CC BY
18
УДК 338.24
Ю.П. Шаров
МОДЕЛ1 РЕАЛ13АЦН КОНЦЕПЦН "ПРЮРИТЕТ-ПРОЕКТ" В МУНИЦИПАЛЬНОМУ МЕНЕДЖМЕНТ!
Пропонуеться методика оцшки соцюльно-еконоынчноТ корисностч мужципальних ¡нвестицмних проеклв. Розглядаеться еконои/ико-математична модель формування планового портфеля проеклв, що максии/нзуе соц1ально-еконоп/пчну корисжсть на одиницю витрат на реал1зац1ю проекта. Рис. 1, табл. 2, дж. 2.
Стратепчна д1яльнють в мунщипальному менеджмент! мае бути ор1ентована на реал1зац1ю колективного замовлення територ1альноТ громади щодо задоволення комплексу П потреб, який в цикл! управляя виступае входом, а комплекс послуг вщповщного набору й яюхгп - юнцевим результатом управляя. Як одна з базових концепцм, згщно з якою здшснюеться визначення необхщного набору методолопчно-системних засоб1в реал1зацм керованого розвитку мунщипального утворення, пропонуеться концепцт "Прюритет-проект". || основна суть полягае у тому, що за умови обмежених ресурав необх'щно встановлювати прюритети керованого розвитку, а Тх реал1зац1я, щоби бути результативною та ефективною, мае здмснюватися з застосуванням проектного пщходу, який забезпечуе цтьову концентрацю ресурав вщповщальност! для досягнення запланованих стратепчних завдань. Проектний пщхщ до реал1заци стратепчних пр'юритетщ найбтьшою м1рою вщповщае сучасним управлЫським вимогам ор1ентаци дтльностч на результативнють та ефективжсть. Кр1м того, задля реал1зацП' стратепчних прюритетщ часто потр1бен комплекс робп-, яю тривають певний пром1жок часу. Об'еднання Ух у лроекп дозволяв увесь час утримувати цшюнють проектних робп- ! тим самим пщвищуе в1рогщжсть устшноТ реал1заци поставлено'!' мети.
1снуе потреба у розробц! спец1альноТ методики оцЫки соц1ально-економ1чноТ корисносл мужципальних ¡нвестицшних проеклв (М1П), яка б долала добре вщом1 методологмж труднощ! юлькюного вим1рювання приросту сусптьного добробуту вщ проект сфери сусптьного управл1ння, де неможливо схарактеризувати результат ттьки через прибуток. Виходячи з теоретичних аспекп'в щ'еТ проблеми, можна стверджувати, що надмне юлькюне визначення сусптьнот корисност1 можливе лише за наявност1 вщображення форми кривих попиту та пропозицм (чи коли юнуе достатня статистична база для розробки вщповщних формул) [1].
Пропонована методика комплексно!' соц1ально-економ!чноТ оцЫки М1П використовуе розрахунков! й експертж методи й складаеться з оц!нки соц1альноТ корисност1 у вигляд1 поток1В со^альних благ вщ проект 1 економ1чно'( корисносп у вигляд1 позитивних грошових потоюв, яю можуть в ряд| випадюв забезпечуватися в результат! здмснення М1П. Розглянемо методику поетапно.
1. Оцжка соц1ально'Г корисносп проект!в
1.1. Як об'екти впровадження проекпв з реал1зацн стратепчних прюритет в мунщипальному утворенж визначаються спец!альн'| ¡нституци -зони стратепчноТ вщпов'щальносп (ЗСВ) - певж сфери д1яльност1 органу мунщипального управлтня, яю мають власж субмо, пов'язаж з задоволенням комплексу однорщних потреб населения у певних товарах чи послугах, р1вень задоволення якими визначае стратепчну вщповщальжсть органу управлтня стосовно ц"1ет сфери д1яльност1 [2].
1.2. Базовою лопчною пщставою оцжки соц1альноУ корисност1 е ппотеза, що найбтьш цжним буде проект, прямо нацтений на розв'язання високопрюритетних проблем в кризових (чи потенцмно кризових) областях життедюльносгп громади, \ який робить це радикальним чином. Отже, застосовуеться модель трифакторноУ оцжки в координатах: валщнють -результативнють - гострота проблем ЗСВ.
1.3. Вал1днють проекту визначаеться ступеней вщповщност1 цтей \ результате проекту прюритетним проблемам дано! ЗСВ I масштабнютю впливу на стан справ у ЗСВ. Отже, валщнють характеризуе напрямок вектору проекту вщносно проблемного центру ваги ЗСВ.
