CC BY
13
Посилання на статтю_
Шарова О.С. Критерш закiнчення фази формалiзацií продукту швестицмно-будiвельного бiзнес-проекту/О.С. Шарова// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №4(24). С. 93-101.
УДК 005.8:005.41
О.С. Шарова
КРИТЕР1Й ЗАК1НЧЕННЯ ФАЗИ ФОРМАЛ1ЗАЦП ПРОДУКТУ 1НВЕСТИЦ1ЙНО-БУД1ВЕЛЬНОГО Б1ЗНЕС-ПРОЕКТУ
Сформульовано критерм закiнчення фази формалiзацií продукту проекту. Табл. 3, дж. 21.
Ключовi слова: продукт iнвестицiйно-будiвельного проекту, фаза формалiзацií продукту iнвестицiйно-будiвельного проекту, фунга^я корисностi.
Е.С. Шарова
КРИТЕРИЙ ОКОНЧАНИЯ ФАЗЫ ФОРМАЛИЗАЦИИ ПРОДУКТА ИНВЕСТИЦИОННО-СТРОИТЕЛЬНОГО БИЗНЕС-ПРОЕКТА
Сформулирован критерий окончания фазы формализации продукта проекта. Табл. 3, ист. 21.
E.S. Sharova
THE CRITERION OF THE INVESTMENT-BUILDING BUSINESS PROJECT THE PRODUCT FORMALIZING PHASE ENDING
The criterion of the investment-building business project the product formalizing phase ending is formulated.
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та i'i зв'язок з важливими практичними завданнями. Сучасний ринок нерухомост Укра'ши привертае увагу девелоперiв та iнвесторiв, як прагнуть диверсифкувати ризики та вщкрити новi привабливi сфери вкладення капггалу. На ринках нерухомостi, якi розвиваються та до яких належить i Укра'на, прибутковiсть вкладеного капiталу ютотно вища, нiж на розвинених.
Привабливють будь-якого iнвестицiйного проекту, особливо в сферi нерухомостi, складають доходнiсть та рiвень ризику. Найближчими роками посилиться тенден^я зв'язку доходностi та показниш ефективностi проекту з характеристиками конкретного проекту, а не з характеристиками конкретного ринку.
Для особи, що приймае ршення (ОПР) про швестування в проекти будiвництва об'еклв нерухомостi, найголовнiшим фактором е показник ставки доходност та вiдношення до ризику (як складова ставки доходности
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
1
В той же час проведення швидкого та об'ективного аналiзу швестицшноТ привабливост проекту виявляеться неможливим з причини вщсутносп вихiдних даних. Це пов'язано з тим, що переважна бтьшють необхiдних для розрахунку даних (наприклад, але не обмежуючись ними, технiко-економiчнi параметри об'екту) з'являються в процеа отримання технiчних умов, бiльш детально! та глибокоТ розробки проектно-кошторисноТ документаци та узгодження проекту. На практик цi роботи виконуються на подальших стадiях реалiзацiТ проекту та займають вiд 6 до 18 мюя^в. Таким чином, достовiрна iнформацiя для прийняття ршення про iнвестування в проект потрiбна ОПР „сьогодн i зараз", але на практицi отримати цю iнформацiю можна через дектька мiсяцiв, витративши певну кiлькiсть кош^в. Саме цими обставинами пояснюеться обережнють iнвесторiв, якi мiнiмiзують своТ ризики тим, що швестують у проекти на бтьш пiзнiших етапах (безпосередне будiвництво об'ектiв нерухомостi).
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми / на як спираеться автор. УкраТна входить в першу трiйку серед схщно-европейських краТн по прибутковостi та високш доходностi, наприклад, проектiв в торпвельнш нерухомостi. В таблицi 1 наведено порiвняльнi ставки доходностi та термши окупностi по видах комерцшно! нерухомостi у економiчно розвинених краТнах та в УкраТнi.
