CC BY
29
УДК 316.4:331.101 Анна Дмитрнвна Панькова
Институт экономики промышленности НАН Украины, Киев
МОДЕРН1ЗАЦ1Я СИСТЕМИ СУСП1ЛЬНИХ В1ДНОСИН У ТРУДОВ1Й СФЕР1 НА ЗАСАДАХ СОЦИАЛЬНО! В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
В Укршш за роки незалежносп вiдбувся значний розрив у потребах роз-витку трудово1 сфери i фактичних пере-твореннях. Простежуються негативш тен-денцп щодо вiдповiдaльностi держави за виршення трудових проблем. Правове та шститущйне забезпечення не тшьки не розвивалося, а певною мipою зробило кроки назад, тому Трудовий кодекс Украши так i не був ухвалений, а державш iнститути скоротили сво" повноваження виршувати проблеми пpaцi та людини пращ.
Не простежувалося вщповщальнос-тi за стан трудового потенщалу та пер-спективи його розвитку. Незважаючи на значш успiхи украшсько1 науки щодо розкриття негативних пpоцесiв, якi вщ-буваються в системi упpaвлiння працею, конструктивних та адресних дiй з боку держави не було здшснено. Вщбулася пе-pеоpieнтaцiя пpaцi на ринок пращ, на його регулювання з щльовою спрямова-нютю на eвpопейськi стандарти. Ринок пращ, як тдсистема сфери пpaцi, почав трансформуватися без кардинальних змiн уаа трудово'1' сфери, внaслiдок чого е i очiкуються ще знaчнi недолши у всiй тpудовiй системi. Конкурентоспромож-нiсть краши потребуе збереження та на-копичення людського кaпiтaлу i мае бути зaдiянa визначальна роль у даному про-цесi державних шститутсв. Але вони не беруть на себе таких зобов'язань i не несуть вщповщальносп за неpеaлiзовaнiсть цих вимог.
Однак всупереч шерцп системи державного та регионального упpaвлiння нaуковi дослiдження з трудового напря-му iнтенсивно викувалися. Сформувало-ся кiлькa вiдомих наукових трудових шкш пiд кеpiвництвом А.М. Колота, О.А. Гршново1, Л.С. Лiсогоp, В.В. Близ-нюк, О.Ф. Новшово", Г.В. Назарово'1', Ю.М. Мapшaвiнa, О.М. Варецько1, 1.М. Но-вак, Г.В. Осового, С.Я. Украшця, Л.В. Ша-ульсько".
Практично щороку в Кшвському нащональному економiчному ушверси-тетi iм. Вадима Гетьмана проходять мiж-нapоднi конференцп з проблем пpaцi у ХХ1 столiттi, глобальних i нaцiонaльних виклиюв у свiтi пpaцi з концентращею уваги на нaуцi про працю, сощально-тpудовi вiдносини. Представники науки та осв^и держслужби Украши, кран СНД, а також представники МОП та пpофспiлки е активними учасниками об-говорень i дискусiй з проблем пращ, сощально1 полiтики, соцiaльних шнова-цiй тощо.
Рекомендацп таких конференцш подаються до Кaбiнету Мiнiстpiв Украь ни, Мiнсоцполiтики Украши та до Комь тету Верховно1 Ради Украши з питань соцполiтики, зaйнятостi та пенсшного забезпечення, Адмшютрацп Президента Украши та ш. Але очшувано1 позитивно" реакцп вiд оpгaнiв i структур влади немае i трудова сфера не виходить зi стану стагнацп.
