CC BY
13
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
УДК 327.5(4-беС):004738.5
Н.О. Шпченко
М1ЖНАРОДНА 1НТЕРНЕТ КОМУН1КАЦ1Я еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ТЕНДЕНЦП ТА ПЕРСПЕКТИВИ
У cmammi проанал1зовано особливост1 здтснення м1жнародно1 ттернет-комунжаци €С та виявлено, що загальним е концептуальне забезпечення мiжнародноi ттернет-комунтацИ як тструменту зовншньоi полтики ттеграцтного утворення, проте принципово вiдрiзняеться практика використання сощальних медiа при тдтримщ зовншньополтичних ттереЫв держав-члетв €С. При цьому €С використовуе тструментарт мiжнародно'i ттернет-комуткацИ для забезпечення статусу наднацюнального потужного актора на мiжнароднiй арет при реалiзацli стльног' зовнiшньоi полтики.
Ключов1 слова: мiжнароднi вiдносини, зовншньополтична дiяльнiсть, мiжнародна ттернет-комушкащя, €С.
Трансформащя сучасного мiжнародного середовища вимагае вщ пол^ично! ел^и краш постшно'1 уваги до сучасних шформацшних технологш для узгодження та розробки цшсно!' стратепчно'1 зовшшньопол^ично'" концепцп, оскшьки розвиток глобалiзацiйних процесiв привiв до змши впливу держави на управлшня свiтовими полiтичними процесами, розмивання традицшних понять державного суверенiтету, нащональноi щентичносп та непорушностi державних кордонiв. 1нформацшно-комунiкацiйнi технологи надають рiвнi можливосп як для здiйснення негативного впливу на зовшшньопол^ичш процеси через поширення кiберзлочинностi, iнформацiйного тероризму та шших iнформацiйних зловживань, так i для позитивного впливу - через удосконалення методiв здшснення зовшшньо'" полiтики, ii демократизаций надання рiвних можливостей шдивщу та iншим сучасним акторам мiжнародних вiдносин щодо забезпечення власних штереав. Разом iз тим пол^ико-економiчна та культурна глобалiзацiя, створивши умови для поширення штернет-технологiй, сприяла поглибленню мiжнародного спiвробiтництва та зниженню витрат практично в усiх сферах життедiяльностi суспiльства.
Дослiдженню проблем впливу шформацшно-комушкативних технологiй на полiтичну дiяльнiсть мiжнародних акторiв присвячено науковi роботи З. Бжезинського, Г. Кюсшджера, Р. Кеохейна, Дж. Ная мл., Дж. Розенау, С. Хантшгтона, А. Бапрова, К. Гаджиева, В. 1ноземцева, А. Торкунова, П. Циганкова, Л. Губерського, В. Гондюла, О. Бшоруса, В. Бебика, О. Зерне^ко^ G. Камшського, В. Копiйки, О. Коппель, С. Макаренко, В. Манжоли, М. Михальченка, М. Ожевана, Г. Почепцова, М Рижкова, М. Розумного, С. Тихомировой О. Шевчука та шших, як аналiзують проблеми поличного прогнозування, мiжкультурного спiвробiтництва, проблеми забезпечення нацiональних штереав мiжнародних акторiв у сучасному шформацшному просторi.
Мета статтi - дослщити особливостi мiжнародноi штернет-комушкаци СС. Завдання статп: виявити ефективнiсть здiйснення мiжнародноi комушкаци СС для пiдтримки зовшшньопол^ичних iнтересiв.
