CC BY
7
УДК 630*181.522 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
КОМПЛЕКСНИЙ ВПЛИВ Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА ПЛОДОНОШЕННЯ КАЛИНИ ЗВИЧАЙНО1
Встановлено вплив освiтлення на формування морфометричних показникiв стовбура i крони калини звичайно!. Наведено рiвняння регресп мiж урожайнiстю та морфометричними показниками калини. Встановлено частку таксащйних показниив у формуваннi урожайностi калини.
Doc. V.Ya. Zajachuk - USUFWT
Model of the integrated influence of the forestry and taxations factors on
fruiting Viburnum opulus
The influence of illumination on formation morphometrical of indexs of a trunk and crowns Viburnum usual is installed. The equation of regression between productivity and morphometrical by indexs Viburnum is indicated. The individual share taxation of indexs in formation of productivity Viburnum is installed.
Плодоношения особин калини в люових бюгеоценозах зазнае впливу р1зних чинниюв. Це i штенсившсть проходження бюх1м1чних процешв, на-громадження орrанiчноi маси асимшяцшним апаратом [2], а також вж i стан самоi рослини, як внутршш чинники. Серед зовшштх необхiдно видiлити клiматичнi, едафiчнi чинники та дш iнших рослин за бюгрупами [3, 6]. Тому вичленити фактор, вплив якого на плодоношення особин калини найбшьш ю-тотний, важливо для планування заходiв iз догляду за ними.
Об'ектами дослщжень були дикорослi особини калини звичайно!' (12 пробних площ), закладених на територн пiдприемств лiсовоrо комплексу 1вано-Франювсько1' та Львiвськоi областей. Для визначення урожайност вщ-бирали 10-15 дослщних рослин рiзних лiсорослинних умовах. При повному дозрiваннi плодiв проводили ix перелiк шляхом суцiльноrо збору. На кожнiй рослинi пiдраxовували кiлькiсть волотей, кшьюсть плодiв у волотi. Перелж проводили на волотях у середтй частинi крони. Для визначення маси плодiв з кожного куща вщбирали 35-50 шт., зважували у свiжозiбраному та повггряно-сухому станi (5). Висоту, об'ем i площу проекцн крони кожного пiддослiдноrо чагарника визначали вiдомими в лiсовiй таксацii методами. Лшвничо-такса-цiйнi показники (бонiтет, тип люорослинних умов, повноту, склад, вж та iншi) встановлювали зriдно з методиками, прийнятими для користування [1, 4, 7].
Ми розглянули таю параметри рослини, як висота, окружшсть, об'ем i площа проекцii крони. Залежшсть вказаних параметрiв рослини вщ ступеня освiтлення безсумнiвна. Якщо вершина не встигае вийти за лшда затшення для використання максимально!" кшькосл свiтла, то чагарник поступово зат-римуеться в ростi та розвитку, параметри його зменшуються. Крони чагарни-юв сильнiше розвиваються в бж найбiльшоi освiтленостi [2].
Морфометричнi показники стовбура i крони залежно вщ ступеня ос-вiтлення наведено в табл. 1.
Як показують дат табл. 1, зi зниженням осв^лення спостер^аеться зменшення морфометричних показникiв крони. Наприклад, при зниженнi ос-вгглення втричi протяжнiсть крони зменшуеться в 2,3-2,8 раза, площа проек-
194
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
цй крони в 5 разi, об'ем крони в 6-7 раз. Змша висоти рослини менш iстотна. Необхщно вiдзначити максимальне значення висоти дослщних кущiв при ос-вiтленнi 40-60 %, об'ему крони - при освгшент бiльше 90 %. Це вказуе на те, що за вщсутност конкуренцй збоку iнших порщ, особини калини, досягаючи оптимальних розмiрiв за висотою, формують широку, розкидисту крону, що сприяе утворенню значного запасу плодiв. Той же чинник конкуренцй в де-яких випадках (пробна площа 5) призводить до збшьшення висоти, протяж-ностi та плошд проекцй крони при освггленш 40-60 %. Але загалом зниження ступеня осв^лення призводить до зменшення морфометричних показникiв стовбура i крони, що негативно позначаеться на плодоношенш рослин. По-казники плодоношення (юльюсть волотей на рослинi, маса повпряно-сухого плоду, урожайнiсть) перебувають в кореляцшнш залежностi вiд морфометричних показниюв стовбура i крони [1].
