CC BY
69
УДК 338.27:658.1 Марiя Iгорiвна Романишин,
Нестор Омелянович Шпак,
канд. екон. наук Нацюнальний ушверситет "Львiвська полiтехнiка"
МОДЕЛЮВАННЯ ВАР1АНТ1В СЦЕНАР11В РОЗВИТКУ ПОД1Й ПРИ ФОРМУВАНН1 СТРАТЕГИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВА
Для того щоб у процес формування стратегИ забезпечення економ1чно! стабшьносп шдприемства приймати обгрунтоваш й адекватш управлшсью ршення, необхщно володгги шформащею про майбутне оргашзацп. Суцшьна непередбачуванють здатна "парал1зувати" д1яльшсть ус1е! оргашзаци, тому основними завданнями сценарного планування, окр1м можливост формування гнучких стратегш, е вщмежування тих аспектов виробничо-господарсько! д1яльносто, у яких кер1вництво повшстю впевнено, вщ тих, яю е достатньо невизначеними та неоднозначними.
Побудова та застосування сценарив в управлшш тдприемствами розпочались у м1ру розвитку стратепчного менеджменту, еволюцюнування виробничо-господарсько! д1яльносп й штенсифшаци економ1чних процес1в. Вони виникли як шструмент забезпечення шдприемств альтернативним баченням !х майбутнього (кшьюсть альтернатив залежить вщ особливостей об'екта прогнозування). У 50-х роках сценарп почали устшно застосовувати у США для вшськових цшей, тсля чого вони стали ефективним шструментом у полчищ, економщ1, сощальнш сферь Бшьше 20 роюв потому таю вщом1 корпораци, як 8Ье11 та Оеиега1 Е1ес1пс, переоцшили значення сценарного планування, оскшьки !х кер1вництво усвщомило, що традицшне планування, яке базувалось виключно на прогнозуванш, було стратепчно
небезпечним. Поясненням цьому було те, що традицшне планування взяло сво! початки й ефективно використовувалось у вщносно стабшьш 50-60-т роки, коли вважалось, що "завтрашнш свгг шдприемництва буде щентичний вчорашньому". Таким чином,
сценари, у !х сучасному вигляд1, виникли в 70-х роках як вщповщь на нездатшсть невзаемопов'язаних та розр1знених прогноз1в докоршно передбачати неспод1ваш виробничо-господарсью невдач1, а вщтак 1 запоб1гати !х виникненню, а також вберегти суб'екти господарювання вщ проблем та невизначеност динам1чного зовшшнього середовища [1-4].
Вважаеться, що процес формування сценарив не може бути обмеженим рамками чтоко! чи формал1зовано! процедури { е довол1 творчим. Тому залежно вщ конкретно! ситуаци, особливостей об'екта дослщження, наявного шформацшного забезпечення, професшних якостей експерт1в, суб'ективних обставин тощо, обиратиметься вщповщна форма чи методика сценарда. Проте доцшьно ор1ентуватися на складання перелшу можливих вид1в д1яльносп, виб1р найбшьш привабливих сценарив на основ! попередньо шд1браних критерив тощо [5].
Опрацювання л1тературних джерел [19] стосовно побудови сценарив у стратепчному менеджмент! загалом, а також власш дослщження дали змогу "спроектувати" основш положення та особливост сценарного планування на процес моделювання сценарив розвитку подш при формуванш стратеги забезпечення економ1чно! стабшьносп шдприемства, оскшьки в економ1чнш науковш л1тератур1 окремо таких не видшено. Таким чином, основне призначення сценарив при формуванш стратеги забезпечення економ1чно! стабшьносп шдприемства полягае в щентифшаци ключового напряму розвитку шдприемства, ураховуючи д1ю внутршшх та зовшшшх фактор1в, а також шдбор1 оцшочних критерив поставлених
© М.1. Романишин, Н.О. Шпак, 2011
цшей. KpiM того, вони дають змогу проаналiзувати наслiдки теперiшнiх дiй та управлшських рiшень у виробничо-господарськш дiяльностi, iдентифiкувати й уникнути появи можливих проблем, виявити теперiшнi наслщки майбутнiх подiй та розпiзнати основш аспекти можливого чи бажаного майбутнього. Сценари можуть бути побудованi на рiзних ieрархiчних рiвнях управлiння та в достатньо рiзних площинах -як для окремих сфер забезпечення шдприемства економiчною стабiльнiстю, так i для стратегiчного менеджменту в цшому. Незважаючи на те що при формуванш стратеги забезпечення економiчноi стабшьносп пiдприeмства моделювання варiантiв сценарив розвитку подш е менш об'ективним за економiчне аналiзування перебiгу виробничо-господарських процешв, оскiльки включае суб'ективнi штерпретаци тих, хто розробляе сценари, все ж воно дае змогу узагальнено дослщити вплив рiвноцiнних та подiбних невизначеностей на функцюнування пiдприемства, спрощуючи процес "звуження" масиву даних у лiмiтовану кiлькiсть можливих положень.