1.4. Результативнють проекту визначаеться ступеней сили впливу проекту на вир1шення проблем ЗСВ (проект може виршувати проблеми ЗСВ повнютю чи частково, тобто бтьш чи менш радикально). Отже, результативнють характеризуе довжину вектору проекту.
1.5. Фактор гостроти проблем ЗСВ вщбивае той факт, що цжнють проекту набувае р1зних значень при вщносно нормальному стаж справ у ЗСВ I в кризовм ситуацм, яка характеризуемся пщвищеною соц1альною напругою та необхщнютю зд1йснення невщкладних д1й.
1.6. Гострота проблем ЗСВ встановлюеться за чотирма р1внями з використанням шкали, наведено! в табл.1.
Таблиця 1
Шкала оцжки ступеню гостроти проблем в зонах стратепчноТ вщповщальност1
Р|вень гостроти проблем ЗСВ Характеристика поточноТ ситуацм в ЗСВ
1 Основж показники знаходяться в облает! стмкого розвитку, соц1альна напруга в'щеутня, вдосконалення потр1бн1, але для них юнуе резерв часу
2 Основж показники знаходяться в обласл уваги, вщчуваеться певний ступень соц1альноТ напруги в ЗСВ, юнують певж обмеження у чаа для розв'язання проблем
3 Основж показники знаходяться в передкризовм облает^ соц^льна напруга в ЗСВ висока, юнують досить жорстю обмеження у час'| для розв'язання проблем
4 Основж показники знаходяться в кризовш облает^ соцгёльна напруга в ЗСВ критична, резерви часу для розв'язання проблем вщеутж
1.7. Ктьюсна трифакторна оцжка соц1ально) корисност! проехав здшснюеться за допомогою спец1альноТ таблиц! (табл. 2), основою якоТ е матрична шкала стльноГ оцжки валщносп-результативност1 проекту.
Базова оцжка соц1альноТ корисностч проекту вщповщае першому р1вню гостроти проблем ЗСВ (тобто вщносно нормально ситуацм). Для другого-четвертого р^вжв гостроти проблем базова оцжка набувае збтьшених значень \ виставляеться у певному жтервал1, що дозволяе здмснювати експертну оцнку з урахуванням близькостч ситуацм в ЗСВ до вщповщних кжц1в ¡нтервалу. Тобто, наприкпад, якщо за факторами "валщнють" та "результативнють" проект отримуе базову оцжку 71, а гострота проблем у ЗСВ вщповщае третьему р1вню, то трифакторна оцжка проекту буде обрана експертами ¡з ¡нтервалу 77 - 82.
Таблиця 2
Шкала трифакторноГ оцжки социально) корисносп проекту
Результативнють проекту Релевантнють проекту до даноТ ЗСВ Сила впливу проекту на виршення релевантних проблем Р!вень гостроти проблем ЗСВ
Вир!шуе проблеми радикаль-ним чином Виршуе проблеми значною м!рою, але не повнютю Виршуе проблем и лише частков о
| Спрямованють проекту повнютю вщповщае прюритетжй проблематиц! ЗСВ, позитивн!' наслщки иого реал1заци мають для ЗСВ глобальний характер 97-100 83-85 65-70 4
92-96 77-82 59-64 3
87 - 91 72-76 53-58 2
86 71 52
Спрямованють проекту значною №нрою вщповщае прюритетжй проблематиц! ЗСВ, позитивж насл1дки реал1заци стосуються виршення окремих проблем ЗСВ 83-85 65-70 45-51 4
77-82 59-64 38-44 3
72-76 53-58 31 -37 2
71 52 30
Спрямованють проекту вщповщае прюритетжй проблематиц! ЗСВ, але наслщки реал1зацп стосуються вир!шення проблем ттьки у вузьш |сфер! д!яльност! ЗСВ 65-70 45-51 4
59-64 38-44 3
53-58 31 -37 2
52 30 1
Розподт значень шкали оцжок по кл'гги-нах матриц! здтснено з застосуванням логариф- м1чно'( функцм'. Це пов'язано з тим, що у переважжй б!льшост! випадюв у соц1ально-економ1чшй д1яльност| сприйняггя людиною (суб'ектом управл!ння, експертом) впливу чи корисност! будь-якого явища здшснюеться не за л1жиною функц1ею, яка е р1вном1рно зростаючою чи спадною, а вщповщае логщ! логарифм1чного розподту. Логарифмнна функц|я е безперервною, монотонно неспадною I при наближенж до зони граничних значень показниюв звужуе на кожному кроку ¡нтервали Тх змЫи (див. рис. 1). У даному випадку йдеться про те, що при руа вщ високих значень корисност! проекту до низьких втрата корисност! буде здмснюватися нер!вном!рно. Для бтьш ц!нних проект вона буде спадати в'щносно повтьжше, жж для менш цЫних, оц!нки корисност! яких будуть зменшуватися з бтьшою швидюстю.