З часом у зв'язку iз розвитком та насиченням ринку нерухомост iснуе тенден^я до зниження ставок доходностi по вах видах комерцiйноТ нерухомостi. На даний час ставки доходност в УкраТн вдвiчi перебiльшують ставки доходност в eвропi (див. табл 1). За останшми публiкацiями з'явилася тенден^я поступового зменшення ставок доходностi i в УкраТнi. Тому стабiльний штерес до iнвестування в УкраТн буде триматись до тих тр, поки вщношення ставки доходностi по певному сегменту ринку нерухомост до ставки доходност по аналогiчних сегментах в краТнах ЦентральноТ та ЗахiдноТ бвропи буде бiльше 1 з урахуванням ступеню ризику.
Таблиця 1
Норми доходност для рiзних видiв комерцшно'1' нерухомостi
№ з/п Види комерцшно'1' нерухомосл УкраТна Економiчно розвиненi крайни Крайни Центральной Свропи [1] КраТни Захщно'1' 6вропи[1]
1 Торгов! та торгово-розважальш комплекси 30 % 3-5 роюв [4] 12-15 % 10-15 роюв [4] 5-6% 3,75-4%
2 Оф1сн1 та б1знес-центри 12-13% [2] 5-8 роюв [3] 5-6 % [2] 15 рок1в[3] 5-6% 3,75-4%
3 Готельн1 комплекси 12-15% [21] 7-12 роюв [4] 15 % (в залежност1 в1д специф1ки б1знесу) [4] 1нформац1я вщсутня 1нформац1я в1дсутня
4 Лог1стичн1 комплекси 16-18% [5] 6-7 рок1в [6] 8-15 рок1в [3] 1нформац1я в1дсутня 5-6% 3,75-4%
В такiй економiчнiй ситуаци для iнвесторiв, якi працюють на украТнському ринку, iснуе потреба в бтьш швидкому поверненню капiталовкладень. Час при реалiзацiТ iнвестицiйно-будiвельних проектiв е бтьш прюритетним, нiж вартiсть. Цей факт в свою чергу потребуе шструменту для бтьш швидкого прийняття
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
р1шення ОПР про здшснення проекту при визначенш типу, характеру, особливостей продукту проекту та економ1чноТ привабливост1 проекту для зниження часових та вартюних ресурав проекту.
В [7] було показано, що в сучасних реал1ях на УкраТ'ш для проект1в нерухомосп, коли ОПР приймае формальне р1шення про 1нвестування, але не знае що саме збираеться будувати, характерна фаза формал1заци продукту проекту (ФФПП).
Можна припустити або нав1ть заперечити, що рацюнально виконан1 роботи згщно традиц1йного життевого циклу 1нвестиц1йного проекту зшмають необх1дн1сть виконання ФФПП. Однак, практичний досвщ показуе, що при традицшному п1дход1 на перед1нвестиц1йн1й стади в1дсутня така 1нформац1я, як техн1ко-економ1чн1 параметри об'екту, ор1ентовна загальна вартють проектування та буд1вництва. Приблизн1 значення цих та ¡нших вих1дних даних при розрахунку моделей часто дають хибш прогнози. Таким чином, ОПР завжди приймае р1шення про ¡нвестування в умовах невизначеност1.
Видлення не вирiшених ранiше частин загальноУ проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. У зв'язку з постшним розвитком ринку нерухомост ¡снуючий перел1к терм1н1в та визначень у сфер1 буд1вництва не можна визнати вичерпним. В УкраТ'ш д1юче законодавство та державн1 буд1вельн1 норми в сфер1 буд1вельноТ д1яльност1, на жаль, не м1стять визначення швестицшно-буд1вельного проекту та продукту швестицшно-буд1вельного проекту. Л1тературн1 джерела [8,9,10] детально розглядають практичш р1шення у сфер1 1нвестиц1йно-буд1вельного 1нжин1рингу на вс1х фазах реал1заци проект1в та аспекти правового забезпечення буд1вельночнвестицшноТ' д1яльност1, але також не наводять визначення цих понять.
Вщсутнють систематизаци норм законодавства у буд1вельнш сфер1 на практиц1 означае вщсутнють единого тлумачення його норм. Детальне дослщження основноТ термшологп швестицшно-буд1вельного процесу виходить за рамки даноТ статт1. З метою застосування термов зг1дно Тх сутност1 та контекстноТ залежност1 I запоб1ганню можливих непорозумшь уточнимо поняття 1нвестиц1йно-буд1вельного проекту та продукту швестицшно-буд1вельного проекту.