Значущiсть моделювання сценарив полягае в тому, що сценари е фундаментом для: побудови альтернативних економiчних прогнозiв, оцiнювання дiяльностi
дослiджуваного об'екта вiдповiдно до альтернативних прогнозiв, дослiдження ймовiрного впливу факторiв зовнiшнього середовища, а разом iз тим дають можливiсть зменшити стушнь невизначеностi, виступаючи при цьому шформацшною базою для складання прогнозiв та шструментом контролю при формуваннi стратеги. Практичне значення формування сценарив при побудовi стратеги забезпечення економiчноi стабшьносп пiдприемства полягае у сприяннi: децентралiзацil управлiння пiдприемством, усвiдомленню працiвниками корпоративного бачення, ефективному аналiзуванню критичних факторiв успiху, прогнозуванню можливих наслiдкiв упровадження стратеги, що в цiлому забезпечуе керiвництво iнформацiею та масивом даних, що служать основою для прийняття адекватних та оптимальних управлiнських ршень.
Сценари мають давати вiдповiдь на питання "що вiдбудеться, якщо розвиток
об'екта, що прогнозуеться, буде таким ... ?", тому вони певною мiрою виступають вiдносним узагальненим ощнюванням можливого розвитку прогнозованого об'екта, оскшьки формуються на основi припущень про переб^ майбутнiх умов його розвитку, яю зазвичай не завжди е передбачуваними. Крiм того, щоб сформоваш сценари були ефективними, вони мають характеризуватися сфокусованiстю, простотою та доступшстю у сприйняттi, iнтерактивнiстю. Доцшьно уникати "перевантаженосп" значною кiлькiстю сценарив та ймовiрнiсного пiдходу до !х формування. Також вважаеться, що ефективш сценари мають бути конкретними, вимiрними (пiддаватись вимiрюванню), здiйснимими, реалiстичними й окреслювати чгтко встановленi часовi рамки (вщ англ. абревiатури SMART - 8рес1Гю, measurable, actionable, realistic, time-bound) [4, 7]. Однак процес формування сценарив не гарантуе шдприемству досягнення кращого, шж зазвичай, функцiонування, проте дае змогу рацiонально використати професшну компе-тентнiсть завдяки наявностi бшьшо! кiлькостi можливих альтернатив. Тому формування сценарiiв е ефективним, коли здшснюеться менеджерами, що володiють вщмшною пiдприемницькою розсудливiстю (але сценарii не компенсують брак шдприемницько! розсудливостi). До грамотного розроблення сценарiiв забезпечення економiчноi стабiльностi пiдприемства доцiльно також залучати як основних зацiкавлених сторiн - власниюв, ключових споживачiв та постачальниюв тощо, так i консультантiв, науковщв та iнших.
