CC BY
9
УДК 37.013. 42:06.011:061. 213
Людмила РОМАНОВСЬКА
М1ЖОСОБИСТICHI В1ДНОСИНИ У ДИТЯЧОМУ ГРОМАДСЬКОМУ ОБ'вДНАНШ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОСТ1 дитини
У cmammi розглядаеться проблема формування dyxoenocmi в процеа сощально-педагог1чноI dizahHocmi сучасних дитячих громадських об 'еднань. Показано вшив м1жособист1сних в1дносин на стан цшшсних оргентащй. Анатзуеться структура процесу формування духовности, Е oco6meocmi nid час сощального виховання члешв дитячих стлок.
В статье рассматривается проблема формирования духовности в процесе социально-педагогической деятельности современных детских общественных объединений, в частности аспект влияния межличностных отношений на состояние ценностных ориентации, личности. Анализируется структура процеса формирования духовности, его особенности в ходе воспитания членов детских союзов.
This article has been shown the problem of spirituality forming in the process of socio-psychological activities in the modern child's public organizations, especially the aspect of interpersonally relations influence on the state of valuable orientation. In details it has been analyzed the structure of spirituality forming process, its peculiarities in the social upbringing organizing of child's organization members.
У сучаснш наущ ¡снують pi3Hi трактування поняття духовшеть. Так, А. Уледов вбачае у духовносп сукупшсть конкретних моральных якостей i моральних почутпв. BiH звертае увагу на те, що духов шсть - це яюсть, яка виявляеться в ште.тпгентност! благороден думок i дш. висоюй Ky.iLTypi почутпв i поведшщ [10, с. 15].
Академж П.С1монов розумк пщ духовшетю сукупшсть конкретних потреб. BiH пише, що «духовшеть - це ¡деальна потреба шзнання i сощальна потреба «для ¡нших» [9, с. 20]; ¡накше кажучи, вченнй включае в категорш «духовHiсть» шзнавальний та моральннй аспекта.
М. Боришевський вважае, що моральшеть як головна екпадова духовносп особистосп дае людши можлишеть осмислити сенс власного життя, збагнути мету, задля яко1 вона живе, уевщомити свою неповторшеть, вщповщальшеть за все, що робить, зрозумшг що життя - це постшна, невщетупна боротьба 3i злом в ¡м'я добра на землю i «лише у контексп моральности ошбистосп можна збагнути й ощнити сусшльну значуицеть будь-яких аепекпв життдцяльносп люднни» [1, с. 61]. Подкляючи зазначену позищю, акадешк Б. Л1хачов включае в поняття «духовшеть» таю якосп, як наявшеть coBicri, доброги, мнлосфдя тощо [6, с. 35].
Дещо шнрше розу Mi с цю кате гор iio В. Шерджов, котрий вважае, що духовна людина- це людина, яка стала щодо евпу на позищю, обрану нею евщомо. «Духовшеть, - зазначае доетднше - це ставлення до знань, уевщомлення людиною себе i евпу. Духовшеть включае в себе оевгглену розумом волю люднни, й прагнення до вищого» [12, с. 28].
LTiHHicHiifl opieHTHp в поясненш поняття «духовшеть» видшяе С. Дмитр1ева. «Духовшеть особистосп, - стверджуе вона, - це система цшностей, той стержень, навколо якого формуеться неповторна людська сугшсть» [2, с. 47]. В. Федотова в пояснены! цього поняття видшяе акаолопчний (цшшений) оркнтир. Пщ духовшетю вона розум1е пануючий у свщомосп людини тип цшностей [11, с. 4].
На вщмшу вщ В. Федстово!, G. Дмитр1ева у дещо ¡ншому контексп видшяе цшшений ор1ентир у визначенш сутносп зазначеноГ категорп. Вона робить акцент на те, що «духовшеть надае щншеть самй людсьий особистосп, бо веде людину до rapMoiiii i особливо! особиспсноК наповненосп» [2, с. 48].