П1д 1нвестиц1йно-буд1вельним проектом будемо розум1ти в1докремлен1 часовими рамками швестицшш заходи, як1 направлен! на створення нового ушкального об'екту нерухомосп, наявн1сть та використання якого необхщно для досягнення мети 1нвестування [11].
Продуктом швестицшно-буд1вельного проекту будемо вважати об'ект нерухомосп, на буд1вництво/реконструкц1ю якого розробляеться окрема проектно-кошторисна документац1я та у буд1вництво якого 1нвестор вклав або мае нам1р вкласти швестици.
Дал1 п1д терм1ном «проект» розглядаеться швестицшно-буд1вельний проект, п1д терм1ном «продукт проекту» - продукт швестицшно-буд1вельного проекту.
Введене в [12] поняття ФФПП набуло подальшого розвитку та уточнення.
Метою виконання ФФПП е орган1зац1я процесу взаемосшвди учасник1в проекту у такий споаб I регламентац1я його за певними правилами таким чином, щоб визначеш в результат! сптьноТ' роботи учасниш взаемопов'язан1 характеристики продукту проекту дали можливють оПр вир1шити 1нвестувати чи не 1нвестувати в проект та вс1 учасники процесу були вщповщальш за к1нцевий результат проекту.
У результат! послщовносп ¡терацшних д1й по сп!рал! [12] м!ж маркетологом, арх!тектором ! розробником б!знес-плану визначаються характеристики продукту проекту та пов'язаш з ними показники ефективност! проекту, як! задовольняють
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
3
або не задовольняють очкування ОПР. У випадку, якщо показники ефективносп не задовольняють ОПР, ^ерацп по визначенню характеристик ПП тривають. У випадку задоволення очкувань ОПР, ФФПП формально закшчуеться. Результати закiнчення ФФПП з урахуванням моделi дiяльностi у виглядi послiдовного виконання шести головних функцш [13] наведено в таблицi 2.
Таблиця 2
Результати закшчення фази формалiзацii продукту проекту з урахуванням моделi
дiяльностi
№ з/п Документальне забезпечення проекту Наступш дм
1 1нформац1я Визначено характеристики продукту проекту та показники ефективност1 Прийняття ОПР р1шення 1нвестувати в проект
2 Планування Наявнють ч1ткоТ та достов1рноТ 1нформац1Т для розробки / перегляду статуту проекту. Формальний перехщ до виконання наступноТ фази проекту Розробка / перегляд статуту проекту; Виконання наступноТ фази проекту
3 Технолопя Наявнють документу про формальне заюнчення ФФПП Перехщ до наступноТ фази проекту
4 Орган1зац1я Виконання дш учасниками на ФФПП за визначеними правилами Перехщ до наступноТ фази проекту
5 Персонал Задоволення ОПР Засвоення урогав та накопичення досвщу командою
6 Управлшня Формальне закшчення ФФПП Формування завдання на проектування згщно чинних норм та правил буд1вництва
В [14,с.53] визначено, що мета проекту - надати цшност зацкавленим сторонам. Задача проекту - зробити обумовлений кшцевий результат в рамках встановленого бюджету та прийнятних параметрiв ризику. Задачi проекту-це комплекс намiчених цiлей, якi повинн бути досягнутi проектом, щоб доставити очшуваш проектнi вигоди зацiкавленим сторонам. Як ттьки затверджуеться варiант швестицшного задуму, його власник повинен скласти статут проекту, в якому визначен його мета, задачi та продукт, бюджет, термЫи, точки перегляду та склад команди.
На питаны необхщност перегляду статуту проекту зупинимось детальшше. В укра'шськш практицi управлiння проектами у сферi нерухомостi досить слабо використовуеться статут проекту як шструмент фшсацп основноТ шформаци щодо проекту.
Вщмшною особливiстю проектiв е постшна змiна або уточнення шформаци щодо проекту.