Сценарне планування примушуе керiвникiв суб'ектiв господарювання вiдмовлятись вщ накопичених у минулому звичок оргашзаци виробничо-господарськоi дiяльностi шляхом створення потенцшних ситуацiй, що ставлять пiд сумшв ефективнiсть традицiйних припущень про галузь, у якiй функцiонуе пiдприемство, основш ринки збуту, виробничо-господарськi процеси та персонал, що е необхщними для кардинальноi змiни нинiшньоi стратеги. Як груповий процес сценарне планування заохочуе пращвниюв шдприемства обмшюватися досвщом та мiркуваннями, а також поглиблювати спшьне
розумшня ключових питань, як1 е важливими для майбутнього оргашзаци. Незважаючи на те що метод формування сценарив е найбшьш широко застосовуваний як шструмент у стратепчному менеджмент^ вш також сприяе розвитку шших вид1в групових дискусш стосовно подальшого майбутнього суб'екпв господарювання.
Ключове мюце у формуванш сценарив выводиться прогнозуванню, вщсутшсть якого зазвичай негативно впливае на ефектившсть реал1заци стратеги
забезпечення економ1чно! стабшьносп шдприемства та грамотшсть прийняття вщповщних управлшських ршень. Тому сценарний метод, через необхвднють прогнозування складових цшсно! системи, характеризуеться як метод багатоаспектних прогностичних ощнок, що мае розроблятися широкопрофшьними квал1ф1кованими
спещалютами, чи! погляди на прогнозовану систему вщр1зняються. Оскшьки отримати функщональш залежносп м1ж р1зними параметрами, факторами, показниками функщонування шдприемства в
анал1тичному вигляд1 чи у вигляд1 системи диференщальних р1внянь е неможливим ¡з врахуванням велико! кшькост фактор1в, доцшьним е використання математичного апарату штучних нейронних мереж.
Питання економ1чного прогнозування як складово! стратеги забезпечення економ1чно! стабшьност шдприемства дослщжувались у статп [10], присвяченш особливостям економ1чного прогнозування, основним принципам його здшснення та факторам, що впливають на його результати, а також узагальненш класифшаци метод1в економ1чного прогнозування. Анал1зування економ1чно! стабшьносп шдприемства (зокрема прогнозування) за допомогою штучних нейронних мереж висв1тлювалось у джерел1 [11], де зазначалось, що знедавна науковщ почали застосовувати моделювання на основ1 штучних нейронних мереж в
економ1Ц1, зокрема для оцшювання р1вн1в ризиюв, анал1зування фшансових процешв, прогнозування показниюв виробничо-господарсько! д1яльност1, ощнювання шновацшних проекпв та р1вня використання потенщалу шдприемства тощо. На основ1 анал1зу публшацш резюмовано, що для розв'язання економ1чних задач щораз ширше використовуються штучш нейронш мереж1, причому р1зних тишв - прямого поширення, рекурентш нейронш мереж1 Хопфшда, самооргашзовш карти Кохонена тощо. Кр1м того, в окремих публшащях використовуються методи неч1тко! лопки та нечгтких множин, що обумовлюе широк можливост застосування обох шдход1в у вигляд1 нейронеч1тких технологш [11].
Отже, прогнозування економ1чно! стабшьносп шдприемства пропонуемо здшснювати за допомогою методу математичного моделювання. Ним е математичний апарат штучних нейронних мереж i вщповщне спец1ал1зоване програмне забезпечення побудови та дослщження цих моделей, наприклад програмна система MATLAB, у складi яко! е пакет прикладних програм Neural Network Toolbox [12]. Використовувана штучна нейронна мережа являе собою тришарову мережу з'еднаних мiж собою нейронiв (рис. 1), кожний з яких описуеться рiвнянням
У = f (W1X1 + W2 X2 + ... + WnXn + b0) =
= f I Ë +bc
де n - кшьюсть входiв нейрона; x1, x2, ... , xn - значення вхщних величин; wi - ваговi коефщенти, якi визначають вплив вiдповiдноï величини на нейрон; b0 - стала величина, яка називаеться змiщенням; f -деяка функщя (як правило, нелшшна), яка називаеться функцiею активаци нейрона; y -вихiдне значення нейрона.
i=1
X1
фч x3 О*
X2
Ю,..................
........ . ч:ч;•••;.<•::/7 .,-•-,
У1
У2 Уз
V-..............
