновац-1йного потенц1алу е: зм1на обсяпв ф1нансування нау-ково-техн1чного комплексу; динамша витрат на 1нно-вац1йн1 роботи тдприемств; зм1на показник1в науко-мюткосп виробництва п1дприемств, рег1он1в тощо. На нашу думку, перел1чеш показники лише певною м1рою дозволяють охарактеризувати деяш особливост1 формування й розвитку 1нновац1йного потенц1алу склад-них економ1чних систем, тому доц1льно в межах ресурсного тдходу до визначення 1нноващйного потен-ц1алу використовувати методику експертно! оц1нки його ресурсних елеменпв та умов 1х використання («катал1затор1в») [1, с. 6—7]. Врахування цих так звание катал1затор1в (орган1зац1йних спроможностей п1дприемства, р1вня 1нновац1йност1 персоналу та системи мотивацл, тощо) складае прецедент переходу до тлумачення 1нновац1йного потенц1алу на категор1аль-но вищому р1вн1, коли ресурси трактуються як «здатнють» 1х б1льш як1сного використання. Розраху-нок показника р1вня 1нновац1йност1 дозволить визначити так зваш «критичш зони» використання ресурс1в 1нновац1йного потенц1алу тдприемств галуз1 (рег1ону).
,_1
,_1
,_1
Але цей показник мютить у соб! значний обсяг суб-'ективно! шформацп щодо експертних ощнок, тому зниження р!вня суб'ективностт може бути здшснено шляхом поетапного розрахунку нормал!зовано! зва-жено! ощнки фактор!в [28, с. 60].
На думку шших дослвдник!в [10, с. 62—63; 25, с. 60—64; 26, с. 38—41], як! дотримуються процес-ного п!дходу до оцшки шновацшного потенщалу, юнуе сукупшсть показниыв господарсько! д1яльност1 тдприемства та його 1нноващйно! активности, що доз-воляють сформувати «портрет» !нноващйно — активного тдприемства (показники р!вня шноващйност! продукци; зм!ни юлькосп !нноващйно-активних промис-лових тдприемств; загальн обсяги реал!зовано! !нно-ващйно! продукци та змша !! структури тощо). Для визначення 1нновац1йно! активности ьго тдприемства (О) за означеними параметрами може використову-ватись формула:
РОУ, - РОУт1П ()
РОУ^ - РОУ^' (4)
О, =
де РОУ, — середне значения параметр!в 1-го тдприемства за попереднш перюд; РОУ — макси-мальне серед обстежених тдприемств значення по-казника; РОУ — мшмальне серед обстежених тдприемств значення показника.
Ощнка 1нновац1йно! активност проводиться на основ! трьох елеметтв, отриманих за допомогою описано! формули: ощнки середнього за минулий перюд розм!ру питомого випуску 1нновац1йно! продукци на пращвника, ощнки частки 1нновац1йно! продукци в загальному обсяз! випуску продукци та ощнки пито-мих !нновацшних витрат на пращвника середньообль кового складу. Авторами дано! методики рекомендуеть-ся розраховувати комплексний !ндекс шноващйно! активной для кожного тдприемства (як середне арифметичне з значень трьох параметричних ощнок тдприемства) [25, с. 62]. Авторами вважаеться, що, за р!внем даного показника тдприемства регюну (ре-гюшв) можна класиф!кувати як виробництва з висо-кою, середньою та низькою !нноващйною активтстю.
Наведена методика розрахунку р1вня !нноващй-ностт тдприемств представляе певний !нтерес в про-цес! досл!дження !нноващйного потенщалу всього ре-гюну, тому що стае можливим не лише класиф!кува-ти тдприемства за ступенем використання !ндив!ду-ального !нноващйного потенщалу, але й визначити слабк! та проблемш мюця в забезпеченн загальноре-гюнального !нноващйного потенщалу. Однак слад за-уважити, що використання середньоарифметичного показника ощнки шноващйностт тдприемства не дос-татньо обгрунтовано, тому що не враховуеться р!знор!дтсть 1 рiзновимiриiсть усередкуваних фактор!в.
Б!льш доцiльним вважаеться розрахунок комплексного iндексу iнновацiйно! активности тдприемств, зас-тосовуючи формулу квадратного кореню з суми квадратов окремих (часткових) параметрiв [14, с. 81—83].
Враховуючи попередн зауваження, розрахунок комплексного iндексу шновацшно! активностi тдприемств методами друго! групи може проводи-тись у такий спосiб:
КПА = VОпвI2 + Он!2 + Опвтт2, (5)
де Оnвi — оцiнка середнього за минулий перiод розмiру питомого випуску iнновацiйно! продукцi! на пращвника; Он i—оцшка частки iнновацiйноi продукци в загальному обсягу випуску продукци; Оnвтi — ощнка питомих шноващйних витрат на працiвиика се-редньооблшового складу.
Ця модель оц!нки до рiзновимiрних факторiв дае, на наш погляд, бшьш обгрунтований результат, тому що досл!джуваний показник вiдображаеться як !нтег-ральний результат взаемоди дек!лькох часткових результатов, що утворюють трьохм!рний прост!р.
Автори, як! прагнуть аналiзувати iнновацiйну ак-тивтсть тдприемств регюну за методикою розрахунку часткових показник!в та !х умовним угрупуванням (часом за несумюними критер!ями) надають недостатню ощнку ефективностт шновацшно! д!яльност! галузевих регюнальних п1дприемств, не кажучи вже про ощнку !х !нновацшного потенщалу. В цьому сен« вважаеться вкрай недоц!льним розподл Онновацшних п1дприемств лише за обсягами витрат на шновацшну дояльтсть та обсягами реал!зовано! шновацшно! продукц!! [27, с. 43]. Такий розподш краще провести за критер!ем р!вня ввддач! на гривню витрат на шновацОйну дояльтсть, або за !ншим як!сним показником (показниками). Щодо оцОнки ОнновацОйно! активности економОчних суб'ектОв на мезо- та на макрорОвнях !х органОзацО!, то цей показник не враховуе пром1жт стад!!' Онноващйного проце-су, мютячи у соб! певн! умовност!, ! може бути викори-станий у куп! з !ншими показниками.
