CC BY
5
УДК 004:519.816:614.4
МО. ВОРОНЕНКО, ОБ. ВОРОНЕНКО, Г.С. АБРАМОВ
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
МОН1ТОРИНГ САН1ТАРНО-ЕП1ДЕМ1ЧНО1 ОБСТАНОВКИ В РЕГ1ОН1
Робота присвячена виявленню pienie ризику для здоров'я населения та розробцi 1нформацшно'1 системи i 3üxodie, спрямованих на зменшення, усунення i попередження несприятливого впливу чинниюв довюлля. Для ттегральног оцтки екологiчного стану Херсонсько'1 областi запропоноваш наступш пiдходи: поpiвняння ступеня невiдповiдностi елементних показниюв стану окремих природних середовищ iснуючим екологiчним стандартам i нормативам; анал1з спpямованостi змт яюсних i юльюсних характеристик об'eктiв навколишнього середовища для pi-зних пеpiодiв; поpiвняння отриманих оцiночних показниюв i тенденцш Их змти з вiдповiдними параметрами pегiонiв Укра'ти.
Ключовi слова: довюлля, екологiчний стан, iнфоpматизацiя, iнфоpмацiйнi технологи.
М.А. ВОРОНЕНКО, А.Б. ВОРОНЕНКО, Г.С. АБРАМОВ
Херсонский национальный технический университет
МОНИТОРИНГ САНИТАРНО-ЭПИДЕМИЧЕСКОЙ ОБСТАНОВКИ В РЕГИОНЕ
Работа посвящена выявлению уровней риска для здоровья населения и разработке информационной системы и мер, направленных на уменьшение, устранение и предупреждение неблагоприятного воздействия факторов окружающей среды. Для интегральной оценки экологического состояния Херсонской области предложены следующие подходы: сравнение степени несоответствия элементных показателей состояния отдельных природных сред существующим экологическим стандартам и нормативам; анализ направленности изменений качественных и количественных характеристик объектов окружающей среды для различных периодов; сравнение полученных оценочных показателей и тенденций их изменения с соответствующими параметрами регионов Украины.
Ключевые слова: окружающая среда, информатизация, экологическое состояние, информационные технологии.
M.O. VORONENKO, O.B. VORONENKO, G.S. ABRAMOV
Kherson National Technical University
MONITORING SANITARY-EPIDEMIC SITUATION IN THE REGION
The work is dedicated to identify the level of risk to public health and development of information system and measures to reduce, eliminate and prevent adverse environmental factors. For integrated assessment of ecological state of the Kherson region offered the following approaches: comparing the degree of inconsistency element indicators of individual habitats existing environmental standards and regulations; Analysis directional change qualitative and quantitative characteristics of the environment for various periods; comparison of the performance indicators and trends have changed those settings regions of Ukraine.
Keywords: environment, informatization, environmental condition, information technology.
Постановка проблеми
Останшм часом все б1льше уваги прид1ляеться питаниям ешдем1чно1 безпеки населения Укра1ни. При цьому визнаеться велике значення репошв у формуванш здатносп кра1'ни попереджати появу ешдем1чних загроз або нейтрал1зувати 1'х негативний вплив [1]. 1нформатизац1я системи ешдем1чного контролю належить до числа ключових загальнодержавних завдань, в1д устшного й ефективного виршення яких залежить перспектива Укра1'ни в найближчому майбутньому зайняти пдне мюце серед розвинених кра!н з високим р1внем сощально! захищеносп населення. Сьогодш тшьки саштарно-ешдемюлопчна служба контролюе ситуацш в дитячих дошкшьних установах, школах, лжарнях, на пвдприемствах харчово! промисловосп, торпвл^ громадського харчування. I не лише контролюе, а й проводить профшактичш заходи. Щодня десятки, а то i сотш екстрених повщомлень приходить на санггарно-ешдемюлопчну станцш з пiдозрою на iнфекцiйне захворювання. По кожному тривожному випадку фахiвцi вищджають на мiсця, проводить ввдповщну роботу, щоб загасити вогнище шфекцц та не допустити 11 поширення.
Мета роботи
Метою роботи е виявлення рiвнiв ризику для здоров'я людей та розробка заходiв, спрямованих на попередження, зменшення i усунення несприятливого впливу чиннишв довкiлля на здоров'я населення.
Результата дослщжень
На першому еташ дослвдження здiйснюеться оцiнка iснуючого стану об'екта, попм визначаються основнi показники розвитку та тенденцп 1'х змши. З такого прогнозу для регионального рiвия важливо
одержати вщповвдь на питання: «Що станеться, якщо держава не буде вживати заходiв щодо врегулювання поточних процеав?»
