CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 25 (64). 2012 г. № 1, С. 75-85.
УДК 504.3.054 : 004.9
МОДЕЛЮВАННЯ ШДТОПЛЕНЬ ТЕРИТОР1Й ЗА допомогою ГЕ01НФ0РМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ПРИКЛАД1 М. ЧЕРН1ГОВА
Зацерковний В. I., Серг1енко В. В., Статн Ю. С.
Черншвський державный incmumym економжи i управМння, Черншв, Украгна E-mail: [email protected]
В статп розглянуто основш проблеми пов'язаш i3 тдтопленнями територш. Визначеш шляхи запоб1гання та усунення цих проблем. Запропоновано використання геошформацшних технологш (Г1С) у 6opoTb6i з тдтопленнями, що може яюсно покращити мошторинг територш, заощадити час i rpomi.
Ключов1 слова: геошформацшш технологи (ГТГ), природне тдтоплення, техногенне тдтоплення, прогнозування тдтоплень, оцшка збитюв, стихшт природт явища.
Актуальшсть дослщження
Внаслщок антропогенно! д1яльносп суспшьства кшьюсть й складшсть еколопчних проблем в останш десятитття катастроф1чно зростають. Зпдно даних ООН, щор1чш збитки вщ катастроф природного й техногенного походження складають суму, щонайменше 5-10% в структур! ВВП багатьох кра!н [1]. На рис.1 наведений графш, що показуе нанесений загальний економ1чний збиток вщ природних катаюшм1в у всьому свт за пер ¡од з 1950 по 2009 pp.
1000
о
о
1950- 1960- 1970- 19В0- 1990- 20 001959 1969 1979 1989 1999 2009
Рис. 1. Кшьюсть природних катастроф i нанесеного ними економ1чного збитку за перюд 1950-2009 pp. за даними [2]
Як видно з рис.1, в перюд з 2000 по 2009 pp. загальний економ1чний збиток вщ ycix природних катактзм1в наближаеться до одного трильйону дол. США.
На територп Украши найбшьший вплив на виникнення надзвичайних ситуацш (НС) здшснюють зсуви, шдтоплення, абраз1я, переробка берепв водосховищ, карст [4]. Прояв цих процес1в ютотно ускладнюе господарське освоения територш й приносить велию збитки економщ1 держави. Найбшьш поширеними й небезпечними е зсуви, шдтоплення, просщання, ероз1я, абраз1я та карст. Центральною руйшвною силою цих процес1в е шдземш (для абразп - поверхнев1) води. Коливання кшькост1 i якосп шдземних вод, яю доповнюються змшою температурного режиму стають показником актив1зацп того або шшого природного процесу. Щцтр та шдвищення грунтових вод стали основними чинниками зростаючих шдтоплень територш.
Щдтоплень досить часто зазнають територп з розташованими осередками забруднення довкшля (м1сця складування мшеральних i оргашчних добрив, отрутох1м1кат1в, тваринницью ферми й вигр1бш ями, см1тники, нафтосховища, склади пально-мастильних матер1ал1в, кладовища тощо). Як наслщок, зростають загрози забруднення питно! води, р1чок й водойм, ускладняються саштарно-етдемюлопчш ситуацп тощо. Усе це у поеднанш з економ1чними негараздами створюе надзвичайно важю умови для проживания населения [4].
Теоретично-методичш та прикладш проблеми економши природокористування, оцшки й управлшня водними ресурсами, у р1зних аспектах дослщжувались вщомими впчизняними й заруб1жними вченими Авакяном A.A., Балацьким О.Ф., Брагинським Л.П., Бриндзею З.Ф., Галушкшою Т.П., Герасимчук З.В., Данилишиним Б.М., 1щуком О.О., Кравщвим B.C., Лебединським Ю.П., Левювським С.С., Сахаевим В.Г., Степановим В.М., Тел1женко О.М., Хвесиком М.А., Яциком A.C., Cloke P.J., Daly H.E., Grigg N.S. та багатьма шшими, в наукових працях яких розглянуп актуальш питания сталого розвитку та створення ефективно! системи протидп негативним наслщкам НС.