Потреба налагодження ефективного мiжнародного i регiонального спiвробiтництва у глобалiзованому свiтi сприяла поглибленню iнтеграцiйних процеав на рiвнi СС i формуванню едино1 зовшшньо'" полiтики, яка координуеться спшьною европейською дипломатичною службою. При цьому штернет через забезпечення широкого доступу до шформаци та ii аналiзу розширюе можливостi пол^ично'" комушкаци iнтеграцiйного
утворення та створюе шюзш подолання iepapxi4HOCTi пол^ично!' влади. Так, зарубiжнi дослiдники, пропонують розглядати глобальну мережу як пол^ичний iнститут, у якому взаемод^ть полiтичнi актори, що подiляються на офлайнових користувачiв, цш яких пов'язанi з розвитком онлайновых послуг або дискусiй; офлайнових користувачiв, якi використовують iнтернет для здшснення як пол^ично!', так i ^пол^чно!' дiяльностi; онлайнових користувачiв, якi використовують штернет задля здiйснення короткотривалих полггичних дiй; безпосередньо онлайнових користувачiв, штереси яких пов'язанi лише з полггичною дiяльнiстю в мережi. Зважаючи на це, виокремлюють два рiвнi полггично'1' iдентичностi в кiберпросторi: iнституцiйний та орiентацiйний. Зокрема, на iнституцiйному рiвнi взаемодiя вiртуальних соцiальних спiльнот вщбуваеться через безпосередню належнiсть до певних полiтичних iдей, при цьому на орiентацiйному рiвнi, взаемодiючи з рiзними iнформацiйними ресурсами, соцiальнi актори виявляють власну полiтичну iдентичнiсть [1].
Поеднання традицшно'1' мiжнародноi дiяльностi з сучасними комушкативними технологiями у дiяльностi президентських, урядових, зовнiшньополiтичних iнституцiй сприяло використанню соцiальних медiа для публiчних комушкацш iз зовнiшньою та внутрiшньою громадсьюстю через залучення iнструментарiю монiторингу впливу таких акторiв на свiтовi та регюнальш полiтичнi процеси. Враховуючи, що зовшшньопол^ична iнформацiя вiдрiзняеться вiд шших iнформацiйних ресурсiв, полiтичнi актори залишаються ключовими учасниками вiдносин у рамках мiжнародноi системи, а пошук, систематизащя та аналiз зовшшньопол^ично!' шформацп здшснюеться з рiзних каналiв, серед яких виокремлюються нацiональнi автономнi канали, канали шформацп вiд iнших мiжнародних акторiв i загальнодоступнi джерела, зокрема канали мас-медiа, аналiтичних центрiв, мережi штернет тощо [2].
Сучаснi напрями публiчноi комушкацп наднацiональних iнститутiв GC iз европейською спiльнотою викладено в «Бшй книзi про европейську полiтику комушкацш» (2006), у якш наголошуеться, що Свропейський Союз, зазнавши трансформацiй, взяв на себе широкий спектр завдань з багатьох аспек^в спшьно'1 життедiяльностi iнтеграцiйного об'еднання. Головна мета документа полягае в об'еднанш нацiональних i регiональних владних структур краш-члешв €С, европейських полiтичних партiй i громадськосп задля поглиблення европейсько'1 iдентичностi. Свропейська комунiкативна полiтика мае забезпечити канали публiчноi комушкацп, що нададуть спшьнот iнтеграцiйного утворення доступ до шформацп про дiяльнiсть наднацiональних iнститутiв i можливiсть впливати на прийняття '1'хшх рiшень. У документi визначено стратепю европейських iнститутiв, краш-члешв, регiональних i мiсцевих органiв влади, неурядових оргашзацш та европейсько'1 громадськостi щодо оновлено'1 ^му^^товно!' полiтики на рiвнi €С [3].
Подальшi дослiдження европейсько! публiчноi полiтики пов'язанi з науковими працями, тдготовленими у межах консорцiуму Eurosphere, який складаеться з 17 европейських ушверсшепв i науково-дослiдних iнститутiв. Зокрема, дослщник К. де Врiз видшив утопiчний, елiтарний та реалiстичний тдходи до дослiдження европейськох публiчноi дiяльностi. У межах утопiчного пiдходу загальноевропейська публiчна сфера розглядалась як комушкативний простiр, що вимагае використання сшльно!' мови, спiльноi iдентичностi i транснацiональноi системи мас-медiа. Пiзнiше було визнано, що €С - це не ствтовариство, яке здiйснюе спiльну комушкащю, а спiвтовариство для обмiну досвщом публiчноi дiяльностi. Вивченню окремих сегмешив европейськоi публiчноi полiтики присвячено ел^арний пiдхiд, у межах якого Свропейський Союз розглядався як сегментований проспр декшькох публiчних сфер, елiти яких здшснюють мiж собою комунiкацii переважно щодо нащональних полiтичних та економiчних проблем, а формуванню спiльноi публiчноi дiяльностi частково сприяють
загальноевропейськi медiа. Дослiдження европе'зацп нацiонального громадського життя розглянуто представниками реалютичного пiдходу, якi iснування стльно!' европейсько'1 публiчноi дiяльностi пов'язують з наявшстю загальноевропейських тем i транс'европейських акторiв, якi функцiонують за межами нащональних держав. Тому прийнято видшяти вертикальну та горизонтальну европе'защю, зокрема, вертикальна европе'защя розглядаеться як процес, тд час якого нацiональнi суб'екти набувають статусу европейських акторiв за допомогою участ публiчних осiб у нащональних дебатах щодо европейських проблем, а тд горизонтальною европе'защею потрiбно розумiти спiвфункцiонування нацiональних та наднащональних комунiкативних суб'ектiв, якi дiють у крашах-членах СС [4].