Метою craTTi е виявлення чинниюв впливу шжособиспсних вщносин на процес формування духовносп член ¡в дитячих оргашзацш.
У процеа дослщження суп сощального виховання члешв дитячих громадських об'еднань ми опиралися на науков1 розробки проблем розвитку Teopii i практики морального
виховання (В. Асеев, К. Байта, А. Бодальов, Л. Рувинський та ¡н.), морально! д1яльносп \ морального розвитку (I. Бех, Л. Виготський, А. Запорожець, С. Рубш штейн та ш.), формування духовносп (А. З&шченко, О. Кол ¡с ни к, Н. Кордунова, Б. Дхачов та ш.), формування щншених ор1ентацш (Б. Бтнас, Ю. Борисова, е. Дмитр1ева, В. Федорова та ¡н.).
Методичною основою нашого доондження е концепщя рол1 сощального мжро середовища як чинника формування особистосп (В. Бочарова, А. Дорошенко, Г. Драчова, Н. Лопнова, Ю. Сьоч1в та ш.).
Франиузький сощолог Е.Дюркгейм розглядае щнносп як основу духовносп, вживае категорт «моралью щнносп» щодо духовних щнностей [3, с. 106].
Цшносп виконують в суспшьстш ¡нтегративну функщю. На цш основ! особиспсть здшснюе сво1 жнттев1 вибори, оркнтугочись на !хню сощальну схвальшсть. Для особистосп щнносп виконують роль внутршнього ¡нтегратора, навколо якого концентруються \ в якому втшюються и потреби та ¡нтереси. Для суспшьства система щнностей е внутршньою основою культури. Таким чином, йдеться про двоедину основу системи щнностей, що водночас ¡снуе як в ¡ндивщ, так [ в суспшьсш як соцюкультуршй систем!.
У психологи особистосп також використовуетъся поняття «особиспсш щнносп», що вщображае факт включения суб'екта у сощалын зв'язки та вщношення I трактуе людину як соцюкультурну реальшсть. Точшше, кате гор ¡я «особиспсш щнносп» пов'язуеться з освоениям конкретним ¡ндивщом суспшьних щнностей, а отже, за ним закр1плюеться значупцсть, особиспсний смисп певних об'екпв, подш, явищтощо.
Особиспан щнносп виступають унормованими утвореннями як певш приписи. Останш задають повинну, необхщну чи бажану поведшку. Але н можна задати й ¡накше: у вигляд1 щеалу, зразкадля наслщування.
У сощальшй психологи бшьш вживаним е термш «цшшсш ор1ентацп», пщ якнм розу\ц£ться: 1) ¡деолопчш, полггичш, моральш, естетичш й шин основи ощнок суб'ектом оточуючо! дшсносп й ор1ентацн у шй; 2) спойб диференщацп об'ект ¡ндивщом за 1х значущстю.
Кшець XX - початок XXI ст. варто охарактеризувати як процес кардинальних змш у систем! щншених ор1ентащй як сусшльсша загалом, так 1 молодого поколшня зокрема. У цей непростий сучасний свгг вступають молод1 люди, котр1 обирають життевий шлях, оиираючись на особиспсну щншсну систему, яка формуеться фактично за вщсутносп усталено! сусгально! системи щнностей. Це, з одного боку, породжуе значш труднопц для мол од 1, однак з ¡ншого -вщкривае для не! шлях до бшьш вшьного самовиявлення. Як наел ¡док, у шдл1тково-молод1жному середовинц водночас функцюнують ргзш модел 1 щншених ор1ентацш.
Проблема вивчення молодо становления и духовносп [ щншених прюритет завжди привфтала увагу дослщниюв.
Сучасний етап оргашзаци дослщження молод1 у багатьох аспектах визначаеться специфжою закладено! в минул1 десятилптя методолопчно! традици вивчення ще! сощально-демограф1чно! групи. Використання напрацювань структурно-функщонально! I кон ф .га кто л опч но! парадигм супроводжуеться зростанням авторитету сощокультурного шдходу, що сприяе посиленню методолопчних позицш втизняно! традици вивчення мол од 1 загалом \ й щншених ор1ентащй зокрема.