Загальновщомо, що управлiння проектами - це управлшня змшами. При вщсутносп первинноТ шформаци в управлшш проектами i регулярного перегляду та оновлення шформаци менеджером або командою проекту у статуи проекту останнш е слабо керованим. У практиш виникае наступне питання: як часто треба переглядати статут проекту? Спе^альна л^ература не дае вiдповiдi на це питання.
Створення / перегляд будь-якого документа проходить в дектька стадш [15]: оргашза^я розробки документу; розробка проекту документу в першт редакци; 4 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
подготовка проекту документу в кшцевш редакци розробника та надання його замовнику; розгляд, прийняття, затвердження та реестрац1я документу; видання документу.
Якщо виконувати перегляд статуту проекту з появою або уточненням кожного елементу шформаци з статуту проекту, то результат команди по виконанню ц1еТ роботи буде дуже неефективним з причини завеликих трудовитрат. Тому з метою аудиту наявноТ шформаци щодо проекту на вщповщнють запланованим показникам пропонуеться переглядати статут проекту кожний раз, коли формально закшчуеться попередня фаза реал1заци проекту та починаеться наступна. Кр1м того, статут проекту потр1бно переглядати кожний раз за вимогою ОПР, але не рщше, шж описано вище.
В [16] запропоновано опис продукту проекту як сукупнють його характеристик: техшчних, економ1чних, оч1кувань з боку Замовника в умовах обмежень з боку законодавчого та нормативного обмеження проекту. З точки зору наповнення множини характеристик продукту проекту кожний 1з учасниш ФФПП вносить свш вклад:
- маркетолог пропонуе функцюнальне призначення об'екту в цтому та функцюнальне призначення окремих площ примщень об'екту, формуючи тим самим ринков1 пщходи по ор1ентовнш вартост цши проектування та буд1вництва 1 кв.м. об'екту та цши майбутшх продажу / оренди 1 кв.м., ям е вихщними даними для розрахунку б1знес-плану;
- арх1тектор формуе об'емно-просторове та арх1тектурно-планувальне р1шення, визначаючи тим самим вихщш дан1 для розрахунку б1знес-плану (розпод1л комерц1йних площ за функцюнальним призначенням об'екту);
- розробник б1знес-плану: на основ! вихщних даних формуе б1знес-план проекту, визначаючи показники ефективност проекту та розробляючи схеми фшансування проекту.
1теративний характер дш учасник1в проекту наведено у вигляд1 сп1ральноТ модел1 визначення основних характеристик продукту проекту [12].
Процес 1теративних дш не може тривати нескшченно, тому виникае питання - за яких умов закшчуеться ФФПП?
На думку автора, для ОПР в процес розробки характеристик продукту проекту важлив1 три параметри: два ктькюних I один якюний.
В якосп ктькюних параметр1в можн1 розглядати час t як терм1н продажу проекту на будь-якш фаз1 реал1заци проекту I ставка доходност1 даного виду комерцшноТ нерухомост1 на Укра'Тш.
Якюним параметром задоволення ОПР виступае ТТ особистий психолог1чний фактор суб'ективного вщношення до ризику.
З теори корисност1 в1домо, що при прийнятт р1шень ОПР вимушена робити виб1р м1ж р1зними наборами комб1нац1й благ, за якими вона повинна прийняти деяке р1шення та отримати вщ нього задоволення. Теор1я корисност1 пропонуе вводити функцш корисност1, яка одним числом описуе ступшь задоволеност1 ОПР вщ прийнятого р1шення.
Формулювання цлей статт'1. Основною метою роботи е розробка та формал1зац1я критерш закшчення ФФПП.
Для цього треба вир1шити наступн1 задач1:
- визначити експертно показник, який е основою прийняття р1шень для ОПР при швестуванш в проекти нерухомосп;
- сформулювати критерш зак1нчення фази формал1зацГТ продукту проекту.