УА
Виходячи з цього, визначеж точки базових оц1нок й здмснено розподт ¡нтервал1в значень оцшок для р1зних рюжв гостроти проблем ЗСВ для кожно!' штини матрица Такий пщхщ дозволяе вже на пром1жжй стадп оц1нки визначити дмсно BaroMi з точки зору ïx корисност1 проекти й провести вщчутну межу м1ж ними й малоцжними проектами.
2. Оцжка eKOHOMÎMHOï кориснос-ri проекту
2.1. Якщо в результат! здмснення проекту разом з отриманням соц1альних результат мають мюце гротов! надходження, здшснюеться економЫна оцЫка проекту.
2.2. Позитивж ф1нансов1 потоки скпадаються ¡з прямих надходжень до бюджету вщ реал1заци' продукту проекту та з надходжень до бюджету вщ оподаткування додаткового прибутку суб'еклв господарсько!' д1яльност1 -учасниюв проекту.
2.3. Розрахунок omîhkh економ1чно'1' корисност1 проекту (Е) здмснюеться за формулою:
Т к Е = [В, R, + gt* ]Г P|t* (1 - Ag,t)Rit], (1) _ t=г H
де t = т, Т - ¡ндекс року планування (т - перший piK реал1заци проекту; Т - останжй piK життевого циклу проекту); К - множина пщприемств-учасниюв проекту; I = 1, к - ¡ндекс п'щприемства-учасника;
Bt - надходження до бюджету вщ реал1зац!1 "продукту" проекту;
Pit - оподаткований прибуток 1-го пщприемства в1д реал!зацм проекту в t-ий
piK;
gt - приведена ставка податюв до мюцевого бюджету в t-ий piK
(розраховуеться як законодавчо прийнята ставка оподаткування, помножена
на коефМент вщрахувань вщ суми податку до мюцевого бюджету);
Agtt - податкова шлыа (зниження приведено'! ставки податку до мюцевого
бюджету)
Rt - коефМент дисконтування по проекту: Rt=(1 -«-rt)-1, де rt - прийнята ставка дисконтування грошових потоюв по проекту в t -му poqi; Rit - коефМент дисконтування для пщприемств-учасниюв проекту: Rlt=(1+rlt)-t, де rit - прийнята ставка дисконтування грошових потоюв пщприемств-учасниюв проекту в t-му роц|'.
3. Визначення соц|'ально-економ1чно'Г корисносп М1П
3.1. Рацюнальнють витрат сусптьних pecypciB у мунщипальному управлмж треба розглядати комплексно з позицм як соц1ально! корисност1, так i економЫноТ ефективносп. Якщо проект не е чисто витратним з економнно!' точки зору, тобто забезпечуе певж rpouioBi надходження, очевидно, що сусптьна "цЫнють" такого проекту зростае. Виходячи з цього, узагальнена соц1ально-економ1чна кориснють М1П визначаеться шляхом збтьшення вщповщним чином оц1нки софально! корисносп проекту за допомогою коефщенту (КЕ), який визначаеться на пщстав1 оцтки економ1чно'( корисносп проекту.
3.2. До зазначеного коефМента висуваються таю вимоги: якщо проект не забезпечуе позитивних грошових надходжень (у такому випадку узагальнена соц1ально-економ1чна кориснють проекту складаеться ттьки з його соцгёльно)' корисносп), коефщент мае бути р1вним одинищ якщо таю надходження проектом забезпечуються, коефщ1ент мае бути бтьшим одиниц1 вщповщно до величини грошового потоку.
3.3. Коефщгёнт (КЕ) розраховуеться на пщстав1 оц1нки економнно!'
