CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.305-312.
РОЗД1Л 5. РЕКЛАМА ТА РЯ ЯК СКЛАДОВ1 СОЦ1АЛЬНО1 КОМУН1КАЦП
УДК 316.77:659.4(ПР)
МОДЕЛЬ УСНИХ ЖАНР1В ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ПР-КОМУН1КАЦ1Й
Башук А.1.
1нститут журнал1стики Кивського нац1онального ун1верситету ¡мен! Тараса
Шевченка, м. Кив, Украна
У стaттi розглядаеться жанрова специфта усних ПР-комуткацШ полтичних лiдерiв. Запропоновано модель усних ПР-жанрiв на основi анал1зу жанроутворюючих чиннишв.
Ключовi слова: ПР-комуткацн, жанр, президентсью комуткаци, риторична промова, прес-конференщя.
Вщцавна, забезпечуючи лептимтсть свого юнування, влада спиралася на шформацшну сферу суспшьства. Монополiя на комушкащю, розвиток масових засобiв зв'язку, процеси демасифшацп ЗМ1 формували та видозмiнювали жанровий простiр владних комунiкацiй.
Актуальтсть до^дження ПР-жанрiв президентських комунiкацiй зумовлена, на наш погляд, низкою причин:
1. Проблема дефшщи жанру в мовознавств^ лтературознавсти та журналiстикознавствi залишаеться однieю з найважливiших й найскладшших. У сучасному украшському мовознавствi, як вщзначае Ф.С. Бацевич, проблема мовленневих жанрiв, фактично, не опрацьована [2]. Сощальт комуткаци - нова наукова галузь в Укра1ш, яка тюно пов'язана з практичною дiяльнiстю, тому наукове осмислення жанрово! специфiки сощальних комунiкацiй лише тривае. Щодо зв'язюв з громадськiстю, поступова iнституалiзацiя яких вiдбуваеться з початку 90-х рр. ХХ ст., слщ наголосити, що цей вид шформацшно! дiяльностi швидко почав розвиватися у полiтичнiй сферi на вiдмiну вiд захiдних кра!н, де розквiт ПР пов'язано з державним управлшням та економiкою. Вщповщно на сучасному етапi ефективнi форми шформацшно-комушкацшно! взаемоди влади з громадсьюстю тiльки напрацьовуються, що ускладнюе науковi рефлексп означено! проблеми.
2. 1нформацшне суспiльство характеризуеться новими соцiальними викликами, теорiею «м'якого» впливу на свщомють громадян, iнтеграцiею рiзних засобiв передачi шформацп, перманентними революцiями у галузi новiтнiх iнформацiйних технологiй, що видозмшюе iнформацiйно-комунiкацiйнi види дiяльностi, такi, як журналютика, ПР, реклама, пропаганда, призводить до конвергенци прикладних соцiально-комунiкацiйних технологш. Взагалi основними тенденцiями
жанротворення е синтез жанрiв та вiдповiднiсть певно! системи жанрiв конкретному iсторичному перiоду. Так, щодо журналiстського тексту Г.Г. Почепцов веде мову про кругооб^ жанрiв, коли «вчорашне маргiнальне стае сьогоднiшнiм головним» [7], а А.М. Тепляшина вказуе на можливють трансформаций «тобто виникнення в межах тексту ново! жанрово! структури, яка не мае аналогу в практищ та теоретичному описЬ» [цит. за: 5, с. 87]. Щодо письмових ПР-комунiкацiй О.Д. Кривоносов з великою долею впевненост говорить про процес «завершення формування системи жанрiв» [5, с. 87], що не характерно, на нашу думку, для усних ПР-комунiкацiй, якi перебувають пiд значним впливом журналiстики та нов^шх iнформацiйних технологiй, зокрема набули широко! популярносп полiтичнi ток-шоу, постшно видозмiнюеться формат прес-конференцiй, розмов у прямому ефiрi тощо.