Свропейськi дослщники К. Кройтц-Кемппi, К. де Врiз, П. Голлеу, П. Краус, Р. Коопманс, П. Лаше, Дж. Варiус та iншi головним напрямом публiчноi полiтики СС називають необхiднiсть постшного висвiтлення загальноевропейських тем як у прямих пол^ичних дискусiях, так i через нацiональнi мас-медiа. Вони наголошують, що на рiвнi СС переважае вертикальна европе'защя, що проявляеться в обговоренш з европейською громадськiстю проблем подальшого розвитку iнтеграцiйного утворення, стльно!' зовшшньо!', безпеково!' та економiчноi пол^ики на рiвнi публiчних дискусiй або на рiвнi експертного аналiзу в европейських мас-медiа. Монiторинг нацiональних медiа кра'н-членiв СС засвiдчив юнування перехресних посилань i транснацiональних резонансних тем щодо европейських iнститутiв i полiтикуму, що дозволило видiлити типи европейських новин - загальноевропейсью новини, нащональш новини з другорядним акцентом на европейських подiях i нащональш новини з акцентом на внутршшх подiях i частково на новинах у виглядi европейсько'1 риторики. Проте у наднащональному европейському iнформацiйному простор^ незважаючи на зростання европе'зацп новин, практично вщсутня тематика, пов'язана з формуванням у нащональних спшьнот приналежносп до загальноевропейських цiнностей [4-7].
Свропейсью фахiвцi також видiлили концептуальнi тдходи до европейсько'1 публiчноi полiтики, зокрема: концепщю iсторично-соцiологiчних перспектив розвитку европейсько'1 публiчноi сфери, тобто вивчення механiзмiв мiжкультурноi взаемодп та встановлення ролi публiчних посередникiв у процесах формування спшьних европейських цiнностей; концепцiю нащональних, регюнальних i глобальних викликiв щодо структуризацп европейсько'1 публiчноi сфери через призму iнтернацiоналiзацii полiтичноi дiяльностi; концепщю щодо щеолопчного та правового впливу мас-медiа на европейську публiчну пол^ику; концепцiю щодо ролi iнтернету та сощальних медiа у розвитку европейсько'1 публiчноi сфери; концепцiю впливу европейських меншин на перспективи розбудови европейсько'1' публiчноi дiяльностi [5-7].
Вiдзначимо, що для реалiзацii завдань у сферi комунiкацii на рiвнi наднацiональних шституцш СС створено окремi iнформацiйнi служби, яю здiйснюють не лише шформування зовнiшньоi i внутрiшньоi аудиторй щодо стану розвитку штеграцшного утворення, але й займаються позищонуванням СС на мiжнароднiй аренi. 1з цiею метою засновано спшьну iнформацiйну службу СС Europe Direct, яка здшснюе шформування громадськосп про полiтику СС, вщповщае на запити та надае шформащю офiцiйними мовами Свропейського Союзу. Представники служби також працюють у вах кра'нах Свропейського Союзу в шформацшних центрах i в Свропейських центрах культури i документацй [8].