Сучасний структурний п!дх!д до ощнки окремих ресурсних складових !нновац!йного потенщалу еко -ном!чних суб'ект!в, на думку деяких автор!в, базуеться на тих же методах, що застосовуються для визначення ресурсних елементгв [29, с. 7]. Ввдмштсть полягае лише в тому, що за структурним п!дходом передба-чаеться б!льша к!льк!сть експертних оц!нок та фактор!в пор!вняння. Так, оц!нюючи !нтелектуальний потенщал будь-якого економ!чного суб'екту враховуються б!льша к!льк!сть груп фактор!в: природних, економ!ч-них, !нституц!ональних, соц!альних тощо [29, с. 7—8].
Бшьш як!сно !нноващйний потенц!ал рег!ональ-ного р!вня економ!чно! системи на основ! структурного п!дходу оц!нюеться з використанням методики
O.A. Oвeчкiнa, К.В. Iвaнoвa
бaгaтoфaктopнoгo пopiвняльнoгo aнaлiзy oснoвниx m-кaзникiв iннoвaцiйнoï дiяльнoстi (фiнaнсoвoгo зaбeз-пeчeння чи^льтс^ нayкoвo-тexнiчниx кaдpiв, peзyль-тaтивнoстi нayкoвo-тexнiчнoï тa iннoвaцiИнoï дiяльнoстi, кiлькoстi нayкoвиx opгaнiзaцiИ, пpoмислoвиx пiдпpиeмств, щo впpoвaджyють iннoвaцiï) [9, с. 28У-288; 20, с. 58-б0]. Aвтopaми Lieï мeтoдики poзpoб-ляeться систeмa пoкaзникiв, зa якими oцiнюються pe-зул^ти iннoвaцiИнoï дiяльнoстi i фopмyeться мaтpи-цю виxiдниx дaниx. ЗaзвичaИ ця систeмa пoкaзникiв xapaктepизye фiнaнсoвo-iнвeстицiИнy тa нayкoвo-тex-нiчнy склaдoвi iннoвaцiИнoгo пoтeнцiaлy peгioнy.
Iншi дoслiдники, oтoтoжнюючи iннoвaцiйний т-тeнцiaл з Иoгo iнтeлeктyaльнoю склaдoвoю, poзpaxo -вують сукупшсть oкpeмиx пoкaзникiв, щo xapara^ep^ зують кiлькiснi aспeкти нayкoвoï тa нayкoвo-тexнiчнoï дiяльнoстi (чисeльнiсть aспipaнтiв, дoктopaнтiв; кшьюсть нayкoвиx зaклaдiв Haцioнaльнoï aкaдeмiï нayк; нaявнiсть пepспeктивниx iннoвaцiИ, кoнкypeнтoспpo-мoжниx виpoбництв; нaлeжнiсть iннoвaцiИниx poзpo-6o^ тoщo) [30, с. 34—38]. Tara пoзицiя знaчнo ^и-нижye xapaктepистикy oб'eмнoгo i склaднoгo iннoвa-цiИнoгo пoтeнцiaлy eкoнoмiчниx систем, звyжye кoлo дoслiджyвaниx пoкaзникiв iннoвaцiйнoï дiяльнoстi тa пpизвoдить дo нeдoстaтньo oбгpyнтoвaниx i чaсoм су-пepeчливиx виснoвкiв.
Oцiнкa пoтeнцiaлiв, щo мютять у сoбi кiлькa склa-дoвиx, мoжe вiдбyвaтися зa дoпoмoгoю гpaфoaнaлiтич-нoгo мeтoдy aбo мeтoдy «бaгaтокyтникa пoтeнцiaлy» [5, с. 20]. Сготовто) iннoвaцiИнoгo пoтeнцiaлy, тaкиИ мeтoд дae мoжливiсть систeмнo встaнoвити кiлькiснi тa якiснi зв'язки м1ж oкpeмими склaдoвими, тoбтo, здшснити iнтeгpaльниИ пiдxiд дo Иoгo oцiнки. ГpaфoaнaлiтичниИ мeтoд aнaлiзy iннoвaцiИнoгo пoтeнцiaлy мae кiлькa OTO6-ливиx тeopeтичниx aспeктiв, яю нeoбxiднo вpaxoвyвaти пpи Иoгo викopистaннi. Пpaвильнa гeoмeтpичнa фopмa гpaфy свiдчить npo збaлaнсoвaнiсть стpyктypи склaдo-виx iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy. Спoтвopeнa фopмa ^a-фу дoзвoляe дiaгнoстyвaти нaявнiсть нeгaтивниx явищ у пpoцeсi фopмyвaння И викopистaння peсypсниx ene-мeнтiв пoтeнцiaлy.
Poзглядaючи iснyючi мeтoди oцiнки iннoвaцiИнo-го пoтeнцiaлy як чaстини бiльш склaднoï систeми ^e-тoди тpeтьoï групи), слiд зayвaжити, щo poзpaxyнки нaштoвxyeться нa цшу низку нeвизнaчeнoстeИ, oбyмoв-лeниx, пo-пepшe, дoбopoм пoкaзникiв, як вiдoбpaжa-ють знaчyщiсть iннoвaцiИнoгo пoтeнцiaлy в стpyктypi eкoнoмiчнoгo ; rn-^yre, тieю oбстaвинoю, щo o^e-мий eкoнoмiчний суб^кт мoжe xapaктepизyвaтися poзбiжнoстями пeвниx пoкaзникiв; пo-тpeтe, тi ж сaмi пoкaзники мoжyть знaчнo вapiювaтися у чaсi; пo-чeт-вepтe, нepoзв'язaнiстю питaння npo тe, чи вapтo та-piвнювaти стaн суб^кив iз сepeднiм пo peгioнy, кpaïнi
тoщo, aбo зiстaвляти мiнiмyм i мaксимyм кoнкpeтнo-гo пoкaзникa.