Виклад основного матер'алу досл'1дження. В сучаснш л1тератур1 [17,18]
придтяеться багато уваги вивченню питань сптьного використання теор1й ймов1рност1 та корисносп для побудови моделей прийняття фшансових р1шень.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
5
Теорiя 6araT0MipH0ï корисност дозволяе для завдань багатокритерiального вибору одержати функцiю 6araTOMipHOï корисностi, максимальне значення яко^' вщповщае найбiльш кращому варiанту. Багатомiрна функ^я корисностi звичайно утворюеться як адитивна або мультиплкативна комбiнацiя одномiрних функцш, якi будуються на пiдставi опитування експерлв i дозволяють провести ранжування можливих результатiв без взаемного порiвняння альтернатив. При цьому робиться припущення про взаемну незалежнють критерiïв по корисностк Процедура побудови функцiй корисност вимагае наявностi значних обсягiв шформаци i е досить трудомюткою. Перевагою цього пщходу е можливiсть оцшки будь-якоï кiлькостi альтернативних варiантiв з використанням отримано!' функцГГ. У випадку нестшкоТ' вихiдноï шформаци' застосування методiв теори' корисностi стае малоефективним.
Вище згадувалось, що ОПР приймае остаточне ршення про реалiзацiю проекту на основi прийнятностi (корисностi) для себе розрахункових показниш ефективностi проекту в порiвняннi iз базовими. Вiдомо, що функ^я корисностi використовуеться для того, щоб допомогти ОПР чiтко виразити сво'|' переваги [17,с.14,58]. Побудувати кардинальну функцш корисност для конкретного шдивщуума практично неможливо. Достатньо знати, як якостi поведiнки ОПР повинна описувати функ^я корисностi. Як правило, на перше мюце ставиться питання про вщношення ОПР до ризику або межi банкрутства. Тобто теорiя корисност розглядае вiдношення ОПР до ризику через його особисту мiру схильносп, мiру нейтральностi або мiру несхильностк Тому, виходячи iз реальноï економiчноï ситуаци' пiдбирають аналiтичний вигляд функци' корисностi, розраховують параметри та уточнюють ïï вигляд.
Прийняття рiшень з використанням функци' корисност е шструментальним пiдходом, який призначений для ОПР. При цьому ОПР користуеться принципом найбшьшо1' корисност (максимiзацiï свое^' функци корисносп) i враховуе психологiчний аспект ризику, який дае змогу ОПР впливати на результати наслщмв ршень шляхом проведення оцшки 1'х корисностк
Для кожного замовника важливим е час виходу iз проекту, який визначаеться продажем об'екту в певному стаж буфвельно1 готовност або експлуатаци та вiдбуваеться (або не вщбуваеться) у визначений замовником термiн. В якост другого параметру функци' корисност логiчно використати параметр часу. Слщ зазначити, що функцiя корисностi в неявному виглядi задаеться iнвестором, виходячи iз його стратеги поведiнки в проект в цiлому.
Деякi вчен вважають, що з прагматичной' точки зору в багатьох ситуа^ях зовам необов'язково будувати функцiю корисностi. Багатьма дослщниками застосування функцiï корисностi не визнаеться задовтьним для методiв прийняття ршень [18].
Вiдомо, що ОПР приймае рiшення в умовах невизначеност та ризику. Основними критерiями прийняття ршення е чистий дисконтований доход, внутршня ставка доходностi, термiн окупностк Кожен з них мае сво1 переваги та недолiки. Ризик в проект пов'язаний насамперед з тим, що частина або вс характеристики проекту з плином часу змшюються.
Необхщнють врахування ризику ускладнюе i без того непросту задачу вщбору швестицшного проекту. Задача вiдбору одного з ктькох альтернативних iнвестицiйних проеклв розглядаеться як багатокритерiальна. Методам розв'язання багатокритерiальних задач вiдбору альтернативних швестицшних проектiв в лiтературi придiлено багато уваги (вщношення прюритетносл за якютю, метод аналiтичноï iерархiï, зведення багатокритерiальноï задачi до задачi лiнiйного, динамiчного або стохастичного програмування) [19, с.81].
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
Головна проблема при виршенш таких задач пов'язана з врахуванням суб'ективного вщношення ОПР до прийнятноУ для не!' порiвняльноí важливостi iнвестицiйних проектiв. Для ОПР важлива ставка доходностi та рiвень ризику. Пропонуеться врахувати ц параметри з використанням функци корисносп, яка враховуе суб'ективне вiдношення ОПР до ризику.