У сощологи та сощальнш психологи проблема щншених оркнтацш мол од 1 постае \ вивчаеться насамперед через прюритетне значения для молодого поколшня тих чи ¡нших сфер д1яльносп.
Життя пщл1тка - члена дитячо! епшки - складаеться з безл1ч1 подш, яы вщбуваються в р1зних площинах д1яльносп [ спрямоваш на реашзащю найргзноман¡тн[ших цшей. Вважаемо, що метою сшвпращ сощальних педагопв з лщерами дитячих громадських об'еднань е спрямування зазначених формувань на сусгально корисну I сощально значущу д1ялынсгь, поступове перетворения ще1 д1яльносп на основу сенсу життя (принайми на першд перебування у склад1 дитячо! сгалки). Отже, мова йде про визначення дошнуючо1 спрямованосп життя члена дитячо! епшки як основи формування його духовносп. Результат нашого експерименту полягае в тому, щоб у ненав'язливш форм! сприяти формуванню у член1Р, дитячих громадських об'еднань потреби бути корисним як для конкретних людей, так \ для всього суспшьства; своею д1яльшстю сприяти гумашзацп суспшьних вщносин, а також
покращенню становища сощально незахищених дней та пщлшав, д1тей 1 молодих людей з обмеженими ф1зичними можливостями, атакож людей пенсшного вису.
Кате гор ¡я щнносп пфеносить жцент педагог! чно! уваги ¡з суб'екта морально! якосп на суб'ект моральних вщносин. Анал1з науково! лтратури з ще! проблеми дае змогу визначити основш моральш щнносп: людина та и д1ялыйсть морального характеру. система и морально-етичних пфеконань, погляд1в та установок (тобто моральна виховашсть); альтру!зм; милосфдя. На нашу думку, в основ1 сощально го виховання члешв дитячих громадських об'еднань I повинна лежати оркнтащя на зазначеш щнносп. Вщповщно ставлення член ¡в зазначених об'еднань до назваиих щнностей е основою для формування моральних вщносин. Таке спрямування наукового пошуку виводить нас на категор1ю «мжособиспсш вщносини».
У фшософсько-сощолопчнш лггфатур1 м1жособиспсш вщносини трактукггься як:
• «персошф1кащя», актуалгзашя суспшьних вщносин (Л. Буева, Ю. Плетшков):
• конкретно-чуттеве вираження суспшьних вщносин I доповнення до них (П. Рачков);
• мгжособиспсне спшкування (Е. Губша, Б. Лебедев).
Окреме шсце в пщходах до трактування мжособист! сних вщносин займають автори, яю видшяють IX як самоспйний вид у систем! вщносин (М. Руткевич, М. Моклякта ¡н.).
Важливе мсце у наукових дослщженнях займае проблема осмислення сшввщнесеносп понять «спшкування» I «м1жособиспсш вщносини». Зокрема, Б. Лебедев вважае, що спшкування як елемент особиспсно! форми суспшьних вщносин, «виступае як м1жособисг1сш вщносини ¡ндивщ1в [ в щй якосп штегруетъся в загальну структуру суспшьних вщносин» [5, с. 10]. 1нший дослщник Г. Каплан, вказуе, що базового основою анашзу м1жособнспсних вщносин е !хне розумшня як м1жособиспсно1 взаемоди [ спшкування» [4, с. 48].
3 урахуванням ¡з зазначеного можна визнати, що предметом м1жособиспсних вщносин е матер1альш1 духовш щнносп як результат матф1ально!1 духовно! д1яльносп людей. Вказуючи на зв'язок м1жособиспсних вщносин 1 д1яльносп Г. Каплан, зазначае: «Таким чином стало можливим визначення мжосо биспсних вщносин як сощальних взаемозв'язов I взаемодш шж суб'ектами, предметно опосфедкованих матф1альними \ духов ними результатами !хньо! сшльно! д1яльносп» [4, с. 53].