Поряд з цим визначаються сфери дiяльностi, в яких для лгкидацд надзвичайних ситуацiй (НС) необхвдне втручання держави. Для розробки найбiльш прийнятного методу оцiнки iндексу репонально1 безпеки (1РБ) слад визначити основш показники розвитку регiонiв та сощального стану. Стосовно до епiдемiчноl НС, 1РБ розраховуеться на базi показник1в, кожен з яких мае власний ваговий коефiцieнт:
1. Показник шфекцшно! захворюваностi населения;
2. Тривалють життя (демографiчний розвиток);
3. Еколопчна ситуацiя (в т. ч. показники якосп питно! води);
4. Стан охорони здоров'я населения;
5. Якють наданих лiкувальних або дiагностичних послуг;
6. Соцiальне середовище та умови проживания населения.
Вiдповiдно до певних умов розвитку епiдемiчноl НС (передкризова, кризова, тслякризова, надзвичайна) змшюеться значимiсть цих показникiв, вагомiсть !х впливу на ефективнiсть, визначення прюритепв, розгляд яких дозволяе знайти шляхи забезпечення бажаних результатiв.
Таким чином, удосконалення методики оцiнки ефективностi епiдемiчного благополуччя населения вимагае застосування моделей i методик, як1 забезпечили б можливють розробки нормативних прогнозiв (наприклад: модель прогнозувания забруднень у вод^ модель оцiнки заражения грунту, модель розподшения ресурсiв тощо).
Тобто сутнють дiагностичного аналiзу полягае не спльки в оцiнцi змiн, скiльки в пошуку причин, що призводять до пе! чи шшо1 надзвичайно! ситуаци. Повинна бути можливiсть не тшьки «горизонтального» порiвияння (мiж регiонами), але i розгляду складових нижчого рiвия («вертикальний» аиалiз). Безумовно, перелiк показнишв може, а в окремих напрямках аналiзу навiть повинен змiнюватися, однак !х кiлькiсний i як1сний склад повинен визначатися законодавчими рамками, тобто вони повинш бути доступними для вах рiвнiв влади та !х отримання мае вписуватися в рамки бюджетного фшансування.
Розрахунок 1РБ в умовах епiдемiчноl НС базуеться на шформацп, що надаеться статистичним вщдшом i вiддiлом ешдемюлоги сангтарно-ешдемюлопчно1 станцп, звiтiв управлiния екологп Херсонсько1 обласп, а також щорiчними звiтними даними лiкувальних закладiв.
Першою складовою 1РБ е показник шфекцшно1 захворюваностi населения, для аналiзу якого використовуються так1 групи розрахункових показникiв:
- демографiчнi показники (загальна чисельнiсть населения, чисельнють населения за вiковими групами, питома вага чисельносп населения об'екта в загальнш чисельностi населения досл1джуваио1 територп); демографiчнi показники розраховуються на основi первинних даних i можуть обчислюватися для заданого перiоду часу;
- показники шфекцшно1 захворюваностi (абсолютна кшькють захворювань досл1джувано1 групи, питома вага захворювань дослщжувано1 групи у загальнш чисельносп таких захворювань на дослвджуванш територи, показник захворюваностi на 100 тис. населения).
Спочатку виконуеться оцшка рiвня захворюваностi всього населения в окремих зонах дослвджуваного району та вжових групах; на пiдставi оцшки встановлюеться ризик розвитку епiдемil на територ1ях дослiджуваного району. Результати аналiзу використовуються фахiвцями для розробки оргашзацшних, санiтарно-гiгiенiчних, протиепiдемiологiчних та профiлактичних заходiв.
Другою складовою 1РБ е тривалють життя. На наш погляд, на рiвнi регiонiв слiд контролювати не кшцевий результат, а фактори, яш його зумовлюють.
Стан здоров'я населения Украши визнаеться як критичний. Тривалють життя швидко зменшуеться i в даний час наша кра1на знаходиться на рiвнi найбiднiших крахн свгту [2]. Змiцнення здоров'я в Укрш'ш стае нацiональним завданням.
За даними ВООЗ найбшьший вплив на стан здоров'я населения (50 - 55%) здшснюе споаб життя, на 20 - 25% вш зумовлений навколишшм середовищем, на 15 - 20% - генетичним ризиком, на 10 - 15% - станом системи охорони здоров'я [3]. Одним з найважливших чиннишв попршення стану здоров'я переважна бшьшють населения (80%) вважае ескалацш бiдностi, низький рiвень заробiтноl плати, стипендiй, пенсiй. Таким чином, для збереження здоров'я наци необхвдно пiдвищувати життевий рiвень [1].