Незважаючи на широкий спектр проведених дослщжень цими вченими, подальшого розвитку потребують теоретико-методичш шдходи щодо проведения мошторингу шдтоплень та впровадження геошформацшних технологш (Г1Т) у мошторинг водних pecypciß, зокрема для анал1зу шдтоплень i оцшки збитюв вщ цього небезпечного фактору.
Важливють впровадження Г1Т на державному piBHi висв1тлюеться у Загальнодержавнш nporpaMi розвитку водного господарства, а саме в Закош Украши вщ 17 с1чня 2002 р. № 2988-Ш. Так у роздш II u,iei програми серед прюритетних напрям1в видшено створення геошформацшно! системи (Г1С) оцшки, прогнозування й мошторингу водних баланс1в у водозб1рних басейнах з банком еколого-водогосподарсько! шформацп. У роздш IV «Удосконалення управл1ння водним господарством, охороною i вщтворенням водних pecypciß» серед найголовшших завдань зазначена необхщнють створення комплексно! басейново! Г1С з банком кадастрово! шформацп про водний фонд, водш ресурси та засоби ix регулювання, територ1ально-галузеву структуру водогосподарського комплексу та використання водних pecypciß, яюсть води тощо.
Постановка задач!
Серед низки проблем, притаманних Укра!ш, одшею з найважливших е мошторинг та моделювання стану водних pecypciB. В умовах сучасного р1вня технологш, що запроваджуються та вже працюють у р1зних галузях виробництва Укра!ни, водш об'екти зазнають нашнтенсившшого техногенного навантаження. Даш по забруднювачам водних pecypciB збирають та узагальнюють pi3Hi оргашзацп, i вщповщно, збер1гаються вони у р1зних мюцях, що суттево ускладнюе комплексний анал1з забруднень та робить складною всеб1чну оцшку еколопчно! ситуаци, а також прогнозування стану водних pecypciB, зокрема шдтоплень. Наприклад, даш скид1в забруднюючих речовин у водш об'екти та даш мошторингу виконуються Держекошспекщями Мшстерства охорони навколишнього природного середовища Укра!ни, водогосподарськими оргашзащями Державного Компоту по водному господарству, обласними саштарно-ешдемюлопчними службами Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни, Держпдрометслужбою, громадськими оргашзащями.
Для оптимально! ощнки забруднення повинен юнувати спшьний анал1з р!знорщних даних, щодо забруднення водних pecypciB. Тому актуальним представляеться розробка шструментарда, який би забезпечував не тшьки наповнення бази даних статистичною шформащею i виконання мошторингу, а й дозволив би виконувати моделювання можливих надзвичайних ситуацш.
Проблема техногенного шдтоплення вже набула ознак нащонально! загрози. Тому розробка адекватних математичних моделей, яю б давали можливють здшснення прогнозування шдтоплень та ощнки збитюв е сьогодш надзвичайно актуальною задачею.
Метою роботи е створення геошформацшного середовища для ощнки, мошторингу й в1зуал1зацп стану водних pecypciB, моделювання сценарпв розвитку шдтоплень в залежносп вщ впливу тих або шших фактор ¿в. Оскшьки проблеми шдтоплень мають просторово-розподшений характер, то для проведения анатзу найбшьш ефективним е застосування Г1Т, наприклад, програмного забезпечення ArcGis (Arc View) [6,7].
Виклад основного матер1алу
Проблема шдтоплення територп складна та багатоаспектна. Бона постала внаслщок циктчних змш ктмату, через антропогенш фактори та ix симбюз.
Природне шдтоплення пов'язане з перюдами максимального випадшня опад1в, шдвищення р1вня грунтових вод на дшянках i'x неглибокого залягання, шдвищення запас1в вологи в зош аерацп. Природне шдтоплення може мати сезонний, багатор1чний, вшовий чи бшьш подовжений характер у вщповщност! з цикшчними змшами ктмату за сприятливих для цього процесу морфоструктурних, ландшафтних й пдрогеолопчних умов. До природно пщтоплених можуть бути вщнесеш заплави р1чок, багаточисельш поди та блюдця, заболочен! масиви.
Антропогенне шдтоплення територш виникае пщ впливом порушення природно! структури балансу п!дземних вод й вологопереносу у зон! аерацп, що обумовлене зростанням живлення насичено! i ненасичено! волого- i водообмшно! геосистем чи пог!ршенням умов розвантаження п!дземних вод п!д впливом господарсько! д!яльност!.