Активiзацiя зусиль СС в напрямi змщнення статусу самостiйного актора на мiжнароднiй аренi сприяла створенню Свропейсько'1 служби зовшшшх справ, що дозволило посилити координащю европейсько'1 зовнiшньоi полiтики та забезпечити ефективне представництво СС за кордоном. Оскшьки европейське зовшшньопол^ичне вщомство не замiнюе нацiональнi мiнiстерства закордонних справ, а лише доповнюе
дипломатичнi представництва краш-члешв €С, то важливого значення набувае тдтримка ефективно}.' комушкацп 3i свiтовою громадськютю засобами соцiальних мереж. Так, створено близько 140 офщшних акаунтiв зовшшньопол^ичного вiдомства та представництв GC за кордоном в сощальних медiа; KpiM всесвiтньо популярних пpофiлiв у Facebook, Twitter та YouTube, вiдкpито тематичш акаунти в нацiональних соцiальних медiа, як, наприклад, Sina Weibo, Tencent Weibo, Vk.Com, Flickr або Storify, що свiдчить про бажання GC спшкуватись з аудитоpiею не лише рщною мовою, але й враховувати культурш та ментальнi особливостi piзних pегiонiв свiту [9].
Для тдтримки зовшшньополггично}.' дiяльностi через соцiальнi медiа Gвpопейський Союз намагаеться задiяти мехашзми узгодження та обмiну iнфоpмацiею щодо спiльних загальноевропейських iнтеpесiв, вироблення «стльно1! позицп» зi сприйняття та аналiзу piзних мiжнаpодних подiй, узгодження позищй нацiональних уpядiв з европейською пол^ичною поведiнкою щодо визначення цiлей та прюритетсв GC стосовно тpетiх краш, якщо дипломатичнi iнстpументи виявляються недостатшми для забезпечення спшьно}.' зовшшньо}.' та безпеково}.' полiтики GC.
Gвpопейський Союз прагне до розвитку солщарносп, взаеморозумшня i теpпимостi серед усiх актоpiв мiжнаpодних вiдносин, сприяючи змiцненню пол^ично}.' згуpтованостi, як в сеpединi, так i за його межами. Використання сощальних медiа для налагодження мiжнаpодноï комушкацп сприяе поглибленню взаемодп та ствпращ iз зацiкавленими групами щодо piзних полiтичних, економiчних або сощальних тем, а також отриманню шформацп з перших рук, pозмiщенню публiчних заяв i неформальному спiлкуванню, яке доповнюе офiцiйний дiалог. Така шноващйна зовнiшньополiтична дiяльнiсть е одним з основних шструмешив зовшшньо}.' полiтики GC i складовою «м'якоЬ» сили, що забезпечуе тдтримку лiдеpства на мiжнаpоднiй аpенi.
Розширення GC сприяло новому поличному, економiчному та державному розподшу в европейському pегiонi, зумовило видшення у стратеги европейсько}.' штеграцп i у стpуктуpi GC цiлей спшьно1! зовшшшо полiтики, pозумiння яко1.' визначае шститущйну структуру Gвpопейського Союзу. Практика мiжнаpодноï взаемодп GC показала прагнення оргашзацп до таких форм ствроб^ництва, якi дозволяють уникнути силових методiв pеалiзацiï нацiональних iнтеpесiв окремих европейських держав, однак pозбiжностi в зовшшньопол^ичних уподобаннях спричиняе проблему пол^ично}.' та економiчноï конфлiктогенностi в pегiонi. Змша полiтичного ландшафту i потенцiйна змша полiтичних елiт в Gвpопi зумовлюють виклики i для подальшого поглиблення европейсько}.' штеграцп, подолання фшансово}.' та економiчноï кризи та, наpештi, для позищонування GC як глобального i потужного мiжнаpодного актора.