Пeвнi aвтopи, звepтaючись дo пpoблeми oцiнки пoтeнцiaлy склaдниx систем, визнaчaють Иoгo як piзни-цю мiж oбсягaми виpoбництвa в пepioд пiдИoмy i стаду eкoнoмiчнoгo циклу, тобто пoтeнцiaл poзyмieться як нeдoвикopистaння виpoбничиx пoтyжнoстeй [31, с. 39; 32, с. 14]. Ця мeтoдикa мoжe бути зaстoсoвaнa для oцiнки iннoвaцiИнoгo пoтeнцiaлy лишe у тoмy ви-гадку, якщo пepioди пiдИoмy тa стаду eкoнoмiчнoгo циклу нe дyжe poзмeжeнi у чaсi мiж сoбoю (в opora-лeжнoмy випaдкy iгнopyeться втpaтa iннoвaцiИнoгo xapaктepy пpoдyкцiï). Aвтopи iншoгo мeтoдy [21, с. б-14] тaкoж ввaжaють дoцiльним poзглядaти iннoвaцiй-ний пoтeнцiaл пiдпpиeмств як eлeмeнт бтьш склaднo-гo eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy peгioнy (ЕПР). Пpичoмy, aвтopи дaнoï мeтoдики ввaжaють, щo ЕПР являe то-бoю систeмy з pyxливoю стpyктypoю взaeмoзaлeж-ниx кoмпoнeнтiв ( iнвeстицiйнoгo, iннoвaцiИнoгo, Dp№ poднo-peсypснoгo i тpyдoвoгo пoтeнцiaлiв), тому Dpo-пoнyeться бaгaтoфaктopнa pe^e^my мoдeль, poзpoб-лeнa з викopистaнням iнстpyмeнтapiИ eкoнoмiкo -da-тистичнoгo aнaлiзy, якa oписye вплив eфeктивнoстi викopистaння лoкaльниx пoтeнцiaлiв та iнтeгpaльний piвeнь ЕПР
Oписaнa мeтoдикa являe сoбoю цiкaвy кoмбiнa-щю нeгaтивниx i пoзитивниx мoмeнтiв. Дo oстaннix нaлeжить тe, щo: пo-пepшe, зaбeзпeчeнa дoстaтньo висoкa тoчнiсть poзpaxyнкiв змiни дoслiджyвaниx m-кaзникiв зa ми^го пepioди; пo-дpyгe, зpoблeнo rapex^ вiд стaтичнoï дo динaмiчнoï мoдeлi викopистaння лo-кaльниx тa iнтeгpaльнoгo пoтeнцiaлiв; пo-тpeтe, здiИснeнa спpoбa oL¿Hmrc eкoнoмiчниИ пoтeнцiaл в джк нaпpямax — зa peсypсaми тa зa peгioнaми. Heгaтивнi мoмeнти мeтoдики, щo poзглядaeться, пoлягaють, Ha нaш тгляд, у нaстyпнoмy: пo-пepшe, у мoдeлi дoслi-джуються виключнo минyлi тeндeнцiï фopмyвaння И викopистaння eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy peгioнiв, eRCT-paпoляцiя якиx Ha мaйбyтнe дoсить yмoвнa; пo-дpyгe, He вpaxoвyeться вплив зoвнiшнix фaктopiв Ha гaлyзe-вoмy, мiжpeгioнaльнoмy, нaцioнaльнoмy тa мiжнapoд-нoмy piвняx; пo-тpeтe, пepeлiк пoкaзникiв фopмyeть-ся вiдпoвiднo таявдаст! дaниx в oфiцiИниx видaнняx Дepжaвнoгo кoмiтeтy стaтистики Укpaïни И He e дoс-тaтньo oбгpyнтoвaним; пo-чeтвepтe, вapтiснa oцiнкa peсypсниx склaдoвиx ЕПР як суми витpaт Ha ïx вiдтвo-peHHa aбo oбслyгoвyвaння He зaвжди e кopeктнoю. Oтжe, викopистaння poзглянyтoï мeтoдики мae пeвниИ тенс для oцiнки eфeктивнoстi викopистaння mieHLia-лу склaдниx систeм в мин^му, aлe лишe з пoзицiИ мaкpoeкoнoмiчнoï систeми в цiлoмy. Стосoвнo визта-чeнню eфeктивнoстi iннoвaцiИнoгo пoтeнцiaлy, слад вщзтачити, щo дaнa мeтодикa мoжe бути викopистaнa
для вир!шення питань щодо: розпод1лу ресурсних скла-дових ОнновацОйного потенц1алу по регюнах; ефектив-ност! використання локальних (часткових) потенц1ал!в; розрахунку !нтегрального показника використання !нновац1йного потенц1алу з урахуванням корелящйно-регрес1йного зв'язку локальних (ресурсних) складо-вих ! без !х урахування.