Табл. 1. Морфюметричш показники стовбура I крони калини залежно вiд освiтлення
Пробна площа/ТЛРУ Стутнь осв1тлення, % Параметры рослини
висота, м площа проекцй крони, м2 об'ем крони, м3
1/С2 Бшьше 90 2,5 1,9-2,7 22 0,9-2,5 5,4 0,9-5,6
3/Сз 40-60 3,3 2,2-4,4 1,3 0,4-2,6 2,8 0,7-5,0
4/С2 До 30 1,5 2,1-4,1 0,4 0,5-1,1 09 0,8-3,6
2/Бз Бшьше 90 2,7 1,6-4,4 2,1 0,6-6,4 63 3,1-12,5
5/Бз 40-60 5,9 4,1-8,3 2,6 2,2-4,5 5,8 4,6-10,3
8/Б2 До 30 25 2,2-4,0 0,5 0,3- 1,5 0,9 0,4- 2,5
Примггка: У чисельнику - середш величини, у знаменнику - ампл1туда коливань.
Для встановлення залежностi урожайност калини вiд сумiсного впли-ву морфометричних показниюв рослини, розглянутих вище, ми визначили рiвняння множинно! регресй. До уваги взятi такi фактори як об'ем крони, прирiст пагошв, маса повiтряно-сухого плоду, маса повпряно-сухо! листово! пластини, кiлькiсть плодiв у волот та волотей на рослиш, якi ймовiрно впли-вають на урожайшсть калини. Рiвняння регресй мiж вказаними показниками наведено в табл. 2. Знаки при коефщентах регресй характеризують напрям впливу окремих факторiв на урожайнiсть. Абсолютнi величини коефщенпв регресй показують, наскiльки натуральних величин змшюеться урожайнiсть калини зi змшою факторiв на одиницю вимiру.
Встановлено, що мiж урожайнiстю i факторами, яю розглядаються, ю-нуе досить тюний кореляцiйний зв'язок. Про це свдаать високi показники ко-ефщенлв кореляцй (г=0,96-0,99). Коефiцiент детермшацй, що являе собою квадрат коефщента множинно1 кореляцй, показуе, наскiльки величина уро-жайностi зумовлена дiею морфометричних показниюв. Коефщент детермшацй змiнюеться в межах 0,96-0,99. Це вказуе на те, що значення урожайност на 96-99 % описуеться факторами, що розглядаються [1].
Табл. 2. Рiвняння регреси мiжурожайшстю та морфометричними
показниками калини
Пробна площа Стутнь освгг-лення Р1вняння множинно! регреси Коефщ1енг множинно! кореляци, г Коефь щенг де-термша-ЦД, г2 Значения мно-жинного коефь щенга кореляци за F-критерiем
2 90 % У= -73,89+33,6V+ +0,62пп+0,52тп+ +0,26пущ+0,09тл+1,9 п 0,98 0,96 18,1ф>3,48т
3 40-60 % У= -75,28-5,52V--4,09тп+0,08тл+ +3,5пущ-4,09пп+2,0пщ 0,99 0,98 20,0ф>3,48т
4 30 % У= -25,58-14,6V+ +4,67пп+0,14тп+ +5,56пущ-0,52тл+0,10пщ 0,96 0,92 11,2ф>3,37т
Примггка: У - урожайшсть, г; V - об'ем крони, м; пп - прирют naroHiB, см; тп - маса плодiв, мг; тл - маса листово! пластинки, мг; пщ - кiлькiсть волотей, шт.; пущ - кiлькiсть плодiв у волот1, шт.
Для встановлення частки впливу окремого з розглянутих кшматичних фактор1в, лшвничо-таксацшних i морфометричних показниюв особин калини в загальнш дисперси урожайностi ми використали дисперсiйний аналiз. Вiдношення сум квадратiв варiант, повторень i залишку до загально! варiацii показуе частку окремих факторiв у загальнш мшливосл ознаки. Iстотнiсть впливу фактора, що розглядаеться, на результуючу ознаку (урожайнiсть) виз-начаемо шляхом порiвняння значень критерiю F: фактичного i на 5 %-му рiв-m значимостi. Перший визначаемо як вщношення середнiх квадратiв факто-рiальноl та залишково! дисперси, другий - за степенями вшьносл залишково! i факторiальноl дисперси для значень F-критерш на 5 %-му рiвнi значимость Тюноту зв'язку результативно! ознаки з факторiальною оцiнюють через квад-ратний коршь iз кореляцiйного вiдношення суми квадра^в варiантiв до загально! варiацii. Частку окремих факторiв у загальнш мшливост урожайностi калини наведено в табл. 3.