Уп
Рис. 1. CxeMamu4He зобрaжeння нейронног мeрeжi
Для нeйpонiв вxiдного шapy вxiдними вeличинaми e пapaмeтpи eкономiчноï cтaбiльноcтi пiдпpиeмcтвa нa почaток rap^y, нaпpиклaд: x1 - фондовiддaчa, x2 -peнтaбeльнicть виpобництвa, x3 - aбcолютнa лiквiднicть тощо. Для нeйpонiв виxiдного шapy виxiдний пapaмeтp e одним i3 пapaмeтpiв eкономiчноï cтaбiльноcтi нa кiнeць пepiодy. Сyкyпнicть виxiдниx знaчeнь нeйpонiв виxiдного шapy yтвоpюe тaкy caмy cyкyпнicть пapaмeтpiв eкономiчноï cтaбiльноcтi пiдпpиeмcтвa, що й m вxодi мepeжi, тiльки нa южць пepiодy. Тобто yt для виxiдного шapy нeйpонiв вiдповiдae xt вxiдного шapy (вiдповiдно y1 -фондовiддaчa, y2 - peнтaбeльнicть виpобництвa, y3 - aбcолютнa лiквiднicть тощо m кiнeць пepiодy).
Як вeличинy xt доцiльно вибиpaти тi пapaмeтpи пiдпpиeмcтвa, якi e доcтyпними, нaпpиклaд, знaчeння дaниx ф^нтово-eкономiчниx звiтiв 3a дeякy кiлькicть pокiв, що дгеть змогу вiдcтeжити динaмiкy pозвиткy пiдпpиeмcтвa пpотягом дeякого (доcтaтньо тpивaлого) чacy; тaкиx пapaмeтpiв звичaйно можe нaлiчyвaтиcя й кiлькa дecяткiв. Вибиpaючи cтpyктypy штучно1' нeйpонноï мepeжi, доцiльно зayвaжити, що cepeд вiдомиx cтpyктyp нeйpонниx мepeж для доcлiджeння eкономiчноï cтaбiльноcтi пiдпpиeмcтвa нa yвaгy зacлyговyють тaкi:
1) нeйpоннa мepeжa пpямого пошиpeння 3i звоpотним пошиpeнням поxибки (y ^овди нaвчaння мepeжi);
2) peRypemni нeйpоннi мepeжi 3i звоpотними зв'язтами, зокpeмa, однa з
нaйбiльш пошиpeниx нeйpонниx мepeж тaкого типу - мepeжa Хопфiлдa.
Сepeд нeйpонниx мepeж пepшого типу нaйбiльш пошиpeними e тpишapовi нeйpоннi мepeжi з шapом вxiдниx нeйpонiв, нa якi подaютьcя вxiднi знaчeння, внyтpiшнiм (пpиxовaним) шapом i виxiдним шapом нeйpонiв. Кшькють нeйpонiв пepшого шapy доpiвнюe кiлькоcтi вxiдниx вeличин, кiлькicть нeйpонiв вещного шapy -кiлькоcтi виxiдниx вeличин, a кiлькicть нeйpонiв пpиxовaного шapy мae вибиpaтиcя нa оcновi попepeднix оцiнок, оcобливоcтeй зaдaчi, peзyльтaтiв обчиcлювaльниx eкcпepимeнтiв тa оцiнки aдeквaтноcтi циx peзyльтaтiв [13].
Pозглянeмо один iз вapiaнтiв викоpиcтaння нeйpонноï мepeжi ^ямого пошиpeння для оцiнювaння eкономiчноï cтaбiльноcтi. Ha вxодi нeйpонноï мepeжi зaдaeтьcя дeякa cyкyпнicть знaчeнь, якi xapaктepизyють нaйбiльш вaжливi фiнaнcово-eкономiчнi покaзники
пiдпpиeмcтвa нa почaток звiтного пepiодy фоку): xj ; i = 1, m ; j = 1,n, дe i - номep pокy; j - номep пapaмeтpa. Ha виxодi нeйpонноï мepeжi отpимyeтьcя ця ж cyкyпнicть знaчeнь, aлe нa кiнeць pокy (як e почaтковими для нacтyпного pокy) - xt+1 j .