Споаб життя характеризуеться психоемоцiйним станом. За твердженням фахiвцiв [1] близько 70 ввдсотшв населения проживае в сташ стресу, пов'язаного як з падшням реальних доходiв, так i зi зростанням страху перед майбутшм. Тому найважливiшим завданням регiонального розвитку е тдвищення соцiальноl захищеностi, зменшення рiвня безробiття.
Стан здоров'я залежить в1д можливостi надання медичних послуг та безпеки пращ на виробництвг Соцiально-економiчна ефективнiсть може зростати тшьки при дбайливому ставленнi до навколишнього середовища. Середньорiчнi втрати ВВП внаслщок погiршення екологiчного стану становлять 10 - 15% [3].
Ввдомо, що сприятливий клiмат дозволяе витрачати менше кошпв на в1дновлення робочо1 сили. Але не менший вплив на споживчi витрати створюють екологiчнi умови. Зростання витрат населения на тдтримку здоров'я, нейтралiзацiю шк1дливого впливу навколишнього середовища приводять до збiльшення вартосп робочо1 сили.
В yмовaх, коли б№шють нacелення живе в бвдноап, неcпpоможнicть забезпечити зaхиcт оpгaнiзмy та вщновлення cил веде до пош^ен^ зaхвоpювaнь та зниження тpивaлоcтi життя.
Укpaïнa cкидaе y пpиpоднi повеpхневi воднi об'екти 40% зaбpyдненоï води. Поpяд з цим pегiон зaбpyднюе навколишне cеpедовище лише 3 вдаотками неочищено1' води.
Анaлiзyючи фaктоpи, що впливають на тpивaлicть життя, за екcпеpтними оцiнкaми ïx знaчyщоcтi ВООЗ, ^опонуемо дpyгy cклaдовy iндекcy pегiонaльноï безпеки (IРБ) оцiнювaти за фоpмyлою:
I _ 0,6 • I - 0,25 • I + 0,15 • I , (1)
тж ' 'с^ ^ нс ? оз '
де Iтж - штегральний показник кpитеpiïв, якi о6умовлюють тpивaлicть життя нacеления;
Iсж - iндикaтоp cпоcобy життя;
I„c - ^marop зaбpyднення оточуючого cеpедовищa;
I03 - iндикaтоp piвня оxоpони здоpов'я в pегiонi.
Iндикaтоp cпоcобy життя фоpмyетьcя шд впливом iндикaтоpa зapобiтноï плати, яка визнaчaетьcя cпiввiдношениям piвия cеpедньоï зapобiтноï плати в певному pегiонi з найвищим piвнем cеpедньоï зapобiтноï плати по y^arni, i iндикaтоpy безpобiття. Оcтaннiй показник теж залежить ввд cпiввiдношения piвия безpобiття по pегiонax. Базою поpiвняния бyде найвищий його piвень, а значения iндикaтоpa cпоcобy життя бyде визнaчaтиcя за фоpмyлою:
I _ 0,8 • I - 0,2 • Iб , (2)
сж ' зп ' б '
де I3tl - ^marop зapобiтноï плaтнi;
I6 - ^marop безpобiття.
Значення iндикaтоpa зaбpyднення навколишнього cеpедовищa визнaчaетьcя як cеpеднiй з тpьоx покaзникiв: iндикaтоpa зaбpyднення звоpотниx вод, iндикaтоpa викидiв шк1дливих pечовин в aтмоcфеpне повiтpя i iндикaтоpa нaявноcтi пpомиcловиx токcичниx вiдxодiв y cxовищax. Тобто:
I +1 +1 (3)
I _ зв_зп_з^
^ " 3 ,
де I„c - iндикaтоp зaбpyднення оточуючого cеpедовищa;
Ie - iндикaтоp зaбpyднення звоpотниx вод;
Iзп - iндикaтоp викидiв шквдливих pечовин в aтмоcфеpне повiтpя;
Iзз - iндикaтоp нaявноcтi пpомиcловиx токcичниx вiдxодiв у cxовищax.
Iндикaтоp piвня оxоpони здоpов'я, на наш погляд, доpечно визначати за фоpмyлою:
I +1 +1 -1 (4)
Т _ кл_мп_jj_пв.