1нш1 вичизняш досл1дники [33, с. 56—59] також акцетують увагу саме на регюнальному економ1чно-му потенц1ал1. Ними пропонуеться методика, заснова-на на багатом1рному групування рег1он1в на основ! кластерного анал1зу. Запропоноване в ц1й методищ рейтингове ощнювання рег1он1в дозволяе охарактери-зувати !х д1яльн1сть з точки зору сощально-економ1ч-ного розвитку нащонально! економ1чно! системи, ви-явити регюнальш диспропорцл, схож1 тенденц1! функ-цюнування. Використання розглянуто! методики сто-совно !нноващйного потенц1алу може полягати в тому, що до перел1ку напрям1в розвитку рег1ону сл1д дода-ти !нноващйну складову, оц1нка яко! може здшснюва-тись з використанням показник!в, перел1чених в по-передн1х методиках (з виключенням мультиколшеар-ност! чинник!в).
З !ншого боку, в межах процесного тдходу, дос-л1джуючи шновацшний потенциал економОчних суб'ект!в як можливють здшснювати вперше чи в1дтворювати ефективн нововведення на п!дстав! використання влас-них чи залучених ресурс1в, деяк1 економ1сти ощнюють його за такими методами: на основ! розрахунку приросту середньор1чного прибутку (зниження збитк!в) чи сумарного чистого дисконтованого грошового потоку [8, с. 6, 9] або на тдстав1 ощнки насл1дк1в використання 1нноващйного потенщалу, таких як динам1чнють ре-гюнального розвитку, мш1м1защя р1вня ресурсомюткост! продукц!!, використання коефщента штенсифшаци виробництва, визначення частки приросту обсягу вироб-лено! продукц!! окремо за рахунок штенсивних та ек-стенсивних фактор1в [24, с. 38, 61—62].
Сл1д ввдзначити, що акцент на 1нтенсивш та ек-стенсивн! фактори росту, що представлений в пере-л1чених показниках, дозволяе ощнити динам1ку вироб-ничих процеав, визначити вид розширеного ввдтво-рення сусп!льного виробництва, характер накопичен-ня вид1в економ1чного потенщалу, в тому числ1 !нно-ващйного. Якщо погодитись з багатьма досл1дника-ми стосовно ствердження, що основною складовою !нновацшного потенщалу е науково-техшчний потенц-!ал, то використання показника «пропорщя !нтенсив-ност!» дае змогу ощнити прюритетнють застосування !нтенсивних ! екстенсивних фактор1в в процес! фор-мування потенщалу. Показник «пропорщя !нтенсив-ностт», розроблений ще за радянських час1в, розра-ховуеться за формулою [34, с. 100—109]:
Р =
А1 ОВФ В„ -А 'ОВФ '
(6)
де п — пропорщя штенсивностт; А 'ОВФ — !нтенсивна частина вводу основних виробничих фонд1в, що обумовлена ростом фондоозброеност пращ; Вв — вв1д нових основних виробничих фонд1в.
За допомогою п -показника можна визначити, в як1й м1р1 витрати на технчне переозброення, реконст-рукц!ю та розширення нових робочих мюць пов 'язаш з переозброенням прац1 на новш техшчнш основ! ! в як1й м1р1 обумовлен створенням нових робочих мюць. Дос-л1дниками характеризувалась так звана «нормальна пропорця штенсивност1», яка ввдображала, передуам, темпи приросту фондоозброеност! прац на нових ро-бочих м!сцях в результат! удосконалення техн!ки. На-дал1 «нормальна пропорця штенсивност!» пор1внюва-лась з Г! проектним р1внем. На основ! пор1вняння ро-бився висновок про дом1нування екстенсивних або !нтенсивних фактор1в розширення сустльного вироб-ництЕа, удосконалення його матерОально-техшчно! бази.
Стосовно !нновац!йного потенщалу, показник пропорци ефективност! дае можливють визначити р!вень використання !нновац!йних ресурс!в за стад!я-ми життевого циклу економ1чних систем. Тобто, можна розробити схему, що пов'язуе стад!! життевого циклу, наприклад, регюнальних економ1чних тдсис-тем з мехашзмом актив!зацл фактор1в !х шноващйно-го розвитку (рис. 1).
Зпдно рисункку на стадо росту регюнально! п!дси-стеми можливий !! розвиток на старш техшчнш основ!. При переход! до стад!! зр!лост! можлив! дв! аль-тернативи: продовжувати розширення виробництва на старш техшчнш основ!, тобто, використовувати екстен-сивн! фактори росту, що приведе до стад!! спаду або здшснити техшчне переоснащення виробництва й ро-бочих м!сць, актив!зуючи !нтенсивн! фактори динам!-ки й зробити можливим в1дродження галузей регюну на новш техшчнш основ!.
Коефщент «пропорщя !нтенсивност!» дозволяе, таким чином, виявити, чи зд!йснюеться така мож-ливють фактично, або залишаеться лише проектом. Вважаючи, що за своею суттю «пропорщя !нтенсив-ностт» е показником р1вня !нновац!йност! галузей виробництва регюшв, то анал1з змши цього показника дозволяе ощнити динам1ку !нновац!йного потенщалу рег!ональних п!дсистем.
У межах процесного тдходу заслуговують ува-ги методи, пов'язан! з ощнкою комплексного розвитку регюнально! економ!чно! системи, зпдно з якими ефективн!сть господарювання суб'ект!в належить оц-!нювати з точки зору комплексности фактор1в рег1о-нального розвитку, враховуючи дек1лька груп показ-
PicT eфeKтивнocтi виpoбництва на баз1 eкcтeнcивних (факкфт
i Cтвopення нoвиx poбoчиx мiсць на нoвiй теxнiчнiй oснoвi
PicT eфeктивнocтi виpoбництва на баз1 iнтeнcивних фактopiв
Рие. 1. Фактopи pocry eфeктивнocтi виpoбництва за етад^ями життeвoгo циклу peгioнальнoï п^деиетвми
никiв (динамша oбсягiв ввoзy та вивoзy rpo^R^i' за межи pегioнy, змiни poзмipiв виpoбництвa на oднoгo зaйнятoгo тoщo) [24, с. 5б; 35, с. бб—бУ]. Пoзитив-даю pисoю мoделей, щo пoбyдoвaнi на oснoвi цж метoдiв е те, щo pегioн вважаеться вiдкpитoю систе-мoю, внaслiдoк чoгo вpaxoвyeться мoбiльнiсть зв'язкiв мiжpегioнaльниx суб'екпв. Мoделi oцiнки iннoвaцiй-нoгo пoтенцiaлy екoнoмiчниx суб'екпв, пoбyдoвaнi за методиками пpoгнoзyвaння pегioнaльнoгo poзвиткy, не мoжyть 6ути вичеpпними, тому щo вiдстежyють лише мiжpегioнaльнy мiгpaцiю iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï, а не пpoцес ïï ствopення.