Найбшьший вплив на змши масштаб1в поширення шдтоплення здшснюе поеднання антропогенних й природних чинниюв, яке набувае найбшьшого значения в умовах вщносно стабшьного впливу антропогенних чинниюв 1 змши природних фактор1в, пов'язаних з циктчними змшами ктматичних характеристик.
В Укра!ш збудовано 1089 водосховищ (загальний обсяг води - 55 млрд. м3), близько 28 тис. ставюв, 7 великих канал1в загальною протяжшстю 2000 км та 10 водовод1в великого д1аметра у водозаб1рних басейнах рр.. Дншра, Днютра, С1верського Донця, Ивденного 1 Захщного Бугу, а також малих р1чок Приазов'я, та Причорномор'я, що дае шдстави юнування потенцшно! небезпеки виникнення пдродинам1чних ускладнень або надзвичайних ситуацш. Пдроенергетичну галузь представлено 7 великими ГЕС (6 на Дншр1, 1 на р. Днютерщ), Кшвською ГАЕС та близько 50 малими працюючими ГЕС. Для експлуатацп шдземних вод пробурен! понад 110 тис. свердловин, викопано 2 млн. шахтних колодяз1в [4].
Водосховища призводять до порушення природного водного балансу у регюнальних масштабах, накопиченню природних запас1в шдземних вод, зменшенню темшв водообмшу в систем! нашрних горизонта й збшьшенню водообмшу грунтового горизонту з поверхнею. Кр1м пщтоплення земель вщбуваеться актив1защя процес1в просадки, карстування у верхшх зонах та наростання застшносп в режим1 нашрних горизонта. Таю процеси посилюють забруднення глибоких горизонта шдземних вод яю е стратепчним запасом, а в деяких регюнах единим ресурсом яюсно! питно! води, особливо у сшьськш мюцевосп. 3 розвитком шдтоплення пов'язана також актив1зац1я небезпечних екзогенних геолопчних процес1в - зсуви просщання; ерозп тощо.
Уражешсть територп Украши екзогенними геолопчними процесами представлена на рис.2.
Рис.1. Уражешсть територп Украши екзогенними геолопчними процесами за даними [5].
Основним чинником пдродинам1чно! безпеки залишаеться стан пдротехшчних споруд - гребель, дамб, шлюз1в тобто шженерних споруд, за допомогою яких створеш та утримуються певш об'еми води [4].
У зв'язку з шдпором водосховищ, тенденщя шдвищення р1вня грунтових вод при атмосферних опадах, наближених до багатор1чно! норми, призводить до збшьшення загрози шдтоплення земель у перспектив!. Навпъ при суш р1чних опад1в, яка перевищуе норму лише на 10-20%, спостер1гаеться активне збшьшення шдтоплення не тшьки на незахищених територ1ях, але й в межах захищених масив1в, а при збшьшенш опад1в на 30-35% вище за норму, призводить до загрозливого стану на цих масивах.
Протягом останшх десятилпъ загострилися проблеми шдтоплення, а це загрожуе безпещ проживания населения на шдтоплених територ1ях, знижуе сейсм1чну стшюсть територш та ютотно впливае на ефектившсть ведения сшьського господарства. В Укра!ш нал1чуеться 541 мюто 1 селище ¿з сталими проявами процес1в шдтоплення, а у 97 ¿з цих населених пунктов площа шдтоплення перевищуе 50 вщсотюв !х територп. У шдтопленому сташ знаходяться також 454 сшьсью населен! пункти, з них 123 - у зош зрошуваного землеробства та крупних водосховищ. В окремих районах шдтоплення територш супроводжуеться проявами зсувно! актнвносп грунту [4].
На шдтоплення у мютах та селищах у значнш м1р1 впливае незадовшьннй техшчнпй стан споруд 1 мереж водопостачання та водовщведення, четверта частина яких (у вартюному вираз1) вщпрацювала нормативний термш амортнзацп, а планово-попереджувальш ремонти систем виконуються лише на 50 - 70 вщсотюв вщ потр1бного обсягу, що у пор1внянш з початком 90-х роюв XX ст. зменшились бшьше як у 3 рази. Понад 37 тис. кшометр1в або 30% загально! протяжное^ водопров1дно-канал1зацшннх мереж перебувае в аваршному сташ. Втрати питно! води в зовшшшх мережах складають до 30-35 вщсотюв вщ обсяпв и подач1, що разом з витоками спчних вод з пошкоджених канашзацшних мереж призводить не тшьки до прояв1в процес1в шдтоплення, а 1 до ускладнення саштарно-ешдемюлопчно! ситуацп.
