CC BY
10
20 %, тод1 як у л1состанах з середшм ступеней рад1ацшного опромшення - 27 i 33 %, a 3i слабким - 40 i 13 %.
Таким чином, у поставаршний перюд теля гострого опромшення в умовах дп постшнош хрошчнош рад1ацшного впливу ввдновлення штенсивносл ростових процеив у висоту у сосни звичайно! не виявлено впродовж десяти роюв теля гострого рад1ацшного ураження. Зниження величини рад1ального приросту у дерев сосни спостер1галось протягом 2-5 роюв i TicHO корелюе з дозою поглинуто! рад1аци.
Лггература
1. Влияние острого гамма-облучения на ассимиляционный аппарат сосново-берёзового древостоя/ Спирин Д.А., Мишенков H.H., Карабань Р.Т., Алексахин P.M., Пристер Б.С., Романов Г.Н.// Лесоведение, - 1981. № 4. - С. 75-82.
2. Действие ионизирующей радиации на бюценоз/ Криволуцкий Д.А., Тихомиров Ф.А., Федоров Е.А., Покаржевский А.Д., Таскаев А.И. - М.: Наука, 1988. - 240 с.
3. Действие острого гамма-облучения на лесной биогеоценоз/ Карабань Р.Т., Мишенков H.H., Пристер Б.С., Алексахин P.M., Тихомиров Ф.А., Федоров Е.А., Романов Г.Н.// Проблемы лесной радиоэкологии. - М.: Гидрометеоиздат, 1979. - С.27-52 (Тр. ИПГ, вып.38).
4. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Радиобиологические и радиоэкологические исследования древесных растений. - СПб: Наука, 1994. - 256 с.
5. Радиационные и пострадиационные изменения в лесном биогеоценозе при остром гамма-облучении. Сообщение 1/ Мишенков H.H., Спирин Д.А., Алексахин P.M., Карабань Р.Т., Федотов Е.А.// Радиобиология. - 1983, т. 23, № 2. - С. 220-223.
6. Радиационные эффекты у древесных растений в первый год после острого гамма-облучения леса/ Карабань Р.Т., Мишенков H.H., Пристер Б.С., Алексахин P.M., Тихомиров Ф.А., Романов Г.Н., Нарышкин М.А.// Лесоведение. - 1978, № 1. - С. 39-45.
7. Спэрроу Ф.Х., Шейрер Л.А., Вудвелл Дж.М. Радиоустойчивость сосны (Pinus rigida) в условиях 10-летнего хронического у-облучения Со6 // Вопросы радиоэкологии/ Перевод с английского под. ред. В.И. Баранова. - М.: Атомиздат, 1968. - С. 109-132.
8. Спэрроу Ф.Х., Вудвелл Дж.М. Чувствительность растений к хроническому у-облучению// Вопросы радиоэкологии/ Перевод с английского под. ред. В.И. Баранова. - М.: Атомиздат, 1968. - С. 109-132.
9. Тихомиров Ф.А. Действие ионизирующих излучений на экологические системы. - М., Атомиздат, 1972. - 176 с.
УДК 630*181.522 Ст. викл. В.Я.Заячук, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
МОДЕЛЬ 1НТЕГРОВАНОГО ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА УРОЖАЙН1СТБ КАЛИНИ ЗВИЧАЙН01
Дослщжено вплив еколопчних фактор1в - середньодобово! температури пов1тря i Грунту, середньодобово! вологосп пов1тря та кшькос™ опад1в - на урожайшсть калини звичайно!. Наведено р!вняння perpeci! м1ж урожайшстю калини та еколопчними факторами. Встановлено Mipy впливу кл1матичних фактор1в на формування врожайносп калини.
V. Ya. Zajachuk - USUFWT
Model of the integrated influence of the ecological factors on productivity
Viburnum opulus
The influence of the ecological factors - daily average temperature of air and ground, daily average air humidity and quantity of deposits - on productivity Viburnum opulus is investigated. The equation of regression between productivity Viburnum and ecological factors is indicated. The individual share of the climatic factors in formation of productivity Viburnum is established.
