CC BY
49Моделі організаційно-педагогічних умов фізичного виховання студентів МУ курсів
Турчина Н.І.
Національний авіаційний університет
Анотації:
Представлені моделі
організаційно-педагогічних умов фізичного виховання студентів МУ курсів та здійснено аналіз проблем фізичного виховання студентів вузів, які стосуються організації та змісту навчального процесу, у відповідності до завдань професійно-прикладної фізичної підготовки і мотивації до фізичного вдосконалення молоді. Запропоновано основні вимоги до моделі фізичного виховання. Розроблено нову структуру кафедри фізичного виховання, яка включає її структурні підрозділи та уточнено завдання кожного структурного підрозділу.
Ключові слова:
студенти, фізичне виховання, моделі, різні курси навчання.
Турчина Н.И. Модели организационнопедагогических условий физического воспитания студентов !-^ курсов. В статье представлены модели организационнопедагогических условий физического воспитания студентов МУ курсов и осуществлен анализ проблем физического воспитания студентов вузов, которые касаются организации и содержания учебного процесса, по отношению к задачам профессиональноприкладной физической подготовки и мотивации к физическому совершенствованию молодежи. Предложены основные требования к модели физического воспитания. Разработано новую структуру кафедры физического воспитания, которая включает ее структурные подразделения и уточнены задания каждого структурного подразделения.
студенты, физическое воспитание, модели, разные курсы обучения.
Turchina N.I. Models of organizational-pedagogical terms of physical education of students of I-IV of courses.
The article presents a model of organizational-pedagogical conditions of physical education students I-IV courses and made an analysis of problems of physical education students, which relate to the organization and content of the educational process in relation to problems of professional-applied physical training and motivation for physical perfection of youth. It is proposed the basic requirements for a model of physical education. It is developed a new structure of the Department of Physical Education, which includes its divisions and refined assignments of each structural unit.
students, physical education, models, different courses.
Вступ.
У сучасному освітньо-педагогічному просторі, елементом якого виступає вузівська підготовка, фізична культура декларується як навчальна дисципліна й важливий компонент гармонійного розвитку особистості.
Проблемі гуманізації освіти присвячено багато педагогічних праць, в яких, зокрема, доведено, що гуманізація передбачає організацію процесу навчання на ґрунті суб’єктно-суб’єктного підходу і охоплює всі його структурні компоненти: мету, зміст, технологію.
Як слушно наголошують багато фахівців у галузі фізичної культури, вся система має бути докорінно перебудована на основі принципів гуманістичної педагогіки та психології. Найважливішими із них є:
• посилення уваги до особистості кожної людини як до вищої соціальної цінності;
• перетворення учня із об’єкта соціально-педагогічного впливу педагога на суб’єкта активної творчої діяльності на основі розвитку внутрішніх мотивів до самовдосконалення та самовизначення;
• демократизація у стосунках викладача та учнів;
• формування в людини стійкої мотивації до досягнення різнобічного й гармонійного розвитку тощо.
Вирішальну роль для формування саме ціннісного ставлення до фізичної культури та спорту відіграє «добровільність вибору» (свободу вибору). Згідно думки авторів теорія цінності наштовхується на проблему свободи як ключову проблему. Цим пояснюється той факт, що у багатьох новітніх дослідженнях із оптимі-зації фізичної культури, фізичного виховання та спорту домінує думка про необхідність надавати учням можливість вільного самовизначення та вибору виду фізичної культури, засобів, методів і форм навчання відповідно до їх уподобань, потреб та мотивів [3 ,4].
Говорячи про свободу особистості в гуманістичному сенсі, не можна розуміти її як вседозволеність, адже
© Турчина Н.І., 2011
«вільна діяльність не вільна в абсолютному сенсі, вона інтегральна, має межі - біологічну та соціальну». Біологічна межа свободи визначається законами природи, а соціальна - історично сформованою та прийнятою соціумом системою норм спілкування й поведінки, об’єктивними умовами, а також вимогами тієї макро-системи, в рамках якої функціонує субсистема.