Економiко-мaтeмaтичнa модeль
пiдпpиeмcтвa мae тpaнcфоpмyвaти xp в xi+1 ],
^ичому для кiлькоx pокiв, для якж вiдомi cтaтиcтичнi дaнi. Ця тpaнcфоpмaцiя peaлiзyeтьcя чepeз пpоцeдypy нaвчaння нeйpонноï мepeжi, у пpоцeci якого визнaчaютьcя коeфiцieнти зв'язкiв wkl мiж нeйpонaми тa змiщeння br тaким чином, щоб
x
n
мш1м1зувати суму квадрат1в вщхилень вщ заданих значень на виход1 нейронно! мережг Оскшьки цей процес здшснюеться вщ виходу до входу, вш дютав назву зворотного поширення похибки [13].
Реальш параметри функцюнування шдприемства можуть бути як розм1рними, так { безрозм1рними, кр1м того, д1апазони !х значень можуть вщр1знятися на кшька порядюв. У зв'язку 1з цим попередньо вхвдш даш нормуються таким чином, щоб вони знаходилися в д1апазош (-1; 1) або (0; 1), що вщповщае вихщним значенням двох основних тишв функцш активацп нейрошв -двополярним та однополярним.
Пюля проведення процедури навчання (яка здшснюегься за допомогою вибраного методу оптим1заци, наприклад град1ентного) побудована модель функцюнування шдприемства може бути використана для р1знопланових дослщжень (зокрема, для прогнозування), у тому числ1 для дослщження стшкосп, визначення коефщ1ент1в запасу стшкосп, встановлення найбшьш критичних параметр1в, яю визначають стшюсть. Для цього кожний 1з вхщних параметр1в змшюеться на ±Дх \ визначаються вщповщш змши вс1х вихщних параметр1в ±Ax'i [13].
Таблиця 1
Результати виробничо-господарськог д1яльност1 ВАТ "Льв1вський локомотиворемонтний завод" за пер1од 2002-2010 рр., тис. грн._
Показники 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Активи 85726 86236 88041 87173 96026 142957 155684 151361 166872
Власний каштал 78703 78507 79555 80764 84524 110013 117668 117360 121713
Оборотш засоби 17855 20861 23327 21431 27046 34617 44369 42990 61057
Поточш зобов'язання 7023 7714 8474 6387 11437 18998 25157 22071 33514
Довгостроков1 зобов'язання 0 0 0 6 88 13943 12904 11875 11598
Соб1вартють реал1зо-вано! продукцп 36870,7 46292 53716 73974 88058 107796 124107 91058 154248
Виручка 58050 72975 79559 104986 131118 160125 187284 130374 220449
Чистий дохщ вщ реал1зацп продукцп 48271 60814 66445 88540 110033 133531 156070 108803 183808
Валовий прибуток 11400 14522 12729 14566 21975 25735 31963 17745 29560
Чистий прибуток 2478,1 2202 1336 1488 4375 4644 6613 63 4325
На вщм1ну вщ переважно! бшьшост завод" нав1ть у кризов1 роки залишалося машинобуд1вних тдприемств Льв1вщини, прибутковим. Однак вщносний прирют ВАТ "Льв1вський локомотиворемонтний обсяпв чистого прибутку був непостшним \
Побудову нейромережно! модел1 та прогнозування показниюв, що
характеризують економ1чну стабшьнють шдприемства, розглянемо на приклад1 ВАТ "Льв1вський локомотиворемонтний завод", заснованому у 1861 р. Вш дв1ч1 був вщент зруйнований
у роки св1тових воен { заново вщбудований, продовжуючи свою виробничо-господарську д1яльшсть у сфер1 ремонту рухомого складу зал1зниць. На сьогодшшнш день шдприемство здшснюе каштальний ремонт електровоз1в, ремонт колюних пар та електродвигушв; виготовляе електровозне електрообладнання, металовироби та запасш частини для електровоз1в, металоконструкци; здшснюе обробку металовироб1в, очищення та лакофарбування деталей тощо. На основ1 даних р1чних фшансових зв1тностей ВАТ "Льв1вський локомотиворемонтний завод", а саме
баланшв та звтв про фшансов1 результат-ти, окрем1 тенденци яких подано в табл. 1, розраховано показники, що найбшьш комплексно характеризують економ1чну стабшьнють шдприемства за перюд 20022010 рр. (табл. 2).