30
Л1с1вницью дослщження в УкраТш (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4
Плодоношения калини звичайно! вщбуваеться шд д1ею складних внутрш-Hix процешв та сукупносл еколопчних фактор1в, що впливають одночасно, 3Mi-нюють один одного, викликаючи часом неадекватш реакцп з боку рослинного ор-гашзму. Це i штенсившсть проходження 6ioxiMi4Hnx процешв, нагромадження оргашчно! маси асимшяцшним апаратом [2], BiK i стан само! рослини, як вну-Tpimm фактори. Серед зовтштх фактор1в необхщно видшити тматичш умови, едаф1чн1 та д1ю шших рослин по 6iorpyni [3, 6]. Знаючи дта фактор1в, можна впливати на процес дозр1вання плод1в. Наприклад, змшюючи рубками догляду 3i-мкнут1сть насадження, Mipy осветления, площу живлення, можна прискорити процес дозр1вання плод1в [1]. Досить складно, на нашу думку, визначити головний фактор, вплив якого найбшьш ¿стотний. Тому найбшьш лопчно розглядати вплив фактор1в у IX сукупиост1 i визначати частку кожного з них зокрема. Вичленити фактор, вплив якого на плодоношения особин калини найбшьш ¿стотний, важливо для плаиувания заход1в по догляду за ними.
Об'ектами дослщжень були дикоросл1 иопуляцп калини звичайно! (12 про-бних площ), закладеиих на територп тдприемств л1сового комплексу 1вано-Франювсько! та Льв1всько! областей. Для визиачения урожайноста було ввдбрано 50 досл1дних рослин у р1зних л1сорослинних умовах. При повному дозр1ванш плод1в проводили IX перелж шляхом суцшьного збору. На кожнш рослиш тдра-ховували кшьюсть щитюв, кшьюсть илод1в в щитку. Перелж проводили на щитках у середнш частит крони. Для визиачения маси плод1в з кожного куща вщби-рали 35-50 шт., зважували у св1жоз1браному та повпряно-сухому сташ [5]. Висо-ту, об'ем i площу ироекцп крони кожного шддослщного чагарника визначали Bi-домими в л1совш таксацп методами. Лгшвничо-таксацшш показники (боштет, тип л1сорослинних умов, повноту, склад, в1к та iHmi) встановлювали згщно з методиками, прийнятими для користування [1, 4, 7].
Для вивчення залежноста урожайноста калини вщ сполучених еколопчних фактор1в плодоношения серед математичних метод1в кшьюсно! оцшки нами виб-рано кореляцшно-регресивний анал1з. BiH е вщносно простим i ефективиим, дае можлив1сть цшком достатньо дослщити залежшсть, що вивчаеться. Для встанов-ления характеру залежноста урожайносп калини вщ еколопчних фактор1в визна-чеш р1вняння множинно! perpecii. Розрахунок р1внянь perpecii проведений методом найменших квадрапв. Знаки при коефщентах характеризують напрямок виливу окремих фактор1в на урожайшсть калини. Знак "+" иоказуе, що збшьшен-ня величини певного фактора, позитивно впливае на урожайшсть. I навпаки, знак "-" вказуе на негативну реакщю з боку рослинного оргашзму на посилену дж> фактору, що розглядаеться. Абсолютш величини коефщенпв perpecii показують на скшьки натуральиих одиииць змшюеться урожайшсть при 3MiHi фактора на оди-ницю вим1ру. Коефщент множинно! кореляцп [R] характеризуе псноту зв'язку м1ж урожайшстю калини [Y] i групою фактор1в (аргуменпв), що розглядаються.
Серед еколопчних фактор1в, вплив яких на урожайшсть калини найбшьш суттевий, нами дослщжено середньодобову температуру повпря i Грунту, серед-ньодобову волопсть иовпря та кшьюсть опад1в. Р1вняння perpecii мiж урожайшс-тю калини i eкoлoгiчними факторами наведет в табл. 1.