KopncHOdi проекту (E) шляхом нормування величини Е, ¡з застосуванням середнього значения ряду позитивних грошових надходжень вщ ycix npoeicriB
КЕ =(Ei+ Е ) / Е , (2)
Отримане значения КЕ характеризуе порщняльну величину грошових надходжень вщ проекту, тобто вщбивае певне стввщношення величини надходжень вщ конкретного проекту ¡з середжм значениям надходжень вщ ycix npoeKtie. Значения КЕ е тим бтьше одиниц1, чим б1лыие величина надходжень вщ даного проекту, i змтюеться у ¡нтервалк
1 < КЕ < (Етах/ Е + 1), (3)
тобто запропонований cnociö розрахунку коефщюнту КЕ вщповщае поставленим вимогам його використання для отримання узагальнено! оцнки соц1ально-економ1чноТ корисносл проекту.
3.4. Коефщюнт КЕ модиф!куеться ¡з застосуванням логарифмнноТ функцм за формулою:
КЕ*= (1 + 1пКЕ). (4)
Модифкацт виконуеться, виходячи з того, що збтьшення оц'жки соц1альноТ корисност1 проекту на значж за величиною коефщенти економ1чноТ 0Ц1нки не завжди буде вщповщати об'ективним законом1рностям змш сусптьноТ K0pHCH0CTi. Так, наприклад, rpomoBi надходження вщ оргажзацм казино можуть бути значними, але соц1альна ¡, вщповщно, сусптьна кориснють вщ такого проекту мае обмежене значения. Тому через логарифмування зд1йснюеться уповтьнення величини коефщюнту оцжки економ1чноТ корисност1 в ¡нтервал! його великих значень. Модиф1кац1я не порушуе встановлених ражше вимог до означеного коефщ1енту.
3.5. Узагальнена соц1ально-економ1чна кориснють проекту S* визначаеться як здобуток оцшки соц1альноТ корисносл проекту й коефщенту його економмно! оцжки:
S* = (S * КЕ*). (5)
3.6. Витрати на проект враховуються Т1льки в частиж мюцевого бюджету, виходячи з припущення, що суб'екти господарювання, залучен!' до проекту, приймають сстосовно до цього р'ниення, керуючись власними очжуваними економ1чними чи соц1альними вигодами вщ даного проекту. Отже, витрати на проект (D) складаються ¡з витрат бюджету на реал1зац1ю проекту (С) та витрат на експлуатацш Bifl початку його дм i до юнця життевого циклу (Q):
т
D = £ (Ct+Q,)R,. (6)
t=т
3.7. 1нтегральна оцжка соц1ально-економ1чноТ корисносп проеючв розраховуеться у вщносжй форм1, для чого результатна частина (узагальнена соц1ально-економ1чна кориснють проекту) вщноситься до витрат на реал1зац1ю проекту. Така оцжка е найбтыи комплексною i характеризуе вщдачу узагальнено! соц1ально-економ1чноТ корисносл проекту в умовних одиницях на одну грошову одиницю витрат на реалЬацш проекту. KpiM того, вщносна форма оцмки е бтьш зручною для вщбору проеклв до реал1зацм в умовах обмежених oecypciB.
3.8. Для забезпечення адекватносл порядку чисел у чисельнику та знаменнику формули розрахунку ¡нтегрально! оцжки витрати на проект переводяться (за методикою, прийнятою для визначення коефщюнту КЕ) до в1дповщного коефМенту KD. Bih характеризуе стввщношення величини витрат на конкретний проект ¡з середжм значениям витрат по Bcix проектах. Значения
Ко е тим бтьше одиниц1, чим бтьше величина витрат на даний проект.