Вважаемо, сутшсним твфдження Г. Мокроносова та А. Москаленка про те, що шжособисткш вщносини - це вщносини, яы базуються на сшльносп (або ргзнищ) духовних потреб, естетичних почутпв, релшйних погляд1в, пфеконань, звнча!'в, рис характеру» [7, с. 25].
У м1жособиспсиих вщносинах особиспсть е по а см правових, моральних, нашонапышх, С1 мей но - иоб утов их. матертльних та шших суспшьних вщносин, я и реалгзуються в !! взаемоди з ¡ншими суб'ектами. Це шби горизонтальне коло мжособиспсних вщносин. Водночас ¡снуе вертикальна розгортка, пов'язана ¡з статусом особистосп, !! сощально-рольовою характеристикою. Тому типолопчний анал1з форм виявлення цього зр1зу М1ЖО собиспсних вщносин необхщно здшснювати як на поеднанш матер1ального I духовного, так I на стику взаемоди ¡ндивщуум1в всередиш певних спшьнот \ м1ж ними.
У зв'язку з тим, що ми розглядаемо Д1яльшсть сучасних дитячих громадських об'еднань кр1зь призму колективних творчих справ, спшкування, мжособиспсних вщносин, мжособиспсних взаемодш, психолопчних вшше1е I взаемовплив1в, нашу увагу не може не привфнути визначення В. Сагатовського: «Д1яльшсть е системою активних вщносин суб'екпв до об'егпв [ один до одного в процес1 свого саморозвитку, опосфедкованих засобами впливу, де кожен ¡з члешв цих вщносин ... е системою, що саморозвиваеться» [8, с. 54].
Вихщним пунктом нашого анашзу м1жособиспсних вщносин як чинника сощал1зацп I сощального виховання члешв дитячих фомадських об'еднань е усвщомлення 1 розумшня цих вщносин: 1) як складово! процесу формування духовносп зазначено! категори Д1тей 1 шдппюв; 2) як вщображення р1зномаштно! за сво!м характером д1яльносп члешв дитячих спшок. Ми розглядаемо мжособиспсн1 вщносини як заиб впливу на хщ формування морально-етичних переконань, погляд1в та установок, тобто на процес морального виховання. Проте для того, щоб мжособисткш вщносини були моральними, суб'екти повинш волод1ти такими ¡нтегральними моральними якостями, як альтру!зм, гумашстична спрямовашсть моральних пфеконань, сформовашсть позитивних рис характфу.
Грунтовний анатш етапно-цикп¡ч ного процесу формування духовносп члешв дитячих спшок дозволяе виокремити основш чинники цього процесу. Так, приклад поведшки старших
члешв дитячо1 орган ¡заци (3-5 роив пфебування в оргашзацп), на нашу думку, е виршальним поштовхом до новоутворень як пщфунтя формування мжособисткних вщносин морального характфу (перший чинник). Другий чинник - власш дп суб'екта вщносин, через яи суб'ект включаеться в реальну сферу моральних вщноснн.
Третям чшнжом ми вважаемо коректук™ впливи сфедовища на суб'ект: зворотньо-ощнш впливи наздшснення суО'сктом дн, спещально оргашзоваш мовлеиисв1 комушкацн, яи служать для коректування Д1Й суб'екта 1 пфедання йому узагальненого морального досвщу.
Кожен ¡з зазначених чинниив здшснюе подвшний вплив: безпосфедшй \ опосередкований. Так, прикладом поведшки у дитячш спшщ для нових п члешв е дп, поведшка старших товаршшв, а також р1зноманпш акцп \ заходи, яи продукують моральний вплив, тобто те, з чим особиспстъ стикаеться чфез безпосфедшй контакт \ сприйнятгя, \ те, що сприймаеться через спещально оргашзований етичний ржурс. Але \ предметно-речовий свгг дитячо! оргашзацп' - це середовище не нейтральне для етичного сприйнятгя: контакт з ним стае контжтом з етично-моральним сфедовищем.