Заклав основи теорп мовленневого жанру М.М. Бахтш своею працею «Проблема речевых жанров» (1979) [1]. Його ще! отримали розвиток у дослiдженнях росiйських, польських, укра!нських вчених: Н. Арутюново!, Т. Шмельово!, А. Вежб^ко!, Ф. Бацевича та iн.. Так, М. Бахтш визначае мовленневi жанри як вщносно стiйкi типи висловлювань, якi вщображають специфiчнi умови i цiлi rid або iншо! сфери людсько! дiяльностi та об'еднаш тематичним змiстом, стилем i композищйною будовою [1, с. 159]. При цьому автор тдкреслюе, що «багатство та рiзноманiтнiсть мовленневих жанрiв неозоро, тому що невичерпш можливостi рiзноманiтно! людсько! дiяльностi й тому що у кожнш сферi дiяльностi виробляеться цiлий репертуар мовленневих жанрiв, що диференцiюеться i зростае у мiру розвитку та ускладнення дано! сфери» [1, с. 159]. Звщси велика рiзноманiтнiсть усних та письмових мовленневих жанрiв, що ускладнюе едину площину !х вивчення. Досить розповсюдженим пiдходом до означено! проблеми е аналiз моделей жанрiв, який передбачае видiлення жанроутворюючих чинниюв. Наприклад, Т.В. Шмельова створила так званий «паспорт мовленневого жанру», вцщляючи найбшьш значимим чинником комунiкативну мету, що втшюеться в iнформацiйному, етикетному, iмперативному, оцiнному типi мовленневого жанру. Крiм цього вона видiляе образ автора; образ адресата; образ минулого, який розкривае етзод, що передуе спшкуванню; образ майбутнього, який передбачае подальший розвиток мовних подiй (за питанням йде вiдповiдь i т.п.); тип подiевого змiсту; мовне втiлення мовленневого жанру - можливосп лексичних та граматичних ресурсiв [14, с. 97].
Мета cmammi - розробити модель усних ПР-жанрiв, аналiзуючи особливост жанротворення ПР-комунiкацiй укра!нських та росшських полiтичних лiдерiв.
Комплексний аналiз жанрових рiзновидiв ПР-текстiв подано у монографп О.Д. Кривоносова «PR-текст в системе публичных коммуникаций», але автор розглядае лише письмовi PR-тексти «на паперовому носи» [5, с. 49].
Вш видшив такi жанроутворюючi фактори письмового ПР-тексту [5, с. 90-101]:
1) предмет вщображення - це поди, процеси, ситуацi!, якi характеризують дiяльнiсть суб'екта ПР, а також персони.
2) цш тексту. Головними е шформування та створення оптимального комушкацшного середовища базисного суб'екта ПР, перифершними можна вважати оцiнку та прогноз розвитку предмету вщображення.
3) методи вщображення - це журналютсью методи дослiдження (спостереження, експеримент, штерв'ю, класифiкацiя, систематизацiя, типологiзацiя та ш.), якими послуговуються ПР-фахiвцi при створенш текстiв.
4) набiр функцiй того або шшого рiзновиду ПР-тексту, який вщдзеркалюе основнi функцп самих зв'язюв з громадськiстю. Але у будь-якому текст ПР виявляються iнформацiйна, шзнавальна функцп та функцiя конструювання публiчного дискурсу.
0.Д. Кривоносов заперечуе у ПР-текст наявнiсть функцiй впливу та переконання, проте, на наш погляд, на пострадянському просторi, де юторично зв'язки з громадськiстю пов'язанi з революцшною боротьбою та iдеологiчною складовою, публiчнi виступи сьогоднi виконують саме переконуючу функцiю, традицiйно залишаючись досить популярною формою комушкаци влади з громадсьюстю. Взагалi використання методiв впливу е невщ'емною складовою органiзацiйноl ПР-роботи, що зокрема виявляеться у плануванш та проведеннi рiзних заходiв за участю президента. В полiтичнiй сферi технiки переконуючо! комушкаци грунтуються на психолопчних властивостях перешчно].' людини, яка не осмислюе критично пол^ичну шформащю та не володiе достатнiм рiвнем знань у галузi державного управляння. Детально вони опрацьованi у робот Г.В. Пушкарьово! «Полiтичний менеджмент» [11, с. 190-205].