3.9. 1нтегральна оцшка соц1ально-економ1чноТ корисност1 мунщипального ¡нвестицмного проекту здмснюеться за формулою:
= (7)
К0
Запропонована методика е практично придатною для складання на системно аргументованих пщставах рейтингу проектю за Тх вщносною соц1ально-економ1чною кориснютю. Бона не ставить за мету визначення абсолютно'! сусшльноГ корисност1 проекту, що е нереальним за умови зазначених ражше методолопчних та ¡нформацшних труднощ1в встановлення цтносп проекту в грошовому виразК За таких намагань також не вдаеться позбавитись вщ застосування експертних метод1в для оцМки очкуваних вигод через грошов1 потоки. Дана методика ор1ентована на встановлення пор1вняльноТ сощально-економнно! цшност1 одного проекту вщносно ¡ншого. I це виршуе на достатньому для практичних цтей р1вж проблему пщвищення ступеня об'ективносл при вщбор1 проеклв за критер1ями, що вщповщають цтям пщвищення "якосл життя" в громадк
Наявжсть юлькюноТ оцжки соц1ально-економ1чноТ корисносл М1П дозволяе рацюнальним чином формал1зувати процес управлшня вщбором проеклв на реал1зац1ю в умовах обмежених ресурав. Запропонована для цього економ1ко-математична модель формування опорного вар1анту планового портфеля проекте побудована на основ! методу перманентного планування, за якого портфель проеклв кожного року переглядаеться, уточнюються параметри виконання проеклв попереднього портфеля, \ до нього додаються нов1 проекти вщповщно до стратепчних цтей органу мунщипального управлшня \ наявних ресурав. Модель формалЬована у вигляд1 задач1 цточислового лшмного програмування. Цтьова функцт модел1 максим1зуе загальну вщдачу соц1ально-економнноТ корисносл на одиницю витрат на реал1зац'1Ю проеклв планового портфеля в обмеженнях по наявною сумою фЫансових ресурав, що спрямовуються на реал'1зац1ю нових проеклв у планованому перюд1, 1 за безперервнютю реалгёацп розпочатих ражше проеклв: Цтьова функция:
Ф^Е^Х^тах, (8)
¡=1
де вихщж даж розрахунюв за моделлю - опорний портфель проеклв у I -му роц1 у скпад1 проеклв, реал1зац1я яких тривае I яю переходять з минулих роюв, \ нових проеклв:
' 1 - якщо ¡-тий проект включаеться до опорного вар1анту портфеля проеклв в 1-тий р1к X, = -< (9)
О - у зворотному випадку
Обмеження: - за наявною сумою фшансових ресурав:
п _
^С^Х^О,, 1 = т,Г , (10)
я
де 0( - сума фтансових ресурав, що направляеться на реал1зац1ю нових проеклв у I - му роцк Розраховуеться шляхом вилучення ¡з загальнот суми фнансування
проекта Tief суми, яка потр1бна на фнансування проеклв, реал1зац1я експлуатацт яких тривае.
- за безперервнютю реал1зацП' проекту:
1Х„ = = (11)
t=z,
де Т, - частина життевого циклу i-того проекту (у роках), протягом якоТ потр1бне фЫансування проекту.
Ефективш методи виршення задач такого класу з булевими змжними вщсутн1, а найбтьш доцтьним i придатним шляхом Тх виршення визнано розробку евристичного алгоритму пошуку субоптимального вар1анту р1шення. Такий алгоритм розроблено й апробовано з позитивним результатом. Контроль^ розрахунки пщтвердили, що в ряд1 випадюв без застосування запропонованоТ методики i модел1 було б дуже важко прийняти системне ршення з урахуванням чинниюв оц1нки у координатах "кориснють - витрати".
Отриманий на пщстав1 викладеного формально-лопчного пщходу результат дае дуже важливу юльюсну пщставу для ухвалення обфунтованого планового ршення. Але головним, скорее, е не сам результат, який за умови впливу чисельних пол1тичних чинниюв сусптьного управлжня не слщ розглядати як остаточний, а системна ¡деолопя планових д!й, яка акцентуе критерм, KOTpi потр1бно взяти до уваги, принципову послщовжсть мислення при продумуванж ршень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шаров Ю.П. Оцжка сусптьноТ корисносгп мушципальних ¡нвестицмних npoeKTiB // Вюник УАДУ -2000-N 3-С. 379-385.
2. Шаров Ю.П. Анал1тичне забезпечення визначення прюритет1в мюцевого розвитку // Вюник УАДУ. -1999. -№ 3. - С. 10-22.
Стаття над1йшла до редакцн 1.10 2001 р.
УДК 338.4 (075.8)
Ю.И. Бурименко, A.B. Тишейкина
ЭКОНОМИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ПРОГРАММ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА
Поставлена и решена проблема одновременной количественной оценки экономической и социально-психологической эффективности развития региона. Предложенный метод оценки позволяет существенно расширить и углубить социальную направленность программ развития. Ист.5.
Скромные, а зачастую и негативные результаты процесса реформирования экономики Украины в существенной мере объяснимы отсутствием обратной связи между текущими результатами реформ и закладываемыми в программы развития регионов экономическими и социально-психологическими показателями. И это естественно, т.к. в настоящее время отсутствует научно-обоснованный метод совокупной количественной оценки экономической и социально-психологической эффективности программ. Реализация указанной обратной связи предполагает не только наличие методов измерения уровня социально-психологической активности и удовлетворения ходом реформ различных общественно значимых групп населения, но и требует рационального регулирования соотношения между экономическими и