Визначення зазначених чинниив полегшуе дослщження процесу формування духовносп члешв дитячих сшлок. Результата анал1зу проведеного дослщження дають пщставн ствфджувати, що щ чинники Д1ють у вах дитячих фомадських об'еднаннях, але з роною ефектившстю. На нашу думку, це залежить вщ М1ри 1хнього оформления у сощально-педагопчну систему. Сощально-педагопчне значения вказаних чинниив ч1тко вимальовуеться лише тод1. коли складаеться певна комбшащя умов \ обставин, а також ¡ндивщуальних особливостей члешв об'еднань. Тому дитячим оргашзащям вкрай необхщна допомога сощальних педагопв 1 сощальних психолопв, яи сприятимуть творчому пошуку \ реа.шзацп в реальних умовах зазначених чинниив.
Формування духовносп член ¡в дитячих фомадських об'еднань - це системний процес, структурними компонентами якого е ¡нтефоваш компонента виховно! взаемодп: товарнпп по дитячш спшщ, вплив р1зномаштних акцш \ заход ¡в, спшкування тощо.
Враховуючи результата проведеного дослщження, вважаемо, що до чинниив, яи сприяють становлению духовносп особистосп в процеа ргзиомаштист за свош характером д1яльносп дитячого фомадського об'еднання, необхщно вщнеста:
• дн, яи сприяють формуванню здатносп до емиатшних почутпв (си¡впереживания, сшвчутгя), альтру1стичних прояв1в \ д1й;
• дп, яи сприяють засвоенню знань морально-етично! спрямованосп що вщповщно включае в себе: а) освоения необхщного за обсягом \ змстом понятийного апарату, б) утворення стшкого зв'язку мж знаниями [ переживаниями, тобто глибину усвщомлення особиспсноК значущосп стрнжневнх моральних норм; в) гнучисть застосування знань морально-етичноК спрямованосп в анал1з1 процесу д1яльносп дитячо1 сшлки; г) використання знань морально-етично! спрямованосп як основи для формування особиспсних щншсних ор1ентацш;
• мотиващйну готов шсть до використання наявних знань у регулятивних щлях, сшвпадання усвщомлюваних мотив ¡в \ мотив ¡в, що реально визначають поведшку;
• наявшсть власно! позицп у питаниях, що стосуються морально-етичних норм, П життево1 стшкосп;
• моральна принципов1сть, сутшсть яко1 полягае в прагненш вщстоювати сво! моральш принципи \ судження за будь-яких обставин та ситуацш;
• осмислення досвщу минулого вчинку морально! спрямованосп, формування здатносп як до його осмислення, так [ до використання в майбугшх д1ях;
• активне включения в ситуацп морального вибору, вщповщальшсть за прнйняте ршення.
Таким чином, вивчаючи процес сощального виховання члешв дитячих фомадських
об'еднань, ми, по-перше, вважаемо, що 1хне функщонування становить ¡нтефовану яисну характеристику формування духовносп зазначено! категорп д1тей - шдлггив; по-друге, процес становления духовносп розглядаемо як складну цшсшсть, що волод1е яисною визначешстю 1 разом з там е сукупшстю низки психолого-педагопчних компонентов, яи, накладаючись \ взаемодоповнюючи один одного, складакггь по.1пфишчшсгь \ ргзноманпшсгь формування щншсних ор1ентащй, моральних пфеконань \ установок особистосп; по-третс, духовне становления особистосп - члена дитячого фомадського об'еднання - розглядаемо не тшьки як
результат впливу на цю особиспсть р1зних сощальних шститупв сусшльства, а як результат впливу сощально значущоГ i суспшьно корисноГ д1яльносп колективу оО'еднання. Анал1з результат проведеного дослщження дае змогу стерджувати, що д1яльшсть морального спрямування або моральна д1яльшсть колектив1в дитячих фомадських об'еднань значно впливае на становления духовносп, формування цшшсних ор1ентацш, моральних переконань, установок i погляд1в зазначежн KaTeropii Д1тей i мол од i.