Табл. 3. Участь таксацшних показнитв у формувант урожайностi калини
Фактори Тшнота зв'язку Частка впливу, % Ввдност меж1 Значимшть за F-критерiем
Висота рослини 0,35 12,5 3,4 3,74 > 2,23
Об'ем крони 0,40 16,0 2,9 3,16 > 2,23
Приршт паготв 0,27 7,2 4,3 4,42 > 2,23
Кшьшсть волотей 0,75 35,8 6,8 12,00 > 2,23
Кшьшсть плод1в 0,38 14,7 3,1 4,46 > 2,23
Маса сухого плоду 0,27 7,2 4,3 3,22 > 2,23
Маса сухого листка 0,27 7,2 4,3 3,22 > 2,23
Використання дисперсшного аналiзу для встановлення чинниюв, шд впливом яких формуеться урожайшсть калини, дало змогу визначити найва-гомiшi з них. Ними виявились таксацшш показники: юльюсть волотей на рослинi - частка впливу 35,8 %, об'ем крони - 16,0 %, кшьюсть плодiв у во-лот - 14,7 %, висота рослини - 12,5 %. Вiдмiчено ютотну тюноту зв'язку вка-
196
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
заних показникiв з урожайнiстю, вiдповiдно 0,75; 0,40; 0,38 i 0,35. Анашз фактичного та теоретичного значень Б-критерда свiдчить про високу досто-вiрнiсть отриманих результатiв [1]. Iстотнiсть впливу шших таксацiйних по-казникiв (приросту пагошв, маси повпряно-сухого плоду i листка (7,2 %)) незначна. Ймовiрно, 1хня частка у формуваннi запасу плодiв применшуеться дiею сукупностi бшьш вагомiших факторiв. Одержанi данi можуть бути вико-ристання для визначенш урожайностi калини залежно вiд параметрiв особин, планування заходiв iз догляду за ними з метою шдвищення !х продуктивностi.
Л1тература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчш особливосп зростання та плодоношения калини зви-чайно'х' в умовах Прикарпаття/ Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. - Льв1в, 1996. - 22 с.
2. Нестерович Н.Д., Маргайлик И.В. Влияние света на древесные растения. -Минск: Наука и техника, 1969. - 175 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 559 с.
4. Рябчук В.П., Заячук В.Я., Мельник Ю.А., Постоловский Д.А. Влияние морфо-метрических показателей ствола и кроны на урожайность дикорастущих плодовых растений Украины// Лесн. журнал. - 1995, № 6. - С. 16-22.
5. Слухай С.И. Методика определения запасов дикорастущих ягодных растений// Растительные ресурсы. - 1983, т. 20, вып. 2. - С. 265.
6. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1968. - 304 с.
7. Шевелёва Г.А. Закономерности формирования и плодоношения зарослей калины обыкновенной и их таксация// Лесн. такс. и лесоустр., Красноярск, 1991. - 148 с.
УДК630*2.674.031 Асист. Л.М. Матушевич; проф. П.1. Лакида,
д-р. с.-г. наук - Нащональний аграрний умверситет
НОРМАТИВИ ОЦ1НКИ КОМПОНЕНТ1В HAA3EMHOÏ Ф1ТОМАСИ Л1СОСТАН1В БЕРЕЗИ ПOВИСЛOÏ
Наведено результати дослщжень бюлопчно!' продуктивное^ люосташв берези повисло'1 в Украшському Полюсь Для них отримано математичш моделi оцшки компонент надземно'1 ф^омаси. Розроблено нормативы таблищ, входами в яю е - дь аметр, висота i повнота насаджень.
Ключов1 слова: береза повисла, люостан, компоненти ф^омаси, модел^ нор-мативи, коефщенти вщношення.
Assist. L. Matushevich; prof. P. Lakyda - National Agricultural University
The norms for aboveground phytomass fractions assessment
for birch forest stands
The results of biological productivity research for Birch in Ukrainian Polissa have been given. Their mathematical models of aboveground phytomass components assessment have been obtained. Rate tables with entry of diameter, height and relevant stocking have been developed.
Keywords: Birch, forest stand, phytomass components, models, norms, ratio coefficients.
Тривалий час продуктившсть лiсiв у лiсiвництвi асоцдавалась вик-лючно is запасами i рiчними приростами стовбурово1 деревини в одиницях об'ему. Мас крон, ïï компонент i корешв придшялось мало уваги. Сьогодш