Базову модель ПР-комушкаци Г. Почепцов також представляе як зосередження низки факторiв. Так, задають змют та форму процесу комушкаци фактор комумкатора (визначае завдання i цiлi), фактор цыьовог аудитора (визначае штереси адресата), фактор каналу комушкаци (визначае певш технiчнi обмеження/можливостi) [8, с. 38-44]. У цш моделi особлива роль вiдводиться посиленню позици комунiкатора з метою пiдвищення ефективносп повiдомлення. Повiдомлення також можна представити як змiст/факт (якщо йдеться про ритуальну комунiкацiю, то важливим е сам факт проголошення тексту-перформативу, а не його змют) плюс конкретна техшка впливу. Ключовими для комушкатора стають таю елементи процесу комушкаци, як цшьова аудиторiя, канал, метакомушкативш знання, контекст.
Дослiдження усних ПР-жанрiв президентського дискурсу дае можливiсть видшити такi жанроутворюючi фактори та коротко !х охарактеризувати:
1. Комушкатор, за Ф. Бацевичем, «ставить перед собою комушкативну мету i, спираючись на певну комунiкативну iнтенцiю, формуе комушкативну стратепю, яка перетворюеться (або не перетворюеться) на комушкативну тактику як сукупшсть комушкативних намiрiв (комунiкативних завдань)» [2, с. 122]. Успiх комушкативного акту залежить вiд комунiкативноl компетенцп, яка включае мовну компетенцiю (умшня оперувати засобами мови - дотримуватись норм мовлення, умiти автоматично, швидко, легко, доречно вживати мовнi засоби тощо), а також знання контекстуально! шформацп, що супроводжуе конкретну ситуащю спiлкування [2, с. 124].
Щодо офiцiйних жанрiв президентських ПР-комунiкацiй шдкреслимо, що комунiкатором у даному випадку виступають iнформацiйнi структури держави, наприклад вiдповiднi вiддiли вiдомств при Президентовi Укра!ни, у першу чергу
Адмшютрацп Президента, npec-ceKpeTapiaT президента i т.п., хоча в iдеалi цi структури планують i транслюють президентськi комушкацп, тодi як шформацшно-аналiтичне забезпечення рiзних напрямкiв державно! дiяльностi е справою усiei оргашзацп. Так, Щорiчне Послання Президента Украши до Верховно! Ради Украши готуе Нацiональний iнститут стратегiчних дослiджень. Готуються також тематичнi пiдбiрки для розмов у прямому ефiрi, для штерв'ю, прес-конференцiй та робочих зустрiчей. У випадку коли президент тшьки озвучуе заздалегiдь пiдготовлений для нього текст на певну тему говорять про заавторство [15, с. 55]. Переважно це властиво для риторичних промов, яю е пол^ичними ритуалами прояву влади, як то шавгурацшна промова, вiтання, вступне та заключне слово у межах робочих зустрiчей та вiзитiв тощо. Завдання вiдповiдних шституцш пiдготувати повiдомлення, яке б вщповщало стилю спiлкування президента, його пол^ичнш дiяльностi та вже сформованому iмiджу. Якщо наукове осмислення поняття «мовна особистють» тривае досить давно [2, с. 186-191], то сучасш вчеш лише вводять в обiг поняття «комушкативна особистють», пiд яким розглядаеться специфiчний соцiальний феномен, особливостям якого мае вщповщати повiдомлення, що передаеться щею особистiстю [15, с. 57].