За ощнкамн украшськнх науковщв, сталий вплив шдтоплення охоплюе 60 вщсотюв промпслово-мюькнх агломерацш, практично вс1 розвинуп прннчо-впдобувш райони та майданчики ддачпх АЕС, майже 12 тисяч архтоектурно-юторнчннх пам'яток крашн (серед них: церкви Спаса-на-Берестов1, Андрпвська, Киритвська в Киев1, ландшафтний парк Качашвка, Л1вадшськпй 1 Алупкшськнй палаци, будинок-музей А.Чехова в Ялт1, склеп Деметри в Керч1 та багато шших). Загалом така територ1я становить 68,74 тис. км2 (11,4% загально! площ! територп), а в перюди екстремальних опад1в, наводив та у волоп роки ця площа збшьшуеться до 16 млн. га. [4,5].
Збшьшення кшькосп та руйшвно! сили стихшних природних явиш, поряд з еколопчно необгрунтованою штенспвною техногенною д1яльшстю людини, вчеш пов'язують також з глобальними змшамп кшмату, його перюдпчнпмн коливаннями та наявнютю природно! цпкл1чносп перюд1в шдвищено! та низько! водносп, штервали котрих становлять за спостереженнями вчених приблизно 11, 33 та 100
роюв. Зважаючи на тривалють таких перюд1в, яка зазвичай перевищуе 3 - 4 роки, з високою ймов1ршстю можна прогнозувати, що в найближч1 декшька роюв буде зростати кшьюсть опад1в. Оскшьки саме надм1рна кшьюсть опад1в у певш перюди року була основною причиною шдтоплення земель, юнуе велика ймов1рнють штенсифшацп цього процесу у найближч1 роки не тшьки на П1вдш Украши, айв шших регюнах. При цьому ситуащя може ускладнюватись техногенними чинниками, яю також ютотно впливають на процеси шдняття р1вшв грунтових вод та 1х трансформащю в процеси шдтоплення.
Зарегулювання стоку р. Дншро (побудова каскаду дншровських водосховищ) призвело до шдвищення р1вня грунтових вод на 6-10 метр ¿в, а середшх 1 малих р1чок - на 2-5 метр1в. Це призвело до затопления 700 тис. га родючих земель та щор1чного випаровування близько 5 км3 води. Зарегулювання Дншра та шших р1чок змшило природну циркулящю води, призвело до гальмування процес1в самоочищения, попршення якосп поверхневих й пщземних вод, розвитку евтрофшацп та «цвтння» води. Воно ж зумовило стшке регюнальне шдняття р1вня грунтових вод, штенсифшащю випаровування, стало причиною збшьшення вологосл повпря. 3 побудовою дншровського каскаду водосховищ шдземний спк Дшпра зрю на 5-7 км3. Ц1 процеси посилюються ¿ригащею, позаяк не менше 2030% води, що подаеться на зрошення, витрачаеться на шфшьтращю 1 техногенне живлення грунтових вод. Через слабку дренованють територп шдйом р1вня грунтових вод призв1в до заболочування 1 шдтоплення сшьгоспупдь та прилеглих територш, засолювання й виведення з сшьськогосподарського об1гу значно! юлькосп земель. Цьому сприяють збшьшення площ1 ршл1 1 забудова заплавних дшянок р1чок 1 балок, !х замуленню та попршенню зв'язку пщземних 1 поверхневих вод; засипка, лшвщащя природних дрен; буд1вництво каскаду ставюв на малих р1чках, що створюе пщшр 1 попршуе умови поверхневого стоку; пщшр грунтових вод у зв'язку ¿з створенням каскад1в водосховищ; застосування шлюзово! системи весняно! затримки води (штучш паводки).