В [19] запропоновано при розглядi задачi вiдбору швестицшних проектiв врахування суб'ективного фактора у виглядi функци корисностi ОПР з фактором грошi (х) та час (1).
Розглянемо проект, який знаходиться в деякш економiчнiй ситуацiТ. Нехай проект П (г = 1, п) в кожнiй економiчнiй ситуаци Е^ (у = 1, мае свiй набiр грошових потокiв у певнi моменти часу
У ЗДХ С92(Т2), С^ (Т9в). (1)
На основi функци корисностi и(х, /) особи, що приймае рiшення про реалiзацiю iнвестицiйного проекту, кожному з грошово-часових показникiв можна поставити у вщповщнють, тобто обчислити, числове значення корисносп:
иу = и[С
у 0 , Су1 (Т1 ), Су 2 (Т2 ), • •, Суд1,
2. Отриманi корисностi можна записати у виглядi таблиц 3.
Таблиця 3
Кориснiсть
Економiчнi ситуаци
Е1 Е2 Ев
П1 иц и 12 и1з
Проекти П2 и21 и 22 и2в
Пп иЛ1 ип2 ипв
Функ^я корисностi корегуе процес прийняття ршень у вiдповiдностi з iндивiдуальним сприйняттям ризику ОПР, осктьки знання функцюнально! залежностi дае змогу передбачити поди вщдаленого майбутнього, виходячи з питань ставлення оПр до ризику ^ зокрема, з врахуванням и мiри несхильностi до ризику.
Готовнiсть кожно! ОПР до прийняття певного фшансового рiшення залежить вщ його ставлення до можливих втрат, якi можуть стати результатом цього ршення.
В роботi [19] розглянуто загальнi випадки вiдношення ОПР до обох ризиш (фiнансовий та за часом) i побудовано функцш корисностi и(хД) за умов комбшування постшно! вщмшноУ вiд мiри несхильност до обох ризикiв та нейтральност ОПР до обох ризикiв (фшансового та часового).
Позначимо прийнятний для ОПР ставку доходност проекту дс та термш виходу з проекту (закшчення проекту або вихiд з нього) 1с. Нехай да - оцшочна доходнiсть альтернативного проекту для ОПР.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
7
Розглянемо задачу побудови функци' корисност u(q, t), де q змiнюеться на скшченному промiжку q G[qa ; qc ], а часовий аргумент t на промiжку t G [0;T]. При цьому мiра несхильностi до ризику за змшною грошовою величиною q е постшною к = к = const ^ 0, а мiра несхильностi до ризику щодо часу & = 0,
q T
тобто ОПР нейтральна щодо часовой' компоненти ризику [20].
Визначена таким чином функ^я корисност в явному виглядi враховуе схильнють ОПР до ризику. Функ^я u(q,t) - двопараметрична вiд грошового та
часового аргуменлв, визначена на штервалах q G[qa ; q ], t g[0;T], адитивна
по аргументах та вщображае схильнiсть ОПР до ризику. Критерiем закiнчення ФФПП е вираз
|w(q, t) - u(qc, tc )| <3,3 = 0,05 x min(u(g, t);u(qc, tc )), (4)
де 0 < u(q, t) < 1, q g [qa, qc ] t g[0,T]
Обмеження, яке накладаеться на 3, е порогом психолопчного сприйняття благ ОПР. Рiзниця мiж благами менше, шж у 5%, не вiдчутна для ОПР.
При виконанш умови u(q, t) = u(qc ,tc ), коли значення ставки доходносп в
УкраМ знизиться i буде ствпадати з европейською для деякого виду комерцшно1 нерухомостi вираз (4) не можна буде використовувати в якосп критерш закiнчення фази. В цьому випадку критерiем закiнчення ФФПП буде слугувати вибiр ОПР найбтьш прийнятноï для неï схеми фшансування проекту або схеми залучення швестицшних коштiв.
Висновки з даного досл'дження:
1. Сформульовано визначення продукту iнвестицiйно-будiвельного проекту.
2. Уперше використано двопараметричну функцш корисносл в якостi економiчного критерiю закiнчення фази формалiзацiï продукту швестицшно-будiвельного проекту.