Отримаш в дослщженш результата однозначно засвщчують на користь дитячих фомадських об'еднань, дають пщстави вважати, що вилив функцюнуючих у зазначених об'еднаннях М1жособиспсних вщносин на процес формування духовносп е ефективним i результатов ним.
Загалом можна зробити наступиi висновки. Пщ сощально-педагопчними умовами забезпечення процесу становления духовносп члешв дитячих фомадських об'еднань, розум1емо, ио-перше, систему дш, яка дае можлив1сть оргашзовувати i здшснювати предметно-практичну д1яльшсть сощально значущого i суспшьно корисного характеру. Акцп та заходи альтруктичного i б л аго д шницько го спрямування (сощальна ошка д1тей i молодих людей з обмеженими функщональними можливостями, а також людей похилого в жук акцп та заходи, яи забезпечують фомадянське виховання; акцп та заходи культуролопчного та ¡сторико-просвшшцького спрямування; акцп та заходи суспшьно корисного спрямування (посадка дфев, очищения тсриторп тощо); акцп' та заходи спрямоваш на духовний та ¡нтелектуальннй розвиток (диспуги, беади, обговорення проблем духовно-морального та ¡нтелектуального характеру тощо); проведения спортивних змагань, оргашзащя туристичних поход ¡в, а також р1зномаштш заходи, що спрямоваш на формування здорового способу життя, а також антинаркогенна профшактична робота; оргашзащя зм1стовного дозв1лля; по-друге, духовну д1яльшсть колективу дитячого фомадського оО'еднання - це вплив м1жосо0испсного спшкування, м1жособиспсних вщносин, фомадськоГ думки колективу дитячо! спшкн, емощйно-вольового i практичного K0Mn0HeHTiB; по-трете - це соцгалъио-педагоггчний тлив зовншнъого социального середовища ciM'i; 3aco6iB масово! шформацп i телекомушкацш; оргашзованого ¡нституту сощал1зацн i сощального виховання (загальиоосвггаш навчальний заклад); неоргашзованого ¡нституту сощалгзацп (неспшкове вуличне м1кросередовище, ni д .niTKOE о - молод 1 жн а субкультура).
Л1ТЕРАТУРА
1. Боришевський М. Й. Моральшстъ як продукт творчосп i самогворення особистосн И Обдарована особиспсть - пошук, розвиток, допомога: М1жнародна науково-практична конференщя, 27-29 кв1тня 199В р. - К., 1998. - С. 61-62.
2. Дмитриева Э. Г. Основы духовности и нравственности // Начальная школа. -1994. -№ 4. - С. 46^18.
3. Дюркгейм Э. Ценностные и «реальные» суждения // Социологические исследования. - 1991. -№2. -С. 106-114.
4. Кагшан Г. А. Межличностные отношения как форма социальной деятельности: Дисс. ... канд. филос. наук. - Одесса, 1996. -195 с.
5. Лебедев Б. К. Личность в общественных отношениях. - Казань, 1983. - 263 с.
6. Лихачёв Б. Т. Шксла и церковь: Новые отношения? // Советская педагогика. -1991. - № б. - С. 33-36.
7. Мокроносов Г. В., Москаленко А. Т. Методологические проблемы исследования общественных отношений личности. -Новосибирск : НГУ, 1991.-317 с.
8. Сагатовский В. И. Деятельность как философская категория // Философские науки. - 1978. - № 2. — С.53—54.
9. Симонов В. П. Происхождение духовности. - М.: Просвещение, 1990. - 264 с.
10. Уледов А. К. Духовное обновление общества. - М.: Инноватор, 1990. - 179 с.
11. Федотова В. Г. Духовное, душевное и жизнь//Человек и духовность. - Рига, 1990. - 157 с.
12.Шердаков В. Н. Добро. Истина. Красота. -М.: Наука, 1993. -246 с.