Через шдтоплення Украша втрачае сво! родюч1 грунти та шдземш горизонти питно1 води. Бшьше 15 млн. людей або бшя 20% населения Украши сьогодш мешкають на пщтоплених територ1ях, що становлять понад 17% загально! площ1 краши. Щор1чш економ1чш збитки вщ шдтоплення мюьких територш оцшюються у 2,2 млрд. грн. [4].
Уявити соб1 цю картину допомагае карта (рис.3), створена за матер1алами [5], де показано багатор1чну динамшу пщняття р1вня грунтових вод та схильшсть територп Украши до пщтоплень.
У вугледобувних районах актив1зуються процеси шдтоплення викликаш закриттям вугшьних шахт й розр1з1в та припинення водовщведення з них.
1снуюч1 системи захисту вщ пщтоплень знаходяться в незадовшьному сташ, у бшьшосп мют не створено спещал1зованих служб !х експлуатаци.
Значних масштаб1в шдтоплення зазнають земл1 сшьськогосподарського призначення. Побудоваш в Укратш мелюративш системи на площ1 5,75 млн. га -сумарна вартють основних фонд1в яких становить близько 20 млрд. грн. Займаючи 12,6% вщ загально! площ1 сшьгоспугщь, мелюроваш земл1 забезпечували
виробництво 20% продукцп рослинництва (овоч1в - 60%, корм1в - 28%, рису -100%, льоноволокна - 36%, зерна -12,5%).
^_внш_^_М
0 165 €00 330 ООО 860 000 &00 000 1 320 ООО
_1:5 ООО 000_
Рис.3. Схильшсть тернторп Укра!нн до шдтоплення (за даними [5]).
В останш роки внаслщок незадов ¿льного техшчного стану зрошувально! мереж!, насосно-силового обладнання та дощувально! техшкн госиодарствами не використовувались за иризначенням близько 1 млн. га зрошуваних земель. Низка м1жгосподарських систем (1нгулецька зрошувальна система в Микола1вськш обласп, Краснознам'янська зрошувальна система в Херсонськш облает! та шш1) техшчно 1 морально застаршп.
Незадовшьний мелюратнвннй стан земель, за якого значно знижуеться р1вень врожа!в або гине повшстю, в1дм1чено на площ1 143 тис. га, що становить ионад 5% ус1х зрошуваних площ. Площа солонцюватих грунпв р1зного ступеня в Херсонськш облает!, що посщае перше м1сце в Укра!ш за площею зрошуваних земель (471,7 тис. га), складае 426,7 тис. га або 90% загального обсягу зрошувальних земель. Продуктпвшсть грунпв у цшому зннзилася майже на 10-25%.
На осушених землях в достатнш м1р1 не проводяться необхщш агромелюратпвш заходи (планування земель, глнбоке рихлення та шш1). Понад 20% мелюратнвннх канал1в заросло чагарником та замулнлося. Техшчний стан внутршньогосподарськпх осушувальних систем вщведення надлншкових вод, !х руйнування створюе еколопчну та техногенну небезпеку. При проходженш паводюв збшьшуються зони 1 тривалють затопления сшьськогосподарських упдь та населених пункпв.
Анал1з функщонування державно! системи забезпечення техногенно! та природно! безпеки в Укра!ш св!дчить, що сучасш принципи захисту населения ! територш впроваджуються надзвнчайно пов!льннмп темпами. Ресурси, що сьогодн!
витрачаються нашою державою на лшвщацш наслщюв надзвичайних ситуацш техногенного 1 природного характеру, на декшька порядюв перевищують видатки, що видшяються на забезпечення техногенно! та природно! безпеки. Це е вагомим деструктивним чинником господарського комплексу краши.
Мошторинг небезпечних природних явищ, яю актив1зувались останшм часом, ускладнюеться дефщитом оперативно! шформацп про фактори, що впливають на них та пов'язаш з1 скороченням мереж пдролопчного 1 геолопчного мошторингу. Разом з тим, саме в останне десятил1ття вщзначаеться ютотне зростання сучасних шформацшних технологш, серед яких, треба видшити геошформацшш технологи (Г1Т) 1 засоби дистанцшного зондування Земл1 (ДЗЗ). Саме вони дають можливють наочно оцшювати ситуащю навколо мюця шдтоплення, розраховувати зони шдтоплень, оцшювати поширення забруднення. За !х допомогою можна автоматично шдрахувати площ1 постраждалих дшянок, ощнити обсяги збитюв, видшити населен! пункти та шш1, що перебувають в межах загрозливо! територп.