Загострення украшсько-росшських вiдносин у 2014 р. продемонструвало дисбаланс юнуючих зовнiшньополiтичних оpiентиpiв GQ що змусило европейських аналiтикiв переосмислити пол^ичний вплив наднацiонального утворення на сучасну систему мiжнаpодних вiдносин. Представники анал^ичного агентства Carnegie Europe причинами зниження зовшшньопол^ично}.' активностi GC називають побоювання Имеччини, Францп, Велико}.' Британп, Австрп, Нiдеpландiв та Угорщини втратити власну нащональну iдентичнiсть; вiдсутнiсть наднащональних iнституцiй, здатних переконливо сформулювати загальноевропейсью iнтеpеси на мiжнаpоднiй аpенi, оскшьки Gвpопейська служба зовнiшнiх справ не володiе достатнiми повноваженнями у зовшшньопол^ичнш сфеpi, тому що жорстко контролюеться крашами-членами GC, до того ж члени Ради GC часто наголошують на виключних нацiональних iнтеpесах у сфеpi зовшшньо}.' полiтики; тpансфоpмацiю вщносин CША-GC, зокрема, у зовнiшньополiтичнiй дiяльностi GC завжди намагаеться пiдтpимати США, так було й щодо Балкан, Афгашстану, бшьшосп оборонних i безпекових питань, проте ниш США не проявляють високо1! активносп до проблем, пов'язаних з концептуалiзацiею або
пiдтримкою зовшшньо!' пол^ики СС; появу внутршньо!' незацiкавленостi трьох провщних кра!'н-учасниць до окреслення i реалiзацii спiльного зовнiшньополiтичного курсу СС, зокрема, Велика Бриташя, Францiя i Нiмеччина пiдтримують едину европейську зовшшню полiтику лише тодi, коли юнуе потреба у загальноевропейськiй пiдтримцi !'хшх нацiональних iнтересiв, при цьому у Великш Британп, i частково Францп, ведуться полiтичнi дискусп щодо вщмови вiд подальшого поглиблення европейських штеграцшних процесiв [10]. У перспективi головними напрямами зовшшньопол^ично!' дiяльностi СС визначено: збереження внутршньоевропейського балансу щодо тдтримки демократичних перетворень в Укра!'ш, згуртування европейських полiтико-економiчних сил для протистояння РФ, укладання Угоди про трансатлантичне торгово-швестицшне партнерство мiж США та СС, а також досягнення стратепчного поличного компромiсу з Туреччиною, оскшьки впродовж 2014 р. вiдбулось попршення турецько-европейських вiдносин внаслiдок сповiльнення вступу держави до СС [13].
У цшому аналiтики запропонували оновлену стратегию перетворення СС в активного i полiтично значимого глобального актора, яка мютить обгрунтування щодо [11]: формування св^ового порядку денного по-европейськи, оскшьки стабшьшсть Свропи залежить вщ мiжнародно-полiтичних подiй, якi вiдбуваються навколо !'!' кордонiв; розширення участi СС у мiжнародному та регiональному управлшш; поглиблення внутршньо!' консолщаци полiтико-економiчних потужностей краш-члешв СС задля створення та участ у глобальних i регюнальних альянсах та визначення ч^ко!' загальноевропейсько!' позицп на рiвнi мiжнародних оргашзацш щодо iснуючих глобальних викликiв i загроз; активiзацii вiдносин з США i перегляду традицшно!' моделi св^ового порядку, в якiй провiднi позицп займають США та СС, зважаючи на те, що формування св^ового порядку денного по-европейськи вимагае розвитку партнерських вщносин з усiма державами св^у та iнтенсифiкацiю мiжурядового ствроб^ництва з iншими регiональними iнтеграцiйними об'еднаннями, зокрема з АСЕАН або Африканським союзом; узгодження зовшшньопол^ичних цшей та штереав СС з iснуючими транскордонними загрозами в економiчнiй, безпековiй та енергетичнш сферi; подолання економiчноi кризи i змiцнення загальноевропейсько!' довiри до юнуючих економiчних перетворень, що сприятиме формуванню СС як потужного мiжнародного актора; призупинення демштаризацп СС, оскшьки вшськова сила наразi залишаеться ключовим чинником мiжнародних вiдносин, у зв'язку з чим СС разом з НАТО планують збшьшити щорiчнi вiйськовi витрати [12].