© А.Д. Панькова
issn 1562-109x 2015, №2 (70)
Економта npoMumoeoani Экономика промышленности
Цшшсть пращ й цшшсть людини пращ та ix трансформацп в укршнському суспiльствi слабо дослiджуються, не роз-виваються i не затребуються на практищ. Перевага питанням якостi ринку пращ, який мае прямий зв'язок з характеристиками пдно'' пращ, також мае бути вбудо-ваний у систему пращ. Будь-який ринок припускае наявшсть продукту, який про-даеться. Що е об'ектом продажу на ринку пращ? Праця i ii носп, якi мають певш цiнностi, якiснi та кiлькiснi характеристики. Яка ж щннють пращ та цшшсть людини працi в сучаснш Укршш? Це ключовi, базовi характеристики духов-ностi та моральности суспiльства, це умо-ва формування та накопичення людсько-го катталу, це витоки трудовой еконо-мiчноi, тдприемницько"1 та iнновацiйноi активностi. Якщо праця i людина працi не е щнностями в системi суспшьних вiдносин, тодi наслiдки цього трансфор-муються в низьку ефективнiсть пращ та низьку варпсть робочо'1 сили, нерозвине-нiсть виробничо'1 демократа i соцiальноi вiдповiдальностi, невисоку якiсть трудового життя, високий рiвень професшних ризикiв для життя i здоров'я пращвниюв на виробництвi, низький рiвень трудових компетенцiй та в iншi негативнi явища.
В Укршш простежуеться стшка тен-денцiя до зниження щнносп працi. Причин цьому декшька. За оцiнками члена-кореспондента НАН Украши М.О. Шуль-ги, втрата щнносп працi та людини пращ пов'язана з орiентацiею на життевий ус-пix, коли стратепею людини стае кар'ер-не зростання, високий сощальний статус, популярнiсть, навт всупереч цiнностям ам'"1, за рахунок штенсифшацп працi, вiдмови вiд вщпочинку й iгнорування моральних норм. Втрата щнносп пращ перетворила ii лише на шструмент отри-мання певних матерiальниx благ [6].
У досшдженш, проведеному 1нсти-тутом економiки промисловосп НАН Украши з соцiальноi вщповщальносп [1],
експерти оцiнювали вагомiсть загроз нащональнш безпецi, пов'язаних iз нероз-виненiстю соцiальноi вiдповiдальностi. Результати ix оцiнки виявилися тдтверд-женням результатiв теоретичних досшд-жень. Вагомою загрозою нацiональнiй безпецi стала десоцiалiзацiя вщносин у трудовiй сферi, зниження щнносп працi, низька якiсть трудового життя, нерозви-ненiсть трудових вiдносин. Так вважають 59% експерпв. Таким чином, е усвщом-лення значущостi щнносп пращ та ви-никнення несприятливого стану з його втратою в суспшьста. Але найбшьша тривога з приводу цього простежуеться у вдуково'' громадськосп та профспiлок. Не будь-яка праця може бути щншстю. Завдяки Мiжнароднiй оргашзацп працi в сучаснiй управлшськш практицi почесне мiсце посiдае пдна праця. Фаxiвцi Украши добре знають змст пдно'' працi. В Укршш е Програма пдно'' пращ на 20122015 рр. [4], яка реалiзуеться на основi Меморандуму мiж Мiнсоцполiтики Украши, всеукршнськими об'еднаннями проф-спiлок та оргашзащею роботодавцiв, Мiжнародною органiзацiею працi. У короткому розумшш гiдна праця - це наявшсть зайнятосп в умовах свободи, рiвностi, безпеки та людсько'' гiдностi.
Бiльш розширено трактуе гiдну пра-цю МОП. Вона в пдну працю включае можливосп для роботи, якi забезпечують продуктивш та справедливi доходи, без-пеку на робочому мiсцi, сощальний за-хист ам'"1, найкращi перспективи для осо-бистого розвитку i соцiальноi штеграцп, свободу для людей, оргашзащю та участь у прийнятп рiшень, рiвнiсть можливо-стей для жшок i чоловiкiв.
З методолопчних позицiй гiдна праця оцiнюеться як щлеращональшсть, яку ми приймаемо, розумiемо, але дуже слабо впроваджуемо. Чому так вщбува-еться? Та тому, що укршнськш менталь-ностi по духу властива не щлеращональшсть, а щннюна ращональшсть.
Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
issn 1562-109x 2015, № 2 (70)
Цшнюна ращональшсть визнача-еться як дiя, заснована на вiрi в переваж-ну цiннiсть певних форм поведшки неза-лежно вiд того, наскшьки вони здатнi за-безпечувати устх [2].