Г1Т е необхщною складовою вс1х сучасних шформацшних систем, в яких е просторов! даш [6]. Тому використання Г1Т у водному господарст вже отримало у свт широкий та штенсивний розвиток. Г1С - це одночасно 1 довщкове джерело (банк шформацп) й експерта система, завдяки якш можна оперативно приймати оптимальш ршення при наявносп масово! 1 нерщко суперечливо! вихщно! шформацп. Г1С дозволяють оргашзовувати тематично р1зномаштну просторову шформащю, виконувати з нею багато дш 1 забезпечувати И автоматизований анал1з
[7].
Зазвичай, чим бшьше р1зномаштних даних введено до Г1С, тим бшьше р1зних вид1в анал1зу можна здшснювати, тим бшьше нових вторинних даних можна отримати на основ1 наявних. Наприклад, по цифровш модел1 рельефу 1 схем1 дор1г Г1С дозволяе будувати висотш профш дор1г 1 визначати небезпечш дшянки. Навпъ якщо щ даш користувач уже отримав з шших джерел, можливють !х незалежного створення може бути використана для перехресно! перев1рки даних 1 покращання в1ропдносп бази даних в цшому. Причому, систему можна оргашзувати таким чином, щоб под1бш перев1рки провадилися автоматично, перешкоджаючи внесению в не! некоректних даних.
Г1С не тшьки дозволяють штегрувати в едине шформацшне середовище р1знорщну шформащю, але й надають р1зномаштш засоби в1зуал1зацп.
Можливють штеграцп Г1С 1 спещал1зованих додатюв ютотно розширюе д1апазон !х застосування. Найважлившою складовою Г1Т е цифрова картограф1чна шформащя, яка вмщуе в себе карти тишв 1 характеристик Грунт1в, !х вологосп, ступеня 1х шдтоплення, вторинного засоления та осолонцювання; р1вня, мшерал1зацп та х1м1чного складу тдгрунтових вод; карти ухил1в та експозицп схил1в, 1х еродованосп; кшькосн й якосн зрошувально! води, врожайносп сшьськогосподарських культур. При наявносп тако! шформацп та наявносп вщповщних фах1вщв вщкриваються необмежеш можливосп анал1зу, прогнозу 1 оптим1зацп управлшсько! д1яльносп ус1х сшьськогосподарських, водогосподарських установ, оргашзацш 1 пщприемств на макро- 1 макрор1внях [7].
Як приклад, на рис.4 представлено моделювання ймов1рносп шдтоплення територш р. Десна в адмшютративних межах м. Чершгова весняною повшню.
Рис.4. Моделювання ймов1рносп шдтоплення територш р. Десна в адмшютративних межах м. Чершгова весняною повшню за допомогою Г1Т: а) р1вень шдтоплень 1 раз у 100 роюв; б)- р1вень шдтоплень 1 раз у 20 роюв; в)- р1вень шдтоплень 1 раз у 10 роюв; г)- р1вень шдтоплень 1 раз на 4 роки; д)- р1вень шдтоплень 1 раз на р1к
Пункти пдролопчнпх спостережень р. Десна на територп Чершпвсько! обласп представлен! на рис.5.
иеяа Чершп'всыгоГ облает!
Рис.5. Пости пдролопчнпх спостережень в Чершпвськш обласи
висновки
Анал1з водогосподарського комплексу Украшп в цшому, а Чершпвсько! облает! зокрема, проведений авторами, евщчить, що польов! обстеження, картування шдтопленпх територш, швентарпзащя штучних водойм для впзначення пдроеколопчно! 1 економ1чно! ефектпвност! !х функцюнування сьогодш в Укра!ш в повному обсяз! не проведен!. До нагальннх заход1в належать розчнетка русел канал1в колекторно-дренажно! мереж! та малпх р1чок вщ замулення 1 засм1чення, розшнрення мереж! люоемуг, здшенення прпродоохоронннх заход1в на особливо небезпечних накоппчувачах промпеловнх вщход1в 1 стоках шдпрпемств тощо.