коливaвcя вщ -39% у 2004 p. (пошд 190% у 2006 p.) i до збiльшeння в понад 65 paзiв у 2010 p. (поpiвняно з попepeднiм). Щодо вiдноcного пpиpоcтy виpyчки, то вiн
постшно був додaтнiм (у мeжax 10-50%), винятком cтaв кpизовий 2009 p., коли в^учта змeншилacь нa 30% поpiвняно з попepeднiм pоком.
Тaблиця 2
Динaмiкa окр€мих потзниюв, що хapaкmepизyюmь ernHOMi4Hy стaбiльнiсть _ВАТ "Львiвський локомотивоpeмонтний 3aeod "_
Покaзники 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
^el^iern" поточноï лiквiдноcтi (покpиття) (Кл.п) 2,542 2,704 2,753 3,355 2,365 1,822 1,764 1,948 1,822
Коeфiцieнт aбcолютноï лiквiдноcтi (КЛМ) 0,144 0,333 0,293 0,157 0,039 0,068 0,088 0,018 0,237
^el^iern" peнтaбeльноcтi peaлiзaцiï (Rp) 0,051 0,036 0,020 0,017 0,040 0,035 0,042 0,001 0,024
Зaкiнчeння тйбл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
^el^iern" бюджeтноï aвтономiï (Kaem) 0,918 0,910 0,904 0,926 0,880 0,770 0,756 0,775 0,729
^el^iern" фiнaнcового лiвepиджy (Фл) 0,000 0,000 0,000 0,000 0,001 0,127 0,110 0,101 0,095
^el^iern" CT^^cn eкономiчного зpоcтaння (Kc.e.3) 0,058 0,067 0,080 0,086 0,010 0,033 0,056 0,054 0,083
Коeфiцieнт peнтaбeльноcтi виpобництвa пpодyкцiï (Re) 0,067 0,048 0,025 0,020 0,050 0,043 0,053 0,001 0,028
Коeфiцieнт оновлeння оcновниx зacобiв (Кон) 0,981 1,003 0,990 0,980 0,974 0,524 0,977 1,000 0,992
Коeфiцieнт обоpотноcтi о^овн^ зacобiв (фондовiддaчa) (Фо.ф) 0,068 0,085 0,092 0,121 0,147 0,121 0,106 0,073 0,123
Вiдноcний ^^icr пpодyктивноc-тi пpaцi (ППп. в) 0,464 0,228 0,061 0,269 0,249 0,222 0,186 -0,180 0,668
Вщноетий пpиpicт пpибyтковоcтi воcтi пepcонaлy (ПрПп. в.) 0,759 0,244 -0,147 0,101 0,509 0,172 0,259 -0,346 0,644
Orpy^rypa штучно1' нeйpонноï мepeжi знaчeння x1, ... , x11 (знaчeння пapaмeтpiв з
для модeлювaння фyнкцiонyвaння ВАТ тaбл. 2 зa 2002-2010 pp), внyтpiшнього (7
"Лююс!*™ локомотивоpeмонтний ^од" з нeйpонiв) тa зовнiшнього (11 нeйpонiв), з обмeжeним нaбоpом пapaмeтpiв зобpaжeнa нa pиc. 2. Heйpоннa мepeжa cклaдaeтьcя iз
тpьоx шapiв нeйpонiв: вxiдного (11 y1 нeйpонiв), m який подaютьcя вxiднi
якого отpимyютьcя виxiднi знaчeння y1. 1.