Табл. 1. Р1вняння регресн М1Ж урожайтстю калини та еколог1чними факторами
N п/п
Р1вняння множинно! perpecii'
Коефщент множинно! кореляцй,R
Коефщент детермшащг R2
Значения множинного коефщента кореляцй за F-KpHTepieM
Yj = -5,34-0,021! +1,09tcnj --0,32tcrp1+0,03Wcn1+ 0,02 £ Ощ
0,91
0,83
6,45ф
Y2 =-2,89+0,12 T2 -0,40tcn2 -■0,32tcrp2+0,18Wcn2-0,004 £ On2
0,95
0,90
7,15ф
1
2
Примьтка: 1) Y - урожайшсть, кг; 2) T - тривалють фенофази: Набухания бруньок -поява першого стиглого плоду; 3) Т - тривалють фенофази: Початок зав'язування плод1в - поява першого стиглого плоду; 4) - середньодобова температура повпря, 0C; 5) tcrp - середньодо-бова температура Грунту, 0C; 6) Wc„ - середньодобова волопсть повггря, %; 7) £ Оп - сума опа-д1в, мм; 8) 1ндекс "1" - фенофаза: Набухання бруньок - поява першого стиглого плоду; 9) 1н-декс "2" - фенофаза: Початок зав'язування - плод1в поява першого стиглого плоду; 10) критерш Стюдента (tT) на 5 %-piBHi значения 4.74т.
Оскшьки у Bcix наведених вище р1вняннях коефщенти кореляцй [R] дорь внюють 0,91-0,95, то це, на нашу думку, показуе, що еколопчш фактори, яю ви-значають урожайшсть калинн, вибраш правильно. Розглянувши складний та вза-емопов'язаний комплекс фактор1в, яю впливають на урожайшсть, бачимо, що найбшьш суттевими з них, судячи за абсолютними величинами коефщенпв perpecii, е середньодобов1 температури пов1тря i Грунту.
Для встановлення частки основних ктматичних фактор1в у формуванш урожаю япд калини нами використано дисперсний анал1з. Його результати представлен! в табл. 2.
Табл. 2. Участь клгматичних фактор1в у формуванш урожайност1 калини
Фактори TicHOTa зв'язку Частка впливу,% ВщНОСШ меж1 Значимють за F-KpHTepieM
температура повпря 0,34 11,5 9,3 3,36 > 2,81
температура Грунту 0,33 11,3 9,4 3,35 > 2,81
волопсть повпря 0,31 9,6 4,9 3,63 > 2,81
юльюсть опад1в 0,30 8,9 3,3 3,71 > 2,81
Серед розглянутих фактор1в найбшьш ¿стотний вплив на плодоношения справляють температура повпря [ Грунту - 11, 5 та 11,3 %. Частка впливу вологосп повпря [ кшькост1 опад1в вщповщно - 9,6 та 8,9 %. Имов1рно, !хня частка у формуванш запасу плод1в применшуеться д1ею сукупноста бшьш вагомих фактор1в.
Таким чином, на основ1 наших дослщжень можна дшти висновку, що урожайшсть калини зазнае впливу цшого ряду еколопчних фактор1в [ тшьки розгляд 1х у сукупност1 дае можлив1сть передбачити можливу зм1ну урожайностг
Отримаш даш можуть бути використаш при визначенш урожайност1 калини в р1зних кл1матичних зонах, для планування заход1в по догляду за рослинами з метою тдвищення !х продуктивностг
Лггература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчш особливосп зростання та плодоношения калини звичайно! в умовах Прикарпаття: Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Льв1в, 1996. - 22 с.
2. Нестерович Н.Д., Маргайлик И.В. Влияние света на древесные растения. - Минск: Наука и техника. - 1969. - 175 с.
32
.Шавницькз дослщження в Укра'1'Hi (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий вгеник, 2000, вип. 10.4_
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - 559 с.