Таким чином, визнання за особистістю права на вільний вибір виду спорту, урахування індивідуальних інтересів поєднується з необхідністю враховувати реальні умови функціонування системи масового спорту. У зв’язку з цим, на нашу думку, у теорію і практику масового спорту, що реалізовуються у вузах інженерного профілю, доцільно запровадити градацію видів спорту та вправ. Остання мала б методологічно ґрунтуватися на діалектичних категоріях «загальне», «особливе», «одиничне», а також враховувати не тільки потреби майбутньої професійної діяльності, але й інтереси особистості.
Дослідження виконувались в рамках теми зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 р.р. 3.1.2. “Науково-методичні засади удосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання»” (номер держреєстрації 0106ШШ782).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: обґрунтувати і розробити моделі організаційно-педагогічних умов фізичного виховання студентів І-ГУ курсів для підвищення ефективності навчального процесу.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, анкетування, педагогічне тестування, моделювання, математичної статистики.
Методологічним підходом до виділення основних етапів спортивно-масової роботи та обґрунтування її змісту є їх визначення за ступенем регламентованості фізкультурної діяльності. Цей підхід передбачає виділення двох етапів:
• жорсткої регламентації (І-ІІ курси);
• часткової регламентації (Ш-ГУ курсів).
На І-му етапі доцільне перевантаження видів спорту та вправ, які характеризуються категоріями «загальне» і «особливе». При цьому основне значення має такий компонент педагогічного процесу, як навчання з акцентом на змістовому навантаженні видів спорту та вправ. У такий спосіб, на нашу думку, створюються передумови для вільного вибору, формування ціннісного ставлення, реалізації ціннісних орієнтацій. Стосунки за віссю «викладач - студент» мають здебільшого суб’єкт-об’єктний характер. Особливість цього етапу навчання - у поєднанні занять із фізичного виховання та факультативних занять.
На ІІ етапі, очевидно, повинні превалювати види спорту та вправи, які належать до категорії «одиничне». При цьому співвідношення категорій «загальне», «особливе», «одиничне» демонструє діалектичний взаємозв’язок. Стосунки за віссю «викладач - студент» мають здебільшого суб’єкт-суб’єктний характер. Основні зусилля викладача мають бути зосереджені на подальшому розкритті змісту та значення видів спорту для майбутньої професійної діяльності загалом і кожного студента зокрема, на формуванні самостійності студентів в організації та проведенні фізкультурної діяльності.
Результати констатуючого експерименту, аналіз і узагальнення пропозицій з вдосконалення фізичного виховання студентів вузів технічного профілю були взяті за основу обґрунтувань і розробки організаційної моделі фізичного виховання, яка вирішувала б не тільки завдання з підготовки до майбутньої професійної діяльності, але й задовольняла б бажання студентів займатися фізичними вправами та спортом, сприяла б зміцненню здоров'я, фізичної підготовленості й розвивала б фізичну культуру студентів.
В якості основних вимог до моделі фізичного виховання при її розробці були положені наступні:
• передбачати організацію фізичного виховання й спортивно-масової роботи в наступних напрямках: режим навчання, поза навчальний час, вихідні й канікули;
• включати найоптимальніші для студентів варіанти заохочення до занять фізичними вправами та спортивно-масовою роботою;
• задовольняти мотиваційні інтереси студентів;
• забезпечувати оптимальний режим рухової активності студентів.
Для вирішення цих вимог було розроблено нову структуру кафедри фізичного виховання, яка включає її структурні підрозділи. Також були уточнені завдання кожного структурного підрозділу.
Кафедра фізичного виховання (КФВ) повинна забезпечувати ефективний навчально-виховний процес на навчальних і факультативних заняттях, організовувати і проводити фізкультурні заходи в режимі учбового дня, виховну роботу зі студентами, навчально-методичну й науково-дослідну роботу. Сумісно зі спортивними клубами готувати й атестувати інструкторів і судій з видів спорту, проводити агітаційну, по-
яснювальну, масову, фізкультурно-оздоровчу, в тому числі і професійно-спрямовану роботу, організовувати спортивні змагання та інші спортивні масові заходи.
Навчальний спортивно-оздоровчий центр (НСОЦ) на підставі вивчення професіографії діяльності фахівців, яких готує вуз, мотивації до занять фізичними вправами та спортом організує і спрямовує діяльність спортивних секцій з видів спорту найоптимальніше розвиваючи професійно важливі психофізіологічні якості й задовольняючи мотиваційні запити студентів.