Водогосподарський комплекс для запровадження ефектпвного мониторингу потребуе застосування новггшх шформацшнпх технологш, зокрема Г1С, яю дозволяють здшенювати неупередженнй анашз юнуючого стану водогосподарського комплексу кра!ни, прпйняття обгрунтованпх ршень 1 моделювання розвитку шдтоплення територп.
Моделювання шдтоплення територп за допомогою Г1Т, що здшенене авторами, в перюди повеней дае можлпвють ощнити загальну геоеколопчнпх обстановку, пов'язану з шженерно-пдролопчними особлпвостямп територп. Ощнкп ризику затопления територп дозволяють плануватп ращональне впкорпстання прпрусловпх територш, що сприяе !х сталому розвитку.
Враховуючи просторють р1чкових заплав Украшп 1 швидкють пропкання процес1в затопления в них, для виршення задач прогнозування доцшьно впкорпстовуватп методи ДЗЗ. Важливими перевагами цих метод1в е велике просторове охоплення, можлпвють регулярного вщетеження стану земно! поверхш,
висока оперативнють отримання шформацп про необхщний район досл1дження та штегращя в геошформацшш системи (Г1С). В свою черту використання Г1С як штегруючо! основи дистанцшних i наземних даних про затопления земель i ведомостей з господарського освоения територш дозволяе оперативно створювати цифровий картограф1чний матер1ал, на шдстав1 якого можна будувати адекватш цифров1 модел1 рельефу i оцшювати можлив1 наслщки шдтоплень залежно вщ впливу тих або шших природних або антропогенних фактор1в.
Список лггератури
1. Створення прогнозно-моделюючих комплекс урядово! системи з питань НС / Украшський центр менеджменту земл1 та pecypciB. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.ulrmc.org.ua/projects/HS/ismns_ua.html. - 7.05.2003.
2. Статистика природных катастроф / Всероссийский институт экономики минерального сырья и недропользования. [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.viems.ru/asnti/ntb/ntb502/oboc5.html. - 17.04.2012.
3. Прес-рел1з до парламентських слухань про дотримання вимог природоохоронного законодавства Укра1ни/ Центр устойчивого развития "Роза Ветров". [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.ecology.donbass.com/pages/publ/parliament_hearing.htm. - 17.04.2012.
4. Нацюнальна допов1дь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра1ш у 2010 рощ / МНС Украши. [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.mns.gov.ua/content/nasdopov2010.html. - 17.04.2012.
5. Електронний атлас Украши / 1нститут географп НАНУ. [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://wdc.org.ua/atlas/default.html. - 17.04.2012.
6. Бурачек В. Г. Основи Г1С / В. Г. Бурачек, О. О. Железняк, В. I. Зацерковний. - Шжин: ТОВ Видавництво ^<Аспект-Пол1граф», 2011. - 512 с.
7. Бурачек В. Г. Геошформацшний анатз просторових даних / В. Г. Бурачек, О. О. Железняк, В. I. Зацерковний. - Шжин: ТОВ Видавництво «Аспект-Пхшграф», 2011. - 440 с.
Зацерковный В. И. Моделирование подтоплений территорий с помощью геоинформационных технологий на примере г. Чернигова / Зацерковный В. И., Сергиенко В. В., Симакин Ю. С. //
Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2012. - Т. 25 (64). - № 1- С. 75-85.
В статье рассмотрены основные проблемы связанные с подтоплением территорий. Определены пути предотвращения и устранения этих пролем. Предложено использование геоинформационных технологий в борьбе с подтоплениями, что может качественно улучшить мониторинг территорий, сэкономить время и деньги.
Ключевые слова: геоинформационные технологии (ГИТ), естественное подтопления, техногенное подтопление, прогнозирования подтоплений, оценка ущерба, стихийные природные явления.
Zacerkovniy V. I. Modeling flooded areas using geographic information technologies on the example of Chernihiv / Zacerkovniy V. I., Sergienko V. V., Simakin Y. S. // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2012. - Vol. 25 (64). - № 1 - P. 75-85.
The article describes the main problems associated with flooding areas. The ways to prevent and eliminate these break. Proposed use of GIS technology in the fight against flooding, which can improve the quality monitoring of territories, save time and money.
Keywords: geographic information technology (GIT), natural flooding, man-made flooding, flood forecasting, assessment of damages, natural phenomenon.
Поступила вредакцию 17.04.2012 г.