2. Комунжант також визначае комушкативну мету, формуе комуткативну стратегiю та тдключае комунiкативну компетенцiю, якщо йдеться про двосторонню ПР-комунiкацiю (жанри штерв'ю, частково прес-конференцii, ток-шоу). Але здеб№шого переважае одностороння модель ПР-комунiкацii, коли комушкатор (дiйсний чи прихований) вибудовуе комунiкативнi стратегii, спираючись на картину свгту щльово! аудиторii, вивчае ii iнтереси з метою забезпечення необхдних ПР-ефектiв. Показовим прикладом тут може служити iсторiя з Межигiр'ям, колишньою державною резиденцiею для зустрiчi шоземних осiб. Ще бiльше року тому на вимогу журналiстiв В. Янукович обiцяв запросити представниюв ЗМ1 ниш у власну резиденцiю, щоб розвiяти корупщйш пiдозри. Iнформацiйним приводом для штерв'ю iз ретельно вiдiбраними журналютами стала 15-а рiчниця Конституцii Украши (28.06.2011). Частину «вiдредaговaноi» резиденцii, яку зшмала тiльки прес-служба президента тд керiвництвом прес-секретаря Дарки Чепак показали лише 4 телеканалам та 2 виданням, журналюти яких або ультралояльт до влади, як «Обозреватель» i «Сегодня», або вiдрiзняються коректним, неагресивним стилем iнтерв'ювання. Але, як справедливо стверджуе В. Омельченко, Президент Gorshenin Group, ПР - не завжди змiстовна рiч [6]. Формально все у повному порядку: журналiсти побували у Президента в Межигiр'i. Саме ця iнформацiя розповсюдилася в крш'ш та у свiтi. Подробицi, що не и журналiсти i не те Межипр'я залишаються поза форматом. Пщкреслимо, що запропонований президентською ПР-командою формат якнайкраще вiдповiдае iмiджу В. Януковича, його комунiкативнiй особистостi: сидячи у бесщщ свое!' резиденцii, глава держави говорив про хвилюючи його проблеми, зокрема про змiни до Конституци (систематично повторювана тема поступово адаптуе народ до думки про необхвдтсть цих змiн), пригадував образи чaсiв Помаранчевоi революцii, але тут же й прозвучала тема всепрощення. I не так важливо, що за кадром залишилися вертолiтний майданчик, спортивний центр, яхт-клуб, гольф-клуб, юнний клуб, озера, водоспади тощо [13] (i хто знае чи е вони взaгaлi i кому належать), що не прозвучало нових месиджей для народу, з формaльноi точки зору
Президент виконав обiцянку, показав адекватнi речi побуту, здавався достатньо вiдвертим, а особист подробищ (демонстрацiя дитячо! юмнати для онуив, бiгання колодками, яке допомагае тдтримувати спортивну форму тощо) завжди цiкавлять пересiчну аудиторiю i наближають образ полiтика до концепту «свш». Головний месидж «Президент вщкритий для ЗМ1 та народу» для неналаштовано! критично бiльшостi було вiзуалiзовано.
3. Час - це, з одного боку, реальний вимiр комушкативного акту у хвилинах i годинах, з шшого, вiн «вписуе» його у конкретний iсторичний перiод. Час проведення та тривалiсть ПР-спiлкування заздалепдь плануеться i мае велике значення у полiтицi. Наприклад, свiтовою ПР-практикою напрацьоваш чiткi рекомендацi! щодо оргашзацл прес-конференцiй. По строках здачi матерiалiв у рiзних ЗМ1 оптимальний час проведення в середит першо! або на початку друго! половини дня. Традицшно президентськi прес-конференцi! вiдбуваються об 11.00 або 12.00 за мюцевим часом. Рекомендована тривалють прес-конференцiй 30-60 хвилин, але заходи з першими особами викликають незмiнну увагу i можуть обмежуватися лише фiзичними можливостями комунiкатора, про що свiдчать прес-конференцл В. Путiна. Остання його прес-конференщя на посадi президента (14.02.2008) побила рекорди за тривалютю i кшьюстю вiдповiдей: 4 години 40 хвилин, за яю 80 журналiстiв поставили 106 запитань. Стало своерiдною традищею рахувати хвилини, що придiляв Президент журналютам у межах великих прес-конференцш, котрi проводилися раз на рш. Останнi кiлька рокiв свого президентства В. Путш додавав до попереднього результату 10-15 хвилин, але наостанок, як писали газети, тшов на «юторичний максимум» [4]. Тиждень у свповш пресi обговорювалася ця ПР-подiя, поки не була витiснена проголошенням незалежностi Косово, що пiдкреслюе надзвичайний iнтерес до полiтичного дiяча, слова та ди якого впливають не тшьки на майбутне Росi!, але й свггово! полiтики у цшому.