Активне використання сучасного шструментар^ мiжнародноi iнтернет-комунiкацii уможливить для Свропейського Союзу здатшсть реагувати на нагальш потреби европейсько!' спшьноти, глибше розумiти тренди европейсько!' та св^ово!' громадсько!' думки, визначати переваги та недолши взаемодй мiж европейськими пол^ичними iнституцiями i громадськiстю, забезпечити дiалог iз зовнiшньою i внутршньою аудиторiею з метою позицiонування штеграцшного утворення на мiжнароднiй аренi. Вважаемо, що використання шформацшно-комушкативних засобiв як шструменту зовнiшньоi полiтики може мати як позитивний, так i негативний характер, зокрема, позитивним аспектом е якюна змша системи управлiння Свропейським Союзом як ушкального полiтико-територiального утворення, а негативним - низький рiвень штернет-безпеки, що зумовлюе необхiднiсть формування ново!' стратегй гарантування iнформацiйноi безпеки не лише на рiвнi СС, але й мiжнародному рiвнi. Подальшi дослiдження ефективностi здiйснення мiжнародноi комушкацп СС для пiдтримки зовнiшньополiтичних штереав пов'язаннi з визначенням офiцiйного статусу Велико!' Британп у рамках СС та окресленням офщшного зовнiшньополiтичного курсу США тсля вступу на посаду президента Д. Трампа.
Список використано1 лггератури
1. Бондаренко C. В. Политическая идентичность в киберпространстве / C. В. Бондаренко // Политическая наука. - 2005. - № 3. - С. 76-92 ; Bondarenko C. V. Politicheskaya identichnost v kiberprostranstve / C. V. Bondarenko // Politicheskaya nauka. -2005. - № 3. - S. 76-92.
2. Dijkstra H. The Changing Politics of Information in European Foreign Policy / H. Dijkstra, S. Vanhoonacker // Journal of European Integration. - 2011. - Vol. 33, Issue 5. -P. 541-558.
3. Moring T. Concept of the European Public Sphere. European Public Sphere(s) : Uniting and Dividing [Electronic resource] / T. Moring Nordicom Review // Nordicom Review. - 2006. -№ 1. - Mode of access : http://www.nordicom.gu.se/sites/default/files/kapitel-pdf/226_Current%20Research%20Project%20moring.pdf.
4. Claes H. De Vreese The EU as a public sphere [Electronic resource] / H. De Vreese Claes // Living Reviews in European Governance. - 2007. - Vol. 2, № 3. - Mode of access: http://www.livingreviews.org/lreg-2007-3.
5. Hakan G. Sicakkan Trans-Europeanizing Political Spaces in Europe [Electronic resource] / G. Sicakkan Hakan // Eurosphere Online Working Paper Series. - 2011. - Work Package 6.4 Report. -Mode of access : http://eurospheres.org/files/2010/06/WP_6_4_final.pdf.
6. Assessing Transnational Spaces [Electronic resource] / K. Creutz-Kämppi, P. Holley, P.A. Kraus, P. Laine, J. Warius // Eurosphere Online Working Paper Series. - 2011. - Work Package 6.3 Report - Mode of access : https://eurosphere.b.uib.no/files/2010/06/WP_6_3_final.pdf.
7. Koopmans R. Towards a European public sphere? Vertical and horizontal dimensions of Europeanised political communication [Electronic resource] / R. Koopmans, J. Erbe. - Berlin : WZB, 2003. - Mode of access : https://bibliothek.wzb.eu/pdf/2003/iv03-403.pdf.
8. Тихомирова С. Б. 1нформацшна i комушкацшна пщтримка регiональноi пол^ики Свропейського Союзу / С. Б. Тихомирова // Медiафорум : анал^ика, прогнози, шформацшний менеджмент. - 2011. - Вип. 1 : Мiжнародний шформацшний дискурс: анал^ичш оцшки та практика. - С. 58-79 ; Tykhomyrova Ye. B. Informatsiina i komunikatsiina pidtrymka rehionalnoi polityky Yevropeiskoho Soiuzu / Ye. B. Tykhomyrova // Mediaforum : analityka, prohnozy, informatsiinyi menedzhment. - 2011. - Vyp. 1 : Mizhnarodnyi informatsiinyi dyskurs: analitychni otsinky ta praktyka. - S. 58-79.
9. Oberer B. The European Social Media Gov.Board : How to Connect with the European Union on Social Media [Electronic resource] / B. Oberer, A. Erkollar // International Journal of Education and Learning. - 2012. - Vol. 1, № 1. - Р. 19-34. - Mode of access : http://www.sersc.org/journals/ IJEL/vol1_no1/2.pdf.