Цiннiсна рацiональнiсть реалiзуеть-ся в людськiй дiяльностi в системi вимог, у яких шдивщ вбачае свiй обов'язок. Цi щншсш вимоги виступають як дух людсько'1 дiяльностi. У 1х дотриманнi лю-дина бачить сенс життя.
Украшський фiлософ Г. Сковорода, не знаючи методологiчних основ щншс-но1 ращональносп, найкращим чином вiдобразив 11 сутшсть. Вiн визначав, що людина, створюючи матерiальнi й духов-нi щнносп, неодмiнно повинна отриму-вати те, до чого прагне. Праця - це жит-тествердна основа, не тшьки фiзична, а й розумова (духовна) дiяльнiсть, сутнiсть яко1 визначаеться природними ознаками. Праця - це визначальна характеристика i показник добробуту кожно! людини. 11' результат - продукт споживання, але найбшьшу насолоду додае процес, протя-гом якого ми розкриваемося i самостверд-жуемося як особистiсть [3].
Радянська щеолопчна установка на перетворення пращ на першу життеву потребу, яку ще добре багато хто пам'я-тае, ставила щншсть працi до прюритет-них цiнностей суспiльства. Гiдна праця е базою щлеращональносп, а не щншсно'! рацiональностi. Цiлерацiональна дiя ви-никае тод^ коли мета, засоби i результати рацiонально зважуються i прораховують-ся. Це включае розгляд альтернативних засобiв досягнення мети, зв'язкiв мiж метою i побiчними наслщками, вiдносини рiзних можливих цiлей одна до одно!' та ш. Цшеращональшсть е засобом реалiза-ци системи щнностей, а сама вона орiен-тована на принцип «гранично! корис-носп». Таким чином, гiдна праця е засобом для формування пращ як щнносп, а також тдвищення щнносп працi людини. Яю ж суб'екти системи суспшьних вiдносин зацiкавленi в тому, щоб в
Укршш праця увiйшла в систему щнностей людини, суспшьства, бiзнесу i держа-ви? Це i держава, i суспiльство, i бiзнес, i людина, i профспшки, якi представляють iнтереси людини пращ. Яю переваги отримуе кожен суб'ект системи суспшьних вщносин вщ реалiзацii щншсно!' рацiональностi у трудовш сферi?
Держава, насамперед, за рахунок ефективно'1 працi, трудово'1 та пщприем-ницько'1 активностi отримуе економiчне зростання, ефективну зайняпсть, конку-рентоспроможного пращвника, соцiально вiдповiдального пiдприемця, цившзова-ний ринок пращ з тквщащею тшьових вiдносин у трудовiй сферi, тдвищення защкавленосп у створеннi робочих мюць, пiдвищення iнновацiйноi актив-ностi, прискорений перехщ до нового технологiчного укладу та ш.
Сустльство отримуе для сво'1х членiв збiльшення можливостей гщного життя, зниження рiвня бiдностi, конст-руктивний дiалог i соцiальну вщповщаль-нiсть сторiн соцiально-трудових вщно-син, зниження сощально!' напруженостi, високу яюсть трудового життя.
Роботодавець знаходить високо-ефективного, високопрофесiйного, свщо-мого пращвника, сам прагне працювати без пшзацп в системi трудових вiдносин, знижуються трудовi конфлiкти.
Пращвник мае високу мотиващю до працi, до високих трудових компетенцш, до конструктивiзму вщносин iз робото-давцем, його праця е продуктивною. У нього високий рiвень задоволеностi ро-ботою i висока правова грамотшсть у сферi пращ.