Вiдзначимо, що окрiм реального часу, у якому розгортаеться комунiкативний акт, для усних текстiв полiтичного ПР, як i для письмових, властивi рiзнi форми темпорального структурування дшсносп, якi характеризують !х жанровi особливосп. Це й апеляцiя до символiчного минулого, що пiдкреслюе еднiсть поколе, спадкоемнiсть досвiду, або до експериментального майбутнього, що пов'язано iз об^нками президента, полiтичними гарантiями i прогнозами на майбутне. Наприклад, лейтмотивом «Розмови з кра!ною» В.Януковича, що проходила у прямому ефiрi у формат прес-конференцi! в рiчницю президентства (25.02.2011), став месидж про покращення життя у 2012 р. на противагу умовно-образному часу передвиборчого слогану президентсько! кампанi! 2010 р. «Покращення життя вже сьогодш».
4. Проспу.р вщображае специфiку прийомiв просторового розгортання ПР-комушкацш у полiтицi. Це складний феномен, який включае мюце дi!, де вщбуваеться комунiкацiйний акт (реальний простр), проксемiку - просторовi стосунки у процесах спiлкування, якi сприяють утвердженню сощальних ролей (соцiальний простiр), а також символiчний вимiр. Так, велию прес-конференцi! В. Путiна на посадi глави держави традицiйно проходили у Круглш залi 14-го корпуса Кремля (усього вщбулося сiм зустрiчей з пресою), пiдсумковi прес-конференцi! В. Ющенка та В. Януковича - в Укра!нському домi. Кремль та Укра!нськш дiм, що розташованi в центрi столиць, виступають символами держави. Можливють прийняти у цих примщеннях велику кiлькiсть
центральних/федеральних, регюнальних та шоземних ЗМ1 пiдкреслюе офiцiйнiсть заходу та його масштаби: на зустрiч з росшським президентом збиралося бiльше тисячi журналiстiв, на останню прес-конференцiю В. Януковича (08.07.2011) акредитувалися 440 журналю^в. Президенти займають мiсце на сцеш за столом, поряд з В. Путшим його прес-секретар Олексiй Громов, Дарка Чепак стояла поодаль вщ украшського президента, за кафедрою: мiж ними та аудиторiею публiчна дистанщя спiлкування, яка не передбачае особистого знайомства iз присутнiми та шдкреслюе соцiальний статус комунiкатора (бiльше 3,6 м). Звершмо увагу, що перша за три роки велика прес-конференщя Д. Медведева на посащ глави держави (18.05.2011) проходила в шновацшному центрi у «Сколково». Сучасний технолопчний центр за прикладом Силшоново! долини, шщатором створення якого був Д. Медведев, розташовано поблизу Москви. Курс на модершзащю - саме та iмiджева характеристика, яка вiдрiзняе ддачого росiйського президента вiд «консервативного» прем'ер-мшютра В. Путiна - ймовiрного кандидата у президенти, вибори якого вщбудуться у Роси в 2012 р. Деяю експерти очiкували, що Д. Медведев збирае прес-конференцiю з намiром оголосити про свое рiшення вдруге балотуватися на президентський термiн. Проте росшський президент вважае, що «для того, щоб оголосити про таю ршення, слiд обирати дещо iншi формати, нiж прес-конференщя» [9]. Прим^но, що перше питання до нього було про «невщворотшсть» модершзацн, символом яко! е Сколково, по всш кра!ш в цiлому.
Яскравим прикладом знаковост простору е перенос церемони шавгурацн В. Ющенка на Майдан Незалежносп (2005 р.): саме на центральнш площi Киева пiд час Помаранчево! революцн сотнi тисяч украшщв вiдстояли надiю на краще життя. Вперше в юторп Украши вщбулася громадська iнавгурацiя, за якою спостер^али 500 тис. глядачiв. Традицiйно посвята в президенти вщбуваеться у Верховнш Радi, в 1999 р. проходила в палащ «Украша» (другий термш Л. Кучми).
