CC BY
97
прiоритетом розвитку кра!ни мае бути iнвестицiйно-iнновацiйна складова як основна умова конкурентоспроможно! економiки.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Портер М. Е. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов. -М. : «Альпина Бизнес Букс» , 2005 - 452 с.
2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua
УДК 330. 322. 3 : 37
МОДЕРН1ЗАЦ1Я УКРА1НИ ЯК ШЛЯХ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ
В. Н. Хоменко, ст. викл., А. О. Жежера, студ.
Ключовi слова: модернизация, ттелектуалъний каттал, економ1ка знань, перифертна крата, гнновацШна дгялъшстъ, науковг до^дження, гнформацШно-комуткацШш технологи, науково-досл1дницъю та досл1дно-конструкторсък1 розробки
Постановка проблеми. Розвиток сучасно! св^ово! економши характеризуеться кардинальними змшами у напрямках економiчного прогресу. Наразi основними прюритетами розвитку економши стають перехщ до стратеги економши, що базуеться на знаннях, та прискорений iнновацiйний розвиток. Основою економiки знань е штелектуальт ресурси, iнтелектуальний каттал, наука, процеси трансферу результатiв творчо! дiяльностi у виробництво матерiальних i духовних благ. Знання стають найваждившим чинником суспiльного вiдтворення, здатного забезпечити стадий економiчний розвиток, економiчну могуттсть кра!ни та !! конкурентоспроможнi перспективи у св^овому просторi. З огляду на це процес розбудови економши знань для Укра!ни - один iз головних iнструментiв iнновацiйного прориву та основний шлях до поеднання юнуючих культурних традицiй i наивного соцюгуматтарного потенцiаду зi свiтовими економiчними вимогами та суспiльними тенденцiями.
Аналiз публiкацiй. Проблемi формування економiки знань в Укра!ш сво! працi присвятили такi вченi як: Ю. Бажал, В. Геець, Т. Корнеева, В. Семиноженко, М. Сорока, I. Стояненко, Л. Федулова, А. Чухно та шш^ у яких грунтовно дослщжеш теорп економiки знань, особливостi !! розбудови, роль державно! полiтики та значения для Укра!ни.
Мета статть Дослiдити сучасний стан економiки знань та визначити основш модернiзацiйнi заходи щодо !! розбудови в Укра!ш.
Виклад матерiалу. Корiнну рису економши i суспiльства визначае ключовий чинник виробництва. Домiнування такого чинника як земля зумовило панування аграрно! цившзаци, матерiадiзоване у засобах виробництва та фшансових активах капiтаду - iндустрiадьно!. Наразi не тiльки земля, а й фiзичний та фiнансовий каттал витюняються на заднiй план штелектуальним капiтадом. Його складовими е людський (human) i структурний (structural) каттал. Перший являе собою сукуптсть знань, умшь i творчих здiбностей пращвниюв, а другий - технiчне i програмне забезпечення iнформацiйних систем i баз даних, органiзацiйну структуру тдприемства, надежнi йому патенти i торговi марки. Кожний iз зазначених елеменпв породжений людськими знаннями. О. Тоффлер i Х. Тоффлер оцiнюють знання та шформащю як «революцiйне багатство», «авангардне багатство третьо! хвилЬ>, багатство, що означае змшу економiки загалом. Домiнування знань та iнформацi! визначального чинника виробництва зумовлюе те, що економша i суспiльство стають знанневими, шформацшними.
Варто зазначити, що науковщ часом розрiзняють iнформацiйне суспiльство та суспшьство знань як начебто вищий ступiнь розвитку нового суспiльства. Але шформащя i знання являють собою едшсть як новий виробничий чинник. 1нформащя без знань не мае тякого значення для виробництва, знання становлять змют iнформацi!, а шформащя е формою юнування i поширення знань. Тому iнформацiйне суспiльство i суспiльство знань - це рiзнi назви нового суспiльства.
Вперше термш «економша знань» використав у сво!х працях Ф. Махлуп. З його допомогою вiн намагався пiдкреслити роль знань як виршального фактора економiчного зростання i суспiльного розвитку [1].
У широкому розумшш, економiка знань - це економша, де основною рушшною силою прогресу е знання, зосередженi у людському капiталi та шформацшному навколишньому середовищi [5]. Людина розглядаеться не лише як фактор виробництва (праця), а й як його результат. Процес розвитку тако! економши полягае в акумулюваннi резерву здiбностей i набору потреб людини.