10. Техау Я. Четыре причины внешнеполитической «спячки» ЕС [Электронный ресурс] / Я. Техау // Carnegie Europe. - 2014. - 28 октября. - Режим доступа : http://camegie.m/2014/10/28/четьIре-причиньI-внешнеполитической-спячки-ес/hsyt ; Tekhau Ya. Chetyre prichiny vneshnepoliticheskoy «spyachki» YeS [Elektronnyy resurs] / Ya. Tekhau // Carnegie Europe. - 2014. - 28 oktyabrya. - Rezhim dostupa :http://carnegie.ru/2014/10/28/четыре-причины-внешнеполитической-спячки-ес/hsyt.
11. Мир в 2015 году [Электронный ресурс] / Т. Карозерс, М. Муашер, Л. Хатиб и др. // Carnegie Europe. - 2014. - 10 декабря - Режим доступа : http://carnegie.ru/2014/12/10/мир-в-2015-году/hwq6 ; Mir v 2015 godu [Elektronnyy resurs] / T. Karozers, M. Muasher, L. Khatib i dr. // Carnegie Europe. - 2014. - 10 dekabrya - Rezhim dostupa : http://carnegie.ru/2014/12/10/мир-в-2015-году/hwq6.
12. A new ambition for Europe. A memo to the European Union Foreign Policy Chief [Electronic resource] / D. Keohane, S. Lehne, U. Speck, J.Techau // Carnegie Europe. - 2014. - October 29. - Mode of access : carnegieendowment.org/files/EESP-full_Final.pdf
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
Стаття надiйшла до редакцп 23.11.2016 р.
N. Pipchenko
INTERNATIONAL INTERNET COMMUNICATION OF THE EUROPEAN UNION: TRENDS AND PROSPECTS
The international Internet communication during the transformation of international relations should be considered on an interdisciplinary level that is a combination of political, communication and technological research directions which formed the basis for the analysis of the category of ««social networks» and its transformation into the category of «social media». It is found that the applied aspects of the information globalization connected not only with the problems of international security and the world economy but also related to the activity of international actors in foreign policy because the transformation of foreign policy interests, formation and maintenance of the country's reputation in the world, promotion of national interests in the international arena depend on the influence of modern Internet communications on international cooperation.
By analyzing the specific features of international Internet communication the EU the author found that the common is the conceptual provision of international Internet communication as a tool of foreign-policy activity but fundamentally different is the practice using social media platform to achieve foreign-policy interests of the EU Members State. Author's monitoring showed that the EU uses the international Internet communication for provide a supranational prestige of a powerful international actor during the common foreign policy implementation.
Keywords: international relations, foreign-policy activity, international Internet communication, the EU.
УДК 323.1(477):327.51
К.М.С. Прондзинська
ПРИЧИНИ КОНФЛ1КТУ НА П1ВДЕННОМУ СХОД1 УКРАШИ: ДО
ПИТАННЯ ПРО СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ВНУТР1ШН1Х ТА ЗОВН1ШН1Х
ЧИННИК1В
У cmammi розглядаються тдходи втчизняних та тоземних досл1дник1в до визначення внутршшх та зовмшмх чиннишв, що призвели до виникнення конфлтту на Швденному Сходi Украши. Здтснено аналiз внутршт передумови формування сустльно-полтичног кризи, питання причинно-на^дкового зв'язку мiж подiями Свромайдану та збройним конфлттом на ДонбаЫ та вплив дт Ростськог Федераци, спрямованих на дестабтзащю ситуацИ в Украш.
Ключоei слова: конфлтт на Швденному Сходi Украгни, конфлттогент чинники, сепаратизм, гiбридна втна.
Конфлшт на Швденному Сходi Украши, що розпочався навесш 2014 року, став об'ектом багатьох наукових дослщжень як в Укрш'ш, так i за кордоном. Bïh залишаеться надзвичайно актуальною темою не лише для украшських дослщниюв, адже пбридна вшна, що тривае на Донбаа, е яюсно новим явищем, а водночас викликом для уае'1 системи мiжнародних пол^ичних вщносин та безпеки. Однак для того, щоб зрозум^и суть процеав, що вщбуваються у твденно-схщних репонах Украши, необхщно провести всебiчне дослщження причин та передумов поличного та збройного конфлшту. Одним з основних питань, що вимагають з'ясування в рамках розгляду