Головним завданням навчального спортивно-оздоровчого центру є створення організаційних і матеріально-технічних умов, які дозволяли б студентам, не виконуючих залікові вимоги з фізичного виховання, контрольних нормативів для занять в секціях ФСЦ, підвищити свій рівень фізичної і спортивної підготовленості на додаткових заняттях в позауроч-ний час. Для цього в НСОЦ організовуються заняття з різних видів спорту. Ця форма занять повинна дозволяти студентам за особистим вибором займатися в одній із спортивних секцій: гандболу, баскетболу, професійно-прикладної фізичної підготовки, настільного тенісу, шейпінгу, аеробіки, атлетичної гімнастики тощо два рази на тиждень по 1 - 1,5 годині. Викладачі кафедри фізичного виховання й НСОЦ повинні надавати індивідуальні рекомендації студентам з вибору виду спорту для занять.
Студенти, котрі досягали в процесі заняття в цих секціях найкращих результатів, відбираються для занять в клубі ФСЦ з видів спорту, в збірні команди факультетів і університету. Відповідальність за організацію і проведення занять з видів спорту несуть викладачі й тренера кафедри фізичного виховання, ФСЦ, НСОЦ (рис. 1).
Результати дослідження взаємозв’язку фізичної підготовленості, розвитку професійно важливих якостей, показників здоров’я, вимог професійної діяльності дозволили диференціювати цілі й завдання учбових і позаучбових занять на різних етапах навчання, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість.
На першому курсі навчання фізичне виховання повинно передбачати проведення занять у навчальний час з спрямованістю на загальну фізичну підготовку. Навчальний спортивно-оздоровчий центр і фізкультурно-спортивний центри повинні розвивати діяльність секцій за видами спорту. В секціях НСОЦ можуть займатися всі студенти, які бажають займатися тим або іншим видом спорту, які пройшли спеціалізований відбір. Вимоги з відбору в секції представлені в додатку Д. Секції за видами спорту НСОЦ працюють в тісному зв’язку з відповідними клубами ФСЦ по відбору в клуби з видів спорту і збірні команди університету.
На другому курсі навчання студентам, які мають певну базову підготовку, що відповідає вимогам виду спорту, пропонується тренуватися певним видом спорту як в процесі обов’язкових занять так і під час інших організаційних форм. Для цього студентам необхідно пройти відбір, тобто успішно виконати контрольні вправи і нормативі з обраного виду спор-
НСОЦ
Учбові заняття, заняття у секціях, підвищення рівня фізичної підготовленості, тестування, відбір до ФСЦ
1
ФСЦ
Навчальні заняття за видами Секційні заняття за видами
спорту спорту
Рис. 1. Організаційна структура фізичної підготовки студентів у навчальному спортивно-оздоровчому і фізкультурно-спортивному центрах
ту. Якщо студент не виконує контрольні нормативи, але бажає займатися певним видом спорту під час навчальних занять, йому необхідно займатися в секціях навчального спортивно-оздоровчого центру (НСОЦ) в позанавчальний час, у вихідні дні, на канікулах, брати участь у спортивних заходах, тренуватися в секції з вибраного виду спорту за місцем проживання.
Для забезпечення оптимального обсягу рухової активності фізичне виховання студентів вузів технічного профілю повинно включати наступні організаційні форми:
1. Навчальна (обов’язкова) форма занять.
2. Факультативні заняття.
3. Фізичні вправи в режимі дня (ранкова фізична зарядка, фізкультурні паузи, додаткові учбові заняття).
4. Організаційні форми занять видами спорту.
5. Організаційні форми занять фізичними вправами та спортом у періоди екзаменаційних сесій і канікул.
6. Самостійні заняття фізичними вправами (додаткові з викладачами і самостійно).
7. Масові спортивні заходи (масові спортивні заходи, спортивні свята).
8. Заняття фізичними вправами та спортом у студентських таборах (УФЗ, секції з видів спорту, туристичні походи, спортивні змагання).