Пpиxильники стpyктypнoгo пiдxoдy вважають, щo oцiнкa iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлy здiйснюeться в пpoцесi визначення кoмплекснoгo екoнoмiчнoгo пoтенцiaлy пев-нж гoспoдapськo-теpитopiaльниx систем i мае вплива-ти на ефективнiсть теpитopiaльнoгo yпpaвлiння, щo, в свoю чеpгy, знaxoдить вiдoбpaження в iнтегpaльниx пoкaзникax штенсифшаци poстy ефективнoстi виpoбниц-тва aбo в зaгaльниx та специфiчниx мoделяx poзвиткy пoтенцiaлy pегioнiв [Зб, с. 40; ЗУ, с. У—11]. CipyRiyp-ний пiдxiд, пpедстaвлений цими мoделями, не дoдae значдаш внеску в методoлoгiю oцiнки екoнoмiчнoгo та iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлiв pегioнiв, тому щo aвтоpaми дoслiджyeться пpaктичнo стaндapтний нaбip фaктopiв на oснoвi pегpесивнo-кopеляцiйнoгo i клaстеpнoгo ана-лiзy та poбляться виснoвки щoдo piвня poзвиненoстi
aбo депpесивнoстi pегioнiв, сектоpiв нацюнальда1' ею-нoмiчнoï системи тoщo.
1нтегральний пiдxiд пoв'язaний з poзpoбкoю iнтегpaльниx пoкaзникiв piвня poзвиткy екoнoмiчниx тдсистем з ypaxyвaнням знaчнoï кiлькoстi фaктоpiв [24, с. 5У]. Удoскoнaлюючи зaпpoпoнoвaнy aвтopaми мo-дель, мoжнa obrara, пеpедyсiм, нaпpиклaд, тощаль-нo-екoнoмiчний poзвиток pегioнy y спiввiднoшеннi з загальним poзвиткoм кpaïни в poзpaxyнкy на душу населення. Cтoсoвнo oцiнки iннoвaцiйнoгo ттенща-лу, така yдoскoнaленa мoдель пеpедбaчae здiйснення poзpaxyнкy пoкaзникiв динaмiки iннoвaцiйнoгo poз-витку на душу населення (тсля кopектyвaння пеpе-лшу фaктopiв):
Ir =
V
П i * d.. IN
í í n j r
j=1
z
k
П irj
j=1
Ч1 Z N
(У)
де Ir — iнтегpaльний пoкaзник piвня ^вдальто-екoнoмiчнoгo poзвиткy r-ro pегioнy; Nr — кiлькiсть iннoвaцiйнo-aктивнoгo населення r-ro pегioнy; í. — чaсткoвий iндекс для j-ro фaктоpa, r-ro pегioнy (виз-начаеться як вiднoшення poзмipy пoкaзникiв no юж-нoмy з pегioнiв дo сеpедньoгo piвня); d — вaгoвий кoефiцieнт для j-ro фaктоpa (вpaxoвye вaгoмiсть кoж-
k
r=1
r=1
Таблиця 1
Матриця вщ1браних методш та тдход1в до визначення шновацшного потенц1алу економ1чних систем
Застосова-ний метод Ресурсний тдхвд Процесний п1дх1д Структурний п1дх1д 1нтегральний тдх1д
1 2 3 4 5
Метод Розробка Модель 1. Використання
аналопй показника розрахунку матриц1 окремих
зведеного — суперефективно- показник1в.
1ндексу ст1 1нновац1йно! 2. Побудова
локалпацп та даяльносп галузей 1нтегрального показника
спец1ал1зац1! регюну за формулою
регюнальних квадратного кореню з
економ1чних суми добутшв квадрат!в
систем окремих (часткових) показник1в або методом головних компонент. 3. Розробка показника в1ддач1 1нновац1йного потенц1алу.
Методи Розрахунок показнишв Ощнка певно! Використання
ощнки «портрету» 1нновац1йного складово! графоанал1тичного
окремих — п1дприемства 1нновац1йного методу (методу
складових потенц1алу зд1йснюеться з використанням стандартизованих коеф1ц1ент1в чинник1в. «квадрату потенщал1в»)
Методи 1. Розрахунок Розрахунок
ощнки результуючих показник1в 1нтегрального показника
шновацшно- — використання — р1вня 1нновацшного
го 1нновац1йного розвитку г-го регюну
потенцоалу потенщалу.
як елемента 2. Розрахунок
бшьш коефщенту
складно! 1нтенсиф1кац1!
системи виробництва 3. Визначення р1вня використання 1нновац1йних ресурс1в регюну за допомогою показнику пропорц1! ефективност1.
ного з фактор1в в ощнщ територ1альних дисбаланс1в); п — кшьшсть регюшв; к— кшьшсть фактор1в.
