CC BY
109
УДК 316.7
В.В. Міхеєва, кандидат історичних наук, доцент МОДЕЛЬ ВІДТВОРЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
Розглянуто один з важливих аспектів духовного життя суспільства - відтворення цінностей. Суб'єктом такого відтворення є молодь. Поставлено питання про формування духовного життя молоді під впливом чинника невизначеності як однієї з найважливіших характеристик сучасного суспільства.
Ключові слова: духовне життя, суспільство, молодь, цінності.
Актуальність проблеми. Духовне життя суспільства є найважливішою сферою його життєдіяльності. Особливу роль воно відіграє в суспільствах з домінуючою слов'янською культурою. Актуальність проблеми зумовлена перш за все тим, що відтворювання суспільством духовного життя в нових умовах стає одним з чинників подальшого суспільного розвитку в Україні.
Метою статті є вивчення сучасної моделі виробництва духовних сил молоді.
Аналіз останніх джерел і публікацій свідчить про те, що проблематика
духовного життя посідає особливо важливе місце в системі соціологічного
© Міхеєва В. В., 2011
97
Філософія
знання. її розроблення бере свій початок у працях Р. Гегеля, Р. Спенсера,
Е. Дюркгейма, М. Вебера. Цілісна наукова концепція духовного життя міститься в підході марксистів, який спирається на діалектичний метод (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін). Розробленню актуальних проблем духовного життя в сучасній соціології присвячено праці М. Кагана, Л. Когана, Ф. Мінюшева, О. Шендріка.
Різні теоретичні аспекти зміни свідомості молоді знайшли застосування в неомарксистських концепціях трансформації суспільства (Т. Адорно, Г. Маркузе та ін.), теоріях структурного функціоналізму (Т. Парсонс, Р. Мертон), системному підході в соціології (Н. Луман), сімволічному інтеракціонізмі (Дж. Г. Мід, Р. Блумер), теоріях міжгенераційної зміни цінностей (Р. Ін-глхарт, З. Фланган), теоріях осмислення молоді через поняття субкультури (Т. Парсонс, Ш. Ейзенштадт), концепції унікальності молоді (І. Ільінській),
концепції трансформації цінностей (Х. Клагес) та ін.
Важливою теоретико-методологічною підставою дослідження особливостей духовного життя різних соціальних груп з'явилося розроблення концепції соціального розвитку молоді, найважливішою складовою частиною якої є обгрунтовування її субьектності в духовному виробництві і духовному житті (В. Чупров) [1]. Поглиблене вивчення різних аспектів духовного життя молоді міститься в спеціальних соціологічних теоріях - соціального самовизначення (З. Іконникова, В. Лісовській), соціоструктурньїх змін (В. Старовіров), соціалізації (А. Ковальова), соціального конструювання реальності молоддю (В. Луков), екстремістських проявів молодіжної свідомості (А. Козл), культурологічних концепціях молоді (В. Льовічева, А. Шендрік) та ін. [2].
У ході розроблення проблеми соціальних змін все більшого значення набувають концепції невизначеності таких авторів, як З. Бауман, Е. Гідденс,
М. Дуглас, Х. Клагес, Н. Луман, І. Прігожин, П. Візір та ін. В їх працях міститься теоретична розробка невизначеності, розглянуто її міждисциплінарний характер, обгрунтовано найважливіші напрями її наукового дослідження [3]. Невизначеність нової реальності, нестабільність соціальних процесів визначили появу нової галузі соціологічного знання - соціології нестабільності. її теоретичне обгрунтовування подано в роботах Е. Бабосова, Н. Смакотиной та ін. [4].
У соціології молоді теоретичне і емпіричне розроблення проблем соціальної невизначеності, її регуляції, життя молоді в умовах суспільства, що трансформується, здійснювалася Ю. Зубок, В. Чупровим [5].
Проте й дотепер у соціологічній літературі практично відсутня цілісна соціологічна концепція духовного життя молоді і механізмів її регуляції в умовах невизначеності соціокультурного середовища.
Найважливішим суб'єктом відтворювання духовного життя виступає молодь, сутнісною характеристикою якої є здатність успадковувати і відтворювати соціокультурні зразки, трансформувати їх з урахуванням соціального досвіду і власного інноваційного потенціалу, що змінився, а також транслювати їх майбутнім поколінням.