5. Фактори комушкатора i комунiканта, простору i часу характеризують контекстуальну ¡нформацт, яка формуе певш моделi комунiкативноl поведiнки, сприяе вибору ефективних комунiкативних стратегiй з метою досягнення цiлей спiлкування. Загальне уявлення про глобальний або локальний контекст формуеться ще до моменту комушкаци. Наприклад, президент знае, що шд час прес-конференцil або штерв'ю йму доведеться вiдповiдати на питання, а також знае серед яких журналю^в вiн перебуватиме, вiдповiдно можна передбачити тематику питань (або спрямувати у потрiбному напрямку), комунiкативнi намiри адресата, стиль спiлкування тощо. Тому для «комфортного» спшкування i можливосп донести до аудиторil необх1дну шформащю, перевага вiддаеться лояльним до президента ЗМ1. Важлива також роль вступного слова або перших запитань, що шби визначають правила iнформацiйноl гри, запам'ятовуються аудиторiею. Так, Д. Медведев прес-конференцiю проводив самостiйно, без допомоги модератора, вщдаючи спочатку перевагу знайомим ЗМ1 та представникам кремлiвського пулу, «для того щоб увшти, що називаеться, в тему» (18.05.2011) [9]. Щорiчно перевагу вiн надае iнтерв'ю, вiдповiдаючи у прямому ефiрi «Пiдсумкiв року з Президентом Роси» керiвникам росiйських телеканалiв Первого, «России» и НТВ [9]. На другш шдсумковш прес-конференцil Президента Украши (08.07.2011) Дарка Чепак перше слово для
запитання надала Першому нацiональному, «який нас транслюе» [10], незважаючи на самооргашзований журналiстами список, хто в якому порядку виступае, де першою значилася «Украшська правда». Традицiйно журналiсти «Украшсько1 правди» цiкавляться незручними для президента темами, зокрема, хто е власником Межипр'я. Згодом прозвучало саме це запитання.
До контексту також належать писаш та неписан конвенцп (правила, закони, звички комунiкацiйноï взаемодп) [3, с. 55]. ïx порушення призводить до взаемних звинувачень, напруженостi у вщносинах iз комунiкантом або курйозiв, якi негативно впливають на iмiдж першоï особи краïни (у випадку порушення протоколу, норми якого прописуються вщповщним законом (Закон Украïни «Про Державний Протокол та Церемошал Украши» (2002). Так, викликали гостру дискусда у медiа спроби Адмiнiстрацiï Президента Украши змшити формат проведення президентських прес-конференцiй. Як правило, на таких заходах ще з часiв Л. Кучми стояли два мiкрофона - вщповщно, для регiональниx i центральних ЗМ1, - до яких тдходили журналiсти ставити запитання. Як було зазначено вище, представники ЗМ1 самостшно визначали черговiсть запитань, за необхщносп списки складалися письмово. На прес-конференцп В. Януковича Дарка Чепак у якост модератора сама надавала слово журналютам, якi пiднiмали руки, щоб поставити запитання, шсля чого до них тдходили дiвчата з мшрофонами (08.07.2011). Складений рухом «Стоп Цензур^» список, представники якого пришли заздалепдь i розписали, хто за ким виступае, прес-секретар президента забрала собь Вiдповiдаючи на критичнi зауваження шсля заходу, Дарка Чепак послалася на св^овий досвiд проведення прес-конференцiй. Ми можемо порiвняти тiльки з росшським досвщом, де iснуе саме така процедура. Крiм того, прес-секретар Президента Украши наголосила, що за мюяць до заходу обговорювалися з журналютами теми запитань [12].
Вiдзначимо, що узаконена практика визначення тематики щоквартальних прес-конференцiй та першого тдготовленого запитання вiд особистого прес-секретаря з'явилась при В. Ющенков^ що координувало захвд у потрiбному напрямку.
6. Канали комуткацИ' та ix перманентний розвиток надають додатковi можливостi для ПР, наприклад, вибудовують у потрiбному напрямку хронотоп комунiкативного акту. Переваги та обмеження каналiв комунiкацiï досить докладно описан в науковiй лгоратур^ тут ми не будемо на них зупинятися [11; 15]. Проте вiдзначимо, що майже нiколи не плануеться тiльки «пряме» спiлкування лiдерiв краïн з комунiкантом, широка громадсьюсть, зокрема й мiжнародна, може спостертати процес комунiкацiï за допомогою телебачення або 1нтернету, вiдбуваеться також рад^ранслящя окремих заxодiв (розширених прес-конференцiй, звернень до народу, привiтань iз загальнодержавними святами тощо), тиражування усних вистутв у пресi.