В певних роботах представлена так звана резуль-туюча ощнка !нновацшно! активност! суб'екпв в контекст! нер1вном1рносп розвитку регюшв — штеграль-ний показник добробуту або показник ВДВ (валово! додано! вартост!),залежний в!д д!! значно! к!лькост! р1зномаштних фактор1в [38, с. 9]. Перел1к фактор1в мае певний !нтерес для оц!нки !нновац!йного потенц-!алу регюну тому що досл1джуе чинники безпосе-
реднього впливу на шновацшну активнють економь чних суб'екпв, враховуючи зовшшнього середови-ща. М1ж тим, теоретична конструкц!я, що розгля-даеться, мае значн! недол!ки, сутн!сть яких полягае в наступному: по-перше, досл!джуеться кореляц!йний взаемозв'язок експертних ощнок фактор1в, а не самих фактор1в, тобто з'ясовуеться змша ставлення досл1дник1в до певних чиннишв впливу на шновац-!йну активнють суб'екпв; по-друге, у запропонованш модел! неможливо усунути мультикол!нерн!сть фак-
тopiв; та^ете, aвтopи вiльнo nеpестaвляють мюця-ми пpичини i нaслiдки в межax nевнoï зaкoнoмipнoстi зв'язкiв суб'екпв iннoвaцiйниx npoцесiв. Удостона-люючи цю методику o^mn iннoвaцiйнoгo татенща-лу, мoжнa в якoстi pезyльтyючoгo (niдсyмкoвoгo) таказника iннoвaцiйнoï aктивнoстi мезoекoнoмiчниx суб'екпв викopистaти вiдxилення кiлькoстi niдnpиeмств, щo впpoвaджyють iннoвaцiï в nевниx pегioнaльниx екoнoмiчниx системax вiд сеpедньoгo piвия сеpед noдiбниx клaстеpiв pегioнiв.
Пiдсyмoвyючи вище викладений мaтеpiaл, слiд вiдзнaчити, щo вибip методiв oцiнки iннoвaцiйнoгo татенщалу екoнoмiчниx систем y межax того чи iншo-ro niдxoдy мае ввдтаввдати наступним кpитеpiям:
— методи oцiнки мають забезпечити кoмnлексне oxoплення pесypсниx елеменпв iннoвaцiйнoгo татенщалу екoнoмiчниx систем;
—в lipoid викopистaиня певнж методax мае бути уникнета зaйвoгo сyб'eктивiзмy ексnеpтниx o^ro^
— завдяки зaстoсyвaнию oбpaниx метoдiв мають бути визнaченi найбшьш сyттeвi внyтpiшнi й зoвнiшнi факт^и впливу на iннoвaцiйний noтенцiaл;
— poзpoбленi мoделi та метoдики мають вiдoб-paжaти iнтегpaльний pезyльтaт взaeмoдiï pесypсниx склaдoвиx iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy та фaктоpiв впливу з ypaxyвaнням часу.
Зaстoсyвaння визнaчениx кpитеpiïв звузить пе-pелiк методик дo визначення iннoвaцiйнoгo татенща-лу (табл. 1).
Oстaточний вибip методик oцiнки iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy niдnpиeмствa Гpyнтyeться не лише на виз-нaченoмy paнiше кoмплекснoмy кpитеpiю дoцiльнoстi, але й на тому, як цiлi визнaченi дoслiдникaми iннoвa-цiйнoгo noтенцiaлy; якими статистичними даними вo-лoдiють дoслiдники; з тазици якoгo piвня склaднoстi екoнoмiчниx систем ведеться дoслiдження штавацш-таго noтенцiaлy; чи вpaxoвyeться вплив наднацюналь-ниx фaктоpiв paзoм iз oцiнкoю внyтpiшнix шституцю-нaльниx фopм.
На наш тгаяд, y межax pесypснoгo niдxoдy в nеpелiкy метoдiв, щo мoжyть бути зaстoсoвaнi, нaйбiльш ефективними виявилися метoди aнaлoгiй. Дoцiльнoю в цюму сенсi е мoдель oцiнки iннoвaцiй-нoгo noтенцiaлy pегioнaльнoï екoнoмiчнoï niдсистеми з ypaxyвaнням iндексiв лoкaлiзaцiï iннoвaцiйниx гaлy-зей i спещaлiзaщï pегioнy Незважаючи на суб' eктивiзм експеpтниx oцiнoк, ця мoдель нaйбiльш адекватта вiдoбpaжae мезopiвень oцiнoк iннoвaцiйнoгo татенщ-алу нaцioнaльнoï екoнoмiки.
У межax npoцеснoгo niдxoдy нaйбiльш iнфopмa-тивними е метoди oцiнки oкpемиx склaдoвиx iннoвa-цiйнoгo noтенцiaлy завдяки poзpaxyнкy noкaзникiв «таpтpетy» iннoвaцiйнoгo niдnpиeмствa та методи o^
iнки iннoвaцiйнoгo татенщалу як елементу бiльш склaднoï системи з пpoведенням poзpaxyнкiв pезyль-туючж noкaзникiв йoгo викopистaния, кoефiцieнтiв iнтенсифiкaцiï виpoбництвa та noкaзникiв «^orop^i' ефективтастт».
Cтpyктypний niдxiд дoзвoляe noглибити oцiнкy pесypсниx склaдoвиx iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy в lipoid poзpaxyикy сynеpефективнoстi iннoвaцiйнoï дяль-нoстi niдnpиeмств ( гaлyзей) pегioнy, здiйснити oцiнкy nевнoï склaдoвoï iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy з викopис-танням стaндapтизoвaниx кoефiцieнтiв чинникiв.