98
Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 11, 2011 Реалізація сутнісних соціальних функцій молоді стає необхідною умовою
як її власного духовного розвитку, так і розвитку всього суспільства. У процесі духовного виробництва нагромаджуються і відтворюються знання, ідеї, потреби, інтереси, цінності, що відображають сукупний соціальний досвід і відіграють важливу роль в індивідуально-особистому і суспільному розвитку. У сучасних суспільствах, відомих динамічними змінами, відбувається об'єктивний процес застарівання соціального досвіду. У результаті взаємодії з новими соціальними агентами, знаходячись у соціальних параметрах, що змінилися, власний унікальний досвід молоді частіше відкидає традиційні зразки, ніж засвоює. Неможливість дотримуватися традицій і спиратися на малопридатний для успішної життєдіяльності досвід старших зумовлює орієнтацію на майбутнє. У культурно-історичному процесі взаємодії поколінь формується особливий тип культури, названий М. Мід префігуративною культурою. При цьому не можуть не змінюватися і механізми соціальної регуляції духовного життя молоді.
Зміни, пов'язані з об'єктивним по своїй суті процесом еволюції суспільних відносин, у сучасних умовах приймають унікальну специфіку, зумовлену радикальною трансформацією соціальної структури у зв'язку з політичними, ідеологічними, економічними, культурними реформами. Одні інститути витісняються іншими, на місці традиційних, звичних і раніше цілком ефективних інституційних механізмів виникають нові, що більше відповідають сучасним реаліям. Тим часом такі фундаментальні зміни не відбуваються одномоментно. Особливість соціальних умов, які склалися, полягає в тому, що культурний плюралізм, що росте, спирається на різні значення, котрі часто суперечать одне одному, а нова реальність прокладає собі шлях на продовжуючих функціонувати уламках колишньої соціальної структури і ментальності, що встояла, через хворобливий процес соціальної дезорганізації як перехідний етап апробації нових соціокультурних зразків. Тому основною відмітною характеристикою сучасної нам соціальної реальності стає невизначеність. Як специфіка умов життєдіяльності вона визначає особливості розвитку і стилів життя різних соціальних груп.
У молодіжному середовищі невизначеність обумовлена не тільки фактом зовнішньої відносно неї нестабільності, викликаної об'єктивними транс-
формаційними процесами. Вона відображає також специфіку самої молоді як суб'єкта духовного життя, наприклад, це перехідність і амбівалентність її соціального становища, лабільність і нестійкість свідомості. Ця особливість детермінує специфічність поведінки молоді, її взаємодії з однолітками і представниками інших поколінь, лежить в основі актуальних проблем духовного відтворення і духовного життя.
Духовне життя - одна зі сфер суспільного життя, в якому здійснюється
процес становлення основних сутнісних властивостей молоді як соціально-
демографічної групи. Цей особливий духовний простір пов'язаний з духо-
99
Філософія
вною діяльністю щодо реалізації духовних потреб, інтересів, цінностей, тобто формуванням потенційних спонукально мотиваційних сутнісних сил молоді, виражених у специфічних формах її соціальної діяльності.
Інтегруючись у суспільні відносини, молодь реалізує в них відтворю-вальну функцію. Ідентифікуючись з одними соціокультурними зразками, від-кидаючи інші, індиферентно ставлячись до третіх, молоде покоління сприяє відтворенню відповідних потреб, ідей, норм, цінностей, реалізації тих чи інших інтересів, формує власну мету і засоби їх досягнення. У цьому процесі молодь реалізує сутнісні соціальні функції - спадкоємності та інновації, виступаючи важливим суб'єктом суспільного відтворювання. Цей процес, як і духовне життя в цілому, приймає свої особливості під впливом соціально історичних умов, тієї ролі, яка відводиться молоді і тим, на що орієнтована сама молодь. За характером участі молоді в різних аспектах духовного життя, її відтворенні і споживанні можна судити про особливості становлення соціальної суб'єктності молоді в даній сфері.
У широкому плані процес відтворення є «постійним повторенням, безперервним відновленням процесу суспільного виробництва, покликаним забезпечувати розвиток суспільства і окремих його груп як цілісної системи» [6, с. 212]. Тому відтворення не означає лише самозбереження і самовідновлення соціальних систем, яке відрізняє їх просте функціонування, репродукцію досягнутого стану. Такою ж невід'ємною частиною процесу відтворення є і соціальна динаміка - перехід соціальної системи або її елементів до нового
кількісно-якісного стану. Тому у відтворювальному механізмі присутні і процеси стабілізації, і процеси розвитку.