Профстлки досягають конструктивного дiалогу з держорганами влади та роботодавцями щодо представлення ш-тересiв людини пращ, реалiзуються шь цiативи профспшок у системi колектив-но-договiрних вщносин у реалiзацii Про-грами в Укршш гщно'! працi щодо захис-ту прав та iнтересiв пращвниюв. Але аналiз й оцiнка ролi держави в управлiннi
йбы 1562-109х 2015, №2 (70)
Економгка промисловостг Экономика промышленности
працею i культивуваннi 11 цiнностi по-казуе зовсiм невтiшнi результати. Держава свщомо чи несвiдомо скидае iз себе вiдповiдальнiсть за трудову сферу. Так, з моменту незалежносп Украши не прийнятий Трудовий кодекс. Зараз вш знову очiкуе на ухвалення Верховною Радою Украши пщ №1658 з iнiцiативи В.Б. Гройсмана, В.М. Патева, Л.Д. Дени-сово'1. Але там немае i згадки про гщну працю, про яюсть трудового життя. Дуже слабо виписаш обов'язки i працiвника, i роботодавця, а звщки буде конкретизува-тися та розвиватися сощальна вщповь дальшсть?
Факт скасування шститущоналiзащi сфери пращ оскаржити неможливо. У 1991 р. в Укрш'ш не було Мшсоцпол^ики Украши, а функцiонував Держкомiтет з пращ та сощально! полiтики Украши. До нього приеднали Мшсоцзахисту Украши, i це об'еднання стало Мiнiстерством пра-цi та сощально! пол^ики. Потiм iз назви випадае слово «праця» i залишаеться Мiнсоцполiтики Украши. Ми серед кра'н СНД едиш, хто не мае органу з пращ на державному рiвнi. Разом зi зникненням у назвi Мшютерства слова «праця» зника-ють i обов'язки мiнiстерства у трудовiй сферi. 1з числа покладених на мшютерст-во завдань менше 10% мають вiдношення до сфери працi.
I остання змша. З моменту незалежносп Украши у Верховнiй Радi Украши функцiонував Комiтет з питань пращ та сощально! полiтики. А з 2014 р. i тут зникае слово «праця». Тепер ком^ет на-зиваеться «з питань сощально! полiтики, зайнятостi та пенсiйного забезпечення». Правове забезпечення регулювання тру-дово1 сфери залишаеться слаборозвине-ним. Сдино прийнятим документом у 1999 р. був Указ Президента Украши «Про основш напрями розвитку трудового потенщалу Украши на перюд до 2010 року» [4]. Термш дп закiнчився, новий стратепчний документ не був розробле-ний i прийнятий. Як пiдсистема в сощ-
альнiй полiтицi трудова сфера була також в Основних напрямах сощально! поль тики на 1997-2000 рр. i 2001-2004 рр., схвалених Указами Президента Украши. Але й тут трудова сфера не знайшла сво-го продовження i розвитку, тому немае в Укрш'ш з 2004 року i правового документа iз сощально! полiтики. Особливу роль вiдiграли профспшки i роботодавцi в боротьбi за становлення вщповщальносп держави у збереженш та розвитку трудового потенщалу Украши. У кшькох Гене-ральних угодах мiж урядом i профспш-ками Украши, пiдписаних сторонами трудових вщносин у 90-х роках, було зобов'язання держави розробити, прийня-ти i реалiзувати Стратегiю збереження та розвитку трудового потенцiалу. Але не-зважаючи на значущiсть цього документа i адреснiсть зобов'язань, Стратегiя не була прийнята. Попм естафету пiдхопили роботодавцi. Голова спшки промисловцiв i пiдприемцiв А.К. Кшах провiв значну органiзацiйну роботу з формування Кон-цепцп Стратеги збереження та розвитку трудового потенщалу. На початку з 1'х шщативи були проведет конференцп за участю роботодавщв, профспiлок i пред-ставникiв оргашв мюцево! влади в областях Украши. Потiм представники цих областей та представники профспшок роботодавщв на державному рiвнi з органами державно'1 влади та законодавцями двiчi проводили конференцп та давали дуже конструктивы пропозицп щодо розробки даного документа. Робота була навт доведена до розробки проекту Закону Украши «Стратегiя збереження i розвитку трудового потенцiалу Украши». Для реалiзащi цього документа Мшеконом-розвитку Украши пiдготувало вiдповiднi заходи й визначило обсяг 1'х фшансуван-ня. Але нерозвиненiсть сощально! вщповщальносп держави спрацювала i тут. Проект закону не був прийнятий. Отже, щоразу за процедурою вiдбувався конст-руктивний соцiальний дiалог iз результатами у виглядi правових докуменпв, якi
Економта промисловостi Есопоту о/ 1^т1гу
йбы 1562-109х 2015, № 2 (70)
приймалися i не реалiзовувалися або не приймалися.