В межax iнтегpaльнoгo niдxoдy, на наш тгаяд, здшснюегъся найбшьш noвиий aнaлiз iинoвaцiйнoгo татенщалу екoнoмiчнoï системи з викopистaнням майже всix методiв, щo вiдnoвiдaють визначеним вище ^и-теpiям oцiнки. Iнтегpaльний niдxiд дoзвoляe ефектив-нo викopистовyвaти:
— метод aнaлoгiй, за яким мoжливa noбyдoвa iнтегpaльнoгo noкaзникa oцiнки iннoвaцiйнoгo татенщалу, викopистaния мaтpицi oкpемиx noкaзникiв та poзpoбкa noкaзникa вiддaчi iннoвaцiйнoгo татенщалу;
— методи oцiнки oкpемиx склaдoвиx iннoвaцiй-нoгo noтенцiaлy (nеpед уам, зaстoсyвaння гpaфoaнa-лiтичнoгo метoдy);
— методи o^rnn iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy як елементу бшьш склaднoï системи з poзpaxyнкaми ште-гpaльнoгo noкaзникa piвня iннoвaцiйнoгo poзвиткy r-ro pегioнy.
Мaтpиця вiдiбpaниx метoдiв, яка npедстaвленa в табл., дoзвoляe мaневpyвaти методами o^mn iннoвaц-iйнoгo noтенцiaлy в межax nевниx niдxoдiв зaлежиo вiд щлей дoслiдження (дoслiдити pесypснi склaдoвi imo-вaцiйнoгo noтенцiaлy aбo йoгo фopмyвaння i poзвитoк як склaднoï системи), мoжливoстей oдеpжaння iнфop-мaцiï щoдo nевниx noкaзникiв iниoвaцiйнoï дiяльнoстi п^г^емсть, pегioнiв, oтже npoвoдити якiснiшi дoслiд-ження iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy на piзниx piвняx ею-нoмiчнoï системи ^rnpo-, мезo-, мaкpo-), тагаиблюю-чи знания iTpo^^ iннoвaцiйнoгo poзвиткy кpaïни.
IV. Вишенки. Kpитичний oгляд методiв, мoде-лей, пpoцедyp oцiнки iннoвaцiйнoгo татенщалу еюта-мiчниx систем дoзвoляe визначити наступие :
—y теopiï й на npaктицi npидiляeться значна ува-ra npoблемaм фopмyвaння, o^rnn та викopистaния iннoвaцiйнoгo noтенцiaлy тд^иемств, pегioнiв, мак-poекoнoмiки, npи чoмy всiмa aвтоpaми визначаеться, щo iннoвaцiйний noтенцiaл як нaйвaжливiшa склaдo-ва сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo noтенцiaлy бyдь-якoï ею-нoмiчнoï системи noeднye в сoбi сукупнють nевниx pесypсниx елементiв;
— юнування знaчнoï кiлькoстi методiв poзpaxyн-ку noкaзникiв piвня iниoвaцiйнoгo noтенцiaлy mдтвеp-джуе aктyaльнiсть та знaчyщiсть oцiнки нaявниx та
потенцшних можливостей подальшого 1нновац1йного розвитку Bcieï економ1чно1 системи;
— видiленi в робот ресурсний, процесний, структурний та iнтегральний пiдходи до визначення iнновацiйного потенщалу дають можливiсть скласти матрицю методiв його ощнки;
— формулювання надалi критерiïв вiдбору ощ-ночних методiв дозволяе впорядкувати процеси по-шуку та аналiзу iнформацiï щодо ресурсного забезпе-чення iнновацiйного потенщалу економiчних систем;
— методи та моделi ощнки, вiдiбранi за цими критерiями, сприятимуть не лише тдвищенню якосп дослiджень процесiв формування i використання iнно-ващйного потенщалу, але й ефективносп управлiння ним в ходi розробки моделей державного управлiння шновацшним розвитком нацiональноï економiчноï системи та ïï тдсистем.
Лiтература
1. Новикова 1.В. Iиновацiйиий потенщал тдприем-ства: ощнка та фшансово^нвестищйне забезпечення розвитку (за метарiалами тдприемств алмахно-шстру-ментального виробництва Украши): Автореф. дис. ... канд. економ. наук: 08.06.01 / КНЕУ. — К., 2003. — 17 с. 2. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент.
— СПб.: Питер, 2000. — 208 с. 3. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учеб. пособие / Под ред. П.Н. Завлина и др. — М.: ОАО «НПО "Изд-во «Экономика"», 2000. — 475 с. 4. Галуш-ко €.С. Шдвищення ефективносп використання iнно-ващйного потенщалу в умовах переходу до ринкових вiдносин (на прикладi промислових тдприемств Дон-басу): Автореф. дис. ... канд. економ. наук: 08.02.02 / 1ЕП НАНУ. — Донецьк, 1999. — 23 с. 5. Федо-iiiii О.С., Репiна 1.М., Олексюк О.1. Потенцiал пiдприемства: формування та ощнка: Навч. поабник.
— К.: КНЕУ, 2004. — 316 с. 6. http://www.technet.ru/ index. php?r=14&article=3845. 7. Захарченко В.И. Экономический механизм процесса нововведений / Под ред. И.П. Продиуса; Всеукр. академия экономической кибернетики. — Одесса: АОЗТ «ИРЭНТиТ».
— 149 с. 8. Фесенко I.A. Економiчна ощнка iннова-цшного потенщалу вугледобувних тдприемств: Автореф. дис. ... канд. економ.наук: 08.06.01 / СНУ iм. В. Даля. — Луганськ, 2003. — 17 с. 9. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розмщеня продук-тивних сил та регюнальна економша: Навч. поабник.
— К.: Кондор, 2005. — 344 с. 10. Мартюшева Л.С., Калишенко В.О. 1нновац1йний потенщал тдприемства як об'ект економiчного до^дження // Фiнанси Украши. — 2002. — № 10. — С. 61—66. 11. Масалов А. Инновационный тип развития // Журн. для акционеров. — 1999. — № 9 — С. 11—15. 12. Максимов В.В.