3. Прийняття р^ення ОПР iнвестувати в проект е формальним закшченням ФФПП i початком наступно1 фази реалiзацiï iнвестицiйно-будiвельного проекту.
Дiстало подальшого розвитку:
1. Обфунтування мiсцезнаходження ФФПП у порiвняннi з традицiйною схемою життевого циклу проекту.
2. Визначено регулярнють перегляду статуту проекту. Статут проекту необхщно переглядати шсля формального закiнчення кожной' фази життевого циклу проекту.
Перспективами подальших розв'док у даному напрямку е узагальнення теоретичних дослщжень характерних точок запропоновано1 функци корисносп, яю б враховували суб'ективнi побажання та можливосп замовника та iнвестора.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ник Коттон. Украинский рынок ожидает появления объектов второго поколения //Commercial Real Estate UA / Коммерческая недвижимость Украины. - 2008. - №1-2. -С.38-39.
2. Падалко А. Период окупаемости проекта:оценка инвестиционной привлекаетльности // Commercial Property, №7, 31 июля 2005 г. http://www.liga.net/smi/show.html?id=156212. Дата 10.04.07.
3. http://www.profitgroup.com/ru/analytics/?print=5446. Дата 15.11.2007.
4. Новиков Д. Недвижимость: прогнозы и перспективы //Property Times №36(185),24-30сентября 2007 г.
5. Новиков Д. В перспективе - экспансия. //Property Times, №5. - С.15.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
6. http://www.delo.ua/news/economic/ukraine/info-68738.html.
7. Павлов В.1. Ринок нерухомостк - К.: Кондор, 2006. - 330 с.
8. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление инвестиционно-строительными проектами: международный подход. Руководство/ Под ред.И.И. Мазура и В.Д.Шапиро. -М.:Авваллон, 2004. - 592 с.
9. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Инвестиционно-строительный инжиниринг./ Под редакцией проф.И.И. Мазура и проф. В.Д.Шапиро. - М.: Елима, 2007. - 592 с.
10. Доценко-Белоус Н. Правовая энциклопедия инвестирования строительства. Практическое пособие. - К.:Юридическая практика, 2006. - 544 с.
11. Малахов В.И. Контрактные модели реализации инвестиционно-строительных проектов. http://www.cfin.ru/investor/contract_models.shtml. Дата 15.11.2007
12. Рач В.А., Шарова О.С. Критери визначення появи фази формалiзацií продукту проекту в проектах розвитку нерухомост // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006. - С.114-123.
13. Рач В.А., Антоненко С.В., Черепаха Г.С. Особенности взаимодействия руководителя и команды на различных этапах проекта. // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2004. - С. 160-170.
14. Бушуев С.Д. Управление проектами: основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектних менеджеров / Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0). - К.:1Р1Д1УМ, 2006. - 208 с.
15. СНиП 10-01-94.Система нормативных документов в строительстве. Основные положения.
16. Шарова О.С. Системна модель управлЫня фазою формалiзацií продукту проекту девелопменту // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2006. - № 2(22) - С. 168-172.
17. Христиановский В.В., В.П.Щербина. Функция полезности: теория и анализ. Учебное пособие. - Харьков:ИД «ИНЖЭК», 2006. -116 с.
18. Ларичев О.И. Методологические проблемы практического применения системного анализа// Системные исследования.Методологические проблемы. Ежегодник/Под ред.Д.М.Гвишиани, В.Н.Садовского. - №11.1979. - М.:Наука,1980. - С.210-219.
19. Дем'янюк О.Б. Моделювання прийняття фЫансових ршень на основi функци випдност з грошовим та часовим аргументами. Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук. Технолопчний уыверситет Подтля. Хмельницький 2003.
20. Дем'янюк О.Б. Функ^я вигщност особи, що приймае ршення з постмною мiрою несхильност до фЫансового ризику i нейтральност до часового ризику //Вюник Терноптьсько!' академи народного господарства. Серiя: Економко-математичне моделювання: Зб. наук. праць, 2000. - № 1 (7). - С. 22-26.
21. Струк Е. Звезда Рината// Контракты. - №41. - 8-14 октября 2007 г.
Стаття надмшла до редакцп 20.11.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)
9