Перехiд св^ово! економiки в новий яюсний стан зумовлений дiею таких факторiв:
- значним пiдвищенням ролi теоретичного знання;
- структурними зрушеннями у сферi матерiального виробництва, зокрема, зростанням частки сфери послуг;
- розвитком сучасних шформацшних технологiй та високотехнолопчних галузей.
При цьому, основою виробництва економiчних благ продовжують виступати матерiально-природничi ресурси (як у аграрному та шдус^альному типах економши), але найважливiшими нематерiальними чинниками, яю забезпечують зростання i розвиток будь-яко! економiчноl системи, виступають людський каттал i знання.
Економiка знань мае три принциповi особливостi. Перша — дискретшсть знання як продукту. Конкретне знання або створене, або ш. Не може бути знання наполовину або на одну третину.
Друга особливють полягае в тому, що знання, подiбно шшим громадським (публiчним) благам, будучи створеними, доступш всiм без винятку. I нарешп, третя особливють знання: за своею природою це шформацшний продукт, а шформащя тсля того, як И спожили, не зникае, як звичайний матерiальний товар.
Характерними властивостями знання е:
- невщчужуванють, тобто придбання будь-ким певного обсягу знань не зменшуе здатност iнших користуватися тими ж знаннями;
- не залежить вщ простору - одне й те ж знання може споживатися у рiзних куточках св^у;
- одна й та ж шформащя (знання) можне продаватися декшьком споживачам по декшька разiв, у свою чергу, покупщ можуть перепродати отриману iнформацiю;
- мають ютотну залежнiсть вiд часу. Мають щннють в означений перюд, або до настання якоюь поди, тсля чого можуть i зовшм знецiнитися.
Умовами розвитку економiки знань е: людський ресурс(каттал), iнновацiйна активнють, розвиток iнтелектуального потенцiалу.
Людський каттал е основною складовою економiки знань. Це термш, як уже зазначалось, що визначае накопичеш знання, вмшня та майстернiсть, якими володiе людина i якi набуваються завдяки загальнш та спецiальнiй освiтi, професiйнiй шдготовщ, виробничому досвiду.
У свою чергу, основними складовими людського капiталу е: освга, квалiфiкацiя, навички, рiвень життя населення, соцiальний захист, охорона здоров'я, демографiчна ситуацiя у крат. Саме за цими показниками можна аналiзувати якють та ступiнь його розвитку.
1нновацшна дiяльнiсть — одна з форм швестицшно! дiяльностi, що здшснюеться з метою впровадження досягнень науково-техшчного прогресу у виробництво i сощальну сферу.
Об'ектами iнновацiйноl дiяльностi е: штелектуальш продукти; iнновацiйнi програми, проекти, обладнання та процеси; товарна продукщя; органiзацiйно-технiчнi рiшення виробничого, адмiнiстративного, комерцшного або iншого характеру, що ютотно полiпшують структуру i якiсть виробництва i (або) соцiальноl сфери.
1нтелектуальний потенцiал можна охарактеризувати за такими позищями як: нормативна та макроекономiчна база, що включае, зокрема, заходи торговельно1 полiтики, якi впливають на просування технологiй та !х вартють; iнновацiйнi та техновиробничi iнфраструктури, спроможш до реалiзацil iнновацiй та перетворення !х на товар; розмiр швестицш у сектор знань; мiжнародне сшвроб^ництво в галузi науки й шновацш; зростання частки високотехнологiчноl продукцil в товарообмш мiж кра1нами; прискорення патентування результатiв нових розробок i винаходiв у сферi високих технологiй.
Економша знань - це економiка принципово нова, яка приходить на змшу економщ винищення й експлуатацil природи, економiцi слiпого бажання людини отримати максимум прибутку. II основою е не споживацький мотив людини, а прагнення задовольнити сво! потреби
таким чином, щоб не зашкодити природi, сприяючи при цьому !! вiдтворенню. Тобто це основа формування сощально-орiентовано! економiки, де розвиток вщбуваеться завдяки позитивним iнновацiйним змшам. При цьому змiни слiд бачити одночасно як причину i як наслщок, що породжуе радикальнi технолопчш, структурнi змiни, змiнюe парадигму всього суспшьного життя [5].
У суспiльствi знань вiдбуваеться поступове замiщення традицшних iндустрiальних засобiв виробництва новими, як використовують прогресивнi знання i за допомогою яких створюються додатковi багатства. Докоршно змiнюються структура працi та трудовi вiдносини, зайнятiсть населения, з'являються новi професи та види економiчно! дiяльностi. Головною продуктивною силою стае творча людина (homo creator).