Економ1чний потенщал регюну (анал1з, ощнка та використання): Монограф1я. — Луганськ: Вид-во СНУ !м. В. Даля, 2002. — 360 с. 13. Овечкша О.А., 1ва-нова К.В. Формування статично! й динам1чно! струк-тури складових !нновац!йного потенц!алу рег!ональ-них економ1чних систем // Економ1ка: проблеми теор1! та практики: Зб. наук. пр. — Вип. 225: У 3 т. — Т. III.
— Дшпропетровськ: ДНУ, 2007. — С. 671—682. 14. Растяпин А., Бубенко И. Интегральный показатель экономической эффективности инвестиционных проектов // Экономика Украины. — 2002. — № 8 (481). — С. 81—83. 15. Михайловська О. Модель !нвестищйно! привабливосп спещальних економ1чних утворень // Економют. — 2004. — № 8. — С. 60—63. 16. Авксент1ева 1.В. Ощнка експортного потенщалу п!дприемства // Економ!ка та держава. — 2006. — № 4. — С. 55—57. 17. Попов О.1. Шдвищення ефективносп формування 1 використання експортного потенщалу тдприемств: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Кримський держ. аграрний ун-т. — С1мфе-рополь, 1998. — 20 с. 18. Гончарук А. Новый подход к управлению эффективностью в промышленности Украины // Экономика Украины. — 2006. — № 11.
— С. 36—46. 19. Федулова Л., Хаустов В., Бшич В. Пор1вняльна ощнка сощально-економ1чного розвитку рег!он!в з урахуванням д!лово! активност! п!дприем-ництва // Економют. — 2006. — № 2. — С. 82—85. 20. Волосюк М. Шдвищення ефективносп регюналь-ного управлшня шноващйним розвитком // Економют.
— 2006. — № 8. — С. 58—61. 21. Дависк1ба К.В. Економ1чний потенщал регюну та його ефективне використання в умовах ринково! трансформаций Автореф. дис. ... канд. економ.наук: 08.10.01 / Харк. нац. акаде-м1я мюьк. госп. — Х., 2005. — 23 с. 22. Опря А.Т. Статистика (з програмованою формою контролю знань). Математична статистика. Теор!я статистики: Навч. пос1бник. — К.: Ц-р навч. лгт., 2005. — 472 с. 23. Колом1ець В.В. Експортний потенщал регюну та його зовшшньоеконом1чна д1яльнють (на приклад! Черкаського регюну): Автореф. дис. ... канд. економ. наук: 08.10.01 / НАН Укра!ни, Рада по вивченню про-дуктивних сил Укра!ни. — К., 2005. — 21 с. 24. Трансформации процеси економ1ки Укра!ни в регюналь-ному вим1р1: Монограф1я / За ред. проф. 1.М. Школи.
— Черн1вц1: Книги — ХХ, 2004. — 360 с. 25. Терещенко О.В., Верба Д.В. Досл1дження диференщацл параметр1в господарсько! д1яльност1 промислових п1дприемств !з р1зною ОнновацОйною активн1стю // Еко -ном1ка та держава. — 2006. — № 5. — С. 60—64. 26. Черевко В. Анал1з та ощнка фшансування !нно-ващйно! даяльносп в Черкаському рег1он1 // Економ1ст.
— 2006. — № 5. — С. 38—41. 27. Денисюк В. Ме-тодолопя оц1нки та анал1зу динам1ки 1нновац1йно! ак-
тивност промисловост репону // Економют. — 2006.
— № 3. — С. 40—43. 28. Редченко К.1. Стратепч-ний анал1з у б1знес1: Навч. пошбник. — Вид. 2-ге, доп.
— Л.: Новий свгт-2000, 2003. — 272 с. 29. Прошак
B.В. 1нтелектуальний потенщал Укра!ни в умовах рин-ково! трансформаци економши: Автореф. дис. ... канд. економ. наук: 08.01.01 / Льв1вський нац. ун-т 1м. I. Франка. — Л., 2002. — 23 с. 30. Сресько 1.Г. Ощн-ка 1нноващйного потенщалу Укра!ни // Економша та держава. — 2006. — № 4. — С. 34—38. 31. Клима-хина О. Методики оценки экономического потенциала региона // Экономика Украины. — 2005. — № 8. —
C. 38—42. 32. Захарченко В.1. Процеси ринково! трансформаци промислово-територ1альних систем Укра!ни: теор1я, методолопя, економ1чний анал1з 1 практика: Автореф. дис. ... д-ра економ. наук: 08.10.01 / НАН Укра!ни. Рада по вивченню продуктивних сил Укра!ни. — К., 2006. — 38 с. 33. Бараник З.П. Ме-
тодичш шдходи до ощнювання функцюнування реп-ошв кра!ни за станом сощально-економ1чного розвитку // Економша та держава. — 2006. — № 5. — С. 56— 59. 34. Цыгичко А.Н. Новый механизм формирования эффективности. — М.: Экономика, 1990. — 192 с. 35. Сшфанов А.О., Сало 1.В. Репональна економь ка: Навч. поабник. — К.: Наук. думка, 2000. — 344 с. 36. Борманн Д., Воротина Л., Федерманн Р. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. — Гамбург, 1992. — 906 с. 37. Дьомш О.О. Методичн основи регулювання потенщалу економ1чного розвитку репону: Автореф. дис. ... канд. економ. наук: 08.02.03 / ХНУ ¡м. В.Н.Караз-ша. — Х., 2004. — 17 с. 38. Нетудихата К.Л. 1нно-вацшш аспекти репонального розвитку: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01 / Дншропетровський держ. аграрн. ун-т. — Дншропетровськ, 2004. — 19 с.