4. Рябчук В.П., Заячук В.Я., Мельник Ю.А., Постоловский Д.А. Влияние морфоме-трических показателей ствола и кроны на урожайность дикорастущих плодовых растений Украины// Лесн. журнал. - 1995, № 6. - С. 16-22.
5. Слухай С.И. Методика определения запасов дикорастущих ягодных растений// Растительные ресурсы. - 1983, т. 20, в.2. - С. 265-267.
6. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1968. -
304 с.
7. Шевелева Г.А. Закономерности формирования и плодоношения зарослей калины обыкновенной и их таксация// Лесн. такс. и лесоустр., - 1991, т.5. - С. 148-152.
А.Й. Шеиденко - Чертвецъкий нащоналънии утверситет Л1С1ВНИЧО-ЕКОЛОГ1ЧНА ТИПОЛОГ1Я ТА ЕКОСИСТЕМОЛОГ1Я
Л1сов1 екосистеми - один з найважливших чииниюв життезабезпечения людини на иашш плаиетг 3-пом1ж шших екосистем вони вир1зияються великим розмаггтям. Усяка дшянка природного л1су е едшстю автотрофного угруповання \ навколишнього середовища, тобто л1совою еколопчною системою. Така природиа едшсть покладена в основу л1с1вничо-еколопчно1 класифжацп тишв л1су. Ця кла-сифжащя, як слушно зазначае професор С.С. М1гунова [4], презентуе "першу в ¿с-торп свггово! науки видно, едину зв'язну класифжащю р1зних компоненте при-роди" - л1сово! рослинносп та И середовища, м1сцеоселеиня.
Л1с1вничо-еколопчна класифжащя титв л1су, побудована на координатах трьох обмежуючих життя у бюсфер1 еколопчних чииниюв: ступеню забез-печеноста автотроф1в елементами Грунтового живлення, водою [ теплом. Оскшьки л1с як природне явище е екосистемою, то окр1м класифжацп тишв л1су необх1дна [ класифжащя л1сових екосистем. Проте обгрунтовано! класифжацп л1сових екосистем ще не розроблено. Еколопчш дослщження у л1сах проводяться здебшьшого на основ! вииадкових, надуманих [ помилкових класифжацш л1сових екосистем, або й без тако! тииолопчно! основи. Безумовио, цшшсть таких дослщжень, !х ви-користаиня у наущ [ практищ дуже низька. Як приклад, наведемо дослщження А.Т.Башти [1]. Автор шформуе про чисельшсть [ бюмасу (очевидно, зоомасу) гш-здово! орштофауни в основних л1сових екосистемах, вживаючи назву "св1ж1 зру-би", "8-10-р1чний зруб мшаного л1состану", "7-9-р1чний зруб тощо. Оскшьки основою будь-яко! екосистеми завжди вистуиають аетотрофи, домтуюча рослин-тстъ, а у л1сових екосистемах - л!сов1 едифжатори, то й у назв1 повинна бути вщображена !х природа. Прийняп ж автором найменування л1сових екосистем не дають шяко! уяви про !х автотрофну рослиншсть, склад, масу, з1мкнут1сть, природу. Адже, зруби можуть бути кипрейников1 малинников!, осоков1, р1знотравш тощо. У табл. 2 цей автор наводить иараметри орштоугруповань у двох екосистемах - 80-р1чних "смереково-буковш яличиш" \ "смеречнику". Але, якщо смеречиик -це назва екосистеми, хоч не вщомо у якому екотот, бо смеречиик може рости \ у бучиш, \ в яличиш \ у рамеш тощо, то 8-р1чно! смереково-буково! яличини у природ! не бувае. Смереково-букова яличина - це екотоп ¿ншого рангу, в якому можуть функцюнувати р1зш за автотрофним складом екосистеми. Отже, такий тд-хщ до видшення екосистем вказуе на нерозумшня автором сут1 екосистеми як явища природи.