У xb У1 - коeфiцieнт поточно! лiквiдноcтi (по^истя)
.........................' x;, > : - TOelln^^ aбcолютноï лiквiдноcтi
" " ...... '' ...... " ' x3, y3 - rael^^^ peнтaбeльноcтi pecurauiï
X1
x2 \ >-V"'"X/ У2 x4, - коeфiцicнт бюджeтноï aвтономiï
x5, y5 - TOeiln^^ фiнaнcового лiвepидж^
..... '' A ' '' '' '' x6, yf, - TOelln^^ cтiйкоcтi eTO^N^i^ra зpоcтaння
x7, у7 - rael^em' peнтaбeльноcтi виpобництвa пpодyкцiï x8, Ух - TOeiln^^ оновлeння оcновниx зacобiв • ' ' ¿ô<\\ • • • //'>:Л\\ ' ' ' x9, y9 - к^ФИ^ИТ обоpотноcтi оcновниx зacобiв (фондовiддaчa)
¡// ¡/У xiu, yin - вiдноcний npHpicr ^оду ктовшеи npaui x,i ('У?-............................................') y11 x11, y11 - вино^ий пpиpicт пpибvтковоcтi nep^^UN
Рис. 2. Схематичне зображення нейронног мережг для прогнозування показниюв, що характеризують економ1чну стабтьтсть ВАТ "Льв1вський локомотиворемонтний завод"
Як уже зазначалось, для формування нейромережно! модел! використовуються програмт засоби системи МЛТЬЛБ. Попередньо вхщш та вихщш параметри нормуються (масштабуються) таким чином, щоб !х числов! значення знаходилися в д!апазош (0; 1). Наступним етапом тсля побудови нейронно! мереж! е процедура !! навчання, тобто визначення зв'язюв м1ж нейронами для забезпечення перетворення вхщних параметр1в х1, ... , х11 на вихщш у1, ... , у11 ¿з заданою похибкою (значення
похибки задавалося 10"11). Пюля процедури навчання проводиться контрольне обчислення результат обчислення нейронною мережею вихщних параметр1в при заданих вхщних (яю мають зб1гатись ¿з заданими вихщними в межах похибок).
Таблиця 3
Прогнозт значення окремих показниюв ВАТ "Льв1вський локомотиворемонтний завод ", _що характеризують економ1чну стабтьтсть___
Показники 2011 2012 2013 2014 2015
Коефщент поточно! лшвщносп (покриття) (Кл.п) 1,976 1,774 1,950 1,816 1,978
Коефщент абсолютно! л!кв!дност! (Кл.а) 0,020 0,236 0,021 0,227 0,020
Коеф!ц!ент рентабельносп реал!зац!! (Яр) 0,001 0,050 0,001 0,022 0,001
Коеф!ц!ент бюджетно! автономи (Кавт) 0,777 0,729 0,775 0,730 0,777
Коеф!ц!ент ф!нансового л!вериджу (Фл) 0,109 0,127 0,102 0,107 0,110
Коеф!ц!ент ст!йкост! економ!чного зростання (Кс.е.з) 0,027 0,084 0,054 0,083 0,026
Коефщент рентабельност! виробництва продукц!! (Яв) 0,001 0,065 0,001 0,026 0,001
Коеф!ц!ент оновлення основних засоб!в (Кон) 1,003 0,559 1,003 1,003 1,003
Коефщент оборотност! основних засоб!в (фондовщдача) (Фо.ф) 0,075 0,137 0,073 0,123 0,075
В!дносний прир!ст продуктивност! прац! (ППп.в) -0,180 0,668 -0,180 0,667 -0,180
В!дносний прир!ст прибутковост! персоналу (ПрПп.в) -0,346 0,758 -0,346 0,619 -0,346
Таким чином, на основ! використання штучних нейронних мереж отримано прогнозш значення вищенаведених показниюв ВАТ "Льв!вський
локомотиворемонтний завод" на перюд ¿з 2011 по 2015 р. (табл. 3), що застосовуватимуться у процес! моделювання сценарив розвитку подш при формуванш стратег!! забезпечення економ!чно! стаб!льност! п!дприемства. Дан! свщчать, що протягом наступних рок!в збер!гатиметься тенденц!я коливання показник!в. Особливо це стосуеться показниюв в!дносних прирост!в продуктивносп прац! та прибутковост! персоналу, що за перюд 20112015 рр. коливатимуться вщ понад -35% до 75%.
Застосування штучних нейронних мереж у моделюванн! сценар!!в розвитку подш при формуванш стратег!! забезпечення економ!чно! стабшьносп п!дприемства дае змогу не лише прогнозувати основн! показники шдприемства на кшька перюд!в вперед, а й анал!зувати, як змша одного з них впливатиме на змшу решти показник!в.