Для вимiрювання рiвня розвитку економiки знань Св^овий банк розробив спецiальну методику, яка включае 76 показникiв, основними з яких е: шститущональний режим, рiвень освiченостi населення, стан шформацшно! та комушкацшно! iнфраструктур, а також нащональна iнновацiйна система. Вiдповiдно з даним iндексом Укра!на у 2009 - 2010 рр. посша 51-ше мiсце iз 146 кра!н. Це мюце було забезпечене такими рейтинговими позищями складових iндексу: 26-те мюце за рiвнем освiти та якютю людських ресурсiв, 56-те — за шновацшною системою, 62-ге — за розвитком шформацшно-комушкацшних технологiй та 80-те - за економiчним режимом.
Першi мiсця посiли такi кра!ни як: Дашя, Швецiя, Швейцарiя i Нщерланди. Великобританiя посiла 7-ме мiсце, США - 9-те, Росiя - 60-те. Як бачимо, Укра!на посiдае досить пристойне мiсце.
Тепер, використовуючи дат Державно! служби статистики Укра!ни, видшимо основнi тенденци розбудови економiки знань у нашш кра!ш.
По-перше, кшькюно потенцiал сфери освiти вiдповiдае потенщалу провiдних кра!н Свропи. Однак за не завжди достатнiм рiвнем якост отримуваних компетенцiй та за умови вщсутност вiдповiдного iнституцiйного середовища, налагоджено! взаемоузгоджено! системи безперервного навчання зазначений потенщал неспроможний суттево впливати на економiчне зростання кра!ни на засадах штелектуального ресурсу.
По-друге, Укра!на посщае од не з перших мiсць у Сврош за часткою науковцiв у робочш силi. Однак державi не вдалося перетворити !! на головний чинник економiчного зростання на шновацшнш основi. В 2011 порiвняно з 2000 роком у 8,3 раза зросли обсяги фундаментальних дослщжень, виконаних втизняними дослiдниками, в 7,6 раза — обсяги наданих науково-техшчних послуг, в 4,5 раза - розробки, в 4,3 раза - прикладш дослщження), але часто !х результати не знаходять кiнцевого споживача i залишаються лише на паперь [3]
По-трете, у сферi шновацшно! дiяльностi вiдбуваеться поступова деградацiя вшх ll етапiв через iгнорування сучасних знань iз загального менеджменту, державного управлшня, стратегiчного планування, фiнансового менеджменту. За остант одинадцять рокiв питома вага шдприемств, якi займалися шноващями в нашiй краlнi, скоротилася з 18 % у 2000 р. до 16,2 % у 2011 рощ; частка шдприемств, що впроваджували шноваци, зменшилася за цей же перюд iз 14,8 до 12,8 %. [3]
По-четверте, сфера iнформацiйних технологiй в Украlнi перебувае у сташ активного становлення, особливо в напрямi надання 1Т-послуг (розробка програмного забезпечення, консультування з питань шформатизаци, обробка даних, ремонт i техшчне обслуговування офiсноl та електронно-обчислювально! техшки) через наявнiсть нацiональних приватних телекомушкацшних операторiв; зацiкавленiсть iноземних iнвесторiв в IКТ-секторi економiки; проходження через територда кра!ни мiжнародних транспортних магiстралей i комунiкацiйних каналiв; здiйснения модернiзацil комп'ютерних парюв i програмного забезпечення; формування мережi мобiльного зв'язку, що охоплюе всю територда Укра!ни, та ll постiйний розвиток; розвиток каналiв цифрово! комунiкацil тощо. Проте через недосконалють чинно! системи нормативно-правових документiв, недостатню скоординованють зусиль державного та приватного секторiв економiки, неефективнiсть використання фшансових, матерiальних, кадрових ресурсiв тощо сфера 1КТ досить повiльно розкривае свш потенцiал [8].
По-п'яте, Укра!на на св^овому ринку нових видiв продукцп та технологiй демонструе досить низьку i спадну конкурентоспроможнiсть. За даними останнього зв^у Всесвiтнього економiчного форуму про глобальну конкурентоспроможнiсть 2010 — 2011 рр., Укра!на посiла лише 89-те мiсце серед 133 кра!н проти 82-го у 2009 — 2010 рр. (72-ге мiсце у 2008 -2009 рр.) [3].