œ - 4 ,
де IKJ - iндикaтоp кiлькоcтi лiкapiв ycix cпецiaльноcтей на 10 тиcяч нacелення;
IMri - iндикaтоp кiлькоcтi медичного пеpcонaлy на 10 тиcяч нacелення;
Ijj - iндикaтоp кiлькоcтi лiкapняниx лiжок на 10 тиcяч нacелення;
Ine - ^marop кiлькоcтi поcтpaждaлиx.
Базовими показниками для pозpaxyнкy iндикaтоpiв забезпечення лiкapями, медичним пеpcонaлом i лiкapняними л1жками cтaли показники м. Киева, яш значно пеpевищyють cеpеднi по y^arni, i piвень, доcягнyтий о^емими pегiонaми. Поcилaючиcь на iнфоpмaцiю, що мicтитьcя в [5], були pозpaxовaнi показники iндикaтоpa тpивaлоcтi життя. Результата pозpaxyнкy нaведенi в тaблицi 1.
Таблиця 1
irc Iтж
Укpaïнa 0,495 0,795 0,486 0,171
Хеpcонcькa облacть 0,312 0,017 0,456 0,251
Для iнтегpaльноï оцшки екологiчного cтaиy Хеpcонcькоï облacтi були за^ош^ват нacтyпнi
подходи:
- поpiвняння cтyпеня невiдповiдноcтi елементних показник1в стану о^емих пpиpодниx cеpедовищ icнyючим еколопчним cтaидapтaм i ноpмaтивaм;
- aнaлiз cпpямовaиоcтi змiн якicниx i шлькюних xapaктеpиcтик об'ектiв навколишнього cеpедовищa для piзниx пеpiодiв;
- поpiвняння отpимaииx оцiночниx покaзникiв i тенденцiй ïx змши з вiдповiдними пapaметpaми pегiонiв Укpaïни.
Висновки
З урахуванням викладеного вище, екологiчну ситуацш в Херсонськш областi можна оцiнити як напружену, що характеризуеться погiршенням стану порiвняно з нормативами.
При складнiй епiдемiчнiй обстановцi, яка е в Укралш в останнi роки, необхiдно впровадження iнформацiйних технологiй, насамперед для виршення завдань санiтарно-епiдемiологiчних служб. Враховуючи ту обставину, що санiтарно-епiдемiологiчнi служби мають найбiльший обсяг шформаци про все населення Укра!ни [4], i обсяг ще! шформаци невпинно зростае, без вщповвдних iнформацiйних систем и обробки i побудови математичних моделей, робота цих служб буде малоефективною.
Припускаючи, що в найближчому майбутньому людство може зiткнутися з принципово новими пандем1ями, масштаби яких навiть важко уявити, враховуючи загрозу бiологiчного тероризму, i навiть ймовiрнiсть застосування ктматично! збро!, можна зробити висновок, що боротьба з шфекцшними захворюваннями не може бути ефективною без створення i впровадження в практику шформацшних систем, i спряжених з ними ввдповвдних систем пiдтримки прийняття ршень.
Список використаноТ лiтератури
1. Захист населення i територiй ввд надзвичайних ситуацiй мирного часу. Навч.посiб. / О.М. Кириллов, Ф.Б. Рогальський, М.О. Вороненко та ш. - Херсон: Херсонський нацiональний технiчний ушверситет, 2007. -328 с.
2. Вороненко М.А. Разработка программного обеспечения для автоматизации процессов анализа санитарно-эпидемического состояния региона/М.А.Вороненко, Г.С. Абрамов// Вестник Херсонского национального технического университета - Херсон: Херсонский национальный технический университет. - №54. - 2015. - С. 214-218.
3. Рогальский Ф.Б. / Информатизация процессов принятия решений в чрезвычайных санитарно-эпидемических ситуациях /Ф.Б. Рогальский, М.А. Вороненко // Шевченшвська весна: 8-а междисц. наук. конф. Ки!в 22-26 березня 2010 р. - Ки!в: Ун-т Шевченка, 2010. - С.99-102.
4. Вороненко М.А. Разработка программного обеспечения для автоматизации процессов анализа СЭСР /М.А. Вороненко, Г.С. Абрамов // Интеллектуальные системы принятия решений и проблемы вычислительного интеллекта: Материалы международной научно-практической конференции. Евпатория, 16-20 мая 2011г. - Херсон: Херсонский морской институт. - 2011. - Т.2. - С.20-23.
5. Отчет об экологической обстановке в Херсонской области за 2009 год//Управление экологии в Херсонской области, 2010. - 17 с.