Висновки. Таким чином, i ринок пращ, i зайнятiсть - це окремi конст-рукцп будинку, що стоять на фундаментi пiд назвою «праця», який необхiдно зро-бити щншстю людини, суспiльства i держави. Неможливо змiнювати i робити бшьш досконалими окремi блоки будiв-ництва, не змщнюючи фундаменту. Яки-ми мають бути управлшсью дп в цьому напрямi?
1. Забезпечити модершзащю державного управлiння трудовою сферою, зробивши його органiчно вбудованим у господарський мехашзм.
2. Створити або видшити у струк-турi д^чих органiв державного управ-лiння реально вщповщальних за сферу працi та трудовий потенщал Украши.
3. У процес децентралiзацii управ-лiння забезпечити виокремлення у виглядi самостiйних структур управлшня з працi на обласному рiвнi.
4. У трудовому законодавсга, зако-нодавствi про соцiальний дiалог, колдо-говорах й угодах посилити позицп з контролю реалiзацii законодавчих та дого-вiрних положень i затребування вщпо-вiдальностi за 1'х невиконання.
5. Розширити в системi оцiночних показникiв рейтингу регюну систему трудових показникiв.
6. Розробити систему стимулюван-ня роботодавщв за реалiзацiю принципiв пдно'1 пращ, корпоративно:! культури, впровадження мiжнародного стандарту 180-26000.
7. Розробити та прийняти правовi документи Украши з управлшня трудовою сферою i трудовим потенщалом.
8. Забезпечити розвиток виробничо:! демократа.
9. Модернiзувати систему суспшь-них вiдносин iз розвитком сощального
дiалогу та сощально'1' вiдповiдальностi в сощально-трудовш сферi.
Отже, необхiдно забезпечити модершзащю системи суспшьних вщносин в Укршш, нацiливши ix на прийняття цiнностi працi та щнносп людини працi
як базових щнностей украшського народу.
Л1тература
1. Диагностика состояния и перспектив развития социальной ответственности в Украине (экспертные оценки): монография / О.Ф. Новикова, М.Е. Дейч, О.В. Панькова и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2014. -320 с.
2. Задорожный Г.В. Человекомер-ный вектор кардинального обновления методологии экономической науки: от политической экономии через философию хозяйствования к глобалистике (К 400-летию политической экономии) / Г.В. Задорожный. - Харьков: ХНУ, 2015. - С. 16-17.
3. Сковорода Г. Повне зiбрання тво-рiв / Г. Сковорода. - У 2 т. - К.: Дншро, 1973. - Т.1. - 531с.
4. Указ Президента Украши «Про основш напрями розвитку трудового потенщалу в Укршш на перюд до 2010 року» вщ 3 серпня 1999 року №95 8/99 // Урядовий кур'ер. - 1999. - №155-156.
5. Формування ринково'1' економши: зб. наук. пр. - Спец. вип. Праця в ХХ1 сташтп: новггш тенденцп, сощальний вимiр шновацшний розвиток: у 2-х т. -Т. 1. - К.: КНЕУ, 2012. - 660с.
6. Шульга М.О. Дрейф на узбiччя. Двадцять роюв суспшьних змш в Украь ш / М.О. Шульга. - К.: ТОВ «Друкарня Бiзнесполiграф», 2011. - 448 с.
7. Weber M. Ekonomy and Society / M. Weber. - [vo1s.1-2]. Vo1s.1. - New York: Bedminster Press, 1968. - P. 24.
Надшшла до редакцИ 29.04.2015 р.
- Економгка промисловостг Экономика промышленности -
issn 1562-109x 135
2015, №2 (70)