Якщо до визначених тенденцш додати сировинну спещатзащю виробництва та експорту, низьку оплату пращ, недостатне фiнансування наукових дослщжень, вiдтiк капiталу за кордон, вимивання нащонального доходу через обслуговування зовшшнього боргу, втрачу суверенiтету в проведенш економiчно! полiтики, зумовлену директивами МВФ, низьку компетенщю бюрократично! системи державного управлшня внаслiдок безвiдповiдальностi вищих державних чиновниюв i основних ланок виконавчо! влади, що виникла з руйнуванням системи законодавчого i громадського контролю над !х дiяльнiстю, то отримаемо набiр характерних рис так звано! «перифершно! кра!ни» [7].
За таких умов перехщ Укра!ни до економши i суспiльства знань е надто проблематичним. Щоб його здiйснити, у кра!ш треба сформувати головнi умови, а саме: полггичну стабiльнiсть, правопорядок, реальну демокрапю, соцiально-орiентовану економiку, цившзоваш стандарти добробуту, високу якiсть людського та соцiального капiталiв. Створити таю умови можна завдяки модершзащ! не тшьки економiки, а й уше! кра!ни. Модернiзацiя Укра!ни - це яюсний стрибок у напрямку розбудови розвинено! iндустрiально! кра!ни. Будь-якi спроби перейти до економши знань, оминувши iндустрiальну модернiзацiю, е безпiдставними.
Здшснюючи модернiзацiю економiки, системи державного управлшня i державного устрою, суспiльних вщносин, першочерговими кроками на шляху до формування економiки знань мають стати:
- усвiдомлення переваг шновацшно! моделi економiчного розвитку, розвиток систем «знания - виробництво - знання'» (знання' - нове або доповнене новими щеями знання, отримане шляхом апробаци в реальних умовах);
- формування нового св^огляду укра!нського суспiльства, розвиток iнновацiйно! культури на вшх рiвнях управлiння (як на рiвнi нацi!, кожного iидивiда, так i на рiвнi персоналу шдприемств);
- захист вiтчизняного виробника i впровадження принципово ново! практики до визначення суп «укра!нського продукту», «укра!нсько! технологi!» [5];
- створення сприятливих умов для розвитку малого i середнього бiзнесу як важливих складових економiчного розвитку Укра!ни;
- створення нащонально! iнновацiйно! системи з метою забезпечення позитивних кiнцевих результатiв дiяльностi в циклi вiд виникнення науково! iде! до !! впровадження як продукту або послуги;
- заохочення здшснення суб'ектами нацiонально! економiки та шоземними компанiями iнвестицiй iнновацiйного спрямування;
- побудова бюджетно! системи на нових принципах, з ураховуванням iнтересiв репошв та вiдповiдно до стратегiчних щлей розвитку економiки;
- реформування податково! системи з метою запровадження адекватно!, конкурентоспроможно!, оптимiзовано! моделi та ново! яюсно! системи вiдносин оподаткування;
- приведення у вiдповiднiсть до свiтових стандарт правових механiзмiв захисту прав штелектуально! власностi, авторських прав та механiзмiв мiжнародного трансферу технологiй;
- створення умов для реалiзацi! нацiональними тдприемствами стратегi! експансi! на зовнiшнiх ринках, шдтримки конкуренцi! на внутрiшньому ринку.
- доступна, яюсна i безперервна освга населення на основi нових наукових знань;
- держава як шщатор та координатор процеав розбудови [1].
Отже, тшьки системна модершзащя всього укра!нського суспiльства може забезпечити його сходження на яюсно новий рiвень цивiлiзацiйного розвитку.
Висновок. Формування економши i суспiльства як принципово ново! системи соцiоекономiчного устрою зумовлене особливою роллю знаннь у сучасному цившзацшному розвитку. Наразi результативнiсть господарювання, конкурентнi переваги кра!н дедалi менше визначаються багатством природних ресурсiв, фiзичним капiталом чи дешевою робочою силою i все бiльше - застосування знань. Саме знання стають ключовим чинником суспшьного розвитку, сприяють досягненню взаемодоповнюваних цiлей забезпечення сталого економiчного розвитку, пiдвищення суспiльного добробуту, стимулювання соцiально! злагоди, розвитку людини. Тому Укра!ш, щоб не опинитися на узбiччi сучасно! цивiлiзацi!, не вщстати вiд потягу, що набирае хщ, в якому розвиненi (i багато тих, що розвиваються) кра!ни вщправляються в майбутне, де суспiльством стануть керувати закони економiки знань, керiвництву нашо!