У рамках кожної організаційної форми фізичного виховання повинно плануватися певний зміст занять. Його спрямованість, а також підбір вправ повинні відповідати завданням загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки:
Викладачі кафедри фізичного виховання повинні давати студентам консультації щодо планування особистої фізичної підготовки й особливостям підготовки до участі в різних фізкультурно-спортивних заходах; по плануванню самостійних занять для підвищення фізичної підготовленості і укріпленню здоров’я.
У вихідні дні та на канікулах викладам кафедри фізичного виховання та НСОЦ необхідно проводити тренування й змагання з ігрових видів спорту, легкої
атлетики та інших видів спорту, на яких студенти повинні підвищувати свою спортивну майстерність і фізичну підготовленість.
До спортивно-масової роботи під час сесії і канікул необхідно віднести самостійні заняття студентами загальною фізичною підготовкою, улюбленим видом спорту. Організація та проведення цих занять мають бути покладені на кафедру фізичного виховання, НСОЦ і ФСЦ.
На рис. 2 представлено приклад авторської моделі фізичного виховання і ППФП студентів вузів технічного профілю на І курсі.
Висновки.
Досягнення мети навчальної дисципліни «фізична культура (фізична підготовка) - це формування фізичної культури особистості, уможливлене структурою людської діяльності у єдності чотирьох її видів: перетворювального, пізнавального, ціннісно-орієнтаційного, комунікативного.
Ці види взаємодіють, взаємодоповнюють і вза-ємообумовлюють один одного у педагогічному процесі, реалізуючись як навчання, освіта та виховання на основі комунікації та спілкування.
Іншим формам організації фізичної культури (фізичної підготовки) у вузі - навчальним заняттям і спортивно-масовій роботі - об'єктивно властива прагматична функція. Якщо для навчальних занять визначальною є функція передавання знань і умінь, то для спортивно-масової роботи пріоритетна ціннісно-орієнтаційна або виховна функція.
Для забезпечення інтересів як майбутньої професійної діяльності, так і окремої особистості, необхідна диференціація видів спорту та вправ на основі категорій «загальне», «одиничне», «особливе».
Для оптимізації управління процесом фізичного виховання студентів і педагогічної діяльності загалом доцільне запровадження етапів жорсткої та часткової регламентації.
Мета ФВ
Підвищення рівня фізичного здоров’я і фізичної підготовленості за рахунок залучення до систематичних занять фізичним вихованням і підвищення рухової активності
Прискорення адаптації до навчання і нового режиму життєдіяльності
Формування мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом
Завдання ФВ
Гармонійний розвиток рухових якостей
Залучення всіх
студентів до Підвищення
регулярних занять фізичної
фізичним вихован- працездатності
ням
Оздоровчої спрямованості Мотиваційних приорітетів Систематичності занять Гармонійного розвитку особистості Орієнтація на належні пріорітети
Рис. 2. Модель структури фізичного виховання студентів І курсу
Література:
1. Базильчук В.Б. Організаційні засоби активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. ви-хов. і спорту / В.Б. Базильчук. - Львів, 2004. - 22 с.
2. Канішевський С.М. Умови, стан і перспективи розвитку фізичного виховання у вузах України / С.М. Канішевський, Р.Т. Раєвський, В.П. Краснов, А.Г. Рибковський, С.І. Присяжнюк, Н.О. Третьяков //Теорія і практика фізичного виховання. - 2008.
- № 1. - С. 139-145.
3. Круцевич ТЮ. Потребово-мотиваційний підхід до управління фізичним вихованням студентів / Т.Ю. Круцевич, О.І. Подлесний // Теорія і методика фізичного виховання. - 2008. - № 2. - С. 69-74.
4. Круцевич Т.Ю. Спрямованість цінностей індивідуальної фізичної культури студентів різних відділень вузу / Т.Ю. Круцевич, О.Ю. Марченко //Спортивний вісник Придніпров’я. - 2008.
- № 3-4. - С. 103 - 107.
5. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры / Л.П. Матвеев. - М.: Физкультура и спорт, 2008. - 544 с.
6. Приходько В.В. Реформування вищих навчальних закладів фізичної культури і спорту в Україні / В.В. Приходько //Теорія і практика фізичного виховання. - 2008. - № 1. - С. 74-85.
Надійшла до редакції 21.03.2011 р. Турчина Наталья Игоревна sport2005@bk.ru