Висновки. Осмислення жанрово].' специфiки соцiальниx комунiкацiй е одшею з найактуальнiшиx та найскладнiшиx проблем гумаштарного знання, що пов'язано iз трансформацiею жанрiв пiд впливом нов^шх iнформацiйниx теxнологiй та активним розвитком сощальних зв'язкiв. Вивчення особливостей жанротворення усних ПР-комунiкацiй глав держав дозволило розробити модель ПР-жанрiв, яка грунтуеться на таких факторах, як комушкатор, комунiкант, час, простiр, контекстуальна шформащя, канали комунiкацiï.
Список л^ератури
1. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров: собр. соч. / М.М. Бахтин. - М.: Русские словари, 1996.
- Т.5: Работы 1940-1960 гг. - С.159-206.
2. Бацевич Ф.С. Основи комушкативно'1 лшгвютики: [тдручник] / Ф.С. Бацевич. - К.: Вид. центр «Академiя», 2004. - 344 с.
3. Ван Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация: [пер. с англ./ сост. В.В. Петрова; под. ред.
B.И. Герасимова] / Т.А. ван Дейк. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.
4. Завершающая пресс-конференция президента Путина открыла его новые перспективы [Электронный ресурс] // Российская газета. - Режим доступа: http://www.rg.ru/sujet/3253/index.html
5. Кривоносов А.Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций: [монографiя].
- СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. - 254 с.
6. Омельченко В. Межигорье как технологема [Електронний ресурс] / Вадим Омельченко. - Режим доступу: http://lb.ua/news/2011/06/29/103695_Mezhigore_kak_tehnologema.html
7. Почепцов Г. Hotî види комушкативних стратегш у суспiльствi [Електронний ресурс] / Георгш Почепцов. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/2802
8. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2001. - 656 с.
9. Президент России: официальный сайт. - Режим доступа: http://www.kremlin.ru
10. Президент Укра'ши Вктор Янукович: офщшне 1нтернет-представництво. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua
11. Пушкарева Г.В. Политический менеджмент: [учеб. пособие] / Г.В. Пушкарева. - М.: Дело, 2002. - 400 с.
12. Чепак почала дискримшувати журналюив, особливо опозицшних [Електронний ресурс] // Репональш новини: шформацшне агентство. - Режим доступу: http://www.regionews.com.ua/politika/5956-chepak
13. Чорновш Т. Господар «Мiжriр'я» став мшьярдером [Електронний ресурс] / Тетяна Чорновш.
- Режим доступу: http://lb.ua/news/2011/06/29/103479_Gospodar_Mizhgirya_stav_milyard.html
14. Шмелева Т.В. Модель речевого жанра / / Т.В. Шмелева // Жанры речи: сборник науч. ст.
- Саратов: Изд-во ГосУНЦ «Колледж», 1997. - Вып. 1. - С. 88-98.
15. Шомова С.А. Политические шахматы. Паблик Рилейшнз как интеллектуальная игра /
C.А. Шомова. - М.: РИП-холдинг, 2003. - 214 с.
Башук А.И. Модель устных жанров президентских ПР-коммуникаций //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.305-312.
В статье рассматривается жанровая специфика устных ПР-коммуникаций политических лидеров. Предложена модель устных ПР-жанров на основе анализа жанрообразующих факторов.
Ключевые слова: жанр, ПР-коммуникации, пресс-конференция.
Bashuk A.I. The model of oral genres of presidential PR-communications //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P.305-312.
The article deals with genre specific of oral PR communications of political leaders. Offered the model of oral PR-genres based on the analysis of genre-createdfactors.
Key words: PR-communications, genre, presidential communications, rhetorical speech, press conference.
Поступила до редакцИ' 29.06.2011 р.