Результати таких анал!з!в е основою для формування оптимютичного, реал!стичного та песим!стичного сценарив. Граф!чна штерпретащя процесу моделювання сценарив розвитку подш ¿з використанням штучних нейронних мереж при формуванш стратег!! забезпечення економ!чно! стабшьносп п!дприемства подана на рис. 3.
To
T,
Час
Рис. 3. Схематичне зобpаження щоцесу моделювання cценаpiïв pозвитку подт npu фоpмуваннi cтpатегiï забезпечення економiчноï cтабiльноcтi тдщиемства
Щодо пеpспективи подальшиx дослщжень зазначимо, що надалi планyeться pозpоблення набоpy стpатегiй забезпечення економiчноï стабшьносп пiдпpиeмства з ïx детальною xаpактеpистикою, помiж якиx кеpiвництвом обиpатиметься
найоптимальшша стpатегiя та найбiльш вiдповiдна наявному станy в^обничо-господаpськоï дiяльностi пiдпpиeмства.
Лiтература
1. Гpабовецький Б.С. Економiчне пpогнозyвання i планyвання: навч. пошб. / Б.С. Гpабовецький. - К.: Ценф навчально1' лiтеpатypи, 2003. - 188 с.
2. Nelson K. Scenario Planning. Encyclopaedia of Business, 2nd ed. / К. Nelson [Елекфонний pесypс]. - Режим доступу: http://www.referenceforbusiness.com/manage-ment/Sc-Str/Scenario- Planning .html.
3. Schoemaker, Paul J.H. Scenario Planning: A Tool for Strategic Thinking. Sloan Management Review; Winter 1995; 36, 2; ABI/INFORM Global. - P. 25-40 [Елекфонний pесypс]. - Режим доступу: http : //www. favane -ves.org/arquivos/scenarioplanning.pdf.
4. Scenario Planning [Елекфонний pесypс]. - Режим доступу: www.jiscinfo-net.ac.uk/ tools/scenario-planning/scenario-planning.pdf.
5. Полянська А.С. Сценарний метод формування напрямюв розвитку оргашзацн / А.С. Полянська // Економiчний проспр. -2008.-№ 13.-С. 208-214.
6. Лiхоносова Г.С. Розробка сценарив самооргашзацп шдприемства / Г.С. Лiхоно-сова // Часопис економiчних реформ. - 2011. - № 2. - С. 87-96.
7. Business Scenarios [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. opengro-
up.org/public/arch/p4/bus_scen/bus_scen.htm.
8. Юндрацька Г.1. Стратегiчний менеджмент: навч. пошб. / Г.1. Кiндрацька. -К.: Знання, 2006. - 366 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://slv.com.ua/book/44/3008.html.
9. Tools for Business Scenario Planning. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://thinkup.waldenu.edu/index.php?option=co m_flexicontent&view=items&id= 11948:tools-business-scenario-planning.
10. Шпак Н О.
пpогнозиpование как стpатегии обеспечения стабильности пpедпpиятия М.И. Романишин
Экономическое составляющая экономической / Н О. Шпак,
//
Бизнесинфоpм. - 2011. - № 2, т. 1. - С. 147149.
11. Шпак Н.О. Аналiзyвання економiчноï стабiльностi пiдпpиeмства за допомогою штучнж нейpонниx меpеж /
Н.О. Шпак, М.1. Романишин // Матер1али м1жнар. наук.-практ. конф. "Обл1к як шформацшна система для економ1чно! безпеки шдприемств в конкурентному середовищГ'. - Тернопшь: ТНЕУ, 2010. - С. 130-135.
12. Медведев В.С. Нейронные сети. МЛТЬЛБ 6 / В С. Медведев, В.Г. Потемкин. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2002. - 496 с.
13. Хайкин С. Нейронные сети: полный курс. - 2-е изд.; пер. с англ. / С. Хайкин. -М.: Изд. дом "Вильямс", 2006. - 1104 с.
Надшшла до редакци 05.09.2011 р.