Відтворюваний процес приймає істотні особливості в сучасних умовах динамічно змінних суспільств. Ці особливості зумовлені самим характером переломної епохи. Вони пов'язані із запереченням старих традицій, відмовою від визнаних авторитетів, підвищеним критицизмом, переоцінюванням цінностей, пошуком принципово нових форм емоційного і теоретичного ставлення до дійсності. У сучасних суспільствах молодь частіше заперечує колишній соціокультурний досвід, ніж його засвоює.
Дана обставина лише загострюється тривалою соціальною нестабільністю
і кризою, в умовах яких молоде покоління вимушено виробляти власний
досвід, що визначає специфіку і особливу соціальну роль молоді в духовній
сфері. Тому, якщо в суспільстві, що стабільно розвивається, молоде покоління
засвоює і відтворює весь спектр зразків, що характеризують дану культуру, то
в тому, що трансформується, акцент зміщується переважно у бік їх оновлення,
соціального новаторства. Іншими словами, об'єктивно зростає необхідність
оновлення, з яким пов'язано розширене відтворювання.
Особливе значення інноваційна модель соціального розвитку молоді
приймає в умовах кризи і радикальних соціальних змін. Саме в такі періоди
суспільству властиво покладати особливі надії саме на молодь. При цьому
100
Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 11, 2011 новаторство молодого покоління часто супроводжується повним запереченням девальвованого досвіду. Сама ж молодь стає перед необхідністю пошуку нових соціокультурних зразків, орієнтованих навіть не на досвід сучасників і вже тим більше не на досвід предків, а на майбутнє, що ще не відбулося, але вже відчутне швидше у формі одиничного, приватного, експериментального.
Проте тут виникає низка труднощів які торкаються критеріїв і показників розширеного відтворювання і його інноваційної складової. Якщо стосовно матеріального виробництва оцінка розширеного виробництва видається загалом нескладною - раціональний розподіл ресурсів, застосування нових знань і технологій, застосування сучасної техніки і т. д., то в духовній сфері подібна прямолінійність навряд чи припустима через особливості її предмета.
І хоча ми говоримо і про якісні зміни свідомості, і про його раціоналізацію з урахуванням нових реалій, підходи до оцінки цих процесів вимагають дуже зваженого погляду. У зв'язку з цим виникає ключове запитання: як відрізнити соціальне новаторство від соціальної деградації? При цьому відповідь на дане запитання пов'язана з нерозв'язаною проблемою критеріїв оцінювання, уявлень про якусь норму.
Критерії оцінювання ролі молоді як у відтворюванні минулого досвіду, так і в його оновленні переглянуті, але процес перегляду поки не завершений. Відмовившися два десятиріччя тому від ідеологічних критеріїв і не виробивши нових, українське суспільство дотепер позбавлено можливості адекватної рефлексії змін, що відбуваються як усередині суспільства в цілому, так і усередині окремих соціальних груп. Відсутність чіткої мети суспільного розвитку не дозволяє визначитися і з критеріями ефективності відтворювальних процесів у багатьох сферах - і в економічній політиці, і у сфері культури, і в цивільних відносинах. Розмиті і ті критерії, які в більшому чи меншому ступені відображали загальні гуманістичні цінності. Тому сьогодні питання критеріїв оцінювання - це скоріше питання смаків і групових інтересів, благодатне поле спекуляцій, з якого збираються політичні дивіденди.
Відносно ж міри інновацій можна сказати, що прагнучи знайти якусь загальну підставу, яка могла б відобразити інтереси суспільства як цілісності, ми зв'язуємо критерії інновації зі збереженням в даному конкретному поколінні соціально-історичної цілісності. Якщо зміна соціальних характеристик молоді відбулася внаслідок активного вибору власного соціального становища, становлення активного особливого типу свідомості, за допомогою якісно нового способу діяльності, внаслідок чого не порушилася цілісність суспільної системи, то такі процеси свідчать про інноваційний характер розвитку і молоді, і суспільства. А це можливо лише за умови відтворення в свідомості молоді системи базових суспільно значущих цінностей.
Як висновок зазначимо, що проблематика духовних цінностей все більше привертає увагу соціологів. Проте поглиблене вивчення даної проблеми упирається в невідпрацьованість цілісної концепції духовного життя молоді, яка
101
Філософія
вступає в самостійне життя в умовах соціальної невизначеності суспільств, що трансформуються.
Невизначеність як наслідок трансформації і невід'ємна характеристика транзитивності проникає в механізм соціокультурної регуляції духовного життя молоді, детермінуючи зміну її якісних параметрів. Відбувається взаємо-зумовлений розвиток суспільства і молоді як його частини, а також паралельно реалізується соціальне єство молоді як суб'єкта духовного життя.
Духовне життя молоді виступає сферою суспільного життя цієї соціально-демографічної групи, покликана забезпечити умови і засоби її становлення як суб'єкта виробництва духовних і фізичних сил; соціокультурний простір, пов'язаний з духовною діяльністю, реалізацією інтелектуально-духовних потреб, споживання духовної культури; сфера індивідуальної і групової свідомості, що відображає вищі духовні і етичні цінності. У процесі формування групової і індивідуальної свідомості життя молоді збагачується новими духовними потребами, інтересами і цінностями, відбувається засвоєння культури, якій підкоряється як вибір засобів і методів соціальної дії молодих людей, так і визначення мети, на яку спрамована дія.
Молодь виступає активним суб'єктом духовного життя суспільства, при цьому суб'єктність молоді виявляється в процесі соціалізації і розширеного відтворення духовної культури, процесі інтеграції молодого покоління в соціокуль-турне середовище і процесі формування індивідуальної та групової свідомості. ЛІТЕРАТУРА
1. Чупров В. И. Неопределенность и риск в изменении социального статуса молодежи / В. И. Чупров // Молодежь Российского региона: духовные миры и жизненные стратегии / под ред. В. П. Бабинцева. - Белгород : Изд-во БелГУ, 2008. - 321 с.
2. Иконникова С. Н. Проблемы молодежи, преемственности поколений, духовного развития личности / С. Н. Иконникова // История культурологи. Идеи и судьбы. -СПб., 1996. - С. 24-36.; Лисовский, В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи : учеб. пособие / В. Т. Лисовский. - СПб. : СПбГуп, 2000. - 443 с.; Староверов, В. И. Девиация правосознания и правоповедения молодежи / В. И. Староверов. - М. : РИЦ ИСПИ РАН, 2008. - 224 с.; Козлов, А. А. Проблемы экстремизма в молодежной среде /
А. А. Козлов. - М. : НИИВШ, 1994. - 424 с.; Левичева, В. Ф. Молодежный Вавилон / В.
Ф. Левичева. - М. : Мол. гвардия, 1989. - 324 с.; Шендрик, Д. И. Духовная культура советской молодежи: сущность, состояние, пути развития / Д. И. Шендрик. - М. :
Наука, 1993. - 303 с.
3. Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас.: учеб. пособие. -Новосибирск : Ким, 1995. - 423 с.
4. Динамика ценностных ориентаций молодежи в трансформирующемся обществе / под науч. ред. Е. М. Бабосова. -Мн. : Совр. слово, 2001. - С. 305.
5. Зубок Ю. А. Социальная регуляция в условиях неопределенности / Ю. А. Зубок,
В. И. Чупров. - М. : Акад., 2008 - 272 с.; Чупров, В. И. Молодежь в обществе риска /
В. И. Чупров, Ю. А. Зубок, К. Уильямс. - М. : Наука, 2003. - 214 с.
6. Радаев В. В. Социальная стратификация / В. В. Радаев, О. И. Шкаратан. - М. :
Аспект Пресс, 1996. - С. 212.
102
Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 11, 2011
МОДЕЛЬ ВОСПРОИЗВОДСТВА ДУХОВНЫХ ЦЕННОСТЕЙ
МОЛОДЕЖИ В УСЛОВИЯХ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ
СОВРЕМЕННОГО ОБЩЕСТВА
Михеева В. В.
Рассмотрен один из важных аспектов духовной жизни общества - воспроизводство ценностей. Субъектом такого воспроизводства является молодежь. Поставлен вопрос о формировании духовной жизни молодежи под воздействием фактора неопределенности как одной из самых важных характеристик современного общества. Ключевые слова: духовная жизнь, общество, молодежь, ценности.
A MODEL FOR THE FORMATION OF SPIRITUAL VALUES OF YOUTH UNDER THE UNCERTAINTY OF MODERN SOCIETY Мikheeva V. V.
In this paper we consider one of the most important aspects of spiritual life of society -the formation of values. The subject of this formation is youth. We haveset a question about the development of spiritual life in young people under the infl uence of uncertainty as one of the most important characteristics of modern society.
Keywords: spiritual life, society, youth, values
